Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст» icon

Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст»


Скачать 28.38 Kb.
НазваниеПрограма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст»
Размер28.38 Kb.
ТипПрограма

ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ

для студентів ОКР 7.02030201 «спеціаліст», спеціальність «історія», спеціалізація «історія України»


ЗАГАЛЬНИЙ БЛОК


Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний фактор. Духовний фактор. Соціально-економічний фактор. Політичний фактор. Абсолютизація одного з факторів. Теорія взаємодії факторів.

Історичний час як методологічна проблема. Відмінність часу людського буття від часу фізичних об`єктів. Час хронологічний і час соціальний. Три складові частини часу – минуле, теперішнє, майбутнє. Ціннісний підхід до часу: міф про «золотий час». Проблема історичної періодизації.


Історичний факт та історичне джерело. Теоретичне та емпіричне пізнання. Три типи істориків. Факт як реальність і як пізнавальна одиниця. Джерела – фактологічна основа історичної науки. Аналіз джерел: зовнішня й внутрішня критика.


^ Система історіографічних категорій. Проблемне поле дисципліни. Поняття про історіографічний процес та історіографічну ситуацію. Структура та фактори розвитку історичної науки. Проблема періодизації історії історичної науки в історіографії. Критерії періодизації. Історіографічний факт і історіографічне джерело. Класифікація історіографічних джерел. Типологія історіографічних досліджень Види історіографічних праць. Структура історіографічного аналізу.


Література:

  1. Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. – М.,1987.

  2. Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999.

  3. Історіографічний словник. – Харків, 2004.

  4. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник. – К., 2002.

  5. Калакура Я. Українська історіографія. – К., 2004.

  6. Лісовий В. «Культура» та «цивілізація» // Філософська та соціологічна думка. – 1993. – №3. – С. 19-44.

  7. Мизес Л.фон. Теория и история. – М., 2001.

  8. Немировский А.И. Рождение Клио: У истоков исторической мысли. – Воронеж, 1986.

  9. Поляков Ю.А. Историческая наука: люди и проблемы. – М., 1999.

  10. Потульницький В.А. Україна і всесвітня історія. Історіософія світової та української історії ХVII – XX ст. – К., 2002.

  11. Репина Л.П., Зверева В.В., Парамонова М.Ю. История исторического знания. – М., 2004.

  12. Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.


Типи етнічної ідентичності (нормальна, етноцентрична, етнодомінуюча ідентичність, етнічний фанатизм, етнічна індиферентність, етнонігілізм, амбівалентна етнічність). Теоретичний аспект аналізу поняття “етнічність”. Поняття: етнос, етнічність, етнічна ідентифікація. Місце етнічної ідентифікації серед інших видів сучасних ідентичностей: соціальних, політичних, вікових і т.і.

Засоби ідентифікаційного аналізу етносу. Формування етнічного самоусвідомлення. Поняття етнічна свідомість в сучасній науці. Механізми створення та форми існування індивідуальної і групової етнічної ідентичності. Критерії індивідуальної етнічної ідентифікації. Типи етнічної ідентичності. Нормальна ідентичність. Етноцентрична ідентичність. Етнодомінуюча ідентичність. Етнічний фанатизм. Етнічна індиферентність. Етнонігілізм. Амбівалентна етнічність.

Поняття етнічного середовища, політичної ситуації. Вплив соціального і політичного контексту на формування етнічної ідентичності. Поняття реідентифікації і його політичні наслідки.

Чинники що обумовлюють «стійкість» етнічної ідентичності. Функції етнічної ідентичності. Етнічна ідентичність в ситуаціях соціально-політичної нестабільності. Етнічний парадокс сучасності.

Література:

  1. Картунов О.В. Вступ до етнополітології: Науково-навчальний посібник. – К., 1999. – 300 с.

  2. Кресіна І.О. Подвійна етнонацінальна свідомість як феномен поліетнічних держав // Відродження. – 1999. – № 6. – С. 16 – 19.

  3. Сикевич З.В. Социология и психология национальных отношений. Учебное пособие. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А. , 1999. – 203 с.

  4. Смiт Э. Нацiональна iдентичнiсть. – К.: Основи, 1994. – 224 с.

  5. Шульга Н.А. Этническая самоидентификация личности. – К.: Институт социологии НАН Украины, 1996. – 200 с.


Етноцентризм, його види і способи формування. Соціально-психологічні проблеми етнічності. Етнічна свідомість. Психологічна структура етнічної самосвідомості. Типи етнічної самосвідомості.(традиційний, культурно-патріотичний, політизований). Ступінь розвитку і функції етнічної самосвідомості.

Етноцентризм, його види і способи формування. Поняття націоналізму, патріотизму і шовінізму. Ідеологічний рівень етнічної самосвідомості.

Мобілізація етнічності або етнічне відродження: чинники й особливості процесу. Політизація етнічності.

Типології націоналізмів. (Класичні; типологія Л. Грінфельда; інші види типологій). Політичні чинники націоналізму.

Література:

  1. Абетка етнополітолога (авторський колектив: Ю. Римаренко, О. Мироненко та ін.). – 2 Т.– К.: Школяр,1995.

  2. Картунов О.В. Вступ до етнополітології: Науково-навчальний посібник. – К., 1999. – 300 с.

  3. Касьянов Г. Теорії нації та нацоналізму: Монографія. –К.Либідь, 1999. 352 с.

  4. Козлов В.И. Проблематика “этничности” // Этнографическое обозрение. – 1995. – № 4. – С.39 – 55.

  5. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология. – М., 2000 – 320 с.



Теорії нації (етнологічна, політична, психологічна, культурологічна, історико-економічна). Проблема теоретичного обґрунтування теорії нації і націоналізму. Теорії нації. Трактування нації і націогенезу. Етнічна теорія нації. Історико-економична теорія нації. Культурологічна теорія нації. Політична теорія нації. Психологічна теорія нації. Теорії нації ( М. Вебера «раціоналістична»; К. Дойч - «Комунікативна»; етатична теорія; «інструменталістська»).

Література:

  1. Картунов О.В. Вступ до етнополітології: Науково-навчальний посібник. – К., 1999. – 300 с.

  2. Картунов О.В. Західні теорії етнічності, нації та націоналізму: навчальний посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К., 2007. – 192 с.

  3. Касьянов Г. Теорії нації та нацоналізму: Монографія. –К.Либідь, 1999. – 352 с.

  4. Основи етнодержавознавства. Підручник / За редакцією Ю.I. Римаренка. – К.: Либідь, 1997 – 656 с.



Блок ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ІСТОРІЇ України


Витоки українського мистецтва.

Мистецтво України від найдавніших часів до великого переселення народів. Формування культурно-господарських зон у межах України. Духовна культура трипільців та їхнє мистецтво. Мистецтво кочовиків: кіммерійці (проблема етнічної та культурної належності), скіфи, сармати. Вплив грецьких колоній на мистецтво тубільного населення Північного Причорномор’я.


^ Особливості розвитку українського мистецтва в середньовіччі.

Особливості релігійного культу східнослов’янських племен. Перспектива „схід-захід” та її екстраполяція на мистецтво Київської Русі. Вплив християнства на формування нового типу мистецтва. Розвиток мистецтва в Київській Русі. Характерні риси культурного феномену Галицько-Волинського князівства.


^ Етапи розвитку українського мистецтва від Ренесансу до модерну. Суспільно-політичні умови формування нового (ренесансного) типу українського мистецтва. Релігійний чинник в еволюції українського мистецтва ХV – першої половини ХVІІ ст. Діяльність культурно-освітніх осередків. Іван Мазепа та розквіт українського барокового мистецтва. Формування моделі українського мистецтва Нового часу. Витоки українського романтизму. Еволюція українського музичного мистецтва. Архітектура епохи модерну.


^ Києво-Могилянська академія в історії освіти і науки України

П. Могила та його діяльність. Заснування та діяльність академії: історіографія та джерела. Від Київського колегіуму до Києво-Могилянської академії. Періодизація діяльності навчального закладу та особливості кожного періоду. Адміністрація. Структура академії. Організація навчання. Нижча, середня та вища конгрегації. Регламент студентів. Зміст навчання. Розвиток науки в Києво-Могилянській академії. Нові методи наукових досліджень. Г.Сковорода, П.Величківський, С.Гамалія, І.Полетика, Ф.Прокопович, І.Гізель.

Література:

  1. Європейська та українська культура в нарисах / За ред. І.З. Цехмістро. – К., 2003.

  2. Історія української культури у 5 т. Т.3. Українська культура другої половини ХVІІ – ХVІІІ століть. Александрович В.С., Борисенко В.Й., Виврот Т.М. – К.:Наукова думка, 2003. – 1246с.

  3. Історія української культури: Побут, письменство, мистецтво, театр, музика. – К.: Либідь, 1994. – 651 с.


Українська історіографія першої половини ХVІІІ ст. Козацько-старшинські літописи Самовидця, Г.Грабянки та С.Величка. Ставлення до постаті Б.Хмельницького. Історія козацтва та Визвольної війни. Ставлення до гетьманів після Б.Хмельницького, правобережних та лівобережних. Загальне значення для розвитку української історіографії. Питання про достовірність історичних текстів.


«Історія Русів» та її історіографічне значення.

Історичні передумови формування особливостей історіографії першої половини ХІХ ст. «Історія Русів»: проблеми походження, часу написання та авторства. Історія України у викладі автора твору. Вплив на українську історіографію періоду.


^ Дослідження історії Південної України у першій половині ХІХ ст.

Дослідження історії південного регіону у діяльності А.О.Скальковського (1808-1898). Одеське товариство історії і старожитностей: передумови виникнення, склад товариства, наукова діяльність, видання. Новоросійський університет – важливий центр наукового українознавства. О. Маркевич, П. Іванов, І. Линниченко та його школа істориків. «Історія України-Русі» миколаївця Миколи Аркаса: задум, структура, реалізація, критика.


^ М. Костомаров: народництво та пізній романтизм в українській історіографії.

Основні факти біографії. Становлення поглядів. Структура наукового доробку. Зв’язок між науковим, національним світоглядом та громадською діяльністю. Полеміка з російськими вченими як прояв усамостійнення українського історіографічного процесу.


^ Основні школи та напрямки дослідження історії України у 1920-х рр.

Одеська, Київська, Харківська школи М. Слабченка, М. Грушевського та Д. Багалія – інтелектуальні та організаційні риси, внесок в історичну науку та освіту. Історико-правовий, краєзнавчий, історико-літературний, соціально-економічний напрямки досліджень.


Література:

  1. Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії. - К.: Українознавство, 1996. - 256 с.

  2. Калакура Я.С. Українська історіографія. – К., 2004.

  3. Кравченко В.В.Нариси з української історіографії епохи національного відродження(друга половина 18 – сер. ХІХ ст.). – Харків, 1996.

  4. Коцур В.П., Коцур А.П. Історіографія історії України. – Чернівці, 1999.

  5. Марченко М.І. Українська історіографія (з давніх часів до середини ХІХ ст.). – К., 1959.

  6. Хмарський В.М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії і старожитностей. – Одеса, 2002.


Народницький напрям в українській політичній думці кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.

Громадівський рух та його вплив на формування політичної думки. Формування суспільно-політичних концепцій М. Грушевського, С. Шелухина, Р. Лащенка.


Ідеї лібералізму в Україні у другій половині ХІХ ст.

Загальна характеристика української політичної думки другої половини ХІХ ст. Особливості українського лібералізму. Б. Кістяківський.


^ Консервативний напрям в українській політичній думці першої третини ХХ ст.

Обгрунтування консервативних та монархічних тенденцій в розвитку української політичної думки у творах В. Липинського, С. Томашівського, В. Кучабського.


^ Формування та розвиток ідей націоналізму в українській суспільно-політичній думці першої половини ХХ ст.

Український націоналізм: основні напрями. Причини виникнення. Політичні ідеї М. Міхновського, С. Дністрянського, В. Старосольського. Ідеологія “інтегрального” націоналізму. Д. Донцов. Створення та програмні засади ОУН. Політична доктрина “нового” націоналізму. М. Сціборський. М. Шлемкевич. Є. Онацький. Ю. Липа.


^ Політична діяльність П.Шелеста

Життєвий шлях. Виразник українського “автономізму” чи волі Москви в Україні? П. Шелест у вітчизняній історіографії.


Література:

  1. Гелей С. Консервативна течія в суспільно-політичній думці України ХІХ ст. – Львів, 1996.

  2. Історія розвитку політичної думки. – К., 1996.

  3. Касьянов Г. До питання про ідеологію ОУН: Аналітичний огляд. – К., 2003.

  4. Кульчицький С. Петро Шелест у вітчизняній історії // Київська старовина. – 1999. – №2. – С. 162-167.

  5. Кухта Б. Л. З історії української політичної думки. – К., 1994.

  6. Петро Шелест. Справжній суд історії ще попереду. – К., 2003.

  7. Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти томах. – К., 2003.


Причини і початок масової української еміграції. Періодизація.

Поняття діаспора. Проблеми періодизації в історіографії. Формування та структуризація діаспори за кордоном. Особливі умови становлення діаспори в певні періоди та в різних країнах. Роль української церкви в діаспорі. Преса та видання діаспори. Суспільно-політичне життя діаспори.


^ Вчені історики української діаспори.

Етапи становлення української історичної науки в діаспори. Центри історичної науки. М. Грушевський та заснування УВУ. Д. Дорошенко та його історичні праці. Н. Полонська-Василенко та історична наука. О. Оглоблин і становлення української історичної науки в США. Журнал „Український історик": історія та сучасність. Л. Винар та діяльність „Українського історичного товариства". Міжнародні конгреси україністів. Проблеми інтеграції історичної науки діаспори в історіографію незалежної України.


^ Діяльність українських наукових центрів за кордоном у ХХ ст.

Український вільний університет (УВУ) та інші українські вищі учбові заклади в Європі. Українська Вільна академія наук (УВАН) у США та Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ). Інститут країнознавчих студій в Торонто (Канада). Український католицький університет у Римі.


Література:

1. Наріжний С. Українська еміграція. - Ч. 2: Культурна праця української еміграції. 1919-1939. – К.: Вид-во О. Теліги, 1999.

2.Нариси з історії дипломатії України / Під ред. В. А. Смолія. – К., 2001.

3.Тронщинський В. Шевченко А. Українці в світі / Україна крізь віки. Т. 15. – К., 1998.


Основні типи туристичних ресурсів Південно-Західної України.

Природні туристичні ресурси Південно-Західної України. Пам’ятки культурної спадщини як туристичні об’єкти. Курортні ресурси. Музеї та заклади культури як об’єкти туристичної діяльності. Туристичні ресурси Південно-Західної України: регіональний аспект. Одеська область, Миколаївська область, Херсонська область, Кіровоградська область.


Література:

1.Петранівський В., Рутинський М. Туристичне краєзнавство: Навч. Посібн. – К.: Знання, 2008. – 575 с.






Похожие:

Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст» iconПрограма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст»
Окр 02030201 «спеціаліст», спеціальність «історія», спеціалізація «нова та новітня історія»
Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст» iconПрограма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст»
Окр 02030201 «спеціаліст», спеціальність «історія», спеціалізація «історія України»
Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст» iconПрограма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст»
Окр 02030201 «спеціаліст», спеціальність «історія», спеціалізація «історія Росії»
Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст» iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії»
Сучасні методи оптимізації навчання історії в вищій школі: метод проблемного викладу, презентації, дискусії, міні-дослідження, ділові...
Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст» iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 020302 «бакалавр історії» вступ. Історія України: основні теоретичні проблеми
Предмет і завдання курсу історії України. Історія України як складова частина загальносвітової історії. Місце вітчизняної історії...
Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст» iconПрограма державного іспиту за спеціальністю 07. 02030201 "історія"
Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний...
Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст» iconПрограма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного
Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний...
Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст» iconПрограма державного іспиту для студентів 6 курсу заочного
Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний...
Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст» iconПрограма до державного іспиту з археології для студентів денного
Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний...
Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст» iconПрограма для підготовки до державного іспиту студентів денного
Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний...
Програма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст» iconВступного іспиту(співбесіди) з історії України освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”, які вступають на спеціальність 02030201 Історія*. Пояснювальна записка
В. Власов, Я. Грицак, І. Гирич, Р.Євтушенко, К. Крилач, С. Кульчицький, Р. Лях, Ю. Мицик, П. Панченко, І. Підкова, Н. Теплоухова,...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы