Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів icon

Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів


Скачать 263.02 Kb.
НазваниеБибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів
страница4/6
Размер263.02 Kb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6

^ Лінгвостатистичний експеримент – методика квантитативної лінгвістики, спрямована на отримання кількісних характеристик певних мовних явищ (частотності фонем, складів, слів, речень, довжини слова, речення тощо) і встановлення достовірності статистичних результатів (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.307 ).

Лімітатив – граматичний відмінок у діалектах Китаю, що позначає межу дії, тобто об’єкт, повністю охоплений дієслівною дією.//Селіванова О.…– С.283.

^ Логічний аналіз мови – напрям аналітичної філософії, завданням якого була розробка штучної, апріорної метамови з метою виправити мову науки відповідно до норм науковості, заданих формальною математичною логікою, і визначити природу істинного знання. // Селіванова О. … – С.310.

Медіатив – 1) граматичний відмінок у баскській мові на позначення непрямого засобу дії; 2) термін семантичного синтаксису, відмінкової граматики, логічної семантики; мисленнєвий аналог непрямого засобу дії, один з аргументів у структурі пропозиції або предикатно-аргументній структурі (Він покрив підлогу лаком. Вона говорить по телефону). // Селіванова О. … – С.316.

Мем (від англ. memory – пам’ять) – одиниця генетичної пам’яті культури в колективного позасвідомому, яка використовується як структура репрезентації знань. // Селіванова О. … – С.317.

Менталізм (від англ. mental – мисленнєвий) – основоположний для когнітивної науки принцип, згідно з яким дослідження людської діяльності повинне передусім ураховувати структури, операції та здатності людського мислення. // Селіванова О. … – С.317.

^ Ментальна мова (від лат. lingua mentalis – мова думки) – метамова опису й моделювання структур репрезентації знань (ментальних репрезентацій) і значень мовних одиниць. // Селіванова О. … – С.318.

^ Ментальна модель – структура репрезентації знань у довгочасній пам’яті, яка відповідає структурі представленої ситуації й інтегрує інформацію всіх сенсорних систем і загальне знання про те, що є можливим у навколишньому світі. // Селіванова О. … – С.319.

^ Ментальний лексикон – складник мовної компетенції людини, який містить знання словникового складу мови й зафіксованих за формами номінативних одиниць смислів, що репрезентують інтеріоризовані у свідомості об’єкти та явища дійсності й концептуальну структуру внутрішнього рефлексивного досвіду. // Селіванова О. … – С.319.

^ Ментальний простір – гіпотетичне середовище мислення й концептуалізації, яке відображає уявний стан справ і не проектується на об’єктивний світ, але актуалізується в умовах пізнавальної взаємодії суб’єкта зі світом, зокрема у процесі породження або сприйняття повідомлення. // Селіванова О. … – С.321.

^ Ментально-психонетичний комплекс – модель інформаційної структури свідомості, що ґрунтується на розгляді свідомості як холістичного й синергетичного психофункціонального континууму поєднання п’яти пізнавальних функцій: відчуттів, почуттів, мислення, інтуїції та трансценденції – і колективного позасвідомого. // Селіванова О. … – С.322.

Метамова – 1. Мова, якою говорять про мову (мову-об’єкт), мова, об’єкт якої є зміст і вираження іншої мови. // Ганич Д.І., Олійник І.С. … – С.125.

2. а) Універсальний формалізований семіотичний код семантичного й синтаксичного опису природних мов. б) Фрагменти природних мов, які використовуються як посередники при вивченні однієї мови на підставі іншої, їх зіставленні при перекладі з однієї мови на іншу. // Селіванова О. … – С.323.

Метафора (від гр. metaphora – перенесення) – 1. Вид тропа, що побудований на основі вживання слів або виразів у переносному значенні за подібністю, аналогією тощо і служить одним із засобів посилення образності й виразності мови. // Ганич Д.І., Олійник І.С. … – С.125.

2. Найпродуктивніший креативний засіб збагачення мови, вияв мовної економії, семіотична закономірність, що виявляється у використанні знаків однієї концептуальної сфери на позначення іншої, схожої з нею в якомусь відношенні. // Селіванова О. … – С.326.

Метонімія (від гр. metonymia – перейменування) – 1. Вид тропа, суть якого полягає в перенесенні назви одного предмета на інший на основі внутрішніх чи зовнішніх зв’язків між цими предметами. // Ганич Д.І., Олійник І.С. … – С.127.

2. Найпродуктивніший креативний засіб збагачення мови, вияв мовної економії, семіотична закономірність, що виявляється у перенесенні позначень одного компонента події на інший, імені класу об’єктів на об’єкт цього класу, позначення частини на ціле й цілого на частину за суміжністю в межах однієї ситуації. // Селіванова О. … – С.346.

^ Мовна картина світу – 1. Представлення предметів, явищ, фактів ситуацій дійсності, ціннісних орієнтирів, життєвих стратегій і сценаріїв поведінки в мовних знаках, категоріях, явищах мовлення, що є семіотичним результатом концептуальної репрезентації дійсності в свідомості. // Селіванова О. … – С.365.

2. Засіб пояснення знань про світ; сукупність слів, що трактують актуальні для певного народу поняття. // Словник-довідник з української лінгводидактики. … – С.85.

Мовна компетенція – 1. Знання мови (лексикону, граматичних категорій і парадигм, фонологічних компонентів, правил породження синтаксичних конструкцій). // Селіванова О. … – С.367.

Мовна свідомість – механізм індивідуальної свідомості, що керує мовленнєвою діяльністю, формує, зберігає й перетворює мовні знаки, правила їхньої сполучуваності, вживання, погляди й установки на мову та її елементи. // Селіванова О. … – С.371.

Модуляризм – один із принципів аналізу структур зберігання, обробки, переробки й використання мовних знань, що передбачає наявність у мовленнєвому механізмі людини ряду незалежних й автономно працюючих систем обробки вихідної інформації – модулів. // Селіванова О. … – С.390.

Модус – один із логічних блоків мисленнєвого аналога повідомлення, суб’єктивна зміна, що виражає різні відтінки почуттів і волі. // Селіванова О. … – С.391.

Мотивація – 1) у традиційному словотворі процес формування семантичного й формального зв’язку похідного слова із твірним у межах знакового коду мовної системи; 2) у теорії номінації формальний і семантичний зв'язок між словами як знаками (відносний план) і їхніми позначуваними об’єктами (абсолютний план), що встановлюється при творенні слів; 3) у сучасній когнітивній ономасіології наскрізна у процесі творення номінативної одиниці лінгвопсихоментальна операція встановлення семантичної й формальної залежності між мотиватором і похідною номінативною одиницею (мотивованим знаком) на підставі зв’язків різних компонентів структури знань про позначуване в етнічній свідомості. // Селіванова О. … – С.401.

^ Метод глотохронології – одна з методик порівняльно-історичного методу, спрямована на виявлення часу розщеплення споріднених мов і ступеня їхньої спорідненості на підставі встановлення швидкості мовних змін основної частини словника (особових і питальних займенників, термінів спорідненості, дієслів руху, відчуттів, фізіологічних станів, позначень розмірів і простору, кольорів, тварин тощо) (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.331 ).


^ Методика семантичного диференціала – одна з експериментальних методик психолінгвістики, спрямована на встановлення авторства тексту (атрибуції) (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.334 ).


^ Максими спілкування – 1) найголовніші найбільш загальні комунікативні стратегії, які сприяють комунікативному співробітництву (кооперації). (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 312).

2) імпліцитні правила ведення кооперативного діалогу, які виділяються в межах принципів спілкування. (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 330.)

^ Метод діалогічної інтерпретації тексту – сукупність процедура налізу тексту як знакового посередника дискурсу з урахуванням екстралінгвальних чинників текстової комунікації на підставі інтегруючого принципу діалогічності. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 332).

^ Метод інтерактивного моделювання – методика аналізу й оцінки складників, комунікативних ролей, стратегій і чинників оптимізації комунікативних ситуацій різних типів, що здійснюється шляхом свідомого відтворення найбільш стандартних спрощених схем монокультурного та міжкультурного спілкування. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 334).

^ Міжкультурна комунікація – 1) різновид комунікації, протиставлений монокультурній комунікації, який характеризується приналежністю співрозмовників до різних культур.

2) маргінальна галузь мовознавства, спрямована на аналіз параметрів, особливостей між культурного спілкування, соціокультурних чинників його оптимізації; на формування практичних навичок і вмінь спілкування із представниками інших культур.

(Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 348).

Мітигація – 1) комунікативна стратегія, що передбачає пом’якшення мовленнєвої поведінки мовця відносно адресата з метою зниження ризику суперечки, згладжування відмови, втрати обличчя, запобігання або усунення конфлікту й підвищення ефективності комунікативних дій. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 351).

2) комунікативна стратегія адресанта, направлена на створення комфортної атмосфери спілкування. (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 331.)

^ Мовленнєвий вплив – мовленнєва дія адресанта, керована цільовою установкою мовного спілкування, спрямована на зміну поведінки, психологічних станів, свідомості адресата, оцінки ним певного явища і т. ін. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 355).

^ Мовленнєвий етикет – 1) соціально, культурно й етнічно зумовлені стереотипні правила мовної поведінки, що відображаються в певних мовних висловленнях і сполуках, пара вербальних засобах, передбачених комунікативною стратегією ввічливості у прийнятих суспільством ситуаціях установки, підтримки й завершення контакту комунікантів відповідно до їхніх соціальних і позиційних ролей і відношень в офіційній і неофіційній сферах спілкування.

(Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 356).

2) система стандартних, стерео типових словесних формул, уживаних у ситуаціях, що повторюються повсякденно: вітання, вибачення, запрошення, прощання тощо. (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 324.)

^ Мовленнєвий жанр – 1) одиниця мовлення як системно організованої репрезентації мови, дискурсивний інваріант, зразок ідеальної природи, що характеризується певним тематичним змістом, композиційною структурою, відбором фонетичних, лексико-фразеологічних, граматичних, стилістичних засобів, й інтенційно-прагматичними особливостями.

(Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 356).

2) прийняті в конкретних ситуаціях і призначені для передавання певного змісту типові способи перебудови мовлення; розгорнута мовленнєва побудова, яка складається з кількох (іноді значної кількості) мовленнєвих актів, ілокутивна сила котрих підпорядкована певній стратегії й тактиці адресанта. (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 326.)

Мовленнєзнавство – розділ лінгвістики, спрямований на аналіз системної організації мовлення, комплексну характеристику його інваріантних одиниць – мовленнєвих жанрів, особливостей різних сфер спілкування, а також на комплексні дослідження усного звукового мовлення. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 360).

^ Мовна дивергенція – тактичний вияв деяких комунікативних стратегій (зниження статусу адресата, авторитарності тощо) як підкреслення розбіжності комунікативної поведінки, що передбачає різницю коду мовлення мовця й адресата з метою реалізації кооперативного чи конфліктного результату. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 364).

^ Мовна конвергенція – тактичний вияв комунікативної стратегії урівноваження статусу співрозмовників як пристосування адресанта до адресата, що передбачає уподібнення мовлення одного до мовлення другого з метою досягнення комунікативної кооперації. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 368).

^ Мовна особистість – 1) іманентна ознака особистості як носія мови й комуніканта, що характеризує її мовну й комунікативну компетенцію та реалізацію їх у породжені, сприйнятті, розумінні й інтерпретації вербальних повідомлень, текстів, а також в інтерактивній взаємодії дискурсу.

(Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 370).

2) людина, яка володіє сукупністю здатностей і характеристик, які обумовлюють створення й сприйняття нею текстів, що вирізняються мірою структурно-мовної складності та глибиною й точністю відображення дійсності. (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 331.)

^ Мовний (мовленнєвий) акт – базова одиниця мовної комунікації; інтенційно й ситуаційно зумовлене, граматично й семантично організоване висловлення, що супроводжується відповідними діями мовця, спрямованими на адресата та його реакцію. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 373).

Монолог – 1) форма мовлення адресанта, розрахована на пасивне й опосередковане сприйняття, а не безпосередню мовленнєву реакцію адресата. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 393).

2) форма мовлення, витворена внаслідок активної мовленнєвої діяльності адресанта, розрахованої на пасивне і опосередковане її сприйняттям (аудиторією). (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 332.)


Метафора – 1) один з основних тропів, який полягає в перенесенні ознак з одного предмета, явища на другий на підставі подібності. В основі метафори лежить логічний механізм порівняння (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.88);

2) найпродуктивніший креативний засіб збагачення мови, вияв мовної економії, семіотична закономірність, що виявляється у використанні знаків однієї концептуальної сфери на позначення іншої, схожої з нею в якомусь відношенні (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.326).


Метонімія – 1) вид тропа, переносна назва предмета чи явища, яка виникає на основі зовнішнього чи внутрішнього зв’язку між суміжними поняттями (предмет і матеріал, простір і люди, посуд і вміст..) (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.89);

2) найпродуктивніший креативний засіб збагачення мови, вияв мовної економії, семіотична закономірність, що виявляється у перенесенні позначень одного компонента події на інший, імені класу об’єктів цього класу, позначення частини на ціле й цілого на частину за суміжністю в межах однієї ситуації (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.346).


^ Мовний знак – двобічна матеріально – ідеальна одиниця системно організованого мовного коду, яка довільно, символічно й конвенційно фіксує у чуттєвій сприйманій формі певний зміст і служить засобом зображення, отримання, обробки й передачі інформації (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.375).


^ Модель семіозису – абстрактне переважно геометричне зображення зв’язку форми знака з позначеним ним змістом й іншими складниками, наявними у семіотичному акті (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.388).


^ Мотиваційна база – 1) фрагмент структури знань про позначуване, який активується на етапі внутрішнього програмування при породженні номінативної одиниці та являє собою пре вербальну схему майбутньої ономасіологічної структури знака, із якої обираються мотиватор чи мотиватори за умови ономасіологічної імплікації інших компонентів (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.401);

2) мотиваційне слово, від якого утворюється нове слово із похідною основою (мотивоване слово). Мотивоване слово завжди містить мотиваційну основу і словотворчий афікс (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.98).


Мотивація – 1) процес послідовного утворення спільнокореневих слів (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.98);

2) у традиційному словотворі процес формування семантичного й формального зв’язку похідного слова із твірним у межах знакового коду мовної системи; у теорії номінації формальний і семантичний зв'язок між словами як знаками (відносний план) і їхніми позначуваними (абсолютний план), що встановлюється при творенні слів; у сучасній когнітивній ономасіології наскрізна у процесі творення номінативної одиниці лінгвопсихоментальна операція встановлення семантичної й формальної залежності між мотиватором і похідною номінативною одиницею (мотивованим знаком) на підставі зв’язків різних компонентів структури знань про позначуване в етнічній свідомості (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.401).

Морфеміка – 1) розділ мовознавства, що вивчає типи і структуру морфем, закономірності поєднання їх у словах (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.97);

2) вчення про значимі частини слова (морфи і морфеми) (Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь – справочник лингвистических терминов. – М.: ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ», 2001. – С. 207).

^ Метод польового моделювання – представлення у вигляді спрощеної гіпотетичної абстрактної схеми сукупності мовних засобів одного чи всіх мовних рівнів, об’єднаної спільним змістом, формою, способом творення, функцією і т.ін., а також опис структури та складників цієї моделі (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 337).


Модальність – категорія мови й мовлення, що виражає реальні/ірреальні відношення висловлення до дійсності або суб’єктивну кваліфікацію повідомлення мовцем (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 383).


Морфологія – 1) підсистема, рівень мовної системи, одиницею якого є грамема, що розглядається неоднозначно, з одного боку, як елементарне граматичне значення словоформи, з іншого, як наявна в мовній компетенції система словозміни й формотворення певного слова як лексико-граматичної єдності, що в мовленні реалізується у вигляді певної словоформи;

2) один із розділів граматики, лінгвістична галузь, що вивчає систему грамем і словоформи певної мови, її частиномовну класифікацію (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 398).

^ Мовна норма – обрані у процесі комунікативної взаємодії з числа варіантів мовної реалізації, уніфіковані, свідомо фіксовані й найбільш поширені традиційні зразки репрезентації системи мови.С.368

^ Мовна ситуація – ситуація взаємодії різних мов чи різних форм існування однієї мови в певній державі чи регіоні з огляду на їхню функціональну специфіку й ареал поширення.С.371

^ Мовне оточення – соціолінгвістична ситуація, у якій розвивається здатність дитини.С.373

Мовне середовище – етнічні, соціальні, територіальні й інші умови користування певною спільнотою відповідними формами існування мови чи різними мовами.С.373

^ Мовний анклав – сфера поширення мови в іншомовному середовищі.С.375

Мовні зміни – закладені в мові тенденції динаміки системи, які поряд із стійкістю мови забезпечують її функціонування, розвиток та збереження.С.379

^ Мовний союз – особливий тип ареально-історичної спільності мов, яка виявляється у близькості структурно-типологічних рис, здебільшого у граматиці, і в наявності спільного фонду культурних слів, що зумовлене тривалими контактами й мовною конвергенцією в межах єдиного простору.С.379

^ Мовні контакти – процеси взаємодії мов, зезультатом яких може бути вплив однієї мови на іншу, що приводить до змін її лексикону і граматичної системи.С.380

Моноглосія – різновид мовного стану особистості, коли вонаволодіє лише однією формою існування певної мови.С.393

^ Народно-розмовна мова – загальнонародна форма існування мови, яка не є внормованою й застосовується у повсякденному житті народу, його побутовій сфері.С.407

^ Національний варіант мови – різновид національної мови, який використовується різними етносами в певних країнах світу, отримує усвідомленунаціональною спільнотою автономію, хоч не має із власне національною мовою значних системно-структурних розбіжностей.С.411

1   2   3   4   5   6

Похожие:

Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconБибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів
Антропонім – 1) будь – яке власне ім’я людини (особисте ім’я, по батькові, прізвище, прізвисько, псевдонім, криптонім) (Єрмоленко...
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconВикладач: доцент Л. В. Лучкіна
Українська мова національна мова українського народу. Літературна українська мова. Державна українська мова
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconПитання до іспиту з української мови за професійним спямуванням
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед мов народів світу
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconУкраїнська мова
К64 Конкурсні тестові завдання для вступників: Українська мова / Г. І. Вов­чен­ко, А. М. Галас, О. Д. Пискач, Т. М. Розумик, М. І....
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconСумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Робоча програма навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів за напрямом підготовки 020303 Філологія....
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconВульвич Марія Володимирівна дата народження: 18. 11. 1995
Російська мова (вільно), українська мова (рідна), англійська – базова (розмовна, письмова)
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів icon1. сучасна українська літературна мова
У вузькому розумінні — літературна мова, яку вживають три останні покоління учасників мовної комунікації, тобто часові межі її охоплюють...
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconМетодичні вказівки до практичних занять з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів ІІІ курсу спеціальності
Тема: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
«Англійська мова і література»; 020303 «Українська мова і література»; 010102 «Початкова освіта» напрямів підготовки 0203 «Філологія»...
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconПротокол № від 2013р. Програмові вимоги
До складання іспиту з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconПрограма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література
Міністерство освіти і науки України Глухівський державний педагогічний університет
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы