України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ icon

України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ


Скачать 145.65 Kb.
НазваниеУкраїни дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
страница1/4
Размер145.65 Kb.
ТипЛекція
  1   2   3   4

міністерство внутрішніх справ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Юридичний факультет ННІ Права та безпеки


КАФЕДРА ТРУДОВОГО ТА АГРАРНОГО ПРАВА



Лекція


з нормативної дисципліни “Земельне право”


Тема 8


ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТА ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ ТА ЗЕМЕЛЬ, ЩО ОСОБЛИВО ОХОРОНЯЮТЬСЯ


для студентів 5-го курсу денної форми навчання юридичного факультету ННІ Права та безпеки


^ Дніпропетровськ -2011


Лекцію підготувала Т.М. Лебедєва – к.ю.н., доцент кафедри трудового та аграрного права


Рецензенти:


Уркевич В.Ю. – д.ю.н., доцент кафедри земельного та аграрного права Національного університету ”Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого“


^ Лісова Т.В. – к..ю.н., доцент кафедри земельного та аграрного права Національного університету ”Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого“


Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри трудового та аграрного права «26» серпня 2011 року, протокол № 1.


^

Лекція - 2 години




План





  1. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення.

  2. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.

  3. Поняття, склад та використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

  4. Особливості правового режиму земель оздоровчого призначення.

  5. Склад та використання земель історико - культурного призначення.

  6. Поняття, склад та правові форми використання земель лісового фонду.

  7. Особливості правового режиму земель водного фонду.



Література

Нормативно-правові акти


  1. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. (із змінами та доповненнями) за № 2768-ІІІ // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 46.– Ст. 2038.

  2. Водний кодекс України від 6.06.1995 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 213/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. –1995. – № 24. – Ст. 214

  3. Лісовий кодекс України від 21.01.94 р. (з наступними змінами та доповненнями) у н/редакції від 08.02.2006 р. за № 3852-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.

  4. Про екологічну мережу України: Закон України від 24.06.2004 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004.– № 45. – Ст. 502.

  5. Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (ст. 10) від 14.02.92 // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 20, ст.272

  6. Закон України «Про курорти» від 05.10.00 // Відомості Верховної Ради України, 2000, N 50, ст.435

  7. Про особисте селянське господарство: Закон України від 15.05. 2003 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 742-ІV // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 23. – Ст. 1014.

  8. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16.06.1992 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 2456-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.

  9. Про фермерське господарство: Закон України від 19.06.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями) за № 973-ІV // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 29. – Ст. 1430

  10. Про затвердження порядку користування землями водного фонду: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 р. за № 502 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 11. – Ст. 326.

  11. Порядок погодження і видачі дозволів на спеціальне водокористування: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. за № 321 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 12.– Ст. 590.

  12. Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. за № 557// Офіц. вісн. України. – 2005. – № 28. – Ст. 1631.

  13. Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 р. за № 733 // Офіц.вісн. України. – 2007. – № 37 . – Ст. 1483.

  14. Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. за № 761 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 39 . – Ст. 1550.

  15. Про затвердження Правила відтворення лісів: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 р. за № 303 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 16 . – Ст. 589.

  16. Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду: Постанова Кабінету Міністрів України 12.07.05 № 557 // Офіц. вісн. України. – 2005 – № 28 – ст. 1631.

  17. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» 08.05.96 № 486 // www.rada.gov.ua

  18. Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України 26.05.04 № 677 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 21. – ст. 1425.



Навчальна та наукова література


  1. Адиханов Ф.Х. Теоретические проблемы правовой охраны земель сельскохозяйственного назначения. – Томск: Издательство Томского университета, 1989. – 272 с.

  2. Аксененок Г.А. Рациональное использование сельскохозяйственных земель и охрана почв // Советское государство и право. – 1980. - № 6. – С. 43-50

  3. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – К.: Знання, 2005. – 445 с.

  4. Быстров Г.Е. Собственность юридических лиц на земли сельскохозяйственного назначения и правовое обезземеливание крестьянства // Экологическое право. – 2003. - № 1. – С. 14-19.

  5. Вовк О.Н. Право граждан на землю в сельской местности. Дис. ... канд. юрид. наук 12.00.06. – Харьков, Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава мудрого, 1997. –172 ст

  6. Гафурова О. Право власності членів сільськогосподарських виробничих кооперативів на землю // Право України. – 2003. - № 1. – С. 68-72.

  7. Довідник з охорони природи в сільському і лісовому господарстві (правові питання). За ред. д.ю.н. Ю.С. Шемшученка. – К.: «Урожай». – 1981. Ю.С. Шемшученко, В.Л. Мунтян, М.І. Малишко та ін. – 168 с.

  8. Землі сільськогосподарського призначення: права громадян України. Науково-навчальний посібник // За ред. докт. юрид. наук, проф. Н.І. Титової. – Львів: ПАІС, 2005. – 368 с.

  9. Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. навч. закл./В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2008. – 600с.

  10. Земельное право: Учебник / С. А. Боголюбов, Е. А. Галиновская; 3-51 Под ред. С. А. Боголюбова. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. - 400 с.

  11. Земельне право України: Підручник / За ред.. Погрібного О.О., Каракаша І.І. – К.: Істина, 2003. – 448с.

  12. Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.: За ред М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

  13. Земельний кодекс України: Науково – практичний коментар. Видання шосте, доповнене – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624с.

  14. Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред. В.І. Семчика. – 3-е вид., перероб. і доп. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 896 с.Мачуська І.Б. Земельне право: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2007. – 280с.

  15. Ибрагимов К.Х., Ибрагимов А.К. Земли сельскохозяйственного назначения: понятие, сущность и особенности правовой охраны // Право и политика. – 2004. - № 4. – С. 82-85.

  16. Ільницька Н. Про поняття, структуру та особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2000. – Вип. 35. – С. 350-355.

  17. Крассов О.И. Правовой режим земель государственного лесного фонда. – М.: Наука, 1985. – 234 с.

  18. Кулинич П.Ф. Об’єкти правової охорони земель сільськогосподарського призначення: теоретичний аспект // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. - № 12 (74). – С. 51-61.

  19. Луняченко А.В. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення // Земельне право. – 2006. - № 1. – С. 56-64.

  20. Мачуська І.Б. Земельне право: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2007. – 280с.

  21. Мірошніченко А.М. Земельне право України: Підручник. – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. – 712с.

  22. Носік В.В. Правове забезпечення сільськогосподарського землекористування в умовах перебудови господарського механізму в АПК // Вісник Київського університету. Юридичні науки. – 1990. – Випуск 31. – С. 19-22

  23. Сидор В.Д. Правові засади застави земельних ділянок сільськогосподарського призначення в Україні. – Автореф. дис. … к. ю. н. … 12.00.06. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – 20 с.

  24. Чічеріна М.О. Прибережні захисні смуги річок як зони обмеженої господарської діяльності // Поєднання публічно-правових та приватно-правових механізмів регулювання господарських відносин: Матер. всеукр. Наук.-практ. конфер. (19-20 жовтня 2007 року, м. Івано-Франківськ). – м. Івано-Франківськ: ВОНР та РВД ПЮІ ЛьвДУВС, 2007. – С. 245-248.



ВСТУП

Роль і значеня теми зумовлена тим, що земельне право є однією з найактуальніших галузей права, оскільки воно регулює відносини, що виникають при використанні, охороні та відтворенні землі. Це обумовлено як проведенням земельної реформи, вдосконаленням системи українського земельного законодавства, так і важливим значенням землі для суспільства, у зв’язку з чим вона перебуває під особливою охороною держави. В свою чергу поділ земель на категорії, використання земель за цільовим призначенням сприяють раціональному використанню землі. Знання з цієї теми необхідні для подальшої діяльності фахівців-юристів у сфері правового забезпечення діяльності суб’єктів земельних відносин.

^ Ключові поняття: правовий режим, правовий режим земель, землі сільськогосподарського призначення, землі лісогосподарського призначення, лісова ділянка, землі водного фонду, прибережні захисні смуги,смуги відведення, берегові смуги, землі природно-заповідного фонду, землі оздоровчого призначення, землі рекреаційного призначення, землі історико-культурного призначення


^ Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

Знати: особливості використання земель сільськогосподарського призначення на праві власності та праві користування, особливості охорони цих земель, особливості правового режиму земель, що особливо охороняються та особливості використання та охорони земель лісового та водного фонду.

Уміти самостійно орієнтуватися в земельному законодавстві, що стосується особливостей правового режиму земель сільськогосподарського призначення, земель, що особливо охороняються та земель лісового та водного фонду.


Поняття "правовий режим земель" - категорія доктринальна. Наводимо деякі наукові визначення цього поняття.

В.К. Гуревський зазначає, що "під правовим режимом земель прийнято вважати встановлені правовими нормами порядок та умови використання за цільовим призначенням земель всіх категорій, забезпечення та охорону прав власників землі і землекористувачів, здійснення державного управління земельними ресурсами, контролю за раціональним використанням землі і додержанням земельного законодавства, ведення державного земельного кадастру, проведення землеустрою, моніторингу землі, справляння плати за землю і застосування юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

За визначенням І.О. Іконицької, правовий режим земель - "встановлена нормами права можлива та належна поведінка по відношенню до землі як об'єкту права власності та інших прав на земельні ділянки, об 'єкту державного управління земельними ресурсами та об'єкту правової охорони землі як природного ресурсу, що виконує визначені Конституцією РФ найважливіші соціально-економічні функції - основи життя та життєдіяльності народів, що проживають на відповідній території.

Майже аналогічно визначає дане поняття МЛ. Краснов: "режим ...-це порядок необхідної поведінки щодо землі як об'єкта права ...". В іншій праці науковець визначає правовий режим земель як "певне теоретичне поняття, що узагальнює правову характеристику землі як об'єкта права та містить вказівку на коло найважливіших суспільних відносин, що виникають з приводу землі"

Крассов вказує, що "елементами змісту правового режиму с право власності, державне управління, регулювання використання земель, правова охорона земель", хоча "... сьогодні зміст терміну "правовий режим земель "змінюється, він насичується новими елементами.

На думку A.B. Луняченка, "під правовим режимам земель сільськогосподарського призначення необхідно розуміти спеціальний порядок використання земель, встановлений законодавством для найбільш цінної категорії земельного фонду України".

^ В.І. Семчик вважає, що "під правовим режимом розуміються як встановлені правовими нормами право власності і користування земельними ділянками, так і порядок та умови їх набуття у власність чи користування, зміна і припинення права власності, порядок та умови використання у відповідності з цільовим призначенням, правової охорони земель і відповідальності за порушення земельних прав і земельного законодавства"™.

^ На думку Н.І. Титової, правовий режим - це "сукупність правових норм, що встановлюють певний порядок землекористування певних видів".


Узагальнюючи наведені, видається, правовий режим земель слід визначити як встановлений нормами і заснований на принципах земельного права порядок можливої і належної поведінки стосовно землі як об'єкта права власності, права користування, управління й правової охорони, спрямований на забезпечення раціонального, стабільного й екологосбалансованого використання та охорони землі як основи для належного функціонування суспільства та забезпечення екологічної безпеки.


Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення. Суб’єкти права сільськогосподарського землекористування

Поняття земель сільськогосподарського призначення

Правовому режиму земель сільськогосподарського призначення (далі - ЗСГП) присвячено главу 5 ЗКУ. Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗКУ, ЗСГП- "землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей''.

"сільськогосподарська продукція" - продукція, віднесена до сільськогосподарської наказом Держстандарту України від 30.12.1997 № 822 ДК 016— 97 "Державний класифікатор продукції та послуг".

Н.І. Титова критикує законодавчий термін "землі сільськогосподарського призначення", пропонуючи замінити його терміном "сільськогосподарські землі", вказуючи, зокрема, що "землі не можуть ніким (у тому числі державними органами будь-якого рівня) бути суб'єктивно "призначені"як сільськогосподарські: вони об'єктивно, від природи є такими". Але: далеко не всі землі, "від природи" придатні для ведення сільського господарства, можуть і повинні використовуватися саме для таких потреб. По-перше, це об'єктивно неможливо; по-друге, максимальне сільськогосподарське освоєння земель є дуже шкідливим з екологічної точки зору.

Склад земель сільськогосподарського призначення

Склад ЗСГП визначається ч. 2 ст. 22 ЗКУ. ЗСГП включають:

"а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)

Перелоги - один з видів сільськогосподарських угідь, переважно орних, що втратили родючість і не були в обробітку протягом кількох років. На ділянках, зайнятих перелогами, формуються сприятливі умови для відновлення природного рослинного покриву. За іншим визначенням, перелоги - І. Заросле травою пале, що свідомо не обробляється кілька років для відновлення родючості фунту. 2. Земля, що ніколи не оброблялась; цілина.


За даними Держкомзему України, на 01.01.2006 структура сільськогосподарських угідь (усього - 42030,3 тис. га) України включає 77,8 % ріллі, 13,2 % пасовищ, 5,8 % сіножатей, 2,2 % багаторічних насаджень, 1,0 % перелогів. За роки проведення земельної реформи на 1033,7 тис. га зменшилася площа ріллі при одночасному збільшенні площі перелогів на 432,7 тис. га.

На сьогодні законодавство не визначає критеріїв віднесення сільськогосподарських угідь до тих чи інших видів. Відсутні внутрівидові пріоритети у межах категорії земель, що сприяє зловживанням при внутрігосподарському будівництві. Належність до певного виду угідь визначається переважно за даними статистичної звітності.


"б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо) ". Під словом тощо можуть "ховатися" аеродроми сільськогосподарської авіації, вигульні майданчики тощо.


Природно, що різні види угідь повинні мати різний правовий режим. Між тим, на сьогодні відсутні спеціальні правила використання різних сільськогосподарських угідь, якщо не враховувати розрізнених вимог, вміщених у законодавстві про меліорацію, селекцію та насінництво, боротьбу з бур'янами, ерозією, про консервацію деградованих земель тощо. Дана проблема може бути вирішена за допомогою нормування у галузі охорони земель, землевпорядного та агротехнічного нормування.

На сьогодні не має однозначного законодавчого вирішення питання про категорію та правовий режим сільськогосподарських угідь, що знаходяться у складі інших категорій земель: транспорту, лісогосподарського призначення та водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення тощо (у т. ч. тих, що надаються для сільськогосподарських потреб тимчасово). Наприклад, на сьогодні фактично існують, хоча і поза правовим полем, службові земельні наділи. Питання надання та використання службових земельних наділів визначались главою 27 ЗК УРСР від 25.12.1970. Такі наділи згідно зі ст. 131 надавались для вирощування сільськогосподарських культур, а також для сінокосіння окремим категоріям працівників транспорту, лісового господарства, лісової промисловості, зв'язку, водного, рибного, мисливського господарства, а також деяких інших галузей народного господарства. Виділялись із земель, які були в користуванні підприємств, організацій і установ відповідних міністерств і відомств, а при нестачі таких земель - із земель державного запасу і земель державного лісового фонду. Розміри наділів визначалися ст. 132 ЗК УРСР.

На думку В.І. Семчика, такі землі не належать до ЗСГП. Як видається, достатніх законодавчих підстав для такого висновку немає. Більш правильним було б вважати, що вказані землі належать одночасно до кількох категорій земель, маючи складний правовий режим.


Основні особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення

1. Особливе цільове призначення

На наш погляд, основною особливістю правового режиму ЗСГП є їх особливе цільове призначення . Певні особливості цільового призначення мають окремі різновиди ЗСГП:

  • землі сільськогосподарських підприємств (див. ст.ст. 24,25,27-30 ЗКУ, ст. 10 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство", ст. 20 ЗУ "Про сільськогосподарську кооперацію");

  • землі фермерських господарств (ст.ст. 31, 32 ЗКУ, ЗУ "Про фермерське господарство");

  • землі для ведення особистого селянського господарства (ст. 33 ЗКУ, ЗУ "Про особисте селянське господарство");

  • землі для сінокосіння та випасання худоби (ст. 34 ЗКУ);

  • земельні ділянки для садівництва (ст. 35 ЗКУ);

  • земельні ділянки для городництва (ст. 36 ЗКУ);

  • земельні ділянки для підсобного сільськогосподарського виробництва несільськогосподарських підприємств (ст. 37 ЗКУ).

На наш погляд, встановлення особливостей правового режиму у перерахованих випадках є невиправданим, особливо тоді, коли правовий режим земель пов'язується виключно із формою здійснення господарської діяльності. Переконані, що сад на землях комунального сільськогосподарського підприємства не повинен мати відмінності у правовому режимі порівняно із "фермерським" садом або садом "несільськогосподарського" підприємства чи садом на ділянці, наданій для ведення ОСГ.

Особливе цільове призначення ЗСГП визначає й інші особливості їх правового режиму, що будуть розглянуті нижче.

2. Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель

(ст. 23 ЗКУ). Гаряче підтримують необхідність такого пріори тегу і авторитетні вчені зокрема, Н.І. Титова. Проте у правовій доктрині також цілком обґрунтовано відзначається, що положення ст. 23 ЗКУ слід застосовувати в сукупності із положеннями ст. 5 кодексу, яка закріплює принцип пріоритетності вимог екологічної безпеки та забезпечення раціонального використання та охорони земель. Тобто земельні ділянки повинні використовуватися насамперед у спосіб, що забезпечить їх максимальне наближення до природного стану, і лише в другу чергу, по можливості - використання для сільськогосподарських потреб за умови забезпечення нормативів оптимального співвідношення земельних угідь (ст. 165 ЗКУ).

3. ^ Особливий суб'єктний склад у відносинах із використання ЗСГП.


Субєктами права сільськогосподарського землекористування є лише ті особи, які мають спеціальну, тобто земельну правоздатність. Вона є лише у тих осіб, які в установленому порядку одержали конкретну земельну ділянку на праві власності або на праві користування.

Основні суб’єкти – громадяни України. Іноземці, особи без громадянства можуть лише орендувати.

Юридичні особи (не іноземні) – фермерські господарства, сільськогосподарські кооперативи, приватні аграрні підприємства.

До певних суб’єктів с/г призначення, особливо для фермерів, існують спеціальні вимоги (наявність сільськогосподарської освіти, відповідного досвіду роботи).

Станом на 01.04.2006 площа земель, переданих у власність недержавним сільгосппідприємствам, становить 30,7 млн. га, або 50,9 % земельного фонду України, з них: сільськогосподарських угідь передано 28,3 млн. га, або 67,9 % від загальної площі продуктивних земель.

  1   2   3   4

Похожие:

України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconДніпропетровський державний університет внутрішніх справ

України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconУкраїни дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
...
України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconПрограма навчальної дисципліни історія україни
України. Програма навчальної дисципліни / Укладач: заруба в. М. доктор історичних наук, професор. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський...
України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ факультет з підготовки фахівців міліції громадської безпеки Кафедра адміністративної діяльності органів внутрішніх справ
Програма навчальної практики та методичні рекомендації для курсантів 3 курсів Харківського національного університету внутрішніх...
України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство освіти І науки україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка затверджую
Розробник: Є. О. Несвіт, старший викладач кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності лдувс ім. Е. О. Дідоренка,...
України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ Факультет права та масових комунікацій Кафедра загальноправових дисциплін
Розробники: Юшкевич О. Г., Харків, Харківський національний університет внутрішніх справ, 2013
України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ Навчально-науковий інститут підготовки фахівців кримінальної міліції
Рекомендовано Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № від )
України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право”
Овс харківського національного університету внутрішніх справ, професор, д ю н., О. П. Рябченко
України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка кафедра кримінального процесу та правосуддя
Робоча програма навчальної дисципліни «Кримінальний процес» для студентів, курсантів, слухачів за напрямом підготовки/спеціальністю...
України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМвс україни харківський національний університет внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та масових комунікації Кафедра адміністративного, фінансового та інформаційного права
Робоча навчальна програма з дисципліни «Нотаріат України» для денної та заочної форм навчання. Харків: Харківський національний університет...
України дніпропетровський державний університет внутрішніх справ iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ Факультет права та масових комунікацій Кафедра кримінально-правових дисциплін затверджую
Тема: Кримінально-правова характеристика злочинів в сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы