Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я icon

Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я


Скачать 466.92 Kb.
НазваниеТести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я
страница1/4
Дата публикации18.10.2014
Размер466.92 Kb.
ТипДокументы
  1   2   3   4

Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я»


1. Економіка охорони здоров’я :

1) це наука про раціональне використання обмежених ресурсів громади з метою забезпечення потреб охорони здоров’я та медичного обслуговування населення;

2) це наука про раціональне використання обмежених фінансових ресурсів громади з метою забезпечення потреб охорони здоров’я та медичного обслуговування населення;

3) це наука про раціональне використання обмежених інтелектуальних ресурсів громади з метою забезпечення потреб системи охорони здоров’я;

4) це наука про те, як найкраще використати завжди необмежені ресурси (інтелектуальні, матеріальні та фінансові) для забезпечення необмежених потреб.


2. Основною функцією системи охорони здоров’я є:

  1. оптимізація ресурсів;

  2. забезпечення страхування;

  3. стратегічне керівництво;

  4. задоволення різноманітних потреб населення.


3. Основною функцією системи охорони здоров’я є:

  1. оптимізація ресурсів;

  2. фінансування;

  3. страхування;

  4. надання послуг.


4. Основною функцією системи охорони здоров’я є:

  1. страхування;

  2. мобілізація ресурсів;

  3. обслуговування закладів охорони здоров’я;

  4. надання послуг.


5. Основною функцією системи охорони здоров’я є:

  1. забезпечення страхування;

  2. оптимізація ресурсів;

  3. забезпечення обслуговування;

  4. задоволення різноманітних потреб населення.


6. Метою економіки охорони здоров’я є:

  1. використання обмежених ресурсів громади з метою забезпечення потреб охорони здоров’я та медичного обслуговування населення;

  2. розробка нових методів управління сферою охорони здоров’я, які дозволяють підвищити ефективність її діяльності та забезпечити справедливий розподіл фінансових ресурсів;

  3. розробка та впровадження нових структур та форм закладів охорони здоров’я, які дозволяють підвищити ефективність її діяльності та забезпечити справедливий розподіл фінансових ресурсів;

  4. динамічно та як найкраще використати завжди обмежені ресурси (інтелектуальні, матеріальні та фінансові) для забезпечення необмежених медичних потреб.


7. Економіка охорони здоров’я – це самостійна наукова дисципліна, яка досліджує:

  1. комплекс економічних знань про дію об’єктивних економічних законів у конкретних умовах виробництва і споживання медичних послуг;

  2. економічні відносини, закони, категорії виробництва, розподілу, обміну та споживання медичних товарів і послуг;

  3. раціональне використання обмежених ресурсів суспільства на охорону здоров’я та медичне обслуговування;

  4. усі відповіді вірні.


8. Економіка охорони здоров’я – це самостійна наукова дисципліна, яка досліджує:

  1. умови і чинники, що забезпечують найбільш повне задоволення потреб населення в медичному обслуговуванні і охороні здоров’я при припустимому рівні ресурсів;

  2. комплекс знань про дію суб’єктивних економічних законів у конкретних умовах виробництва і споживання медичних послуг;

  3. людські відносини, закони, категорії виробництва, розподілу, обміну та споживання різних товарів і послуг;

  4. вірна відповідь відсутня.


9. Предметом економіки охорони здоров’я є:

  1. економічні закони, категорії виробництва, розподілу, обміну та споживання медичних товарів і послуг;

  2. комплекс економічних знань про дію об’єктивних економічних законів у конкретних умовах виробництва і споживання медичних послуг;

  3. дослідження економічних відносин, які об'єктивно складаються між людьми в процесі надання медичної допомоги;

  4. умови і чинники, що забезпечують найбільш повне задоволення потреб населення в медичному обслуговуванні і охороні здоров’я при припустимому рівні ресурсів.


10. Метаекономічний рівень визначає:

  1. економічні відносини систем охорони здоров’я різних країн з інтеграцією їх у світову економіку;

  2. економічні відносини всередині сфери охорони здоров’я між її підгалузями та рівнями медичної допомоги;

  3. економічні відносини, які охоплюють діяльність медичного закладу та його структурних підрозділів;

  4. економічні відносини сфери охорони здоров’я з іншими галузями народного господарства та державою.


11. Макроекономічний (національний) рівень визначає:

  1. економічні відносини всередині сфери охорони здоров’я між її підгалузями та рівнями медичної допомоги;

  2. економічні відносини, які охоплюють діяльність медичного закладу та його структурних підрозділів;

  3. економічні відносини систем охорони здоров’я різних країн з інтеграцією їх у світову економіку;

  4. економічні відносини сфери охорони здоров’я з іншими галузями народного господарства та державою.


12. Медіоекономічний (внутрішньогалузевий) рівень визначає:

  1. економічні відносини, які охоплюють діяльність медичного закладу та його структурних підрозділів;

  2. економічні відносини систем охорони здоров’я різних країн з інтеграцією їх у світову економіку;

  3. економічні відносини всередині сфери охорони здоров’я між її підгалузями та рівнями медичної допомоги;

  4. економічні відносини сфери охорони здоров’я з іншими галузями народного господарства та державою.


13. Мікроекономічний рівень визначає:

  1. економічні відносини всередині сфери охорони здоров’я між її підгалузями та рівнями медичної допомоги;

  2. економічні відносини, які охоплюють діяльність медичного закладу та його структурних підрозділів;

  3. економічні відносини систем охорони здоров’я різних країн з інтеграцією їх у світову економіку;

  4. економічні відносини сфери охорони здоров’я з іншими галузями народного господарства та державою.


14. Завдання економіки охорони здоров’я :

  1. визначення організаційно-економічної та соціально-економічної форми функціонування: які медичні послуги, кому будуть надаватись і за яких організаційно-правових та суспільно-економічних форм;

  2. визначення споживачів медичних послуг;

  3. визначення можливостей та загроз з боку інвесторів медичних послуг;

  4. усі відповіді вірні.


15. Завдання економіки охорони здоров’я :

  1. визначення організаційно-економічної та соціально-економічної форми функціонування: які медичні послуги, кому будуть надаватись і за яких організаційно-правових та суспільно-економічних форм;

  2. визначення інвесторів медичних послуг: витрати можуть покриватися коштами держави, страхової організації, платежами пацієнтів, спонсорів тощо;

  3. визначення ресурсних потреб і можливостей: інтелектуальних (трудових, кадрових), матеріальних, фінансових, та умов їх раціонального використання;

  4. усі відповіді вірні.


16. Завданням економіки охорони здоров’я не є :

  1. вивчення ефективності діяльності у системі охорони здоров’я;

  2. визначення споживачів медичних послуг;

  3. визначення методів та принципів управління економічними процесами в галузі;

  4. визначення напрямків досягнення економічної результативності в діяльності охорони здоров’я.


17. Завдання економіки охорони здоров’я :

  1. визначення споживачів медичних послуг;

  2. визначення ресурсних потреб і можливостей: інтелектуальних (трудових, кадрових), матеріальних, фінансових, та умов їх раціонального використання;визначення інвесторів медичних послуг: витрати можуть покриватися коштами держави, страхової організації, платежами пацієнтів, спонсорів тощо;

  3. вивчення раціональності діяльності структур у системі охорони здоров’я;

  4. усі відповіді вірні.


18. Основними показниками, які визначають результати економічної діяльності держави у сфері матеріального і нематеріального виробництва є:

  1. ВНП, ВВП, ВД;

  2. ВВП, НД;

  3. ВСП, ВНП, НД;

  4. ВНП, ВВП, НД.


19. ВНП – валовий національний продукт – це:

  1. ринкова вартість кінцевих продуктів і послуг, які вироблені в країні та за її межами протягом року;

  2. кінцевий вартісний результат господарської діяльності в державі за рік;

  3. це різниця між ВВП та частиною суспільного продукту, яка використовується на відновлення відпрацьованих засобів виробництва;

  4. правильна відповідь відсутня.


20. ВВП – валовий внутрішній продукт – це:

  1. ринкова вартість кінцевих продуктів і послуг, які вироблені в країні та за її межами протягом року;

  2. кінцевий вартісний результат господарської діяльності в державі за рік;

  3. це різниця між ВВП та частиною суспільного продукту, яка використовується на відновлення відпрацьованих засобів виробництва;

  4. правильна відповідь відсутня.


21. НД – національний дохід – це:

  1. ринкова вартість кінцевих продуктів і послуг, які вироблені в країні та за її межами протягом року;

  2. кінцевий вартісний результат господарської діяльності в державі за рік. Показником рівня добробуту громадян є обсяг виробництва ВВП в розрахунку на душу населення з урахуванням паритету купівельної спроможності (умовний обмінний курс національної валюти);

  3. це різниця між ВВП та частиною суспільного продукту, яка використовується на відновлення відпрацьованих засобів виробництва;

  4. правильна відповідь відсутня.


22. Особливості дії ринкових законів у сфері охорони здоровʼя:

  1. висока ліквідність послуг та низька еластичність попиту, високий рівень ризику, труднощі прогнозування попиту;

  2. низька ліквідність послуг та низька еластичність попиту, високий рівень ризику, труднощі прогнозування попиту;

  3. висока, що постійно зростає, вартість медичних послуг, висока еластичність попиту;

  4. висока, що постійно зростає, потреба у медичних послугах, низький рівень ризику.


23. Особливості дії ринкових законів у сфері охорони здоровʼя:

  1. висока ліквідність послуг та низька еластичність попиту;

  2. високий рівень ризику;

  3. труднощі прогнозування попиту;

  4. усі відповіді вірні.


24. Особливості дії ринкових законів у сфері охорони здоровʼя:

  1. висока, що постійно зростає, вартість медичних послуг, висока еластичність попиту;

  2. висока, що постійно зростає, потреба у медичних послугах, низька еластичність попиту;

  3. низька ліквідність послуг та низька еластичність попиту;

  4. низький рівень ризику, асиметрія інформації.


25. Особливості дії ринкових законів у сфері охорони здоровʼя:

  1. висока, що постійно зростає, потреба у медичних послугах;

  2. асиметрія інформації;

  3. труднощі прогнозування попиту;

  4. усі відповіді вірні.


26. Які плани окреслюють місію та підпорядковані їй цілі діяльності підприємства, а також принципово важливі способи їх досягнення:

  1. Стратегічні плани;

  2. Тактичні плани;

  3. Оперативні плани;

  4. Виробничі плани.


27, Дерево цілей – це:

  1. детальне розроблення планів підприємства для його підрозділів на короткий проміжок часу;

  2. наочне графічне зображення перспектив розвитку підприємства, чітко окреслених в усіх сферах діяльності;

  3. наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії;

  4. правильна відповідь відсутня.


28. Місія підприємства – це:

  1. найбільш загальні орієнтири функціонування підприємства, як правило, зовнішнього спрямування,що відображають зміст його існування, його філософію, бачення свого місця в даному бізнесі, в регіоні, в суспільстві;

  2. загальний план забезпечення максимально ефективного функціонування і розвитку підприємства;

  3. передбачення та встановлення перспектив розвитку;

  4. всі відповіді вірні.


29. Метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт підчас безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога та респондента через реєстрацію відповідей респондентів на сформульовані запитання - це:

  1. Спостереження;

  2. Опитування;

  3. Експеримент;

  4. Всі відповіді вірні.


30. Запитання, які дають повний перелік варіантів відповідей, пропонуючи обрати один (альтернативні) чи декілька з них (неальтернативні) – це:

  1. Змішані запитання;

  2. Відкриті запитання;

  3. Закриті запитання;

  4. Непрямі запитання.


31. Розробка довгострокових планів відноситься до:

  1. Стратегічного планування;

  2. Тактичного планування;

  3. Оперативного планування;

  4. Виробничого планування.


32. Розробка середньострокових планів відноситься до:

  1. Стратегічного планування;

  2. Тактичного планування;

  3. Оперативного планування;

  4. Виробничого планування.


33. Найбільш загальні орієнтири функціонування підприємства, як правило, зовнішнього спрямування,що відображають зміст його існування, його філософію, бачення свого місця в даному бізнесі, в регіоні, в суспільстві – це:

  1. Цільова мета підприємства;

  2. Стратегічна ціль підприємства;

  3. Місія підприємства;

  4. Суть підприємства.


34. Процес визначення цілей і завдань підприємства на певну перспективу та вибір оптимального шляху їх досягнення й ресурсного забезпечення –це:

  1. Прогнозування;

  2. Планування;

  3. Цілевизначення;

  4. Правильна відповідь відсутня.


35. Анкетування – це:

  1. Процедура проведення опитування у письмовій формі за допомогою попередньо підготовлених бланків;

  2. Процедура безпосереднього опитування респондентів;

  3. Реєстрацію відповідей респондентів на сформульовані запитання;

  4. Соціально-психологічне спілкування соціолога та респондента.


36. Запитання, які дають можливість респондентові чи обрати відповідь із запропонованого набору варіантів відповідей, чи доповнити своїм варіантом відповіді (в переліку запропонованих відповідей наявні позиції "інше" або "щось іще?") – це:

  1. Прямі запитання;

  2. Відкриті запитання;

  3. Змішані запитання;

  4. Непрямі запитання.


37. Наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії – це:

  1. Генерація мети;

  2. Дерево цілей;

  3. Декомпозиція;

  4. Дезагрегація цілей.


38.Оперативне планування – це:

  1. забезпечення максимально ефективного функціонування і розвитку підприємства за рахунок формування і раціонального використання планів;

  2. детальне розроблення планів підприємства для його підрозділів на короткий проміжок часу;

  3. передбачення та встановлення перспектив розвитку;

  4. процес визначення цілей підприємства.


39. Цілі підприємства – це:

  1. орієнтири, яких прагне досягнути підприємство;

  2. перспективи розвитку підприємства, чітко окреслені в усіх сферах діяльності;

  3. його бажаний стан, конкретні межі, яких воно має досягнути в усіх сферах діяльності в кінці стратегічного періоду і на проміжних етапах;

  4. правильна відповідь відсутня.


40. Метод збору соціальної інформації, що ґрунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодії між інтерв'юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника –це:

  1. Анкетування;

  2. Інтерв’ювання;

  3. Спостереження;

  4. Експеримент.


41. Запитання, на які опитуваний може дати самостійну відповідь у вільній формі (не запропоновано жодних варіантів відповідей, і респондент може висловлюватися на власний розсуд) –це:

  1. Прямі запитання;

  2. Відкриті запитання;

  3. Змішані запитання;

  4. Непрямі запитання.


42. Розробка короткострокових планів відноситься до:

  1. Стратегічного планування;

  2. Тактичного планування;

  3. Оперативного планування;

  4. Управлінського планування.


43. Планування –це:

  1. процес визначення цілей і завдань підприємства на певну перспективу та вибір оптимального шляху їх досягнення й ресурсного забезпечення;

  2. передбачення перспектив розвитку й стану певного явища, об’єкта, системи, процесу в майбутньому , що базується на наукових методах та інтуїції;

  3. забезпечення максимально ефективного функціонування і розвитку підприємства за рахунок формування і раціонального використання його конкурентних переваг;

  4. правильна відповідь відсутня.


44. Метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, які відбуваються в соціальній реальності – це:

  1. Анкетування;

  2. Інтерв’ювання;

  3. Спостереження;

  4. Експеримент.


45. За структурою запитання анкети класифікують на:

  1. Прямі, напівпрямі, непрямі;

  2. Прямі та непрямі;

  3. Відкриті та закриті;

  4. Відкриті, напівзакриті (змішані), закриті.


46. Підприємництво – це:

  1. вільний вибір видів діяльності, який здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством;

  2. безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності;

  3. залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

  4. виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг фізичними та юридичними особами в порядку, встановленому законодавством.


47. До загальних принципів підприємництва відноситься:

  1. залучення на обов’язкових засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

  2. затверджена місцевим урядом сформована програма діяльності;

  3. вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

  4. всі відповіді вірні.


48. За правовим статусом і формою господарювання підприємства поділяються на:

  1. головні (материнські); дочірні; асоційовані; філії;

  2. індивідуальні; сімейні; приватні; колективні; державні комунальні; державні; спільні;

  3. одноосібні; кооперативні (виробничі, споживчі); орендні; господарські товариства;

  4. національні; закордонні; змішані (спільні).


49. Товариство, учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю й несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном –це:

  1. товариство з додатковою відповідальністю;

  2. товариство з обмеженою відповідальністю;

  3. командитне товариство;

  4. повне товариство.


50. Які види господарських товариств ви знаєте:

  1. індивідуальні, сімейні, приватні, колективні, державні комунальні, державні, спільні;

  2. одноосібні, кооперативні (виробничі, споживчі), орендні, господарські товариства;

  3. повне товариство, товариство з додатковою відповідальністю, товариство з обмеженою відповідальністю, командитне товариство, акціонерне товариство;

  4. Всі відповіді вірні.


51. Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути:

  1. Громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;

  2. юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність";

  3. об'єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції;

  4. всі відповіді вірні.


52. До загальних принципів підприємництва відноситься:

  1. встановлення цін відповідно до законодавства;

  2. залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонень або не обмежене законодавством;
  1   2   3   4



Похожие:

Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я iconТести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я
Метою економіки охорони здоров’я є: використання обмежених ресурсів громади з метою забезпечення потреб охорони здоров’я та медичного...
Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я iconМіністерство Охорони Здоров’я України Головне управління охорони здоров’я вокмр(кмда)

Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я iconТести до іспиту з охорони праці
Система правових соціально-економічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів спрямованих на збереження...
Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я iconПовідомлення нових знань поглибити знання дітей про здоров’я І його складові; розвивати вміння маніпулювати даними термінами; виховувати бережливе ставлення до здоров’я Здоров’я;фізичне здоров’я;соціальне здоров’я;хвороба. Ст. 5-8 2
Показники фізичного здоров’я дитини. Вплив рухової активності на здоров’я дитини
Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я iconНаказ Міністерства охорони здоров`я України

Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я iconМетодичні вказівки до виконання аналітично розрахункового розділу курсової роботи з дисципліни «Економіка підприємства»
«Економіка підприємства» напрям підготовки: 030508 Фінанси і кредит», 030509 «Облік і аудит», 030502 «Економічна кібернетика», 030505...
Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я icon3. 1 Соціальна медицина та організація охорони здоров’ я
У дитячій поліклініці було проведене статистичне дослідження захворюваності дітей, які
Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я iconТести на державний іспит з дисципліни «Основи охорони праці»
Яким документом оформляється розслідування нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом?
Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я iconМіністерство охорони здоров'я україни наказ
Про організацію зберігання в аптечних закладах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення
Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств» для студентів напряму «Економіка І підприємництво»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств та фінанси» 050104 «Фінанси» усіх форм навчання...
Тести з дисципліни «Економіка охорони здоров’я» Економіка охорони здоров’я iconМетодичні вказівки до підготовки І проведення комплексного державного іспиту за фахом „Економіка підприємства
Економіка підприємства” (для студентів 4 курсу денної форми навчання бакалаврів за напрямом 050100 „Економіка І підприємництво”,...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы