Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів icon

Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів


Скачать 263.02 Kb.
НазваниеБибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів
страница2/6
Размер263.02 Kb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6

Етнолінгвістика – 1) розділ лінгвістики, що вивчає зв'язок мови з життям народу, відбиття в мові фольклору та міфів матеріальної і духовної культури етносу (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.59);

2) маргінальна галузь мовознавства на межі з етнологією, культурологією та психолінгвістикою, спрямована на вивчення віддзеркалення у мові й мовленнєвій діяльності (етнотекстах) етнічної свідомості, менталітету, національного характеру, матеріальної та духовної культури народу (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.148).


Етноніміка – 1) розділ антропоніміки, який вивчає назви племен, народів, народностей (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.59);

2) розділ історичної ономастики, що вивчає назви етносів (етноніми), їхнє походження, словотвірну активність, функціонування тощо (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.150).


^ Експерієнтив (експерієнцер) (від англ. experience – досвід) – термін семантичного синтаксису, відмінкової граматики, логічної семантики; мисленнєвий аналог носія певного психічного та психологічного стану у структурі пропозиції або предикатно-аргументній структурі (Дитина хворіє. Дівчинка сміється). // Селіванова О. … – С.139.

Екстралінгвальна інформація – організована та скоординована у свідомості людини сукупність знань й уявлень про довкілля, дійсність, її явища, ознаки та факти, яка не може бути розглянута як частина граматики чи словника мови. // Селіванова О. … – С.140.

Елементив – термін семантичного синтаксису, відмінкової граматики, логічної семантики; мисленнєвий аналог діяча-неістоти, активного носія дії, певного стану у структурі пропозиції або предикатно-аргументній структурі (Дощ іде. Двигун працює). // Селіванова О. … – С.141.

Енциклопедичне знання – сукупність інформації певної галузі науки, якою

звичайно не володіють пересічні мовці, а лише фахівці. // Селіванова О. … – С.143.

Еколінгвістика – розділ мовозхнавства на межі соціо- та психолінгвістики й лінгвістичної філософії, спрямований на розгляд мови як складника системи взаємного існування людини, суспільства і природи.С.138

^ Екстралінгвальна інформація – організована та скоординована у свідомості людини сукупність знань й уявлень про довкілля, дійсність, її явища, ознаки та факти, яка не може бути розглянута як частина граматики чи словника мови.С.140


Знання – інформація, наявна у свідомості людини, що служить для розв’язання нею інтелектуальних і мовних завдань, застосовується у повсякденній пізнавальній і мовленнєвій діяльності, зумовлює поведінку людини. // Селіванова О. … – С.168.


^ Закон Ципфа – 1) зводиться до рівняння виду: Fxi = const, де F – частота слова у частотному словникові, а I – ранг цього слова, тобто номер у списку слів, упорядкованому за зменшувальною частотою. З початковими коефіцієнтами Б. Мандельброта закон підтверджується на багатьох і різноманітних текстах. Т.ч., закон Ципфа виступає як модель опису розподілу слів за частотою, однак поправочні коефіцієнти, що вводяться у значній мірі позбавляють його сили передбачення. Лінгвістична інтерпретація закону Ципфа залишається предметом дискусії (Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В.Н.Ярцева. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С.269);

2) закон лінгвістичної статистики, згідно з яким ранг слова у частотному словнику (r) у відношенні множення до частотності слова в мові (f) є постійною величиною(c) : rf = c (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.157 ).


Значення – об’єкт лінгвістичної семантики й суміжних із нею галузей мовознавства, а також логіки, філософії, психології, соціології і т.ін. З. є психоментальним фрагментом колективної етносвідомості, що конвенційно закріплений за певною мовною формою й завдяки чому існує в індивідуальній свідомості в різних способах застосування (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.169).

Заперечення – 1) логічна процедура, формалізована за допомогою часток не й ні, що позначають відсутність певних зв’язків між компонентами описуваної ситуації або неможливість її реального існування;

2) семантико – синтаксичний оператор цієї логічної процедури;

3) елемент значення речення, який указує на думку мовця щодо хибності твердження, представленого у висловленні;

4) мовна універсалія; функціонально – семантична категорія мови, що інтегрує різнорівневі мовні й мовленнєві засоби за спільним змістом заперечення (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 158).


Імпліцитна морфологія – напрям функціональної граматики, який досліджує слабкі латентні значення різних граматичних категорій, що виявляються у частинах мови чи ономасіологічних класах слів, яким вони експліцитно не властиві ( наприклад, категорія аспектуальності у віддієслівних іменників і прикметників і под.) (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 180).


Іконічний знак – згідно з класифікацією знаків Ч.Пірса, знак структурної і якісної подібності з позначеним, протиставлений знакам індексам і символам. І.з. є звуконаслідування, або ідіофони (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.175).

Індексальний знак – згідно із класифікацією знаків Ч.Пірса, різновид знака, зміст якого відповідає формі за суміжністю причини й наслідку. Серед мовних знаків індексальними вважаються займенники, хоч між ними й їхніми антецедентами можна лише умовно встановити суміжний зв'язок причини й наслідку. індекс альні протиставлені іконічним і символічним знакам (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.181).


Інтерпретанта – здатність адресата розуміти й інтерпретувати висловлення, текст, спрямована на успішність й ефективність спілкування (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.188).


Історія мови – наука, що досліджує розвиток мови і складається із ряду історико – лінгвістичних дисциплін (історична граматика, історична фонетика, історична лексикологія, історична діалектологія, історія літературної мови), кожна із яких має свій об’єкт вивчення (Жовтобрюх М.А., Самійленко С.П., Волох О.Т., Слинько І.І. Історична граматика української мови: Підручник. – К.: Вища школа, 1980. – С.3).

Історія мови – наука, що досліджує розвиток мови і складається із ряду історико – лінгвістичних дисциплін (історична граматика, історична фонетика, історична лексикологія, історична діалектологія, історія літературної мови), кожна із яких має свій об’єкт вивчення (Жовтобрюх М.А., Самійленко С.П., Волох О.Т., Слинько І.І. Історична граматика української мови: Підручник. – К.: Вища школа, 1980. – С.3).


Ілокутивна сила – 1) функція мовного акту, що полягає у встановленні наміру його здійснення відносно адресата. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 175).

2) прямо виражений або прихований намір адресанта як функція мовленнєвого акту. (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 337.)


Ілокутивний акт – 1) висловлення, мовні засоби якого експлікують певний комунікативний намір, мету адресанта. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 175).

2) втілення у висловлюванні, породжуваному в процесі мовленнєвого акту, певної комунікативної інтенції, комунікативної мети, що надає висловлюванню конкретної спрямованості. (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 326.)

Ілокуція – 1) один із трьох складників мовленнєвого акту, що згідно з концепцією Дж. Остіна, основоположника теорії мовленнєвих актів, представляє комунікативний намір, мету адресанта, які надають певного спрямування й дієвості висловленню. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 176).

2) втілення у висловлюванні, породжуваному в процесі мовленнєвого акту, певної комунікативної інтенції, комунікативної мети, що надає висловлюванню конкретної спрямованості. (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 326.)

Імплікатура – 1) тісно пов’язана з вербальним змістом невербальна скрита інформація, що опосередкує змістовну залежність між висловленнями в тексті чи повідомленні й організує його інтерактивну спрямованість. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 177).

2) логічна операція, що пов’язує два висловлювання в одне складне і, як правило, в мові відповідає сполучнику «якщо…, то…». (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 326.)

Імплікатура мовної поведінки – прагматичні складники змісту висловлення, що визначаються постулатами (максимами) спілкування як найголовнішими й найбільш загальними комунікативними стратегіями, які сприяють комунікативному співробітництву (кооперації). (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 178).

Інтенція – 1) превербальний, осмислений намір (мета) мовця, що зумовлює комунікативні стратегії, внутрішню програму мовлення та способи її здійснення. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 184).

2) категорія лінгвістичної прагматики та теорії мовленнєвих актів;

3) комунікативний намір адресанта (осмислений чи інтуїтивний), який визначає внутрішню програму мовлення і спосіб її втілення. (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 326.)

Інтерактивність – 1) текстово-дискурсивна категорія, представлена суб’єктно-об’єктно-суб’єктною взаємодією адресанта й адресата на підставі знакового континууму тексту, інтенцій, стратегій, тактик комунікації та програми адресованості повідомлення, тексту. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 185).

2) категорія дискурсу, комунікації в цілому, яка полягає у взаємодії адресанта і адресата в конкретній ситуації за допомогою вербальних та невербальних засобів мовного коду. (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 326.)

Інтерпретанта – здатність адресата розуміти й інтерпретувати висловлення, текст, спрямована на успішність й ефективність спілкування. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 188).

Ідеалізована когнітивна модель – категорія свідомості людини як абстрактна схема фрагмента культурно-зумовленого досвіду, набутого у взаємодії зі світом дійсності. // Селіванова О. … – С.172.

Інструментив – термін семантичного синтаксису, відмінкової граматики, логічної семантики; мисленнєвий аналог знаряддя дії, один з аргументів у структурі пропозиції або предикатно-аргументній структурі (Він шив голкою. Лікар застосував зонд). // Селіванова О. … – С.182.

Інтелект (від лат. intellectus – пізнання, розуміння, розум) – базова категорія когнітивної науки, що розглядається як здатність людини до розумної й раціональної поведінки у проблемних ситуаціях. // Селіванова О. … – С.183.

Інтеріоризація (від лат. interior – внутрішній) – складний перетворювальний процес формування уявлень, знань про зовнішній світ, рефлексія довкілля у свідомості індивіда або в етносвідомості. // Селіванова О. … – С.185.

Інтерпретаційна семантика – один із напрямів породжувальної граматики в межах Розширеної стандартної теорії Н.Хомського (60 – 70 рр. ХХ ст.), що приписує синтаксичним структурам семантичну інтерпретацію й досліджує мовну природу знання, його виникнення й використання. // Селіванова О. … – С.189.

Інференція – процес отримання вивідних знань при обробці інформації і сам умовивід. // Селіванова О. … – С.194.

Інформація (від лат. informare – зображувати, повідомляти) – 1. Сукупність знань, образів, відчуттів, наявних у свідомості людини або штучному інтелекті, які поступають по різних каналах передачі, переробляються й використовуються у процесі життєдіяльності людини й роботі автоматичних комп’ютерних систем. // Селіванова О. … – С.197.

2. Відомості, що містяться в конкретному висловленні і становлять об’єкт передачі, збереження, обробки і відтворення. // Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. – 360 с. – С.98.

Ідіолект – індивідуальний різновид мови, що виявляється в сукупності різних ознак мовлення окремого носія мови.С.173

Індекс мовної різноманітності – показник багатомолвності певного зегіону, що є результатом статистичного аналізу, розробленого американським лінгвістом й антропологом Дж.Гринбергом.С.180

Інтенція – превербальний, осмислений намір мовця, що зумовлює комунікативні стратегії, внутрішню програму мовлення та способи її здійснення.С.184

Інтердіалект – міждіалектна переважно побутова форма існування мови, сформована на базі одного з групи близьких йому діалектів із їхніми можливими ознаками, що служить торговельним, військовим, культурним, судовим потребам змішаного складу населення певного регіону.С.185

Інтержаргон – сукупність жаргонізмів різних відкритих соціально-професійних груп, поширена в засобах масової інформації або в художній літературі та претендує на статус загальнолітературної лексики. С.185

Інтеркаляція – вплив на рідне мовлення білінгвів елементів різних рівнів нерідної мови, якою він володіє, що сприймається як іншомовний акцент через розбіжність мовних систем. С.186

Інтерлінгвістика – галузь мовознавства, що вивчає міжнародні, зокрема, і штучні мови як засіб спілкування народів світу.С.186

Інтерференція – взаємне проникнення в мовлення білінгвів елементів різних рівнів двох мов, якими він володіє, що сприймається як іншомовний акцент.С.192


Категоризація – механізм виведення у структурах мислення, який передбачає об’єднання предметів і явищ у відповідні класи як рубрики досвіду, сформовані шляхом пізнавальної діяльності людини. // Селіванова О. …– С.200.

Каузатив (від лат. causa - причина) – 1) дієслово зі значенням спричинення чогось; 2) термін семантичного синтаксису, відмінкової граматики, логічної семантики; мисленнєвий аналог причини дії, вияву ознаки або стану, один із складників пропозиції або предикатно-аргументної структури (Корабель потонув через зіткнення з підводним човном ). // Селіванова О. … – С.205.

Когнітивізм – 1) принцип менталізму (на противагу інтуїтивізму біхевіористського спрямування дескриптивної лінгвістики), який упроваджувався генеративною граматикою Н.Хомського й абсолютизував мисленнєві структури й операції при породженні та сприйнятті мовлення, у пізнавальних процесах і будь-якій діяльності людини; 2) перший етап розвитку когнітології, який характеризувався уподібненням людської когніції (пізнавально-мисленнєвої діяльності) до комп’ютерних операцій із символами, обчислення (комп’ютації), а структур репрезентації знань – до жорстких схем при ігноруванні антропологічних, культурних, нейрофізіологічних характеристик людини; 3) когнітивна наука в цілому як між наукова дослідницька галузь. // Селіванова О. … – С.211.

^ Когнітивна граматика – концепція американського когнітолога Р.Ленекера (Лангакера), розроблена у 1976 р. // Селіванова О. … – С.211.

Когнітивна лінгвістика – напрям мовознавства, у якому мова розглядається як засіб отримання, зберігання, обробки, переробки й використання знань, спрямований на дослідження способів концептуалізації й категоризації певною мірою інтеріоризованої дійсності та внутрішнього

рефлексивного досвіду. // Селіванова О. … – С.213.

^ Когнітивна прагматика – напрям прагматики як міжнаукової галузі знань, який вивчає взаємодію соціокультурних, ситуативно-поведінкових, статусних чинників комунікативної взаємодії суб’єктів із лінгвокогнітивними і відношення їх до певної знакової системи, використаної у процесі спілкування. // Селіванова О. … – С.214.

^ Когнітивна психологія – галузь експериментальної психології, спрямована на вивчення пізнавальних процесів людини: сприйняття, пам’яті, уваги, мислення, планування діяльності, навчання і т. ін. // Селіванова О. … – С.215.

^ Когнітивна семантика – напрям когнітивної лінгвістики, який розглядає значення як ментальне явище, пов’язане зі способами отримання, збереження й обробки інформації людським мозком. // Селіванова О. … – С.216.

^ Когнітивно-ономасіологічний аналіз – методика дослідження номінаційних процесів і встановлення типу мотивації номінативних одиниць, яка передбачає два етапи: інтерпретацію ономасіологічної структури й концептуальне моделювання структури знань про позначене або її фрагмента. // Селіванова О. … – С.217.

Когніція – пізнавальний процес як набуття досвіду, отримання знань шляхом сенсомоторного сприйняття світу за допомогою органів чуття, інтеріоризації у свідомості результатів цього сприйняття, обробки і переробки набутих знань на підставі внутрішнього рефлексивного досвіду, мовної інтерпретації та переінтерпретації. // Селіванова О. … – С.218.

^ Колективне позасвідоме (безсвідоме) – успадкована й незмінна сукупність психічних процесів, які не відбуваються у свідомості й зумовлені родовою пам’яттю людини. // Селіванова О. … – С.221.

Комітатив – 1. Значення супроводження, супутності як одна з функцій орудного відмінка. // Ахманова О.С. … – С.200.

2. а) Супроводжувальний граматичний відмінок у фінно-угорських мовах, що позначає особу або предмет, спільно з якими або в супроводі яких відбувається дія; б) Термін семантичного синтаксису, відмінкової граматики, логічної семантики; мисленнєвий аналог супутнього предмета, особи, дії, ознаки, один з аргументів у структурі пропозиції або предикатно-аргументній структурі (Мені подарували шарф з бахромою. Я подорожував із валізою). // Селіванова О. … – С.223.

Комп’ютерна метафора – застосування принципів і підходів комп’ютерної науки в галузі когнітології, спершу в когнітивній психології, а згодом і в когнітивній лінгвістиці на підставі уподібнення організації й діяльності людського мозку, пам’яті до комп’ютерних систем і символьних операцій ЕОМ на підставі припущення про наявність у кібернетичного пристрою штучного інтелекту. // Селіванова О. … – С.225.

^ Комунікативна компетенція – 1. Здатність мобілізувати різноманітні знання мови (мовну компетенцію), паравербальних засобів, ситуації, правил і норм спілкування, соціуму, культури для ефективного виконання певних комунікативних завдань у відповідних контекстах чи ситуаціях. // Селіванова О. … – С.233.

2. Здатність користуватися мовою залежно від ситуації, особлива якість мовленнєвої особистості, набута в процесі спілкування або спеціально організованого навчання. // Словник-довідник з української лінгводидактики: Навч. посібник / За ред. М.Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2003. – 149 с. – С.70.

Конекціонізм (від англ. connection – зв’язок) – один із принципів когнітивного аналізу структур зберігання, обробки, переробки й використання знань, що передбачає розгляд їхніх моделей як адекватних фізіологічному устрою людського мозку, його мережі нейронних клітин і зв’язків між ними за умови паралельності (одночасності) переробки отриманої від різних джерел інформації різними процесорами й їхній взаємодії. // Селіванова О. … – С.247.

Контрагент – термін відмінкової граматики, глибинний семантичний відмінок, що є мисленнєвим аналогом суб’єкта протидії діячеві. // Селіванова О. … – С.255.

Концепт (від лат. conceptus – поняття) – інформаційна структура свідомості, різносубстратна, певним чином організована одиниця пам’яті, яка містить сукупність знань про об’єкт пізнання, вербальних і невербальних, набутих шляхом взаємодії п’яти психічних функцій свідомості й позасвідомого. // Селіванова О. … – С.256.

Концептуалізація – один із процесів пізнавальної діяльності людини, що полягає в осмисленні й упорядкуванні результатів внутрішнього рефлексивного досвіду людини й уявлень про об’єкти, явища дійсності та їхні ознаки. // Селіванова О. … – С.258.

^ Концептуальна картина світу – представлення у свідомості інтеріоризованого людиною світу. // Селіванова О. … – С.259.

Концептуальна система – система концептів у свідомості людини, яка відтворює у вигляді структурованих й упорядкованих знань уявлення людини про світ, дійсність і результати внутрішнього рефлексивного досвіду людини. // Селіванова О. … – С.261.

^ Концептуальний аналіз – головний метод логічного аналізу мови й когнітивної лінгвістики, що передбачає моделювання й опис концептів. // Селіванова О. … – С.261.

Концептуальний граф – спосіб представлення зв’язків між компонентами семантичної й синтаксичної структури речення, мисленнєвих аналогів ситуацій у когнітивних і комп’ютерних моделях. // Селіванова О. … – С.264.

Корелятив (від лат. correlatio – співвідношення) – термін семантичного синтаксису, відмінкової граматики, логічної семантики; мисленнєвий аналог відповідності/невідповідності предмета іншому, призначенню, нормі, один з аргументів у структурі пропозиції або предикатно-аргументній структурі (Це мені по силах. Він старший за мене). // Селіванова О. … – С.267.

Креативність (від лат. creatio – створення) – 1) мовна здатність людини породжувати й розуміти безкінечну кількість висловлень з огляду на кінцеве число мовних засобів; 2) принцип залучення нової інформації, отримання нових знань і створення нових позначень цих знань. // Селіванова О. … – С.269.

1   2   3   4   5   6

Похожие:

Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconБибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів
Антропонім – 1) будь – яке власне ім’я людини (особисте ім’я, по батькові, прізвище, прізвисько, псевдонім, криптонім) (Єрмоленко...
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconВикладач: доцент Л. В. Лучкіна
Українська мова національна мова українського народу. Літературна українська мова. Державна українська мова
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconПитання до іспиту з української мови за професійним спямуванням
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед мов народів світу
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconУкраїнська мова
К64 Конкурсні тестові завдання для вступників: Українська мова / Г. І. Вов­чен­ко, А. М. Галас, О. Д. Пискач, Т. М. Розумик, М. І....
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconСумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Робоча програма навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів за напрямом підготовки 020303 Філологія....
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconВульвич Марія Володимирівна дата народження: 18. 11. 1995
Російська мова (вільно), українська мова (рідна), англійська – базова (розмовна, письмова)
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів icon1. сучасна українська літературна мова
У вузькому розумінні — літературна мова, яку вживають три останні покоління учасників мовної комунікації, тобто часові межі її охоплюють...
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconМетодичні вказівки до практичних занять з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів ІІІ курсу спеціальності
Тема: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
«Англійська мова і література»; 020303 «Українська мова і література»; 010102 «Початкова освіта» напрямів підготовки 0203 «Філологія»...
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconПротокол № від 2013р. Програмові вимоги
До складання іспиту з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconПрограма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література
Міністерство освіти і науки України Глухівський державний педагогічний університет
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы