Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи icon

Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи


Скачать 50.13 Kb.
НазваниеКонтроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи
Размер50.13 Kb.
ТипДокументы

КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ

1. Господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи

Контроль – перевірка виконання господарських рішень з метою визначення їх законності, встановлення причин порушення законодавства у діяльності підприємств та організацій.

Фінансово-господарський контроль – це процес спостереження і перевірки господарських і фінансових операцій підприємств з метою виявлення відхилень від норм чинного законодавства, встановлення достовірності і ефективності здійснених операцій, усунення і попередження негативних явищ і тенденцій.

Фінансово-господарський контроль виконує такі основні функції: профілактичну, інформаційну і мобілізуючу.

У ринковому середовищі контролю підлягає вся господарсько-фінансова діяльність підприємства, що спонукає підприємців відповідально ставитися до виконання своїх обов’язків. З іншого боку, ліквідуються умови, які породжують безгосподарність. Контроль у цьому випадку покликаний виявляти подібні явища і сприяти їх ліквідації, реалізуючи при цьому профілактичну функцію.

Інформаційна функція полягає в тому, що одержана під час контролю інформація є підставою для прийняття відповідних рішень і проведення коригуючих дій, завдяки яким забезпечується нормальне функціонування об’єкта, що перевіряється.

У процесі контролю виявляють не тільки недоліки, а й позитивні сторони діяльності. Останні як передовий досвід можуть стати надбанням інших суб’єктів господарювання, завдяки чому реалізується мобілізуюча функція контролю.

За суб'єктами фінансово-господарський контроль в Україні поділяється на державний, муніципальний, незалежний і внутрішньогосподарський (контроль власника).

Ревізія - метод заключного контролю, який дає можливість зробити всебічну оцінку виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та інших об’єктів підприємницької діяльності щодо виконання виробничих і фінансових планів, витрачання матеріальних і трудових ресурсів, результатів некомерційної діяльності за звітний період, забезпечення збереження власності, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Змістом фінансово-господарського контролю є господарсько-фінансова діяльність підприємств, збереження матеріальних цінностей і грошових коштів, стан обліку і звітності, законність дій посадових осіб.

Основна мета контролю – об'єктивне вивчення фактичного положення справ в господарсько-фінансовій діяльності підприємств, виявлення тих чинників і умов, які негативно впливають на виконання ухвалених рішень і досягнення поставленої мети.

Інвентаризація — це перевірка в натурі наявності та стану матеріальних запасів і вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань і звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку. За допомогою інвентаризації виявляють випадки нестач, крадіжок, псування цінностей.

^ 2. Організація і планування контрольно-ревізійної роботи

Перевірка – це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою. Предметом ревізії є документальні дані, що вивчаються з позиції їх законності, достовірності та доцільності. У документах фіксують господарські операції, які здійснюються на підприємстві. Ревізія охоплює наявність і рух усіх активів і пасивів підприємства. Таким чином, об’єктами ревізії на будь-якому підприємстві є документальна інформація про наявність та рух коштів, виробничих запасів, готової продукції, основних засобів, капіталу, використання трудових ресурсів і фонду оплати праці, процес створення і реалізації продукції, а також розрахункові, кредитні операції, джерела формування коштів та їх цільове використання.

За належністю ревізії розподіляють на відомчі ревізії – такі, які проводяться на підприємствах за розпорядженням вищого органу; позавідомчі ревізії – призначаються і проводяться суб’єктами контролю інших міністерств і відомств, наприклад, органами Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України та іншими; змішані ревізії – проводяться спільно суб’єктами відомчого і позавідомчого контролю. За порядком призначення ревізії є: планові – проводяться на підприємствах відповідно до затверджених планів контролюючих органів; позапланові – проводяться у випадках, не передбачених планом, а саме: на вимогу суду, в разі надходження повідомлення про порушення законодавства, зловживання посадових осіб тощо. За обсягом перевірки ревізії поділяють на тематичні – проводяться контролюючими органами з окремих спеціальних питань, наприклад перевірка дотримання трудового законодавства; повні – охоплюють усі сторони господарського суб’єкта, який ревізується; часткові – стосуються тільки окремих видів діяльності підприємства, наприклад правильності нарахування та сплати податку на прибуток. За способом проведення ревізії є: суцільні – передбачають перевірки всіх бухгалтерських документів і регістрів підприємства за весь період, що ревізується; вибіркові – охоплюють лише частину бухгалтерських документів, які відбираються за обраною схемою за певний період часу; комбіновані – ґрунтуються на тому, що частина документів перевіряється суцільним способом, а частина – вибірковим. За порядком проведення ревізії поділяють на первинні – здійснюються на конкретному підприємстві певним складом ревізорів уперше. Повторні ревізії проводяться після первинних ревізій у зв’язку з необ’єктивним, неправильним відображенням їх результатів в актах, за вимогою судово-слідчих органів тощо; додаткові ревізії – проводяться для доповнення чи уточнення окремих питань у зв’язку з виникненням нових обставин або неякісно проведеними первинними та повторними ревізіями. За відношенням до підприємства ревізії поділяють на внутрішні – здійснюються органами внутрішнього контролю підприємства (бухгалтерією, планово-економічним відділом, юридичним відділом тощо); зовнішні – здійснюються суб’єктами контролю, які не входять до складу підприємства, що перевіряється. За відношенням до обов’язків суб’єктів контролю, ревізії поділяють на обов’язкові – проводяться вищими організаціями на підвідомчих підприємствах у плановому порядку; статутні – проводяться на підприємствах відповідно до їх статуту. За кількістю учасників: колективні ревізії – проводяться на підприємстві бригадою перевіряючи; індивідуальні – проводяться на підприємстві лише одним ревізором.

План ревізій – це документ, в якому визначені об’єкти ревізій, дати їх початку і закінчення, способи проведення, а також наведений перелік контрольно-ревізійних робіт.

Ревізор (члени ревізійної бригади) повинен пред’явити керівнику підприємства, що ревізується, посвідчення на право проведення ревізії. Посвідчення видаються контролюючими органами. Прибувши на об’єкт ревізії, ревізор (керівник групи) представляється керівникові, пред’являє свої повноваження і разом із керівником підприємства організовує інвентаризацію каси, матеріальних цінностей.

Під час ревізії він на окремих аркушах або в робочому зошиті реєструє виявлені факти порушень, зловживань, групуючи їх за розділами майбутнього акта ревізії. Зібрані матеріали ревізор ретельно перевіряє і систематизує для складання акта, яким оформляються результати ревізії. Акт ревізії є основний і проміжний. Основний акт ревізії – це документ, в якому в узагальненому вигляді фіксуються виявлені порушення та недоліки, виявлені перевіркою. Проміжний акт складають при виявленні окремих порушень. Стосовно них від посадових осіб потрібно взяти письмові пояснення.

Методика ревізії – це сукупність способів і прийомів, що дають можливість провести ревізію

Зіставлення – виявлення спільних і відмінних фактів, які відображені в документах.Вимірювання – визначення числового значення величин. Спостереження – сприйняття дій, що виконуються, наприклад, за своєчасністю підвезення сировини і матеріалів для виробництва: будівельних матеріалів, зелених кормів коровам тощо. Експеримент – вивчення фактів дійсності шляхом експериментальної перевірки. Вона поєднує в собі зіставлення, вимірювання і спостереження. Математичне моделювання – створення моделі об’єкта ревізії. Абстрагування – відокремлення думок від несуттєвих явищ, властивостей, що досліджуються, і одночасне виділення тих сторін, які необхідні ревізору щодо конкретного об’єкта вивчення.

^ 3. Контроль і ревізія грошових коштів та банківських операцій

Здійснюючи ревізію на підприємстві перевіряючий повинен з’ясувати:

- стан контролю на підприємстві за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей;

- забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей;

- забезпечення контролю за отриманням грошей;

- дотримання порядку документального оформлення надходження грошей в касу та їх видачу;

- своєчасність оприбуткування грошових коштів;

- дотримання ліміту каси та умов видачі грошей під звіт;

- стан обліку касових операцій;

Насамперед слід звернути увагу на приміщення каси. Воно повинно бути ізольованим, спеціально захищеним від можливого проникнення Вікна повинні мати решітки, двері повинні бути металевими або оббитими листовою сталлю, причому в них повинно бути віконце для видачі грошей, яке закриваються. Доступ осіб, які не мають відношення до її роботи забороняється. Крім того, каса повинна постійно охоронятись. Ключі від сейфів і печатки повинні зберігатись у касирів ,а їх дублікати - в конверті опечатаному сургучевою печаткою, в сейфі керівника підприємства.

Будь-яка перевірка починається з вивчення акту попередньої ревізії і встановлення заходів, що були зроблені для усунення порушень і недоліків, встановлених попереднім актом ревізії.

Для того, щоб успішно виконати поставлені завдання, ревізію коштів слід починати з перевірки готівки і цінних паперів, які зберігаються на даний момент у касі. Потім перевіряють додержання Положення про ведення касових операцій і законність банківських операцій. Така послідовність не виключає інших варіантів перевірок, якщо вони будуть зручнішими і ефективнішими. Інвентаризацію готівки в касі проводять раптово. Ревізію каси проводять у присутності головного бухгалтера і касира підприємства. Особливо ретельно слід перевірити дотримання підприємствами встановленого ліміту готівки в касі. Слід насамперед з’ясувати наявність рахунків у підприємства, скільки їх і в яких банках вони відкриті. Маючи таку інформацію можна уточнити і проаналізувати рух коштів на рахунках. При цьому з’ясовується законність відкриття рахунків.

Перевіряючи банківські операції, слід використати виписки банків і додані до них документи. Всі факти порушень, виявлені при ревізії банківських операцій слід відобразити в акті ревізії.

^ 4. Контроль і ревізія розрахункових операцій

Підставою для перевірки розрахунків з підзвітними особами є накази і розпорядження, авансові звіти із прикладеними документами, записи по рахунку 372 “ Розрахунки з підзвітними особами ”. Ревізію розрахунків з підзвітними особами починають із перевірки змісту касових операцій і операцій по рахунках в банку.

Крім того, треба з’ясувати наскільки ці порушення вплинули на податкові зобов’язання, адже за несплату податків (ПДВ, акциз та податок на прибуток) до підприємства застосовуються досить значні фінансові санкції, а винні особи повинні притягуватись до відповідальності згідно з законодавством.

Перевірку розрахунків з підзвітними особами доцільно починати з попереднього розгляду сальдо й місячних оборотів за кореспондуючими рахунками до рахунка 372 “ Розрахунки з підзвітними особами ”.

Ревізор встановлює, чи визначене коло осіб, що мають право одержувати гроші під звіт. Список осіб, яким можна видавати гроші під звіт, затверджується наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Аванси під звіт видаються із каси підприємства для операційно-господарських витрат і на службові відрядження. Тому ревізор перевіряє використання підзвітних сум за цільовим призначенням.

Ретельно перевіряють витрату підзвітних сум на відрядження. Обов’язково ревізор повинен вивчити необхідність та доцільність направлення працівника у відрядження і дотримання граничних термінів відрядження, з’ясувавши чи не направлялись працівники для вирішення питань не пов‘язаних з службовою діяльністю, або без наявної виробничої потреби. Коли в процесі ревізії виникне необхідність, слід зробити зустрічні перевірки а їх результати обов’язково відобразити в акті ревізії.

^ 5. Контроль і ревізія основних засобів та нематеріальних активів

Основна відповідальність за організацію та забезпечення контролю за зберіганням і збереженням матеріальних ресурсів покладається на внутрішньогосподарський контроль, який здійснюють керівники підприємств, спеціалісти керівники виробничих підрозділів, обліково-економічна служба, матеріально відповідальні особи. Важливим організаційним питанням є закріплення основних засобів за матеріально відповідальними особами. Трактори, комбайни, автомобілі, іншу сільськогосподарську техніку закріплюють за механізаторами та водіями по акту. Важливо, щоб у ньому був зазначений технічний стан і комплектність кожного інвентарного об’єкта. Керівники і спеціалісти також постійно стежать за технічним станом будівель, споруд, техніки, організовують їх ремонт, вживають заходів щодо найбільш повного використання виробничих потужностей та експлуатаційних можливостей, дотримання правил експлуатації машин, обладнання та їх зберігання. Перед збиранням урожаю оглядають складські приміщення, токи, овочесховища, з’ясовують їх відповідність вимогам зберігання врожаю. Результати перевірки фактичної наявності основних засобів оформляють проміжними актами. Інвентаризацію основних засобів проводять за видами майна відповідно до кваліфікаційних груп, за галузями, місцями зберігання та особами, відповідальними за збереження цінностей. Для відображення результатів інвентаризації складають порівняльні відомості по тих об’єктах, по яких виявлене відхилення від облікових даних. У процесі ревізії здійснюють контрольні вибіркові обстеження об’єктів основних засобів, виявляють відповідність їх фактичного стану наявній розрахунково-платіжній і технічній документації. Первинні документи на оприбуткування обладнання, техніки, транспортних засобів (товарно-транспортні накладні рахунки-фактури, акти) порівнюють із даними складського обліку, бухгалтерськими регістрами(інвентарні картки або книги), журналом реєстрації доручень та платіжними документами, що підтверджуються випискою банку.

У процесі ревізії перевіряють обґрунтованість списання основних засобів із будь-яких причин. При цьому уважно вивчають акти на списання, порівнюють їх з інвентарними картками, щоб переконатися в достовірності строку корисного використання, вказаному в акті, звертають увагу на суму зносу.

^ 6. Контроль і ревізія матеріальних запасів

Перевіряючи стан і організацію складського господарства встановлюють: забезпеченість приміщеннями, їх технічний стан, наявність вагових приладів, тари та іншого обладнання, дотримання правил складування і зберігання товарно-матеріальних цінностей (підтримання відповідного температурного режиму, вологості, правильність закладання овочів, картоплі та фруктів на тривале зберігання тощо), забезпечення засобами протипожежної безпеки, організація сторожової охорони, закріплення майна за матеріально відповідальними особами.

Основними прийомами проведення інвентаризації в сільськогосподарських підприємствах є:

- перерахунок – при інвентаризації об’єктів, які обліковують у штуках (наприклад, тракторів, автомобілів, коней, малоцінного інвентарю, приладів та ін.);

- зважування – при інвентаризації майна яке обліковують в одиницях маси (наприклад, продуктів харчування, зерна та ін.);

- обмір – при інвентаризації цінностей, кількість яких можна визначити лише за допомогою вимірювань (наприклад, лісоматеріалів, нафтопродуктів тощо).

^ 7. Контроль і ревізія використання трудових ресурсів та фонду оплати праці

Ревізію операцій щодо оплати праці доцільно здійснювати в такому порядку: перевірка обґрунтованості нормативів щодо оплати праці, розцінок, ставок заробітної плати, правильність її нарахування та розрахунків з персоналом, перевірка документального обґрунтування і обліку за заробітною платою та витрат, пов’язаних з оплатою праці.

Незалежно від діючих на підприємстві форм і систем оплати праці, у першу чергу, необхідно перевірити облік особового складу, що ведеться в відділі кадрів підприємства.

У зв’язку з цим перевіряють рух особового складу, що оформляється первинними документами: наказом або розпорядженням по підприємству про прийом на роботу (П-1), переведенням (П-5), звільненням (П-8), наданням відпустки (П-6). Розрахунок оплати праці робітників відрядників і визначення об’єму виконання робіт перевіряють на підставі первинних документів обліку виробітку. При ревізії підсобних, допоміжних виробництв, обслуговуючих господарствах для перевірки виконаних робіт використовуються відомості виробітку продукції (П-17), відомості виходу продукції (КС-22), дорожні листи (N-4) та інші документи.

Крім оплати праці за виготовлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, відпрацьований час, перевіряють нарахування інших видів виплат за нормами, передбаченими діючим законодавством, а саме:

– за роботу в святкові і вихідні дні, де оплата здійснюється у подвійному розмірі;

– за роботу в нічний час, що оплачується у підвищеному розмірі, встановленому тарифною угодою і колективним договором, але не нижче 20 %;

– за часи простоїв не з вини працівника, що оплачується згідно з розрахунками не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу).

При ревізії перевіряють також правильність нарахування і оплати днів відпустки, що здійснюється з урахуванням середнього заробітку за 12 попередні календарних місяців. Цей середньомісячний заробіток ділиться на середньомісячну кількість робочих днів (25,2) і дає в результаті середньоденний заробіток працівника. Одержаний середньоденний заробіток множиться на кількість днів відпустки і визначається сума оплати чергової відпустки. Ці розрахунки відпускних працівникам перевіряють на підставі застосування методів аналітичної перевірки.

Не видана в строк заробітна плата (через неявку одержувачів) перевіряється за дебетом рахунка 661 “Розрахунки за заробітною платою” і за кредитом рахунка 662 “Розрахунки з депонентами”.


^ 8. Контроль і ревізія собівартості продукції та її реалізації

Собівартість – грошове вираження суми витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції, робіт, послуг. У собівартості відображені всі сторони діяльності підприємства.

Насамперед слід визначити правильність віднесення витрат на виробництво і реалізацію продукції. Величина собівартості впливає на формування рентабельності, розмір резервного капіталу й фондів спеціального призначення. Облік витрат на виробництво і реалізацію продукції, що включаються в собівартість, базується на первинній документації, якою оформляються всі операції з випуску продукції. Особливу увагу звертають на склад витрат за видами калькуляційних статей: використовують кошториси, щоб виявити допущені втрати чи перевитрати.

Ретельній перевірці підлягають статті, пов’язані матеріальними витратами, видатками на оплату праці, на обслуговування виробничого процесу. На рівень собівартості суттєво впливають непродуктивні втрати (втрати від браку, простоїв, нестач).

Разом з тим ревізор досліджує витрати виробництва, їх структуру за кілька років, що дає можливість прогнозувати основні напрями пошуку резервів зниження собівартості продукції.

Важливою ділянкою ревізії є вивчення нормативно – планової собівартості окремих видів продукції. Калькуляційні статті витрат її порівнюють із фактичною собівартості і при встановленні відхилень (особливо у бік підвищення собівартості продукції) з’ясовують їх причини.

Витрати на сировину і матеріали перевіряють шляхом з’ясування правильності їх витрачання, технічного обслуговування норм їх витрачання і розрахунків транспортно – заготівельних витрат. Прийняті за основу в планових або лабораторіях нормування сировини і матеріалів. Особливу увагу при ревізії приділяють перевірці відходів сировини і матеріалів, виявленню резервів їх зменшення, а також використання у виробництві.

При перевірці витрат, пов’язаних з оплатою праці, з’ясовують правильність норм виробітку, розцінок. При цьому звертають увагу на недопустимість включення у відомість норм і розцінок за окремими видами продукції трудових витрат на виготовлення деталей і комплектуючих виробів, які підприємство одержує зі сторони.

^ 9. Контроль і ревізія власного капіталу

Основними завданнями ревізії власного капіталу є перевірка:

- правильності формування і використання (вилучення) власного капіталу;

- дотримання встановленого установчими документами розміру статутного капіталу;

- правильності ведення обліку внесків до статутного капіталу і розрахунків за дивідендами тощо.

Джерелами ревізії є:

- первинні документи (акції, прибуткові касові ордери про збір установчих внесків, акти приймання-здавання до статутного капіталу установчих внесків тощо);

- регістри синтетичного й аналітичного обліку з рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49;

-Головна книга;

-звітність.

Ревізор перевіряє, чи дотримуються на підприємстві статутних положень, чи правильно формується майно підприємства за рахунок інвестування його діяльності, як здійснюється розподіл цього майна, виробленої продукції й одержаного прибутку, чи раціонально використовуються додаткові грошові внески або майно учасників (засновників) на розвиток підприємства (в окремих випадках на покриття збитків, сума статутного (пайового) капіталу обов'язково реєструється в державному реєстрі.

Ревізор з’ясовує, чи відповідає сума статутного (пайового) капіталу розміру, зафіксованому в реєстрі, чи дотримуються правил, за якими статутний капітал довірчого товариства має бути не меншим встановленого ліміту.

^ 10. Контроль і ревізія зобов’язань

Основним завданням ревізії є перевірка правильності проведення відповідних розрахунків платежів в бюджет і державні цільові фонди та своєчасності їх перерахування відповідно до чинного законодавства. Спочатку слід встановити, який спосіб оподаткування використовувало ревізуєме підприємство і які податки при цьому сплачувало. У зв‘язку з цим, необхідно перевірити правильність складання необхідної податкової звітності та декларацій, а також своєчасність їх подачі в податкову інспекцію. При цьому встановлюється своєчасність перерахунку коштів. Ретельно перевірити на підставі первинних документів кожну статтю валових доходів та валових витрат за даними податкового обліку. Ревізор перевіряє правильність обліку валового прибутку, а відтак тієї його частини, яка безпосередньо оподатковується. Тому зіставляють на ідентичність балансові дані про прибуток з його обліку у Головній книзі, журналах-ордерах, на рахунку 79 “Фінансові результати” і за Звітом про фінансові результати. Особливо уважно слід перевірити обґрунтованість застосування пільг по податку на додану вартість .Факти свідчать що, саме тут найбільше порушень.

Кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності повинна відображатись в складі податкових зобов’язань.

Слід перевірити надані до оплати рахунки і звірить з даними по виконаних об’ємам робіт віднесених на рахунок 15 “Капітальні інвестиції”. При цьому на кожен виконаний об’єм робіт повинні бути прикладені акти про виконані роботи.

У всіх випадках слід встановити реальність кредиторської заборгованості постачальникам по обліку, її відповідність даним фінансової звітності. По кожному випадку виявляють дотримання строків позовної давності.

Ревізору слід встановити правильність відображення в балансі відповідних залишків заборгованості. У випадках встановлених розбіжностей слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним постачальником і підрядником окремо.

^ 11. Оцінювання стану обліку, звітності та внутрішнього господарського контролю

Перевіряючи облікову політику ревізованого підприємства, ревізор насамперед цікавиться наявністю наказу про облікову політику та оцінкою його змісту на відповідність чинному законодавству та особливостями функціонування підприємства.

Перевірка обґрунтованості планів роботи бухгалтерії і стану їхнього виконання.

Перевірка організації архіву облікової інформації. Наприкінці звітного періоду всі документи мають бути зброшуровані в папки, пронумеровані, підписані та здані в архів для зберігання (має бути спеціальне, належно обладнане службове приміщення). Під час перевірки звертається увага на наявність у бухгалтерії описів архівних справ (папок) по роках і правильність складання актів про знищення документів, щодо яких закінчився нормативний термін зберігання, установлений чинним законодавством.

Перевірка використання головним бухгалтером своїх прав і виконання службових обов’язків як керівника облікової і контрольної роботи на ревізованому підприємстві.

Перевірка організації облікової і контрольної роботи на підприємстві починається з обстеження стану організації облікового процесу в бухгалтерії ревізованого підприємства.

Основні порушення, що виявляються працівниками державної контрольно-ревізійної служби під час перевірки організації облікової і контрольної роботи:

а) відсутність на підприємстві єдиної облікової політики;

б) відсутність в обліковій політиці окремих положень, які

мають важливе значення для організації облікової і контрольної роботи на підприємстві;

в) помилки у визначенні ставок податків і внесків;

г) здійснення господарських операцій і наявність бухгалтерських записів, які суперечать законодавчим і нормативним документам, засновницьким та іншим документам, що регулюють діяльність підприємства;

ґ) застосування некоректних алгоритмів розрахунку основних облікових і звітних показників.

Оцінка загального стану внутрішньогосподарського контролю. Перевірці підлягають плани контрольної роботи та переліки працівників підрозділу внутрішнього контролю (ревізійної комісії, відділу внутрішнього аудиту).

Ревізор з’ясовує, які контрольні заходи було вжито працівниками підрозділів внутрішнього контролю за актами попередніх ревізій і тематичних перевірок підприємства та наскільки вони ефективні з погляду усунення виявлених порушень і запобігання можливим зловживанням з боку працівників підприємства.

Оцінка ефективності внутрішньогосподарського контролю проводиться для визначення відповідності реального функціонування контрольних механізмів запланованому та виконання завдань, які покладено керівництвом на систему внутрішнього контролю. При цьому звертається увага на причини, унаслідок яких ця система може бути визнана неефективною.

Похожие:

Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи iconКонтроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи
Контроль – перевірка виконання господарських рішень з метою визначення їх законності, встановлення причин порушення законодавства...
Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи iconЛабораторна робота № Туристський ринок Украйни: сучасний стан, тенденції, перспективи Мета
Мета: проаналізувати сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку туристського ринку України, розвивати уяву студентів, вміння...
Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи iconПерелік питань до державного іспиту з дисципліни «Контроль І ревізія»
Завдання, джерела, нормативні акти та напрями ревізії готівкових грошових коштів
Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи iconОзнаки офіційно-ділового мовного стилю
Відмітка про контроль (реквізит 20) проставляється на документах, що потребують виконання та взяття на контроль, у вигляді літери...
Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни департамент науково-освітнього забезпечення апв та розвитку сільських територій науково-методичний центр аграрної освіти тестові завдання з дисципліни “контроль І ревізія”
Мамаєва О. О., викладач Сосницького сільськогоспо­дарського технікуму бухгалтерського обліку
Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи icon23. Биохимический контроль в спорте
Биохимические исследования в спортивной практике проводятся либо самостоятельно, либо входят в комплексный медико-биологический контроль...
Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи iconВопросы к экзамену по дисциплине «Планирование и контроль на предприятии»
«Планирование и контроль на предприятии» для студентов 4 курса экономического факультета специальности 030504 «Экономика предприятия»...
Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи iconПідсумковий контроль
Сутність маркетингу, його принципи, функції та завдання. Історичні передумови виникнення маркетингу як способу ефективного управління...
Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи iconВрио начальника оп по обслуживанию пип «Битцевский лес»
Общественный контроль в области охраны окружающей среды (общественный экологический контроль) осуществляется общественными объединениями...
Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи iconНадзор и контроль за охраной труда
Контроль за состоянием охраны труда и функционированием системы управления охраной труда направлен на
Контроль І ревізія господарський контроль в Україні: стан, сутність, перспективи iconКак пройти фейс-контроль в клубе "Жесть"
Клубные вечеринки привлекают и затягивают. Но для того, чтобы влиться в компанию "прожигателей ночи", нужно не только иметь свободное...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы