Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука icon

Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука


НазваниеЕкономічна теорія як фундаментальна суспільна наука
страница1/9
Дата публикации24.09.2014
Размер0.75 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Тема. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА СУСПІЛЬНА НАУКА

Економічна наука має справу з

фундаментальними проблемами життя

суспільства; вона стосується усіх і належить усім.

Людвіг фон Мізес

Люди, які ніколи систематично не

вивчали економічну теорію, схожі на глухих, які

намагаються оцінити звучання оркестру.

Пол Самуельсон


Мета:

  • засвоїти, поглибити та систематизувати знання по темі;

  • розвивати, використовувати та набувати в прикладному плані набуті знання по темі;

  • сприяти формуванню знань та виробленню практичних навичок по темі.

План лекції

  1. Предмет економічної теорії.

  2. Методи економічних досліджень.

  3. Функції економічної теорії.

Час: 2 год.

Вид заняття : лекція

Тип заняття: засвоєння нових знань

Місце проведення: аудиторія

Матеріально-технічне забезпечення: підручник, наочний посібник, методична розробка.

^ Джерела інформації: (1) с. 23 – 47.

Основні категорії і поняття: економіка, меркантилізм, неокласицизм, фізіократи, кейнсіанство, класична політична економія, економічні закони, економічні категорії, мікроекономіка, макроекономіка, мегаекономіка.

Студенти повинні знати:

  • основні поняття теми;

  • об’єкт і предмет вивчення економічної теорії;

  • функції п економічної теорії ;

  • методи економічного аналізу

Студенти повинні уміти:

  • аналізувати економічні факти;

  • пояснювати взаємозв’язок між економічними фактами;

  • розрізняти термінологію предмету;

  • використовувати інструменти економічних досліджень на практиці. страхування.

Домашнє завдання: В.Д . Базилевич/ Економічна теорія /Політекономія с. 23 – 47,

  1. Підготуватись до опитування за питаннями на с.45.,

  2. Дати письмово визначення термінам навчального тренінга на с. 45.



^ РОЗГОРНУТИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

    1. Предмет економічної теорії

Поняття економіка (від гр. oikonomia, буквально — мистецтво ведення домаїпнього господарства) нині застосовують у чотирьох значеннях:

1) народне господарства певної країни, групи країн або всього світу;

2) сфера господарської діяльності людини, у якій створюються, розподіляються і споживаються життєві блага;

3) економічна наука, що вивчає різноманітні економічні явища і процеси, які відбуваються в суспільстві;

4) сукупність економічних відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції, що утворюють певну економічну систему.

^ Економіка як складна різноманітно структурована система є

об'єктом вивчення спеціальної науки — економічної науки.

Економічна наука — це сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об'єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної дійсності.

Перші спроби вивчення окремих сторін економічних процесів відомі ще з праць стародавніх грецьких і римських мислителів (Ксенофонта, Арістотеля, Платона, Катона, Варрона, Сенеки, Колумелли), а також мислителів Стародавнього Єгипту, Китаю та Індії. Вони досліджували проблеми ведення домашнього господарства, землеробства, торгівлі, багатства, податків, грошей тощо.

^ Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів і явищ почала складатися лише в XVI—XVII ст., коли ринкове господарство почало набувати загального характеру.

^ Основні етапи розвитку економічної науки

І. Меркантилізм ( XVI – XVII ст..). Прибічники цієї школи основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а багатство ототожнювали з накопиченням металевих грошей (золотих і срібних). Погляди представників цієї школи відображали інтереси торгової буржуазії в період первісного нагромадження капіталу та

розвитку зовнішньої торгівлі. Представники: А. Монкретьєн, Т. Манн, Д. Юм.

ІІ. ^ Фізіократи ( XVIІ – XVIIІ ст.). На відміну від меркантилістів, фізіократи вперше перенесли дослідження зі сфери обігу безпосередньо в сферу виробництва. Але джерелом багатства вважали тільки працю в сільськогосподарському виробництві. Вважали, що промисловість, транспорт і торгівля — безплідні сфери, а праця людей у цих сферах лише покриває витрати на їхнє існування і не

прибуткова для суспільства. Представники: Ф. Кене, А. Тюрго,

Н. Мірабо, Д. Hope.

ІІІ. ^ Класична політична економія(XVIІІ – XІX ст.). . Виникла з розвитком капіталізму, її засновники У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо зосереджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірностей розвитку всіх сфер суспільного виробництва, прагнуть розкрити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кредиту, обігу, механізму конкуренції. Саме вони започатковують трудову теорію вартості, а ринок розглядали як саморегулюючу систему. Класична політична економія поділилася на дві економічні течії: марксизм і маржиналізм

^ 3.1. Марксизм, або політична економія праці (XІX – XX ст.) Засновники цього напряму К.Маркс і Ф. Енгельс досліджують систему законів капіталістичного суспільства з позицій робітничого класу. Продовжуючи дослідження трудової теорії вартості, зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтворення, економічних криз, земельної ренти.

^ 3.2. Маржиналізм (XІXст.) (від англ. marginal — граничний) — теорія, яка пояснює економічні процеси і явища, на основі універсальної концепції використання граничних, крайніх ("max" чи "min") величин, які характеризують не внутрішню сутність самих явищ, а їхню зміну у зв'язку зі зміною інших явищ.

Дослідження маржиналістів ґрунтуються на таких категоріях, як "гранична корисність", "гранична продуктивність", "граничні витрати" і т. ін. Маржиналізм використовує кількісний аналіз, економіко-математичні методи і моделі, в основі яких лежать суб'єктивно-психологічні оцінки економічних процесів і явищ індивідом. Представники маржиналізму — К. Менгер, Ф. Візер, У. Джевонс, Л. Вальрас.

^ У сучасній західній економічній науці існують різні напрями, течії, школи, типологія яких відрізняється як за методами аналізу, так і за розумінням предмета й мети дослідження.

Концептуально відрізняються і підходи до вирішення економічних проблем. Однак цей поділ значною мірою умовний, тому всю сукупність сучасних течій і шкіл можна згрупувати у такі чотири основні напрями:

І. Неокласицизм. Досліджує та розвиває ідеї класичної політекономії з урахуванням сучасних умов. Заперечує необхідність втручання держави в економіку, розглядає ринок як саморегульовану економічну систему, здатну самостійно встановити необхідну рівновагу між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Засновники теорії — А. Маршалл і

А. Пігу.

Монетаризм — теорія, яка пропонує відмову від активного втручання держави в економіку і приписує грошовій масі, що перебуває в обігу, роль визначального фактора у формуванні економічної рівноваги, розвитку виробництва і зміні обсягів валового національного продукту (ВНП).

ІІ. Кейнсіанство — одна з провідних сучасних теорій, на противагу неокласикам, обґрунтовує об'єктивну необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової економіки шляхом стимулювання сукупного попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики. Засновником теорії є видатний англійський економіст Дж.М. Кейнс.

ІІІ. Інституціоналізм, або інституціонально-соціологічний напрям, представниками якого є Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчелл, Дж. Гелбрейт, Я. Тінберген, Г. Мюрдаль таін., розглядають економіку як систему, в якій відносини між господарюючими суб'єктами складаються під впливом як економічних, так і правових, політичних, соціологічних і соціально-психологічних факторів. Об'єктами вивчення для них є "інститути", під якими вони розуміють державу, корпорації, профспілки, а також правові, морально-етичні норми, звичаї, менталітет, інстинкти людей і т. ін.

ІV. Неокласичний синтез — узагальнююча концепція, представники якої (Д. Хікс, Дж. Б'юкенен, П. Самуельсон, Л. Клейн та ін.) обґрунтовують принцип поєднання ринкового і державного регулювання економічних процесів, наголошують на необхідності руху до змішаної економіки. Дотримуються принципу раціонального синтезу неокласичного і кейнсіанського напрямів економічної теорії.

Економічна теорія — це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.

^ Економічна теорія в широкому розумінні включає такі

розділи:

І. Основи економічної теорії (політекономія) — це фундаментальна, методологічна частина економічної науки, яка розкриває сутність економічних категорій, законів та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем у різні історичні епохи.

ІІ. Макроекономіка вивчає загальні закономірності і механізм функціонування національної економіки як єдиного цілого.

ІІІ. Мікроекономіка вивчає закономірності і механізм функціонування економічних процесів на рівні первинних ланок економіки: домогосподарств,

фірм. В вузькому розумінні - це економіка фірми, обґрунтування її економічної поведінки (діяльності) в умовах ринку.

ІV. Мезоекономіка вивчає механізм функціонування економічних процесів на рівні окремих галузей і підсистем національної економіки (агропромисловий, військово- промисловий, територіальні комплекси та ін.).

^ V. Мегаекономіка вивчає закономірності розвитку і функціонування світової економіки, тобто економічні процеси на глобальному рівні.


З позицій функціонального підходу розрізняють позитивну і нормативну економічну теорію.

Позитивна економічна теорія вивчає, систематизує та узагальнює об'єктивні факти економічної дійсності, тобто фактичний стан економіки. Вона вивчає те, “що є” в даний час в економіці.

^ Нормативна економічна теорія дає оцінку фактичному стану економіки і на цій основі визначає, які конкретні рішення та заходи повинні бути здійсненні в тій чи інший економічній ситуації. Вона дає відповідь на питання: «як повинно бути?»

Наприклад, позитивне твердження: “фактичний рівень безробіття в країні становить 10%”.

Нормативне твердження: “рівень безробіття необхідно скоротити на 4%, щоб довести його до природного рівня”.

^ Предметом економічної теорії в класичному розумінні є економічні або виробничі відносини, що складаються між людьми в процесі виробництва матеріальних благ та послуг.


^ Що ж становлять собою економічні відносини?

Економічні відносини - це суспільні відносини і зв'язки, що складаються між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг.

^ Розглянемо коротко сутність названих структурних складових системи економічних відносин.

Виробництво - це процес створення матеріальних благ та послуг (валового продукту), необхідних для задоволення суспільнихпотреб (особистих та виробничих).

Розподіл - визначає частку індивідів, підприємств та держави у створеному валовому продукті. В результаті розподілу утворюються доходи громадян і підприємств (заробітна плата, рента, процент, прибуток). Ці доходи вважаються первинними. Доходи держави є вторинними. Вони формуються за рахунок оподаткування первинних доходів. В процесі розподілу відбувається і розподіл економічних ресурсів з метою їх послідуючого використання в процесі виробництва.

Обмін - це процес, в ході якого отримані в результаті розподілу доходи обмінюються на товари та послуги. В умовах товарного виробництва обмін відбувається на ринку і через ринок. Тому відносини (сфера) обміну в широкому розумінні - це вся система ринкових відносин.

Споживання - це використання отриманих в результаті розподілу і обміну матеріальних благ для задоволення потреб.

Економічна теорія належить до суспільних наук, вона вивчає людину

як голов ого суб'єкта і носія економічних відносин. Економічна теорія

вивчає кономічну поведінку людей, тобто їх діяльність в сфері

виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг.

Тому завдання економічної теорії полягає в науковому обґрунтуванні раціональної економічної поведінки людей, формуванні у них економічного мислення, економічної культури, без яких неможливе успішне вирішення складних проблем ефективного вибору.


^ 2. Методи економічної теорії

Предмет любої науки нерозривно пов'язаний з її методом.

Метод – це спосіб або шлях наукового пізнання предмету відповідної

науки.

Метод економічної теорії становить собою сукупність прийомів, засобів, принципів та інструментів, за допомогою яких здійснюється дослідження закономірностей та законів розвитку і функціонування економічних систем.

Економічна теорія використовує широкий набір (спектр) методів пізнання економічних процесів, який включає використання як загальнонаукових (універсальних), так і специфічних методів пізнання.

До числа загальнонаукових належать методи наукової абстракції, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, системний, структурний, функціональний аналіз та інші.

^ Метод наукової абстракції передбачає очищення досліджуємого об'єкту від випадкового, несуттєвого, одиничного і визначення його постійних, типових та суттєвих внутрішніх рис і зв'язків. За допомогою методу абстракції формулюються економічні категорії і будуються економічні моделі.

^ Метод аналізу і синтезу передбачає розчленування предмету дослідження на окремі складові (аналіз) з послідуючим їх поєднанням (синтез), що дає можливість комплексно досліджувати внутрішні, причинно -наслідкові зв'язки та залежності в економічних явищах і процесах.

^ Метод індукції і дедукції. Під індукцією розуміють аналіз, систематизацію і узагальнення фактів і на цій основі виведення теоретичних положень, принципів, закономірностей. Тобто це рух від фактів до теорії.

Дедукція - це рух від теорії до практики. Це передбачає висунення спочатку теоретичних положень (гіпотез) з послідуючою їх перевіркою на основі аналізу фактів. Звернувшись до фактів, економісти або підтверджують висунуту гіпотезу, або відкидають її, як таку, що не відповідає фактам і є помилковою.

^ Системний аналіз (підхід). Як уже зазначалося, економіка – це складна, цілісна система. Відповідно цілісність є важливим елементом системного підходу, який передбачає, що будь-яке економічне явище і процес слід розглядати як систему, що складається з окремих, відносно самостійних елементів (підсистем). Це означає необхідність вивчення внутрішніх зв'язків і залежностей між окремими підсистемами на основі структурного аналізу, тому що структура виражає сутність системи і є засобом її внутрішньої організації.

На основі загальнонаукових методів пізнання економічна наука виробила специфічні методи економічних досліджень. До них, зокрема, належать економічне моделювання, економіко-математичні і статистичні методи, економічний експеримент та інші.

^ Економічна модель - це спрощене зображення, що у формалізованому вигляді розкриває взаємозалежності і зв'язки між різними економічними явищами та процесами. Використання моделей дозволяє визначити причинно-наслідкові зв'язки в процесі економічного аналізу.Економічні моделі включають екзогенні (або зовнішні) змінні та ендогенні (або внутрішні) змінні. Модель показує, як зміна однієї з екзогенних величин впливає на ендогенні показники, що аналізуються в моделі.

Економічне моделювання базується на використанні економіко-математичних методів, в тому числі з використанням комп'ютерної техніки.

Засновником математичної школи в економіці був відомий швейцарський економіст Леон Вальрас (1834-1910 рр.). Він створив теорію та математичну модель загальної економічної рівноваги, основу якої становить аналіз попиту і пропозиції.

Важлива роль в економічних дослідженнях належить функціональному аналізу, як одному із розділів математики. Функції - це змінні величини, які залежать від інших змінних величин і зображуються математичним графіком функцій. Завдання економічної теорії полягає в тому, щоб вивчити та узагальнити функціональні залежності між різними економічними явищами, що мають кількісну визначеність. Наприклад, якщо підвищується ціна на якийсь товар, то (при інших рівних умовах) величина попиту на нього зменшується. Це означає наявність функціонального зв'язку між ціною і попитом. В даному випадку ціна є незалежною змінною, або аргументом, а попит - залежною змінною, або функцією. Тому можна сказати: попит є функція ціни.

^ Економічний експеримент - це науково обґрунтоване дослідження, що здійснюється за реальних економічних обставин з метою перевірки і апробації тих чи інших теоретичних концепцій, ідей, гіпотез, рекомендацій.

Проводиться шляхом створення “зменшеного” за масштабами аналога досліджуваної економічної системи (об'єкту). Важливу роль експеримент відіграє, зокрема, при підготовці і здійсненні економічних реформ. Так, прикладом таких практичних експериментів є створення спеціальних економічних зон в окремих регіонах України (Одеса, Крим, Закарпаття), або Львівський експеримент по апробації нової системи пенсійного страхування шляхом введення персональних накопичувальних рахунків страхувальників.


^ 3. Функції економічної теорії.

Роль і значення економічної теорії в суспільному житті визначається її функціям:

1. Пізнавальна (гносеологічна) - вивчення економічних відносин дає

можливість пізнавати і розуміти закономірності економічних явищ і процесів, що відбуваються у житті суспільства.

2. Практична - полягає в застосуванні отриманих теоретичних знань в практичній діяльності людей в сфері економіки. Важлива роль і значення економічної теорії полягає в тому, що вона є науковою основою розробки та здійснення економічної політики держави.

3. Методологічна - економічна теорія є теоретичною основою (базою) для вивченняцілого ряду конкретних економічних дисциплін. (Більш детально зміст цієї функції буде розглянуто далі).

4. Прогностична - економічне прогнозування – це наукове передбачення майбутніх перспектив і можливих варіантів (сценаріїв) економічного розвитку з метою визначення найбільш ефективних способів і шляхів розв'язання ймовірних змін та проблем, що можуть виникнути в економіці.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9



Похожие:

Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука iconЕкономічна теорія як фундаментальна суспільна наука
Домашнє завдання: В. Д. Базилевич/ Економічна теорія /Політекономія с. 23 – 47
Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука iconЕкономічна теорія як фундаментальна суспільна наука
Матеріально-технічне забезпечення: підручник, наочний посібник, методична розробка
Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука iconТеми семінарських занять
Політична економія як фундаментальна суспільна наука. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні
Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука iconЛекція 1 Політична економія як фундаментальна суспільна наука
Економічні відносини та їх місце в системі суспільних відносин. Продуктивні сили та виробничі відносини
Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука iconЕлектронний посібник з дисципліни “Економічна теорія”
Економічна теорія” призначений надати допомогу в оволодінні основними економічними поняттями студентам як стаціонарної, так і заочної...
Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука iconТема 1 Особистість та її структура План
Ключові поняття: індивід, людина, особистість, суб’єкт, індивідуальність, психодінамічна теорія, аналітична теорія, гуманистична...
Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука icon1. Логістика як економічна наука сформувалася на засадах
Етап розвитку логістики, якому відповідає процес розширення її інтеграційних основ за рахунок включення до виробничого процесу
Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука iconПрограма на 2011- 2012 навчальний рік з «теорії держави та права» для спеціальності 060101 Правознавство
Україні, а також виходячи з необхідності закріплення ідеї пріоритету права в юридичній діяльності вивчення навчальної дисципліни...
Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука iconМетодичні вказівки з планування та організації самостійної роботи студентів з дисципліни «економічна теорія» для студентів спеціальностей
Це необхідно майбутньому спеціалісту, бо найважливішим, особливо для економічних спеціальностей, є те, чи володіє економіст самостійним...
Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука iconМетодичні вказівки до виконання індивідуальної роботи з дисципліни «економічна діагностика» для студентів спеціальності 050107, 050107
Дисципліна "Економічна діагностика" суттєво допомагає фахівцям в оволодінні методологією діагностування всіх складових господарської...
Економічна теорія як фундаментальна суспільна наука iconРеферат на тему : Міжнародна економічна безпека та соціально-економічна безпека країни
Внп; внутрішню соціально-політичну основу — достатньо високий рівень суспільної злагоди відносно довгострокових національних цілей,...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы