Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять icon

Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять


НазваниеРобоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять
Размер77.9 Kb.
ТипРобоча програма

Київський національний університет культури і мистецтв

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО

Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 6.020210 «Дизайн»,
читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять


Київ – 2008


Автор-укладач: Проф. М. Р. Селівачов, доктор мистецтвознавства

Програму обговорено на засіданні кафедри

Протокол № від 2008 року

Відповідальн за випуск

Рекомендовано до друку…

^ ОПИС ДИСЦИПЛІНИ ТА ЇЇ ПРЕДМЕТА

Знання та практичні навички з історії, теорії та сучасної проблематики мистецтвознавчих досліджень.

Мета і завдання курсу: систематизація та доповнення наявних у студентів магістеріума знань про комплекс мистецтвознавчих наук і їх особливості. Унаслідок вивчення дисципліни студент повинен знати:

місце та роль мистецтвознавства у системі наукових знань; головні етапи розвитку протомистецтвознавства і власне мистецтвознавства з XVIII сторіччя, методичні та практичні проблеми дослідницького процесу, правила оформлення його результатів. Унаслідок вивчення дисципліни студент повинен вміти: працювати з літературою в бібліотеці, робити анотації, виписки; провадити пошук у музеї, архіві, польових виїздах; формувати свій власний архів, зокрема візуальний; грамотно написати реферат, статтю, рецензію; редагувати текст; передавати матеріал до редакції для друку тощо.

^ Тематичний план для студентів денної форми навчання

(таблиця)

Тематичний план для студентів заочної форми навчання

(таблиця)

^ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Перший блок тем – теоретичний

Тема 1. Специфіка наукового пізнання.

Лекція

Взаємозв’язок науки з іншими сферами суспільної свідомості – релігією, мораллю, мистецтвом, фольклором, магією тощо. Об’явлення (апокаліпсис) і дослідження (гноза) як основні шляхи здобуття знань. Протилежність наукової та міфічної картини світу. Акумулятивність наукових знань, розвиток від первинної злитності через диференціацію до синтетичної цілісності. Предмет, завдання і структура курсу. Поняття про різні сфери культури та мистецтва, естетичного та художнього. Образ (eikon, eidos), символ, знак і їх значення. Вимоги до студентів. Необхідність систематичного відвідування музеїв. Джерела до вивчення курсу, література.

Література: Аканов и Карамзин…, Кринецкий…

^ Запитання для самоперевірки:

  1. У чому полягає специфіка кожної з нижчеперелічених сфер суспільної свідомості та людської діяльності: науки, культури, мистецтва?

  2. Що таке морфологія мистецтв? Які види мистецтв належать до часових, просторових, комбінованих?

  3. Яка різниця між семантикою та семасіологією?

Тема 2. Мистецтвознавство як особлива складова культури

Лекція

Місце і роль мистецтвознавства поруч із художньою практикою (художнім виробництвом), художньою освітою, музейною, виставковою діяльністю, критикою, споживанням і регламентацією мистецтва тощо. Історія мистецтва й естетика, домінанта в них, відповідно, індуктивного та дедуктивного методів пізнання. Наука естетика й естетичне начало в житті та творчості (естос), взаємопов’язаність його з поняттями етос, етнос, ерос. Хронологічно-стадіальний принцип історії. Суміжні сфери: історіографія, історіософія, археологія, археографія, археометрія, джерелознавство, етнографія й етнологія, соціологія й антропологія (соматична, соціальна, культурна), гендерні студії. Допоміжні дисципліни: палеографія, нумізматика, сфрагістика, фалеристика, геральдика, боністика, філокартія тощо.

Література: Арсланов…, История европейского искусствознания…

^ Запитання для самоперевірки:

  1. З якими філософськими категоріями кореспондують поняття «естос», «етос», «етнос», «ерос»?

  2. Чи тотожний предмет дослідження в етнографії та етнології?

  3. Що спільного між нумізматикою, фалеристикою, боністикою?

  4. Яка різниця між археологією, археографією, археометрією?


Тема 3. Історико-стадіальні типи митців і художнього виробництва

Лекція

Стадіально найдавніший тип – шаман, мистецтво якого невіддільне від священницької та пророчої функції. Трансформація анонімного ремісника в автора (античність). Зниження статусу майстра в ранньому середньовіччі з наступним піднесенням його за готичної доби. Монастирські майстерні. Ієрархія у цеховому виробництві. Партачі. Гільдії живописців у добу Відродження. Наймасовіше мистецтво – ювелірство. Поява мануфактур, де виробляють за ескізами професіоналів і з розподілом операцій між виконавцями. Посилення ролі меценатів у період барокко, поширення типу придворного художника. Співіснування замовного (двір, церква) та ринкового мистецтва, секуляризація, десакралізація. Відповідальність за якість, прообраз худфонду в школі Рубенса. Класицизм та історизм – поява вільного художника, що схильний до конфлікту з традиційним суспільством. Богема: сакралізація творчого процесу, скандал і маніфест як художній продукт. Епатаж, андерграунд, дисиденство у мистецтві.

Література: Базен…, Виппер..., Власов…, Дворжак…

Запитання для самоперевірки:

  1. Яка специфіка поняття «автор» у релігійному та світському мистецтві?

  2. Чи можете ви вказати на пережитки шаманізму в новій і новітній художній культурі?

  3. Що є спільне та відмінне між ремеслом і мистецтвом?

  4. Яка різниця між секуляризацією та сакралізацією?


Тема 4. Головні етапи розвитку художньої освіти, музейництва, виставкової діяльності
в Західній Європі, Росії й Україні; проблеми переміщення творів і власності на них.


^ Лекція

Художня школа в широкому та вузькому смислі. Цехове й індивідуальне навчання в ході виготовлення творів безпосередньо від майстра до учня. Римська академія св. Луки 16 ст. Вищі навчальні заклади Петербурга (з XVIII ст.), Харкова, Львова, Одеси (попередники з серед. ХІХ ст.), Києва (з 1875). Перші музеї – королівські зброярні, церковні ризниці, князівські палаци, міські магістрати (Венеція, Флоренція). Лувр став публічним під час французької революції (кін. XVIII ст.), Ермітаж – 1855 р. Поява перших публічних музеїв на півдні України (поч. ХІХ ст.), у Харкові (серед. ХІХ ст.), Києві (2 пол. ХІХ ст.). Напрями формування музеїв, перерозподіл художніх творів між приватними, корпоративними, державними зібраннями внаслідок військових дій, націоналізацій. Перша всесвітня виставка 1851 р. у Кришталевому палаці Лондона, паризький «Салон», перші художні виставки в Україні. Розвиток аукціонної та галерейної діяльності.

Література: Власов…, История…

Запитання для самоперевірки:

  1. Яким є «вузьке» розуміння поняття художня «школа»?

  2. Чи можете ви назвати ранні художні навчальні заклади Росії й України?

  3. Чому перші музеї на півдні України були археологічними?

  4. Яка різниця між музейною та виставковою експозиціями?


Тема 5. Пам’яткоохоронна діяльність у Західній Європі, Росії й Україні

Лекція

Поновлення, консервація, реставрація художніх творів; допоміжні наукові дисципліни: палеографія, геральдика, фалеристика та ін; фізичні та хімічні методи вивчення техніки і технології мистецтв. Заборона Папи Римського у 16 ст. руйнувати античні пам’ятки. Заклики Ломоносова зберігати руйновану давньоруську спадщину (Катерининська доба). Розкопки у Помпеях, єгипетські відкриття поч. 19 ст. Діяльність у Франції Проспера Меріме, Віоле ле Дюка, висловлювання М. Гоголя, ініціатива Миколи І щодо збереження давньоруських розписів у Софії Київській, Імператорська археологічна комісія у Петербурзі. Знавецтво й експертиза як інструмент викриття підробок, імітації, фальсифікації творів мистецтва.

Література: Власов…, История…

Запитання для самоперевірки:

  1. У чому полягає принципова відмінність між реставрацією та відтворенням пам’яток?

  2. Яка різниця між імітацією та фальсифікацією художніх творів?

  3. Чому Папа Римський заборонив руйнувати античні пам’ятки щойно у 16 столітті?

  4. Чи можете ви охарактеризувати ставлення Т. Шевченка та М. Гоголя до шляхетських замків на території України?


Тема 6. Художня критика, споживання та популяризація мистецтва,
менеджмент і маркетинг, галереї й аукціони


Лекція

Предмет критики – передусім актуальне художнє життя. Інтимність артистичної творчості та публічність злободенної газетно-журнальної критики. Її неминуча тенденційність, есеїстичність. Поява спеціалізованої преси. Фахові оцінки в листуванні митців. Роль Д. Дідро й І. Канта у формуванні теоретичних засад критики. Провідна роль французької художньої критики ХІХ ст. в особі літераторів О. Бальзака, Т. Готьє, Ш. Бодлера, Е. Золя, братів Гонкурів, Е. Фромантена. Праці російських критиків О. Бенуа, Г. Лукомського, В. Стасова та ін. Становлення художньої критики в Україні: Л. Жемчужников, М. Сумцов, Г. Павлуцький, М. Голубець, Д. Антонович, М. Сріблянський (Шаповал) та ін. Заполітизована викривленість критики у тоталітарних державах. Зростання ролі реклами й управління модою у текстах критиків, заангажованих арт-ринком.

Література: Ант..., Антологія…, Базен…, Гройс…, Русская…, Савицька…

Запитання для самоперевірки:

  1. У чому полягає принципова відмінність між художньою критикою на Заході та Сході Європи?

  2. Чи кожний мистецтвознавець може бути художнім критиком?

  3. Чому в наш час усе частіше застосовують іншомовні словосполучення на зразок «арт-критик», «арт-ринок»?


Тема 7. Регламентація мистецтва

Лекція

Твір мистецтва – модель і замінник реальності. Звичаї, вірування, розпорядження влади, закони щодо художньої діяльності; контроль і диктат соціума, норма й ексцеси. Боротьба проти ідолопоклонства в біблійні часи. Художня річ у сакральному смисловому полі. Апологія ікони й іконоборство у Візантії. Нищення священних зображень іновірцями та неканонічних ікон – одновірцями. Соціальні обмеження у застосуванні певних предметів одягу, тканин і кольорів. Закони проти розкоші та вплив їх на мистецтво («імпетаторські» атрибути вбрання, тривіконні фасади, французькі балкони тощо). Заборона традиційної народної архітектури в Австрії (кін. 18 ст.) і Росії (поч. 19 cт.). Регламентація одягу в царствування Павла та Миколи І. «Сарматська» мода у Польщі 18 – поч. 20 ст. Звичаєвість сільської моди. Практика роботи «художніх рад» і спілчанських виставок у Радянському Союзі. Переслідування «неприйнятного» мистецтва тоталітарними режимами: виставки «дегенеративного мистецтва» в нацистській Німеччині, «бульдозерна» виставка в Москві 1960-х рр., кампанії проти «стиляг», «формалістів» і т.п. за доби Хрущова.

Література: Власов…, Гройс…

Запитання для самоперевірки:

  1. У чому смисл заборони зображувати людину в давньоюдейській і мусульманській культурах?

  2. Чи справді неприйняття реалізму в новітньому мистецтві є рецидивом іконоборства?

  3. Чому авангардистське мистецтво спочатку підтримувалось, а потім переслідувалося радянською владою?


Тема 8. Морфологія та класификації мистецтв

Лекція

Поділ мистецтв за формою існування (часові, просторові, комбіновані); за характером сприйняття (візуальні, аудіальні), роллю у творенні середовища (декоративно-вжиткове, зокрема монументальне, театрально-декораційне, оформлювальне, станкове тощо); за соціальними характеристиками (професійне, народне, самодіяльне, інзитне мистецтво). Специфічні засоби виразності, що застосовуються у кожному з мистецтв (колір і тон у живописі, лінія та пляма в графіці, зовнішній об’єм у скульптурі та пластиці, внутрішній об’єм у архітектурі й так далі), особливе та спільне в їхньому розвитку на різних територіях. Види декоративного мистецтва за матеріалами (текстиль, кераміка, скло, камінь, метал тощо) і за функціональним призначенням: архітектурний декор, одяг, посуд, інструменти та знаряддя, іграшки, меблі, книга та ін. Особливості дизайну, що принципово відрізняють його від архітектури та декоративного мистецтва.

Література: Власов…, История

Запитання для самоперевірки:

  1. Які саме види мистецтв належать до часових, просторових і комбінованих?

  2. Сформулюйте відмінність декору від декорації.

  3. Чому традиційне народне мистецтво часто ототожнюють з декоративно-прикладним?

  4. Чи є різниця між фітодизайном і садово-парковою архітектурою?


Другий блок тем – історичний

Тема 9. Періодизація в історії мистецтв

Лекція

Археологічні періоди у первісному мистецтві (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт), найдавніші художні культури Сходу 4-2 тис. до Хр. (Єгипет, Месопотамія та ін.). античність (архаїка, класика, елінізм, давньоримська доба, ранньохристиянське мистецтво), історичні стилі та стилістичні напрями середньовіччя й нового часу (візантійсько-романська доба, готика, проблема північного та східноєвропейського ренесансу), бароко та його завершальна стадія рококо; класицизм і його завершальна стадія ампір; бідермаєр, історизм або еклектика, модерн, кубізм, конструктивізм, ар деко та ін. Умовність стилістичного розмежування. Неостилі або псевдостилі. Ретроспективізм і академізм. Проблеми періодизації нового та новітнього мистецтва: модернізм і постмодернізм у стосунку до авангарду, постпостмодернізм, хайтек і т. ін.

Література: Вельфлин…, Виппер…, Власов…, История…, Фуко…

Запитання для самоперевірки:

1. У яку археологічну епоху з’явилася кераміка?

  1. Коли закінчилась античність і почалися середні вікиі?

  2. Хронологічні межі ар деко?

  3. Яка різниця між модерном, модернізмом і постмодернізмом?

Тема 10. Протомистецтвознавство

Лекція

Біблійні заборони на зображення живих істот, настанови щодо спорудження єрусалимського храму та застосування в ньому різних матеріалів, їхня символіка. Міфи про художню творчість (Гермес і Аполлон, Пігмаліон і Галатея, Дедал). Антична естетика: Поліклет із Аргосу про цінність індивідуальної цілісності художнього твору, Сократ про красу, що випливає з функціонального призначення, Платон про створення нових форм, їх пристосування й аранжування кількох готових об’єктів, Арістотелева ентелехія (здійсненість), теорія наслідування, протиставлення Плутархом «красних» мистецтв (каллітехніа) і «ремісничих» (деміургіа), «10 книг про архітектуру» Вітрувія. Середньовічні ремісничо-технологічні трактати.

Література: Власов…, Ильин…, История

Запитання для самоперевірки:

  1. На якій ідейній основі християнство подолало ветхозавітну заборону на зображення живих істот?

  2. Чому давня міфологія стверджує божественне походження ремесел і мистецтв?

  3. У чому полягає непроминальне значення античної естетики для сучасності?

Тема 11. Нова художня мова християнського мистецтва на Сході та Заході Середземномор’я

Лекція

Використання античних форм і образів у катакомбному мистецтві ранніх християн. Апологети й опоненти принципово нового християнського мистецтва. Іконошанування й іконоборство у Візантії. Індифферентність до теоретичних питань мистецтва на Заході. Діонісій Ареопагіт (Псевдо-Ареопагіт) і його вчення про ангельську ієрархію, Климент Александрійський про алегорії, Іоанн Дамаскін про образ, «ісихазм» Григорія Палами й ін. Канони та встановлення 5-6 і 7 (787 р.) Вселенських церковних соборів у художній сфері, поєднання слова й образу, синтез мистецтв, агіографії святих митців і теоретиків, ідеї Богодухновенності, ветхозавітних прообразів Христа та Божої Матері (Ісаак, Есфір).

Література: Власов…, Ильин…, История…, Панофский…

Запитання для самоперевірки:

  1. Головні ідейні вимоги до християнького візантійського мистецтва? Чи можлива ікона на папері?

  2. Чому в православному іконописі домінує лінеарність, а не об’ємність, як у західному релігійному живописі?

  3. Причини та наслідки іконоборства, його відлуння та значення для сучасності?

  4. Які вітчизняні митці причислені до лику святих? Чим обумовлений інтерес до мистецтва ікони у ХХ ст.?


Тема 12. Витоки сучасного мистецтвознавства у добу Відродження

Лекція

Усвідомлене виділення з імперсоналізованого мистецтва – авторського «художества». Трактати митців ренесансу Леона Б. Альберті («10 книг про зодчество», «Про живопис» та ін., 15 ст.), Джакомо Бароцци (під псевдонімом Віньоли «Правила 5-ти ордерів архітектури», 16 ст.), Андреа Палладіо («4 книги про архітектуру», 16 ст.). Біографії Джорджо Вазарі, авантюрна книга Бенвенуто Челіні (16 ст.). «Книга про пропорції» та щоденник Альбрехта Дюрера (1520-і рр.) й ін. Виняткова роль Леонардо-да-Вінчі, який обгрунтував особливу роль зорових мистецтв, заклав підвалини дизайну.

Література: Власов…, Ильин…, История

Запитання для самоперевірки:

  1. Головні причини підвищення ролі автора у мистецтві Відродження?

  2. Чому художникам Відродження доводилося боротися за рівноправність з поетами та музикантами?

  3. Завдяки яким заслугам Леонардо-да-Вінчі його ім’я присвоєне найбільшому в світі музею історії техніки у Мілані?

  4. У чому полягає непроминальне значення ренесансових історико-теоретичних праць про мистецтв?


Тема 13. Естетична думка доби бароко

Лекція

Римська «Академія гніву», заснована 1541 р. для «боротьби з класицизмом», який наслідує стародавні канони. Ф. Цуккаро – засновник Академії св. Луки (1593) і головний теоретик бароко, його засади суб’єктивного бачення світу художником у трактаті «Ідея живописців, скульпторів і архітекторів» (1607). Мікеланджело – батько бароко на піку Високого Відродження (Сікстинська капелла, бібліотека Сан-Лоренцо). С. Серліо і його обгрунтування прийомів диссонансу, зміщення масштабів і пропорцій, категорії «форцато» (книга трактатів видана 1600). Тридентський собор римо-католицької церкви 1542–63 рр. – виклик протестанству та православ’ю на ниві церковного мистецтва, дальше посилення латинського впливу, що відбивають рішення московських соборів: стоглавого (1551) та наступних (1553–54, 1667–68). «Критичні міркування про поезію та живопис» аббата Дюбо (1719).

Література: Власов…, История…, Турчин…, Фромантен…

Запитання для самоперевірки:

  1. Головні причини формування художніх ідей бароко в Італії та несприйняття їх на французькому грунті?

  2. Чому мистецтво Мікеланджело розглядають у контексті Відродження, Маннеризму та Бароко?

  3. Регіональниі особливості варіантів бароко в Іспанії, Австрії, південній Німеччині, Польщі, Україні, Росії?


Тема 14. Класицизм і перші велетні аналітичного мистецтвознавства

Лекція

Становлення раннього класицизму в умовах французького абсолютизму 17 століття. Два корені його розвитку в загальноєвропейський стиль середини 18 ст. у добу просвітництва: від археології й естетики. «Розмова про музику, живопис і поезію» Джемса Гарріса (1744), «Листи про глухонімих» Дені Дідро (1751). Михайло Ломоносов (1711–65) і його праці з граматики та поетики російської мови, поціновування ним давньоруської спадщини, внесок у технологію та практику мозаїки. Йоган Вінкельман (1717–68) і перша історія античного мистецтва. Готгольд Лессінг (1829–81) – автор «Лаокоона, або про межі живопису та поезії» і його критик Йоган Гердер (1744–1803), автор першої спроби створення загальної історії культури. Йоган Гете (1749–1832) – синтез естетики і природознавства, іконографічний, іконологічний, стильовий, феноменологічний, синтетичний підходи. Подолання європоцентризму. Лувр – перший публічний музей.

Література: Власов…, История…,Турчин…

Запитання для самоперевірки:

  1. Головні причини раннього формування художніх ідей класицизму в абсолютистській Франції?

  2. Який вплив на становлення мистецтва й естетики класицизму мали походи Бонапарта й тогочасні археологічні відкриття?

  3. Чому саме Ломоносов і Гете першими оцінили художнє значення візантійської ікони?


Тема 15. Вітчизняна мистецтвознавча думка доби романтизму

Лекція

Розкопки та перші колекції старожитностей з Північного Причорномор’я. Заснування археологічних музеїв у Керчі, Феодосії, Одесі. Трактати про мистецтво І. Урванова та П. Чекалевського, В. Баженова. Формування художньої критики (Радищев, Востоков, Писарєв). Мистецтвознавчий аспект у діяльності П. Свіньїна, О. Оленіна, В. Григоровича, М. Надеждіна, І. Снегірьова. Значення творчості Пушкіна. Погляди Гоголя, що випереджали свій час, про органічність готики та народної архітектури у збірнику вибраного «Арабески». Скепсис Шевченка щодо сучасних мистецтвознавчих теоретизувань, конфлікт естетичного почуття та соціального інстинкту в його висловлюваннях про мистецтво й архітектуру.

Література: Власов…, Ильин…, Прокофьев…

Запитання для самоперевірки:

  1. Чому вітчизняна мистецтвознавча думка доби романтизму майже повністю зосереджувалася в Петербурзі?

  2. Чим зумовлювалася переважно соціально-політична зорієнтованість ранньої художньої критики у Російській імперії?

  3. Чи можете ви сформулювати специфіку ставлення до мистецтва в творах Пушкіна, Гоголя, Шевченка?


Тема 16. Мистецтвознавча думка доби історизму/еклектики в Західній Європі

Лекція

Роль романа Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» у збереженні цієї пам’ятки й у формуванні дбайливого ставлення до культурної спадщини. Французи: Ежен Віоле ле Дюк (1814–1879) і романтичне захоплення готикою та «периферійними» культурами, Іполит Тен (1828–93), який заклав основи соціології мистецтв. Англійці Джон Раскін (Рьоскін, 1819–1900) і Уільям Морріс (1828–93) – ідеологи пізніх прерафаелітів і руху художніх ремесел (кін. XIX ст.), неприйняття технічної цивілізації. Спроби консервації традиційного ремесла для виготовлення товарів побутового вжитку. Усвідомлення необхідності нової художньої мови промислового виробництва. Спорідненість і відмінності англійців з німецькими назарейцями, французькими набі.

Література: Власов…, История…, Рейтерсверд…

Запитання для самоперевірки:

  1. Чому Франції належить провідна роль у розвитку красних мистецтв і художньої критики протягом ХІХ століття?

  2. Чим зумовлювався характерний для 2-ї пол. ХІХ ст. вибірковий і багатовекторний підхід до використання художніх форм минулих епох?

  3. Чим можна пояснити провідну роль Англії у становленні промислового мистецтва й ідей технічної естетики наприкінці ХІХ ст?

Тема 17. Мистецтвознавча думка доби модерну

Лекція

Усвідомлення початку нової доби після завершення циклу розвитку мистецтв (від класики до класицизму) та кризи великого стилю в добу еклектики. Вчення про стилі ренесанс і барокко у працях Генріха Вельфліна (Швейцарія, 1864–1945). Нове українське мистецтвознавство в Австрійській і Російській імперіях. Археологічні з’їзди, пам’яткоохоронна та реставраційна діяльність, музейництво. Колекціонерство, культуртрегерство, сприяння кустарним промислам. Федір Вовк (Волков, 1847–1918) – основоположник українського мистецтвознавства, що зародилося в лоні археології й етнографії. Григорій Павлуцький (1861–1924) і Євграф Редін (1863–1908) – засновники кафедр «изящных искусств» у Київському та Харківському університетах. Художня критика в Україні: І. Франко, М. Сумцов, Ів. Труш, Олена Пчілка, Микита Шаповал, О. Новицький, О. Білецький та ін.

Література: Власов…, Ильин…, История…, Литературно-эстетические концепции…, Русская прогрессивная…

Запитання для самоперевірки:

  1. Чому мистецтвознавство в Україні розвинулося пізніше, ніж у сусідніх країнах?

  2. Коли відкрилися перші художні музеї в Україні?

  3. Які були головні напрями становлення художньої критики в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст?


Тема 18. Мистецтвознавство ХХ ст. в Україні

Лекція

Розквіт української гуманітаристики у 1920-х рр., пріоритет фактографії та фактології у мистецтвознавстві, відставання теорії. Київська школа: М. Макаренко, Є. Кузьмин, брати Щербаківські, Д. Антонович, К. Широцький, Ф. Ернст, С. Колос, К. Кржемінський, Є. Спаська та ін. Харківська школа: Ф. Шміт, С. Таранушенко, Є. Берченко, К. Берладіна, П. Жолтовський, О. Степанова та ін. Погром радянського мистецтвознавства у 1930-х рр., перервання традиції, відродження у 1960-х. Львівська школа: В. Залозецький, І. Свенціцький, М. Кордуба, В. Січинський, М. Драган, С. Гординський, В. Свєнціцька та ін. Критика та мистецтвознавство в українській діаспорі Заходу: О. Грищенко, М. Холодний, Д. Горняткевич, В. Попович, О. Тарнавський та інші. Журнал «Нотатки з мистецтва» (Філадельфія). Особливості сучасного періоду: головні наукові осередки, журнали «Образотворче мистецтво», «Народна творчість та етнографія», «Ант», «Українське мистецтво» тощо.

Література: Ант…, Савицька…, Проблеми…, Шудря…

Запитання для самоперевірки:

  1. Чому майже всі провідні мистецтвознавці радянської України були репресовані більшовицькою владою?

  2. Сучасна специфіка київської, львівської, харківської школи мистецтвознавства?

  3. Яке спрямування названих українських журналів з мистецтва?


Третій блок тем – практичний

Тема 19. Специфіка мистецтвознавства як професії

Лекція

Стосунок до естетики, археології, етнографії, культурної антропології. Принципи й історія підготовки фахівців з мистецтвознавства в Україні та Росії. Допоміжні наукові дисципліни: джерелознавство, нумізматика, сфрагістика, боністика, палеографія тощо. Методика сучасних наукових досліджень і їх різновиди. Науковий пошук інформації . Інформатика як наука. Кількість і якість інформації, її «розсіяння». Носії та споживачі інформації, її поширення. Система наукової інформації (бібліотеки, книжкові палати, архіви, музеї, поточна інформація – анотовані покажчики, реферативні огляди). Періодичні та продовжувані видання. Як працювати у бібліотеці. УДК і ББК.

Література: Власов…, Барт…, Беньямін…

Запитання для самоперевірки:

  1. Яка специфіка роботи Книжкової палати, на відміну від бібліотеки?

  2. У чому полягає різниця між анотованим покажчиком і бібліографічним оглядом?

  3. Назвіть відмінність між двома вживаними в Україні біліографічними системам: ББК і УДК.

  4. Які типи бібліотечних каталогів ви знаєте?

^ Завдання для самостійної роботи:

Зробіть анотований бібліографічний покажчик літератури за темою своєї магістерської роботи.

Зробіть реферативний історіографічний огляд літератури за темою своєї магістерської роботи.


Тема 20. Жанри мистецтвознавчих досліджень

Лекція

Специфіка й ієрархія жанрів: реферат, есей, тези, стаття (нарис, нотатки), розділ, монографія, посібник, підручник, довідник і тематичний словник, реценція. Праці наукові та науково-популярні, мемуари, дискусійні та полемічні статті. Кваліфікаційні праці – дисертація й автореферат. Методика роботи в різних жанрах наукових досліджень, опрацювання літературно-документальних джерел у бібліотеках, архівах. Аналіз бібліографії, складання довідників і покажчиків тематичних, іменних, географічних, хронологічних. Картотека, анотація, виписка, конспект, систематизація текстових і аудіовізуальних матеріалів на традиційних і новітніх носіях.

Література: Власов…, История…, Справочник…

Запитання для самоперевірки:

  1. Яка специфіка жанрів «есей» і «реферат»?

  2. У чому полягає різниця між посібником і підручником?

  3. Яка різниця між анотацією та випискою?

Завдання для самостійної роботи:

Зробіть конспект основних праць із літератури за темою своєї магістерської роботи.

^ Зробіть виписки з основних праць із літератури за темою своєї магістерської роботи.


Тема 21. Опрацюваня речових матеріалів

Лекція

Типи та структура музеїв (історичні, краєзнавчі, художні, меморіальні, етнографічні, скансени тощо). Експозиція та фонди (основні та допоміжні). Музейний етикетаж, експлікації, книги вступу й інвентарні книги, картотеки. Проблеми музейної атрибуції. Оперативна фіксація матеріалів шляхом записів, замальовок і фотографування. Особливості роботи польових експедицій, їх підготовка та здійснення, вибір маршруту, пошук інформаторів і методи схиляння їх до співпраці, камеральна обробка отриманих даних.

Література: Власов…, История…Самосознание…

Запитання для самоперевірки:

  1. Яий тип музеїв кількісно переважає в Україні?

  2. У чому полягає відмінність між музейною книгою вступу й інвентарною книгою?

  3. Яка різниця між етикетажем і експлікацією?

  4. Сформулюйте завдання атрибуції творів мистецтва.


Завдання для самостійної роботи:

^ Систематизуйте зарисовки речових матеріалів за темою своєї магістерської роботи.

Систематизуйте комплекс фотоматеріалів для своєї магістерської роботи на цифрових і традиційних носіях..


Тема 22. Алгоритм підготовки рукопису

Лекція

Задум статті, формування мети й завдань публікації, складення плану, написання тексту, підбір ілюстрацій, етап авторського «відстороннення» від написаного, вибір журналу чи іншого видання для друку. Особливості роботи над книгою, дисертацією. Роль наукового керівника, консультанта, експерта, офіційного опонента, рецезента, видавничого редактора, фахового (наукового, відповідального) редактора. Місткість і ясність викладу. Специфіка української наукової мови. Посилання, додатки й інший науковий апарат.

Література: Де і як публікувати…, Довідник…, Партико…, Справочник…

Запитання для самоперевірки:

  1. У чому полягає відмінність між офіційним опонентом дисертації та її експертом?

  2. Яка різниця між книгою та дисертацією?

  3. Сформулюйте специфіку завдань фахового та видавничого редакторів.


^ Завдання для самостійної роботи:

Зробіть розгорнутий план-проспект своєї магістерської роботи.

Визначте, який саме із усіх можливих варіантів бібліографічних та інших приміток найбільше пасує до вашої магістерської роботи.


Тема 23. Оприлюднення, або публікація, введення у науковий обіг результатів дослідження

Лекція

Типи наукових видань: періодичні, продовжувані, тематичні збірники, індивідуальні та колективні монографії. Проблема «фахових» видань – справжніх і тільки формальних, видань «у авторській редакції» та «за кошти автора». Поняття про науковий пріоритет, авторське та видавниче право, норми витрату часу на різні види наукової роботи, розцінки. Імітація, профанація, фальсифікація наукової діяльності, компіляція та плагіат. Усне оприлюднення, друк або депонування рукопису, розміщення в інтернет.

Література: Де і як публікувати…, Довідник…, Мигунов…,Моль…,Партико…, Справочник…

Запитання для самоперевірки:

  1. У чому полягає відмінність між періодичними та продовжуваними виданнями?

  2. Яка різниця між імітацією та фальсифікацією наукової діяльності?

  3. Сформулюйте принципову відмінність компіляції від плагіату.

^ Завдання для самостійної роботи:

Представте стислу усну доповідь за темою своєї магістерської роботи на семінарське заняття.

Підготуйте письмові тези доповіді на конференцію за темою своєї магістерської роботи.


Тема 24. Типи наукових конференцій: семінари та симпозіуми

Лекція

Мета, завдання, науково-методичні й організаційно-фінансові засади їх організації. Вибір актуальної теми, кола потенційних учасників. Підготовка першого та наступних інформативних листів. Робота з заявками, відбір доповідей, формування програми. Стендові доповіді, регламент виступів. Питання з аудиторії й обговорення доповідей. Колоквіуми (співбесіди), круглі столи. Тези та тексти доповідей, збірники та колективні монографії. Висвітлення роботи конференцій у засобах масової інформації.

Література: Довідник…, Селівачов…

Запитання для самоперевірки:

  1. У чому полягає принципова відмінність між семінаром і симпозіумом?

  2. Яка специфіка стендової доповіді на конференції?

  3. Сформулюйте відмінність між тематичним збірником і колективною монографією

Завдання для самостійної роботи:

Представте стендову доповідь за темою своєї магістерської роботи на семінарське заняття.

Візьміть участь у науковій конференції.


Тема 25. Теоретичні основи і та практика редагування

Лекція

Особливості фахового, мовного, художнього, технічного редагування. Завдання, форми та межі редакторського втручання залежно від обдарованості та фахового рівня автора. Ставлення до авторської пунктуації. Специфіка викладу рідною мовою (евфонія, багатство відтінків конкретних номінацій, обмеженість у доборі термінологічних смислових варантів) порівняно з англійською (стислість, домінанта логіки, полісемантичність слів) і російською (висока розвиненість різних стилів наукової мови). Проблема можливого перекладу. Коректура та коректорські знаки у гранках і верстках.

Література: Альберт…, Партико

Запитання для самоперевірки:

  1. У чому полягає відмінність між фаховим і мовним редагуванням?

  2. Яка специфіка роботи художнього та технічного редактора?

  3. Визначте своєрідність наукового викладу мовами українською, російською, англійською.

  4. Різниця між гранками та версткою?

^ Завдання для самостійної роботи:

Відредагуйте самі розділ своєї магістерської роботи «на свіже око» – після певного періоду відсторонення від неї.

^ Організуйте у своїй групі взаємне редагування магістерських робіт.


Тема 26. Апробація наукової праці

Лекція

Функції рецензента (внутрішнього, зовнішнього, видавничого, титульного, чорного), експерта й офіційного опонента; методи, звичаї й етика їх роботи. Мистецтвознавець як об’єкт і суб’єкт критики. Дискусія з опонентом. Як написати рецензію чи огляд мистецтвознавчих праць. Культура наукової дискусії, особливості полеміки. Замовні рецензії розгромні та розхвалювальні. Причини непопулярності в Україні фахової художньої та мистецтвознавчої критики.

Література: Ант…, Партико

Запитання для самоперевірки:

  1. У чому полягає відмінність завдань внутрішнього та зовнішнього рецензентів?

  2. Яка специфіка роботи «чорного» рецензента?

  3. Чому в Україні мало друкують рецензій?.

Завдання для самостійної роботи:

Ознайомтеся з кількома магістерськими роботами колег і складіть їх критичний реферативний огляд.

Організуйте у своїй групі взаємне рецензування й обговорення магістерських робіт.


Тема 27. Особливості роботи з видавництвом або друкарнею

Лекція

Поліграфічні параметри: формати видань, види друку (високий, глибокий, офсет), гарнітури та розміри шрифтів з засічками та «рублених», папір і його товщина, цупкість, тон, варіанти зкріплення книжкового блоку. Виведення поліграфічних форм на кальки та плівки (фотовивід). Матеріали для форзацу й обкладинки. Робота над макетом, версткою. Організація всіх елементів книги (обкладинка, титули, шмуци, колонтитули та колонцифри, заставки, спуски тощо) у гармонійну цілісність. Робота з кольоровими та чорно-білими ілюстраціями. Розміщення замовлення, контроль над якістю, Шифри книг за УДК і ББК. Міжнародні системи ISBN, ISSN. Розсил обов’язкових примірників.

Література: Партико

Запитання для самоперевірки:

  1. Яка специфіка застосування гарнітур шрифта з засічками та рублених?

  2. Для книжок якої товщини рекомендовано робити круглий корінець?

  3. Як отримати шифр книги за УДК і ББК?

Завдання для самостійної роботи:

Зробіть форескіз або попередній макет книги, яку ви б хотіли видати за темою вашої магістерської роботи.

Обрахуйте вартіть вищезазначеного видання та виробіть бізнес-план його здійснення.


Тема 28. Здобуття наукових ступенів і наукових звань

Лекція

Українська система наукових ступенів і звань порівняно з центрально- та західноєвропейською. Особливості виконання та захисту дисертацій у аспірантурі й у режимі пошукувача. Вступ до аспірантури, складення кандидатських іспитів, публікації попередніх наукових праць як свідчення фахової спроможності. Вибір і обгрунтування теми дисертації, пошук керівника, складення плана-проспекта. Розгляд його на кафедрі навчального закладу чи на відділі науково-дослідного інституту. Зауваження та доопрацювання. Написання й обговорення тексту розділу. Підготовка статей на базі розділів дисертації. Апробація виконаного тексту. Рекомендація до захисту, подання до спеціалізованої ради, експертиза, призначення офіційних опонентів, процедура захисту та затвердження ВАКом.

Література: Де і як публікувати…, Довідник…

^ Запитання для самоперевірки:

1. У яких країнах система присудження наукових ступенів і звань найближча до української?

  1. Де в Україні можна захистити дисертацію кандидата мистецтвознавства?

  2. Що робити, якщо дисертант незгодний з опонентом?

Завдання для самостійної роботи:

^ Організуйте в групі попередній «захист» магістерських робіт з розподілом ролей «наукового керівника» й «опонента».

Підготуйте друковані публікації за темою своєї магістерської роботи.


Література:

(зірочкою позначена література до всього курсу)

^ Аканов Б.А., Карамзин Н.А. Основы научных исследований. – Алма-Ата: Мектеп, 1989 (а також інші підручники даного курсу пізніших років видання).

Альберт Ю.В. Библиографическая ссылка: Справочник. – Киев: Наук. думка, 1983.

*Ант. Вісник археології, мистецтва, культурної антропології. Вип. 1-21. – К., 1999 – 2008.

Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів, 1996.

Арсланов В. Г. История западного искусствознания ХХ века. – М., 2003.

*Базен Ж. История истории искусства. От Вазари до наших дней. – М., 1995.

Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. – М., 1989.

Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. – М., 1996.

Беньямін Вальтер. Вибране. – Львів, 2002.

Вельфлин Г. Основные понятия истории искусств: Проблема эволюции стиля в новом искусстве. – СПб., 1994.

*Виппер Б. Р. Введение в историческое изучение искусства. – М., 1985.

*Власов Виктор. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. Том 1-8. – СПб., 2004 – 2008.

*Гройс Б. Комментарии к искусству. – М., 2003.

*Дворжак М. История искусства как история духа. – Спб., 2001.

Де і як публікувати результати дисертаційних досліджень. – К.: Редакція “Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, 2000 (та наступні видання).

Довідник здобувача наукового ступеня. – К.: Редакція “Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, 2004 (та наступні видання).

Зонтаг С. Проти інтерпретації та інші есе. – Львів, 2006.

*Ильин И. А. История искусства и эстетика. – М., 1983.

История европейского искусствознания. Вторая половина ХIХ века – начало ХХ века. Кн.1, 2. – М., 1969.

История европейского искусствознания. Первая половина ХIХ века. – М., 1965.

Кринецкий Н. И. Основы научных исследований. – Киев–Одесса: Вища школа, 1981.

Литературно-эстетические концепции в России конца ХIХ – начала ХХ века. – М., 1975.

Майзель И .А. Научная деятельность как предмет исследования. – Л.: ЛГУ, 1978.

*Микулинский С. Р. Очерки развития истории научной мысли. – М.: Наука, 1988.

Мигунов А. Vulgar: Эстетика и искусство во второй половине ХХ века. – М., 1991.

Моль А. Художественная футурология. К роли китча и копии в социально-эстетическом развитии // Культура и массовая коммуникация. – М., 1986.

*Панофский Э. Смысл и толкование изобразительного искусства. – Спб., 1999.

Проблеми українського термінологічного словникарства в мистецтвознавстві й етнології. – К., 2002.

*Прокофьев В. Н. Об искусстве и искусствознании. Статьи разных лет. – М., 1985.

Рейтерсверд Д. Импрессионисты перед критикой и публикой. – М., 1974.

Русская прогрессивная художественная критика второй половины 19 – начала 20 века. Хрестоматия. – М., 1977.

Русская советская художественная критика 1917 – 1941. – М., 1982.

Савицька Л. Художня критика в Україні. Друга половина ХIХ – початок ХХ ст. Хрестоматія. – К., 2001.

Самосознание европейской культуры ХХ века. – М., 1991.

Селівачов М. Лексикон української орнаментики. – К., 2009 (1-е видання – 2005).

Селівачов М. Як підготуватися до наукової конференції. – К., 2001 (передрук у виданнях: Декоративне мистецтво і дизайн. – К., 2001; Національні традиції у декоративному мистецтві. – К., 2006).

*Справочник научного работника. – Львов: Изд-во при ЛГУ, 1983

Турчин В. С. Из истории западно-европейской художественной критики ХVIII–ХIХ веков. – М., 1987.

Фромантен Э. Старые мастера. – М., 1966.

*Фуко М. Археология знания. – К., 1996.

Шудря Євгенія. Дослідники народного мистецтва. – К., 2008.

Шудря Євгенія. Дослідниці народного мистецтва. Зошити 1-2. – К., 2003, 2005.





Похожие:

Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять iconРобоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн»
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять iconРобоча програма нормативної навчальної дисципліни пп. 06 Теорія та методика навчання історії для студентів ІІІ курсу спеціальності: 020302. Історія 34-і групи
Робоча програма складена на основі опп підготовки бакалаврів галузевого стандарту вищої освіти мон
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять iconКИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА ІНСТИТУТ ДИЗАЙНУ І РЕКЛАМИ
Методичні вказівки до розробки та захисту випускної кваліфікаційної роботи (проекту) та для студентів V курсу навчання, напряму підготовки...
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять iconРобоча програма виробничої практики студентів третього курсу із спеціальності
Дається програма проходження виробничої практики зі спеціальності "Менеджмент" 050201, відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики...
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять iconРобоча програма з Історії України за вимогами кредитно-модульної системи для спеціальності
Робоча програма складена на основі учбової програми курсу «Історія України», затвердженої Науково-методичною радою сдпу
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять iconМетодичні вказівки до практичних занять з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів ІІІ курсу спеціальності
Тема: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять iconРобоча програма із "Загального мовознавства" для студентів V курсу Для спеціальності: пмсо."Українська мова І література"
Важливе місце займають філософські проблеми мови, а також співвідношення мови та свідомості, мови та мислення, мовий мовлення
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять iconРозклад занять медичного університету, професор для студентів 4 курсу медичного факультету на 7 семестр 2012-2013 М. Р. Гжегоцький навчального року Зимові канікули 31.
Початок занять 03. 09. 2012 р. Кінець занять 27. 01. 2013 р початок занять по І тижню
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять iconМетодичні рекомендації до проведення практичних занять та індивідуальної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів спеціальності...
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять iconПлан Зміст і обсяг курсу "Медіакритика". Система лекцій і практичних занять. Посібники. Обов’язкова та додаткова література. Характеристика поняття медіакритика. Предмет і завдання медіакритики
Змі. Вона одночасно є І своєрідним способом рефлексії, самопізнання сучасної друкованої та електронної преси, І суспільним дзеркалом,...
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять iconМ. П. Драгоманова Кафедра культурології " затверджую " Проректор з навчально-методичної роботи " " 20 р. Робоча програма
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за Галуззю знань 0201, напрямом підготовки 020105 «Документознавство та інформаційна...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы