М. П. Драгоманова Кафедра культурології " затверджую " Проректор з навчально-методичної роботи " " 20 р. Робоча програма
Скачать 113.15 Kb.
|
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова Кафедра культурології “ЗАТВЕРДЖУЮ” Проректор з навчально-методичної роботи ___________________________ “______”_______________20___ р. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»галузі знання 0201 «культура напряму підготовки 6.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність» Інституту філософської освіти і науки Кредитно-модульна система організації навчального процесу
Київ – 2012 ^ Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за Галуззю знань 0201, напрямом підготовки 6.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність»________________. - _______: ________, 2012___.- __ с. Розробники: Уліщенко Андрій Борисович, доцент кафедри культурології Інституту філософської освіти і науки, кандидат педагогічних наук, Уліщенко Віолетта Валентинівна, доцент кафедри культурології Інституту філософської освіти і науки, кандидат педагогічних наук. Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ____________________ Протокол № ___ від. “____”________________20__ р. Завідувач кафедри ______________________ _______________________ (__________________) (підпис) (прізвище та ініціали) “_____”___________________ 20___ р Схвалено Науково-методичною радою за напрямом підготовки (спеціальністю)________________________________________________ (шифр, назва) Протокол № ___ від. “____”________________20___ р. “_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________) (підпис) (прізвище та ініціали) __________, 20__ __________, 20__ І. Пояснювальна записка Програма навчального курсу «Історія української культури» для ОКР магістр спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» складена у відповідності зі спеціалізацією. Курс розрахований на 60 годин (2 кредити), з них 26 год − на самостійну роботу, 34 год − на аудиторні заняття: 12 год − на лекції, 12 год − на семінари та 10 годин на індивідуальну роботу. У процесі навчання студенти отримують необхідні знання під час аудиторних занять: лекційних, практичних (семінарських) та індивідуальної роботи. Найбільш складні питання винесено на розгляд і обговорення під час семінарських занять. Велике значення у процесі вивчення та закріплення знань має самостійна робота студентів. Всі види занять розроблені відповідно до положень Болонської декларації. На семінарських заняттях закріплюються базові теоретичні знання з історії української культури, з’ясовуються питання, які доповнюють, конкретизують і деталізують знання студентів з основних проблем навчального курсу. ^ «Історія української культури» − застосовуючи історико-хронологічний принцип, розглянути знакові явища української культури, визначити її місце в контексті світового культурно-цивілізаційного процесу. ^
Підсумковий контроль за результатами вивчення курсу здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Головною складовою частиною такого контролю є регулярне виконання завдань викладача та накопичення студентами певної кількості балів за спеціально розробленими «Критеріями рейтингового оцінювання студентів», дві модульних контрольні роботи, а також підсумкове оцінювання виконаних студентами індивідуальних дослідних завдань. Підсумкові результати навчальної діяльності визначаються відповідно до кількості набраних балів: студенти отримують оцінку за шкалою ECTS та національною шкалою. ІІ. Навчально-тематичний план
ІІІ. Зміст програми Змістовий модуль І. Історія української культури від найдавніших часів до князівської доби ^ характеристика етапів її розвитку Зміст теми. Методологічні проблеми дослідження української національної культури. Проблема етногенезу українців. Міграційна та автохтонна теорії походження українського народу. Історія етноніму «Україна». Природні, духовні, суспільно-економічні передумови формування українського етносу. Мовні, фізіологічні та психологічні особливості українців. Українська ментальність. Історико-етнографічне районування України та його вплив на культуру. Основні зони: Наддніпрянщина, Поділля, Полтавщина, Слобожанщина, Полісся, Прикарпаття, Волинь, Закарпаття, південь України. Етнографічні групи українців. Проблема періодизації історії української культури. Характеристика етапів розвитку української культури. Самобутні риси духовної культури українського народу. ^ культура, загальнолюдська культура, національна культура, українська культура, етногенез, ментальність, цілісність національної культури, періодизація культури. ^ План:
Література: Основна:
Додаткова: [2, 34, 35, 40, 44, 47] Тема 2. Стародавня культура східних слов’ян Зміст теми. Наукові джерела вивчення культури стародавніх слов’ян. Основні етапи формування культури східних слов’ян. Первісні археологічні культури на території України. Пам’ятки мізинської культури (25-7 тис. до н.е.). Індоєвропейці на території України. Особливості трипільської культури і мистецтва. Патріархат. Культ сонця. Флективна мова як найважливіший елемент індоєвропейської культури. Зарубинецька (2-ге ст. до н.е.-2-ге ст. н.е.) і Черняхівська (2-5 ст. н.е.) культури – основа формування культури Київської Русі. Мистецтво антської доби. Побут і звичаї східних слов’ян. Релігійні вірування і міфологія. Зовнішні впливи на формування культури східних слов’ян. Скіфо-кімерійська культура на території України. Скарби скіфських курганів. «Звіриний стиль» в ужитковому та ювелірному мистецтві. Сармати. Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я та Криму. Римо-візантійський вплив. Україна та велике переселення народу в 2-5 ст. н.е. ^ палеоліт, мезоліт, тотемізм, фетишизм, анімізм, магія, славістика, пантеон, символізм, антропоморфізм, космогонія, символ, колективізм, рід, прамонотеїзм, політеїзм, язичництво. ^ ». План:
Література: Основна:
Додаткова: [4, 6, 14, 16, 24, 26, 33, 34, 35, 41] Тема 3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства Зміст теми. Суспільно-економічні та історичні обставини формування Київської Русі. Розвиток міст, торгівлі, ремесла як умови формування давньоруської культури. Особливості світогляду людини часів Київської Русі, його відображення в пам’ятках народної мудрості, легендах, билинах, піснях. Хрещення Русі та візантійський вплив на формування давньоруської культури. Розвиток писемності на Русі. Особливості освітніх процесів і напрями формування наукових знань: історичні, медичні, юридичні тощо. Становлення книжної справи і організація бібліотек. Давньоруська література (оригінальна та перекладна), її жанрове різноманіття. «Остромирове Євангеліє», «Повість временних літ», «Поученіє Володимира Мономаха» тощо. Володимир Великий та Ярослав Мудрий, їх внесок у піднесення Київської держави. Архітектурні пам’ятки Київської Русі. Будівництво Софії Київської. Розвиток образотворчого мистецтва: фресковий живопис і мозаїка. Поширення іконописання. Образи Алімпія. Особливості давньоруської книжкової мініатюри. Історичне значення культури Київської Русі. Монголо-татарська навала та її наслідки для культурного розвитку Стародавньої Русі. Суспільно-політична ситуація в Галичині і на Волині в 12-13 ст. Осередки культурного життя в Галицько-Волинському князівстві. Види освітніх закладів і особливості навчальних програм. Розвиток писемної творчості. «Галицько-Волинський літопис». Спадкоємність попередніх культурних і мистецьких традицій. Архітектура: превалювання романського та готичного стилю, візантійський вплив. Пам’ятки княжого Львова. Виявлення своєрідних рис в архітектурному мистецтві. Розвиток образотворчого мистецтва в Галичині і на Волині. Особливості Галицько-Волинської іконописної школи. Культурні зв’язки Галицько-Волинського князівства з іншими землями Стародавньої Русі. ^ християнізація, полікультурність, київське християнство, монотеїзм, фреска, мозаїка, Софія, протокирилична писемність, літопис, хроніка, повчання, ікона, апокриф, житіє, патерик, шестоднев, скоморох, Лавра, феномен двовір’я. ^ ». План:
Література: Основна:
Додаткова: [4, 5, 8, 9, 10, 14, 30, 31, 34, 40, 43] Змістовий модуль ІІ. Розвиток національної культури України: від класичної доби до сучасності | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
