Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів icon

Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів


Скачать 263.02 Kb.
НазваниеБибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів
страница6/6
Размер263.02 Kb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6

Семантика (від гр. semantikos – який має значення, означає) – 1. а) Розділ науки про мову, який вивчає значення слів і виразів та зміну цих значень; семасіологія. б) Значення мовних одиниць. // Ганич Д.І., Олійник І.С. … – С.246.

2. а) Весь зміст, інформація, що передаються мовою чи будь-якою її одиницею. б) Один з основних розділів семіотики. // Лингвистический энциклопедический словарь. … – С.438.

Семантична сітка – формалізована модель представлення значення мовних одиниць, конкретної ситуації або їхньої сукупності у вигляді мережі зв’язків між елементами (вузлами) – значеннями чи концептами та їхніми знаками як складниками відповідних ситуацій. // Селіванова О. … – С.528.

^ Семантичні примітиви – визначені гіпотетичним шляхом польською дослідницею А.Вежбицькою універсальні елементарні змістовні компоненти свідомості, що вважаються метамовою опису семантики природних мов. // Селіванова О. … – С.530.

Синестезія (від гр. synaisthesis – спільне відчуття) – психологічне явище виникнення одного відчуття під впливом неспецифічного для нього подразника замість іншого. // Селіванова О. … – С.539.

Синтаксис (від гр. syntaxis – побудова, сполучення, порядок) – 1) граматична будова речень та словосполучень у мові та закономірності їхнього функціонування в мовленні; 2) галузь мовознавства, розділ граматики, що вивчає закономірності сполучення слів і предикативних одиниць у реченні, будову, ознаки й типи речень і висловлень. // Селіванова О. … – С.544.

Сірконстанти – мисленнєві аналоги показників місця, часу, причини, умови і т.ін. певної ситуації, понятійним корелятом якої є предикатно-актантна рамка або пропозиція. // Селіванова О. … – С.553.

Скрипт – 1. Гортанний звук, який утворюється краями голосових зв'язок, що вдаряють одна одну. // Ахманова О.С. … – С.418.

2. Структура репрезентації процедурних знань (як і сценарій), що стосуються конкретних учасників ситуації. // Селіванова О. … – С.559.

Слот – термін дескриптивізму, зокрема, тагмеміки К.Пайка як варіанта дистрибутивного синтаксису, де С. розглядався як синтаксична позиція. // Селіванова О. … – С.567.

^ Структури репрезентації знань – умовні та спрощенні моделі свідомості, які представляють різнопланову інформацію, набуту на підставі різних пізнавальних психічних механізмів людини в її взаємодії з навколишнім світом й у процесі внутрішньої рефлексії. // Селіванова О. … – С.583.

Суб’єкт (від лат. sybjectum – підкладене) – 1. а) Предмет судження, логічний підмет. б) Граматичний підмет. // Ганич Д.І., Олійник І.С. … – С.296.

2. Мисленнєвий аналог носія предикативних процесів, станів, відношень у певній події, ситуації. // Селіванова О. … – С.589.

Сфера джерела – концептуальна сфера, що постачає власні знаки до іншої сфери (мішені), в якій вони стають метафоричними позначеннями. // Селіванова О. … – С.594.

Сфера мішені – концептуальна сфера, що отримує знаки з іншої сфери (джерела), які стають у ній метафоричними позначеннями. // Селіванова О. … – С.594.

Схема – 1. Те саме, що модель. // Ахманова О.С. … – С.466.

2. Структура репрезентації процедурних знань, альтернатива фрейму, який представляє декларативні знання. // Селіванова О. … – С.594.

Схемата – різновид фрейму, що представляє конкретні об’єкти чи ситуації, які мають візуальні образи у свідомості людини (базовий рівень категоризації). // Селіванова О. … – С.596.

Сценарій – структура репрезентації процедурних знань, яка представляє неавтоматичну життєву ситуацію та правила цілеспрямованої поведінки в ній, на відміну від фрейму, що оперує декларативними знаннями. // Селіванова О. … – С.596.

Семантика – 1) наука про значення слів і виразів та зміну цих значень; значення мовних одиниць-слів, словосполучень, фразеологічних зворотів, речень (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.151);

2) – весь зміст, інформація, які передаються мовою або якоюсь його одиницею (словом, словосполученням, реченням);

- розділ мовознавства, який вивчає цей зміст, інформацію;

- один з основних розділів семіотики (Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В.Н.Ярцева. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С.438).


Сигніфікат – понятійний зміст мовного знака (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.536).


Символічний знак – згідно з класифікацією знаків Ч.Пірса, знак умовного, довільного зв’язку з позначеним (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.537).

Словотвір – 1) розділ мовознавства, що вивчає словотворчу підсистему мови, механізм творення слів на базі наявної в мові системи морфем і способів їхнього поєднання (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С.563);

2) – утворення нових слів (похідних, складних) за певними мовними закономірностями;

- розділ мовознавства, що вивчає будову слова та способи їхнього творення (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.168).


Семантика - наука про значення слів і виразів та зміну цих значень; значення мовних одиниць-слів, словосполучень, фразеологічних зворотів, речень (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.151).


Стилістика - 1) розділ мовознавства, що стосується умов і мети використання мовних засобів у різних ситуаціях спілкування, відповідно до сфер суспільства, комунікації, вивчає функціональні стилі літературної мови в її синхронізації та діахронізації (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.174);

- 2) галузь лінгвістики , що вивчає принципи використання різнорівневих мовних засобів, спрямованих на досягнення певного граматичного результату залежно від особливостей сфери спілкування (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 580 ).

Семантика – наука про значення слів і виразів та зміну цих значень; значення мовних одиниць-слів, словосполучень, фразеологічних зворотів, речень (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.151).


Соціолінгвістика – маргінальна галузь мовознавства, що вивчає вплив суспільних явищ і процесів на виникнення, розвиток, соціальну й функціональну диференціацію й функціонування мов, а також зворотний зв’язок мови й соціуму (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 568 ).


Стилістика – 1) розділ мовознавства, що стосується умов і мети використання мовних засобів у різних ситуаціях спілкування, відповідно до сфер суспільства, комунікації, вивчає функціональні стилі літературної мови в її синхронізації та діахронізації (Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – С.174);

2) галузь лінгвістики , що вивчає принципи використання різнорівневих мовних засобів, спрямованих на досягнення певного граматичного результату залежно від особливостей сфери спілкування (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 580 ).

Соціолінгвістика - маргінальна галузь мовознавства, що вивчає вплив соціальних явищ і процесів на виникнення, розвиток, соціальну й функціональну диференціацію й функціонування мов, а також зворотний зв'язок мови й соціуму. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 568).

Спілкування – 1) цілеспрямований, соціально зумовлений процес обміну інформацією між людьми в різних сферах їхньої пізнавально-трудової та творчої діяльності, який реалізується переважно за допомогою вербальних засобів. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 571).

2) сукупність зв’язків і взаємодій людей, суспільств, суб’єктів (класів, груп, особистостей), у яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками та результатами діяльності. (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 338.)

^ Способи спілкування – засоби регулювання інтерактивності в комунікації. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 574).

Стилістика – галузь лінгвістики, що вивчає принципи використання різнорівневих мовних засобів, спрямованих на досягнення певного прагматичного результату залежно від особливостей сфери спілкування. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 580).

^ Сфера дискурсивності – термін дискурс-аналізу, позначає сферу мовних знаків і значень, на якій ґрунтується певний дискурс, не виходячи за її межі. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 594).

^ Сфера спілкування – певний вид суспільної діяльності, який зумовлює відповідне застосування мови. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 594).

^ Теорія комунікативного пристосування – концепція комунікативної лінгвістики й між культурної комунікації, згідно з якою комуніканти змінюють моделі власної комунікативної поведінки з метою пристосування до моделі партнера спілкування, що зменшує комунікативний шум, оптимізує розуміння, сприяє досягненню кооперативного результату. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 606).

^ Теорія мовних (мовленнєвих) актів – логіко-лінгвістичний напрям дослідження одиниць вербальної комунікації як інтенційно й ситуаційно зумовлених, граматично й семантично організованих висловлень з огляду на супроводжувальну дію мовця і результуючу реакцію адресата. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 609).

^ Теорія релевантності – прагматико-когнітивна концепція, згідно якою процес пізнання повинен ґрунтуватися на доречності нової інформації, її пов’язаності з уже відомими фактами, а комунікація – на відповідності комунікативних дій мовця умовам певної ситуації спілкування, контексту. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 616).


Таксис – функціонально-семантична категорія, яка виражає відношення часу одного процесу до іншого у висловленні, тексті (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 598 ).


Темпоральність - функціонально-семантична категорія, яка виражає часові відношення в мовній системі, позначені стандартними граматичними, словотворчими, синтаксичними й лексичними засобами, й у мовленні у вигляді часової локалізації події у її відношеннях до часу інших подій у висловленні, тексті (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 604 ).


Теорія поля – напрям різних мовознавчих дисциплін, метою якого є моделювання на матеріалі різних мовних рівнів полів відповідних типів (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 613 ).

Тест Пірсона – методика перевірки значимості кількісних результатів статистичного аналізу, оцінки розходжень між теоретичною моделлю та спостереженнями з точки зору їхньої достовірності (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 619 ).

Темпоратив – термін семантичного синтаксису, відмінкової граматики, логічної семантики; мисленнєвий аналог часових параметрів ситуації, один з компонентів (ад’юнктів) у структурі пропозиції або предикатно-аргументній структурі (Ми приїдемо влітку. Хоч би так було завжди). // Селіванова О. … – С.604.

Теорія інтеграції – концепція американських дослідників Ж.Фоконьє, М.Тернера, Л.Талмі, яка претендує на універсальність і є узагальненням механізмів поєднання blending (змішування, інтеграції) двох вихідних ментальних просторів (input spaces 1 і 2), на базі якого формується породжувальний простір (generic space) і змішаний простір (blended space), що містить елементи вихідних просторів і генерує нову власну когнітивну структуру. // Селіванова О. … – С.604 – 605.

^ Теорія прототипів – одна з концепцій мовної категоризації дійсності в сучасній когнітивній лінгвістиці. // Селіванова О. … – С.615.

Термінал – термін фреймового моделювання; вузол мережі зв’язків асоціативно-термінальної частини фрейму, репрезентований поглибленою інформацією про об’єкт моделювання. // Селіванова О. … – С.618.

Траектор – термін когнітивної граматики американського дослідника Р.Ленекера, є членом опозиції Т. й орієнтира як протилежності та єдності змісту певних мовних одиниць, одна з яких (орієнтир) може служити відправним моментом для існування іншої (траектора). // Селіванова О. … – С.623.

Трансгресив – термін семантичного синтаксису, мисленнєвий аналог результату каузації перетворення, один з аргументів у структурі пропозиції або предикатно-аргументній структурі. // Селіванова О. … – С.624.

Транслатив – глибинний відмінок, який виражає значення переміщення, зміни місцезнаходження, стану чи якості. // Селіванова О. … – С.625.

Увага – когнітивна здатність до концентрації й фокусування сприйняття або інтелектуальної діяльності на певному об’єкті з метою його виділення, упізнання, осмислення, вивчення. // Селіванова О. … – С.628.

Узус – загальноприйняте вживання слів і речень у мовленні, на відміну від норми літературної мови й ідіолектів.С.629


Функції мовних одиниць – головне поняття функціональної лінгвістики, розглядається переважно як призначення певної мовної одиниці для передачі якогось елементарного змісту (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 647 ).


Функціоналізм – наукова методологія, що передбачає сприйняття об’єкта в його взаємодії із середовищем як діяльності, функціонування системи (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 648 ).


Функціональна граматика – напрям граматики, який досліджує категорйно-функціональну специфіку різнорівневих одиниць мовної системи та їхнє функціонування в мовленні, комунікативних ситуаціях (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 649 ).


Функціональний підхід – напрям дослідження мови, що передбачає її розгляд у дії, у процесі функціонування з огляду на цілеспрямовану природу мовних одиниць і явищ (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 650 ).


Функціонально-семантична категорія (ФСК) – ознака мовних одиниць різних рівнів, яка концептуально інтегрує їх із мовленнєвими одиницями на підставі спільного призначення (функції) (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 651 ).


Функціонально-семантичне поле (ФСП) – певним чином організована сукупність різнорівневих мовних одиниць і явищ мовлення, об’єднаних спільністю елементарного змісту як бази функціонально-семантичної категорії (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 652 ).


Фонетика – розділ мовознавства, який вивчає звукову будову мови з огляду на акустичну й артикуляційну природу одиниць мовленнєвого потоку (звуків, складів, фонетичних слів, синтагм, фраз), а також інтонаційних засобів їхнього функціонування (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 635 ).


Фонологія – розділ мовознавства, який вивчає функціонально значиму систему найменших одиниць звукового рівня мови (фонем), їхній зв’язок з іншими мовними одиницями та звуками як одиницями мовлення, а також установлює принципи визначення фонемного складу мови (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – К., 2006. – С. 637 ).

Фабрикатив – термін семантичного синтаксису, мисленнєвий аналог матеріалу, речовини, із яких виготовлений, складається предмет, один з аргументів у структурі пропозиції або предикатно-аргументній структурі (Я отримав золоту обручку. Розбилася вітрина зі скла). // Селіванова О. … – С.632.

Фінітив – термін семантичного синтаксису, мисленнєвий аналог мети, призначення дії, один з ад’юнктів у структурі пропозиції або предикатно-аргументній структурі (Я піду прати. Ця доріжка для бігу). // Селіванова О. … – С.632.

Фрейм (від англ. framework – каркас) – структура репрезентації знань, у якій відображено набуту досвідним шляхом інформацію про деяку стереотипну ситуацію та про текст, що її описує, а також інструкцію по її використанню. // Селіванова О. … – С.645.

^ Форма існування мови – зрозумілий носіям мови різновид її функціонування, що передбачає системну організацю й комунікативно-прагматичну орієнтацію, відповідні до потреб певної сфери спілкування чи застосування.С.639

Херема – мінімальна одиниця парамов як окремих знакових систем невербальної природи, план вираження яких будується на жестикуляторно-мімічній і пантонімічній основі (мови глухонімих, мови жестів деяких племен). (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 653).

Хронеміка – 1) часові параметри, які використовуються в комунікації як допоміжні, паравербальні (супровідні), зокрема, тривалість спілкування, часові показники реплік діалогу, регламентованість часу спілкування, сприйняття часу партнерами комунікації (спізнення, точність, обов’язковість, дотримання регламенту) і т. ін. (Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006 – С. 655).

2) час, який впливає на перебіг спілкування (хезитація, очікування початку спілкування, проведений у спілкуванні час тощо). (Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. Короткий термінологічний словник – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 342).

Холізм – один із принципів когнітивного аналізу структур зберігання, обробки, переробки й використання мовних знань, що передбачає розгляд людської свідомості як цілісної функціональної системи, у якій мова є однією з підсистем, підкореною спільним когнітивним законам. // Селіванова О. … – С.654.

Холонім – позначення предмета як цілого при наявності в мові знаків його частин – партонімів. // Селіванова О. … – С.655.

Цепція – структура репрезентації знань, яка поєднує й узагальнює категорії чуттєвого сприйняття світу з категоріями понятійного мислення. // Селіванова О. … – С.656.
1   2   3   4   5   6

Похожие:

Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconБибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів
Антропонім – 1) будь – яке власне ім’я людини (особисте ім’я, по батькові, прізвище, прізвисько, псевдонім, криптонім) (Єрмоленко...
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconВикладач: доцент Л. В. Лучкіна
Українська мова національна мова українського народу. Літературна українська мова. Державна українська мова
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconПитання до іспиту з української мови за професійним спямуванням
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед мов народів світу
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconУкраїнська мова
К64 Конкурсні тестові завдання для вступників: Українська мова / Г. І. Вов­чен­ко, А. М. Галас, О. Д. Пискач, Т. М. Розумик, М. І....
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconСумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Робоча програма навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів за напрямом підготовки 020303 Філологія....
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconВульвич Марія Володимирівна дата народження: 18. 11. 1995
Російська мова (вільно), українська мова (рідна), англійська – базова (розмовна, письмова)
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів icon1. сучасна українська літературна мова
У вузькому розумінні — літературна мова, яку вживають три останні покоління учасників мовної комунікації, тобто часові межі її охоплюють...
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconМетодичні вказівки до практичних занять з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів ІІІ курсу спеціальності
Тема: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
«Англійська мова і література»; 020303 «Українська мова і література»; 010102 «Початкова освіта» напрямів підготовки 0203 «Філологія»...
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconПротокол № від 2013р. Програмові вимоги
До складання іспиту з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»
Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів iconПрограма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література
Міністерство освіти і науки України Глухівський державний педагогічний університет
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы