Програма навчальної дисципліни історія україни icon

Програма навчальної дисципліни історія україни


Скачать 128.12 Kb.
НазваниеПрограма навчальної дисципліни історія україни
страница1/3
Размер128.12 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ


Кафедра історії держави і права



ПРОГРАМА


Навчальної дисципліни ІСТОРІЯ УКРАЇНИ







Дніпропетровськ - 2009




МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

з навчальної та методичної роботи

полковник міліції

В.В. Доненко


«____»__________2009р.


ПРОГРАМА

Навчальної дисципліни ^ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ



С Х В А Л Е Н О

на засіданні Вченої ради університету

(протокол № __ від _______ 20 р.)

С Х В А Л Е Н О

на засіданні Науково-методичної ради університету

(протокол № ___від ________200_ р.)



^

Дніпропетровськ - 2009



Історія України. Програма навчальної дисципліни / Укладач: ЗАРУБА В.М. - доктор історичних наук, професор. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2009 - 24с.


Рецензенти:

Скрипникова Л.В., - доктор історичних наук, професор (кафедра історії держави і права ДДУВС).

^ Стороженко І.С. , - доктор історичних наук, старший науковий співробітник (кафедра історіографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін ДНУ).


Програма обговорена та схвалена на засіданні кафедри історії держави і права (протокол № 4 від 7 грудня 2009 р.).


Обговорено на засіданні секції історії державності навчально-наукового комплексу «Теорія та історія державності і права» ДДУВС протокол № 4 від 14 грудня 2009 р.

^ АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


У системі юридичної освіти курс історії України має важливе значення як невід’ємна частина всього циклу гуманітарних дисциплін вищої освіти. Вона передбачає формування наукового світогляду, інтелекту, високого рівня культури, громадянської і національної самосвідомості майбутніх спеціалістів.

Проблематика курсу історії України охоплює найважливіші аспекти минулого українського народу як суб’єкта європейської і світової цивілізації з найдавніших часів до початку ХХІ століття. Головною метою курсу є висвітлення органічного взаємозв’язку історії українського народу з закономірностями світового історичного процесу, з’ясування суті таких суспільно-історичних явищ, як етногенез, державотворення, гуманізм і культурно-національне відродження, конституційний процес, національно-визвольна боротьба і демократичні традиції, культурна спадщина й передова громадсько-політична думка в Україні.

Програма визначає належний рівень знань загальнонаукових понять та категорій щодо предмету навчальної дисципліни. Систематизований виклад положень навчальної дисципліни покликаний сформувати професійні основи діяльності майбутніх фахівців.

Метою дисципліни є:

  • формування історичного мислення і наукового світогляду курсантів та студентів;

  • формування навичок наукового аналізу історичних подій і фактів;

  • виявлення логіки й об’єктивних закономірностей історичного процесу як необхідна умова засвоєння навчальної дисципліни;

  • оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

  • розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей у вирішенні практичних завдань;

  • розширення теоретичного мислення і наукової ерудиції.


Вивчення дисципліни “Історія України” передбачає досягнення такого теоретичного рівня підготовки курсантів та студентів, при якому вони повинні:

знати:

  • нормативно-правові акти, які регулюють освітню і наукову діяльність; заходи держави у сфері гуманізації та гуманітаризації освіти;

  • основні закономірності виникнення та розвитку історичної науки;

  • загальнонаукові, спеціально-наукові методи, їх зміст;

  • пріоритетні напрями розвитку історичної науки у сучасний період;

  • загальний напрям історичного процесу, закономірності й особливості суспільного буття;

  • причини, зміст і наслідки історичних подій, їх зв’язок з сучасністю; роль в цих подіях видатних історичних діячів;

  • суттєву характеристику періодів і епох в історії України, об’єктивні закономірності історичного процесу;

  • особливості соціально-економічного і політичного історичного розвитку України;

  • історію державотворення, національно-культурного відродження, боротьби за національне визволення українського народу;

  • нерозривний зв’язок історичного процесу українського народу й історії світової цивілізації.

уміти:

  • володіти загальнотеоретичними поняттями і категоріями, застосовувати їх при підготовці до семінарського заняття, реферативного дослідження;

  • використовувати історичні теоретичні знання при вивченні професійно орієнтованих дисциплін;

  • самостійно визначити мету, завдання, методику проведення студентського наукового дослідження з історичної проблематики;

  • знаходити необхідну історичну та іншу літературу для поповнення своїх теоретичних знань і проведення самостійного дослідження історичних проблем;

  • аналізувати, робити висновки і узагальнення у процесі підготовки до семінарського заняття, іспиту;

  • складати бібліографічний опис історичних джерел і літератури, які використовуються в навчанні і науковій роботі;

  • готувати доповіді з актуальної історичної наукової проблеми.

Успішне вивчення курсу історії України передбачає засвоєння лекційного матеріалу, його закріплення та поглиблення на семінарських і практичних заняттях, самостійне вивчення нормативної, навчальної та наукової літератури.

Основним видом навчальних занять є лекції, призначені для засвоєння теоретичного матеріалу.

Лекція – аудиторне заняття з курсом або його частиною (потоком), на якому викладаються основні положення дисципліни, що вивчається, її теоретичні проблеми, новітні наукові досягнення. Тематика курсу лекцій наводиться в тематичному плані навчальної дисципліни.

Лекційні заняття не орієнтовані на дублювання підручників та навчальних посібників. Основними завданнями, що визначають напрям лекційних занять, є: характеристика структури теми, що викладається; розкриття змісту категоріального апарату теми; висвітлення зв’язку теорії з практикою.

Лекція є теоретичною основою семінарських і практичних занять, подальшого самостійного вивчення студентом курсу.

Академічна лекція, як правило, проводиться у формі публічного виступу викладача, під час якого здійснюється передача певної інформації. Однак лекція є не монологом, а творчим спілкуванням, взаємодією лектора та аудиторії. Тому студент повинен бути готовим до сприйняття лекції та бути активним під час її читання.

Самостійна робота студента над лекцією умовно складається з трьох основних етапів:

  1. підготовка до лекції: здійснюється попередньо і виражається в ознайомленні з рекомендованою нормативною та навчальною літературою з конкретної теми, яка буде викладатися на лекції;

  2. сприйняття і конспектування лекції: полягає в засвоєнні усного матеріалу та його стислого запису (конспектування). Під час конспектування необхідно в результаті “обробки” інформації виділити головну думку лектора і стисло її викласти. Лекція не підлягає дослівному запису, за винятком формулювань, визначень, імен, найменувань нормативних актів, хронологічних і статистичних даних, підсумкових висновків за темою;

  3. подальша робота над лекцією: передбачає додаткове доопрацювання конспекту на основі самостійного вивчення рекомендованої нормативної, навчальної, наукової літератури.

^ Семінарські заняття, що проводяться в академічній групі, є логічним продовженням лекційного курсу. На них поглиблюються, закріплюються і деталізуються знання, отримані під час лекції та в результаті самостійної роботи.

Семінарські заняття спрямовані на підвищення теоретичного рівня знань в галузі історії, більш поглиблене вивчення складних і спірних питань відповідної теми, на здійснення поточного контролю засвоєння знань, умінь і навичок студентом. Семінарському заняттю має передувати підготовка студента за заздалегідь складеним планом. Для цього необхідно:

  • вивчити й доповнити конспект лекції за даною темою;

  • вивчити рекомендовані нормативно-правові акти, спеціальну та навчальну літературу;

  • скласти конспект або тези відповіді з найбільш складних питань заняття;

  • вміло використовувати вивчений матеріал під час відповідей.

Студент на семінарському занятті повинен продемонструвати знання теоретичного матеріалу, здатність їх використовувати при вирішенні практичних завдань, уміння чітко висловлювати свої думки в усній та письмовій формі, оперуючи правовою термінологією.

Під час проведення семінарських занять застосовуються такі форми роботи: вільне обговорення питань плану заняття в академічній групі; індивідуальна співбесіда викладача з кожним студентом; виконання студентами письмових, у т.ч. контрольних робіт; заслуховування доповідей, повідомлень, рефератів з найбільш складних питань та їх подальше колективне обговорення в групі та ін.

Семінари є одним із видів поточного контролю. На кожному занятті викладач оцінює ступінь підготовки студента за темою.

Індивідуальні навчальні заняття організуються з окремими студентами з урахуванням індивідуальних навчальних планів з метою підвищення їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих можливостей.

До видів індивідуальних завдань належать написання рефератів. Реферат (від лат. refero – повідомляю) – коротке викладення в письмовому вигляді або у формі публічної доповіді змісту наукових праць, літератури за темою, з конкретного питання.

Реферат – один із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького характеру, мета яких – закріпити і поглибити знання студентів. Періодичність і персональність рефератів визначається викладачами, які ведуть семінарські заняття в академічних групах. Теми рефератів визначаються методичними матеріалами або викладачем. Вони повинні відповідати темам семінарських занять, конкретизувати окремі питання, ключові елементи тем.

Основні вимоги до змісту реферата:

  1. обсяг – до 10 сторінок;

  2. обов’язкові елементи: титульна сторінка, оформлена відповідно до загальних вимог; на другій сторінці викладається план реферату; у тексті роботи слід виділяти і давати заголовок окремим розділам плану; сторінки роботи нумеруються; про використання літературних джерел у тексті реферату необхідно робити посилання; наприкінці тексту, підбиваючи підсумки, слід узагальнити весь викладений матеріал і зробити власні висновки згідно з досліджуваною темою; в кінці роботи на окремому аркуші наводиться список використаної літератури.

Виконаний реферат надається на кафедру для перевірки перед початком семінарських занять.

Консультація – вид навчального заняття, на якому викладач роз’яснює групі студентів або окремому студенту певні теоретичні положення або аспекти їх практичного застосування, відповідає на запитання, дає рекомендації, як засвоїти теми курсу, що виносяться на самостійне вивчення.

Метою консультації є висвітлення окремих питань або елементів теми, які недостатньо були засвоєні студентом (студентами), а також роз’яснення їх змісту, структури. Завданням консультування є формування у студентів рівня знань програмного матеріалу, що відповідає загальним вимогам.

^ Самостійна робота студента та курсанта є однією з основних форм організації навчання, основним засобом опанування навчального матеріалу у вільний від обов’язкових аудиторних занять час.

Мета самостійної роботи – закріплення, поглиблення та узагальнення знань, отриманих на лекційних і семінарських заняттях. Зміст самостійної роботи визначається навчальною програмою, методичними матеріалами, вказівками та рекомендаціями викладача.

Особливість самостійної роботи полягає в необхідності самостійного, творчого пошуку та аналізу інформації на відміну від порівняно пасивного її сприйняття на лекційних заняттях. Це дозволяє розширити сукупність інформації за темою, надає можливість отримати системне уявлення з конкретного питання.


^ ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ


Рейтингова систем оцінювання успішності навчання студентів

з дисципліни «Історія України»


^ Максимально можлива сума балів за всі види робіт за один модуль – 100 балів.

Виходячи з рекомендацій навчально-методичного центру, встановлюються максимальні суми балів за виконання:

  • завдань, виконаних в рамках аудиторної роботи – 30 балів;

  • виконання індивідуальної та самостійної роботи – 30 балів;

  • завдань, винесених на модульний контроль – 40 балів.




  1. Аудиторна робота ( лекції та семінарські заняття ). Максимальна сума 30 балів .


2. Самостійна та індивідуальна робота – максимально 30 балів


3.Виконання завдань, винесених на модульний контроль – 40 балів


Підсумкова оцінка виставляється як середньоарифметична суми двох модулів(М1+М2:=Підсумок).


Встановлюється порядок перерахунку рейтингових показників 100-бальної університетської шкали оцінювання в традиційну бальну шкалу та європейську шкалу ECTS


^ За шкалою ECTS

За національною шкалою

За шкалою навчального закладу

А

Відмінно

90–100

ВС

Добре

75–89

DE

Задовільно

60–74

FX

Незадовільно з можливістю повторного складання

30–59

F

Незадовільно з обов’язковим повторним курсом

1–29

FX означає: “незадовільно” – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

F означає: “незадовільно” – необхідна значна подальша робота та повторне проходження курсу.


^ ЗМІСТ КУРСУ


Модуль 1

Стародавні, середньовічні та ранньомодерні часи.


Вступ.

Мета і завдання навчальної дисципліни “Історія України”. Предмет історії України як наукової дисципліни. Історіографія. Пріоритетні проблеми вивчення курсу.


Тема 1.

Первісне суспільство і перші державні утворення на території сучасної України.


Культурно-історичні процеси палеолітичної епохи на території України. Формування людини сучасного типу та первісних громад. Матріархат. Перші поховання людей, початкові релігійні уявлення. Палеолітичне мистецтво.

Мезоліт. Культурно-територіальні області на території України. Сезонні мисливські стійбища та тривалі поселення. Розвиток збиральництва і рибальства. Родо-племінна організація суспільства. Становлення патріархальних відносин у сім’ї. Формування поняття власної родової території.

Епоха неоліту. Неолітична революція – перехід первісного суспільства від привласнюючого до відтворюючого господарства: землеробства і скотарства. Племінна організація суспільства. Майнове розшарування та виділення родоплемінної верхівки (вождів). Енеолітичне землеробське населення України. Трипільська культура.

Кіммерійці. Скіфи. Антична цивілізація Північного Причорномор’я Протодержавні утворення готських племен. Праслов’янська спільнота. Процес етногенезу. Східні слов’яни.

^ Тема 2.

Східнослов’янська середньовічна держава Руська Земля (Київська Русь).


Державотворення східнослов’янського суспільства. Історична закономірність утворення держави у східних . Еволюція союзів слов’янських племен у протодержавні утворення. Зростання ролі Києва і перетворення його в значний міжплемінний політичний, економічний і культурний центр східних слов’ян. Походження та історичний зміст етноніма “русь”. Київська держава “Руська земля”. Зміна династії в Києві у 882 р. і об’єднання Олегом двох політичних центрів – Києва і Новгорода – під верховенством Києва. Державотворча діяльність перших київських князів.

Князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого – час розквіту й найбільшої могутності Київської Русі. Початок феодальної роздробленості Русі. Відновлення централізаторських тенденцій під час правління Володимира Мономаха. Закріплення відносин сюзеренітету-васалітету між великим князем і рештою князів.

Державний устрій Київської Русі. Змагання монархічної, аристократичної і демократичної тенденцій у політичному устрої держави. Соціально-економічний розвиток давньоруських князівств. Форми землеволодіння. Суспільний устрій.

Культура Київської Русі. Літописання. Усна народна творчість. Освіта і писемність. Архітектура. “Слово о полку Ігоревім”. Походження етноніму “Україна”. Формування українського етносу: територія, матеріальна і духовна культура, мова. Походження і семантика національної символіки українців. Місце і роль Київської Русі в світовій історії і в історичній долі українського народу. Традиції і спадщина.

Монголо-татарська навала, її причини, соціально-економічні та політичні наслідки.


^ Тема 3.

Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.


Відокремлення Галицької землі від Києва. Політичне і економічне становище, соціальний устрій Галицького князівства. Утвердження династії Мономаховичів у Волинській землі. Заснування Волинського князівства онуком Володимира Мономаха Ізяславом Мстиславовичем. Об’єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицької та Волинської земель та утворення Галицько-Волинського князівства з центром у Галичі. Князювання Романа Мстиславовича. Політичне й економічне зміцнення князівства.

Князювання Данила Романовича. Розгортання боротьби проти польських й угорських загарбників та Тевтонського ордену. Боротьба проти монголо-татарської навали. Зростання відцентрових тенденцій за наступників Данила Галицького. Правління Лева І Даниловича та Юрія І Львовича. Припинення існування єдиної держави після смерті Юрія ІІ. Державний та суспільний устрій Галицько-Волинського князівства. Господарство. Культура. Історична та політична спадщина.


^ Тема 4.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.


Боротьба Польщі, Угорщини й Литви за Галичину і Волинь. Велике князівство Литовське – феодальна, поліетнічна держава з елементами федеративного устрою і автономією українських та білоруських князівств. Політика литовських князів Гедиміна і Ольгерда. Перемога над золотоординським військом у битві на Синіх Водах. Династичні унії між Литвою і Польщею. Кревська унія , її вплив на становище українських земель. Захоплення Польщею Галичини. Ліквідація удільних князівств. Адміністративний устрій українських земель.

Соціально-економічні відносини наприкінці ХІV – в І половині ХVІІ ст. Литовські статути. Магдебурзьке право в Україні. Цехове ремесло. Розвиток міст. Ярмарки. Розвиток суспільних станів.

Господарство. Формування великого феодального землеволодіння (князівського і боярського). Великий князь – верховний власник усієї землі. Формування пануючої верхівки – магнатів і шляхти. Фільваркове господарство. Натуральна та грошова рента. Кріпосне право – юридично оформлений позаекономічний примус підвладного залежного селянства.

Польська експансія на українських землях. Загарбання Київщини, Волині, Брацлавщини. Люблінська унія. Посилення кріпосництва і національного гніту в кінці ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Берестейська унія. і боротьба проти неї українського народу. Релігійна полеміка і політична боротьба.

Культура України в ХV – першій половині ХVІІ ст.


^ Тема 5.

Виникнення, становлення та розвиток українського козацтва.


Причини виникнення та джерела формування українського козацтва. Національний склад, побут, звичаї, заняття, традиції. Українське козацтво як суспільно-історичне явище. Запорозька Січ: заснування, територія, адміністративно-політичний устрій і побут. Боротьба запорозького козацтва проти польської і турецько-татарської агресії. Роль у визвольній боротьбі українського народу.

Формування реєстрового козацтва. Піднесення національно - визвольного руху. Селянсько-козацькі повстання під проводом Криштофа Косинського, Северина Наливайка, Марка Жмайла, Тараса Федоровича (Трясила), Івана Сулими, Павла Бута, Якова Острянина (Остряниці) та Дмитра Гуні.


Тема 6.

Українська національна революція 1648-1676 рр.


Причини, характер, початок Визвольної війни українського народу. Богдан Хмельницький – видатний полководець, політичний діяч, фундатор Української держави. Воєнні дії 1648-1653 рр. Зовнішня політика Б.Хмельницького. Союз з Кримським ханом. Молдавські походи. Союз з Туреччиною.

Українська козацько-гетьманська держава: територія, державний устрій, адміністрація, військо, суд і судочинство, фінансова система, господарство, суспільні верстви, зовнішня політика. Українсько-російські відносини 1648-1653 років. Переяславська Рада та “Березневі статті” (“Статті Богдана Хмельницького”) 1654 р. – прагнення зберегти державну самостійність, республіканський устрій і демократичні традиції в Україні. Відновлення війни України і Росії з Польщею. Розвиток воєнних подій 1654-1657 рр. Історичне значення та соціально-політичні наслідки Визвольної війни 1648-1657 років.

Боротьба українського народу за політичну єдність і національну державність після смерті Б.Хмельницького. Систематичне порушення царатом Переяславської угоди і “Березневих статей”, ускладнення внутріполітичної ситуації в Україні. Гадяцький трактат – політична спроба створення федерації України, Польщі й Литви: його зміст та історичне значення.

Ю.Хмельницький. “Переяславські статті” 1659 р. – обмеження автономії України Московською державою. Доба “Руїни”. Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський мирний договір, “Трактат про вічний мир” – остаточне закріплення поділу України між Росією і Річчю Посполитою.

Соціально-політичне становище Правобережної України у другій половині ХVІІ ст. Гетьманування П.Тетері. Діяльність гетьмана П.Дорошенка по об,єднанню двох гетьманатів. Прийняття протекторату Туреччини. Бучацька угода 1672 р. і захоплення Поділля Туреччиною. Економічний занепад Правобережжя. Капітуляція П.Дорошенка і кінець Української революції. Польський наступ на права козацтва на Правобережжі, сеймова ухвала 1699 р. про скасування козацтва. Занепад козацького військово-територіального устрою на початку ХVІІІ ст.

Тема 7.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст.


Соціально-політичне становище Лівобережної України у другій половині ХVІІ – на початку ХУІІІ ст. Обмеження української автономії Російською державою. Ліквідація російською владою Київської православної митрополії і підпорядкування її Московському патріарху.

Гетьман І.Мазепа. Коломацькі статті. Україна в Північній війні. Союз І.Мазепи зі Швецією. Полтавська битва: її історичне значення та політичні наслідки. Гетьман у вигнанні Пилип Орлик. “Пакти і Конституція законів та вольностей Війська Запорозького” (Бендерська конституція) 5 квітня 1710 р. та її місце в контексті світової історії. Великодержавна політика Петра І щодо України. Гетьманування І.Скоропадського. Решетилівські статті. Зруйнування царськими військами Запорозької Січі в 1709 р. Обмеження автономії України і гетьманських прав. Наказний гетьман П.Полуботок. Перша Малоросійська колегія. Гетьман Д.Апостол. “Рішительні пункти”. Новий наступ самодержавства на права України, створення Правління гетьманського уряду. Гетьманування К.Розумовського, зміни в соціально-економічному устрої України. “Права, за якими судиться малоросійський народ” – збірник українських законів. Проведення судової реформи.

Політика Катерини ІІ щодо України. Остаточна ліквідація гетьманату. Друга Малоросійська колегія. Скасування полково-сотенного поділу Слобожанщини і створення Слобідсько-Української губернії. Ліквідація Запорозької Січі в 1775 р. Колонізаційна політика російського уряду. Заселення Південної України. Юридичне оформлення кріпосного права указом Катерини ІІ в Лівобережній Україні. Поділи Польщі і розподіл території України між Росією та Австрією: приєднання Галичини, Буковини до Австрії і Правобережної України до Росії. Ліквідація намісництв в Україні і введення адміністративного поділу на загальноімперські губернії указом Павла І .

Соціально-економічні відносини, аграрний розвиток в Правобережній Україні в другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. Полонізація. Посилення визиску селян. Народні рухи в Україні. Гайдамаччина. Коліївщина. Рух опришків. Олекса Довбуш.


  1   2   3

Похожие:

Програма навчальної дисципліни історія україни iconПрограма навчальної дисципліни історія україни
України. Програма навчальної дисципліни / Укладач: заруба в. М. доктор історичних наук, професор. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський...
Програма навчальної дисципліни історія україни iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни "Історія України"
Савченко С. В. Історія незалежної України (1991-2008 рр.): Матеріали та методичні рекомендації до вивчення дисципліни “Історія України“....
Програма навчальної дисципліни історія україни iconРобоча програма нормативної навчальної дисципліни пп. 06 Теорія та методика навчання історії для студентів ІІІ курсу спеціальності: 020302. Історія 34-і групи
Робоча програма складена на основі опп підготовки бакалаврів галузевого стандарту вищої освіти мон
Програма навчальної дисципліни історія україни iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 020302 «бакалавр історії» вступ. Історія України: основні теоретичні проблеми
Предмет і завдання курсу історії України. Історія України як складова частина загальносвітової історії. Місце вітчизняної історії...
Програма навчальної дисципліни історія україни iconРобоча програма з Історії України за вимогами кредитно-модульної системи для спеціальності
Робоча програма складена на основі учбової програми курсу «Історія України», затвердженої Науково-методичною радою сдпу
Програма навчальної дисципліни історія україни iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи»
Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням...
Програма навчальної дисципліни історія україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка кафедра кримінального процесу та правосуддя
Робоча програма навчальної дисципліни «Кримінальний процес» для студентів, курсантів, слухачів за напрямом підготовки/спеціальністю...
Програма навчальної дисципліни історія україни iconПлани семінарських та практичних занять тема Предмет, система, поняття та джерела навчальної дисципліни «Судові та правоохоронні органи України»
Тема Предмет, система, поняття та джерела навчальної дисципліни «Судові та правоохоронні органи України»
Програма навчальної дисципліни історія україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни "Екологічне право України" (відповідно до вимог естs)
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
Програма навчальної дисципліни історія україни iconМвс україни харківський національний університет внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та масових комунікації Кафедра адміністративного, фінансового та інформаційного права робоча навчальна програма з дисципліни адвокатура україни галузь знань
Робоча навчальна програма з дисципліни «Адвокатура України» для денної та заочної форм навчання. Харків: Харківський національний...
Програма навчальної дисципліни історія україни icon«транспортне право україни» На 2012\2013 навч рік
Поняття транспортного права України як галузі права, науки та навчальної дисципліни
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы