Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції icon

Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції


Скачать 116.37 Kb.
НазваниеМетодичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції
страница1/3
Размер116.37 Kb.
ТипЛекція
  1   2   3

Лекція № 2. Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”.

План лекції

  1. Мета, навчально-виховні завдання та світоглядне значення курсу. Формування у школярів сучасної соціально-географічної та економіко-географічної картини світу.

  2. Структура і зміст курсу.

  3. Система знань про політичну карту світу, світові природні ресурси, населення, сучасне світове господарство та його галузеву структуру, міжнародний поділ праці, географію галузей світового господарства, глобальні проблеми людства в програмі і підручниках.

  4. Методика формування загальних та одиничних понять курсу. Перевага дедуктивного шляху формування загальних понять.

  5. Методика вивчення регіонів світу та окремих країн.

Література:

  1. Кобернік С. Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально-методичний посібник. – К.: Стафед-2,2000. – С. 21-27.

  2. Даринський А.В. Методика преподавания географии.– М.: Просвещение,1975.–С. 208-241

  3. Баранский Н.Н. Методика преподавания экономической географии.- М.: Просвещение,1989.

1. Мета, навчально-виховні завдання та світоглядне значення курсу.

Основною метою курсу економічної і соціальної географії світу є продовження і завершення формування знань про географічну картину світу, які спираються на розуміння теорії взаємодії суспільства і природи, відтворення і розміщення населення, світового господарства та географічного поділу праці, на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів.

Для досягнення цієї мети перед курсом стоять наступні завдання:

  • сформувати в учнів уявлення про навколишній світ;

  • показати глибокий взаємозв’язок природи, населення, господарства земної кулі;

  • розвивати просторове мислення учнів;

  • виховання поваги й любові до історії та культури інших країн і народів.

^ Значення курсу – завершує базову географічну освіту школярів. Це єдиний курс в сучасній школі, який дає комплексні знання про сучасну політичну карту світу, країни, історико-географічні й політико-економічні райони планети. Курс має величезне значення для сучасної людини, оскільки спрямований на формування умінь орієнтування в швидкоплинних подіях в сучасному світі, давати їм оцінку. Це особливо важливо, тому що сучасний громадянин держави одержує величезну кількість інформації про міжнародне життя із ЗМІ і без відповідної бази знань важко зрозуміти про що йде мова. Це призводить до втрати змістової і просторової орієнтації. Крім того, курс має значний виховний потенціал.

Для реалізації цих завадань програмою курсу передбачено формування великої кількості загальних та одничних понять, а також оволодіння учнями практичним уміннями. Крім того, важливою рисою у побудові курсу є спрямованість на встановлення внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків.

Основу курсу складає система загальних понять, які можна об’єднати в декілька тематичних груп:

  1. поняття про політичну карту світу;

  2. екологічні поняття;

  3. поняття про населення;

  4. поняття про географію світового господарства;

  5. поняття про особливості населення і гомподарства країн та регіонів.

Зміст курсу пов’язаний зі змістом економічної і соціальної географії України. В процесі вивчення курсу широко застосовуються загальні поняття з суспільної географії: ЕГП, ЕГХ, природні та трудові ресурси, господарство, галузева структура, територіальна структура, спеціалізація тощо. Найчастіше вони стають основою формування нових понять. Наприклад, поняття „народне господасртво” стає основою для формування поняття про світове господарство тощо.

З метою розвитку розумових здібностей дитини та їх здатності до самооосвіти програмою передбачено формування та закріплення великої кількості умінь. Так, в процесі вивчення курсу розвиваються уміння складатит характеристику ЕГП, галузей господарства, населення світу (окремих регіонів та країн), встановлення причинно-наслідкових зв’язків, роботи з картою, підручником тощо. Оволодіння даними уміннями сприяє формуванню нових умінь, необхідних при вивченні економічної і соціальної географії світу: порівнювати країни; групувати їх за рівнем соціально-економічного розвитку, за адміністративним устроєм та формою державного устрою; визначати загальні риси населення та господарства окремих регіонів та груп країн за рівнем економічного розвитку тощо.

Зміст курсу відображає міжпредметні зв’язки з всесвітньою історією. Тому однією з головних опор для вивчення курсу є курс нової та новітньої всесвітньої історії, що вимагає від вчителя оволодіння змістом даного курсу. Це особливо необхідно при вивченні питань, пов’заних з історією формування політичної карти світу, типології країн за формою державного устрою тощо.

  1. ^ Структура і зміст курсу.

Курс вивчається в 10 класі протягом 52 год. в загальноосвітніх навчальних закладах. За новою програмою у класах суспільного профілю передбачено 70 год. на вивчення курсу.

^ Структура і зміст курсу за новою програмою

Вступ 2 год

Розділ І. Загальна ЕГХ світу 20 год

Т.1. Політична карта світу 4 год

Т.2. Населення світу 4 год

Т.3. Взаємодія суспільства і природи. Світові природні ресурси 4 год

Т.4. Світове господарство 6 год

Т. 5. Глобальні проблеми людства 2 год

Розділ ІІ. Регіони та країни світу (27 год)

Т.1. Країни Європи 11 год

Т.3. Країни Америки Т. 2. Країни Азії 6 год

Країни Північної Америки (4 год).

Країни Латинської Америки (2 год)

Т. 5. Країни Африки, Австралії та Океанії 4 год

Узагальнення. Всесвітні економічні відносини 1 год

Резерв часу – 2 год.

Практичні роботи - 4

1 Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу.

2. Порівняльна оцінка ресурсозабезпеченості двох окремих країн чи регіонів світу (за вибором)

3. Порівняльна характеристика промисловості ФРН і Фанції, Великобританії та Італії (за вибором) (→ після країн Європи)

4. Порівняльна характеристика господарства головних економічних районів США: Півночі, Півдня та Заходу.


3. Система знань про політичну карту світу, світові природні ресурси, населення, сучасне світове господарство та його галузеву структуру, міжнародний поділ праці, географію галузей світового господарства, глобальні проблеми людства в програмі і підручниках.

Розділ І. „Загальна ЕГХ світу” містить 5 тем.

Перша тема присвячена розгляду політичної карти світу. Це політичне введення до курсу. Учні одержують загальні відомості про території, країни, держави, типи країн світу, суверенні держави та міжнародні організації. В цій же темі розглядаються історико-географічні регіони світу. Значення цієї теми надзвичайно важливе, оскільки всі наступні теми вивчатимуться на у прив’яз3ці до політичної карти світу і грунтуватимуться на основних поняттях, сформованих під час її вивчення.

Після вивчення теми учні повинні усвідомлювати різницю між поняттями „територія”, „країна”, „ суверенна держава”, „залежна країна і територія”, „колонія”, протекторат”, „підопічна територія” тощо.

Важливими є також знання основних характеристик держав за адміністративним устроєм учні повинні чітко відрізняти унітарні країни та складні (федеративні, конфедерації, унії).

При виченні теми формуються також знання про основні риси різних державних форм правління, формуючи поняття „республіка” (президентська, президентсьтко-парламентська, парламентсько-президентська, парламентська) та „монархія” (абсолютна, конституційна, теократична”. Конкретизувати дані загальні поняття слід через приклади окремих держав.

Однією з найважливіших тем безперечно є тема „Типологія країн світу”, в якій формуються такі поняття: ВВП, ВНП, типи кераїн за галузевою структурою зайнятості (аграрні, індустріальні та постіндустріальні країни). Більш детально розглядається типологія країн за рівнем економічного розвитку. В підручнику виділяються 5 типів країн:

  • Економічно розвинуті (головні країни (або країни „великої сімки”/ вісімки??), малі промислово розвинуті країни Європи, промислово розвинуті країни південної півкулі);

  • Середньорозвинуті країни перехідної економіки (країни, що з запаізненням стали на щлях капіталістичного розвитку; країни нової індустріалізації);

  • Постсоціалістичні країни перехідної економіки (постсоц. кр. Євразії, молоді незалежні держави (пострадянські));

  • Країни, що розвиваються (з порівняно зрілою структурою господарства; нафтовидобувні; найменш розвинуті);

  • Країни централізованокерованої економіки

Після формування основних понять учні знайомляться з міжнародними організаціями та історико-географічними регіонами світу.

Тема „Населення світу” передбачає повторення загальних понять („кількість населення”, „чисельність населення”, „густота населення”, „відтворення населення”, „природний приріст”, „міграції”, „урбанізація”, „міські поселення”, „сільські поселення”, „агломерації”, „статево-вікова тсруктура населення”, „етнічний та релігійний склад населення”, „трудові ресурси”, „зайнятість населення”), які учні вивчали в 9 класі. В той же час відбувається поглиблення і розширення знань учнів про населення. Відносно новими для учнів є поняття „демографічний вибух” та „демографічна криза”, „мегалополіси”, „етнос”, „мовна сім’я” тощо. Вивчаючи процес урбанізації варто зверрнути увагу на істотні риси цього процесу та ознайомити з поняттями „псевдоурбанізація”, „субурбанізація”, які відсутні в тексті підручника.

Тема „Взаємодія суспільства і природи. Світові природні ресурси” має на меті формування загальних основ екологічних знань учнів – про географічне середовище та його ролі в житті суспільства, про соціально-політичні аспекти взаємодії природи та суспільства. Тема спрямована на ознайомлення учнів з класифікацією природних ресурсів і з основними видами природниз ресурсів світу. Поняття „природні ресурси” не є новим для учнів, як і види природних ресурсів (мінеральні, водні, земельні, рекреаційні, кліматичні, біотичні та ресурси Світового океану). Відносно новими є поняття „вичерпні і невичерпні ресурси”, „відновлювані” та „невідновлювані”.

В темі „Світове господарство” розглядається сучасне світове господарство як єдина система, йогго структура, МПП і міжнародні економічні зв’язки.

При формуванні увлень про світове господарство як єдиної системи формується розуміння учнями поняття „система”, як сукупність складових компонентів, що знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним, утворюючи певну цілісність, єдність. З даної позиції світове господарство розглядається як система національних господарств, що пов’язані і взаємодіють за законами МПП. Продовжується (з 9 класу) формування поняття „МПП”, який розглядається як одна з форм суспільного поділу праці, поряд з географічним (територіальним) поділом праці. Слід звернути увагу на той факт, що МПП підкоряється „закону порівняльних переваг”. Тут же учні знайомляться з поняттями „менеджмент” (управління), „маркетинг” (ринкознавство), що дозволяє реалізувати на уроці профорієнтаційні завдання курсу.

При розгляді структури світового господарситва учні пригадують поняття „структура”, „галузева” та „територіальна” структура господарства. Новими для учнів є поняття соціально-економічної структури господарства” – співвідношення укладів і систем власності, характер взаємодії державного і приватного капіталу, розстановка політичних та економічних сил у державі чи світі в цілому. Тут учні знайомляться з поняттями „дофеодальний уклад”, „феодальний”, „поміщицьке господарство” („господарство латифундій”), „централізованокерована економіка”, „перехідна економіка”, „ринкова економіка”. Новим поняттям є і поняття „транснаціональна корпорація”.

Після цього відбувається знайомство з поняттями НТП і НТР, з основними рисами НТР.

Всі ці загальні поняття є підгрунтям для вивчення географії галузей світового господарства. Вивченню кожної галузі передує повторення її галузевої структури та принципів розміщення підприємств галузі, що вивчалося в 9 класі.

Відносно новими для учнів є знання про форми міжнародних економічних зв’язків. При вивченні даного питання учні знайомляться з поняттями „зовнішня торгівля”, „ринок послуг”, „ринок капіталу”, „інвестиції”, „валютний ринок”, „ринок праці” тощо.

Вивчення глобальних проблем людства грунтується на попередніх знаннях учнів та їх чуттєвому досвіді. Вводиться поняття „глобальні проблеми людства”, розглядаються окремі проблеми, зокрема проблема війни і миру, екологічна, сировинна, енергетична, проблема голоду, боротьби зі злочинністю, тероризмом, епідеміями), їх сутність, причини, особливості, наслідки та можливі шляхи вирішення.


  1. ^ Методика формування загальних та одиничних понять курсу. Перевага дедуктивного шляху формування загальних понять.

Курс містить досить велику кількість загальних та одиничних понять.

Пригадаємо, що загальні поняття охоплюють цілий клас однорідних предметів, явищ, процесів. Вони бувають загальнонауові (населення, господарство тощо) та загальногеографічні (територіальна тсруктура господарства тощо).

Засвоєння понять – це знання змісту поняття, засвоєння прийомів навчальної діяльності його застосування для вирішення навчальних завдань.

Учням старших класів властивий великий інтерес до проникнення в сутність явищ, до вирішення проблем, до широких узагальнень та світоглядних висновків. Їхні запити може задовольнити тільки серйозне, доказове викладення вчителем матеріалу, яке грунтується на принципах наукового роздуму. Цьому сприяє проблемний виклад матеріалу та дедуктивний шлях формування понять, в ході якого поняття наповнюється певним змістом.

Дедуктивний шлях формування загальних понять (від загального до конкретного) передбачає вивчення понять за схемою:

визначення поняття → сприйняття суттєвих ознак → конкретизація і збагачення поняття → закріплення ознак поняття і зв’язків → встановлення зв’язків з новими поняттями.

Початок формування понять дедуктивним шляхом потребує опори на знання, які отримані раніше.

Дедуктивний шлях формування понять використовується переважно в старших класах. Він висуває більш високі вимоги до абстрагуючої діяльності учнів і дозволяє скоротити час на засвоєння поняття (у порівнянні з індуктивним). Дедуктивним шлях зближає шкільну географію з методами наукового пізнання, привчає школярів до теоретичного аналізу учбового матеріалу.

Поняття вважається засвоєним, якщо учень:

  1. знає його визначення і зміст, т.т. суттєві ознаки, зв’язки і відношення між ознаками;

  2. має образне уявлення про географічний об’єкт або явище, що вивчається;

  3. вміє самостійно застосовувати поняття при вирішенні навчальних завдань.

Тому, з метою забезпечення засвоєння поняття слід спрямувати діяльність школярів на виокремлення, аналіз його ознак. Це означає виділення суттєвих та несуттєвих ознак, порівняння та групування їх.

У засвоєнні загальних понять велика роль відіграють визначення. Вони розкривають найзагальніші ознаки предметів і явищ, відношення між ними. Визначення краще сприймаються, якщо зробити їх об’єктом спеціального аналізу або пов’язати з наочною основою. Для формування уміння застосовувати вивчені поняття використовуються певні завдання.

Одиничні поняття стосуються конкретного географічного об’єкта і відображають його своєрідність. Вивчення одиничних понять передбачає локалізацію, певну прив’язку до земної поверхні або до карти. Тому одна з суттєвих ознак одиничних об’єктів – їх географічне положення. Особливістю одиничних понять є те, що вони не осмислюються без загальних понять. І в той же час вони конкретизують загальні поняття.

Засвоєння змісту одиничних понять – це одночасно і засвоєння номенклатури, і формування картографічних уявлень про взаємне розташування об’єктів, регіонів, країні тощо.

Прийоми формування одиничних понять:

  • робота з типовими планами характеристики об’єктів;

  • робота з картою і комплексом засобів навчання;

  • виконання практичних вправ і практичних робіт тощо.

В курсі ЕіСГС більшість загальних понять формуються при вивченні розділу І, а одиничних – при вивченні регіональної географії.

У навчальній програмі та підручнику для 10 класу основним поняттям виступає поняття про наукову картину світу, що розкривається через економіко-соціально-географічне вивчення світ. Старшокласників знайомлять з основами методології географічної науки. Вони мають зрозуміти, що географія відноситься до просторових наук, де географічний простір і час становлять базові поняття науки, розвиваються і віддзеркалюються всі сфери географічної оболонки Землі: атмосфера, літосфера, гідросфера, біосфера і соціосфера (ноосфера) і є не тільки формою, а й умовою їхнього буття. Тому й доцільно ознайомити старшокласників з предметом та об’єктом дослідження географії та з методами географічних досліджень. Поряд з традиційними методами (спостереження, експедиції, польові дослідження, статистичний, історичний, картографічний тощо) існують сучасні методи географічних досліджень: космічний, геоінформаційний, геофізичний, геохімічний, моделювання, комп’ютерних технологій тощо. В географії, як і в кожній науці, існує чітка і послідовна ієрархія наукових знань, без якої правильне і повне сприйняття географічної картини світу неможливе.

Згідно програми в підручнику підібрано навчальний матеріал про ієрархію наукових знань курсу. Вчителю географії необхідну особливу увагу приділити на усвідомлення учнями запропонованої ієрархії знань: науковий закон, закономірність; наукова теорія; наукова парадигма; наукова концепція; наукова гіпотеза; загальні наукові поняття; конкретні наукові поняття; наукові терміни; науковий факт і уява. Після ознайомлення учнів з ієрархією знань необхідно привести самостійну роботу старшокласників для підбору прикладів на кожну наукову ступінь. Починаючи від уяви картини світу, політичної та фізичної карти, до конкретного питання життя людей у регіонах світу, десятикласники наводять приклади дії географічних законів, які разом з економічними, екологічними, соціальними, культурними, політичними впливають на розвиток конкретних географічних регіонів та країн. Знання про людей та населення проходить майже через всі навчальні теми цього курсу. Соціальний аспект (знання про населення) є не лише у відповідній темі, а й у темах: «Політична карта світу», «Людство – творець ноосфери», «Географія населення і культури», «НТР – крок у майбутнє», «Сучасне світове господарство», «Регіони світу».

У попередніх курсах шкільної географії учні вже ознайомлені з науковою термінологією, поняттями, термінами, законами тощо. Саме в 10 класі вони зможуть їх систематизувати, інтегрувати та узагальнити. Серед законів та закономірностей десятикласники зможуть назвати закономірність розміщення корисних копалин, розміщення портів, сільськогосподарських (аграрних) районів тощо. Старшокласники називають основні географічні теорії: взаємодія суспільства і природи, відновлення та розміщення населення, географічний поділ праці, економічного районування тощо. На сьогодні актуальними є географічні парадигми: геоінформаційна, регіональна, територіальна тощо та наукові концепції: територіального поєднання природних ресурсів, геоурбаністика, територіально-виробничі комплекси тощо.

Формують ядро наукових географічних знань такі загальні наукові поняття як географічне середовище, ресурсозабезпеченість, урбанізація, НТР, світове господарство, «зелена революція», демографічна політика, агробізнес, монокультура тощо. Одиничні наукові поняття представлені поняттями: демографічна політика в Китаї; міжнародна економічна інтеграція в Європі; агробізнес в США; монокультура в Тропічній Африці тощо. Вони посилюють навчальний матеріал відповідних тем і збагачують географічний запас десятикласників, поповнюють словник спілкування, урізноманітнюють їх мову. Географічна навчальна інформація допомагає учням створити цілісне уявлення про географічні об’єкти та явища, ознайомлює з особливостями природи Землі, з населенням та господарством, їхньою територіальною організацією, традиціями, звичаями, віруванням.

Більшу частину навчального часу вивчення географії в 10 класі приділено загальній економіко-соціально-географічній характеристиці світу. Зміст навчального матеріалу цього розділу складено відповідно до вимог державної програми, але тут зосереджено і поглиблено інформацію про основні економіко-соціально-географічні поняття, явища і процеси. Навчальні теми «Політична карта світу», «Природно-ресурсний потенціал планети – джерело життя людства», «Людство – творець ноосфери», «Географія населення і культури», «НТР – крок у майбутнє», «Сучасне світове господарство» несуть найновішу географічну інформацію та статистичні дані розвитку цих складових змісту.

Окремий розділ присвячено регіонам світу: Євразії, Північній Америці, Латинській Америці, Австралії, Африці. Ці історико-географічні регіони вибрані традиційно, проте навчальний матеріал «осучаснено» і «олюднено». Життя і життєдіяльність населення регіонів висвітлено з позиції історичного розвитку на своїй території.

Навчальний зміст курсу несе значну частку екологічної освіти і виховання школярів. Під час вивчення навчального матеріалу є великі можливості для здійснення економічної освіти і виховання старшокласників. Це можна показати в таблиці 2:

Економічна освіта випускників старшої профільної школи поглиблюється через вивчення глобальних територіально-диференційованих господарських проблем, розкривається роль окремих держав і народів у світовій економіці, пояснюються процеси економічної інтеграції між державами. У старшокласників складається уява про територіальну організацію господарства, розвивається економічне мислення, вони можуть пояснити процеси, що відбуваються в сучасному світі, змінюється їх економічна культура.

Географічні знання старшокласників сприяють їх соціалізації, тобто формуванню компетентностей у різних сферах діяльності: пізнавальній, суспільно-громадській, трудовій, побутовій, культурній та інформаційній (див таблицю).

  1. ^ Методика вивчення розділу «Загальна економіко-географічна характеристика світу»

Тема „Політична карта світу” є першою в розділі „Загальна ЕГХ світу”.

Згідно діючої програми на тему виділяється 4 години. За умови збільшення кількості годин, виділеної на вивчення теми варто виділити окремий урок на вивчення етапів формування сучасної політичної карти світу, що дозволяє глибше розглянути дане питання . Причому етапи формування політичної карти світу доцільніше розглядати після вивчення сучасної політичної карти світу,т.т. на другому уроці з теми.

Слід пам’ятати, що перші уявлення учнів про політичну карту світу формуються ще в початковій школі. В курсі „Загальна географія” політична карта розглядається при вивченні розділу 4. „Людство на Землі”, але вивчення зводиться до формування уявлень про способи зображення держав і столиць на політичній карті світу, уміння показувати найбільші держави на політичні карті світу та позначати кордони та столиці держав на конттурній карті. При вивченні материків та океанів розглядаються політичні карти окремих материків та ключові країни регіону, що не дає цілісного уявлення про політичну карту світу. При вивченні географії України формується уявлення про місце України на політичній карті світу.

Отже, вивчення політичної карти світу ґрунтується на опорних знаннях, отриманих при вивчення попередніх курсів географії, на життєвому досвіді учнів. Але вперше у учнів формується цілісне уявлення про політичну карту світу.

Більшість понять теми для учнів є новими. Але є й знайомі учням поняття. Це поняття, які формуються при вивченні правознавства та історії (держава, країна, федеративна та унітарна держава, республіка, монархія тощо) та в курсі економічної і соціальної географії світу (ВВП,ВНП тощо).

При вивченні теми важливе значення мають внутрішньопредметні зв’язки, в першу чергу з ЕіСГУ, та міжпредметні зв’язки з історією (при вивченні етапів формування політичної карти світу) та правознавством.

  1   2   3

Похожие:

Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції iconМетодичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції
Лекція № Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”
Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції iconМетодика викладання курсу «Фізична географія України» План лекції Мета і завдання курсу „Фізична географія України”
Курс фгу є завершальним в системі фізико-географічної підготовки школярів. Тому під час його викладання, крім вивчення нових понять...
Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції iconЛекція. Методика викладання курсу „Економічна і соціальна географія України”
Вивчення загальної характеристики господарства, окремих галузей господарства та міжгалузевих комплексів, їх значення, структури,...
Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції iconМетодичні рекомендації щодо вивчення географії у 2006/2007 навчальному році. // Географія, №15-16, серпень 2006 р. С. 3-7
Контроль знань і вмінь учнів з курсу загальної географії. Види і форми контролю. (на самостійне опрацювання)
Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції iconМетодичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах на 2012/2013 навчальний рік
Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізна­вальний...
Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції iconМетодичні вказівки до виконання індивідуальної роботи з дисципліни «економічна діагностика» для студентів спеціальності 050107, 050107
Дисципліна "Економічна діагностика" суттєво допомагає фахівцям в оволодінні методологією діагностування всіх складових господарської...
Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції iconПлани семінарських занять з курсу «управління якістю» План семінарського заняття 1
Досвід управління якістю в сша, Японії, країнах Европи: особливості, переваги та недоліки
Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції iconЕлектронний посібник з дисципліни “Економічна теорія”
Економічна теорія” призначений надати допомогу в оволодінні основними економічними поняттями студентам як стаціонарної, так і заочної...
Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції iconМетодичні рекомендації щодо вивчення географії у 2006/2007 навчальному році. // Географія, №15-16, серпень 2006 р. С. 3-7

Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції iconМетодичні рекомендації до проведення практичних занять та індивідуальної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів спеціальності...
Методичні особливості викладання курсу „Економічна і соціальна географія світу”. План лекції iconЧемпіони світу з кікбоксінгу wpka «за Україну без дитячих захворювань» 28 вересня 2013 р
Вовк Андрій (Харків) Алієв Єльчин (Київ) Чемпіон України, чемпіон світу Чемпіон України, чемпіон світу
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы