Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист» icon

Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист»


Скачать 409.17 Kb.
НазваниеМетодичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист»
Дата публикации20.10.2013
Размер409.17 Kb.
ТипМетодичні вказівки



Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Криворізький технічний університет

Кафедра рудникової аерології та охорони праці


Методичні вказівки

для виконання практичних робіт

з курсу «Цивільний захист»

на тему «Оцінка хімічної обстановки на об’єктах ГПК»

для студентів електротехнічного факультету

денної та заочної форм навчання


Кривий Ріг

2011


Укладачі: О.В.Нестеренко, М.В.Домнічев


Відповідальний за випуск: : А.О.Гурін


Рецензент: Л.О.Янова


Методичні вказівки допоможуть студентам набути практичних знань з розв’язання типових задач з оцінки хімічної обстановки, вміння здійснити правильні заходи в умовах виникнення хімічного забруднення місцевості. Наведено список рекомендованої літератури.


Розглянуто Схвалено на вченій раді

на засіданні кафедри гірничого

рудникової аерології та факультету

охорони праці

Протокол № 6 Протокол № 11

від 28. 04. 2011 р. від 27. 05. 2011 р.


Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Цивільний захист» для студентів спеціальності «Електротехніка» та «Електромеханіка» денної та заочної форм навчання.


УКЛАДАЧІ: Нестеренко Оксана Володирівна

Домнічев Микола Володимирович


Реєстрац. № __________________


Підписано до друку __________________ 2011р.

Формат А5

Обсяг __________________ стор.

Тираж __________________ прим.


Видавничий центр КТУ, вул. ХХІІ парт їзду, 11,

м. Кривий Ріг


ЗМІСТ


Стор.

Вступ……………………………………………………………………………………...3

Завдання………………..…………………………………………………………………4

Методика виконання роботи.……………………………………………………………5

Додатки……………...…………………………………………………………………..11

Література……………………………………………………………………………….13


14

Вступ


Хімічні речовини та біологічні препарати природного чи штучного походження, які виготовляють в Україні чи отримують з-за кордону для використання у господарстві та побуті, що негативно впливають на життя та здоров’я людей, тварин і рослин, обов’язково вносяться до державного реєстру потенційно-небезпечних хімічних речовин і біологічних препаратів.

За Міжнародним реєстром, у світі використовується в сільському господарстві, промисловості та побуті понад 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, у тому числі понад 500 речовин, які належать до групи сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР), токсичних для людей.

Особливо небезпечні аварії на підприємствах, які виробляють, використовують або зберігають СДЯР, вибухо- і вогненебезпечні матеріали. До них належать заводи і комбінати хімічної, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості, підприємства, оснащені холодильними установками (молокозаводи, м’ясокомбінати, холодильники), котрі як холодоносії використовують аміак, підприємства з виробництва добрив і пластичних мас.

Об’єкти господарювання, на яких використовуються СДЯР є потенційними джерелами потенційної небезпеки. Це хімічно небезпечні об’єкти.

У результаті аварії на об’єкті, де виробляють або використовують СДЯР обслуговуючий персонал і населення, яке проживає поблизу об’єкта, сільськогосподарські тварини, посіви та лісові насадження можуть бути уражені ядучими речовинами.

Викид (розлив) небезпечних хімічних речових на хімічно небезпечному об’єкті, що може призвести до загибелі чи хімічного ураження людей, констатується як аварія на хімічно небезпечному об’єкті.

У разі таких аварій можуть виникати масові ураження людей, тварин, сільськогосподарських та лісогосподарських рослин і насаджень.

Основна мета методичних вказівок це – навчити студентів розв’язувати типові задачі з оцінки хімічної обстановки, формулювати висновки щодо визначення заходів захисту людей в умовах виникнення хімічного забруднення місцевості не об’єктах гірничо-промислового комплекса (ГПК).

Вихідні дані для розрахунків відповідно до варіанта містяться у додатку (таблиця Д1). Студенти за результатами розрахунків подають звіт встановленої форми.3


3


^ ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

Мета заняття: навчити студентів розв’язувати задачі з оцінки хімічної обстановки, формулювати висновки та визначати заходи захисту людей в умовах виникнення хімічного забруднення місцевості.

УМОВА.^ На відстан R від житлового мікрорайону знаходиться хімічно-небезпечний об'єкт. Під час можливої аварії на хімічному об'єкті з виливом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) та направлення вітру в бік мікрорайону, він може потрапити в зону хімічного забруднення.

ЗАВДАННЯ. Оцінити хімічну обстановку, що може скластися в мікрорайоні згідно з вихідними даними, наведеними в таблиці Д1 (див. додаток), відповідно до заданого варіанта, якщо аварія станеться в теплу (t= +15 С°) або в холодну (t = -10 С°) пору року.

ВИЗНАЧИТИ:

  1. Чи потрапить житловий мікрорайон в зону хімічного забруднення?

  2. Які способи захисту людей доцільно вжити, якщо аварія станеться?

  3. Які заходи треба вжити заздалегідь, щоб підготуватись до можливого хімічного забруднення?.

Під час оцінки хімічної обстановки розв'язати такі задачі:

  1. Розрахувати глибину, ширину та площу зони хімічного забруднення.

  2. Визначити час підходу хмари забрудненого повітря до мікрорайону.

  3. Визначити час уражаючої дії СДОР.

ЗВІТНІСТЬ. Звіт про виконану роботу подати за такою формою:

Розрахункова робота

Тема. Оцінка хімічної обстановки


Зміст роботи:

1. Вихідні дані

2. Алгоритм роботи з розрахунками.

3. Підсумкова таблиця результатів розрахунків

4. Висновки.


Підсумкова таблиця


Розміри зони хімічного забруднення

хв.

годин

Час евакуації,

хв.

Час укриття в сховищі,

хв.

Г,км

Ш, км

кв.км

Влітку

Взимку



























4


.Література

  1. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. – Львів: «Афіша» 2000.

  2. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист. – Київ: «Знання-Прес», 2007.

  3. Русаловський А.В., Мухів В.В. Оцінка радіаційної обстановки в умовах надзвичайних ситуацій. Завдання та методичні матеріали до самостійної роботи студентів. – Київ: ВМУРоЛ «Україна», 2003.



13


Додаток

^ Таблиця Д1. Варіанти вихідних даних для завдань оцінки хімічної обстановки



Варі­анту

Відстань до

хімічно-небезпечного об'єкту, R, км

Швидкість вітру,

, м

Стійкість повітряної маси

Вид СДОР

Маса розлитої

СДОР,

G, тонн

Площа розливу,

S, м2

1

2

3

4

5

6

7

1.

14

1

інверсія

Хлор

5

50

2.

5

1

ізотермія

Фосген

10

150

3.

2

3

інверсія

Аміак

25

400

4.

9

1

інверсія

Сірчистий ангідрид

50

-

5.

5

4

ізотермія

Хлор

25

130

6.

12

1

інверсія

Фосген

10

180

7.

3

1

інверсія

Аміак

5

75

8.

16

1

інверсія

Сірчистий ангідрид

100

-

9.

5

2

ізотермія

Хлор

25

-

10.

6

1

ізотермія

Хлор

10

-

11.

8

1

інверсія

Аміак

50

100

12.

2,5

1

ізотермія

Аміак

100

-

13.

7

4

ізотермія

Хлор

50

170

14.

2,5

1

ізотермія

Аміак

100

-

15.

5

4

ізотермія

Хлор

25

100

16.

6

2

інверсія

Аміак

75

700

17.

8

3

ізотермія

Хлор

50

-

18.

3

3

ізотермія

Хлор

10

-

19.

5

1

інверсія

Фосген

5

-

20.

20

2

інверсія

Хлор

10

170

21.

4

1

інверсія

Аміак

10

100

22.

4

1

ізотермія

Хлор

5

70

23.

2

1

ізотермія

Аміак

100

-

24.

18

3

інверсія

Хлор

10

170

25.

2

1

конвекція

Фосген

50

-

26.

4,5

2

інверсія

Сірчистий ангідрид

50

120

27.

14

4

інверсія

Фосген

10

-

28.

4

3

конвекція

Сірчистий ангідрид

10

90

29.

8

2

інверсія

Фосген

5

60

30.

10

2

ізотермія

Аміак

5

50

31.

4

1

інверсія

Сірчистий ангідрид

100

150

32.

8

1

ізотермія

Хлор

25

400

33.

6

2

інверсія

Аміак

75

1300

34.

4

1

ізотермія

Хлор

5

75

35.

26

3

інверсія

Хлор

25

-



12


^ МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ


Оцінка хімічної обстановки, яка може скластися на місцевості під час аварії на хімічно-небезпечному об'єкті, включає:

  • визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення;

  • визначення часу підходу хмари забрудненого повітря до відповідної межі чи об'єкта;

  • визначення часу вражаючої дії СДОР;

  • вибір способів захисту людей в зоні хімічного ураження.


1.Визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення


Зона хімічного забрудн ення, що створюється на місцевості, може бути прогнозована у вигляді рівнобічного трикутника (мал.1)





^ Мал. 1. Зона можливого хімічного забруднення:

Г - глибша, Ш — ширина, S - площа зони хімічного забруднення,

R - відстань від місця аварії до досліджуваного об 'єкта.


Розміри зони забруднення залежать від багатьох факторів:

  • типу і кількості СДОР, що може вилитися під час аварії;

  • умов зберігання;

  • ступеню вертикальної стійкості повітря (інверсія, коли знизу холодне повітря, зверху -тепле, перемішування повітря у вертикальній площині мінімальне; ізотермія -температура повітря по висоті майже не змінюється; конвекція —знизу тепле повітря, зверху -холодне, інтенсивне перемішування повітря у вертикальній площині);

  • швидкості вітру;

  • рельєфу місцевості та наявності на ній лісових масивів, а також забудови багатоповерховими будинками.

5


Для визначення глибини зони хімічного забруднення пропонується табличний метод. Таблиця 2 складена для умови, коли швидкість вітру дорівнює 1м/с. Якщо швидкість вітру більша за 1м/с, то знайдене з таблиці 2 значення глибини зони хімічного забруднення треба помножити на поправочний коефіцієнт, що береться з таблиці 3.

Ширина зони хімічного забруднення залежить від глибини зони і ступеню вертикальної стійкості повітря. Вона розраховується за таким співвідношенням:


Ш =0,03Г- при інверсії,

Ш =0,15Г- при ізотермії,

Ш =0,8Г- при конвекції.


Площа рівнобічного трикутника зони хімічного забруднення розраховується за формулою:

(1)

^ 2. Визначення часу підходу забрудненого повітря


Час підходу забрудненого повітря до відповідного об'єкта залежить від відстані R між місцем розливу отруйної речовини та об'єктом, а також від швидкості переносу (W) забрудненого повітря. Середня швидкість переносу забрудненого повітря залежно від умов наведена в таблиці 4. Тоді час підходу визначається так:

(2)


3. Визначення часу уражаючої дії СДОР


Час уражаючої дії СДОР (тривалість забруднення місцевості) визначається часом випаровування СДОР з поверхні розливу :


(3)

де: G - маса розлитої отруйної речовини, т;

- швидкість випаровування, т/хв.

Швидкість випаровування отруйної речовини розраховується за формулою:

(4)

де: S - площа розливу отруйної речовини, м2;

- тиск насиченого пару отруйної речовини, кПа;

- швидкість вітру, м/с;

^ М - молекулярна маса СДОР, г/моль.

Площу можливого розливу СДОР визначають за профилем місцевості, де розташовані ємності для їх зберігання. Якщо аналізується можливість виливу

6


Таблиця.2

^ Глибина зони хімічного забруднення

на відкритій місцевості, км (швидкість вітру 1 м/с)

Найменування СДОР

Кількість СДОР в ємностях, т




5

10

25

50

75

100

1

2

3

4

5

6

7

^ При інверсії

Хлор, фосген

23

49

80

Більше 80

Аміак

3,5

4,5

6,5

9,5

12

15

^ Сірчистий ангідрид

4

4,5

7

10

12,5

17,5

^ При ізотермії

Хлор, фосген

4,6

7

11,5

16

19

21

Аміак

0,7

0,9

1,3

1,9

2,4

3

^ Сірчистий ангідрид

0,8

0,9

1,4

2

2,5

3,5

^ При конвекції

Хлор, фосген

1

1,4

1,96

2,4

2,85

3,15

Аміак

0,21

0,27

0,39

0,5

0,62

0,66

^ Сірчистий ангідрид

0,24

0,27

0,42

0,52

0,65

0,77


Таблиця. 3

Поправочні коефіцієнти для швидкості вітру понад 1м/с

Швидкість вітру, м/с

2 м/с

3 м/с

4 м/с

Поправочний коефіцієнт

При інверсії

0,6

0,45

0,38

При ізотермії

0,71

0,55

0,5

При конвекції

0,7

0,62

0,55


Таблиця. 4

Середня швидкість переносу хмари забрудненого повітря W, м/с


Швидкість

Інверсія

Ізотермія

Конвекція

вітру, м/с













1

2

2,2

1,5

2

1,5

1,8

2

4

4,5

3

4

3

3,5

3

6

7

4,5

6

4,5

5

4

-

-

6

8

-

-

Таблиця. 5

Значення деяких параметрів СДОР

Тип СДОР

^ Молекулярна маса,

М, г/моль

Густина

, т/ м3

Хлор

71

1,56

Фосген

99

1,42

Аміак

17

0,68

^ Сірчистий ангідрид

64

1,46


11



влітку (t°=+15°C, по графіку мал. 2 ):



Визначаємо чає уражаючої дії СДОР за формулою (3).

Взимку:

влітку:


^ Таблиця 1

Підсумкова таблиця

Розміри зони хімічного забруднення

хв

Час уражаючої дії СДОР годин

Час евакуації, хв.

Час укриття в сховищі,

хв.

Г, км

Ш, км

, кв.км

Влітку

Взимку

9,2

0,276

1,27

33,3

0,35

1,0

10,2...15,2

8...10


ВИСНОВКИ

  1. Визначено, що Г=13,8км>R=8км, це означає, що мікрорайон потрапляє в зону хімічного забруднення.

  2. Доцільні способи захисту людей (використання протигазів, евакуація, укриття в сховищі) обираються з таких міркувань:

2.1. Використання наявних протигазів є обов'язковим.

2.2. Резерв часу на евакуацію. Визначаємо за формулою (7) час руху
людей за межі зони хімічного забруднення:




Враховуючи, що за формулою (9) визначаємо можливість евакуації:



2.3. Резерв часу на укриття у сховищі. За формулою (10) визначаємо:



це означає, що люди встигнуть укритися у сховищі до приходу хмари забрудненого повітря.

2.4. Доцільним способом захисту людей є евакуація їх в безпечний район,
де вони будуть перебувати в холодну пору щонайменше 60 хвилин, в теплу
щонайменше 21 хвилину.



10

отруйної речовини на відкритому майданчику, тоді площа розливу визначається за умови, що СДОР накриє поверхню землі шаром 0,05 м:


(5)


де ^ В - об'єм отруйної рідини, що вилилася при аварії, м3;

G - маса розлитої рідини, т;

- густина СДОР, т/ м3.

Значення параметрів СДОР наведені в таблиці 5. Величина тиску насиченої пари СДОР залежить від температури повітря і визначається з графіків (мал. 2).





Мал. 2. Графіки залежності тиску насичених парів СДОР від температури:

1 - фосген; 2 - сірчистий ангідрид; З - хлор; 4 – аміак


4. Оцінка способів захисту людей, що можуть потрапити в осередок

хімічного ураження

Осередком хімічного ураження називають об'єкт або населений пункт, які потрапили в зону хімічного забруднення.

Під час забруднення об'єкта чи населеного пункту люди можуть знаходитись як в будинках, так і поза ними. Будинки мають відповідні захисні властивості. Протигази значно підвищують захист людей, але не дають повної гарантії їх безпеки. Так, несправні протигази, невірно підібраного розміру, старі, що втратили свої захисні властивості, знижують імовірність захисту людей від ураження.

7



  1. ^ Використання протигазів. Використання наявних протигазів є обов'язковим з моменту оповіщення про хімічну небезпеку і до тих пір, поки люди укриються в сховищах або вийдуть у безпечний район.

  2. Евакуація. Евакуюють людей, як правило, в напрямку, перпенди­кулярному напрямку вітру. Вважається, що для виведення людей із зони хімічного забруднення достатньо мати такий резерв часу (час евакуації ):

(6)

де - час руху людей за межі зони забруднення;

- час, потрібний для оповіщення людей;

- час для аварійної зупинки виробництва (для людей, задіяних на виробництві).

Час руху людей за межі зони хімічного забруднення визначають так:


(7)


де Ш - ширина зони хімічного забруднення, м;

^ 80 - середня швидкість руху людей прискореним кроком, м/хв.

Люди встигнуть евакуюватися, якщо час евакуації не буде більшим за час підходу хмари забрудненого повітря:


(8)


В середньому можна вважати доцільною евакуацію людей, якщо


(9)


4.3. Укриття в сховищі. Час потрібний для укриття в сховищі tукр залежить від
відстані до сховища. Якщо максимальну відстань до сховища не перевищує
400...500 метрів, то можна вважати, що люди встигають укритися в сховищі за
8...10хвилин:


(10)


    1. Доцільний спосіб захисту. Додатково треба враховувати тривалість
      забруднення місцевості tур
      . Якщо вона не перевищує декількох годин, то
      доцільно укрити людей в сховищі. А взагалі, якщо люди встигають
      евакуюватись, то краще організувати евакуацію.




8


ПРИКЛАД

Оцінити хімічну обстановку, що може скластися після аварії на хімічно-небезпечному об'єкті, розташованому поблизу житлового мікрорайону.

^ ВИХІДНІ ДАНІ

  1. Відстань від хімічно-небезпечного об'єкта до житлового мікрорайону R=8км.

  2. Тип і маса СДОР: фосген, G=5 тонн.

  3. Площа розливу - 100 м2.

  4. Ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія.

  5. Швидкість приземного вітру

РОЗВ'ЯЗОК

1. Визначимо розміри зони хімічного забруднення.

З таблиці 2 попередньо знаходимо глибину зони хімічного забруднення:



Враховуючи те, що табличні дані наведені для вводимо поправочний коефіцієнт (табл.З):



Оскільки відстань до хімічно-небезпечного об'єкта R=8км, то наш мікрорайон потрапляє в зону хімічного забруднення.

Ширина зони хімічного забруднення для інверсії



Площа зони хімічного забруднення відповідно



  1. Визначаємо час підходу хмари забрудненого повітря до мікрорайону.

Для заданих вихідних даних з таблиці 4 отримуємо швидкість переносу хмари:



Розраховуємо час підходу хмари



^ 3. Визначаємо час уражаючої дії СДОР.

Зважаючи на те, що значення тиску насичених парів суттєво залежить від температури повітря (мал.2), а нам невідомо, в яку пору року може статися аварія, доцільно розглянути час уражаючої дії для теплої (t = 15 С°) і холодної ( t = -10 С°) пори року.

Оскільки нам відома площа розливу, розраховуємо швидкість випаровування отруйної речовини за формулою(4):

взимку (t°=-10°C, по графіку мал. 2 для фосгену ):


9



Похожие:

Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист» iconМетодичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист»
Методичні вказівки допоможуть студентам набути практичних знань з розв’язання типових задач з оцінки хімічної обстановки, вміння...
Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист» iconМетодичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист»
«Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах». Студентам надаються практичні навички в розв’язанні задач з радіаційної обстановки,...
Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист» iconМетодичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «англійська мова»
Для студентів 2-го курсу напряму підготовки 040106 екологія, охорона навколишнього середовища та
Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист» iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів за напрямом підготовки
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів за напрямом підготовки 050202 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані...
Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист» iconМетодичні вказівки до виконання практичних робіт за темами учбового плану та завдання для самостійного розв’язання
Практична робота – це закріплення теоретичних знань студента на фактичному матеріалі, придбання практичних навичок з використання...
Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист» iconМетодичні вказівки для виконання практичних та самостіЙних завдань
Методичні вказівки рекомендовані до видання методичною радою факультету економіки і підприємництва (протокол № від р.)
Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист» iconМетодичні вказівки для виконання практичних та самостіЙних завдань
...
Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист» iconМетодичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни "Програмування"
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни "Програмування" / В. Г. Коротка, Л. Я. Мартинович – Дніпропетровськ:...
Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист» iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни " хімічний захист рослин" для студентів окр «Бакалавр»
Викладено методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи студентами окр «Бакалавр» напряму підготовки 09010501 «Захист рослин»...
Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист» iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни Глобальні супутникові системи навігації та зв'язку
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Глобальні супутникові системи навігації І зв'язку на транспорті"...
Методичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист» iconМетодичні вказівки до виконання. Контрольної роботи з дисципліни "Економіка праці"
Завдання даної роботи – самостійне виконання студентами контрольних теоретичних питань і практичних завдань з метою засвоєння знань...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы