Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії» icon

Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії»


Скачать 51.72 Kb.
НазваниеПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії»
Размер51.72 Kb.
ТипПрограма

Програма державного іспиту з історії

для студентів ОКР 8.02030201 «магістр історії»

2013-2014 навч. рік


Теоретико-методологічний та практичний блок підготовки


Організаційні форми навчання історії у вищій школі і їх сутність.

Види і форми організації навчального процесу. Види навчання і їх характеристика, організаційні форми навчання і їх сутність. Календарно-тематичне планування курсів з історії, розподіл часу за видами та формами роботи в умовах кредитно-модульної системи. Міждисциплінарні зв’язки в процесі викладання історичних дисциплін. Основні вимоги до лекцій, семінарських, практичних занять, консультацій та ін. Проектування описового навчального тексту лекції. Типи семінарів та особливості їх організації, при вивченні курсів з історії. Самостійна робота студентів як складова частина освітнього процесу у позааудиторний час. Організація наукової роботи студентів, навчальних, переддипломних практик. Перспективи розвитку видів і форм навчального процесу. Сучасні методи оптимізації навчання історії в вищій школі: метод проблемного викладу, презентації, дискусії, міні-дослідження, ділові ігри, рольові ігри, метод Insert (асоціативне есе), метод бліц-опитування, метод анкетування, метод кейс-стаді ( метод учбових конкретних ситуацій) та ін.

Література:

Алексюк А. Педагогика высшей школы. Курс лекций: модельное обучение. – К., 1993.

Лопатин П.Ф. Проблемное преподавание в изучении истории в высшей школе. - К.: Вища школа, 1988.

Чернилевский Д. В. Дидактические технологии в высшей школе: Учеб. пособие для вузов. - М., 2002.


Склад і структура Національного архівного фонду (НАФ). Основні групи документів українського та зарубіжного комплексу.

Національний архівний фонд України (НАФ) – структурована інформаційна система. Три основні групи документів, що складають Національний архівний фонд України. Критерії класифікації документів НАФ. Формування Національного архівного фонду України. Право власності на документи НАФ.

Основний зміст поняття «архівна україніка». Формування інформаційного масиву архівної україніки. Основні групи документів українського комплексу. Характеристика основних груп документів зарубіжного комплексу.

Література:

Архівознавство: Підручник для студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів України / За заг. ред. Я. С. Калакури та І. Б. Матяш. – К., 2002.

Новохатський К. Архівне законодавство України (1991–2001) // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. – 2002. – Вип. 5. – С. 67–74.

Про Національний архівний фонд і архівні установи: Закон України від 24 грудня 1993 р. – К., 1994. – 18 с.


Електроні версії історичних джерел та потенціал роботи з ними. Історичне пізнання: якісні та кількісні характеристики. Якісний аналіз та його кількісний вираз. Природа якісних та кількісних ознак історичних процесів або явищ. Методика переходу якісних ознак в кількісну форму. Підрахування частоти. Контент-аналіз. Статистичний вимір. Засіб розчленування поняття на елементи. Кореляція та питання про умовність точності.

Електроні моделі та програми обробка історичних джерел. Основні етапи комп’ютерного історичного дослідження. Дані та моделі даних. Основні типи програмного забезпечення. Специфіка моделювання історичних джерел: статистичні матеріали; структуровані джерела; текстові («вільний текст»); образотворчі та картографічні матеріали. Процес конвертації джерел в їх комп’ютерні варіанти. Зберігання, каталогування та робота з електронними варіантами історичних джерел.

Електронний текст історичних джерел. Системи підготовки текстів (функції текстових процесорів). Поняття про інформаційний потенціал (ресурс) електронного тексту. Концепції тексту. Методи отримання інформації у повнотекстових системах (загальні принципи; уточнення результатів пошуку; аналіз тексту за допомогою системи ТАСТ).

Бази даних та робота з ними. Загальні принципи та технології створення баз даних. Проектування баз даних в історичних дослідженнях (концептуальні та логічні моделі). Реляційна база даних: основні етапи роботи (створення та модифікації структури; введення даних; пригляд, інформаційний пошук та редагування записів у базах даних; паралельна робота з декількома таблицями).

Електроні таблиці в історичних дослідженнях. Своєрідність таблиць як відображення історичного джерела і як програмного забезпечення сучасних ЕОТ. Можливості аналізу історичного матеріалу на підставі Excel for Windows: арифметичні операції; коригування розрахунків; функції; формули. Вирішення джерелознавчих питань. Графічні моделі електронних таблиць (діаграми; гістограми і т.п.)

Статистичні методи та пакети статистичних програм. Основні методи математичної статистиці. Методи дескриптивної статистики. Статистичний аналіз взаємозвязків (кількісні та якісні варіанти). Кластерний аналіз. Факторний аналіз.

Література:

Историческая информатика: уч. пособие / под ред. Л.И.Бородкин, И.М.Гарсковой. - М., 1996.

Миронов Б.Н. История в цифрах: математика в исторических исследованиях. - Л., 1991.

Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. – М., 1987. (М., 2002).


Фольклор як історичне джерело. Відображення історичної дійсності в фольклорних творах. Джерелознавче значення фольклорних творів для доповнення та уточнення деяких історичних подій.

^ Героїчний епос як засіб увіковічнення вчинків народних улюбленців-героїв.

Билини як історичний епос та найдавніший жанр героїчного епосу українського народу. Переважання в билинах історичної конкретики над казковими елементами. Цикли билинного епосу за М.Грушевським: богатирські, Галицько-Волинська група, казкові, обрядово-символічні та новелістичні. Сучасний поділ циклізації билин: міфологічний цикл, Київський цикл, Волинсько-Галицький цикл, Новгородський цикл, казково-новелістичний.

Думи як епіко-ліричні твори героїчного або соціально-побутового змісту. Класифікація дум. Думи про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників, проти шляхетсько-польського поневолення. Суспільно-побутові думи. Історія дослідження дум.

Кобзарство як унікальне культурно-історичне явище. Ініціації в кобзарському середовищі. Перші кобзарі. Кобзарство в Україні у XVIII-ХІХ ст. Роль кобзарів у формуванні національної свідомостіукраїнського народуі політичної думки. Кобзарі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Історичні пісні та їх жанрово-стилістичні ознаки. Класифікація історичних пісень (М.Костомаров, М.Драгоманов, Ф.Колесса, сучасні дослідники) та її умовність. Історичні пісні доби козаччини. Історичні пісні часів Коліївщини та Гайдамаччини другої половини XVII-XVIII ст. Пісні визвольних змагань п.п. ХХ ст.

Література:

Петрова Н.О. Українська усна народна творчість // Методичні рекомендації зі спецкурсу для студентів історичного факультету.-Одеса: Гермес, 2006.-37 с.

Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творчість: Підручник.-2-ге вид., стер.-К.: Знання-Прес, 2003.-591 с.

Арофикин Е.В. Фольклор как источник изучения материальной культуры (Ткань «китайка» в поэтическом творчестве украинского народа) //Советская этнография.-1978.-№ 5.-С.119-130.

Грица Софія. Фольклор у просторі та часі. Вибрані статті.-Тернопіль, 2000.-228 с.

Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т., 9 кн. — Т. 1. — К.: Либідь, 1993. — 392 с.

Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору: TheprimitivemythologyoftheUkrainianfolklore.-Луцьк: Вежа, 1997.-295 с.

Дей О.І. Українська народна балада.-К.: Наук. думка, 1986.-263 с.

Рильський М. Героїчний епос українського народу.-К., 1955.- 28 с.

Франко І. Вибрані статті про народну творчість. — К.: Вид-во АНУРСР, 1955. — 289 с.

Франко І. Студії над українськими народними піснями //Франко І. Твори: У 50 т. - Т. 43. - К.: Наук, думка, 1986. - С.7-354.


Основні підходи до концептуалізації взаємодії природи та людського суспільства в історичній ретроспективі.

Ідея "людина – страждалець" в концептуалізації взаємодії природи та суспільства. Зародження ідеї "людина-страждалець" в античній натурфілософії (Діодор Сіцілійський, Гіппократ з Коса, Демокріт з Абдер). Зародження географічного та кліматичного детермінізму. Ж. Боден. Ш. Монтеск'є. Переосмислення цієї тези в модерну добу шляхом інтеграції тези про здатність людини активно протистояти негараздам природного оточення (Т. Гоббс, О.М. Радищєв) та збагачення її на рубежі ХІХ-ХХ ст. низкою положень циклу географо-детерміністичних теорій (Е. Семпл, Л.І. Мечников, Е. Хентінгтон).

Концепції біологічної, культурної та психологічної адаптації та порівняння їх розуміння представниками “нової” (Л. Бінфорд) та поведінкової (Б. Шифер) археології, інвайронментальної психології (А. Белл), феноменологічного (Т. Інголд) та діяльнісного (Е.С. Маркарян, С.О. Арутюнов.

^ Концепт "людина – деміург" в історії осмислення взаємодії природи та суспільства. Концептуалізація та критичне осмислення результатів перетворюючого впливу людини на своє природне оточення (Дж. П. Марш, О.І. Воєйков). Ідея "людина – руйнівник" як антитеза концепту "людина – деміург". Концепт “людина – творець природи” в контексті теорії культурного (О. Шлютер, К. Зауер) та антропогенного (в радянській науці) ландшафтів, ландшафту як артефакту (Т. Дарвілл, Ф. Кріадо Боадо), ландшафту як серії послідовних заселень (Д. Віттлсі) тощо.

Значення науково-технічної революції середини ХХ ст. та антропогенних катастроф другої половини ХХ – початку ХХІ ст. для переосмислення сутності перетворюючого впливу людини на природне оточення. Інвайронментальна історія. Римський клуб.

Ідея творчого взаємовпливу у концептуалізації взаємодії природи та суспільства. Ідея неподільної цілісності людини та природи у свідомості населення додержавної доби. Дж. Раскін та К. Ріттер про творчий взаємовплив людини та природи.

Антропогеографія (Ф. Ратцель, Е. Реклю) та теорії ноосфери (В.І. Вернадський). Новітні тенденції у розвитку цієї ідеї: загальна теорія стресу та концепт екологічного стресу (П. Белл), поняття соціальної й екологічної пружності (А. Нейл), регулювання (Дж. Соннерфельд, А. Гудман), усталеності (Г.Х. Братланд, Д. Вобстер), коеволюції (Г.І. Швебс, К. Лаланд, М. Фельдман).

Література:

Адаптация человека. - Л., 1972.

Боряз В.Н., Маслиева О.В. Состояние и тенденции разработки проблемы взаимосвязи общества и природы в советской литературе (1960-1981 г.г.) // Роль географического фактора в истории докапиталистических обществ. - Л., 1984.

Круть И.В., Забелин И.М. Очерки истории представлений о взаимоотношении природы и общества. – М.: Наука, 1988.

Общество и природа. Исторические этапы и формы взаимодействия. - М., 1981.

Сминтина О.В. Теоретичні питання екології давньої людини. – Одеса: Астропринт, 2004.

Основні напрямки досліджень нової культурної історії.

Проблеми нової культурної історії. Уявлення і репрезентації. Пам’ять і конструкції. Історія тілесності. Політика, насилля й емоції. Практики, як предмет нової культурної історії.

Література:

Заярнюк А. Про те, як соціальна історія ставала культурною // Україна модерна. – Ч.9. – 2005 – С. 249-272.

Нові підходи до історіописання. – К,: Ніка-Центр, 2010.

Репина Л. П. Вызов постмодернизма и перспективы новой культурной и интеллектуальной истории. http://krotov.info/libr_min/15_o/di/ssey_1996b.htm#3


Типологія усної історії

Перші спроби класифікації усної історії. М.М. Бахтін про велику й малу пам'ять. Історичний міф і легенди в концепції М.О. Бердяєва. Історична традиція і спонтанна народна історія. Історія пригнічених і маргінальних груп. Усна історія як дослідження і як метод. Міждисциплінарні зв’язки: фольклористика, журналістика, антропологія, соціологія, соціальна психологія, суспільна думка.

Література:

Томпсон П. Голос пришлого: Устная история. – М., 2003.

У пошуках власного голосу: Усна історія як теорія, метод та джерело. – Харків, 2010.

Урсу Д.П. Методологические проблемы устной истории // Источниковедение отечественной истории. – М., 1989.


Інтелектуальна історія як напрямок у сучасній історіографії

Інтелектуальна історія як напрямок досліджень, його виникнення. Розуміння інтелектуальної історії як історії ідей. А.Лавджой та його книга „Великий ланцюг буття”. Роль Платона, Аристотеля та філософів-неоплатоників у формуванні концепції великого ланцюга буття. Широка присутність цієї концепції у середньовічній соціально – політичній теорії та свідомості пересічної людини доби середньовіччя.

Еволюція інтелектуальної історії в другій половині ХХ ст. „Простора інтерпретація” інтелектуальної історії у пострадянській історіографії. Сучасні українські вчені про особливості та зміст інтелектуальної історії.

Література:

1. Репина Л.П. Что такое интеллектуальная история? // Диалог со временем. Альманах интеллектуальной истории (Под ред. Л.П. Репиной и В.И. Уколовой). – Вып.1. – М., ИВИ РАН, 1999. – С.5.

2. Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. – Вип. 1.- Київ,2005.

3. Репина Л.П., Зверева В.В., Парамонова М.Ю. История исторического знания. – М.: Дрофа, 2004.


Історична біографія як вид біографічних досліджень.

Особа історика як пізнавальний об’єкт в дисциплінарному полі історіографічних досліджень. Особа вченого в історії науки. "Біографія людини науки". Історія науки та історія історичної науки. Дисциплінарні традиції історії історичного пізнання. Інституціалізація історіографії як історії історичної науки. Поняття про історіографічний процес. Особа історика в структурі історіографічного процесу. Проблемне поле сучасних історіографічних досліджень: нові тенденції у світовій практиці. Біоісторіографія як відносно автономний ландшафт дисципліни історіографії. Біографічний жанр в історико-літературній творчості. Персонологічний підхід в історичних дослідженнях. Синкретизм біографічного жанру. Історична біографія. Еволюція біографізму.

Література:

Попова Т.Н. Метаморфозы историографии, или история с историей истории //  Историческое познание и историографическая ситуация на рубеже XX - XXI вв. / Отв.ред. О.В.Воробьева, З.А.Чеканцнева. - М., 2012. - С.198-215.

Чишко В. Біографічна традиція та наукова біографія в історії і сучасності України. - Київ, 1996.

Міжнародні відносини та глобалізація.

Військово-політична ситуація в світі. Світові проблеми безпеки та роззброєння. Збройні конфлікти сучасності: класифікація, динаміка та специфічні риси. Географія конфліктів. Правова база сучасного конфлікту. Конфліктологія та «Conflict Resolution». Миротворчість на сучасному етапі. Невизнані держави у міжнародних відносинах. Конфесійний чинник у міжнародних відносинах.

Глобалізація – процес формування сучасного світу. Позитивні та негативні наслідки глобалізації. Глобалізм як ідеологічне обґрунтування глобальних процесів. Глобаліські організації та проекти: «велика вісімка», Всесвітній економічний форум, Всесвітня Організація Торгівлі. Американізм «Місіонерська політика» США. Антиглобалізм та альтерглобалізм: історія і сучасний стан.

Література:

Кашлев Ю.Б. Внешняя политика и дипломатия ХХІ века в контексте информационных процессов // Науковий вісник Дипломатичної академії МЗС України. – К., 2004. – Вип. 4. – Ч. 1. – С. 32-40.

Ланцова С.А., Ачкасова В.А. Мировая политика и международные отношения. – СПб., 2007.

Цыганков П.А. Международные отношения. Теории, конфликты, движения, организации. Учебное пособие. – М., 2007.


Основні тенденції в українській історичній науці у 90-ті рр. ХХ та на початку ХХІ ст.

Стан історичної науки в Україні на межі 80-х - 90-х рр. ХХ ст.: інтелектуальний, світоглядний та інституціональний відрив від радянської спадщини. Формування нової парадигми вітчизняного минулого. Формування на межі ХХ-ХХІ ст. століть інтелектуального конфлікту між представниками  "традиційної" та "модерністської" візій історії України.

Телеологічність, есенціалізм, етноцентричність, ексклюзівність, лінійність і абсолютизація тяглості, наявність національного історичного міфу як основні маркери дискусії.

Література:

Українська історіографія на зламі ХХ і ХХІ століть: здобутки і проблеми / Колективна монографія за редакцією Леоніда Зашкільняка. – Л.: ЛНУ ім. І.Франка, 2004. – 405 с. 


Блок спеціальної професійної підготовки


Прояви етнічності в українському образотворчому мистецтві. Чинники формування етнічної специфіки в образотворчому мистецтві: природно- географічне середовище, традиційні народні вірування та уявлення, особливості історичного розвитку, міжетнічна взаємодія. Ознаки етнічності в народній картині, писанках, орнаментиці одягу і ткацтві.

Література:

Нікішенко Ю.І. Орнамент як джерело дослідження етнічної культури України (на матеріалах етнічної культури України ХІХ – початку ХХ ст.)”.- Автореф. дис. Канд. наук. – К., 2004.

Лисса С.О. О сущности национального стиля // Вопросы эстетики.-М.,1954.-Вып.6.

Селівачов М.Р. Орнаментика // Поділля. Історико-етнографічне дослідження.- К.,1994.- С.465-484.

Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України.- К.,1998.

Василенко В.М. Народное искусство.- М.,1975.

Історія українського мистецтва.- К.,1966,1970.

Історія української культури.- К.,1994.

Семчишин М. Тисяча років української культури: Історичний огляд культурного процесу.-К.,1993.

Щедрина Г. Искусство как этнокультурное явление //Искусство в системе культуры.-Л.,1987.


Вишиваний і тканий рушник в культурі і побуті українців. Рушник як побутовий і обрядовий атрибут. Плечові і кілкові рушники. Регіональні особливості орнаментики українського рушника. Семантика і символіка мотивів у рушниковій орнаментиці.

Література:

Іван Гончар. Доля на рушникові // Наше життя.- жовтень, 1991.- С.9.

Зеленин Д.К. «Обыденные» полотенца и «обыденные» храмы (Русские народные обычаи)//Живая старина.-1911.-Вып.1.

Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція й орнаментація.- К.,1929.

Біляшівський М.Ф.Про український орнамент // Записки наукового товариства в Києві.-Вип.З.- К.,1908.

Гура А.В. Символика животных в славянской народной традиции.- М.,1997.

Китова С. Полотняний літопис України. Семантика орнаменту українського рушника.- Черкаси, 2003.

Павлуцький Г. Історія українського орнаменту.- К.,1927.


Фінальний етап історії сарматів. «Скіфські» війни або «готські» походи кінця 30-х – 40-х років ІІІ ст. н.е. і сармати Північного Причорномор’я. Поява в Буджацькому степу нової етнічної групи цих кочовиків. Головні причини зміни одного сарматського населення іншим і роль фракійських племен карпів у цьому процесі. Найпізніші сарматські старожитності північнопричорноморських степів та особливості їхнього просторового поширення і хронології. Характер сарматської присутності на зазначеній території і його зв’язок з головними воєнно-політичними подіями другої половини ІІІ – кінця IV ст. н.е., котрі мали місце в римських провінціях Фракія, Мезія, Скіфія і у Північному Причорномор’ї.

Місце і роль сарматів в історії племен та народів, що мешкали на території України в глибоку давнину.

Література:

Дзиговський О.М. Культура сарматів Північно-Західного Причорномор'я. – Одеса, 2000.

Дзиговский А.Н. Очерки истории сарматов Карпато-Днепровских земель. – Одесса, 2003.

Дзиговский А.Н. Сарматы // Древние культури Северо-Западного Причерноморя. – Одесса, 2013.

Симоненко А.В. Сарматские всадники Северного Причерноморья. – СПб., 2010.

Симоненко А.В. Римский импорт у сарматов Северного Причерноморья. – СПб., 2011.


Проблема формування полісів у Стародавньої Греції

Антична громадянська община як основа формування державності в архаїчній Греції VІІІ-VІ ст. до н.е. Загальна характеристика грецького поліса. Моделі виникнення полісів у Балканської Греції та регіонах колонізації. Інститут громадянства як соціальна та ідейно-політична основа поліса. «Старша» тиранія та Велика грецька колонізація як умови становлення полісної системи.

Література:

Андреев Ю.В. Раннегреческий полис. – Л., 1976.

Античная Греция. – Т.1-2. – М., 1983.

Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса. – Л., 1998.


Визначні представники античної географії та їх твори.

Геродот. Страбон та його географічний доробок, Ератосфен. Спадковість римської географії з грецькою. Римський географ Помпоній Мела, Пліній Старший, Етнографічні та географічні в відомості в «Аргонавтиці» Валерія Флакка. Клавдій Птолемей. «Полігістор» Гая Юлія Соліна.

Старовинні перипли, періегеси та інші історико-географічні джерела пізньоантичної та ранньосередньовічної доби. Роль і місце периплів в географічній літературі Риму. Римські перипли узбережжя Чорного моря. Перипл Арріана як пам’ятка географічної літератури на службі у римської влади.

Література:

Арриана Перипл Понта Евксинского // Перев. А.Фабр. – Одесса, 1838.

Дитмар А. Б. От Птолемея до Колумба. – М., 1989.

Клавдий Птолемей // Вестник Древней истории, 1948, №2


^ Візантія та інтеграція Київської Русі в Європу

Інтеграційні процеси в період Київської Русі. Роль християнства в інтеграційних процесах. Особливості впровадження християнства в Давньоруській державі князем Володимиром та реакція Візантії. Культурна інтеграція Київської Русі.

Література:

Залізняк Л. Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994. – 225 с.

Литаврин Г. Византия. Болгария. Древняя Русь. – СПб., 2000. – 415 с.

Толочко О. П., Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1998. – 391 с.

Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.). – К., 2003. – 426 с.


Виникнення університетів у країнах Західної Європи.

Хронологічні та термінологічні аспекти. ‘Universitas’ у середньовічному суспільстві. Шляхи виникнення західноєвропейських університетів. Перші університети: Болонья та Париж, Оксфорд та Монпельє.

Структура університету. Класичний «набір» факультетів: богословський, юридичний, медичний та артистичній. Нації. Колегії. Форми навчання: лекції ординарні та екстраординарні, диспутації. Вчені звання бакалавра, магістра, доктора. Зміст навчання, його релігійна та світська складові. Відносини університетів із світською та духовною владою. Соціальний склад середньовічного студентства.

Література:

Из истории университетов Европы XIII–XV вв. – Воронеж, 1984.

Послушник и школяр, наставник и магистр. Средневековая педагогика в лицах и текстах. Учеб. пособие. – М., 1996.

Суворов Н. Средневековые университеты. - М., 1898.

Уваров П. Ю. Университет // Словарь средневековой культуры / Под. ред. А. Я. Гуревича. – М., 2003. – С. 544–552.

Университеты Западной Европы. Средние века, Возрождение. Просвещение. Иваново,1990


^ Політичне вчення Дж. Локка та концепція розподілу влади

Теорія суспільного договору в західноєвропейській політичній думці XVIII ст.

Джон Локк (1632-1704) про природні права людини, сутність та походження держави, власності й моралі. Приватна власність і «особиста праця» як її джерело. Ідея розподілу влади у Дж. Локка. Головна роль у державі законодавчої влади. Критика феодально-теократичної концепції божественого походження влади короля.

Теорія суспільного договору в західноєвропейській політичній думці XVIII ст. Поняття про державний лад Ш.Л. Монтеск'є (1689-1755). Вчення про закони й оптимальну форму суспільного урядування. Критика абсолютистських порядків Людовика ХIV в «Перських листах». Мир і рівність як природний стан людей. Ж.Ж. Руссо (1712-1778) і його критика феодально-станової системи, ідеальна держава. Теорія суспільного договору Ж.Ж. Руссо. Внесок Ф.М. Вольтер, Д. Дідро, Ж.-А. Кондорсе в розвиток ліберальних концепцій конституційного ладу.

Література:

Ковалевский М.М. От прямого народоправства к представительному и от патриархальной монархии к парламентаризму. – М., 1906, т. 1-3.

Манан П. Інтелектуальна історія лібералізму. – Київ, 2005.

Монтескье Ш.Л. “О духе законов” (1748 г.) / любое издание

Руссо Ж.Ж. Общественный договор / любое издание.

Себайн Дж.Г., Торсон Т.Л. Історія політичної думки. – К., 1997.


^ Політична культура української старшини: середина XVII – кінець XVIII ст.

Політична культура, як складова історичних досліджень, її виникнення та види. Витоки політичної культури української еліти середини XVII ст.

Орієнтири української старшини на політичну систему Українсько-козацької держави в цілому та головні принципи її функціонування: становий автономізм, політична автономія, суверенітет, поняття «права й вольності» та соборність. Політико-культурні орієнтири старшини на окремі структури політичної системи: монарх-протектор, гетьман, загальна військова рада, рада старшин, інститут полковництва. Формування бачення власної ролі старшини в політичному та суспільному житті. Регуляторні механізми функціонування політичної системи: прийняття рішень, законність акцій, вибори.

Література:

Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець ХVІ – перша половина ХVІІ ст.): Навч. посіб. – К., 1998.

Сас П.М. Ціннісні орієнтації запорозького козацтва до Визвольної війни: «права», «свободи», «вольності» // Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття: політика, ідеологія, військове мистецтво. – К., 1998.

Струкевич О. К. Політико-культурні орієнтації еліти України–Гетьманщини: інтегральний погляд на питання. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2002.–533 с.


^ Економічний розвиток України в першій половині ХІХ ст.

Товаризація поміщицького хліборобства. Поміщицькі промислові підприємства. Чумацтво першої половини ХІХ ст. та його значення. Розвиток промисловості. Подальше заселення Південної України. Зростання міст. Причини та значення економічного піднесення Одеси. Особливості економічного розвитку інших міських центрів: Київ, Харків, Бердичів та ін. Експорт сільськогосподарських виробів та його значення для українського господарства. Митна політика царату. Митний протекціонізм. Одеське порто-франко та його вплив на економіку України. Внутрішня торгівля. Економічний визиск України. Господарство Західної України.

Література:

Злупко С. М. Економічна історія України: Навч. посіб. – К., 2006.

Економічна історія України: Навчальний посібник/ М.О.Уперенко, Е.А.Кузнєцов, Г.К.Парієнко, Т.Х.Коломійчук. – Харків, 2004.


^ Національні процеси в Україні в роки Першої світової війни.

Перша світова війна як передумова для дальшого формування «образу Вітчизни» серед різних українських політичних сил. Фактори зростання національної свідомості в окремих регіонах під час війни (на прикладі діяльності Українських Січових стрільців). Революція в Російській імперії 1917 р. та її значення для активізації національних рухів. Роль створення українських державностей у розвитку національних процесів. Завершення першої світової війни та питання про нові держави й кордони в Європі як чинники національних процесів в Україні. Процес «збирання» етнічних українських земель та його історичне значення.

Література:

Україна: процеси націотворення / Упор. А.Каппелер. – К.: К.І.С., 2011.

Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / За ред. В. Наулка. – К.: Голов. спеціаліз. ред. Літератури мовами національних меншин України, 2001.

Національне питання в Україні ХІХ - початку ХХІ сторіччя: історичні нариси / Ред. рада: В.М.Литвин (голова) та ін. – К.: Ніка-центр, 2012.


^ Схід” у цивілізаційній теорії А.Дж.Тойнбі.

Цивілізаційна теорія А.Дж.Тойнбі. Початок наукової діяльності А.Дж. Тойнбі. Усвідомлення кризовості свого часу. Місце азіатських цивілізацій в історико-філософській концепції А. Дж. Тойнбі. Азіатські цивілізації та Захід в історичній концепції А. Дж. Тойнбі. Еволюція ідейно-теоретичних поглядів А. Дж.Тойнбі в 60-70-ті роки. Критика Західної цивілізації. А. Дж.Тойнбі про історичний досвід азіатських цивілізацій, їх духовно-моральних засадах.

Література:

Тойнби А.Дж. Постижение истории. http://teleon.narod.ru/tojnbi.htm

Тойнби А.Дж. Цивилизация перед судом истории. – М., 1995.

Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. – В 2-х т. – К.: Основи, 1995.

Похожие:

Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії» iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії»
Сучасні методи оптимізації навчання історії в вищій школі: метод проблемного викладу, презентації, дискусії, міні-дослідження, ділові...
Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії» iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 020302 «бакалавр історії» вступ. Історія України: основні теоретичні проблеми
Предмет і завдання курсу історії України. Історія України як складова частина загальносвітової історії. Місце вітчизняної історії...
Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії» iconПрограма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст»
Окр 02030201 «спеціаліст», спеціальність «історія», спеціалізація «нова та новітня історія»
Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії» iconПрограма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст»
Окр 02030201 «спеціаліст», спеціальність «історія», спеціалізація «історія України»
Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії» iconПрограма державного іспиту для студентів окр 02030201 «спеціаліст»
Окр 02030201 «спеціаліст», спеціальність «історія», спеціалізація «історія Росії»
Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії» iconПитання до іспиту з історії України Вступ. Предмет української історії
Проаналізуйте теорії періодизації історії України та історичну схему М. Грушевського
Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії» iconВступного іспиту(співбесіди) з історії України освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”, які вступають на спеціальність 02030201 Історія*. Пояснювальна записка
В. Власов, Я. Грицак, І. Гирич, Р.Євтушенко, К. Крилач, С. Кульчицький, Р. Лях, Ю. Мицик, П. Панченко, І. Підкова, Н. Теплоухова,...
Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії» iconРобоча програма нормативної навчальної дисципліни пп. 06 Теорія та методика навчання історії для студентів ІІІ курсу спеціальності: 020302. Історія 34-і групи
Робоча програма складена на основі опп підготовки бакалаврів галузевого стандарту вищої освіти мон
Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії» iconЗ нової історії країн європи та америки
Поняття нової історії, його історичний зміст. Проблеми періодизації нової історії
Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії» iconТема: „Найдавніші часи в історії України. Східні слов'яни. Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу
Навчальна мета: навчити студентів формулювати самостійні оціночні судження про події найдавніших часів історії України
Програма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії» iconПрограма державного іспиту за спеціальністю 07. 02030201 "історія"
Чинники історичного процесу. Типологія факторів історичного процесу. Природно-географічний фактор, його екологічна складова. Демографічний...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы