М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол icon

М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол


Скачать 115.4 Kb.
НазваниеМ. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол
страница1/3
М.П.Драгоманова<> <> Інститут філософської освіти і науки<> <>
Размер115.4 Kb.
ТипПротокол
  1   2   3

Міністерство освіти та науки України

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

Інститут філософської освіти і науки

Кафедра культурології


«Затверджено»

Вченою радою


НПУ імені М.П.Драгоманова

« »__ ___2010 р.

Протокол №__

Ректор, академік Андрущенко В.П.

_____________________________


Н а в ч а л ь н а п р о г р а м а


З дисципліни______Історія української культури________________

(назва, шифр по ГСВО)


Спеціальність_______для всіх спеціальностей університету_____________





Київ-2010


^ Укладачі програми:


доцент кафедри культурології

Більченко Є.В., кандидат педагогічних наук;


старший викладач кафедри культурології

Осадча Л., кандидат філософських наук;


старший викладач кафедри культурології,

^ Пруденко Я.Д., кандидат філософських наук


Рецензенти програми:

Зязюн І. А., директор Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, академік АПН України, доктор філософських наук, професор


^ Мєднікова Г.С., доктор філософських наук, професор кафедри культурології НПУ ім. М. П. Драгоманова


Хрипко С. А., кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НПУ ім. М. П. Драгоманова


І. Пояснювальна записка


Курс з історії української культури передбачає цілісний системний аналіз історії національного культурно-цивілізаційного процесу у світовому контексті. Відповідно до навчально-тематичного плану курс передбачає 14 лекційних годин, 14 семінарських годин, 12 годин індивідуальної роботи та 32 години самостійної роботи. Концепція курсу будується на усвідомленні діалектичного зв’язку загальнолюдських та національних цінностей, принципах плюралізму, толерантності та діалогу культур. У світлі діалогічної філософії національна культура інтерпретується як недуальна єдність оригінального і запозиченого начал, самобутніх особливостей та зовнішніх впливів, що піддаються творчому, вибірковому переосмисленню відповідно до місцевих потреб. У світлі діалогізму етнокультурна ідентичність українців постає як цілісна самототожна сутність, яка відрізняється гармонійним поєднанням відданості «своєму» та полі культурної відкритості «чужому».

Зміст курсу визначається на основі визначення ключових понять сучасної концепції національної культури: «етнос, «нація», «народ», «етнічна культура», «національна культура», «українська культура» та «культура України». Пропонований курс охоплює послідовність історичного розвитку національної культури від культури історичних предків українського народу та культури етносу – до культури народу. Ключовим рубежем розподілу української культури, який є підставою для виокремлення двох модулів курсу, є так звана «класична» доба української культури (ХІХ ст.), що характеризується актуалізацією процесу формування національної свідомості населення, яке теоретично фіксує свою суспільно-політичну присутність в історії як солідарної спільноти із власною мовою і територією (М.В. Попович, Л.Т. Левчук). Окрім того у змісті курсу робиться спроба інформаційного «покриття» та світоглядного аналізу тих історичних та регіональних явищ в українській культурі, що не належать власне до українського етносу і фіксуються поняттям «культура України» (В.А. Бокань).


^ Методологічні засади курсу:


  1. Історичний підхід – аналіз явищ національної культури в контексті хронотопу їх творення та функціонування;

  2. Феноменологічний підхід – неупереджене споглядання конкретного розмаїття культурно-історичних фактів та смислових інтенцій національного життєсвіту.

  3. Семантичний підхід – герменевтична інтерпретація творів як текстів з урахуванням досягнень концепції інтертекстуальності та семіотики.

  4. Екзистенційно-антропологічний підхід – вивчення культурно-цивілізаційного процесу крізь призму буття людини, її внутрішнього духовного світу, екзистенційного досвіду та реалій повсякденного існування.

  5. ^ Діалоговий підхід – розуміння національної культури як процесу і результату переплетення оригінальних основ із зовнішніми чинника ми впливу.

  6. Компаративний підхід – культурологічний аналіз феномену національного у співвідношенні із світовими культурними цінностями і процесами.



^ Мета даної дисципліни – цілісний системний культурологічний аналіз архетипів, цінностей і динаміки розвитку національної культури, інтерпретованої як органічна складова світового культурно-цивілізаційного процесу.


^ Завдання даної дисципліни:


  1. Освітні – повідомлення студентам систематизованої сукупності знань про витоки і тенденції розвитку національної культури від праслов’янських часів до початку ХХІ століття.

  2. Виховні – інтелектуальний, морально-етичний та естетичний розвиток студентства на основі гносеологічного засвоєння та аксіологічного переживання змісту і форм національної культури.

  3. Розвиваючі – розвиток пізнавальних сил та естетичних здібностей студентів на основі засвоєних знань.


Знання студентів:


  1. Про розмаїття підходів до сучасної періодизації національної культури.

  2. Про специфіку розвитку національної культури до класичного, класичного та некласичного періодів.

  3. Про співвідношення етнокультурних архетипів та динаміки їх історичного розгортання в національному процесі.

  4. Про головні культурні здобутки України різних культурно-історичних епох.

  5. Про сучасний стан і перспективи розвитку національної культури ХХІ століття.


Уміння студентів:


  1. Культурологічного аналізу текстів і життєвих явищ.

  2. Критичної оцінки сучасної культурної ситуації в Українікі.

  3. Творчого прочитання творів науки ,філософії та мистецтва, усвідомлення їх національної специфіки.

  4. Репрезентації національних цінностей у дискурсі між культурної комунікації.

ІІ. Тематичний план


№ п/п

Назва теми

Кредити ECTS




Кількість годин, в тому числі

Всього

Сам. робота

Лекції

Семінари

Лабораторні

Індивід. роб

1.

Етнокультурні архетипи та періодизація розвитку української культури.







4

2

2







2.

Витоки української культури: культура праслов’ян та її історичні трансформації.







4

2

2




2

3.

Специфіка української культури доби Середньовіччя: Київська Русь та Галицько-Волинське князівство в контексті християнізації слов’янських земель.







4

2

2




2

4.

Картина світу і культурні здобутки України доби Перед- відродження. Козаччина. Феномен українського бароко.







6

2

2




2

5.

Пробудження національної самосвідомості у період української «класики».







4

2

2




2

6.

Розвиток української культури в контексті періоду «кризи культури» кінця ХІХ – початку ХХ ст.: суспільні тенденції та світоглядні аспекти.







6

2

2




2

7.

Українська культура ХХ – початку ХХІ ст.. як суспільно-історичний та духовний феномен.







4

2

2




2







2.5

72

32

14

14




12



ІІІ. Зміст програми


Модуль 1 Історія культури в українських землях як складова загальнослов’янського цивілізаційного процесу.


^ Тема 1. Етнокультурні архетипи та періодизація розвитку української культури.


Зміст теми. Місце нації у загальному процесі розвитку людства. Розмежування понять етнічна культура» та «національна культура», «українська культура» та «культура України». Національна культура як цілісна система: її первісні образи та гуманістичний зміст. Відкритість національної культури: діалог та етнічна ідентичність. Цілісність та само тотожність національної культури. Об’єктивна нерівномірність розвитку національної культури. Безперервність її динаміки. Критерії наукової періодизації розвитку національної культури та основні етапи ї еволюції: культура східнослов’янських племен дохристиянської доби; культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства; культура литовсько-польської доби; культурні процеси доби Козаччини; культурний розвиток України від часів зруйнування Гетьманщини (кінець XVIII ст..) до початку ХХ ст..; українська культура ХХ ст.; сучасний період розвитку української культури. Стисла характеристика кожного періоду: ключові події і тенденції розвитку. Перспективи розвитку української культури в ХХІ столітті: поліфонічний дискурс міжкультурної комунікації, входження в інформаційний простір, толерантність і діалог, плюралізм та глобалізація.


План лекційного заняття:


  1. Філософсько-методологічні засади визначення феномену культури.

  2. Ґенеза, функції, динаміка становлення національної культури.

3. Українська національна культура: історичний дискурс, сучасний стан, перспективи.


^ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ:

Культура, загальнолюдська культура, етнічна культура, національна культура, українська культура, культура України, цілісність національної культури, періодизація культури.


^ СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ:

  1. Характер співвідношення загальнолюдського й національного в культурі.

  2. Основні віхи української культури. Проблема періодизації.

  3. Глобалізаційні виклики національним культурам.



^ ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ ТА РЕФЕРАТІВ:

  1. Співвідношення понять «національної культури» та «субкультури» в теорії пасіонарності М. Гумільова.

  2. Перспективи розвитку української культури у XXI ст.: входження в інформаційний простір.


^ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ:

  1. Виявіть хронологічні віхи поставання української культури як «культури етносу», як «культури народу», як «національної культури».

  2. Суть теорії архетипів К. Г. Юнга.


ЛІТЕРАТУРА:


  1. Борщак І. Україна в літературі Західної Європи / Пер. з фр.; Вст стаття П. С. Соханя; Упор. та заг. ред. З. Борисик. – К., 2000. – 336 с.

  2. Джерела української самосвідомості та культури // Культурне відродження в Україні. – Львів: Астериск, 1993. – С. 9-86

  3. Кримський С. Б. Архетипи української культури // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К.: Фенікс, 1996. – С. 91- 112

  4. Основи української ментальності // Україна: філософський спадок століть. Хроніки-2000. – 2000. - № 37-38. – С. 4-96

  5. Українська культура // Лекції за ред. Дмитра Антоновича. – К.: Либідь, 1993. – С. 17-25

  6. Шинкарук С. Б. Поняття культури. Філософські аспекти // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К.: Фенікс, 1996. – С. 8 – 61.


Тема 2. Витоки української культури: культура праслов’ян та її історичні трансформації.


Джерела вивчення стародавньої культури праслов’янських племен: археологічні, етнографічні, писемні. Співвідношення відкриття поселень білогрудівської, тшинецько-комарівської, чорноліської, празької, колочинської, пеньківської, дзєдзіцької, черняхівської, зарубинецької культур з письмовими відомостями про слов’ян (праці Йордана, Менандра Протектора, Прокопія Кесарійського, Феофанія Сімокатта, Маврикія Стратега та ін.). Етнографія й етнологія як засоби коригування історичних даних: механізми співставлення народознавства з археологією, історією та літературознавством у дослідженнях провідних славістів (Д. Антонович, Б. Рибаков, М. Попович, О. Потебня, Хв. Вовк, М. Ткач та ін.).

Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов’ян: мізинський, трипільський, черняхівський. Палеолітичні те мезолітичні знахідки на території України. Мезоліт на території України: характер матеріальної культури, релігійних вірувань та мистецтва трипільських племен. Трипілля як архетипічний прообраз картини світу праслов’ян. Історичні трансформації трипільської культури. Культура «скіфів-землеробів» на території Великої Скіфії як основа етногенезу слов’ян: основні пам’ятки та тенденції розвитку (за Геродотом). Скіфська культура та її найяскравіші вияви (тріадична картина світу, «звіриний стиль», генеалогічні легенди та міфологічні уявлення). Культура антів.

Релігійні основи картини світу стародавніх слов’ян: тотемізм, анімізм, фетишизм, магія. Язичництво як етнокультурний феномен. Специфіка еволюції язичництва стародавніх слов’ян (за Б. Рибаковим): первісний мисливський дуалізм (культ упирів і берегинь), землеробський солярно-вегетативний прамонотеїзм (культ Рода і рожаниць), розвинуті та структуровані політеїстичні вірування елітарного військово-дружинного походження (культ Перуна і пантеон Володимира). Ключові цінності язичницької ідеології: етноцентрична солідарність, колективізм, рід, ерос, космос, материнство і плодючість, тотальне одухотворення природи.

Космогонічні моделі прадавньої української культури та історія їх культурологічного дослідження (М. Ткач, В. Шевчук, С. Плачинда, М. Чмихов, С. Кримський). Напрями вивчення народної творчості: міфологічний, символістський, міграційний, антропологічний, еволюціоністський, історико-порівняльний, структурно-типологічний, комплексний. Ключові структурні елементи давньослов’янської космогонії: дуалізм, гілозоїзм, антропоцентризм, бінарність і тріадичність будови Всесвіту. Специфіка давнослов’янських символів: дерево, земля, небо, підземелля, гора, море, поріг, змій, птах, сонце, місяць тощо.


План лекційного заняття:


    1. Культура праслов’янських племен на території України.

    2. Скіфська цивілізація як етнокультурний феномен і протослов’янська традиція у її духовному складі.

    3. Язичництво стародавніх слов’ян як культурно-історичний та релігійно-світоглядний феномен: первісні форми вірувань і тенденції їх еволюції до пантеону князя Володимира (Х ст.).

    4. Космогонічні моделі прадавньої української культури та історія їх дослідження в сучасну добу.


^ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ:


тотемізм, фетишизм, анімізм, магія, славістика, пантеон, символізм, антропоморфізм, космогонія, символ ,колективізм, рід, ерос, хаос, космос, прамонотеїзм, політеїзм, етноцентризм, язичництво, тріада, тетрагон.


^ СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ


Стародавня культура східних слов’ян.


  1. Трипільська культура на території України та її роль у культурогенезі слов’янських племен.

  2. Праслов’янські традиції у складі скіфської культури: релігія, археологія, картина світу.

  3. Язичництво стародавніх слов’ян як культурний феномен: витоки, еволюція, семантика символів.

  4. Сучасний стан етнографії та народознавства в Україні: тенденції та представники.


^ ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ ТА РЕФЕРАТІВ


    1. Етногенез слов’ян як культурологічна проблема.

    2. Культурні здобутки Трипілля.

    3. Картина світу в скіфській культурі.

    4. Скіфський «звіриний» та скіфо-античний стилі: компаративний дискурс.

    5. Зміст і структура пантеону Володимира.


^ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ


  1. Еволюція язичництва стародавніх слов’ян: аналіз основних етапів.

  2. Принципи світобачення і цінності язичницької культури східних слов’ян.

  3. Напрями вивчення фольклору в науковій культурі модерну.

  4. Семантика давньослов’янських символів.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Аверинцев С.С. София-Логос. Словар / Сергей Сергеевич Аверинцев. – К.: Дух і літера, 2001 – 460 с.

  2. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі: Монографія. – К.: Наукова думка, 1988. – 264 с.

  3. Войтович В. Українська міфологія. – К., 2002.

  4. Грицай М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я. Давня українська література: Підручник для студентів філологічних факультетів університетів. – К.: Вища школа, 1989. – 416 с.

  5. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні: Монография. – К.: Освіта, 1992. – 192 с.

  6. Грушевський М.С. Історія України-Руси: в 11т., 12кн. – К.: Наукова думка, 1991. – Т.3. – 586 с.

  7. Грушевський М.С. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. – К.: Либідь, 1993. – Т.3. – 285 с.

  8. Дорошенко Д.І. Нарис історії України: В 2 т. – К.: Глобус, 1992. – Т.1. – 238 с.

  9. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні: Наук. поп. статті, розвідки. – К., 1989.

  10. Костомаров М.І. Слов’янська міфологія // Вибрані праці. – К., 1994.

  11. Кримський С. Б. Заклики духовності ХХІ століття: лекція, прочит. 31 жовт. 2002 р. в Нац. ун-ті "Києво-Могилян. акад.": (із циклу щоріч. пам'ят. лекцій ім. А. Оленської-Петришин) / Сергій Борисович Кримський. - К.: Вид. дім "КМ Академія", 2003. - 32 с.

  12. Крымский С. Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации / Сергей Борисович Крымский // Вопросы философии. - 1992. - № 12. - С. 21-28.

  13. Лобовик В. Вірування давніх українців та їхніх пращурів. – К., 1996.

  14. Лозко Г. Українське язичництво: Бібліотека українця. – К., 1994.

  15. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури: Монографія. – К.: Акціонерне товариство “Обереги”, 1992. – 80 [1] с.

  16. Мурьянов М.Ф. «Звонят колокола вечныа в Великом Новегороде»: (славянские праздники) // Славянские страны и русская литература. – Л., 1973. – С. 238-245.

  17. Нагорна Л. П. Національна ідентичність в Україні: [монографія] / Лариса Панасівна Нагорна; Ін-т політ. і етнонац. досліджень НАН України. - К.: ІПіЕНД [НАН України], 2002. - 272 с.

  18. Нечуй-Левицький І.С. Світогляд українського народу: Ескіз української міфології. – К., 1996.

  19. Основи національного виховання: Концептуальні положення / За заг. ред. В.Г.Кузя та ін. – К.: Інформаційно-видавничий центр “Київ”, 1993. – Ч. 1. – 152 с.

  20. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1996.

  21. Релігієзнавчий словник / За ред. А.Колодного і Б.Лобовика. – К.: Четверта хвиля, 1996. – 392 с.

  22. Рыбаков Б. Ранняя культура восточных славян // Исторический журнал. – 1943. – № 11-12. – С. 73-80.

  23. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян: Монография.– М.: Наука, 1988. – 784 с.

  24. Субтельний О. Україна: історія / Пер. з англ. Ю. Шевчука. – К.: Либідь, 1991. – 512 с.

  25. Тайлор Э. Первобытная культура. – М., 1988.

  26. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій / А.К. Бичко, Б.І. Бичко, Н.О. Бондар та ін. – К.: Либідь, 1992. – 392 с.

  27. Ткач М. Дерево роду / Микола Ткач. – К.: МПП «Анфас», 1995. – 112 с.

  28. Українка Леся. Поезія. Драматичні твори / Леся Українка. – К.: Наукова думка, 2004. – 384 с. – (Б-ка школяра).

  29. Українська культура: Лекції за ред. Дм. Антоновича / Упор. С.В.Ульяновська; вст. ст. І.М.Дзюби. – К.: Либідь, 1993. – 592 с.

  30. Українське народознавство: Навч. посіб. / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Горинь, Ф.Ф.Кирчіва – Львів: Фенікс, 1994.

  31. Українські символи / [М. Дмитренко, Л. Іваннікова, Г. Лозко та ін.]; за ред. М. К. Дмитренка. - К.: Ред. часопису "Народознавство", 1994. - С. 31-41.

  32. Усатенко Т.П. Українська національна школа: Минуле і майбутнє: Українознавчий вимір: Монографія. – К.: Наукова думка, 2003. – 28 Лобас В.Х. Українська і зарубіжна культура: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2000. – 224 с.

  33. Шевнюк О.Л. Культурологія: Навчальний посібник / Олена Леонідівна Шевнюк. – К.: Знання-прес, 2004. – 353 с.

  34. Элиаде М. Аспекты мифа: Монография. – М.: ИНВЕСТ-ППП, 1995. – 239 с. Аверинцев С.С. София-Логос. Словарь. – К.: Дух і Літера, 2001. – 460 с.

  35. Юнг К.-Г. Душа и миф: Шесть архетипов / Карл Густав Юнг ; [пер. с нем.] ; В.И. Менжулин (сост.). – К.: Port-Royal, 1996. – 384 с.



  1   2   3

Похожие:

М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол iconМ. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол
Зязюн І. А., директор Інституту педагогіки І психології професійної освіти апн україни, академік апн україни, доктор філософських...
М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
Затверджено радою факультету природничої і фізико-математичної освіти протокол № від 2012 р
М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол iconНаціональний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Інститут інформатики
Обов’язки посадових осіб та організація роботи з охорони праці в навчальних закладах
М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол iconМ. П. Драгоманова Кафедра культурології " затверджую " Проректор з навчально-методичної роботи " " 20 р. Робоча програма
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за Галуззю знань 0201, напрямом підготовки 020105 «Документознавство та інформаційна...
М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Затверджено вченою радою Глухівського державного педагогічного університету (протокол №10 від 4 липня 2003 року)
М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол iconА. К. Сандлер методика виконання диплом
Затверджено вченою радою онма як навчальний посібник зі спеціальності "Автоматизоване управління технологічними процесами І виробництвами"...
М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол iconКонкурс філософського есе
Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Острозька академія», кафедра культурології та філософії запрошує студентів...
М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол iconМуніципальне право україни
Рекомендовано до друку вченою радою Академії муніципального управління (протокол №4 від 16 квітня 2008 р.)
М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол iconКонспект лекцій для студентів денної і заочної форми навчання
Рекомендовано до друку Вченою Радою Харківського Торговельно-економічного інституту протокол № від “ ” 2008 р
М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол iconДержавний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Вченою радою двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
М. П. Драгоманова Інститут філософської освіти І науки Кафедра культурології «Затверджено» Вченою радою нпу імені М. П. Драгоманова 2010 р. Протокол iconМіністерство освіти і науки України Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Програму розглянуто і обговорено на засіданні кафедри маркетингу та комерційної справи ( протокол від " " 2009р. )
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы