Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України icon

Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України


Скачать 441.56 Kb.
НазваниеСанітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України
страница3/4
Дата публикации01.05.2013
Размер441.56 Kb.
ТипДокументы
1   2   3   4

Отже, санітарно-епідемічний стан військової частини та району дислокації (або ведення бойових дій) оцінюється як благополучний, нестійкий, неблагополучний та надзвичайний.

Санітарно-епідемічний стан військової частини вважається благополучним:

1) серед особового складу не виникають інфекційні захворювання за виключенням спорадичної захворюваності, яка характерна для окремих нозологічних форм;

2) відсутня можливість занесення інфекційних захворювань у війська (благополучний санітарно-епідемічний стан району дислокації частини);

3) відсутні умови для формування епідемічних осередків і поширення інфекційних захворювань серед особового складу (задовільний санітарний стан частини, якісне проведення заходів з протиепідемічного захисту військ);

4) відсутні відомості про застосування противником бактеріологічної зброї.

Санітарно-епідемічний стан району дислокації військ вважається благополучним:

1) інфекційна захворюваність серед населення та епізоотична ситуація не загрожують особовому складу;

2) відсутні дані про застосування противником бактеріальної зброї;

3) відсутні умови для широкого поширення інфекційних захворювань (задовільний санітарний стан території, об'єктів водопостачання, комунальний благоустрій).

Санітарно-епідемічний стан частини вважається нестійким:

1) серед особового складу виникають окремі інфекційні захворювання, які не реєструвались раніше; спостерігається незначне підвищення спорадичного рівня захворюваності; виникають окремі групові захворювання без подальшого розповсюдження, що свідчить про можливість заносу інфекції або внутрішнє формування епідемічних осередків без тенденції до поширення;

2) існують умови для поширення окремих інфекційних захворювань (незадовільний санітарний стан частини та низька якість заходів з протиепідемічного захисту) у випадку занесення (частина розташована в нестійкому або неблагополучному в санітарно-епідемічному відношенні районі), хоча на момент оцінки інфекційні захворювання серед особового складу відсутні.

Санітарно-епідемічний стан району вважається нестійким:

1) серед населення є осередки інфекційних захворювань без вираженого розвитку епідемії;

2) існують епізоотичні осередки зоонозних інфекцій, які можуть виявляти загрозу для військ;

3) район знаходиться поблизу значних епідемічних осередків або осередків застосування бактеріологічної зброї;

4) існують сприятливі умови для формування епідемічних осередків та поширення інфекційних захворювань (незадовільний санітарний стан території, об'єктів водопостачання, низька якість проведення профілактичних та протиепідемічних заходів).

При нестійкому санітарно-епідемічному стані частини або району її дислокації лікар доповідає командиру про епідемічну ситуацію і визначає перелік заходів, які направлені на попередження формування епідемічних осередків, поширення інфекційних захворювань та на усунення умов, що можуть сприяти цьому поширенню, а також на попередження заносу інфекції в частину та виносу її за межі частини.

Санітарно-епідеміологічний стан військової частини вважається неблагополучним:

1) при появі групових інфекційних захворювань з тенденцією до їх подальшого поширення;

2) при виникненні поодиноких випадків особливо небезпечних інфекцій (чума, віспа, холера);

3) при дислокації військової частини в районі, санітарно-епідемічний стан якого оцінюється як надзвичайний;

4) у випадку застосування супротивником бактеріологічної зброї.

Санітарно-епідемічний стан району дислокації військової частини вважається неблагополучним:

1) поява групових інфекційних захворювань і наявність умов для їх подальшого поширення (незадовільний санітарний стан території, об'єктів водопостачання, комунального господарства та низька якість всього комплексу заходів з протиепідемічного забезпечення);

2) виникнення поодиноких захворювань на особливо небезпечні інфекції;

3) при наявності осередків застосування супротивником бактеріологічної зброї.

Санітарно-епідемічний стан військової частини вважається надзвичайним:

1) при такому розвитку епідемії, коли неможливе використання військової частини в бойових діях;

2) при виникненні наступних випадків особливо небезпечних інфекцій;

3) при виявленні збудників особливо небезпечних інфекцій в умовах застосування супротивником бактеріологічної зброї.

Санітарно-епідемічний стан району дислокації вважається надзвичайним:

1) при групових захворюваннях населення особливо небезпечними інфекціями;

2) при застосуванні супротивником збудників особливо небезпечних інфекцій в якості бактеріологічної зброї;

3) при значному розвитку серед населення епідемії будь-яких інфекційних захворювань.

Надзвичайний санітарно-епідемічний стан військової частини оголошується наказом командувача армією (фронтом), а військова частина виводиться в карантин.


4.Організація обсервації і карантину в частині

Режимно-обмежувальні заходи в системі протиепідемічного захисту — заходи, які передбачають особливий режим поведінки особового складу, який передбачає обмеження його пересування з метою попередження заносу інфекції у війська, локалізації та ліквідації вже сформованих осередків і попередження виносу інфекції із військ. Характер режимно-обмежувальних заходів визначається епідеміологічними особливостями інфекції та конкретними умовами, пов'язаними з навчально-бойовою підготовкою або бойовою діяльністю військ.


Умовно виділяють три категорії режимно-обмежувальних заходів, які відрізняються за обсягом та суворістю їх проведення: підсилене медичне спостереження, обсервація та карантин.

Підсилене медичне спостереження — режимно-обмежувальний захід, спрямований на активне виявлення інфекційних хворих серед особового складу з наступною ізоляцією та госпіталізацією хворих. Активне виявлення інфекційних хворих проводиться шляхом опитування та обстеження (термометрія, огляди, лабораторні аналізи) поранених і хворих на етапах медичної евакуації, а також особового складу безпосередньо в підрозділах. Підсилене медичне спостереження вводиться рішенням начальника медичної служби після оцінки санітарно-епідемічного стану частини та району дислокації (бойових дій) як нестійкого.

Обсервація — режимно-обмежувальний захід, який окрім підсиленого медичного спостереження передбачає обмеження пересування особового складу, але без зміни боєдіяльності військової частини. Режим обсервації вводиться командиром частини після оцінки начальником медичної служби санітарно-епідемічного стану частини та району бойових дій як неблагополучного. При епідемічному неблагополуччі в районі бойових дій, коли поставлено завдання попередити занос інфекції в частину, забороняється особовому складу контакт з епідемічними осередками, вживання води та харчових продуктів без контролю медичної служби. Приймаються заходи з максимально можливого обмеження контакту обсервованих частин з необсервованими, з обмеженням в'їзду та виїзду із обсервованої частини та транзитного проїзду через неї.

Карантин — режимно-обмежувальний захід, який передбачає повну ізоляцію особового складу. При введенні режиму карантину військова частина виводиться з району бойових дій. Ізоляція забезпечується озброєною охороною. Режим карантину вводиться наказом командувача армією (фронтом) після оцінки начальником медичного відділу (управління) санітарно-епідемічного стану військ та району їх дій як надзвичайного.

В кожному окремому випадку в карантині проводяться заходи, які визначаються епідеміологічними особливостями конкретної інфекції та особливостями епідемічного осередку. Для обмеження подальшого поширення інфекції особовий склад в карантині розміщується окремими групами по підрозділам. Цей захід забезпечує якомога швидше вивільнення для активної діяльності особового складу тих ізольованих груп, в яких після закінчення максимального інкубаційного періоду не виникає нових захворювань.

Для дотримання режиму в карантині виділяється комендантська служба. Постачання військової частини продуктами харчування, майном, ліками та лікарськими засобами відбувається через перевантажувальні майданчики та передавальні пости. Для проведення в карантині протиепідемічних заходів, які визначаються епідеміологічними особливостями інфекцій, виділяються фахівці санітарно-епідеміологічної служби та лікувально-профілактичних закладів. В залежності від обставин формуються групи фахівців, які здійснюють ізоляційно-лікувальне, дезинфекційне та лабораторно-діагностичне забезпечення, а також проведення щеплень та екстреної профілактики.


5.Сили і засоби, які використовуються для проведення санітарно-гігієнічних та проти-епідемічних засобів у військах, їх коротка характеристика

До складу санітарно-епідеміологічної служби входять Центр державного санітарно-епідеміологічного нагляду ЗС України, регіональні та територіальні санітарно-епідеміологічні лабораторії і всі вони по вертикалі підпорядковані санітарно-епідеміологічному управлінню МО України.

Санітарно-епідеміологічне управління у своєму складі має організаційно-методичний відділ (відділення збору і обробки інформації, організаційне відділення) і епідеміологічний та санітарно-гігієнічний відділи, які очолюють головні фахівці МО України.

Центр державного санітарно-епідеміологічного нагляду у своєму складі має:

- епідеміологічний відділ (епідеміологічне відділення; дезінфекційне відділення);

- санітарно-гігієнічний відділ (відділення гігієни харчування; відділення комунальної гігієни; гігієнічна лабораторія);

- мікробіологічний відділ (бактеріологічне відділення; відділення особливо небезпечних інфекцій; відділення аналізу імунобіологічних та діагностичних препаратів);

- відділ радіології і токсикології (токсикологічне відділення; токсикологічна лабораторія; лабораторія вимірювання фізичних факторів; радіологічне відділення);

- підрозділи забезпечення та віварій.

Санітарно-епідеміологічний загін (регіональний) у своєму складі має:

- організаційно-методичний відділ;

- епідеміологічний відділ (санітарно-епідеміологічне відділення пересувне; бактеріологічне відділення; відділення особливо небезпечних інфекцій; дезінфекційне відділення; дезінфекційно-дератизаційне відділення; відділення санітарної обробки);

- санітарно-гігієнічний відділ (санітарно-гігієнічне відділення; радіаційно-токсикологічне відділення; санітарно-гігієнічна лабораторія; відділення санітарно-епідеміологічної розвідки);

- санітарно-контрольний пункт та підрозділи забезпечення.

Санітарно-епідеміологічний загін (територіальний) у своєму складі має відділення: епідеміологічне, санітарно-епідеміологічне пересувне, бактеріологічне, особливо небезпечних інфекцій, санітарно-гігієнічне, токсико-радіологічне, санітарно-епідеміологічної розвідки, дезінфекційно-дератизаційне, санітарної обробки, санітарно-контрольний пункт та відділення матеріально-технічного забезпечення.

Гарнізонна санітарно-епідеміологічна лабораторія у своєму складі має: начальник лабораторії, лікарі - епідеміолог, радіолог, токсиколог, гігієніст та бактеріолог; лаборант; санітарні інструктори дезінфектори та дозиметрист; водій-електрик, оператор ПЕОМ та санітарка.

Санітарно-епідеміологічний нагляд в ЗС України складається із загальних заходів, які проводяться медичною службою у вигляді медичного контролю та з кваліфікованих і спеціалізованих заходів, які проводяться санітарно-епідеміологічними закладами (установами) в залежності від рівня їх управління в системі протиепідемічного захисту.

І рівень - на медичну службу окремих частин, установ, закладів, поліклінік, госпіталів покладається:

- своєчасна і повна доповідь про інфекційну захворюваність;

-організація і проведення активного виявлення, ізоляції та госпіталізації тих, хто захворів;

- безпосереднє здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду;

- виконання протиепідемічних заходів в осередках інфекційної захворюваності;

- дотримання протиепідемічного режиму у функціональних підрозділах і відділеннях медичних закладів.

ІІ рівень - на гарнізонні санітарно-епідеміологічні лабораторії покладається:

- організація та здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду у військах і на території військових містечок, гарнізонів;

- аналітичні, методичні, контрольні функції.

ІІІ рівень - на територіальні санітарно-епідеміологічні загони покладається:

- виконання аналітичної, організаційної, методичної функції у військах території (та СЕЛ гарнізону);

- здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду у плановому та вибірковому порядку з урахуванням виявленої в процесі збору інформації та аналізу епідемічної обстановки, необхідності в проведенні першочергових найбільш значних заходів;

- організація та проведення конкретних протиепідемічних заходів в осередках інфекційних захворювань (в тому числі і поодиноких але з несприятливим щодо можливості розповсюдження прогнозом);

- оцінка та адекватна реакція на зміни епідемічної ситуації серед різних категорій місцевого населення.

ІV рівень - на санітарно-епідеміологічні загони регіональні покладається:

- виконання аналітичної, організаційної та методичної функції у військах регіону (а також в СЕЛ гарнізону та СЕЗ території);

- оперативне спостереження та контроль, виявлення першочергових найбільш значущих військових частин та територій, де на підставі епідеміологічного аналізу фонової епідеміологічної ситуації у військах та серед населення необхідно проводити протиепідемічні заходи;

- вибірковий особистий та інструментально-лабораторний контроль у військах території;

- безпосереднє виконання функцій у зв'язку з задачами відділу особливо небезпечних інфекцій, токсико-радіологічної лабораторії, спеціалізованих відділень чи лабораторних підрозділів (вірусологічні та паразитологічні дослідження тощо).

V рівень - на Центр державного санітарного-епідеміологічного нагляду Збройних Сил України покладається:

- аналітичні, методичні та організаційні функції (в основному в санітарно-епідеміологічних установах нижніх рівнів);

- встановлення порядку здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду;

- корекція роботи фахівців інших санітарно-епідеміологічних установ зі спеціальних питань;

- розробка, впровадження в практику та контроль виконання нових системо-корегуючих документів, які видаються наново по спеціальностям і напрямкам оперативного (лабораторного) профілей, а також документів щодо покращання умов життя та побуту військ;

- узагальнення і впровадження у роботу військової ланки та фахівців санітарно-епідеміологічних установ передових, сучасних методів виконання аналітичних функцій та конкретних заходів;

- безпосередня організація та проведення санітарно-епідеміологічного нагляду у з'єднаннях, частинах та установах центрального підпорядкування;

- вибірковий, на основі аналізу контроль виконання заходів у військах території і гарнізонів;

- цілеспрямування проведення профілактичних та протиепідемічних заходів і контроль спеціалізованими оперативними та лабораторними підрозділами.

VІ рівень - санітарно-епідеміологічне управління здійснює аналітичну, методичну, організаційну та контрольну функції відносно всіх рівнів, на яких відбувається проведення профілактичних та протиепідемічних заходів.

Основою діяльності всіх рівнів управління в системі протиепідемічного забезпечення є повний і всебічний збір інформації, подання донесень, аналіз ситуації, виявлення першочергових, найбільш значущих заходів, планування роботи санітарно-епідеміологічних установ, організація виконання планів при змінах епідемічної ситуації. Тобто епідемічне благополуччя військ може бути досягнутим при дотриманні принципів функціональної підлеглості, своєчасної, повної і правдивої звітності (в тому числі і позачергових донесень) установ попередніх рівнів керівництва наступним для негайного прийняття рішень при зміні епідемічної ситуації.

На воєнний час організаційно-штатна структура санітарно-епідеміологічних установ залишається фактично незмінною. Протиепідемічне забезпечення військ організується за територіальним принципом. Дещо змінюються задачі, які стоять перед санітарно-епідеміологічними установами.

Так, основними завданнями СЕЛ гарнізону на воєнний час є:

- проведення санітарно-епідеміологічної розвідки та спостереження;

- участь в проведенні бактеріологічної розвідки з проведенням специфічної індикації бактеріологічної зброї в скороченому обсязі;

- проведення поточних санітарно-гігієнічних та мікробіологічних досліджень;

- проведення експертизи води і продовольства на вміст радіоактивних і отруйних речовин;

- епідеміологічне обстеження осередків інфекційних захворювань в частинах та підрозділах району забезпечення з організацією заходів щодо їх локалізації і ліквідації;

- здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду за розташуванням, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням особового складу, а також за похованням загиблих в бою;

- здійснення контролю та методичної допомоги при проведенні протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів в частинах і підрозділах;

- організація і проведення повної санітарної обробки поранених та хворих військовослужбовців, які поступають в окремий медичний батальйон дивізії;

- надання методичної допомоги при впровадженні суворого протиепідемічного режиму в окремому медичному батальйоні;

- здійснення епідеміологічного аналізу;

- організація і проведення протиепідемічних заходів.

На СЕЗ територіальні та регіональні на воєнний час покладаються наступні завдання:

- вивчення санітарно-епідеміологічної обстановки у військах та в районі дій армії шляхом проведення санітарно-епідеміологічної розвідки і спостереження;

- здійснення всіх видів мікробіологічних та санітарно-гігієнічних досліджень, індикації бактеріологічної зброї в скороченому і повному обсязі;

- експертиза води та продовольства на радіоактивні і отруйні речовини;

- обстеження природних осередків інфекцій і розробка заходів по недопущенню зараження особового складу при дії військ в районах природних осередків;

- участь в проведенні у військах режимно-обмежувальних заходів і ліквідації осередків особливо небезпечних інфекцій;

- проведення повної санітарної обробки особового складу за епідемічними показниками;

- організація і проведення дезінфекційних, дезинсекційних та дератизаційних заходів на окремих об'єктах;

- здійснення кваліфікованого санітарно-епідеміологічного нагляду за розташуванням, харчуванням, водопостачанням, за умовами військової праці особового складу та мешкання у військово-технічних об'єктах;

- забезпечення СЕЛ гарнізонів реактивами, діагностикумами, поживними середовищами та лабораторними тваринами;

- заміна СЕЛ гарнізонів, що вибули з ладу (маневр силами та засобами);

- контроль та надання допомоги військовій медичній службі в проведенні протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів.

До складу санітарно-епідеміологічних закладів на воєнний час входять санітарно-контрольні пункти (СКП), основне завдання для яких - здійснення санітарно-епідеміологічного контролю за санітарним станом ешелонів і команд військовослужбовців, які рухаються залізничним або водним транспортом, а також по військово-автомобільних шляхах. СКП виконує функції протиепідемічних перешкод на шляхах пересування військ з метою попередження заносу інфекції в війська, або з військ - на територію країни. Начальник СКП забезпечує проведення санітарного огляду, а за необхідності - санітарної обробки особового складу ешелонів, які проходять через даний залізничний пункт, ізоляцію інфекційних хворих, затримання для обсервації осіб, які проходять через даний залізничний пункт, ізоляцію інфекційних хворих, затримання для обсервації осіб, які були в контакті з інфекційними хворими. Під час бойових дій ефективна робота СКП забезпечує епідемічне благополуччя в діючій армії та в країні в цілому.


6.Санітарно-епідеміологічна розвідка, її організація та оформлення результатів

Санітарно-епідеміологічна розвідка — одна з найважливіших складових частин системи протиепідемічного забезпечення військ, яка спрямована на завчасне отримання військово-медичною та санітарно-епідеміологічною службами даних про можливі джерела занесення інфекції у війська від цивільного населення, з розташованих поблизу інших військових частин і підрозділів, з природних осередків та військ супротивника, а також на завчасне з'ясування умов можливого розповсюдження інфекційних захворювань серед особового складу військ за рахунок власного резервуару джерел інфекційних захворювань. Санітарно-епідеміологічна розвідка проводиться при передислокації військ та їх пересуванні, під час підготовки та проведення бойових дій, після їх завершення.

Основними вимогами до організації та проведення СЕР є: 1)безперервність; 2) достовірність; 3) послідовність; 4) цілеспрямованість; 5) своєчасність; 6) дієвість.

Основними завданнями СЕР є:

1. Своєчасність виявлення, локалізація та ліквідація епідемічних (епізоотичних) осередків та попередження контакту особового складу з інфекційними хворими.

2. Вибір джерел доброякісного водопостачання військ.

3. Збір та аналіз даних про умови використання сил і засобів медичної служби в інтересах протиепідемічного захисту військ.

Проведення санітарно-епідеміологічної розвідки проводиться медичним складом всіх рівнів медичної служби та фахівцями санітарно-епідеміологічної служби. Кожен начальник медичної служби організовує проведення СЕР в районі дислокації або бойових дій своїх військових частин. В роті її проводить санітарний інструктор, в батальйоні — фельдшер, а в полку — лікар. Основними методами СЕР в таких випадках є обхід, огляд та обстеження, які супроводжуються відбором окремих проб для направлення в санітарно-епідеміологічні заклади. Фахівцями санітарно-епідеміологічної служби здійснюються кваліфіковані заходи СЕР, які потребують фахової підготовки та спеціального лабораторного оснащення.
1   2   3   4



Похожие:

Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconСанітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України
Структура державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconВивчення цивільної оборони здійснюється на 4 курсі (0,5 кредиту) в обсязі 15години, у тому числі 10 годин практичних занять та 5 годин самостійної роботи студентів. Лекційні години програмою не передбачені
...
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconПро затвердження Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів
Ня санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів усіх форм власності з урахуванням сучасного стану та динаміки розвитку фармацевтичного...
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconМодуль №1 тематичний план практичних занять з дисципліни «цивільний захист»
Організація Цивільної оборони в сучасних умовах. Система Цивільної оборони України та її основне завдання
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconДодаток №1 до наказу Міністерства освіти І науки України від 03. 12. 2013 р. №1689 українська мова І література програма зовнішнього незалежного оцінювання
Зно) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5–9 класів (лист Міністерства освіти І науки України №1/11-6611...
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconАнкет а кандидата-волонтера для участия в XX всероссийском фестивале студенческого творчества «Российская студенческая весна – 2012»
Предпочитаемая служба Фестиваля (служба встречи и проводов, служба этикета, служба питания и проживания, служба сопровождения жюри,...
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconДержавна служба молоді та спорту України Федерація пауерліфтингу України
Чемпіонат України з станової тяги серед юнаків, м. Тернопіль, 17-19 травня 2013р
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України icon2. 3 Гігієна харчування з методами санітарно-гігієнічних досліджень
Хто з посадових осіб санітарно- епідеміологічної служби має право виносити постанову
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconДержавна служба молоді та спорту України Федерація пауерліфтингу України
Чемпіонат України з пауерліфтингу без використння спеціального екіпіювання серед юніорів, м. Луцьк, 02-06 квітня 2013 р
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconДержавна служба молоді та спорту України Федерація пауерліфтингу України
Чемпіонат України з пауерліфтингу без використння спеціального екіпіювання серед юнаків, м. Луцьк, 02-06 Квітня 2013 р
Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України iconТема планування заходів цивільної оборони
Планування заходів цивільної оборони. Структура і зміст плану цивільної оборони об’єкта на воєнний і мирний час. Вихідні дані для...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы