37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні icon

37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні


Скачать 167.3 Kb.
Название37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні
страница1/4
Размер167.3 Kb.
ТипДокументы
  1   2   3   4

37.Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні

Труднощі, пов’язані із мовними засобами, слововживанням у текстах документів, посідають одне з перших місць. Причинами цього є незнання норм ділової мови, а також певна рухливість мовних явищ.
Лексичні норми ділової мови — це правила слововживання, вдалого вибору необхідних слів із синонімічного ряду, розмежування паронімів, доцільного використання слів іншомовного походження.


У діловій сфері, зазвичай функціонують домінанти синонімічного ряду, оскільки вони є стилістично нейтральними і мають пряме значення. Наприклад: кваліфікований, вправний, умілий, досвідчений, майстровитий, напрактикований, професійний, фаховий, високоякісний.


Антоніми ділового спілкування утворюють пари на основі зіставлення і протиставлення, яке відбувається на одній семантичній площині. Наприклад: корисний — шкідливий, детальний — недетальний. Антоніми широко використовуються в художній літературі як стилістичні засоби. З них утворюється стилістична фігура — антитеза.

У діловій мові явище антонімії застосовується досить рідко.

Омоніми- це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Явище омонімії - наслідок випадкового збігу звучання,у значенні ж два слова-омоніми не мають абсолютно нічого спільного, напр.:

дід - батьків або материн батько; дід - будяк; дід - сніп соломи чи очерету; дід - їжа з пшона та борошна; дід - назва танцю; або стан -стоянка; воююча сторона; стан - талія; стан - умови, ситуація; стан -пристрій.

Пароніми - слова, які дуже близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням. Саме ця близькість,

незначна звукова різниця у мовленні спричиняє труднощі у засвоєнні і призводить до помилок.

Якщо немає терміна на позначення предмета, поняття, явища тощо, в мовленні використовується професіоналізм. Однак ці одиниці переважно функціонують в усному діловому мовленні. З часом деякі професіоналізми стають термінами.Літературна мова, крім загальновживаної частини, має численні підмови, які задовольняють потреби спілкування людей в найрізноманітніших сферах. Однією з таких підмов є наукова( фахова мова), найголовнішу частину якої становить термінологія.

38. Доручення є одним з найуживаніших документів.Поділяються на : Офіційні - які можуть видаватися на одержання грошових і товарно-матеріальних цінностей,здійснення господарських,транспортних операцій; Особисті - складаються особами,які передають власні права іншим особам(одержання зарплати,поштового переказу).

Доручення

Я,Демидюк Костянтин Іванович.доручаю Мельничуку Олександру Андрійовичу одержати у касира Чернівецького медичного коледжу БДМУ мою степендію за жовтень 2013року

.Доручення дійсне до 3 листопада 2013 р.


23.12.2013р Підпис

Демидюк К.І. засвідчую підпис

Завідувач І мед.відділення

Попович Г.Б. підпис

^ 39. Особливості вибору граматичної форми роду іменника

Рід іменників

Назви осіб за професією, посадою, званням, як правило, утворюють паралельні форми чоловічого й жіночого роду (учитель – учителька, працівник – працівниця)

При виборі однієї з цих форм слід орієнтуватися на такі правила:

1)Офіційними назвами посад, професій, звань є іменники чоловічого роду: директор, дипломат, професор; у діловій мові вони вживаються незалежно від статі особи.


2)Текст набуває строго офіційного характеру, якщо слова, залежні від найменування посади, узгоджуються з цим найменуванням у формі чоловічого роду і в тих випадках, коли мова йде про жінок (головний технолог повідомив). Проте якщо в документі вказується прізвище жінки, яка займає вказану посаду, то підпорядковані слова узгоджуються з прізвищем і вживаються у формі жіночого роду (головний технолог Сахновська В. І. повідомила)


3)Найменування жіночого роду вживаються в текстах, якщо не можуть бути виражені іншими засобами (виступ відомої співачки)


4)Не вживаються в офіційно-ділових документах утворені від іменників чоловічого роду форми жіночого роду за допомогою суфіксів –м(а), -их(а), -к(а) (касирка, професорша – професорка) на позначення посад, звань, професій. Вони передають інше значення.


5)У ділових паперах назви осіб за місцем проживання, роботи передаються тільки складеними найменуваннями: мешканці міста, заводські робітники Варіанти сільчани, заводчани є розмовними.


^ Число іменників

У ділових паперах зустрічаються випадки необґрунтованого вибору форм однини там, де повинні вживатися іменники у множині.

1)Однина іменників в українській мові може вживатися на позначення не одного, а багатьох предметів (…зібрано цукрового буряка на площі…) У цих випадках однина служить засобом узагальнення.


2)Якщо кількість предметів можна рахувати або якось кількісно вимірювати, тоді слід використовувати форми множини (…партію дитячих костюмів надіслано райспоживспілці).


3)Іменники, які позначають множину, вживаються у формі однини.


У реченнях типу: викликані до військкомату з’являються з паспортом і приписним свідоцтвом, тут назви документів вжиті у формі однини, хоч мається на увазі не одна особа, а багато. Ця форма однини показує, що однакові предмети перебувають в однаковому відношенні до кожного з групи названих осіб (вступники, які отримали виклик, з’являються…)



^ 4)Абстрактні іменники не мають форми множини (рух поїздів).


5)Деякі речовинні іменники (масло, сіль, нафта, вода) набувають форм множини на позначення видів, сортів, типів речовин (мінеральні солі, машинні масла). Таке вживання форм множини в ділових документах є нормою.


^ Відмінювання іменників

Найбільше помилок припадає на форми давального відмінка однини іменників чоловічого й жіночого роду.

1)Слід запам’ятати і правильно використовувати форми давального відмінка однини іменників чоловічого роду, які можуть мати паралельні закінчення –ові, -еві, та –у, -ю. У діловому стилі перевага надається закінченням –у, -ю: ректору, менеджеру. Але щоб уникнути двозначності в тексті документа при використанні іменників, які мають однакові закінчення в родовому та давальному відмінках (допомога заводу), слід вживати в давальному відмінку закінчення –ові, -еві, -єві (допомога заводові).


2)В іменниках – власних назвах на –ів, (їв) –ов, -ев, -єв, -ин, -ін, -їн можливим є тільки закінчення –у (Харкову, Києву, Ільїну)


3)Двозначності при використанні в одному документі іменників жіночого роду родового і давального відмінків можна уникнути такою побудовою речення, при якій відмінкова форма набуває однозначності (контроль бухгалтерії – бухгалтерський контроль; контроль бухгалтерії – бухгалтерію контролюють).


4)Паралельні закінчення родового відмінка іменників –а, -я та –у, -ю, як правило, пов’язуються із розрізненням смислових відтінків:


- акта (документ) – акту (дія)
- рахунка (документ) – рахунку (дія)
- листопада (назва місяця) – листопаду (процес опадання листя)


40. Розписка – письмове пыдтверлженняпевної дії,яка мала місце передачі й отримання документів,товарів.грошей.

Реквізити: 1-назва документа

2-текст:-ПІБ та посада особи яка дає розписку і підтверджує отримання цінностей;

-у чому конкретно дано розписку

-відомості про документ,що засвідчує особу

-підстава передачі і отримання цінностей

3-дата

4-підпис особи ,яка отримала цінності

5-завірення підпису(у приватній розписці)

Розписка

Я,П.І.Б,взяв у борг від Циганчука Ігоря Филимоновича гроші в сумі 500(п’ятсот) гривень.Зобовязуюсь повернути всю суму 03.01.2014р.

Дом.адреса:м.Чернівці,вул..Кобилянська ,55,кв. 7.Паспорт МА-ІХ 768954,виданий Заставнівським відділом РВВС України м.Заставна 10 червня 2011р.

12.12.2013 Підпис

Демидюк К.І. засвідчую Підпис

Завідувач І мед.відділення Підпис

Попович Г.Б.


41. Особливості вибору закінчення іменників ІІ від. Р.в.

d:\kostya\коледж\все\укр.мова за проф.спрямуванням\img_1137.jpgd:\kostya\коледж\все\укр.мова за проф.спрямуванням\img_1138.jpg


d:\kostya\коледж\все\укр.мова за проф.спрямуванням\img_1139.jpgd:\kostya\коледж\все\укр.мова за проф.спрямуванням\img_1140.jpg

42.Запрошення - док-нт,який адресується конкретній особі і містить пропозиції взяти участь у заході.

Реквізити:1-назва док-нта

2- звертання до адресанта

3-текст,в якому вказують: - час,дату,місце

- порядок денний

4- підпис - прізвища доповідачів з кожного питання

5- Печатка - прізвище й телефон відповідальної особи

- маршрут проїзду

Запрошення

Шановні Олександре та Наталя

Запрошуємо Вас на святкування з нагоди нашого весілля.яке відбудеться

28 лютого 2014 року о 17 год 00 хвилин

в ресторані "Час поїсти"

(28 лютого о 9 год відбудеться вінчання в Петропавлівському соборі)

Автобус відправлятиметься з зупинки "Шкільна" 0 8 год 30 хв.

Будемо раді Вас бачити!! Артем та Фрозина


^ 43. Займенники в діловому мовленні

Переважна більшість документів пишеться від імені установи, підприємства, організації (тобто від І особи множини). Проте займенник ми в цій ситуації, як правило, пропускається; Наприклад: ділові листи часто починають дієсловом у І особі множини (Просимо…, Повідомляємо…, Рекомендуємо…).

Паралельною до розглянутої є форма ІІІ особи однини (Дирекція просить…, Банк повідомляє…).
Займенник Вам у деяких конструкціях теж опускається, що й створює загальне враження строгої об’єктивності викладу, типової для ділового стилю (Надсилаємо для ознайомлення…)
Проте бувають ситуації, в яких наявність чи відсутність займенника Вам, Вас, Вами змінює спрямування й тональність висловлювання. Так, звороти типу пропоную з’явитись…, вимагаю притягти до… виражають безапеляційну вимогу, а введення особового займенника Вам, Вас, Вами пом’якшує категоричність вимоги.
Вживання займенника І особи однини Я також обминається; розпорядження й накази розпочинаються дієсловом у І особі однини (Наказую…, Пропоную…) Ця займенникова форма можлива лише в особистих паперах і в деяких видах документів (автобіографія, доручення).
Як відомо, форма однини особового займенника Я не вживається не лише в діловому стилі, а й у науковому і, частково, публіцистичному. У цих стилях переважає так зване авторське ми, за яким автор ніби приховує свою особу, залучаючи читача до участі в міркуваннях.
У діловому стилі авторське ми застосовується в тих випадках, коли є потреба пом’якшити категоричність тону (ми приходимо до таких висновків).
Займенник свій часто буває зайвим у діловому документі, він дублює вже наявне в тексті слово (свої завдання трест виконав).
Слово окремий іноді вживається замість неозначеного займенника деякий. (окремі підприємства, окремі студенти). Не треба забувати, що основне значення окремий – це “незалежний”; бувають випадки, коли це значення виходить на перший план, тоді текст документа стає двозначним (студент виконував окремі завдання). Такої двозначності слід уникати. 


44. Рецепт - це письмове звернення лікаря до фармацевта про виготовлення та відпуск ліків. Рецепт є важливим медичним і юридичним документом і виписується згідно Наказів Міністерства Охорони Здоров'я на бланках, віддрукованих на типографії. Рецепти виписуються чітко і розбі'рливо чорнильною або кульковою ручкою з обов'язковим заповненням всіх наявних в бланку граф. Виправлення в рецепті не допускаються.

Рецепт скл.з:

1. Inscriptio(кому) - вказується особливість рецепту (дитячий чи дорослий), дата виписки рецепту, прізвище, ім’я та по батькові хворого, його вік, ПІБ лікара. Якщо лікар виписує рецепт самому собі, то в графі “Прізвище хворого" він пише “Pro autor" (для автора) або " Pro me” (для мене).

2. Preparatio - звернення, що складається з одного слова Rесіре - візьми, яке пишеться скорочено Rр.

3. Designatio - перерахування лікарських засобів та їх дози. Ця частина рецепта може бути представлена однією або кількома речовинами. Назви препаратів пишуть латинською мовою в родовому відмінку, кожна з великої літери і з нового рядка. Після назви препаратf вказують його дозу. Кількість рідких речовин вказують в мілілітрах або в каплях, а решта в грамах. Деякі речовини дозірують в одиницях дії - ОД

4. Subscriptio - вказівка фармацевту в якій лікарській формі, в якій кількості повинні бути виготовлені ліки і в якій упаковці видано.

5. Signatur - позначення. Ця частина рецепта призначена для хворого і пишитьcя національною мовою з вказівкою дози, частоти, часу вживання (до чи після їжі) , його тривалість.

d:\kostya\коледж\все\укр.мова за проф.спрямуванням\img_1127.jpg

  1   2   3   4

Похожие:

37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні icon37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні
Труднощі, пов’язані із мовними засобами, слововживанням у текстах документів, посідають одне з перших місць. Причинами цього є незнання...
37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні icon37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні
Труднощі, пов’язані із мовними засобами, слововживанням у текстах документів, посідають одне з перших місць. Причинами цього є незнання...
37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні iconЛексикологія, лексикографія та фразеологія у професійному спілкуванні семінарсько-практичне заняття №5
Волощак М. Неправильно – правильно: довідник з українського слововживання / М. Волощак. – К.: Українська видавнича спілка, 2003....
37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні iconОсновні заходи безпеки при проведенні стрільб у тирі та на стрільбищі
З першого заняття учні повинні твердо засвоїти і неухильно виконувати основні правила поводження зі зброєю і дотримання порядку в...
37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні iconКурсова робота
Особливості використання дієслівних форм у мовленні фахівців напряму “Інженерна механіка”
37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні iconДисципліна: «Українська мова (за професійним спрямуванням)» Білет №1
Фразеологічні одиниці, кліше та використання їх у мовленні. Джерела походження фразеологізмів. Сфери вживання
37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні iconПрактичне заняття № науковий стиль І його засоби у професійному спілкуванні
Завдання Запам'ятайте формули мовного етикету української науки і продовжіть речення, використовуючи тематику вашого фаху
37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні iconЛекція 1 основні понятття та критерії ефективності цукробурякового виробництва
Сучасний техніко-економічний стан цукрової промисловості України. Короткий аналіз цукробурякового виробництва поточного сезону. Основні...
37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні iconУкраїнська юридична термінологічна система. Труднощі при перекладі юридичних термінів з російської на українську мову семінарсько-практичне заняття №4
Юридична термінологічна система. З історії розвитку мови пра­ва. Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних тер­мінів
37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні iconПоложення про конкурс театральної фотографії «5-та стіна» Загальні положення Оргкомітет конкурсу Департамент культури і туризму Харківської облдержадміністрації
Підтримка молодих фотографів-початківців і сприяння їх професійному вдосконаленню в жанрі театральної фотографії
37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні iconПитання №5 Мова і професія
Важливою вимогою до завершеного висловлювання є відповідність темі, змісту і стилю мовлення. Слід зважити при усному мовленні на...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы