Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ icon

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ


НазваниеДніпропетровський державний університет внутрішніх справ
страница6/16
Размер0.89 Mb.
ТипВитяг
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
^

Питання до заліку


  1. Етика – вчення про мораль. Предмет і задачі курсу. Філософський характер етичного знання.

  2. Етика в системі знань про мораль. Основні етапи розвитку етики.

  3. Основні етапи розвитку моральних відносин.

  4. Найважливіші моральні та етичні вчення (Конфуцій, Будда, Мойсей, Христос, Мухамед, Сократ, Епікур, І.Кант, Ф.Ніцше, К.Маркс, Л.Толстой, А.Швейцар).

  5. Структура світовідношення.

  6. Способи опанування світу. Моральний спосіб опанування світу.

  7. Моральність, мораль, духовність. Основні концепції походження моралі.

  8. Основні категорії етики. Добро і зло.

  9. Мораль та інші форми суспільної свідомості: міфологія, релігія, мистецтво, філософія, наука, пра­во.

  10. Проблема моральних абсолютів і моральний ідеалізм. Структура моралі.

  11. Загальнолюдські цінності і корпоративна мораль. Функції моралі.

  12. Моральна свідомість і її форми: любов, милосердя, співчуття, дружба, обов’язок, справедливість, совість, щастя, сенс життя, честь, гідність, моральний ідеал, стид, благородство, відповідальність, чесність, повага, ввічливість, делікатність.

  13. Історичний характер моралі. табу, таліон, “золоте правило” моральності, категоричний імператив Канта, “екологічний імператив”.

  14. Мораль і право. Мораль і політика.

  15. Моральні аспекти правового примусу.

  16. Сутність і структура морального вибору.

  17. Діалектика мети і засобів.

  18. Моральні підвалини насильництва та не насилля. Проблема «православного меча».

  19. Категоричний імператив Канта і його значення для моральної та правової свідомості.

  20. Моральні чесноти і моральний вчинок. Гріх і злочин.

  21. Макіавеллізм і єзуїтизм.

  22. Права людини і громадянина: правовий та моральний аспекти.

  23. Моральний релятивізм і ригоризм.

  24. Імморалізм – теоретична форма виправдання зла. Нігілізм. Аморалізм.

  25. Плюралізм етичних теорій.

  26. Моральні пошуки в ХХ столітті.

  27. Етичні засади суспільного ідеалу: соціалізм и комунізм, анархізм, лібералізм, колективізм и індивідуалізм. Комуністична і буржуазна мораль.

  28. Сучасні моральні проблеми. Загальна характеристика.

  29. Мати чи бути? Сенс життя.

  30. Права людини в демократичному, тоталітарному і теократичному суспільстві.

  31. Проблема смертної кари. Проблема злочинного наказу.

  32. Проблема ненормативної лексики.

  33. Діловий етикет і дипломатичний протокол.

  34. Спілкування з іноземцями.

  35. Стратегії успіху. Рецепти Карнегі.

  36. Правила поведінки на офіційних прийомах.

  37. Службовий етикет. Устав і відомчий етикет.

  38. Спілкування з начальником. Жінка в колективі.

  39. Спілкування з підлеглими і співробітниками.

  40. Моральні та службові відносини в колективі.

  41. Основні фактори і умови стабільності службового колективу.

  42. Конфлікти в колективі, засоби їх запобігання та вирішення.

  43. Керівник і його роль в формуванні здорового службового колективу.

  44. Спілкування з громадянами, потерпілими і злочинцями.

  45. Конфлікти в юридичній практиці. Форми їх вирішення.

  46. Ділове спілкування в екстремальних умовах.

  47. Основні поняття професійної етики. Професійна честь.

  48. Професійний обов’язок. Професійна гідність.

  49. Професійна справедливість. Професійний такт. Моральна, правова і професійна совість. Благородство.

  50. Особливості професійної етики юриста.

  51. Об’єктивні та суб’єктивні фактори виникнення професійної деформації.

  52. Деформація особистості. Формалізм. «Подвійний стандарт». Корупція. Хамство. Цинізм.

  53. Моральні якості юриста. Кодекс честі юриста. Професійний обов’язок та професійна тайна юриста. Правила поведінки юристів в професійній та позаслужбовій діяльності.

  54. Шляхи подолання професійної деформації. Шляхи подолання деформації особистості.

  55. Мораль і право як цінності.

  56. Особливості процесу морального виховання. Інтелігентність, її критерії.

  57. Моральне самовиховання: форми, методи, засоби.

  58. Критерії моральності та професіоналізму.

  59. Особливості професійної етики (вчителя, лікаря, спортсмена, вченого, воїна, інженера, бізнесмена, розвідника, священика, журналіста, менеджера).

  60. Проблеми гендерної рівності. Жінка в сучасному світі.



ЛОГІКА

Плани семінарських занять

з курсу “Логіка”


^ ТЕМА 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВИВОДУ ЯК ФОРМИ МИСЛЕННЯ


Ключові поняття: умовивід, засновок, висновок, безпосередній умовивід, опосередкований умовивід, дедукція, індукція, традукція, силогізм, терміни силогізму (менший, більший і середній), модус, фігура силогізму, достовірні (демонстративні) та імовірні (недемонстративні) умовиводи.


План

1. Загальна характеристика умовиводу як форми мислення. Види умовиводів.

2. Дедуктивний умовивід та його види.

3. Імовірнісні умовиводи:

3.1. індукція та її види;

3.2. аналогія як форма імовірнісного умовиводу.


Література:

1. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка. – К., 2000.

2. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки. – К.,2002.

3. Гетманова А.Д. Логика. Словарь и задачник. – М., 1998.

4. Войшвилло Е.К. Логика. – М., 2001.

5. Демидов И.В. Логика. – М., 2000.

6. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 2004.

7. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків – Київ, 1999.

8. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика М., 1998.

9. Конверський А.Є. Логіка. – К., 2004.

10. Конверський А.Є. Логіка для юристів. – К.,2004.

11. Мельников О.И. Логические задачи. – Киев, Одесса, 1989.

12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2004.

13. Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К., 1998.

14. Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К., 2001.


Контрольні завдання з “Логіки”


Методичні рекомендації

до написання контрольних робот

з навчальної дисципліни

“Логіка”


Контрольна робота з курсу “Логіка” є однією з важливих форм поточного контролю за самостійною роботою слухачів заочної форми навчання. Мета контрольної роботи - поглиблення й узагальнення теоретичних знань та закріплення практичних умінь і навичок, які слухачі здобувають під час опанування навчальної дисципліни.


Перелік тем контрольних робіт розроблено відповідно до “Робочої навчальної програми з логіки”. Номер теми контрольної роботи відповідає порядковому номеру у журналі навчальної групи та може бути визначений слухачем самостійно.

Варіант контрольної роботи складається з двох теоретичних питань з різних розділів навчального курсу та практичного завдання, яке спрямовано на вміння використовувати знання для розв’язання як типових, так і нестандартних завдань (алгоритмічний та творчій рівень сформованості умінь).


Контрольна робота повинна мати структурні елементи:

титульний аркуш, на якому вказується назва Міністерства внутрішніх справ України, навчального закладу та кафедри,

назва навчальної дисципліни, з якої виконується контрольна робота, номер варіанту контрольної роботи,

відомості про слухача-виконавця,

посада та вчений ступінь, прізвище та ініціали викладача, який перевіряє контрольну роботу,

місто і рік написання;

розгорнутий план визначених за варіантом питань, що відбиває внутрішню структуру роботи посторінково;

вступ;

основна частина, яка складається з відповіді на теоретичні питання та розв’язання практичного завдання;

висновок;

список використаної літератури в алфавітному порядку.

В тексті роботи слід виділяти та озаглавлювати відповідні розділи.

Структура роботи може включати схеми, таблиці.

Зміст контрольної роботи повинен відповідати планові та повністю розкривати питання варіанту. При виконуванні практичного завдання слід звернути увагу на попереднє грунтовне вивчення теоретичного матеріалу відповідної теми, після чого розв’язувати практичне завдання. Приклади, які наведені у підручниках, не дозволяється наводити у якості власних, оригінальних.

Контрольна робота може бути надрукована або написана від руки чітким почерком. Обсяг контрольної роботи повинен дорівнювати 12–15 сторінкам друкованого або 15–18 сторінкам рукописного тексту. Контрольну роботу дозволяється виконувати у стандартному зошиті.

Сторінки роботи слід пронумерувати. Наприкінці контрольної роботи ставиться дата виконання роботи і особистий підпис виконавця. Виконання усіх вимог щодо форми і змісту роботи – запорука її успішного виконання і відповідної оцінки. Робота оцінюється за змістом, повнотою викладеного матеріалу, правильністю розв’язання практичного завдання та ступенем самостійності.


^ Варіанти контрольних робіт

з навчальної дисципліни

“Логіка”


Контрольна робота N 1

1. Логіка як наука про форми та закони мислення.

2. Індуктивний умовивід і його структура. Види індукції.

3. Дати повну логічну характеристику поняттям: “злочин”, “слухач факультету заочного навчання ДДУВС”, “неосудність”, “Україна”.


Контрольна робота N 2

1. Основні історичні етапи розвитку логічних знань.

2. Види індуктивних умовиводів. Помилки в індуктивних умовиводах.

3. Встановити відношення між поняттями: “злочин”, “правопорушення”, “злочин проти власності”, “крадіжка”, “вбивство”, “протиправна поведінка”, “шахрайство”. Зобразити відношення за допомогою колових схем.

Контрольна робота N 3

1. Логічна форма міркування.

2. Повна індукція.

3. На власних прикладах і в колах Ейлера показати співвідношення між термінами в простих категоричних судженнях.


Контрольна робота N 4

1. Поняття як форма мислення. Етапи утворення понять.

2. Неповна індукція та її види.

3. На власних прикладах за допомогою кіл Ейлера розглянути модуси 1-ї фігури простого категоричного силогізму, показати правильні і неправильні модуси та пояснити, чому вони правильні або неправильні.


Контрольна робота N 5

1. Структура поняття. Види понять.

2. Наукова індукція та методи встановлення причинного зв`язку.

3. За допомогою логічного квадрату визначте, якими – істинними чи хибними – будуть судження типів І, Е, О, якщо судження “Усі злочини є діяння суспільно небезпечні” – істинне.


Контрольна робота N 6

1. Порівнянні та непорівнянні поняття. Типи відношень між сумісними та несумісними поняттями.

2. Умовивід за аналогією: його структура та види.

3. Проаналізувати судження (визначити його структуру та з’ясувати, до якого виду воно належить):

а) Жодний із нас не може бути ні в чому впевненим до кінця;

б) Усі студенти, курсанти та слухачі ДДУВС вивчають логіку та складатимуть залік;

в) Або ви будете відвідувати заняття, або вам доведеться розпрощатися з вузом;

г) Деякі судження за структурою є простими, а деякі – складними.


Контрольна робота N 7

1. Основні характеристики поняття: обсяг і зміст. Закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття.

2. Види умовиводів за аналогією.

3. Визначити структуру суджень та за допомогою логічного квадрату встановити відношення між судженнями:

а) Деякі злочини вчинюються з умислом. Жоден злочин не вчинюється з умислом.

б) Будь-який товар має вартість. Не усі товари мають вартість.

в) Усі слухачі нашої групи навчаються успішно. Деякі слухачі нашої групи навчаються успішно.

г) Усі люди вивчали логіку. Жодна людина не вивчала логіки.


Контрольна робота N 8

1. Операції над поняттями: додавання, множення і віднімання (заперечення) понять.

2. Значення аналогії у правовому процесі.

3. За допомогою логічного квадрату виведіть судження, що знаходяться у відношенні протилежності, суперечності і підпорядкування з наведеним, та встановіть, істинні вони чи хибні:

а) Кожна людина має право на освіту;

б) Жоден із встановлених слідством фактів не був спростований;

в) Деякі логічні помилки робляться навмисно.


Контрольна робота N 9

1. Обмеження та узагальнення понять як логічна операція.

2. Логічний аналіз запитань і відповідей. Роль запитань у пізнанні.

3. Визначте розподіленість термінів у судженнях та зобразить у колових схемах відношення між ними:

а) Україна є унітарна держава;

б) Замах на вбивство може вчинюватися тільки з прямим умислом;

в) Деякі слухачі ДДУВС не є мешканцями м. Дніпропетровська.


Контрольна робота N 10

1. Поділ понять як логічна операція. Структура поділу. Правила поділу понять. Види поділу.

2. Види запитань.

3. Навести три свої, оригінальні приклади індуктивного умовиводу за схемою повної індукції.


Контрольна робота N 11

1. Класифікація як вид поділу. Види класифікації.

2. Види відповідей.

3. Встановити, чи можуть бути одночасно хибними такі судження:

а) Усі слухачі нашої групи розуміють логіку. Жоден слухач нашої групи не розуміє логіки.

б) Деякі юристи в нашій установі мають вищу освіту. Частина наших юристів не мають вищої освіти.

в) Усі злочини є діяння протиправні. Деякі злочині не є протиправними.


Контрольна робота N 12

1. Визначення понять як логічна операція. Види визначення. Правила визначення понять.

2. Умовиводи із суджень з відношеннями.

3. Встановити, чи можуть бути одночасно істинними такі судження:

а) Усі слухачі нашої групи пройшли тестування з логіки. Деякі слухачі нашої групи не пройшли тестування з логіки.

б) Деякі країни Європи входять в НАТО. Жодна країна Європи не входить до блоку НАТО.

в) Деякі таємничі явища природи розгадані. Деякі таємничі явища природи не розгадані.


Контрольна робота N 13

1. Судження. Структура простого судження. Судження і речення.

2. Аргументація, її структура та суб’єкти.

3. Дати повну логічну характеристику понять: “держава”, “Верховна Рада України”, “закон”, “недієздатність”.


Контрольна робота N 14

1. Судження як форма мислення. Види суджень.

2. Логічні правила доведення і спростування.

3. Дати аналіз поділу (визначити, чи є він правильним, якщо ні – яке правило порушено й якої помилки припущено):

а) власність буває особистою, колективною та державною;

б) угоди бувають відплатні, безвідплатні, односторонні та здійснені у письмовій формі;

в) злочини поділяються на умисні, невмисні, тяжкі та злочини неповнолітніх;

г) по історичному типу держава поділяється на рабовласницьку та феодальну.


Контрольна робота N 15

1. Поділ простих атрибутивних суджень за якістю та кількістю. Типологія простих суджень: загально-ствердні (А), загально-заперечні (Е), частково-ствердні (І), частково-заперечні (О). Співвідношення термінів у простих атрибутивних судженнях.

2. Доведення та його структура. Логічні правила доведення. Види доведення.

3. Дати аналіз дефініції (визначити, чи правильна вона, якщо ні – яке правило порушено й якої помилки припущено):

а) Логіка – наука про закони правильного мислення.

б) Злочин – це діяння, яке визнається законом злочинним.

в) Співучасть – це участь двох або більше осіб у скоєні злочину.


Контрольна робота N 16

1. Співвідношення між простими судженнями. Логічний квадрат.

2. Спростування як логічна операція. Види спростування.

3. Встановити відношення між поняттями за допомогою кіл Ейлера: “держава”, “республіка”, “парламентська республіка”, “президентська республіка”, “федерація”, “США”, “Україна”.


Контрольна робота N 17

1. Розподіленість термінів у загально-ствердних, загально-заперечних, частково-ствердних і частково-заперечних судженнях.

2. Логічні помилки, які виникають при порушенні правил доведення та спростування (паралогізми і софізми).

3. На власних прикладах за допомогою кіл Ейлера розглянути модуси 2-ї фігури простого категоричного силогізму, показати правильні і неправильні модуси та пояснити, чому вони правильні або неправильні.


Контрольна робота N 18

1. Модальні судження та їх види.

2. Помилки в дедуктивних умовиводах.

3. Узагальнення та обмеження обсягів понять. Знайдіть поняття, які будуть родовими, та поняття, які будуть видовими у відношенні до наведених:

“юридична наука”, “юрист”, “екологічний злочин”, “особа”, “унітарна держава”, “злочин”, “логіка”, “громадська організація”, “конституція”.


Контрольна робота N 19

1. Логічні та граматичні сполучники (кон`юнкція, диз`юнкція (строга і нестрога), імплікація, еквіваленція, логічне заперечення). Логічні сполучники та таблиці істинності.

2. Види суперечок та їх сутність.

3. Навести 8 прикладів всіх різновидів правильних модусів умовно-категоричного силогізму, записати схеми.


Контрольна робота N 20

1. Види складних суджень. Умови істинності складних суджень.

2. З логіки наукового дослідження: Поняття про теорію.

3. Навести по 3 свої, оригінальні приклади модусів розділово-категоричного силогізму, записати формулу та перевірити правильність.


Контрольна робота N 21

1. Основні формально-логічні закони.

2. Метод таблиць істинності.

3. Зробіть перетворення, обернення та протиставлення предикату:

а) Усі юристи мають фахову юридичну освіту;

б) Деякі юристи – жінки;

в) Жоден свідок не може бути експертом;

г) Деякі вчинки не є свідомими;

ґ) Будь-який злочин є діяння суспільно небезпечне;

д) Деякі люди – юристи.


Контрольна робота N 22

1. Загальна характеристика умовиводу як форми мислення. Види умовиводів.

2. Гіпотеза, її структура та види.

3. Проаналізувати атрибутивне судження: визначити кількісну та якісну характеристики, розподіленість термінів:

а) Усі майбутні юристи вивчають логіку;

б) Жодна загарбницька війна не є справедливою;

в) Деякі суспільні відносини є ідеологічними;

г) Деякі абітурієнти не пройшли вступні випробування;

ґ) Шахрайство може чинитися тільки навмисно.


Контрольна робота N 23

1. Опосередковані (дедуктивні, індуктивні, традуктивні) умовиводи.

2. Види гіпотез.

3. Перевірити за допомогою таблиць істинності висловлювання: (A  ~B)  (B  ~A).


Контрольна робота N 24

1. Безпосередні умовиводи.

2. Значення вивчення логіки для пізнавальної та практичної діяльності.

3. Навести по 2 приклади простої конструктивної та простої деструктивної дилем, записати схеми.


Контрольна робота N 25

1. Дедуктивний умовивід та його особливості. Види дедуктивних умовиводів.

2. Версія та ступені її розвитку.

3. Навести по 2 приклади складної конструктивної та складної деструктивної дилем, записати схеми.


Контрольна робота N 26

1. Простий категоричний силогізм. Його структура. Фігури та модуси простого категоричного силогізму.

2. Роль версії в юридичній практиці.

3. Записати наведені приклади складних суджень символічно (мовою логіки висловлювань) і встановити їх значення істинності:

а) Рішення суду має бути законним і обґрунтованим.

б) Добре встигаючі студенти здібні або старанні.

в) Обвинувачений учора був на місці злочину або на роботі.

г) Якщо людина не знає законів, то це не звільняє її від юридичної відповідальності.

ґ) Якщо юрист досконало знає закони, то йому буде легше вирішувати складні справи.

д) Я недостатньо вчив логіку, але хочу отримати залік.


Контрольна робота N 27

1. Аксіома простого категоричного силогізму. Загальні правила (правила термінів, правила засновків) та особливі правила фігур простого категоричного силогізму.

2. Логічний квадрат та його значення.

3. За допомогою таблиць істинності визначити, чи є логічним законом таке висловлювання: (А  В)  (~B  ~A).


Контрольна робота N 28

1. Умовні умовиводи. Суто умовний та умовно-категоричний умовиводи. Їх аксіоми та модуси.

2. Логічні підстави професійної діяльності юриста.

3. Перевірити правильність поділу у наведених прикладах. Якщо поділ неправильний, визначити, яке правило порушено й якої помилки припущено:

а) вироки бувають обвинувальними, виправдувальними та несправедливими;

б) просте судження може бути одиничним, частковим, загальним або ствердним;

в) закони бувають об’єктивні, фізичні, соціальні та логічні;

г) дії можуть бути умисними, невмисними та протиправними.


Контрольна робота N 29

1. Дедуктивні умовиводи зі складними судженнями. Розділові, умовні умовиводи та їх види.

2. Проблема та теорія як форми розвитку знання.

3. Навести по 4 приклади кожного виду безпосередніх умовиводів, використовуючи як засновки свої, оригінальні судження чотирьох основних типів.


Контрольна робота N 30

1. Скорочений силогізм (ентимема). Види ентимем.

2. Семіотика як наука про знаки та формальна логіка.

3. Визначити, чи правильно зроблено протиставлення предикату:

а) Закон є загальне. Не загальне не може бути законом.

б) Договір є угода. Те, що є угодою, є і договором.

в) Жоден злочин не є моральним вчинком. Усі неморальні вчинки – злочини.

г) Деякі студенти відмінники. Деякі не відмінники не є студентами.


Контрольна робота N 31

1. Складний силогізм (полісилогізм). Його структура і види.

2. Види та значення знаків.

3. Навести три свої, оригінальні приклади індуктивного умовиводу за схемою неповної індукції (популярної, або індукції через простий перелік).


Контрольна робота N 32

1. Складноскорочені силогізми. Їх види та структура.

2. Виміри та рівні знакового процесу.

3. Проаналізувати, чи правильно побудоване визначення. У помилкових визначеннях знайти помилку і вкажіть, яке правило дефініції порушено:

а) Злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, що посягає на життя та здоров’я людини.

б) Юрист – це людина, яка займається юридичною діяльністю.

в) Поняття – це думка про предмет.


Контрольна робота N 33

1. Категоричний силогізм з виділяючими засновками. Особливості фігур простого категоричного силогізму, засновками якого є судження з виділеним суб’єктом, ствердні судження з розподіленим предикатом і судження-визначення понять.

2. Зв‘язок дедукції та індукції.

3. Навести свій, оригінальний приклад регресивного сориту, відновити його у полісилогізм, перетворити на епіхейрему.


Контрольна робота N 34

1. Розділові умовиводи. Їх види та модуси.

2. Логічні закони та їх роль у процесі пізнання.

3. Навести по три власні, оригінальні приклади ентимем, утворених з усіх правильних модусів 1-ї фігури простого категоричного силогізму.


Контрольна робота N 35

1. Умовно-розділовий (лематичний) умовивід та його різновиди.

2. Формальна та діалектична логіка.

3. Зробити контрапозицію (обернення умовних суджень):

а) Якщо ухвала винесена неповним складом суду, то вона є незаконною;

б) Якщо особа визнана неосудною, то вона не може нести кримінальну відповідальність за скоєне;

в) Без вини немає злочину.

Навести відповідний закон контрапозиції.


Основна література з курсу:


Арутюнов В.Х. Логіка: Навч. посіб. для самост. вивч. дисципліни. – К., 2002.

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка. – К., 2000.

Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки. – К.,2002.

Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – М., 1998.

Войшвилло Е.К. Логика. – М., 2001.

Гетманова А.Д. Логика. – М., 2000.

Гетманова А.Д. Логика. Словарь и задачник. – М., 1998.

Демидов И.В. Логика. Вопросы и ответы (для юрид. вузов). – М., 2000.

Демидов И.В. Логика. Учебное пособие для юрид. вузов. – М., 2000.

Ерышев А.А. Логика. –К.,2003.

Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 2004.

Иванов В.А. Логика. Учебник для юрид. вузов. – М., 1998.

Ивин А.А. Логика. – М., 2001.

Ивин А.А. Теория аргументации. – М., 2000.

Ивлев Ю.В. Логика. – М., 2001.

Ильенков Э.В. Диалектическая логика. – М., 1984.

Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М., 2002.

Кириллов В.И. Упражнения по логике. – М., 2000.

Конверський А.Є. Логіка. – К., 2004.

Конверський А.Є. Логіка для юристів. – К.,2004.

Курбатов В.И. Логика в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону, 1997.

Кобзарь В. Основы логических знаний. – СПб., 1999.

Малахов В. Логика для юристов. – М., 2002.

Малахов В. Формальная логика. – М., 2001.

Мисик С.Г. Логіка. – Одеса, 1996.

Мозгова П.Г. Логіка: Навч. посіб. – К., 2002.

Никифоров А.Л. Логика. – М., 2001.

Огородников В.П. Логика: Краткий курс. – СПб., 2004.

Логика для вузов. – Ростов, 1996.

Свинцов В.И. Логика. – М., 1994.

Солодухин С.А. Логика для юристов. – М., 2003.

Тер-Акопов А.А. Юридическая логика. – М., 1999.

Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2004.

Тягло О.В. Логіка з елементами курсу критичного мислення. – Харків, 1998.

Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.

Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К., 2001.


Додаткова література:


Арцокер Л.Е. Тактика и этика судебного спора. – М.,1989.

Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления. – М., 1989.

Версии и планирование расследования. – Свердловск,. 1985.

Дзюбенко О.Г. Присяжный Т.В. Культура дискуссий. – К., 1990.

Жоль К.К. Логика в лицах и символах. – М., 1993.

Ивин А.А. Практическая логика. – М., 2002.

Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990.

Ивлев Ю.В. Логика. Сборник упражнений. – М., 1998.

История логики. Учеб. пособие /Берков В.Ф. – Минск, 2001.

Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997.

Карпинская О. Экспресс - логика. – М., 1997.

Кнапп В., Герлах А. Логика в правовом сознании. – М., 1987.

Кольман Э., Зих О. Занимательная логика. – М.,1966.

Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1990.

Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М., 1975.

Кузина Е.Б. Практическая логика. – М., 1996.

Ларин А.М. От следственной истины к версии. – М.,1976.

Логіка: Практикум: Навч. посіб./ І.В.Хоменко. – К., 2002.

Любичев С.Г. Этические основы следственной тактики. – М., 1980.

Мельников В.И. Логические задачи. – Киев, Одесса. – 1989.

Поварнин С.И. О теории и практике спора. // Вопросы философии. – 1990, - №3.

Рузавин Г.И. Логика и аргументация. – М., 1997.

Сергеич П. Искусство речи на суде. – Тула, 2000.

Соловьев А.Б. Использование доказательств при допросе. – М., 1981.

Тягло А., Воропай Т. Критическое мышление. – Х., 1999.

Фреге Г. Логика и логическая семантика. – М., 2000.

Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К., 1998.


Питання, які виносяться на залік.


Логіка як наука, основні етапи її розвитку.

Традиційна формальна логіка

Закони формальної логіки. Формальна і діалектична логіка.

Поняття, ( визначення). Методи творення понять (аналіз, порівняння абстрагування, синтез).

Знак та його значення.

Семіотика як наука про знаки.

Поняття і образ. Поняття і ім’я. Взаємозв’язок образу, емоцій і поняття в процесі мислення.

Зміст і обсяг поняття. Співвідношення між обсягом і змістом поняття.

Типи співвідношення обсягів понять.

Помилки при визначенні. Визначення в юридичній практиці.

Види понять.

Поділ понять.

Визначення понять і його правила.

Судження: його структура ( суб’єкт, предикат, зв’язка ). Судження і речення.

Основні види суджень.

Поділ суджень: за змістом предиката, за якістю зв’язки, за обсягом суб’єкта, за модальністю.

Розподіленість термінів у простих атрибутивних судженнях.

Співвідношення між судженнями, логічний квадрат.

Складні судження. Логічні та граматичні сполучники.

Таблиці визначень істинності логічних сполучників.

Види умовиводів.

Безпосередні умовиводи ( перетворення, обернення, протиставлення предикату).

Опосередковані ( дедуктивні, індуктивні, традуктивні) умовиводи.

Правильність та істинність міркувань.

Поняття силогізму.

Структура силогізму.

Аксіоми силогізму.

Фігури і модуси категоричного силогізму. Правила простого категоричного силогізму ті його модусів.

Складні силогізми.

Скорочені силогізми.

Складно-скорочені силогізми.

Силогізм зі складними і простими засновками (розділово-категоричний, умовно-категоричний, умовно-розділовий).

Логіка висловлювань.

Закон протиріччя.

Закон виключного третього.

Закон достатнього обгрунтування.

Закон тотожності.

Основні закони логіки висловлювань.

Метод таблиць істинності.

Типи висловлювань і схеми правильних міркувань.

Індуктивний умовивід і його структура. Правила індукції.

Види індукції (повна і неповна індукція); види неповної індукції.

Метод наукової індукції.

Індуктивні висновки про причинний зв’язок ; методи становлення причинного зв’язку; помилки в індуктивних умовиводах.

Аналогія проста, поширена, строга, нестрога.

Мислений експеримент і його роль у науковому дослідженні.

Гіпотеза та її види. Підтвердження і спростування гіпотези.

Роль гіпотези в науковому пізнанні.

Доведення та його структура.

Види доведення.

Метод підтвердження і спростування тези в генетичному доведенні.

Слогіка наукового досягнення.

Закони діалектичної логіки.

Закон єдності та боротьби протилежностей.

Закон заперечення заперечення.

Закон переходу кількості в якість.

Соціальні норми та їх логічне обгрунтування.

Запитання та його види.

Роль запитань в юридичній практиці.


ПСИХОЛОГІЯ


Місце у структурно-логічній схемі визначається на основі принципів системності, наступності, професійної спрямованості, міжпредметних зв’язків. Навчальна дисципліна є вступною и розглядається як логічна основа для оволодіння широким спектром знань про розвиток, виховання, навчання особистості.

Є нормативною дисципліною при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Правоохоронна діяльність».

^ Роль і значення навчальної дисципліни «Основи психології та педагогіки» в підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.

Навчальна дисципліна «Основи психології та педагогіки» є теоретичною основою психолого-педагогічної підготовки слухачів , які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра. Для того щоб успішно вирішувати задачі, покладені на сучасних правоохоронців , вони повинні вірно будувати службові і міжособистісні відносини, організовувати спільну практичну діяльність членів колективу, творчо застосовувати передовий досвід навчання, виховання, самовдосконалення, надання психологічної допомоги і педагогічної підтримки.

Психологічна підготовка необхідна правоохоронцю для глибокого пізнання схованих за зовнішньою поведінкою намірів та мотивів, якими керується людина. Розуміння особливостей характеру людини дозволяє прогнозувати її поведінку в тих чи інших обставинах.

Володіння психологічними знаннями допоможе слухачу краще управляти своїм життям, здійснювати контроль над власною поведінкою, розвивати професійну самосвідомість.

Педагогічні знання сприяють забезпеченню якості підготовки правоохоронця з позиції розвитку особистості. Вони необхідні для правильної організації самовиховання і самоосвіти; вибору найбільш доцільних прийомів, методів, засобів навчання і виховання підлеглих з метою підвищення професійної зрілості, розвитку моральних якостей.

Психолого-педагогічні знання відіграють важливу роль у підготовці правоохоронця до корисної і компетентної діяльності.

Серед професійно - значимих якостей правника першорядне значення мають такі:

  • інтелектуальні (самостійність, гнучкість, і критичність мислення, ерудиція, інтуїція, здатність до логічного переконання),

  • емоційно – вольові (емоційна стійкість, резистентність, здатність до саморегуляції та вольового впливу),

  • комунікативні (емпатійність, толерантність, рефлексивність, почуття такту, здатність до ідентифікації),

  • моральні якості (висока совісність, стійкі моральні норми, людяність, громадянська відповідальність).

Розвинути ці якості та підвищити рівень психолого-педагогічної культури допоможе вивчення навчальної дисципліни «Основи психології та педагогіки».

Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис

Дидактична модель навчальної та науково-творчої діяльності слухачів побудована на принципах єдності процесуально-змістовних і емоційно - ціннісних сторін психолого-педагогічної підготовки майбутніх юристів; взаємодії навчально-пізнавальної, навчально-практичної та самостійної діяльності студентів; єдності розчленованості й інтегрованості змісту навчання; поетапної конкретизації фундаментальних професійно-психологічних та професійно-педагогічних проблем.

^ Предмет дисципліни: об’єктивні, реально існуючі психічні явища і факти, дослідження сутності розвитку і формування особистості, особлива сфера суспільної діяльності з виховання людини, складовими частинами якої є освіта і навчання.

^ Міждисциплінарні зв'язки. Навчальна дисципліна «Основи психології та педагогіки» пов’язана з багатьма науками: філософією, соціологією, анатомією і фізіологією людини, валеологією, правовими науками. Системне поєднання психологічних і педагогічних знань, та міжпредметні зв’язки збільшує дидактичні можливості навчальної дисципліни.

^ Мета навчальної дисципліни: забезпечити загальну психолого-педагогічну підготовку слухачів, яка слугуватиме основою для їхньої практичної роботи, що пов’язана з правової діяльністю.

Складовими мети є:

освітня (навчальна) – формування у слухачів системи знань, яка складає теоретичну основу для розуміння проблематики психології та педагогіки;освоєння слухачами системи знань про закономірності, механізми, фактори, педагогічних та психологічних процесів і явищ, що необхідні для продуктивного виконання функцій і обов'язків сучасного правоохоронця;формування у слухачів цілісного уявлення про психолого-педагогічні основи розвитку особистості; опанування правилами застосування методів психології та педагогіки на практиці;

розвиваюча – розвиток мислення та різних його видів; розвиток навчальних умінь і регуляції своєї життєдіяльності, розвиток творчого потенціалу правоохоронців; розвиток комунікативних навичок слухачів в процесі навчальної та професійної діяльності; розвиток мотивації до навчання та до майбутньої професійної діяльності; формування прагнення до саморозвитку;

виховна – виховання національної гідності і патріотизму, поваги до особистості; формування духовної основи і мудрості життя; виховання громадських якостей, вимогливості до себе й відповідальності; формування психолого-педагогічної культури студентів; посилення моральних засад встановлення міжособистісних взаємин, формування «Я» - концепції людини - творця.

  1. Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни «Основи психології та педагогіки» :

  • духовне життя індивіда;

  • внутрішній світ особистості;

  • гуманістичні ідеали;

  • життя людини як вища цінність;

  • суб’єкт - об’єктні відношення;

  • діяльність як форма активності;

  • людина і пізнавальна діяльність;

  • самосвідомість, самопізнання, самореалізація.

Завдання вивчення дисципліни «Основи психології та педагогіки» спрямовується на формування цілісного уявлення про психолого-педагогічну культуру правоохоронця, що передбачає досягнення такого рівня підготовки слухача, при якому він повинен:

  1. - знати:

  • категорії та основні поняття психології, особливості їх реалізації в діяльності правоохоронця;

  • основні напрями психології., особливості їх використання в діяльності правоохоронця;

  • загальні поняття про психологічні особливості особистості;

  • загальні поняття про психічні стани особистості;

  • сутність психічних процесів;

  • теорію відбиття, свідомість, несвідоме;

  • психологічну типологію особистості;

  • сфери застосування психолого-педагогічних знань в різних галузях життя;

  • основні правила психологічного захисту;

  • предмет, завдання та структуру юридичної психології;

  • психологічну характеристику виправно-трудової діяльності;

  • предмет і завдання педагогіки;

  • основні категорії педагогіки;

  • психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності;

  • сутність, структуру, завдання процесу виховання;

  • закономірності, принципи, методи виховання;

  • основні напрями виховання;

  • сутність, функції, принципи самовиховання;

  • сутність, функції, етапи, принципи перевиховання;

  • сутність та головні види девіантної поведінки;

  • специфічні форми девіації підліткового віку;

  • основні педагогічні засоби запобігання девіантної поведінки;

  • сучасні тенденції розвитку освіти.

  1. - вміти:

  • аналізувати особисту професійну діяльність з точки зору психологічної науки;давати психолого-педагогічну оцінку мотивам, діям, засобам та наслідкам дій;

  • використовувати психолого-педагогічні знання про особистість в професійній діяльності;

  • здійснювати самоорганізацію навчальної діяльності в системі неперервної освіти;

  • організовувати на науковій психолого-педагогічній основі спілкування в колективі, відносини з підлеглими, керівниками, громадянами;

  • організовувати на наукових засадах процес виховання співробітників та підлеглих, а також самовиховання і самоосвіти;

  • проводити виховну роботу з важковиховуваними, педагогічно занедбаними підлітками та юнаками;

  • здійснювати профілактику девіантної поведінки;

  • творчого застосовувати психолого-педагогічні знання в процесі рішення професійних завдань.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Похожие:

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconДніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconУкраїни дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
...
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ факультет з підготовки фахівців міліції громадської безпеки Кафедра адміністративної діяльності органів внутрішніх справ
Програма навчальної практики та методичні рекомендації для курсантів 3 курсів Харківського національного університету внутрішніх...
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ Факультет права та масових комунікацій Кафедра загальноправових дисциплін
Розробники: Юшкевич О. Г., Харків, Харківський національний університет внутрішніх справ, 2013
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconПрограма навчальної дисципліни історія україни
України. Програма навчальної дисципліни / Укладач: заруба в. М. доктор історичних наук, професор. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський...
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ Навчально-науковий інститут підготовки фахівців кримінальної міліції
Рекомендовано Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № від )
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право”
Овс харківського національного університету внутрішніх справ, професор, д ю н., О. П. Рябченко
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка затверджую
Розробник: Є. О. Несвіт, старший викладач кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності лдувс ім. Е. О. Дідоренка,...
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка кафедра кримінального процесу та правосуддя
Робоча програма навчальної дисципліни «Кримінальний процес» для студентів, курсантів, слухачів за напрямом підготовки/спеціальністю...
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ Факультет права та масових комунікацій Кафедра загальноправових дисциплін затверджую
Україні для студентів та слухачів факультету права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ...
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconХарківський національний університет внутрішніх справ Навчально-науковий інститут права і масових комунікацій
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять з дисципліни „Нотаріат України” для студентів денної форми навчання....
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы