«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013 icon

«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013


Название«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013
страница3/8
Дата публикации05.12.2014
Размер0.69 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8

^ 58. Аналіз економічної ефективності використання основних виробничих засобів проводять за допомогою групи показників:

-

урожайність плодових насаджень, продуктивності продуктивної худоби;

-

фондозабезпеченість підприємства та фондоозброєність праці;

-

фондовіддача та фондомісткість;

-

коефіцієнти зносу та придатності.







59. При багатофакторному кореляційному аналізі можна підрахувати можливі (перспективні) резерви підвищення фондовіддачі в цілому і за рахунок кожного фактору. Для цього необхідно:

-

можливий приріст кожного фактора () помножити на відповідний коефіцієнт у факторній моделі;

-

можливий приріст кожного фактора () поділити на відповідний коефіцієнт у факторній моделі;

-

вважати резервом негативний вплив на результативний показник окремих факторів;

-

вважати резервом результат, який одержано за рахунок зміни кожного фактора на одиницю.







^ 60. Ефективність використання матеріальних виробничих засобів можна проаналізувати за допомогою показника норми прибутку (НП), який обчислюється за формулою:

-

НП = П : (ОВЗ - ОЗ);

-

НП = П х (ОВЗ + ОЗ);

-

НП = П : (ВВЗ + ОЗ);

-

НП = П х (ОВЗ - ОЗ),




де П - чистий прибуток




ОВЗ - вартість основних виробничих засобів




ОЗ - вартість оборотних матеріальних засобів.







^ 61. До складу енергетичних потужностей не входять:

-

механічні двигуни;

-

електроенергія;

-

робоча худоба;

-

продуктивна худоба.







^ 62. Відношення енергетичних потужностей до площі с.-г. угідь характеризує рівень:

-

енергоозброєність;

-

електроозброєність;

-

енергозабезпеченість;

-

електрозабезпеченість.








^ 63. Рівень механізації виробничих процесів визначається як:

-

різниця між загальним обсягом робіт і обсягом механізованих робіт;

-

добуток загального обсягу робіт на коефіцієнт фондоозброєності праці;

-

відношення обсягу механізованих робіт до загального обсягу робіт;

-

відношення загального обсягу робіт до площі с.-г. угідь.







^ 64. На зміну загального обсягу механізованих робіт безпосередньо впливають фактори першого порядку:

-

кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік і змінний виробіток;

-

середньорічна кількість тракторів і виробіток на 1 трактор за день;

-

середньорічна кількість тракторів і виробіток на 1 трактор за рік;

-

кількість відпрацьованих м/змін за день і виробіток на 1 трактор за день.







^ 65. Логічна підвпорядкованість факторів, які впливають на загальний обсяг механізованих робіт має таку послідовність:

-

коефіцієнт використання робочого часу, виробіток на 1 трактор за день, кількість відпрацьованих м/днів, число тракторів;

-

кількість відпрацьованих м/днів по МТП, виробіток 1 трактора за зміну, число тракторів;

-

число тракторів, виробіток на 1 трактор за день, коефіцієнт змінності;

-

число тракторів, кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік, коефіцієнт змінності, виробіток 1 трактора за зміну.







^ 66. Невикористаним резервом поліпшення роботи МТП вважаться:

-

зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок зменшення числа тракторів;

-

збільшення загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх визначених факторів;

-

зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок факторів, які впливають негативно, крім зменшення числа тракторів;

-

зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх факторів, що впливають негативно.







^ 67. Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначається як:

-

добуток кількості автомобілів на середньорічний виробіток одного автомобіля;

-

часне від ділення пробігу з вантажем на загальну вантажопідйомність автопарку;

-

часне від ділення пробігу з вантажем на загальний пробіг;

-

часне від ділення загального пробігу на пробіг з вантажем.









^ 68. Коефіцієнт використання автопарку обчислюється як відношення:

-

загальної вантажопідйомності до числа автомобілів;

-

кількості днів перебування у господарстві до числа автомобілів;

-

кількості днів у роботі до кількості днів перебування у господарстві;

-

пробіг з вантажем до загального пробігу.







^ 69. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою визначається:

-

відношенням кількості фактично відпрацьованих людино-днів до числа працюючих;

-

відношенням фактичної чисельності працюючих до планової потреби;

-

шляхом множення кількості відпрацьованих люд.-днів одним працюючим на число робітників за цей період;

-

як добуток планового числа працюючих на число робочих днів за період.







^ 70. Аналіз руху робочої сили по підприємству проводиться на підставі групи показників:

-

оборот робочої сили по прийому, вибуттю, розмах сезонності;

-

коефіцієнти: обороту робочої сили по прийому, вибуттю, плинності, міграції;

-

коефіцієнти: плинності, сезонності, міграції, оновлення робочої сили;

-

коефіцієнти: міграції, забезпеченості робочою силою, обороту по вибуттю.







^ 71. Відношення кількості вибувших робітників (незалежно від причин) до середньорічної чисельності працюючих характеризує коефіцієнт:

-

плинності;

-

міграції;

-

обороту по вибуттю;

-

зміни числа робітників.







72. Показник, який характеризує інтенсивність загального обороту робочої сили і розраховується відношенням суми прийнятих і звільнених робітників до середньої чисельності працюючих, називається:

-

коефіцієнт плинності;

-

коефіцієнт міграції;

-

оборот по вибуттю;

-

оборот по прийому.









^ 73. Коефіцієнт використання робочого часу за місяць обчислюється як відношення:

-

числа працюючих за кожен місяць на середньомісячну їх кількість;

-

кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до загальної кількості люд.-днів за рік;

-

кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до числа робочих днів у місяці;

-

загального числа відпрацьованих люд.-днів за місяць на число робочих днів у місяці.







^ 74. Невикористаний резерв робочого часу за місяць обчислюється як:

-

добуток числа робочих днів у місяці на число працюючих;

-

різниця між загальною кількістю відпрацьованих люд.-днів за місяць і плановою;

-

добуток різниці між кількістю відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць і числом робочих днів у місяці на середньорічну чисельність працюючих;

-

відношення різниці між кількістю відпрацьованих робочих днів одним працюючим за місяць і числом робочих днів у місяці до числа працюючих у цьому місяці.







^ 75. Коефіцієнт сезонності використання робочої сили обчислюється як:

-

відношення максимальних затрат праці за місяць до мінімальних;

-

відношення затрат праці у кожному місяці до середньомісячних затрат праці;

-

добуток коефіцієнта використання робочого часу на число працюючих за місяць;

-

добуток різниці між затратами праці у кожному місяці і середньомісячними на число місяців.







^ 76. Не сприяє зниженню сезонності використання робочої сили:

-

раціональне поєднання галузей рослинництва і тваринництва;

-

промислова переробка овочевої продукції;

-

створення промислових підсобних виробництв;

-

підбір сортів вирощуваних с.-г. культур по строкам дозрівання.







^ 77. Факторна модель показника річної продуктивності праці у с.-г. виробництві (РП) має вигляд:

-

РП = Д:ТГ х ПГ;

-

РП = (Д х ТГ):ПГ;

-

РП = Д х ТГ х ПГ;

-

^ РП = Д:ТГ:ПГ,




де Д - кількість відпрацьованих днів одним робітником




ТГ - тривалість робочого дня в годинах




ПГ - виробництво валової продукції за годину.







^ 78. Для аналізу продуктивності праці при виробництві окремих видів продукції використовують показник трудомісткості, який характеризує:

-

кількість виробленої продукції на 1 люд.-год.;

-

затрати праці на виробництво валової продукції;

-

затрати праці на виробництво одиниці продукції;

-

кількість виробленої продукції та затрати праці.







^ 79. Розмір впливу затрат праці на 1 га на зміну затрат праці на 1 ц визначається як:

-

різниця між фактичними та плановими затратами праці на 1 га;

-

різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при планових затратах праці на 1 га і фактичній урожайності;

-

різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при фактичних затратах праці на 1 га і плановій урожайності;

-

різниця між умовними затратами праці на 1 ц, розрахованими при фактичних затратах праці на 1 га і плановій урожайності, та плановими затратами праці на 1 ц.







^ 80. Вплив продуктивності корів на зміну трудомісткості виробництва молока визначається як:

-

добуток різниці між фактичною і плановою продуктивністю корів на фактичні затрати праці на 1 голову;

-

результат ділення затрат праці на 1 голову на різницю між фактичною і плановою продуктивністю корів;

-

різниця між фактичними затратами праці на 1 ц і умовними, обчисленими при планових затратах праці на 1 голову і фактичній продуктивності корів;

-

різниця між умовними затратами праці на 1 ц, обчисленими при планових затратах праці на 1 голову і фактичній продуктивності корів, і плановими затратами праці на 1 ц.







^ 81. Абсолютне відхилення фонду оплати праці (ФОП) визначається як різниця між:

-

фактичним ФОП і умовним ФОП, обчисленими при фактичній чисельності працівників і плановому заробітку одного працюючого;

-

фактичним і плановим ФОП;

-

умовним ФОП, розрахованим при фактичній чисельності робітників і плановій заробітній платі одного працюючого і плановим ФОП;

-

фактичним ФОП і плановим, скорегованим на процент виконання плану обсягів виробництва.








1   2   3   4   5   6   7   8



Похожие:

«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013 icon«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013
...
«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013 icon«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013
...
«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013 iconТестові завдання з напряму «облік І аудит» дисципліна «аудит» Київ «Агроосвіта»
Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторська фірма не має права
«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013 iconТестові завдання з напряму «Облік І аудит» дисципліна " Бухгалтерський облік (загальна теорія)" Київ
Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел...
«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013 iconТестові завдання з напряму «Облік І аудит» дисципліна «Фінансовий облік» Київ
Облік, який надає інформацію про кількісну характеристику якісно визначених масових явищ і процесів у визначених умовах часу і простору,...
«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013 iconТестові завдання з напряму «Облік І аудит» дисципліна «Фінансовий облік» Київ
Облік, який надає інформацію про кількісну характеристику якісно визначених масових явищ і процесів у визначених умовах часу і простору,...
«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013 iconТестові завдання з напряму «Облік І аудит» дисципліна «Аналіз господарської діяльності» Київ
Додатковими показниками, що характеризують спеціалізацію сільськогосподарських підприємств є
«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013 iconТема 2 Методика комплексного економічного аналізу
Усі об’єкти економічного аналізу, економічні процеси виробництва відображають за допомогою комплексу взаємопов’язаних показників....
«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013 iconТестові завдання з напряму «облік І аудит» дисципліна
...
«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013 iconПрограма підготовки до підсумкового модульного контролю (екзамену) дисципліна «облік І аудит»
Бухгалтерський баланс, його зміст і значення. Зміни бухгалтерського балансу, зумовлені господарськими операціями
«Облік І аудит» дисципліна «Організація І методика економічного аналізу» Київ «Агроосвіта» 2013 iconПерелік тестових завдань для проведення державної атестації бакалаврів з напряму підготовки 030509 "Облік і аудит" з дисципліни "Аудит"

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы