Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного icon

Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного


Скачать 43.46 Kb.
НазваниеПрограма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного
Размер43.46 Kb.
ТипПрограма

ПрОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ

для студентів 6 курсу заочного відділення

Спеціалізація всесвітня історії


ЗАГАЛЬНИЙ БЛОК

Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний фактор. Духовний фактор. Соціально-економічний фактор. Політичний фактор. Абсолютизація одного з факторів. Теорія взаємодії факторів.

Історичний час як методологічна проблема. Відмінність часу людського буття від часу фізичних об`єктів. Час хронологічний і час соціальний. Три складові частини часу – минуле, теперішнє, майбутнє. Ціннісний підхід до часу: міф про «золотий час». Проблема історичної періодизації.


Історичний факт та історичне джерело. Теоретичне та емпіричне пізнання. Три типи істориків. Факт як реальність і як пізнавальна одиниця. Джерела – фактологічна основа історичної науки. Аналіз джерел: зовнішня й внутрішня критика.


^ Система історіографічних категорій. Проблемне поле дисципліни. Поняття про історіографічний процес та історіографічну ситуацію. Структура та фактори розвитку історичної науки. Проблема періодизації історії історичної науки в історіографії. Критерії періодизації. Історіографічний факт і історіографічне джерело. Класифікація історіографічних джерел. Типологія історіографічних досліджень Види історіографічних праць. Структура історіографічного аналізу.


Література:

  1. Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. – М.,1987.

  2. Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999.

  3. Історіографічний словник. – Харків, 2004.

  4. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник. – К., 2002.

  5. Калакура Я. Українська історіографія. – К., 2004.

  6. Лісовий В. «Культура» та «цивілізація» // Філософська та соціологічна думка. – 1993. – №3. – С. 19-44.

  7. Мизес Л.фон. Теория и история. – М., 2001.

  8. Немировский А.И. Рождение Клио: У истоков исторической мысли. – Воронеж, 1986.

  9. Поляков Ю.А. Историческая наука: люди и проблемы. – М., 1999.

  10. Потульницький В.А. Україна і всесвітня історія. Історіософія світової та української історії ХVII – XX ст. – К., 2002.

  11. Репина Л.П., Зверева В.В., Парамонова М.Ю. История исторического знания. – М., 2004.

  12. Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.



Типи етнічної ідентичності (нормальна, етноцентрична, етнодомінуюча ідентичність, етнічний фанатизм, етнічна індиферентність, етнонігілізм, амбівалентна етнічність). Теоретичний аспект аналізу поняття “етнічність”. Поняття: етнос, етнічність, етнічна ідентифікація. Місце етнічної ідентифікації серед інших видів сучасних ідентичностей: соціальних, політичних, вікових і т.і.

Засоби ідентифікаційного аналізу етносу. Формування етнічного самоусвідомлення. Поняття етнічна свідомість в сучасній науці. Механізми створення та форми існування індивідуальної і групової етнічної ідентичності. Критерії індивідуальної етнічної ідентифікації. Типи етнічної ідентичності. Нормальна ідентичність. Етноцентрична ідентичність. Етнодомінуюча ідентичність. Етнічний фанатизм. Етнічна індиферентність. Етнонігілізм. Амбівалентна етнічність.

Поняття етнічного середовища, політичної ситуації. Вплив соціального і політичного контексту на формування етнічної ідентичності. Поняття реідентифікації і його політичні наслідки.

Чинники що обумовлюють «стійкість» етнічної ідентичності. Функції етнічної ідентичності. Етнічна ідентичність в ситуаціях соціально-політичної нестабільності. Етнічний парадокс сучасності.


Література:

  1. Картунов О.В. Вступ до етнополітології: Науково-навчальний посібник. – К., 1999. – 300 с.

  2. Кресіна І.О. Подвійна етнонацінальна свідомість як феномен поліетнічних держав // Відродження. – 1999. – № 6. – С. 16 – 19.

  3. Сикевич З.В. Социология и психология национальных отношений. Учебное пособие. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А. , 1999. – 203 с.

  4. Смiт Э. Нацiональна iдентичнiсть. – К.: Основи, 1994. – 224 с.

  5. Шульга Н.А. Этническая самоидентификация личности. – К.: Институт социологии НАН Украины, 1996. – 200 с.


Етноцентризм, його види і способи формування. Соціально-психологічні проблеми етнічності. Етнічна свідомість. Психологічна структура етнічної самосвідомості. Типи етнічної самосвідомості.(традиційний, культурно-патріотичний, політизований). Ступінь розвитку і функції етнічної самосвідомості.

Етноцентризм, його види і способи формування. Поняття націоналізму, патріотизму і шовінізму. Ідеологічний рівень етнічної самосвідомості.

Мобілізація етнічності або етнічне відродження: чинники й особливості процесу. Політизація етнічності.

Типології націоналізмів. (Класичні; типологія Л. Грінфельда; інші види типологій). Політичні чинники націоналізму.

Література:

  1. Абетка етнополітолога (авторський колектив: Ю. Римаренко, О. Мироненко та ін.). – 2 Т.– К.: Школяр,1995.

  2. Картунов О.В. Вступ до етнополітології: Науково-навчальний посібник. – К., 1999. – 300 с.

  3. Касьянов Г. Теорії нації та нацоналізму: Монографія. –К.Либідь, 1999. 352 с.

  4. Козлов В.И. Проблематика “этничности” // Этнографическое обозрение. – 1995. – № 4. – С.39 – 55.

  5. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология. – М., 2000 – 320 с.



Теорії нації (етнологічна, політична, психологічна, культурологічна, історико-економічна). Проблема теоретичного обґрунтування теорії нації і націоналізму. Теорії нації. Трактування нації і націогенезу. Етнічна теорія нації. Історико-економична теорія нації. Культурологічна теорія нації. Політична теорія нації. Психологічна теорія нації. Теорії нації ( М. Вебера «раціоналістична»; К. Дойч - «Комунікативна»; етатична теорія; «інструменталістська»).

Література:

  1. Картунов О.В. Вступ до етнополітології: Науково-навчальний посібник. – К., 1999. – 300 с.

  2. Картунов О.В. Західні теорії етнічності, нації та націоналізму: навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К., 2007. – 192 с.

  3. Касьянов Г. Теорії нації та нацоналізму: Монографія. –К.Либідь, 1999. – 352 с.

  4. Основи етнодержавознавства. Підручник / За редакцією Ю.I. Римаренка. – К.: Либідь, 1997 – 656 с.



Блок ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ всесвітня історії

Політичні ідеї Платона та Аристотеля

Політичне вчення Платона. Класифікація форм правління, ідеальні державні устрої. Політико-правові погляди Аристотеля. Правильні та неправильні форми державного устрою, причини державних переворотів

Література:

  1. Асмус В. Платон. – М., 1969.

  2. История политических и правовых учений. Древний мир. – М., 1985.

  3. Лосев А.Ф., Тахо-Годи А.А. Аристотель. – М., 1972.

  4. Лосев А.Ф., Тахо-Годи А.А. Платон. – М., 1977.

  5. Нерсесянц В.С. Политические учения Древней Греции. – М., 1979.


Творчість найвідоміших представників римської історіографії II ст. (Тіт Лівій, Корнелій Тацит, Светоній)

Історична проза за часів правління Октавіана Августа. Тіт Лівій та його праця. Діонісій Галікарнаський і його праця – „Історична бібліотека”.

Видатні представники римської історіографії І-ІІ ст. н.е. Корнелій Тацит та його твори. Гай Светоній Транквілл „Життя 12 цезарів”.

Джерела:

  1. Корнелий Тацит. Сочинения. В 2 т. (Серия «Литературные памятники»). Л., Наука. 1969. Т. 1. Анналы. Малые произведения. 444 стр. Т. 2. История. 370 стр.

  2. Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. – М., 1964.

  3. Тит Ливий. История Рима от основания Города. В 3 т. – М., 2002.

Література:

  1. Бокщанин А.Г. Источниковедение Древнего Рима. – М., 1981.

  2. Гревс И. М. Тацит: Жизнь и творчество. — М.Л., 1946.

  3. Историография античной истории. Под ред. В. И. Кузищина. — М., 1980.

  4. История всемирной литературы. В девяти томах. Т. 1. — М., 1983.

  5. Кнабе Г. С. Корнелий Тацит. — М., 1981.

  6. Кнабе Г. С. Рим Тита Ливия — образ, миф и история / Тит Ливий. История Рима от основания города. — М., 2002. — С. 647–708.

  7. Корнелий Тацит. Сочинения. Т.1-2. Т.1. Анналы. Малые произведения. / Пер. А. С. Бобовича. 2-е изд., стереотипное. Т.2. История. / Пер. Г. С. Кнабе. 2-е изд., испр. и перераб. Статья И. М. Тронского. Отв. ред. С. Л. Утченко. (1-е изд. 1969 г.). - СПб., 1993.

  8. Лурье С.Я. Очерки по истории античной науки. – М-Л., 1947.

  9. Соболевский С. И. История римской литературы / Под ред. С. И. Соболевского, М. Е. Грабарь-Пассек, Ф. А. Петровского. — Т. 1. — М.: Изд-во АН СССР, 1959. — С. 471–491.

  10. Соболевский С. И. Тацит // История римской литературы. Т. 2. Под ред. С. И. Соболевского, М. Е. Грабарь-Пассек, Ф. А. Петровского. — М., 1962. — С. 242-288

  11. Тронский И. М. История античной литературы. — Л., 1946.


Золоте століття” римської поезії. Творчість Вергілія, Горація та Овідія.

Літературне життя наприкінці І ст. до н.е. – початку І ст. н.е. Гуртки Мецената і Мессала. Валерій Публій Вергілій Марон та його „Буколіки”. Поема про землеробство – „Георгіки”. Вершина творчості Вергілія – „Енеїда”. Ставлення Вергілія до влади Августа.

Громадянські мотиви в поезії Горація. „Сатири” і „Еподи” – картини суспільних вад Риму. „Оди”. Пропагування імператорського режиму в творчості Горація. Філософські роздуми про долю поета і природу поезії - цикл віршів „Послання”.

Поезія Публія Овідія Назона – вершина римської лірики. „Любовні елегії”, „Героїні”, „Метаморфози”, „Наука кохання”. Заслання Овідія, його причини, життя і творчість у вигнанні. „Скорботні елегії”, „Послання з Понту”.

Джерела

  1. Вергилий Марон. Буколики. Энеида. – М., 1979

  2. Гораций Флакк. Избранная лирика. – М-Л., 1936.

  3. Гораций Флакк. Оды, этоды, сатира, послания. – М., 1970.

  4. Овидий Назон. Любовные элегии. – М., 1963.

Элегии и малые поэмы. – М., 1973.

Метаморфозы. – М., 1977.

Скорбные элегии. Письма с Понта. – М., 1979.

Наука любить. – М., 1992.

Література:

  1. Вулих Н.В. «Тристиян» и «Послания с Понта» Овидия как исторический источник. // ВДИ., 1974. - № 1.

  2. Вулих Н.В. Овидий и Август. // ВДИ., 1968. - № 1.

  3. Дератани Н.Ф. Вергилий и Август. // ВДИ., 1946. - № 4.

  4. Дрымба О. Овидий – поэт Рима и Том Бухарест 1963.

  5. Культура Древнего Рима. – Т. 1-2. – М., 1957.

  6. Машкин Н.А. Принципат Августа. – М-Л., 1949.

  7. Полонская К.П. Римские поэты эпохи принципата Августа. – М., 1963.

  8. Тронский И.М. История античной литературы. – Л., 1983.

  9. Федоров Н.А., Мирошенкова В.И. Античная литература Рима. – М: Высшая школа, 1981.- 608 с.

  10. Федорова Е.В. Императорский Рим в лицах. – М.. 1979.


Заснування Одеського товариства історії та старожитностей та його діяльність

Початок вивчення класичної історії та філології в Одесі. Поняття класичної історії. Досягнення зарубіжних та вітчизняних вчених у вивчені античної історії, археології та філології до середини XIX ст. Традиції вивчення класичних старожитностей у Одесі і Новоросійському краї. І.А. Стемпковський і його програма вивчення старожитностей Північного Причорномор`я (відкриття Одеського (1825) та Керченського (1826) музеїв). Заснування Одеського товариства історії та старожитностей (1839) та його діяльність у галузі античної історії. Рішельєвський ліцей (1817) як попередник Новоросійського університету.

Література:

  1. Бузескул В.П. Всеобщая история и ее представители в России в XIX и начале XX в. (Материалы) / ред. С.А. Жебелев. – Л., 1931.

  2. Варнеке Б.В. Одесское Общество Истории и Древностей // ЖМНП, 1914, XII.

  3. Лебедев Г.А. История российской археологии. – СПб., 1994.

  4. Тункина И.В. Русская наука о классических древностях юга России. – СПб., 2003.

  5. Формозов А.А. Страницы истории русской археологии. – М., 1986.

  6. Юргевич В.Н. Исторический очерк 50-летия Одесского общества истории и древностей. – Одесса, 1889.


Северин Боецій та його роль у формуванні засад середньовічної культури.

Життєвий шлях Боеція: походження та виховання. На службі в остготського короля Теодоріха. Боецій та Касіодор. Трагічна загибель мислителя. Наукова діяльність Северина Боеція. Внесок до розвитку «7 вільних мистецтв». Систематизація знань: тривіум та квадривіум. Переклади Аристотеля та їх роль у європейській культурі Середньовіччя.. Філософські розшуки: філософія як мудрість існуючого. Проблема універсалій. Співвідношення віри та розуму. Бог та Фортуна. Ідейний зміст сатури “Розрада від філософії”. Історичне значення творчості Боеція.

Джерела:

  1. Боецій Розрада від філософії. - К., 2007.

  2. Боэций. Утешение философией и другие трактаты. - М., 1984.

Література:

  1. Голенищев–Кутузов И.Н. Средневековая латинская литература Италии. - М., 1972.

  2. Конзьолка В.В. Історія середньовічної філософії. – Львів, 2001.

  3. Майоров Г.Г. Северин Боэций и его роль в истории западноевропейской культуры // Вопросы философии. – 1981. - №4.

  4. Удальцова З.В. Италия и Византия в VI в. – М., 1959.

  5. Уколова В.И. «Последний римлянин» Боэций. - М.: Наука, 1987.

  6. Уколова В.И. Античное наследие и культура раннего средневековья (конец V - середина VІІ в.) - М., 1989.


Ідеї ренесансного індивідуалізму в творах Лопе де Вега

Життя та творчість. Історизм образів в драматургії Лопе де Вега («Собака на сіні», «Овеча криниця»). Етична сутність художніх образів в творах митця. Закон та насильство в житті держави. Проблеми політичної толерантності в творах Лопе де Вега. Проблема співвідносин держави та народу.

  1. Вега Лопе де. Фуэнте Овехуна. Собака на сене. Девушка с кувшином. – Собран. соч. в 6-ти тт. / Вступ. статья А.А. Смирнова, З.И. Плавскина. – М., 1962.

Література:

1. Альтамира-и-Кревеа Р. История Испании. В 2-х томах. – М., 1951.

2. Балашов Н.И. Испанская классическая драма в сравнительно-литературном и текстологическом аспектах. – М., 1975.

3. Плавскин З.И. Лопе де Вега. 1562-1635. – М.-Л., 1960.


«Дон Кіхот» М. Сервантеса як джерело з історії піздньосередньовічної Іспанії.

Життя М. Сервантеса. Витоки світогляду та творчості. Етапи художньої самореалізації класика іспанської літератури «Золотої доби». Тенденції ренесансного реалізму у відтворенні художніх образів роману М. Сервантесу «Дон Кіхот». Елементи соціального утопізму в обрисі центральних персонажів роману. «Дон Кіхот» як енциклопедія життя різних суспільних верств Іспанії.

  1. Сервантес М. Дон Кихот. – Т.1-2. – М.,1985.

Література:

1. Альтамира-и-Кревеа Р. История Испании. В 2-х томах. – М., 1951.

2. Державин К. Сервантес и Дон-Кихот. – М., 1934.


Школа «Анналів» та її еволюція в ХХ ст.

Школа «Аналів» та її дослідницькі інтереси. А.Берр та історичний синтез. Поняття про роль і місце міждисциплінарного підходу в історичному дослідженні. М.Блок. Школа «Анналів» після 1945р. Ф.Бродель та його методологічний та історіографічний доробок. Ж.Дюбі і його найважливіші історичні праці.

Література:

  1. Афанасьев Ю.Н.Историзм против эклектики. Французская историческая школа “Анналов “ в современной буржуазной историографии. – М., 1980

  2. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.

  3. Блок М.А. Апология истории, или Ремесло историка. – М., 1986.

  4. Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая длительность // Философия и методология истории. – М., 1977. – С. 115-142

  5. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV-XVIII ст. / пер. з фр. Гр. Філіпчук. – К., 1995, 1997, 1998 (3 тома).

  6. Бродель Ф. Средиземное море и средиземноморский мир в эпоху Филиппа II. – Ч.1. Роль среды / Пер с фр. М.А. Юсима. – М., 2002.

  7. Гуревич А.Я. Историк конца ХХ века в поисках метода. Вступительные замечания. // Одиссей. Человек в истории. 1996. – М.: 1996

  8. Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа «Анналов». – М, 1993.
  9. ^

    Добролюбский А.О., Мохненко С.С., Добролюбская Ю.А. Школа „Анналов” – „Новая историческая наука”. Учебник. – Одесса, 2000.


  10. Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ століття. – Львів, 2001.

  11. Зашкільняк Л.О. Вступ до методології історії. – Львів, 1996.

  12. Ле Гофф Ж. Людовик IX Святой / пер. с фр. В.И. Матузовой. – М., 2001.

  13. Ревель Ж. История и социальные науки во Франции. На примере эволюции школы "Анналов" // Новая и Новейшая История. – 1998. - №6

  14. Сайко Э. Методологические аспекты стадиального подхода. К изучению цивилизации как явления всемирно-исторического процесса // Цивилизации. Вып. 2. – M., 1993.

  15. Февр Л. Бои за историю. – М., 1991.

  16. Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.


Політична школа Л. фон Ранке та її основні принципи

Місце школи Л. фон Ранке в німецькій історіографії. Формування школи Л. фон Ранке та її методологічні засади. Характерні риси «критичного методу» Л. фон Ранке.

Література:

  1. Баранов Н.Н. Леопольд фон Ранке: историк и его метод // Россия и мир: панорама исторического развития. — Екатеринбург, 2008. — С. 36-41.

  2. Вайнштейн О.Л. Леопольд фон Ранке и современная буржуазная историография // К критике новейшей буржуазной историографии. – М., Л., 1961.

  3. Вайнштейн О.Л Методология и философия зарубежной историографии ХХ в. – Л., 1979.

  4. Гутнова Е.В. Историография истории средних веков. / Любое изд.

  5. Зашкільняк Л.Сучасна світова історіографія: Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. – Львів, 2007

  6. Философия истории. Учебное пособие. / сост. ПА.С.Панарин и др. – М., 1999.

  7. Яковенко Н. Вступ до історії. – Київ, 2007


Поняття «цивілізації». Культурно-історичні школи цивілізаційних досліджень. Теоретико-методологічні підходи до визначення терміну «цивілізація». Еволюція розуміння про цивілізації. Структура та життєвий цикл цивілізацій. Культурно-історичні типи М. Данилевського як зародження цивілізаційної теорії. Західний підхід до цивілізаційної теорії: особливості концепцій М. Вебера, О. Шпенглєра, П. Сорокіна.

^ А.Тойнбі та його теорія цивілізацій. Початок наукової діяльності А.Дж.Тойнбі. Усвідомлення критичності свого часу. Цивілізаційна теорія та її основні характеристики. Закон виклику та відповіді. Тойнбі та Шпенглер. Принципові відмінності їх концепцій. Доля Західної цивілізації в концепції Тойнбі. Еволюція ідейно-теоретичних поглядів Тойнбі в 60-70 роках ХХ-го ст. Криза ліберально-гуманістичного світогляду вченого. Його переоцінка християнства. Критика Західної цивілізації. «Цивілізації перед судом історії». Роль особи в історії. Альтернативна історія.

Джерела та література:

  1. Тойнби А. Постижение истории. – М., 2004

  2. Тойнби А. Дж. Цивилизация перед судом истории. — М., 2002.

  3. Тойнби А. Дж. Пережитое. Мои встречи. — М., 2003. 

  4. Тойнби А. Дж. Роль личности в истории. — М., 2012. 

  5. Тойнби А. Дж. Исследование истории: В 3 т. — СПб., 2006.

Література:

    1. Зашкільняк Л.О. Вступ до методології історії. – Львів, 1996.

    2. Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.


«Конфлікт цивілізацій» С.Хантингтона в світлі сучасних міжнародних відносин. Поняття про політичний реалізм та його трансформація після завершення «холодної війни». Заміна поняття «політична держава» на «цивілізація» С.Хантінгтоном. Роль цивілізацій та цивілізаційних складових в сучасних міжнародних відносинах. Сутність конфлітогенної теорії С.Хантінгтона. «Конфлікт цивілізацій» та прогноз розвитку світу в глобальну еру.


^ Принципи і структура цивілізаційних змін за Ш.Ейзенштадтом. Основи і структура цивілізаційного устрою суспільства за Шмуєль Ейзенштадтом. Принципи цивілізаційних змін. Теорія «зриву модернізації». Сучасні держави Азії та Африки як приклад «зриву модернізації» за Ш.Ейзенштадтом.

Література:

  1. Данилевский Н. Я. Россия и Европа. - М.: "Книга", 1991

  2. Сравнительное изучение цивилизаций. Хрестоматия. М.1999.

  3. Тойнби А.Дж. Постижение истории. М., 1991.

  4. Тойнби А.Дж. Цивилизация перед судом истории. М., 1995.

  5. Цивилизации. Вып.5: Проблемы глобалистики и глобальной истории. М.,2002

  6. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? – Полис. – 1994. - №1.

  7. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. Перевод с англ. – М., 2003.

  8. Эйзенштадт Ш. Революция и преобразование обществ. Сравнительное изучение цивилизаций.М.,1999.


Арабо-ізраїльське протистояння в роки «холодної війни». Історичні і політичні причини виникнення арабо-ізраїльського конфлікту. Позиція і еволюція позицій СРСР, США, Великої Британії та Франції до Ізраїлю та його арабських супротивників. Характер всіх 5-ти арабо-ізраїльських війн та варіанти дипломатичного їх врегулювання. «Челночна» дипломатія Г.Кісенжера. Роль Організації Визволення Палестини в ескалації арабо-ізраїльського протистояння. «Інтифада».


Ірано-іракська війна 1980-1988 рр. Причини та витоки війни. Ісламська революція в ірані 1978-79 рр. Теза еспорту ісламської революції в сусідні країни та її практична реалізація. Роль С.Хусейна та аятоли Р.Хомейні в її виникненні. Хід та характер війни. Позиція великих та промислово розвинутих держав в ескалації війни між Іраком та Іраном. Роль ООН в розв’язанні ірано-іракського конфлікту. Наслідки та втрати сторін.


^ Радянський та американські чинники у конфліктах на Африканському Розі в 1970-1980-і рр. Зони конфліктного протистояння на Африканському Розі. Революція в Ефіопії 1974 р. та орієнтація Адіс-Абеби на СРСР. Соціалістичний розвиток Сомалі в кінці 1960- першій половині 1970-х рр.. та зміна курсу Сіада Барре. Сомалійська агресія проти Ефіопії у 1977-78 рр. та роль СРСР в перемозі Ефіопії. Громадянські війни 1980-х рр.. в Сомалі та Ефіопії, позиція СРСР та США щодо них. Повалення режимів Менгісту Хайле Маріама та Сіада Барре. Відокремлення Еритреї.


^ Рух неприєднання та локальні конфлікти в країнах третього світу.

Поняття та історія виникнення Руху Неприєднання. Бандунгська конференція 1955 р. Перші лідери руху – КНР. Індія та Індонезія. Рух Неприєднання у 1960-1980-х рр.. Роль Куби, Індії та Югославії у врегулюванні та ескалації конфліктів в Азії та Африці. Ставлення великих держав до позиції та діяльності Руху Неприєднання.


^ Корейська війна 1950-1953 рр. Визволення Кореї від японських окупантів та встановлення окупаційної «опіки» СРСР та США. Позиції Москви та Вашингтону щодо майбутнього Кореї. Розділення Кореї та виникнення КНДР та Республіки Корея. Причини та ініціатори Війни в Кореї. Роль Кім Ір Сена, Ли Син Мана та Мао Цзедуна. Характер війни. Позиція СРСР та США. Роль китайських добровольців. Переговори та перемир’я 1953 р.


Література:

  1. Агаев С.Л. Иран: рождение республики. – М., 1984.

  2. Апдайк Р. Дж. Саддам Хусейн: Пер. с англ. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1999.

  3. Бжезинский З. Великая шахматная доска: Пер. с англ. - М.: Международные отношения, 1998. – 194 с.

  4. Бэлфор С. Фидель Кастро. – Ростов-на-Дону, 1997.

  5. Внешняя политика стран Ближнего и Среднего Востока / Под ред. А. А. Громыко. – М.: Политиздат, 1984.

  6. За мир и безопасность народов: документы внешней политики СССР. В 2-х книгах. – М.: Международные отношения, 1990.

  7. Иранская революция 1978 – 1979 гг. Причины и уроки / Под ред. А. З. Арабжаняна – М.: Наука, 1989.

  8. Кальвокоресси П. Мировая политика 1945-200 (в 2-х книгах). – М.: Международные отношения, 2003.

  9. Кременюк В. А. США: борьба против национально-освободительного движения. История и современность. – М.: Мысль, 1983. – 280 с.

  10. Матьовка М. Рух неприєднання в контексті міжнародних відносин (60-90-ті рр. ХХ ст.). – Ужгород: УжДУ, 1997.

  11. Ниязматов Ш. А. Ирано-иракский конфликт. Исторический очерк. – М.: Наука, 1989.

  12. Полюк С. П. Ближний восток: “Неоглобализм” в действии. – Одесса: Маяк, 1986.

  13. Родригес А.М. Новейшая история стран Азии и Африки 1945-2000. – М., 2001.

  14. Шишов А.В. Военные конфликты ХХ века. От Южной Африки до Чечни. – М.: Вече, 2006. – 568 с.

  15. Южная Азия: конфликты и геополитика / Под редакцией В. Я. Белокриницкого. – М.: Институт востоковедения РАН, 1999.

Похожие:

Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного iconПрограма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного
Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний...
Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного iconПрограма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного
Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний...
Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 020302 «бакалавр історії» вступ. Історія України: основні теоретичні проблеми
Предмет і завдання курсу історії України. Історія України як складова частина загальносвітової історії. Місце вітчизняної історії...
Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного iconПрограма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст»
Окр 02030201 «спеціаліст», спеціальність «історія», спеціалізація «нова та новітня історія»
Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного iconПрограма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст»
Окр 02030201 «спеціаліст», спеціальність «історія», спеціалізація «історія Росії»
Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного iconПрограма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст»
Окр 02030201 «спеціаліст», спеціальність «історія», спеціалізація «історія України»
Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного iconМетодичні вказівки до підготовки І проведення комплексного державного іспиту за фахом „Економіка підприємства
Економіка підприємства” (для студентів 4 курсу денної форми навчання бакалаврів за напрямом 050100 „Економіка І підприємництво”,...
Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного iconПрограма виробничої практики для студентів 3-го курсу економіко-статистичного факультету
Програма виробничої практики для студентів 3-го курсу економіко-статистичного факультету напряму підготовки “Прикладна статистика”,...
Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного iconРобоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн»
Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного iconПрограма для підготовки до державного іспиту студентів денного
Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний...
Програма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного iconПрограма до державного іспиту з археології для студентів денного
Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы