Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття icon

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття


Скачать 279.56 Kb.
НазваниеМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Дата публикации02.07.2013
Размер279.56 Kb.
ТипМетодичні вказівки


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ


«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри педіатрії № 2 та медичної генетики

Завідувач кафедри

Професор О.П. Волосовець ____________

«____» ___________________ 200 р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ



Навчальна дисціпліна

Догляд за хворими

Модуль №




Змістовний модуль №




Тема заняття

Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму. Особиста гігієна медперсоналу. Дезінфекція та стерилізація предметів догляду за дітьми

Курс

2

Факультет

Медичний



Київ 2008


^ 1. Актуальність теми:

В системі дитячих лікувально-профілактичних установ дитяча лікарня грає особливу роль. Саме сюди госпіталізують тяжкохворих, тут сконцентровано сучасне діагностичне обладнання, працюють висококваліфіковані лікарі і медичні сестри. Знання специфіки роботи, структури, функцій основних підрозділів педіатричного стаціонару необхідне для майбутнього лікаря. Порушення санітарно-гігєнічного та протиепідемічного режимів лікувально-профілактичних закладів, незадовільна профілактична робота медичного персоналу є чиннниками розповсюдження інфекцій всередині лікарень, зокрема виникнення нозокоміальних вогнищ, які значно ускладнюють перебіг основного захворювання, викликають справедливі скарги батьків, знижують авторитет стаціонару серед населення. Проведення складного комплексу численних та різнобічних заходів щодо попередження інфекційних спалахів, координація та контроль за їх виконанням є обов’язком медичного персоналу, насамперед лікарів.


^ 2. Конкретні цілі:

  • Трактувати поняття про лікувально-охоронний та санітарно-гігієнічний режими в дитячому стаціонарі;

  • Класифікувати основні види дезінфекції;

  • Провести обробку предметів догляду за дитиною після їх використання із застосуванням сучасних дезінфікуючих засобів;

  • Пояснити особливості особистої гігієни медичного персоналу;

  • Демонструвати навички дотримання особистої гігієни медичного персоналу

  • Розрізняти основні види стерилізації предметів догляду за дітьми


^ 3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)


Назви попередніх дисціплін

Отримані навики

1. Основи педагогіки. Основи психології

Застосувати знання про психологічне навантаження батьків хворої дитини. Вміти спілкуватися з ними.

3. Медична фізика

Порівняти різні види фізичних методів стерилізації.

4. Медична хімія

Розраховувати необхідну концентрацію дезінфікуючих засобів.



^ 4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:


Термін

Визначення


1. Санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим

Комплекс організаційних, санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів, які запобігають виникненню та розповсюдженню внутрішньо-лікарняної інфекції

2.Лікувально-охоронний режим

Організація комплексного медикаментозного лікування основного захворювання а також організація оптимального режиму, тобто психічного спокою для відновлення фізіологічних функцій центральної нервової системи та її вегетативного відділу

3. Дезінфекція

Це система заходів, які спрямовані на знищення збудників хвороб і створення умов, перешкоджаючих їх розповсюдженню в навколишньому середовищі.

4. Дезінсекція

Метод, що забезпечує знищення комах, які є перенощиками інфекційних хвороб.

5. Стерилізація

Метод, що забезпечує загибель в стерилізуючому матеріалі вегетативних та спорових патогенних та непатогенних мікроорганізмів



^ 4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Поняття про лікувально-охоронний та санітарно-гігієнічний режими, особливості їх застосування у дитячій лікарні.

2. Поняття про особисту гігієну медперсоналу.

3. Поняття про дезінфекцію та стерилізацію. Види дезінфекції.

4. Методи стерилізації, їх переваги та недоліки.

3. Дезінфекція та стерилізація предметів догляду за дітьми (обробка мензурок, горщиків, іграшок, пляшечок, сосок, термометрів, сповивальних столів після користування ними).


^ 4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті

1. Проведення обробки предметів догляду за дитиною після використання.


Зміст теми:


^ ПОНЯТТЯ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАЛЬНО-ОХОРОННОГО, САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО ТА ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО РЕЖИМІВ.

ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ДИТЯЧІЙ ЛІКАРНІ

В діяльності дитячої лікарні особливе значення надається підтримці порядку, чистотІ, а також спадкоємності в роботі медичного персоналу. Молодший сестринський, сестринський і лікарський персонал повинен дотримувати правила санітарно-протиепідемічного режиму, що передбачає організацію і проведення необхідних санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів. В стаціонарі концентруються хворі і ослаблені діти, тому найсерйозніша увага повинна придилятися профілактиці внутрішньолікарняних (нозокоміальных) інфекцій. Для забезпечення санітарно-протиепідемічного благополуччя в дитячій лікарні необхідно дотримуватися існуючих санітарних правил: дотримання принципу ізоляції окремих груп дітей при заповненні відділень (палат, боксів і т. д.), використовувати наявні приміщення за призначенням, створювати оптимальний повітряно-тепловий потік в приміщеннях, суворо дотримуватися правил роботи харчоблоку; дотримувати правила прийому на роботу персоналу і забезпечувати своєчасне проходження обов'язкових профілактичних медичних оглядів; дітям і персоналу дотримувати правила особистої гігієни, мати засоби для проведення дезінфекційних заходів (достатня кількість спецодягу, прибирального інвентаря, миючих і дезінфікуючих засобів); здійснювати інженерно-технічний і санітарний благоусрій установи і ділянок землі, що йому належать.

Санітарно-гігієнічні норми передбачають виділення кожній дитині ліжка, застеленого чистою білизною, приліжкової тумбочки для зберігання особистих речей. При необхідності дитині видають горщик, підкладне судно, предмети індивідуального догляду (поїльник, кухоль), одяг. У відділення хворий бере із собою предмети особистої гігієни.

На індивідуальні столики або тумбочки, що знаходяться поряд з ліжками, ставлять стакан; в их зберігають туалетні речі (зубна щітка, паста, мило, гребінець) і деякі особисті речі (папір, олівці, ручки, книги, іграшки). Категорично забороняється зберігати в тумбочках продукти харчування. Для зберігання продуктів харчування в буфетній або їдальні повинен бути холодильник.

Кожному хворому не рідше 1 разу на 7—10 днів (при необхідності) проводиться гігієнічна ванна з повною зміною натільної і постільної білизни. Щодня здійснюється туалет дитини. Перед кожним прийманням їжі хворі обов'язково миють руки. Для тяжких і лежачих хворих умивання організовують біля ліжка.

У відділенні необхідно суворо дотримувати санітарний режим. Провітрювати палати слід не рідше 4 раз на день, краще в період, коли діти знаходяться у їдальні. При провітрюванні приміщення в інший час і при кварцеванні палат дітей виводять в коридор або ігрову кімнату. Для раннього виявлення інфекційних хвороб дітей оглядають щодня. Ретельно оглядають шкірні покриви і видимі слизові оболонки, ведуть ретельний облік всіх дітей з підвищеною температурою тіла; при необхідності проводять бактеріологічні і бактеріоскопічні дослідження крові, калу.

Важливе значення в дотриманні протиепідемічного режиму в лікарні мають правильна організація харчування дітей, приготування їжі, її транспортування і роздача.

Одним з суттєвих чинників в дотриманні протиепідемічного режиму в дитячій лікарні є особиста гігієна медичного персоналу. До роботи в дитячій лікувально-профілактичній установі допускаються тільки здорові особи, які пройшли медичне обстеження.

Медичний працівник повинен мати акуратний і охайний зовнішній вигляд. Медична сестра перед чергуванням приймає душ, надягає чисту білизну. Руки треба мити з милом, а нігті коротко стригти. Одяг повинен бути встановленої форми; білий халат, надітий на плаття з короткими рукавами, і шапочка (хустинка), що закриває волосся, повинні бути чистими і вигладженими. На час чергування сестра взуває спеціальне взуття, що дозволяє безшумно пересуватися. Тапочки повинні легко піддаватися дезінфекції. Халат, головний убір і тапочки після закінчення чергування (зміни) залишають в спеціально відведеній для медичного працівника шафі.

В окремих випадках обов'язковим для медичних працівників є носіння маски, яка повинна закривати рот і ніс. Обов'язково носіння маски для персоналу відділення новонароджених, дітей грудного віку, інфекційних палат і боксів, процедурного кабінету, а також в період епідемій. Маски звичайно виготовлені з марлі, складеної в 4 шари, оскільки більш тонкі пропускають мікроорганізми. Тривале використання маски знижує ефективність її дії як фільтру для мікроорганізмів. Тому кожні 4 ч маску треба змінювати. Використані маски кладуть в окремий посуд, кип'ятять і пропрасовують гарячою праскою. Останніми роками стали використовувати одноразові стерильні маски з нетканинного текстилю.

Для більшості дитячих інфекцій характерним є підвищення температури, поява висипу. Якщо ставлять діагноз інфекційного захворювання або є підозра на інфекційне захворювання, то хворого негайно ізолюють в бокс або направляють в інфекційну лікарню.


^ Основні санітарно-епідеміологічні накази які регламентують роботу лікувально-профілактичних закладів:

  • ОСТ 4221-285 «Стерилізація та дезінфекція виробів медичного призначення. Методи, засоби та режими дезінфекції, передстерилізаційна обробка (етапи), стерилізація (методи, режими, засоби).»

  • Наказ № 288 «Про санітарно-епідеміологічний режим лікувально-профілактичного закладу».

  • Наказ № 408 «Про заходи по зниженню захворюваності вірусним гепатитом та профілактиці СНІДу».

  • Наказ № 450 «Про заходи щодо попереджнення захворюваності дифтерією, його профілактика»

  • Наказ № 720 «Про посилення медичної допомоги хворим з гнійно-септичними захворюваннями та посилення боротьби з внутрішньолікарняною інфекцією»



ДЕЗІНФЕКЦІЯ ТА СТЕРИЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТІВ ДОГЛЯДУ ЗА ДІТЬМИ (ОБРОБКА МЕНЗУРОК, ГОРЩИКІВ, ІГРАШОК, ПЛЯШЕЧОК, СОСОК, ТЕРМОМЕТРІВ, СПОВИВАЛЬНИХ СТОЛІВ ПІСЛЯ КОРИТУВАННЯ НИМИ).


Дезінфекція. Ця система заходів, які спрямовані на знищення збудників хвороб і створення умов, перешкоджаючих їх розповсюдженню в навколишньому середовищі.

Розрізняють два види дезінфекції: профілактичну та дезінфекцію, що проводиться в епідемічному вогнищі, яка у свою чергу ділиться на поточну і заключну.

Профілактичну і поточну дезінфекцію в епідемічному вогнищі проводять молодші медичні сестри і медичні сестри. Для проведення заключної дезінфекції в епідемічному вогнищі можуть запрошуватися співробітники центру санітарно-епідеміологічного нагляду і дезінфекційних станцій.

Інвентар для проведення дезінфекційних заходів (відра, швабри, дрантя і ін.) маркірується і використовується лише в тих приміщеннях, для яких він призначений.

Профілактична дезінфекція проводиться в приміщеннях незалежно від наявності інфекційних захворювань з метою попередження накопичення і розповсюдження збудників хвороб. Для знезаражування повітря використовують ультрафіолетове випромінювання, провітрювання. Предмети обстановки, іграшки, підлогу і т.і. протирають (не рідше 2 раз на день) ганчіркою, змоченою дезінфікуючими розчинами.

Вологе протирання меблів проводять щодня. Панелі миють або протирають вологою ганчіркою 1 раз на 3 дні. Верхні частини стін, стелі, плафони очищають від пилу 1 раз на тиждень, з такою ж частотою протирають віконні рами і двері. Дуже важливо щоденне вологе протирання радіаторів і труб центрального опалювання, оскільки існуючий пил може прогоріти, при цьому утворюється оксид вуглецю, що є неприпустимим. М'які речі (килими, портьєри, покривала, ковдри) вибивають і витрушують на відкритому повітрі або чистять пилососом. Генеральне прибирання проводять 1 раз на тиждень.

Правила стерилізації сосок і пляшок. Брудні соски ретельно миють спочатку в проточній воді, а потім теплою водою з содою (0,5 чайної ложки питної соди на стакан води), при цьому їх вивертають навиворіт. Потім соски кип'ятять протягом 10—15 хв. Стерилізація сосок проводиться раз на день, звичайно в нічний час. Проводить її палатна медична сестра. Чисті гумові соски зберігають сухими в закритому (скляному або емальованому) посуді з маркіровкою "Чисті соски". Чисті соски дістають стерильним пінцетом, а потім чисто вимитими руками надягають на пляшку. Використані соски збирають в посуд з маркіровкою "Брудні соски".

Стерилізація пляшок проводиться в буфетній. Спочатку пляшки обезжирюють в гарячій воді з гірчицею (50 г сухої гірчиці на 10 л води), потім миють за допомогою йоржа, промивають проточною водою зовні і зсередини (використовують пристрій у вигляді фонтанчиків для обполіскування пляшок) і обполіскують. Чисті пляшки шийкою вниз поміщають в металеві сітки, а коли стечуть залишки води, пляшки в сітках ставлять в сухожарову шафу на 50—60 хв (температура в шафі 120—150 °С).

Пляшки можна стерилізувати кип'яченням. Для цього їх поміщають в спеціальний посуд (бак, каструлю), заливають теплою водою і кип'ятять 10 хв. Зберігають стерильні пляшки з горловиною, закритими стерильними ватяно-марлевими тампонами, в окремо виділених для цього шафах.


^ Характеристика деяких ефективних сучасних дезінфікуючих засобів:

«Стериліум», «Октеніамін», «Бактолін базик» застосовується для хірургічної та гігієнічної антисептики рук медичного персоналу з метою профілактики гепатиту В, СНІДу.

«Йодобак», «Кутасепт-G» - антисептичні препарати для шкіри, слизових оболонок, ран, опіків перед- та післяопераційної оборобки операційного поля та інших випадках.

«Тералін (ТРН-5225)» -концентрат для вологого прибирання.

«Перформ» застосовується для обробки поверхонь предметів, особливо у приміщеннях, де знаходяться пацієнти з послабленим імунітетом та новонароджені.

«Гігасепт ФФ» використувують для дезінфекції та хімічної стерилізації ендоскопічного і реанімаційно-анестезіологічного обладанання.

«Лізетол АФ» застосовують для обробки медичних інструментів. У зв’язку з високою очищувальною властивістю препарату його використовують для одночасної дезінфекції виробів та передстерилізаційної очистки. Лізетол – єдиний засіб, який може розводити залишки крові, що засохли, слизу та інших біологічних рідин людини в дрібнокапілярних медичних виробах.

«Бодефен» використовують для дезінфекції та передстерилізаційної очистки термолабільних та термостабільних медичних інструментів, в тому числі гнучких ендоскопів.

«Мікробак форте» застосовують для дезінфекції та очистки поверхонь приміщень (стін, підлоги), медичного обладнання.

«Саніфект – 128» застосовується для дезінфекції та передстерилізаційної очистки виробів медичного призначення, профілактичної, поточної та заключної дезінфекції, генеральних прибирань, знезаражування поверхонь у приміщеннях, твердих меблів, медичних приладів та обладнання, білизни, посуду, предметів догляду за хворими.

Перераховані дезінфікуючізасоби далеко не повністю вичерпують список ефективних препаратів.

До заходів профілактичної дезінфекції відносять також миття рук з милом (необхідно здійснювати систематично як персоналу, так і хворим дітям), кип'ячення води, дотримання санітарних правил при роздачі їжі.

Поточну дезінфекцію проводять для зниження інфікованості предметів обстановки, приміщень, що знаходяться біля джерела інфекції. Знезаражують всі виділення хворого і предмети до яких торкався хворий, особливо важлива поточна дезінфекція при кишкових інфекційних захворюваннях.

Існують механічні, фізичні і хімічні способи проведення дезінфекції. При механічному способі перуть білизну, миють руки, видаляють пил і бруд вологою ганчіркою. До фізичних способів відноситься кип'ячення, ефективність якого зростає при додаванні у воду бікарбонату натрію (20 г на 1 л води), господарського мила (10—20 г на 1 л води). Застосовують також водяний пар, що знищує не лише мікроорганізми, але і спори. Хімічні способи дезінфекції є найпоширенішими і полягають в застосуванні різних дезінфікуючих розчинів.

З а к л ю ч н у д е з і н ф е к ц і ю проводять для повної ліквідації збудників захворювання в боксі, палаті, відділенні. Дезінфекції піддаються приміщення, предмети побуту, одяг. Найважливішим методом заключної дезінфекції приміщень є їх обробка з гідропульту сумішшю різних дезінфікуючих розчинів. Заключною може бути і дезінфекція поверхонь предметів шляхом протирання або миття їх. Деякі предмети (наприклад, м'які меблі, книги, взуття та ін.) слід дезінфікувати в дезінфекційних камерах.

Для полегшення контролю якості, очищення, дезінфекція та стерилізація предметів медичного призначення повинні проводитися в центральних стерилізаційних відділеннях (ЦСВ). В ЦСВ виділяють приміщення для миття, дезінфекційну, упаковочну та підрозділи для стерилізації та окремого зберігання стерильних предметів. Температура повітря у всіх підрозділах повинна бути від 18°С до 22°С, відносна вологість – 35-70%, напрямок потоку повітря – від чистих до відносно забрудненим зонам. До проведення стерилізації всі предмети проходять передстерилізаційну обробку та бути обернені в упаковочний матеріал. Для упаковочного метріалу використовують муслін, крафт-бумагу, бумажні/пластиков пакети.

В стаціонарах використовують різні методи стерилізації:

- парова

- повітряна (сухе гаряче повітря)

- газова (закис етилену, пари розчину формальдегіду, пари перекису водню)

В промислових умовах для стерилізації одноразових виробів використовують радіаційний метод.


^ Переваги та недоліки різних методів стерилізації



Метод

Переваги

Недоліки

Паровий

  • Найбільш поширений метод

  • Безпечний для оточуючого середовища та медичного персоналу

  • Коротка експозиція

  • Не токсичний

  • Низька вартість

  • Не потребує аерації




  • Якість стерилізації може бути порушена при попаданні повітря, підвищеній волозі матеріалів та поганій якості пару

  • Вироби, що чутливі до дії високої температури та вологості, можуть отримати ушкодження

Повітряний

  • Низькі корозійні якості

  • Глибоке проникнення у матеріал

  • Безпечний для оточуючого середовища

  • Не потребує аерації




  • Тривала експозиція

  • Температурні режими та термін стерилізації відрізняються в різних странах

  • Вироби, що чутливі до дії високої температури, можуть отримати ушкодження

Стерилізація

100 % закисом етілену




  • Можливість використовувати для стерилізації більшості медичних виробів

  • Простий у користуванні та контролі

  • Потребує час для аерації

  • Маленький розмір стерилізаційної камери

  • Закис етилену токсичний, є вірогідним канцерогеном, легко займається, потребує зберігання у пожежнобезпечних приміщеннях

Стерилізація

парами перекису водню


  • Низькотемпературний режим

  • Не потребує аерації

  • Безпечний для оточуючого середовища та медичного персоналу

  • Кінцеві продукти нетоксичні

  • Простий у користуванні та контролі

  • Неможливо стерилізувати бумажні вироби, білизну та розчини

  • Маленький розмір стерилізаційної камери




Стерилізація

парами розчину формальдегіду


  • Можливість використовувати для стерилізації більшості медичних виробів

  • Необхідність відмивання поверхні від залишків формальдегіда

  • Токсичний, алергенний

  • Тривала експозиція

Контроль якості стерилізації є одним з найбільш важливим заходів інфекційного контролю:

Фізичний метод контролю роботи стерилізаторів полягає у вимірюванні таких параметрів як температура, тиск та термін стерилізації.

Хімічний метод контролю полягає у регістрації зміни кольору або фізичних якостей індикаторів

Найбільш важливим методом контролю якості стерилізації є біологічний метод. Центри по контролю та профілактики захворювань (CDC) рекомендують проводити контроль роботи парових стерилізаторів 1 раз на тиждень. В якості біологічних індикаторів в повітряних стерилізаторах використовують спори Bacillus stearothermophilus, в газових стерилізаторах – спори Bacillus subtilus.


Для дезінфекції можна використовувати рідкі хімічні засоби або вологу пастерізацію.

Всі медичні інструменти та предмети догляду за хворим в залежності від ступеня ризику інфікування пацієнта можна розподілити на три категорії:

1) «критичні» інструменти та предмети догляду;

2) «напівкритичні» інструменти та предмети догляду;

3) «некритичні» інструменти та предмети догляду;


«Критичні» предмети – це інструменти, що потрапляють у кровоток та стерильні в нормі тканини організму. До них, наприклад, відносять хірургічні інструменти, серцеві катетери,імплантанти. У випадку контамінації їх мікроорганізмами виникає значний ризик інфікування пацієнтів. Отже, інструменти та предмети що відносять до даної категорії повіинні бути стерильними.

«Напівкритичні» це предмети, що контактують зі слизовими оболонками або пошкодженою шкірою (інгалятори, бронхоскопи, ендоскопи). Напівкритичні інструменти повинні бути ретельно очищеними з проведенням наступної дезінфекції, що знищує усі мікрорганізми та спори більшості бактерій.

«Некритичні» предмети контактують лише з інтактною шкірою (наприклад манжети для вимірювання артеріального тиску, стетоскопи, підкладні судна). Ці предмети не повинні бути стерильними і можуть вміщувати на своєї поверхні спори ьактерій.

В залежності від виду предмету медичного призначення та мети його використання, проводят дезінфекцію високого (ДВР), проміжного рівня (ДПР) та низького рівня (ДНР)


При проведенні ДВР гинуть усі мікроорганізми, окрім спор бактерій.

Цей метод дезінфекції повинен використовуватись для всіх «напівкритичних» предметів. Для ДВР використовують глутаровий альдегід, диоксид хлору, 6% розчин перекисю водню та засоби на основі надуксусної кіслоти. Ці хімічні засоби можна використовувати і для стерилізації проте час експозиції при цьому значно збільшується.


При проведенні ДПР гинуть вегетативні форми бактерій, в тому числі мікобактерії, більшість вірусів та грибів (окрім спор бактерій). Дрібні неліпідні віруси (наприклад

ентеровіруси, ріновіруси) більш стійкі до дії бактеріцидних засобів, в той час як крупні ліпідні віруси (аденовіруси, вірус гепатиту В та ВІЛ) гинуть при проведенні ДПР. ДПР повинна використовуватись для «некритичних» предметів. Цей метод також може використовуватись для дезінфекції деяких «напівкритичних» предметів, таких як ванни для гідротерапії пацієнтів з ушкодженою шкірою. До засобів ДПР належать сполуки на основі 70% та 90% етілового або ізопропілового спирту, хлормістячі препарати, деякі фенолмістячі засоби та йодофори.


При проведенні ДНР гинуть вегетативні форми більшості видів бактерій та гриби. Не гинуть спори бактерій, мікобактерій та дрібні неліпідні віруси. ДНР можна використовувати тільки для «некритичних» інструментів. До дезінфектів низького

рівня відносять препарати на основі четвертичних аммонійних з’єднань, деякі йодофори та фенолмістячі засоби.






Стерилизація

Дезінфекція

Об’єкт

Метод

Експозиція

Метод (експозиція >20 хвилин)

Метод

(експозиція

<10 хвилин)

Метод

(експозиція

<10 хвилин)

Гладкі

тверді

поверхні

Стерилізація нагріванням паром або сухим жаром

Газ окись етілену

Глутаровий альдегід (2%)

Стабілізований 6% розчин

перекису водню

Надуксусна

Кислота

РВ


РВ


РВ


6


РВ


РВ

Глутаровий альдегід (2%)

Стабілізований 6% розчин

перекису водню

Надуксусна

кислота

Волога пастерізація при 75°С протягом 30 хв після очищення миючим засобом

Гіпохлорит натрію

Етіловый або ізопропіловий спирт (70-90%)

Фенолвміщуючі засоби

Йодофори

Гіпохлорит натрію

Етіловый або ізопропіловий спирт (70-90%)

Фенолвміщуючі засоби

Йодофори Препарати на основі четвертичних

аммонійних з’єднань

Гумові

Трубки та катетери,

Поліетілєнові трубки та катетери

Стерилізація нагріванням паром або сухим жаром

Газ окись етілену

Глутаровий альдегід (2%)

Стабілізований 6% розчин

перекису водню

Надуксусна

Кислота

РВ


РВ


РВ


6


РВ


РВ

Глутаровий альдегід (2%)

Стабілізований 6% розчин

перекису водню

Надуксусна

кислота

Волога пастерізація при 75°С протягом 30 хв після очищення миючим засобом







Інструменти з лінзами

Газ окись етілену

Глутаровий альдегід (2%)

Стабілізований 6% розчин

перекису водню

Надуксусна

Кислота

РВ


РВ


6


РВ


РВ

Глутаровий альдегід (2%)

Стабілізований 6% розчин

перекису водню

Надуксусна

кислота








Термометри (оральні, ректальні)










Йодофори

Обробка ректальних і оральних термометрів повинна проводитися окремо на любій стадії)




^ На якість дезінфекції впливають наступні фактори:

- Матеріал , з якого виготовлені предмети, що підлягають стерилізації. Важко проводити очищення обладнання, що має щілини, відтвори. Бактерицидні засоби можуть не потрапляти повністю у всі частини обладнання, що знижує ефективність стерилізації

Рівень та тип мікробної контамінації. Обладнання з високим рівнем контамінації потребує більш тривалої обробки бактерицидними засобами ніж обладнання з низьким рівнем контамінації.

- Наявність органічних забруднень. Бактерицидні засоби можуть вступати у взаємодію з кров’ю, плазмою, гнієм або іншими органічними речовинами на поверхні дезінфікуючого обладнання та внаслідок чого втрачати свою активність.

- Концентарція бактерицидних засобів та термін експозиції. Як правило, чим вище концентарція бактерицидного засоба, тим менше потрібно часу для адекватної дезінфекції. Виключенням є йодофори, спирти та спиртомістячі засоби, що втрачають активність при використанні їх в концентраціях більших, ніж ті, що рекомендують виробник.

- Інші фізичні та хімічні фактори. Температура, рН, жорсткість води та наявність інших хімічних сполук (мило) можуть впливати на ефективність дезінфектантів.


В деяких випадках,в стаціонарі можуть виникати необхідність повторного використання одноразових предметів медичного призначення. До таких ситуацій відносять проблеми із забезпеченням стаціонару, використання «некритичних» предметів замість «критичних», або при необхідності економії коштів. Але при багаторазовом використанні одноразовом обладнанні виникають невирішені питання, що стосуються токсичності отриманих відходів, утворення пірогенів, функціональної надійності обладнання та його структурної цілісності, правових та етичних питань, а також ступеня ризику інфікування пацієнта. Слід уникати багаторазового використання обладнання та обмежуватися лише випадками, що передбачені виробником, дотримуючись при цьому спеціальних інструкцій стосовно повторного використання.


Матеріали для самоконтролю:


^ 1. Заповність таблицю

Види дезінфекції

Основні заходи, що проводяться

Профілактична




Дезінфекція, що проводиться в епідемічному вогнищі:


  • Поточна




  • Заключна






^ 2. Питання для самоконтролю:

1) Назвіть основні елементи протиепідемічного режиму.

2) В чому полягає особиста гігієна персоналу дитячого закладу?

3)Який інвентар необхідно мати для проведення вологого прибирання приміщення?

4) Назвіть основні санітарно-епідеміологічні накази які регламентують роботу лікувально-профілактичних закладів.

5) Які дезінфікуючі розчини найбільш частіше використовують в дитячих закладах?

6) Як проводиться поточна та заключна дезінфекція?

7) Які існують основні засоби дезінфекції?

8) Назвіть основні методи стерилізації, дайте характеристику їх перевагам та недолікам.

9) Назвіть основні методи контролю якості стерилізації.

10) Дайте класифікацію медичних інструментів та предметів догляду за хворим в залежності від ступеня ризику інфікування пацієнта

11) Дайте класифікацію дезінфекції в залежності від виду предмету медичного призначення та мети його використання.

12) Назвіть фактори, що впливають на якість проведення дезінфекції.

13) Перерахуйте основні правила стерилізації предметів догляду за дітьми.

^ 3. Тести для самоконтролю


  1. Санітарно-гігієнічні вимоги до медичного персоналу лікарні:

А. Повинен бути охайним і акуратним, обов’язково мити руки шляхом 2-х кратного

намилювання перед оглядом кожного хворого або виконанням процедур та після цього.

В. Мати змінний комплект робочого одягу (халат, шапочка або косинка, змінне взуття),

що зберігається в індивідуальних шкафчиках.

С. Края робочого одягу повинні повністю закривати особистий (домашній) одяг.

D. Перебувати в робочому халаті та взутті за межами лікувального закладу забороняється.

Е. Всі перелічені.


  1. Яка частота генерального прибирання?

А. 1 раз на тиждень.

В. 2 рази на тиждень.

С. 3 рази на тиждень.

D. Щодня.

Е. 1 раз на 2 тижні.


  1. Зміну масок проводять кожні:

А. 2 години.

В. 4 години.

С. 6 годин.

D. 8 годин.

Е. 12 годин.


  1. У приліжкових тумбочках не дозволяється зберігати:

А. Посуд.

В. Засоби особистої гігієни.

С. Канцелярські прилади.

D. Продукти харчування.

Е. Іграшки.


  1. Методи стерилізації:

А. Паровий.

В. Повітряний

С. Газовий.

D. Радіаційний

Е. Всі перераховані.

  1. Основним недоліком парового метод стерилізації предметів медичного призначення є:

А. Тривала експозиція

В. Токсичний

С. Неможливо стерилізувати паперові вироби, білизну та розчини

D. Aлергенний

E. Вироби, що чутливі до дії високої температури та вологості, можуть отримати ушкодження

7. Яка частота прибирання палат в лікарні:

А. 1 раз на день.

В. Не рідше 2 разів на день.

С. Через день.

D. 1 раз на 3 дні.


8.Які існують види контролю якості стерилізації:

А. Паровий, хімічний, фізичний.

В. Фізичний, хімічний, біологічний.

С. Хімічний, повітряний, радіаційний

D. Повітряний, газовий, паровий


9.Частота провітрювання палат в стаціонарі взимку:

А. 1 раз на день.

В. 2-3 рази на день.

С. 4 рази на день.

D. 1 раз на 2 дні.

Е. 1 раз на 3 дні.


10. Порядок стерилізації пляшечок для молока і молочних сумішей такий:

А. Миття в гарячій воді, висушування, кип’ятіння.

В. Чищення йоржиком від залишків їжі, миття в гарячій воді, висушування.

С. Обезжирення, миття йоржиком, промивка проточною водою, обполіскування, висушування кип'ятіння.

D. Чищення йоржиком від залишків їжі, миття в гарячій воді, кип’ятіння протягом 20 хв.,

висушування.

Е. Чищення йоржиком від залишків їжі, миття в гарячій воді, кип’ятіння протягом 5 хв.,

висушування.


11. Профілактична дезiнфекція передбачає:

А. Вологе протирання іграшок, предметів, з якими контактує хворий; віконних рам, дверей,

стін, плафонів, меблів, радіаторів, труб опалення.

В. Провітрювання приміщень, вологе прибирання.

С. Планову дезiнсекцію (знищення мух, комарів, вошей).

D. Правильне зберігання продуктів.

Е. Все перелічене.


12. Інгалятори, бронхоскопи, ендоскопи в залежності від ступеня ризику інфікування пацієнта відносять до категорії:


А. «Критичні» предмети

В. «Напівкритичні» предмети

С. «Некритичні» предмети

Відповіді на тести:



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Е

В

В

D

E

E

B

B

C

C

E

B



^ 4.Задачі для самоконтролю:

  1. В соматичному відділенні у дитини 5 років, що надійшла на лікування з діагнозом двобічна пневмонія виявлено гостру кишкову інфекцію. Дитина була переведена для подальшого лікуванні в інфекційне відділення. Який вид дезінфекції потрібно провести у відділенні. Перерахуйте всі необхідні засоби.

  2. Медична сестра зарахована після закінчення медичного коледжу на роботу у відділення патології новонароджених і вперше заступає на чергування. Які гігієнічні заходи вона повинна здійснити перед цим та які особливості зовнішнього вигляду.

  3. Хвора дитина 5 міс., що позбавлена батьківського піклування знаходиться на лікуванні у дитячій лікарні з діагнозом ГРВІ. Медичній сестрі необхідно нагодувати дитину молочною сумішшю. Які дії необхідно провести щоб підготувати пляшку та соску для годування дитини.


^ Відповіді на ситуаційні задачі:


1. Потрібно провести заключну дезінфекцію з метою повної ліквідації збудників захворювання в палаті ат відділенні. Дезінфекцію необхдно провести у палаті та туалеті, буфетній кімнаті. Дезіфнекції також піддаються предмети побуту та одяг пацієнта. Найважливішим методом заключної дезінфекції приміщень є їх обробка з гідропульту сумішшю різних дезінфікуючих розчинів. Заключною може бути і дезінфекція поверхонь предметів шляхом протирання або миття їх. Деякі предмети (наприклад, м'які меблі, книги, взуття, матрас) слід дезінфікувати в дезінфекційній камері.


2. Медичний працівник повинен мати акуратний і охайний зовнішній вигляд. Медична сестра перед чергуванням приймає душ, надягає чисту білизну. Руки треба мити з милом, а нігті коротко стригти. Одяг повинен бути встановленої форми; білий халат, надітий на плаття з короткими рукавами, і шапочка (хустинка), що закриває волосся, повинні бути чистими і вигладженими. На час чергування сестра взуває спеціальне взуття, що дозволяє безшумно пересуватися. Тапочки повинні легко піддаватися дезінфекції. Халат, головний убір і тапочки після закінчення чергування (зміни) залишають в спеціально відведеній для медичного працівника шафі. Обов'язково носіння маски для персоналу відділення новонароджених. Кожні 4 ч маску треба змінювати.


3. Чисту соску медична сестра дістає стерильним пінцетом, а потім чисто вимитими руками надягає на пляшку. Чисті гумові соски зберігають сухими в закритому (скляному або емальованому) посуді з маркіровкою "Чисті соски". Стерильні пляшки з горловиною, закритими стерильними ватяно-марлевими тампонами, зберігають в окремо виділених для цього шафах.

Використані соски збирають в посуд з маркіровкою "Брудні соски".Брудні соски ретельно миють спочатку в проточній воді, а потім теплою водою з содою (0,5 чайної ложки питної соди на стакан води), при цьому їх вивертають навиворіт. Потім соски кип'ятять протягом 10—15 хв. Стерилізація сосок проводиться раз на день, звичайно в нічний час. Проводить її палатна медична сестра.

Стерилізація пляшок проводиться в буфетній. Спочатку пляшки обезжирюють в гарячій воді з гірчицею (50 г сухої гірчиці на 10 л води), потім миють за допомогою йоржа, промивають проточною водою зовні і зсередини (використовують пристрій у вигляді фонтанчиків для обполіскування пляшок) і обполіскують. Чисті пляшки шийкою вниз поміщають в металеві сітки, а коли стечуть залишки води, пляшки в сітках ставлять в сухожарову шафу на 50—60 хв (температура в шафі 120—150 °С).


Рекомендована література.

Основна література:

  1. В.Г. Майданник, В.Г. Бурлай. Ваша дитина(догляд та виховання). - Київ 2004.-298 с.

  2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. – Київ 2002. Знання України. Майданник В.Г., Дука К.Д., Бурлай В.Г.

3. Т.В. Капітан Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – Вінниця. – 2006.


4А.Н.Бурая, И.А.Головко, В.С.Тихомирова / Руководство к практическим занятиям по уходу за здоровым и больным ребенком. – Москва. – 1982.

5.Мазурин А.В., Запруднов А.М., Григорьев К.И. / Общий уход за детьми. – «Медицина» Москва – 1998

6.А.В. Токар, В.І. Джемайло та ін. /Довідник для медичних сестер – Київ 2002

7.С.П. Винникова, И.Н. Дыгало и др. / Практические навыки и умения медсестры педиатрического профиля – Ростов-на-дону «Феникс» 2002.


Додаткова література:


  1. Р.В.Тонкова-Ямпольская. Т.Я.Черток, И.Н.Алферова / Основы медицинских знаний.- Москва.- 1981

  2. Гребенев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. - М: Медицина, 1999.

  3. П.Г.Жученко, Н.С.Пушкарь, И.А.Ситник / Антенатальная охрана плода и уход за новорожденным. – Киев. 1983

  4. Основи медичних знань та методи лікування за Девідсоном / пер. с англ. В 2 Т. -Київ:"Кобза",





Похожие:

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Приймальне відділення дитячої лікарні. Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму. Особиста гігієна медперсоналу. Дезінфекція та стерилізація предметів...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Облік та правила зберігання лікарських засобів. Особливості введення лікарських засобів у дітей
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Тому оцінка рівня фізичного розвитку дитини є невід’ємним елементом контролю за станом її здоров’я і посідає важливе місце у практичній...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Особливості гігієни дітей та догляд за ними в стаціонарі дитячої лікарні. Гігієнічні та лікувальні ванни. Догляд за дітьми з лихоманкою....
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Визначення ролі і місця догляду за дітьми в лікувально-діагностичному процесі. Основи етики та деонтології в педіатрії. Особливості...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconКафедра загальноправових дисциплін навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Адміністративний процес»
Навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Адміністративний процес» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю)...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств» для студентів напряму «Економіка І підприємництво»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств та фінанси» 050104 «Фінанси» усіх форм навчання...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни " потенціал І розвиток підприємства" для студентів спеціальності „Економіка підприємства"
Методичні вказівки розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри “Економіка, організація і управління підприємством”...
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки по виконанню роботи
Тема практичного заняття: Застосування маркетингового підходу у визначенні ціни на товар
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы