Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України icon

Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України


Скачать 441.56 Kb.
НазваниеСанітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України
страница2/4
Дата публикации01.05.2013
Размер441.56 Kb.
ТипДокументы
1   2   3   4

Для збору та зберігання харчових покидьків повинні бути виділені спеціальні ємності з герметичними кришками. Вивезення покидьків здійснюється відразу після закінчення прибирання їдальні, очищення та миття кухонного та столового посуду. Ці ємності повинні щоденно підлягати очищенню, миттю та дезинфекції.

На об'єктах харчування в польових умовах регулярно повинні проводитись протимушині заходи та боротьба з гризунами, які є джерелами інфекції або переносниками численних інфекційних захворювань.

Особлива увага в польових умовах приділяється контролю за станом здоров'я працівників об'єктів харчування, які можуть стати причиною виникнення значних епідемічних спалахів інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі. Відповідальність за прийом на роботу та допуск до роботи осіб, які не пройшли медичного обстеження, або за порушення термінів його проведення несуть посадові особи відповідних об'єктів харчування та начальник продовольчої служби.


Таким чином санітарний нагляд за харчуванням в польових умовах передбачає:

- участь у розробці режиму харчування та складанні розкладки продуктів з урахуванням фізіолого-гігієнічних вимог та характеру навчально-бойової підготовки;

- перевірку готовності підрозділів продовольчої служби до транспортування та зберігання запасів продовольства та питної води, приготування та реалізації готової їжі;

- перевірку проходження працівниками об'єктів харчування медичних обстежень, знань кухарським складом продовольчих пунктів батальйонів гігієнічних норм і санітарних правил та їх виконання під час роботи;

- контроль забезпечення особового складу індивідуальними казанками, кухликами, ложками, флягами, а також перевірка знань та виконання ним правил особистої та колективної гігієни;

- контроль за виконанням гігієнічних вимог до розташування продовольчих пунктів батальйонів на місцевості, організацією їх водозабезпечення, очищенням території та видаленням покидьків і сміття;

- перевірку умов зберігання пересувних запасів продовольства, особливо швидкопсувного, а також питної води на продовольчих пунктах батальйонів;

- контроль за виконанням гігієнічних вимог до первинної теплової обробки продуктів;

- перевірку забезпечення умов прийому їжі на продовольчих пунктах батальйонів та контроль за її доставкою у підрозділи та термінами реалізації;

- перевірку якості миття та знезараження індивідуальних казанків, кухлів, ложок, посуду, інвентарю та термосів на продовольчих пунктах батальйонів;

- контроль за організацією харчування військовослужбовців на марші, у відриві від своїх підрозділів з використанням сухих пайків;

- організацію проведення серед особового складу санітарно-просвітньої роботи з урахуванням гігієнічних вимог до харчування в польових умовах, недопущення вживання в їжу випадкових та неперевірених продуктів рослинного і тваринного походження.


Санітарний нагляд за польовим водопостачанням

Серед профілактичних заходів, які забезпечують здоров'я та боєготовність особового складу значне місце посідає доброякісне, вчасне та достатнє водопостачання посідає чільне місце. Історія воєн знає багато прикладів здачі міст та укріплень через дефіцит питної води.

Гігієнічні значення водопостачання військ визначається фізіологічним, епідеміологічним, господарсько-побутовим та загальнозміцнюючим аспектами споживання води як структурного елементу природного середовища. Вода використовується для господарсько-питних потреб, миття особового складу, санітарної обробки та прання білизни, для дезинфекції, знезараження та дезактивації обмундирування, озброєння і техніки.

В польових умовах організація водопостачання покладається на заступника командира по тилу, а здійснюється силами та засобами інженерної служби.

Для забезпечення господарських та питних потреб особового складу в польових умовах обладнуються пункти водопостачання (ПВП) та водорозбірні пункти. Пункти водопостачання — місце, де проводиться добування, очищення, зберігання та видача води. Місце, призначене для видачі запасів води називається водорозбірним пунктом. ПВП розгортаються поблизу пунктів харчування в кожному батальйоні.

Для захисту джерел водопостачання від можливого забруднення та зараження навколо пунктів водопостачання в радіусі 100 м встановлюється зона санітарної охорони, в якій заборонено створювати звалища сміття, влаштовувати туалети та вигрібні ями.

Під час вибору місця для розгортання ПВП має бути враховано санітарно-епідеміологічний стан території та поблизу розташованих населених пунктів, можливість зараження води бактеріологічними рецептурами, радіоактивними та отруйними речовинами, санітарно-технічні характеристики джерела водопостачання, його дебіт. Для виявлення джерел води та визначення можливості їх використання проводиться розвідка на воду. До складу групи повинен входити представник медичної служби. Завдання розвідки складається з встановлення кількості, місця розташування та санітарного стану джерел та навколишньої місцевості; визначення придатності води для питних та інших потреб; відбору проб води для лабораторних досліджень; оцінки технічного стану джерел, дебіт та запас води в них.

Під час вибору джерел водопостачання перш за все слід орієнтуватись на артезіанські води та природні підземні джерела, як найбільш захищені від впливу шкідливих забруднень, потім на грунтові води та відкриті водоймища. Використання верховодки для господарсько-питного водопостачання допускається в останню чергу. Незалежно від походження води в польових умовах її використання для питних та господарських потреб дозволяється лише після очищення та знезараження. Очищення води — така її обробка, яка відновлює або надає воді необхідні гігієнічні властивості. В залежності від поставленого завдання розрізняють такі види очищення води: освітлення, знезараження, знешкодження, дезактивація та опріснення.

Вживання води дозволяється лише після перевірки її якості медичною службою або фахівцями санітарно-епідеміологічних закладів.

В польових умовах питна вода повинна бути такої якості, щоб її вживання протягом часу, який визначається реальними бойовими обставинами, не призвело до зниження боєготовності військовослужбовців (таблиця 4).

Таблиця 4

Вимоги до якості води в польових умовах

Критерії безпеки Показники

1. Органолептичні властивості:

1.1. прозорість, см не менше 20

1.2. забарвлення, градуси не більше 35

1.3. смак та присмак, бали не більше 3

1.4. залишковий хлор, мг/л 0,8-1,2

2. Протиепідемічна надійність:

2.1. колі-індекс не більше 3

2.2. колі-титр не менше 100

Для покращання якості води в польових умовах використовуються табельні засоби очищення. До них відносяться: тканево-вугільний фільтр (ТВФ-200), військова (ВФС) та автомобільна фільтрувальні станції (МАФС).

При знезараженні води за допомогою табельних засобів використовують хлорування, коагуляцію, відстоювання та фільтрування. Ефективність знезараження води в польових умовах визначають кількістю залишкового хлору після закінчення встановленого терміну контакту.

Для знезараження індивідуальних та групових запасів води, особливо при дії окремих груп військовослужбовців у відриві від своїх підрозділів, використовують спеціальні таблетовані засоби. На постачанні медичної служби є таблетки пантоцид (1 таблетка розрахована на знезараження однієї фляги води). Час контакту повинен становити 1 годину.

Потреба військ у воді залежить від характеру навчально-бойової підготовки, кліматичних умов, пори року. Мінімальні потреби у воді в залежності від кліматичних умов наведені у таблиці 5.

Таблиця 5

Мінімальні норми водозабезпечення у польових умовах (на 1 військовослужбовця в літрах на добу)

Призначення води При помірній температурі При жаркій температурі

Приготування чаю, запас води в індивідуальних флягах

2,5

4,0

Приготування їжі, миття кухонного посуду 3,5 3,8

Миття індивідуального посуду 1,0 1,2

Вмивання 3,0 6,0

Всього 10,0 15,0

Тільки для пиття 2,5 4,0


Мінімальна норма "Тільки для пиття" вводиться лише в надзвичайних випадках під час бойових дій в пустельних та маловодних регіонах, при масовому зараженні джерел водопостачання. На санітарну обробку одного військовослужбовця виділяється 45 л води. Добова потреба у воді медичного пункту батальйону — 0,5 м3, медичного пункту полку — 4 м3.

На медичну службу покладається особлива відповідальність при організації санітарного нагляду за водоспоживанням з врахуванням вимог, за якими норми споживання води у будь-яких умовах не повинні бути нижчими від встановлених величин, а при першій нагоді обов'язково мають бути збільшені.

Науково обгрунтованим є питний режим, який рекомендує своєчасне вживання води невеликими порціями.

Таким чином, санітарний нагляд за водопостачанням в польових умовах передбачає:

- участь медичної служби при виборі джерел водопостачання, при визначенні зони санітарної охорони та контроль за дотриманням в них встановленого режиму;

- участь у визначенні заходів з покращання якості води та контроль за дотриманням санітарних правил під час водопідготовки;

- контроль якості води, дотримання норм водоспоживання та за санітарним станом джерел і пунктів водопостачання, засобів добування і підготовки води, насосних станцій, водоводів, засобів зберігання та транспортування води;

- контроль за дотриманням військовослужбовцями питного режиму;

- забезпечення військовослужбовців засобами знезараження індивідуальних запасів води та навчання з правил користування ними.


Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням військ

Лазнево-пральне обслуговування особового складу покладається на начальника речової служби. Лазнево-пральне обслуговування передбачає щотижневе миття військовослужбовців у лазні з обов'язковою заміною натільної та постільної білизни, онуч; прання натільної та постільної білизни, обмундирування бавовняного, онуч та спецодягу; дезинфекцію та дезинсекцію обмундирування та постільних речей; хімчистку обмундирування та спецодягу; ремонт білизни; забезпечення милом та миючими засобами.

Кухарі та пекарі миються щоденно, натільну білизну їм повинні замінювати не рідше 2 разів на тиждень, а спецодяг — зважаючи на забруднення.

Миття хворих зі зміною білизни проводять в залежності від медичних показань, але не рідше одного разу на тиждень.

Не рідше одного разу на місяць проводиться медичний огляд персоналу лазнево-пральних комбінатів.

Перед миттям в лазні черговий фельдшер проводить тілесний огляд (щодо шкірно-гнійних захворювань, педикульозу) та огляд білизни і обмундирування щодо наявності вошей. Весь особовий склад підрозділу, в якому було виявлено хоча б один випадок педикульозу підлягає позачерговому миттю в лазні зі зміною натільної та постільної білизни, дезинсекцією обмундирування та постільних речей.

Особам, у яких виявлено педикульоз, проводять обробку частин тіла, покритих волоссям одним із препаратів: 0,25% водною емульсією дикрезилу, 0,15% емульсією карбофосу, 10% водною мильно-гасовою емульсією, 5% маззю метилацетафосу. Після обробки цими емульсіями проводять миття теплою водою зі звичайним милом через 20-30 хвилин.

Таким чином санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням передбачає:

- контроль регулярності миття та повноти обхвачення ним військовослужбовців, зміни натільної та постільної білизни, забезпечення лазневими рушниками, милом та мочалками;

- контроль санітарного стану лазень, пралень та хімчисток;

- контроль дотримання технології прання натільної та постільної білизни, обмундирування, спеціального одягу та їх хімічного чищення;

- своєчасне та повне медичне обстеження та огляди персоналу лазні, пральні та хімчистки;

- дезинфекцію та дезинсекцію обмундирування білизни та постільних речей.


Санітарний нагляд за умовами військової праці

Оптимальна, науково обгрунтована організація праці військовослужбовців, дотримання гігієнічних норм та санітарних правил під час навчально-бойової підготовки військ є умовами високої боєготовності особового складу, його стійкості до фізичного та нервово-психологічного напруження, до дії несприятливих чинників навколишнього середовища. Несприятливий вплив чинників навколишнього середовища в процесі військової служби проявляється гострими та хронічними військово-професійними захворюваннями. Ризик виникнення цих захворювань збільшується під час аварійних ситуацій або в результаті порушень техніки безпеки.

До шкідливих штучних чинників, які можуть спричинити військово-професійні захворювання відносяться технічні рідини, вихлопні та порохові гази, окис вуглецю, електромагнітні випромінювання надвисокочастотного та інших діапазонів, шум, вібрація, перевантаження тощо. Окрім шкідливих штучних чинників існує цілий ряд природних чинників, які за певних обставин можуть привести до патологічних змін в організмі. До них відносяться підвищений тиск при водолазних роботах, понижений атмосферний тиск та гіпоксія при діях військ у гірській місцевості, у пілотів літаків.

Окрім дії деяких чинників, типових для праці окремих фахівців, є загальні для всіх військовослужбовців — шум, вібрація, порохові та вихлопні гази тощо.

Для сучасної військово-професійної діяльності стає все більш характерним зростання частки розумової праці, значним нервово-психологічним напруженням та все ще досить інтенсивним фізичним навантаженням.

З точки зору значного впливу на стан здоров'я військовослужбовців велике медичне значення має проблема замкнених просторів військово-технічних об'єктів, в яких наведені негативні чинники військово-професійної діяльності набувають нового значення (особливо при комплексній взаємодії). Розробка цієї проблеми ведеться трьома основними напрямками.

Перший напрямок — вивчення характеру та інтенсивності впливу на людину вже відомих та нових несприятливих чинників у процесі військово-професійної діяльності та розроблення науково-обгрунтованих нормативів цього впливу.

Другий напрямок — гігієнічні рекомендації щодо організації режиму праці та відпочинку особового складу у військово-технічних об'єктах з метою визначення допустимих змін у функціональному стані військовослужбовців під час обслуговування техніки.

Третій напрямок — розроблення методів професійного відбору та тренування особового складу з метою раціонального розподілу призовників для підготовки за різними військовими фахами.


Особливості військової праці в окремих видах ЗС України


Умови праці танкістів та мотострілків на відміну від умов праці інших військових фахівців має ряд специфічних особливостей. До них відносяться: обмеженість розмірів робочого приміщення, що призводить до вимушеної пози і як наслідок – розвиток статичної втоми; несприятливий температурний режим – значні перепади температури всередині та зовні бронетанкового об'єкту; забруднення та запилення повітря на марші від техніки, яка рухається попереду; контакт з горючими та змащувальними матеріалами; шум та вібрація; небезпека загорання одягу в бойових умовах; обмеженість поля зору. В зв'язку з можливістю форсування водних рубежів екіпаж обов'язково проходить легководолазну підготовку, що є окремим розділом бойової підготовки, який потребує спеціального психологічного та медичного забезпечення.

Служба в ракетних військах пов'язана з дією на організм військових спеціалістів цілого ряду екстремальних чинників, які є загальними при обслуговуванні різних ракетних установок. До них відносяться значне нервово-психологічне напруження при великому фізичному навантаженні, дія надвисокочастотного випромінювання. Значний негативний вплив на стан здоров'я має можливий контакт з компонентами ракетного пального та шкідливими технічними рідинами. Характерною загальною ознакою є необхідність несення бойового чергування, коли особовий склад чергових змін в мирних умовах живе по законам військового часу. Особовий склад на період бойового чергування (1-3 доби) перебуває в умовах замкненого простору, порушуються добові ритми організму, характерні монотонія та гіподинамія. Робота військових фахівців, які забезпечують заправку ракет компонентами ракетних палив, супроводжується тривалим перебуванням в засобах захисту та ізолюючих дихальних апаратах. Служба ракетників проходить на значних відстанях від населених пунктів, у лісистій місцевості, що обумовлює ізольованість військового колективу.

Для військово-професійної діяльності фахівців Військово-Морського Флоту характерним є збільшення частки операторської праці, з великою питомою вагою логічних та автоматизованих операцій. Суттєво змінюється характер, режим праці і відпочинку у корабельних фахівців у період плавання в порівнянні з умовами перебування в місцях постійного перебування. В умовах плавання відзначається постійне чергування протилежних режимів праці для екіпажу — праця в повсякденних умовах, в умовах підвищеної готовності та в аварійних ситуаціях. Під час тривалого плавання на всіх членів екіпажу діє складний комплекс чинників зовнішнього середовища. До них відносяться гідрометеофактори та кліматогеографічні умови району плавання (високі або низькі широти, стан моря, температура повітря та води, ультрафіолетове опромінення тощо). Одним з чинників, який несприятливо впливає на особовий склад є особливий вид коливань всього корабля — закачування, яке супроводжується певним симптомокомплексом (порушення сенсорики, вестибуловегетативні порушення та порушення професійної діяльності).

Повітряно-десантні та військово-повітряні війська — найбільш рухомі, мобільні, маневрені роди військ, здатні в короткі терміни опинитись в тилу супротивника та завдати йому нищівних ударів. Провідними дисциплінами є льотна та повітряно-десантна підготовка. В ході бойової підготовки десантників перевозять на літаках на великих висотах на віддалені відстані. В цих умовах військові фахівці підлягають впливу чинників польоту (шум, загойдування, низька температура, перепади атмосферного тиску та низького парціального тиску, гостре кисневе голодування). Нерідкі випадки травм у десантників та льотчиків при стрибках з парашутом як у повітрі так і під час приземлення. Характерною ознакою є можливість тривалої дії з відривом від основних підрозділів, що має ряд особливостей в харчуванні, водозабезпеченні, розташуванні.

Робота радіолокаційних станцій (РЛС), призначених для виявлення невидимих об'єктів, основана на принципі радіолокації — місце знаходження різних об'єктів в повітрі, на воді або на суші визначається шляхом опромінення радіохвилями цих об'єктів та прийому радіохвиль, які відбиваються від них. При цьому електромагнітна енергія випромінюється короткими імпульсами великої потужності. На організм військових фахівців при роботі на РЛС впливають як специфічні так і неспецифічні несприятливі чинники. Неспецифічні чинники – м'яке рентгенівське випромінювання, шум та вібрація, шкідливі хімічні домішки повітря робочої зони, висока температура повітря та недостатня освітленість в кабінах РЛС, а також велике навантаження на центральну нервову систему та зоровий аналізатор. Специфічним чинником є імпульсне електромагнітне випромінювання надвисокої частоти. Основними найбільш потужними джерелами є антени, відчинений для ремонту або налагодження генератор, нещільно приєднані фланці хвилеводів або їх відкриті кінці.

Таким чином, санітарний нагляд за умовами військової праці проводиться з метою попередження професійних та інших захворювань, уражень та травм, обумовлених впливом несприятливих чинників військово-професійного середовища та являє собою систему контролю за виконанням гігієнічних норм і санітарних правил при організації навчально-бойової підготовки, робіт по обслуговуванню та експлуатації рухомих та стаціонарних військово-технічних об'єктів.

Санітарний нагляд за умовами військової праці особового складу передбачає:

- участь в розробці планів навчально-бойової підготовки з метою якомога повної реалізації гігієнічних вимог по забезпеченню режиму праці та відпочинку;

- контроль за умовами проведення класних занять та відпрацюванням практичних елементів навчально-бойової підготовки;

- при проведенні занять на відкритому повітрі перевірку екіпіровки військовослужбовців та виконання вимог з профілактики перегрівань та переохолоджень, а також оцінку санітарного стану місць проведення занять;

- контроль за виконанням заходів з профілактики травматизму, отруєнь отруйними технічними рідинами, пороховими та вихлопними газами при виконанні стрільби та експлуатації військової техніки;

- перевірку виконання заходів з профілактики впливу несприятливих метеочинників, високих та низьких температур навколишнього середовища, забезпечення відпочинку та попередження перевтомлень особового складу під час відпрацювання елементів навчально-бойової підготовки на полігонах та в польових умовах, при обслуговуванні техніки в парку та на марші;

- оцінки відповідності величини та інтенсивності фізичного навантаження, ступеню тренованості особового складу.


3.Характеристика санітарно-епідемічного

стану військ та району їх дій

Санітарно-епідемічний стан військової частини оцінюється з урахуванням:

- рівня, структури та динаміки інфекційної захворюваності особового складу;

- можливості занесенння збудників інфекційних захворювань у військову частину;

- наявності (відсутності) сприятливих умов для його поширення у військовому колективі.

Слід зауважити, що можливість занесення збудників інфекційних захворювань у військову частину значною мірою залежить від санітарно-епідемічного стану району дислокації військової частини. Саме тому оцінка санітарно-епідемічного стану військової частини та району її дислокації проводиться паралельно і є структурною частиною системи протиепідемічного забезпечення навчально-бойової підготовки особового складу.
1   2   3   4



Похожие:

Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconСанітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України
Структура державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconВивчення цивільної оборони здійснюється на 4 курсі (0,5 кредиту) в обсязі 15години, у тому числі 10 годин практичних занять та 5 годин самостійної роботи студентів. Лекційні години програмою не передбачені
...
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconПро затвердження Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів
Ня санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів усіх форм власності з урахуванням сучасного стану та динаміки розвитку фармацевтичного...
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconМодуль №1 тематичний план практичних занять з дисципліни «цивільний захист»
Організація Цивільної оборони в сучасних умовах. Система Цивільної оборони України та її основне завдання
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconДодаток №1 до наказу Міністерства освіти І науки України від 03. 12. 2013 р. №1689 українська мова І література програма зовнішнього незалежного оцінювання
Зно) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5–9 класів (лист Міністерства освіти І науки України №1/11-6611...
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconАнкет а кандидата-волонтера для участия в XX всероссийском фестивале студенческого творчества «Российская студенческая весна – 2012»
Предпочитаемая служба Фестиваля (служба встречи и проводов, служба этикета, служба питания и проживания, служба сопровождения жюри,...
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconДержавна служба молоді та спорту України Федерація пауерліфтингу України
Чемпіонат України з станової тяги серед юнаків, м. Тернопіль, 17-19 травня 2013р
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України icon2. 3 Гігієна харчування з методами санітарно-гігієнічних досліджень
Хто з посадових осіб санітарно- епідеміологічної служби має право виносити постанову
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconДержавна служба молоді та спорту України Федерація пауерліфтингу України
Чемпіонат України з пауерліфтингу без використння спеціального екіпіювання серед юніорів, м. Луцьк, 02-06 квітня 2013 р
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconДержавна служба молоді та спорту України Федерація пауерліфтингу України
Чемпіонат України з пауерліфтингу без використння спеціального екіпіювання серед юнаків, м. Луцьк, 02-06 Квітня 2013 р
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconТема планування заходів цивільної оборони
Планування заходів цивільної оборони. Структура і зміст плану цивільної оборони об’єкта на воєнний і мирний час. Вихідні дані для...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы