Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України” icon

Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України”


Скачать 76.56 Kb.
НазваниеЛекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України”
Размер76.56 Kb.
ТипДокументы

Лекція. Методика викладання курсу

Економічна і соціальна географія України”

План

  1. Структура і зміст курсу „Економічна і соціальна географія України”.

  2. Система основних понять економіко- і соціально-географічного змісту.

  3. Формування знань і вмінь при вивченні населення.

  4. Вивчення загальної характеристики господарства, окремих галузей господарства та міжгалузевих комплексів, їх значення, структури, територіальної організації, проблем та перспектив розвитку.

  5. Вивчення економічних районів України.

  6. Навчально-виховне значення та методичні особливості викладання теми „Географія своєї області” (на самостійне опрацювання).

  7. Система практичних робіт з курсу ( на самостійне опрацювання).

Література

1. Кобернік С. Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально-методичний посібник. – К.: Стафед-2,2000. – С. 21-27.

2. Даринський А.В. Методика преподавания географии.– М.: Просвещение,1975.–С. 208-241

3.Баранский Н.Н. Методика преподавания экономической географии.- М.: Просвещение,1989.

4. Герасимчук В.М., Замковий В.П. Методика викладання географії Української РСР: Посібник для вчителя. – К.: Рад. шк., 1989. – 102 с.

5. Географія. Економіка. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів.- К.: Ірпінь, 2005, 2006, 2007 р. – 89 с.

6. Програми для загальноосвітніхнавчальних закладів. Географія 5-11 класи. – К.: „Шкільний світ”, 2001. – 221 с.

  1. Структура і зміст курсу „Економічна і соціальна географія України”.

У 9 класі вивчається курс „Економічна і соціальна географія України”, в якому розкриваються питання населення і трудових ресурсів держави, розвитку і розміщення господарства. Цей курс має особливе значення, оскільки він одночасно є завершальним курсом для основної школи та пропедевтичним для старшої школи. Величезне значення цього курсу визначається також тим, що в процесі його викладання в учнів формується система економіко- та соціально-географічних понять, з якими учні, переважно, незнайомі. Тому складність для учнів при вивченні економічної і соціальної географії України полягає в необхідності одночасного засвоєння загальних понять курсу та їх конкретизації на матеріалі з географії України.

Існують деякі відмінності в структурі та змісті курсу „Економічна і соціальна географія України” за старою та новою програмами.

Структура курсу

Вступ (1 год.)

Розділ І. Україна на карті світу (3 год.)

Т. 1. Економіко-географічне положення України. (1 год.)

Т. 2. Адміністративно-територіальний устрій (2 год.)

Розділ ІІ. Населення України (6 год.)

Т. 1. Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева структура (2 год.)

Т. 2. Національний та етнічний склад населення (1 год.)

Т. 3. Система розселення і розвиток поселень (2 год.)

Т. 4. Трудові ресурси і зайнятість населення (1 год.)

Розділ ІІІ. Господарство (30 год.)

Т. 1. Загальна характеристика господарства України (2 год.)

Т. 2. Економічний потенціал України

(1 год.)

Т. 3. Промисловість: загальна характеристика (1 год.)

Т. 4. Паливна промисловість (2 год.)

Т. 5. Електроенергетика (1 год.)

Т. 6. Металургійна промисловість

(2 год.)

Т. 7. Машинобудування і металообробка (2 год.)

Т. 8. Хімічна промисловість (1 год.)

Т. 9. Лісова і деревообробна промисловість (1 год.)

Т. 10. Промисловість будівельних матеріалів (1 год.)

Т. 11. Легка промисловість. Художні промисли. (1 год.)

Т. 12. Харчова промисловість (1 год.)

Т. 13. Сільське господарство (4 год.)

Т.14. Транспорт (4 год.)

Т. 15. Соціальна сфера (2 год.)

Т. 16. Україна і світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки України

(4 год.)

Розділ ІV. Територіальний поділ України (7год.)

Т. 1. Економіко-географічний поділ України (7 год.)

Розділ V. Географія своєї області (3 год.)

Т. 1. Географічна характеристика своєї області (3 год.) *(включає і ФГ, І ЕСГ області)

^ Резерв часу (2 год.)

Всього: 52 год., 1,5 год. на тиждень

В курсі „Економічна і соціальна географія України” розглядаються питання предмету та об’єкту дослідження ЕіСГ, зв’язок її з іншими науками, внесок українських географів в розвиток ЕСГ в Україні, економіко-географічне та геополітичне положення України, згадується адміністративно-територіальний устрій країни, оскільки до нього буде прив’язаний розгляд подальших тем. Новим для учнів є матеріал, пов’язаний з вивченням історико-географічного поділу України. Значна увага приділяється вивченню проблем розміщення населення, його природного та механічного руху, національного складу. Особливу увагу при вивченні населення України слід приділити проблемі відродження української мови й національної культури, мов і культур інших народів України. Детально аналізується географія галузей господарства країни, зовнішньоекономічних зв’язків та економічних районів країни. При характеристиці економічних районів глибше вивчається район, на території якого знаходиться школа, всі інші – оглядово. У цьому курсі важливу увагу слід приділити проблемі сталого розвитку та її прояву на території України, показати місце України в світі за різними показниками.

Важливе значення цього курсу в економічній освіті школярів. Вивчення курсу сприяє адаптації до життя в умовах ринкової економіки, тому в програмі містяться питання про економічну систему України, типи підприємств за формами власності, аналізуються складові економічного потенціалу країни.

Курс формує знання про свою країну як суб’єкт міжнародного географічного поділу праці, економіки й геополітики, світового географічного простору, вводиться поняття світового господарства та місця в ньому господарства України.

Програма передбачає виконання учнями 10 практичних робіт, більшість з яких вимагає самостійного використання учнями економічних карт, статистичних даних та передбачає самостійну роботу учнів з текстом підручника. Курс спрямований на формування соціальної та поглиблення функціональної, інформаційної та ціннісно-смислової компетенцій учнів.

Отже, в за новою програмою зменшилася кількість на викладання курсу та виключені окремі розділи, а саме - Розділ V. Використання природних умов і ресурсів та їх охорона та Розділ VІ. Глобальні проблеми людства та їх прояв на території України. А розділ „Географія своєї області” включає матеріал з фізичної, економічної та соціальної географії своєї місцевості та основи топоніміки на прикладі географічних назв своєї області.

  1. ^ Система основних понять економіко- і соціально-географічного змісту.

Розвиток понять в економічній та соціальній географії має свої особливості. Це вимагає і адекватної методики викладання. На початку економіко-географічного блоку курсу необхідно розглянути цілий ряд загальонотеоретичних положень економічної і соціальної географії. Вони досить складні для розуміння учнями, а тому поняття про розміщення продуктивних сил, територіальну організацію суспільства, природно-ресурсний потенціал, економіко-географічні зв’язки тощо необхідно формувати на конкретних яскравих прикладах. Найкраще, щоб ці приклади були взяті з своєї місцевості, району, міста чи села.

Поняття соціально-географічного змісту формуються в учнів в процесі вивчення розділу „Населення України”. Тут учні повинні засвоїти такі основні поняття: „природний рух населення”, „механічний рух населення”, „природний приріст”, „депопуляція”, „еміграція”, „імміграція”. З поняттями „чисельність” та „густота” населення учні знайомі з попередніх класів. Зокрема, вивчаючи розділ „Земля – планета людей” в 6 класі, учні ознайомилися з кількістю населення планети, його розміщенням та густотою. Вивчаючи материки, учні знайомилися з чисельністю та густотою населення материків. Тому при вивченні населення України вчитель організовує роботу з актуалізації опорних знань, в процесі якого учні пригадують зазначені поняття.

Насамперед , необхідно звернути увагу учнів на те, що існує така наукова галузь географії, як геодемографія (географія населення), яка в процесі гуманізації географічної науки набуває першочергового значення в блоці суспільно-географічних дисциплін. Після з’ясування чисельноссті населення України необхідно простежити її динаміку протягом деклькох десятиліть і підвести учнів до висновку про те, як змінюється кількість населення. Слід зазначити, що демографічна ситуація може мати риси „демографічного вибуху” та „демографічної криз”, зробити наголос, що в Україні вона є гостро кризовою. Після цього формуються поняття „природний рух населення”, „природний приріст”, „депопуляція”. При вивченні природного приросту слід ознайомити учнів з його визначенням та видами (від’ємний, додатній, нульовий), а лише потім перейти до з’ясування природного приросту України, а точніше природного скорочення. Тут обов’язковим є застосування роботи учнів зі статистичними матеріалами, побудова графіків зміни коефіцієнтів природного приросту (скорочення) населення,аналіз динаміки показників народжуваності та смертності населення. Вчителю слід звертати увагу на постійне оновлення статистичних даних, оскільки ці показники не є статичними. Після аналізу основних показників природного руху населення, вчитель вводить нове поняття „депопуляція”, пояснюючи його зміст. Важливим є розгляд основних чинників природного скорочення населення в Україні та факторів, що впливають на народжуваність та смертність населення. Крім того, бажано розглянути демографічну ситуацію та окремі демографічні показники України у порівнянні з іншими державами Європи. Ще одним поняттям в цьому блоці є поняття „демографічна політика”. Можна запропонувати учням творче завдання , яке б передбачало прогнозування ними демографічного розвитку України та пропозиції щодо подолання демографічної кризи в Україні. В цій же темі розглядається і статево-вікова структура населення України. Особлива увага приділяється роботі учнів зі статево-віковими пірамідами.

При вивченні механічного руху населення в першу чергу учні знайомляться з визначенням самого поняття „механічний рух” або „міграції”. Після цього розглядаються класифікації міграцій за напрямками (внутрішні, зовнішні (еміграція та імміграція) та за часом. На основі понять „еміграція” та „імміграція” формується поняття „сальдо міграцій”. Найкраще розуміння даних понять можна забезпечити завдяки застосуванню статистичних даних про прибуття та вибуття населення, а також шляхом виконання учнями вправ з визначення сальдо міграцій. Значна увага приділяється причинам міграцій населення та зв’язку між міграційною та демографічною ситуацією.

При вивченні національного та етнічного складу населення України слід сформувати в учнів уявлення про відмінностями поняття „нація” та „етнос”. В процесі вивчення теми учні повинні ознайомитися з характеристикою національного складу населення України та своєї області, навчитися будувати та анлізувати секторні діаграми національного складу населення. Крім того, в учнів формується уявлення про основні етнографічні групи населення України, національні меншини та їх розміщення. Тут же формується поняття „діаспора”, причини її виникнення, розглядаються особливості західної та східної української діаспори. В процесі вивчення цієї теми розглядається також духовна культура населення, що передбачає ознайомлення учнів з загальними особливостями її складових (мови, освіти, обрядів, звичаїв, релігії).

При вивченні системи розселення необхідно сформувати в учнів розуміння основних відмінностей між сільськими та міськими типами поселень. Для цього учні знайомляться з визначеннями понять „Місто”, „село”. „селище міського типу”, „робітниче селище”, „курортне селище” тощо. На основі статистичних даних учні з’ясовують кількість міського та сільського населення України і знайомляться з терміном „урбанізація”. Слід звернути увагу на особливості процесу урбанізації в Україні, а саме на той факт, що в Україні вона відбувається за рахунок переміщення населення з сільської місцевості до міст, а не за рахунок поширення міського способу життя. Така урбанізація назвиається псевдоурбанізацією. При вивченні міських поселень розглядається класифікація міст за кількістю населення та функціями. При вивченні сільських поселень важливо сформувати в учнів уявлення про їх типами в різних регіонах України.

В темі „Трудові ресурси і зайнятість населення” основними поняттями є поняття „трудові ресурси”, „економічно активне населення”, „рівень безробіття”. Учні обов’язково повинні засвоїти загальні особливості забезпечення трудовими ресурсами різних регіонів України, оскільки ці знання будуть використовуватися при вивченні економічних районів Уккраїни, оскільки забезпеченість трудовими ресурсами є передумовою для розвитку окремих галузей господарства.

Система економіко-географічних понять формується в учнів починаючи з розділу „Господарство”.

Перед ознайомленням учнів з загальними особливостями господарства .України необхідно ознайомити їх з деякими загальними поняттями. В першу чергу це стосується визначення поняття „господарство”. Це краще зробити в ході бесіди з учнями, з’ясувати їх уявлень про господарство. Слід зазначити, що синонімом терміну „народне господарство” є поняття „економіка”. Після цього необхідно сформувати в учнів чітке розуміння понять „галузева” та „територіальна структура господарства”, адже від чіткого розуміння цих понять залежить ефективність вивчення всього економіко-географічного блоку цього курсу. Перед розглядом власне галузевої структури господарства України слід сформувати уявлення учнів про галузь промисловості та міжгалузеві комплекси. Кращому розумінню цих понять сприятимуть яскраві приклади. Наступними поняттями є „виробнича” та „невиробнича сфера”. Можна запропонувати учням, виходячи з того, що виробнича сфера виробляє матеріальні блага, а невиробнича – надає послуги, визначити галузі господарства, які належать до однієї чи іншої галузі, запропонувавши перелік галузей. В процесі бесіди з учнями складається схема галузевої стуктури господарства України і здійснюється перехід до розгляду загальних особливостей господарства України. При виченні цієї теми формуються також поняття „ринкова система”, „екстенсивний та інтенсивний шлях розвитку господарства”, типи підприємств за формою власностітощо. При розгляді територіальної стуктури господарства формуються поняття „промисловий центр”, „промисловий вузол”, „промисловий район”.

Порівняно недавно в зміст курсу введена тема „Економічний потенціал України”, яка передбачає знайомство учнів з поняттями „економічний потенціал”, ВВП, ВНП, тощо.

В процесі вивчення теми „Загальна характеристика промисловості” поглиблюється розуміння учнями поняття „промисловість” та розглядається галузева структура промисловості України.

При вивченні основних галузей промисловості України конкретизуються поняття „галузева структура”, „територіальна структура”. Важливо ознайомити учнів з основними факторами розміщення підприємств та навчити пояснювати фактори розміщення підприємств різних галузей. Бажано навчити учнів характеризувати передумови розвитку тієї чи іншої галузі промисловості в Україні, хоча дане поняття і не вводиться програмою, але розуміння передумов розвитку тієї чи іншої галузей сприяє кращому розумінню особливостей розвитку господарства України та територіальної структури окремих галузей та господарства України вцілому.

В темі „Сільське господарство” формуються поняття „рослинництво”, „тваринництво”, „меліорація” тощо.

При викладанні теми „Транспорт” неохідно сформувати в учнів уявлення про транспортну систему, різні види транспорту, транспортну мережу та види транспортних шляхів України. До нових понять, які формуються при вивченні даної теми належать поняття „вантажообіг”, „пасажирообіг”, „транспортний вузол” тощо.

В темі „соціальна сфера” ключовими поняттями є „соціальна сфера”, „інфраструктура”. Учні знайомляться зі складовими соціальної сфери.

Тема „Україна і світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки України” формує в учнів поняття, які стануть опорними при вивченні багатьох тем в 10 класі, тому важливо сформувати в учнів розуміння понять „світове господарство”, „МПП”, „світова торгівля”, „світовий ринок”. В 9 класі головне з’ясувати разом з учнями місце господарства України в світовому господарстві та форми зовнішніх економічних зв’язків України. При цьому розглядаються основні міжнародні та регіональні організації, до яких належить Україна.

Принципово новою для дев’ятикласників є тема „Економіко-географічний поділ України”, де вони вперше знайомляться з поняттям „економічний район”. Тут необхідно, щоб учні зрозуміли, що до цього часу вони вивчали покомпонентно господарство України, а в цій темі вони перейшли до комплексного економіко-географічного розгляду окремих регіонів України.

При вивченні географії своєї області учні розширюють та поглиблюють більшість понять, з якими вони ознайомилися в 8-9 класах. Значення цієї теми величезне, оскільки учні знайомляться з рідним краєм, формують уявлення про його природні особливості та місце господарства області в господарстві країни. Це дає змогу учням оцінити потенціал області, зрозуміти її унікальність. Ця тема має великі можливості патріотичного виховання школярів..

  1. ^ Формування знань і вмінь при вивченні населення.

Навчальний матеріал розділу „Населення України” має специфічні риси:

    • велика кількість статистичного матеріалу в цифровому або графічному вигляді;

    • динамізм, що виявляється в тому, що відбувається постійна зміна кількісних показників населення, що може призводити до зміни якісних характеристик населення (вчителю слід слідкувати за оновленням статистичних даних, що використовуються на уроці);

    • гуманістичне спрямування, адже в центрі вивчення стоїть населення – сукупність людей, які проживають в Україні і становлять коріння держави;

    • величезне виховне і світоглядне значення (учні повинні відчути себе органічною і невід’ємною часткою одного славетного народу, однієї великої європейської нації – українців).

Вивчення розділу „Населення України” перед вивченням господарства невипадкове. Така послідовність дозволяє донести до учнів думку, що географія населення (геодемографія) є центральним блоком в системі суспільно-географічних дисциплін. Довгий час географія населення визначалася свого роду „служницею” економічної географії, а населення розглядалося як продуктивна сила суспільства, як дещо другорядне у порівнянні з господарством. Такі погляди є дещо застарілими і неактуальними на даний момент, оскільки вони є наслідком переважаючої в радянський період тенденції розгляду населення лише як фактора, що впливає на розвиток і розміщення продуктивних сил суспільства. Такий підхід є недопустимим в умовах зміни пріоритетів в сучасній суспільній географії, що, насамперед, проявлється в процесі гуманізації географічної науки. Прибічники гуманістичних ідей вбачають людину в центрі всіх суспільно-географічних досліджень, а географію населення визначають центральним блоком цієї науки. Тому вивчення розділу „Населення” в курсі географії 9-го класу має надзвичайно важливе світоглядне значення і має надзвичайне значення, оскільки демографічна проблема в Україні стоїть однією з найперших серед інших проблем. Над пошуком вирішення проблеми поглиблення демографічної кризи в державі працюють вчені, урядовці тощо. Стратегічним напрямком в країні є формування обгрунтованої і результативної демографічної політики. Деякі заходи вживаються вже і насьогодні (наприклад, підвищення виплат матерям на народження дитини: першої – 12470 грн., другої – 25000 грн., третьої – 50000 грн.).

На вивчення розділу за програмою 2001 р. відводиться 8 годин, за новою – 6 годин. Втім, зміст навчального матеріалу не змінюється.


За старою програмою

За новою програмою

Розділ ІІ. Населення України

Розділ ІІ. Населення України

Т. 1. Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева структура (3 год.)

Т. 1. Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева структура (2 год.)

Т. 2. Національний та етнічний склад населення (2 год.)

Т. 2. Національний та етнічний склад населення (1 год.)

Т. 3. Система розселення і розвиток поселень (2 год.)

Т. 3. Система розселення і розвиток поселень (2 год.)

Т. 4. Трудові ресурси і зайнятість населення (1 год.)

Т. 4. Трудові ресурси і зайнятість населення (1 год.)


Крім того, програмою передбачено виконання двох практичних робіт:

  • Практична робота № 3. Побудова графіка зміни кількості населення за певний період;

  • Практична робота № 4. Побудова секторної та стовпчикової діаграм національного складу населення України.

При вивченні теми „Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева структура” в учнів формуються такі поняття: „кількість населення”, „густота населення”, „природний рух населення”, „механічний рух населення”, „природний приріст”, „депопуляція”, „еміграція”, „імміграція”, „національний склад”, „статево-вікова структура”, „статево-вікова піраміда”, „механічний рух населення”, „міграції”, „імміграція”, „еміграція” тощо.

При кількості, розміщення і густоти населення доцільно спиратися на опорні знання учнів. Для цього слід запропонувати учням пригадати визначення основних понять теми „кількість (чисельність) населення” та „густота населення”, які вивчалися учнями в попередніх класах. Тому в даному випадку найефективнішим методом буде бесіда.

При знайомстві учнів з кількістю населення доцільно використовувати такі методи і прийоми:

Методи

Методичні прийоми

Робота зі статистичними матеріалами


  • аналіз кількісних показників в таблицях додатків підручника (кількість населення в різний час, кількість населення в областях України, показники густоти населення, природного приросту (скорочення), коефіцієнти народжуваності та смертності, показники тривалості життя населення тощо)

  • аналіз графічного статистичного матеріалу (графіків, діаграм);

  • побудова графіків, діаграм на основі статистичного матеріалу.

Робота з підручником

  • робота з текстом підручника;

  • робота з позатекстовими компонентами підручника (таблицями, графіками, діаграмами, схемами, статево-віковими пірамідами);

  • робота з картоюгустоти населення на форзаці підручника (автор Ф. Заставний)

Робота з картами атласу

  • аналіз розміщення та густоти населення


^ Робота зі статистичними матеріалами

Таблиця – це зведений перелік, розклад будь-яких об’єктів або явищ, представлених в найбільш зручному для сприйняття порядку. Значення таблиць при вивченні суспільно-географічного матеріалу:

  • відбір найбільш важливих даних у матеріалі, який вивчається;

  • систематизація найбільш важливого і суттєвого матеріалу;

  • подання відібраного матеріалу в зручній для сприйняття формі;

  • таблиці допомагають осмислити, охопити у найбільш зжатій формі динаміку явища, контраст в тих чи інших процесах, виокремити об’єкти, які співставляються.

Таблиці, які використовуються при виченні економічної і соціальної географії значно складніші, ніж ті, що використовувалися в курсах фізичної географії.

Вимоги до складання таблиць:

  • єдині одиниці вимірювання;

  • єдина система скорочень, узагальнень, генералізації;

  • чітко і лаконічно сформульовані заголовки таблиці та колонок.

При роботі учнів з таблицею слід звернути їхню звернути увагу на:

    • заголовок;

    • побудову таблиці (основні графи);

    • одиниці вимірювання;

    • чи округлені цифри і в якій мірі;

    • на який час складена таблиця.

Останній пункт дуже важливий оскільки матеріал надзвичайно динамічний і потребує систематичного оновлення. Тому матеріал, поданий в таблицях додатку підручника часто виявляється застарілим і від вчителя вимагається оновлення даного матеріалу і власноруч побудованої таблиці. При цьому слід враховувати те, що таблиця містить дві основні частини: перелік об’єктів, про які йде мова, та ознаки, що характеризують ці об’єкти. Таблиці можуть відображати як кількісні, так і якісні показники.

Види таблиць:

  1. Конспективно-довідникові, або систематизуючі (мають на меті представити певний матеріал в короткій формі, яка зручна для запам’товування. Це переважно текстові таблиці з невеликою кількістю статистичних показників. Такі таблиці часто застосовують в довідниковій літературі. Іноді в таку таблицю можна записати основний зміст уроку. Наприклад, при вивченні населення можна використовувати таку таблицю:

    Показники природного руху населення

    Кількісні показники природного руху

    Фактори, що впливають на зміну показників

    Механізми регуляції зазначених показників

    Природний приріст (скорочення)










    Коефіцієнт народжуваності










    Коефіцієнт смертності










    Сальдо міграцій










    Середня тривалість життя населення










  2. Порівняльні таблиці передбачають порівняння певних показників. При вивченні населення України такі таблиці можна використовувати для порівняння демографічної ситуації в різних регіонах країни і тоді вони матимуть переважно текстовий характер, а можна – для порівняння кількісних показників на різний час, наприклад, кількість населення, природний приріст, коефіцієнти народжуваності, смертності, міграцій тощо в різні роки.

  3. Таблиці виділення провідних ознак передбачають формування в учнів певних закономірностей. При виченні населення такими провідними ознаками можуть бути природний приріст населення, сальдо міграцій тощо.

  4. Комбіновані таблиці – це таблиці, в яких комбінуються табличний матеріал з іншими формами графічних ілюстрацій (схеми, графіки, діаграми, малюнки, профілі тощо). Це дає змогу поєднати зоровий матеріал, який легко запам’ятовується з лаконічними записами необхідних відомостей.

Прийоми роботи з таблицями при вивченні економічної і соціальної географії:

    • ілюстрація настінних таблиць;

    • ілюстрація таблиць через кодоскоп чи епідіаскоп;

    • ілюстрація таблиць за допомогю засобів мультимедіа;

    • складання таблиці на дошці паралельно з поясненням нового матеріалу;

    • записування навчального матеріалу в зошити у вигляді таблиці;

    • закріплення нового начального матеріалу шляхом заповнення таблиці;

    • перевірка знань учнів шляхом заповнення ними таблиці;

    • аналіз таблиць;

    • складання порівняльних таблиць тощо.

Схеми

Схеми належать до найпростіших і неохідних видів ілюстрацій. З грецької мови слово „схема” означає „зовнішній вигляд”, „образ”, „форма”.Схема в навчанні – це найпростіше креслення, що передає за допомогою умовних позначень (звичайно без дотримання масштабу) та деяких надписів найважливіші риси і взаємозв’язки основних елементів в даному об’єкті, явищі, процесі.

Перевага: схема дає увлення про сутність даного об’єкта, явища чи процеса. ^ Негативні риси: це лише допоміжний засіб і її часте використання, особливо в тих випадках, коли явище багатогранне і різноманітне, може штучно спростити, збіднити навчальний матеріал.

Н.М. Баранський говорив, що схема в економічній географії – це ілюстрація, запис певних міркувань в короткій, зручній для огляду формі. Зрозуміти схему – означає зрозуміти сутність даного міркування. При застосуванні схем варто супроводжувати їх розповіддю, поясненням, „прив’язувати” до карти. Тобто основним методом є пояснювально-ілюстративний. Але в наш час, коли відбувається зміщення акцентів в бік активної діяльності учнів, надзвичайно важливо навчити учнів працювати зі схемами самостійно, і не тільки з готовими схемами, а, головне, сформувати вміння їх будувати.

Тому можна виділити наступні прийоми роботи зі схемами на різних етапах уроку:

  • ілюстрація схеми з поясненням;

  • побудова схеми на дошці в ході викладання нового матеріалу;

  • закріплення нового матеріалу шляхом ілюстрації готової схеми або її побудови разом з учнями;

  • аналіз схеми;

  • складання схеми учнями (самостійно) тощо.

Вимоги до схем:

  • схеми повинні бути порівняно нескладні і негроміздкі;

  • окремі елементи повинні розташовуватися рівномірно за основними осями;

  • надписи робляться відповідним шрифтом;

  • лінії взаємозв’язків і стрілки при ілюстрації динамічних процесів і явищ повинні бути чіткими і виразними;

  • схеми мають бути виразними з художньої точки зору та пропорційними в усіх частинах.

За способом графічного вираження схеми можуть бути у вигляді:

  • комбінацій простих геометричних фігур з відповідними короткими надписами;

  • „схем-формул”, де у найбільш скороченому вигляді (перших літер, символів) відображається основний зміст матеріалу;

  • комбінацій найпростіших зображень малюнків і символів зі стрілками.

Схеми в економічній географії застосовуються при:

    • класифікації суспільно-географічних понять, явищ, процесів, ілюстрації їх структури (відповідно, класифікаційні та структурні схеми);

    • при ілюстрації виробничих зв’язків;

    • при ілюстрації взаємозв’язків явищ в географії.

При виченні населення, наприклад, можна використовувати останній вид схем для ілюстрації чинників, що впливають на зміну кількості населення. Класифікаційні схеми використовуються, наприклад, при вивченні класифікацій міграцій за їх напрямком, тривалістю, причинами.

Графічні ілюстрації цифрового матеріалу.

Викладання економічної географії немислиме без залучення цифрового матеріалу, кількісних показників і характеристик. Але неприпустиме зведення його застосування до простого заучування цифр, які довго в пам’яті не затримаються. Набагато важливіше використати цей матеріал для виведення певних закономірностей, формулювання висновків, які базуються на вмінні аналізувати числовий матеріал.

Функції графічних зображень цифрового матеріалу:

  • графічні ілюстрації забезпечують наочність навчання, що відповідає одному з головних дидактичних принципів навчання;

  • формують живе, конкретне уявлення про кількісні показники;

  • викликають інтерес учнів, привертають їх увагу,;

  • допомагають засвоєнню та запам’ятовуванню матеріалу;

  • допомагають встановити зв’язки між величинами;

  • дозволяють економити час, так як необхідні висновки з статистичних даних сприймаються на зір та швидко усвідомлюються;

  • вміння і навички учнів в роботі з графічним матеріалом мають велике практичне значення в подальшому житті, що важливо з позицій компетентісного підходу до навчання, який останнім часом набирає обертів.

При роботі з графічними ілюстраціями статистичного матеріалу реалізуються міжпредметні зв’язки географії з математикою. Але часто вчителю географії доводиться вчити дітей основним правилам побудови та анаоізу графіків та діаграм. Принципи та методи створення графічних зображень статистичного матеріалу суспільна географія запозичує у статистики. Але ці статистичні методи, заломлюючись на географічній основі, набувають іншої специфіки – вони завжди повинні бути географічними і „прив’язаними” до карти.

Основними типами графічних ілюстрацій в економічній географії є графіки та діаграми. В суспільній географії вони використовуються в таких випадках:

  1. для порівняння об’єктів за величиною (площ, довжини, об’ємів тощо);

  2. для ілюстрування кількісних і якісних змін в часі (наприклад, динаміки кількості населення чи зміни статево-віклвої структури населенн тощо);

  3. для порівняння структури явищ і об’єктів в їх кількісному виразі (наприклад, питома вага різних етнічних груп населення від загальної кількості населення країни);

  4. групування об’єктів за тими чи іншими ознаками (наприклад, за густотою населення).

Графіки найчастіше застосовують для ілюстрації процесу розвитку, показу змін в часі.

Діаграми – для порівняння величин, структури, аналізу інших кількісних показників.

Таким чином, вчитель має визначити тип графічної ілюстрації, яку він буде застосовувати, виходячи зі змісту матеріалу та мети, яку він ставить перед учнями.

^ Графіки (лінійні діаграми)

Графіки складаються на основі цифрового матеріалу, поданого в таблицях, що мітсять такі графи:

  • об’єкти;

  • кількісні характеристики.

Графік складається з:

    1. Вісь координат зі шкалою

    2. Координатна сітка

    3. графічний образ

    4. експлікація.

Прийом побудови графіка має такі етапи:

  1. підготовка до складання (розуміння значення графіка, пошук статистичного матеріалу, вибір форми графічної побудови)

  2. побудова та оформлення (визначення розміру, масштабу, розмітка олівцем шкали, кінцевий результат)

  3. аналіз(з’ясування за допомогою графіка тенденцій в розвитку того чи іншого явища)

Діаграми

Застосовуються для ілюстрації:

  • кількісних характеристик об’єктів і явищ, що відрізняються територіальним розташуванням;

  • структури;

  • порівняння структур в різних територіальних одиницях.

Форма діаграми визначається її змістом і цільовим призначенням.

Види діаграм:

  • стовпчикові;

  • стрічкові;

  • секторні;

  • структурні квадратні і прямокутні тощо.

Особливий вид графічної схеми при вивченні населення становлять статево-вікові піраміди.

При вивченні національного та етнічного складу населення особливу увагу варто приділити розгляду найбільш чисельних етнічних груп населення України з позицій їх територіальної організації. Важливою умовою цілісного уявлення учнів про розміщення різних національних груп на території країни є розгляд історичних передумов такого розміщення. Історичний розвиток території та сучасні міграційні процеси завжди виступають факторами формування її етнічного складу. Учні повинні зрозуміти причинно-наслідковий зв’язок між національним складом населення та соціокультурними особливостями регіонів.

При вивченні системи розселення формуються поняття „розселення населення”, „поселення”, „типи поселень”, „місто”, „село” тощо. Прицьому важливо сформувати в учнів чіткі уявлення про структуру системи поселень в країні, розуміння критеріїв, за якими населенний пункт може називатися містом, селищем міського типу, курортним селищем, робітничим селищем, селом, хутором тощо. При розгляді різнгоманітних класифікацій поселень важливо наводити приклади.

В цій же темі розглядаєть поняття „урбанізація”. Варто звернути увагу на те, що в Україні спостерігається процес „несправжньої” урбанізації і починається тенденція до субурбанізації.

При вивченні трудових ресурсів необхідно ознайомити учнів, які саме категорії населення вважаються трудовими ресурсами та звернути увагу на питання безробіття.

  1. ^ Вивчення загальної характеристики господарства, окремих галузей господарства та міжгалузевих комплексів.

Розділ „Господарство України” є центральним в курсі 9-го класу. Його завдання – сформувати в учнів систему понять про територіальну організацію господарського комплексу країни. В цьому розділі викладається покомпонентна структура господарства країни. При цьому формується значна частина загальних понять: фактори розміщення виробництва, склад галузі, територіальна структура галузі виробництва.

Розділ починається загальною характеристикою господарства. Тут формуються базові поняття про його структуру, передумови і рівень розвитку. Багато також понять економічного змісту: „економічна система”, „домашнє господарство”, „ринкова економіка”, „шляхи розвитку господарства” тощо. При вивченні типів економічних систем можна запропонувати учням виконання короткочасного учнівського проекту. Для цього клас попередньо ділиться на 4 групи, кожна з яких визначає особливі риси економічних систем: традиційної, командної, ринкової, змішаної.

Результати обговорення оформлюються у вигляді схеми. На другому етапі характеризується економічна система України. Для цього групи визначають завдання економіки і пропонують шляхи його вирішення:

  • роздержавлення економіки (комерціалізація, оренда з викупом,закрите акціонування, корпоратизація);

  • приватизація власності через безоплатну передачу кожному громадянину його частини державного майна, шляхом аукціонного продажу);

  • структурна перебудова (обмеження випуску енергомісткої та сировинномісткої продукції, виготовлення високотехнічної продукції, розвиток зовнішніх економічних зв’язків);

  • створення ринкової інфраструктури (товарні і фондові біржі, банки, страхові компанії, йнвестиційні фонди тощо).

За результатами обговорення формулюють висновки про особливості і причини нинішнього стану економіки країни. До осбливостей нинішнього стану економіки слід віднести повільність ринкових перетворень, тривалий спад виробництва. До причин – опіку над неприбутковими підприємствами, відсутність сприятливих умов для вітчизняного підприємництва.

При розгляді галузевої структури господарства важливим є формування понять „галузь виробництва”, „виробнича та невиробнича сфера”, „міжгалузеві комплекси”, „інфраструктура” тощо. При виченні територіальної структури головним є формування уявлень про елементи територіальної структури.

Вивчаючи економічний потенціал варто розглянути ВВП України у порівнянні з іншими країнами, ВНП, складові економічного потенціалу.

Під час вивчення промислових комплексів діли отримують загальні поняття про структуру промислового виробництва, міжгалузеві комплекси, спеціалізацію, кооперування, основні, допоміжні та обслуговуючі галузі. Знуайомляться з поняттями «промисловий центр», «промисловий вузол», «промисловий район».

Головним завданням вивчення теми «Промисловість» є з’ясування особливостей і закономірностей розвитку і розміщення підприємств різних галузей промисловості України.

Вивчення будь-якої галузі промисловості країни здійснються за типовим планом:

  1. склад галузі та її значення;

  2. природно-ресурсний, геополітичний та соціально-економічний потенціал;

  3. фактори розміщення підприємств;

  4. сучасний рівень розвитку;

  5. територіальна організація;

  6. зв’язок з іншими галузями;

  7. проблеми і перспективи розвитку.

Вивчення промисловості починається з ПЕК, тому що всі інші галузі розвиваються на енергетичній базі. Наступним в логічній послідовності вивчається металургійний комплекс, оскільки він дуже енерго- та матеріаломісткий. На базі чорної та кольорової металургії розвивається машинобудування. Тому воно вивчається наступним. Але останнім часом все більше базою машинобудування стає хімічна промисловість, яку логічніше було б вивчати до машинобудування. Але за програмою хімічна промисловість вивчається після машинобудування. Традиційно розглядаються також лісовиробничий комплекс та промисловість будівельних матеріалів.

На сьогодні доцільно також особливу увагу приділяти вивченню соціального комплексу: легка промисловість, сфера послуг.

Розглядається також агропромисловий комплекс України, який включає сільське господарство та харчову промисловість, які тісно пов’язані між собою (раніше вивчалися окремо і тому втрачався органічний зв’язок цих галузей).

Завершується вивчення галузей господарства вивченням транспортного комплексу.

  1. ^ Вивчення економічних районів України.

Методика вивчення економічних районів має свою специфіку у порівнянні з методикою вивчення окремих галузей. На певній території можна найефективніше розкрити взаємозв’язки всіх компонентів економіки. Тому не є методично правильним звертати увагу учнів тільки на засвоєння знань про те, що і де розміщується. Головне – навчити учнів розуміти причини тієї чи іншої спеціалізації районів.

Комплексна економіко-географічна характеристика економічного району здійснюється за типовим планом:

  1. економіко-географічне положення, площа, населення, склад;

  2. природні умови та ресурси;

  3. населення та трудові ресурси;

  4. провідні галузі промисловості та АПК;

  5. соціальна сфера;

  6. транспортний комплекс;

  7. найбільші промислові узли та центри;

  8. зв’язки з іншими районами;

  9. проблеми і перспективи розвитку.

За таким же планом можна пропонувати учням складати порівняльну характеристику двох економічних районів.

Похожие:

Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України” iconЛекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України”
Вивчення загальної характеристики господарства, окремих галузей господарства та міжгалузевих комплексів, їх значення, структури,...
Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України” iconМетодичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції
Лекція № Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”
Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України” iconМетодика викладання курсу «Фізична географія України» План лекції Мета і завдання курсу „Фізична географія України”
Курс фгу є завершальним в системі фізико-географічної підготовки школярів. Тому під час його викладання, крім вивчення нових понять...
Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України” iconНавчальний посібник для студентів історичної спеціальності педагогічних університетів. Кривий Ріг, 2003
Мета та завдання курсу «Шкільний курс всесвітньої історії та методика його викладання»
Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України” iconІністерство освіти І науки україни с. П. Величко, І. Л. Царенко, О. М. Царенко
Величко С. П., Царенко І. Л, Царенко О. М. Методика викладання безпеки життєдіяльності: Посібник для студентів вищих педагогічних...
Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України” iconЗразок заявки на участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Динаміка розвитку міжнародних відносин України: історико-еволюційна, економічна, правова»
«Динаміка розвитку міжнародних відносин України: історико-еволюційна, економічна, правова»
Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України” iconЕлектронний посібник з дисципліни “Економічна теорія”
Економічна теорія” призначений надати допомогу в оволодінні основними економічними поняттями студентам як стаціонарної, так і заочної...
Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України” iconЗагального мовознавства» Напрям підготовки «Філологія»
Ефективна методика викладання як рідної, так і іноземної мови може створюватися та впроваджуватися тільки за умови постійного і всебічного...
Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України” iconДержавна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни київський фінансово-економічний коледж національного університету дпс україни курсова робота з курсу «Політична економія»

Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України” icon«Методика викладання української мови»
Теоретичні засади методики навчання української мови в початковій школі як науки і навчальної дисципліни
Лекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України” iconТема: Проголошення соціології як позитивної науки про суспільство. Cоціологічні концепції ХІХ ст
Соціологія Огюста Конта: завдання науки, соціальна статика і соціальна динаміка. Формування принципів соціологічного методу
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы