Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів icon

Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів


НазваниеМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
страница11/13
Размер0.63 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Тема 11. «Мистецтво другої половини ХХ – початку ХХІ століть, його стилі та напрямки»

Зміст

11.1. Загальна характеристика інформаційного суспільства.

11.2. Постмодернізм. Правила та стратегії мистецтва постмодернізму.

11.3. Масова та елітарна культура ХХ – початку ХХІ століть

11.4. Світове та вітчизняне мистецтво кіно на початку ХХІ століття

Ключові слова: інформаційне суспільство; віртуальний світ; постмодернізм; мистецтво постмодернізму; масова та елітарна культура; мистецтво кіно; кіножанри

^ Цілі і завдання вивчення розділу: вивчення цього розділу дозволяє Вам:

  • одержати уявлення стосовно культурних змін, що відбувалися у другій половині ХХ – на початку ХХІ століть, у звۥязку із розвитком інформаційного суспільства

  • ознайомитися з харавтеристиками мистецтва постмодерну. Його правилами та стратегіями;

  • володіти ключовими словами постмодернізм; мистецтво постмодернізму; масова та елітарна культура; мистецтво кіно; кіножанри

Методичні рекомендації до вивчення теми 11. У ході вивчення одиннадцятої теми слід звернути увагу на корінні зміни, повۥязані із розвитком нового етапу світової цивілізації, інформаційного. Вивчаючи пункт 11.1. проаналізуйте виміри інформаційного суспільства, важливі для оновлення форм мистецького життя. Для опрацювання даного питання зверніться до роботи: Тоффлер Э. Информационная цивилизация / Э. Тоффлер. – Режим доступа : http: /www/aquarun.ru/futurenet/kbrl.html.

Вивчаючи пункт 11.2 проаналійте сутність поняття «постмодернізм», зۥясуйте правила і стратегії мистецтва постмодернізму. Спробуйте поясність дані правила і стратегії як такі, що прийшли на зміну класичним мистецьким стилям. Для виконання даного завдання зверніться до підручника: Бычков В. В. Эстетика. – М. : Гардарики, 2004. – 509 с.; до видання: Можейко М.А. Постмодернизм: Энциклопедия. – М.: Интерпрессервис: Книжный дом. – 2001. – 1040 с.

Вивчаючи пункт 11.3 ознайомтесь з поняттями масової та елітарної культури, назвіть ознаки масової та елітарної культури дрйгої половини ХХ – початку ХХІ століть. Для опрацювання питання зверніться до підручника Кормич Л., Багацькій В. Теорія та історія культури ХХ століття. – К.: вид. ПАРАПАН, 2006. – 289 с. Проаналізуйте зміст понять масової та елітарної культури за допомогою словника: Эпштейн М. Проективный философский словарь : новые термины и понятия / М. Эпштейн. – Спб. : Алетейя, 2003. – 512 с.

Вивчаючи пункт 11.4 проаналізуйте види та жанри світового і вітчизняного кіно, що утворилися на початку ХХІ століття. Назвіть імена провідних режисерів та акторів початку ХХІ століття, проаналізуйте екранну роботу (одну за вибором). Для виконання даного завдання зверність до роботи: Фрейлих С.И. Теория кино: От Эйзенштейна до Тарковского : Учебник для вузов . - М.: Академический Проект, Трикста, 2008 . - 512 с.

Навчальний матеріал

Прочитайте наступний текст, проаналізуйте зміст понять «інформація», «теорія інформації», випишіть ознаки інформаційного суспільства.

Довгий час поняття „інформація” розуміли виключно як повідомлення, звістка, що може бути відправленою від будь-якої людини і звернена до будь-якої людини у будь-якій ситуації. Повідомленнями, звістками люди обмінюються під час спілкування, листування тощо.

На початку 20 століття у зв’язку із стрімким розвитком засобів передачі інформації (радіо, телефон, телеграф), урізноманітненням форм зв’язку, збільшення обсягів інформації виникла необхідність у вимірюванні кількості інформації. Далі, у другій половині минулого століття почала розвиватися особлива наука – теорія інформації. У контексті вказаної теорії виникли відповідні поняття – джерело інформації, передавач, лінія зв’язку, одержувач, джерело перешкоджань.

Прикметою сучасного суспільства стало масове розповсюдження електронних засобів масової інформації як у професійній діяльності, так і у побуті, у приватному житті людей. Першою ознакою інформаційного суспільства є існування умовної схеми „людина - комп’ютер”. Це слід розуміти як усебічну комп’ютеризацію форм людської діяльності, виникнення нових форм труда, спілкування, відпочинку, зміни образу життя, зміни стереотипів мислення на основі масового використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій.

Інформаційна технологія пов’язана з електронними засобами збереження і передачі інформації, зі створенням продукції, що зберігається за допомогою електронних носіїв (навчальні фільми, навчальні програми, електронні підручники, електронні бібліотеки, електронні бази численних установ, художня продукція на електронних носіях та багато іншого). Інформаційні технології дозволяють збільшити швидкість та обсяг інформації, що використовується населенням земної кулі. Саме збільшення швидкості розповсюдження інформації та створення вільного доступу до інформації за допомогою електронних засобів зв’язку, що постійно оновлюються, є ще одною ознакою інформаційного суспільства.

Сучасне інформаційне суспільство демонструє майже необмежені можливості щодо інформаційного забезпечення всіх форм суспільного та приватного життя людини. Важливою прикметою інформаційного суспільства є віртуальний світ, такий світ, що утворився за допомогою використання Інтернету, електронних засобів зв’язку майже у всіх сферах людського життя.

^ Зверніть увагу на таке:

У сучасній культурі віртуальний світ певною мірою конкурує з реальним. Віртуальний світ навіть відмічений певними перевагами у порівнянні з реальним. Наприклад: 1). перебування у віртуальному світі не обмежене у часі та просторі; 2). віртуальний світ надає людині можливість вільного пересування по численним чатам, форумам, сайтам і таким чином окрема людина реалізує власні уподобання, може обрати тему для спілкування за власним смаком тощо; 3). віртуальний світ більш позитивно налаштований стосовно людини. У віртуальному світі людина може обирати віртуальних співрозмовників за власним бажанням, користуватися вигаданими іменами, а отже - без застереження висловлювати свої думки, давати оцінки користуючись, так би мовити, „маскою”.

Сучасна людина має змогу вчитися, працювати, спілкуватися, користуватися послугами, розважатися та відпочивати, сплачувати рахунки, купувати товари, отримувати безліч інформації за допомогою Інтернету. Інтернет змінив традиційні уявлення щодо простору та часу, оскільки комп’ютерний зв’язок здійснюється у будь-яку мить, у так званому „реальному часі”. Комп’ютерний зв’язок подолав національні кордони держав та встановив наднаціональні стосунки між людьми. Тим не менш слід визнати, що швидкість поширення інформації, її вільне використання та вільний доступ до неї несуть не тільки позитивні цінності. Укажемо на дві обставини, що пов’язані з негативними наслідками загальної комп’ютеризації сучасного суспільства.

Перша із них полягає у тому, що надмірне використання сучасної інформаційної техніки у професійних або приватних цілях передбачає постійне перебування людини у віртуальному просторі. Вплив віртуального простору на особистість, на стан її фізичного та психічного здоров’я є дуже суперечливим. Поряд із певним позитивним впливом тривале перебування у віртуальному світі спричиняє не менш значущі негативні наслідки. Зокрема, „занурившись” у віртуальний світ, людина свідомо або позасвідомо втрачає зв’язок з реальністю, звужує або повністю скасовує стосунки з власним оточенням (з родиною, друзями тощо). Під впливом цінностей (або анти – цінностей) віртуального світу людина може стати байдужою до проблем реального світу або, у разі наслідування поведінки улюблених віртуальних героїв, виявляти немотивовану поведінку.

Друга обставина пов’язується з тим, що інформаційний простір у сучасному суспільстві стає ареною боротьби, суперництва у суспільно-політичній, фінансово-економічній, культурній галузях. У ході викладення матеріалу теми ми обговорювали деякі механізми культурного суперництва у інформаційному просторі. Доповнимо викладений матеріал такими міркуваннями. Боротьба між впливовими „дійовими особами” інформаційного простору переслідує мету здійснення якомога ширшого впливу на суспільну думку, на масову свідомість. Одним із простіших прийомів інформаційної боротьби є створення та тиражування власного позитивного образу на фоні негативних рис супротивника. За допомогою засобів масової інформації, шляхом активного пропонування певного інформаційного продукту, застосування PR - технологій формується позитивна або негативна суспільна думка стосовно актуальних проблем суспільного життя, підсилюються масове позитивне або негативне емоційне оцінювання, а отже - скеровується соціальна поведінка.

^ Прочитайте наступний текст. Зверніть увагу на сутність поняття «постмодернізм», випишіть стратегії і правила мистецтва постмодернізму

Назва „пост – модерн” виникла у часи після Другої світової війни як позначення нового архітектурного стилю. Назва стилю набула широкої популярності і стала використовуватися у контексті новітніх досліджень культурного життя другої половини минулого століття. Сьогодні поняття „пост – модерн” використовується з подвійною метою: по-перше - для позначення сучасного етапу культурного розвитку; по-друге – для протиставлення сучасного етапу культурного розвитку за ознаками численних новацій етапу 17 – 19 століть, який отримав назву „модерн”.

Пост-модерном називають етап сучасного культурного розвитку, який, з одного боку, наслідує окремі елементи культури модерну, а з другого – заперечує її певні здобутки, відмовляється від певних ідеалів минулого або переосмислює їх .

У 1970 році поняття „пост – модернізм” увійшло до складу теорії мистецтва, естетики, культурології. Провідними теоретиками пост – модернізму стали вчені Франції (Жак Дерріда, Франсуа Ліотар, Мішель Фуко) та Німеччини (Юрген Габермас).

Принципи і правила мистецтва пост – модерну дуже прості, але у той же час дуже парадоксальні. За умов свідомої відмови від традиційних цінностей європейської культури, від основ класичного мистецтва, ідеалів прекрасного та його модифікацій, художник пост-модерну намагається розвивати принцип ігрової, іронічної ностальгії стосовно минулих часів.

Правила мистецтва пост – модерну стають більш зрозумілими у порівнянні з настановами мистецтва авангарду – модернізму.

^ Зверніть увагу на таке порівняння:

  • Мотивом діяльності авангардистів-модерністів було тяжіння до майбутнього, до чогось принципово нового, дивовижного. Художня творчість для митців першої половини 20 століття поставала як серйозна діяльність, що має на меті скасування ознак старого та затвердження всього інноваційного, прогресивного.

  • Мистецтву пост – модерну такі ідеї чужі. Мистецтву пост – модерну притаманна „втома” від епатажу та інноваційної боротьби. Митець – пост – модерніст усвідомлює безглуздість будь-яких починань, тому він цінує тільки одне – гру зі смислами Культури.


Від базових настанов сучасного мистецтва походить поширений прийом підкреслено обережного перенесення елементів класичного/некласичного мистецтва до нового смислового поля і утворення витончених та вигадливих об’єктів.

Серед правил і стратегій мистецтва пост-модерну можна вказати на такі:

  • інвайронмент – художнє середовище, виставкова або музейна експозиція сучасного мистецтва. Інвайронмент покликаний до розв’язання більш глобальних завдань, ніж просто знайомство з творами мистецтва. Завдяки концептуальній ідеї авторів проекту, художнє середовище володіє власною енергетикою. На думку авторів проекту, нова позитивна енергетика інвайронменту допомагає присутнім глядачам пережити новий естетичний досвід.

  • хеппенінг – унікальна художня акція, мета якої – злиття мистецтва з буденним життям. Будь-який фрагмент буденного життя може бути переосмисленим з точки зору естетизації; будь-який пересічний громадянин, випадковий перехожий може стати учасником художньої гри.

  • перформанс – художня акція, що відбувається за сценарієм та об’єднує різні види мистецтв. Згідно ідеям авторів перформансу подібна акція покликана сприяти контакту учасників з новими, як правило, сакральними реальностями. За таких умов перформанс наближається до обрядових дій, нагадує (інсценує) давні форми народної культури

Прочитайте наступний текст, проаналізуйте відмінності між масовою та елітарною культурами ХХ – ХХІ століть. Спробуйте знайти моменти тотожності між цими типами культур.

Феномени масової та елітарної культури починають своє існування на початку ХХ століття, на тлі кардинальних змін у культурному житті. Тому масова та елітарна культура відмічені деякими новими ознаками у порівнянні з традиційними елементами культурної системи. Наукові теорії стосовно масової та елітарної культури остаточно не склалися, відповідно у подальшому викладенні вашій увазі пропонуються дещо різні погляди на масову та елітарну культуру.

Поняття „масова культура” уперше було використано у 1941 році німецьким філософом і соціологом Максом Горкгаймером у праці „Мистецтво і масова культура”. У найзагальнішому значенні поняття масової культури означає культурну життєдіяльність мас.

Масова культура, масове мистецтво – узагальнені поняття, які позначають культуру, види і жанри мистецтва, що створюються з метою задовольнити специфічні духовні потреби „маси”.

Духовні потреби маси, у свою чергу, об’єктивно звужені. Масові духовні потреби постають у вигляді бажань: бажань стосовно розваг, відпочинку, насолоди, бажань тимчасового відволікання від монотонної важкої праці, від проблем повсякденності. Отже, у цьому випадку твори масового мистецтва, масова культура також пропонують споживачу специфічні культурні продукти – масову літературу, масове кіно, масові форми відпочинку, індустрію розваг, у тому числі віртуальних.

Жанри масового мистецтва розвиваються на тлі жанрів класичного або народного мистецтва минулих віків. Масове мистецтво у змістовному плані не намагається створювати нічого принципово нового у порівнянні з мистецтвом минулого, а навпаки намагається використати його певні здобутки. Наприклад, для створення творів масового мистецтва використовуються найбільш відомі сюжети казок, міфів, мелодраматичні фабули, образи популярних красунь або героїв, що слугують еталонами відваги, мужності тощо. Завдяки цьому масове мистецтво, по-перше, живиться багатовіковим досвідом класичного мистецтва, по-друге – намагається максимально задовольнити потреби масового споживача, а по-третє – стати максимально прибутковим. Таким чином масове мистецтво „імітує” класичне мистецтво шляхом запозичення його окремих елементів.

Як протилежні до масової трактуються поняття елітарної культури, елітарного мистецтва. Українське слово „елітарний” походить від слова „elite” – обраний, тобто кращий за певними параметрами у порівнянні з іншими.

^ Уважно прочитайте наступне:

Своє розуміння поняття „елітарна культура” запропонував відомий іспанський філософ першої половини 20 століття, теоретик культури Хосе Ортега-і-Гассет. У своїх наукових роботах дослідник протиставляв духовну еліту, яка творить культуру – масі, яка свідомо або позасвідомо споживає масові стереотипи, масові поняття та уявлення. На думку вченого маса принципово не здатна творити, покликання маси – споживання, розваги тощо. Представників еліти Ортега називав аристократами, але підкреслював наявність у такому визначенні духовного аристократизму. Духовний аристократизм полягає у відмінності від інших за духовною ознакою, тому він не має нічого спільного з традиційними уявленнями щодо родової аристократії. Родова аристократія, як відомо, відрізняла себе від інших за походженням від славетних предків. З елітою, тобто з духовною аристократією Ортега пов’язує різних за походженням людей, але таких, що виділяються з маси, перебувають у меншості, навіть приречені на меншість. Завдяки зусиллям еліти відбувається прогрес суспільства і культури в цілому.

У понять „елітарна культура”, „елітарне мистецтво” є також інший смисл. Вони може трактуватися й у такому сенсі - як культура або як мистецтво обраних, відмінних від маси за принципом набутого мистецького досвіду, фахової підготовки, за принципом високого професіоналізму в галузі культурної або мистецької діяльності. За таким визначенням групу обраних складають представники професіональної еліти - відомі митці, науковці, публіцисти, журналісти, працівники засобів масової інформації, професійні критики, власники мистецьких галерей, організатори та учасники мистецьких акцій, фестивалів, експерти в галузі культури та мистецтва, відомі меценати, засновники мистецьких фондів тощо. Твори елітарного мистецтва завідомо створюються не для банальної розваги, а для маніфестації вагомої ідеї, концепції („концептуальне мистецтво”), або ж для демонстрації чогось принципово нового, творчого. Тому твори елітарного мистецтва за звичаєм вважаються вищими та більш складними за змістом у порівнянні з творами масового, а отже - спрощеного мистецтва. Розуміння таких творів у більшості випадків також доступно „обраним”, тобто професіоналам у галузі мистецтва.

Прочитайте наступний текст. Користуючись даними, складіть розповідь про жанри сучасного вітчизняного та зарубіжного мистецтва кіно. Акцентуйте значення мистецтва кіно на початку ХХІ століття. Наскільки справедливими є твердження про занепад мистецтва кіно в сучасних умовах?

На початку 2000-х р. відомі українські актори знімалися в українських та зарубіжних фільмах, створювали яскраві образи відомих історичних постатей. Величезний успіх свого часу мав багатосерійний історичний фільм польського режисера Єжи Гофмана „Вогнем і мечем“ за романом польського письменника Генрика Сенкевича. У цьому фільмі роль гетьмана Богдана Хмельницького зіграв відомий український актор Богдан Ступка. Акторові Богдану Ступці належать також головні ролі в історичному серіалі „Чорна рада“ режисера Миколи Засєєва-Руденка (2000) та у фільмі режисера Юрія Іллєнка „Молитва за гетьмана Мазепу“ (2001).

Упродовж 2000-2006 років в український кінєматограф прийшло нове покоління митців. У 2001 р. молодий постановник Тарас Томенко здобув перемогу в конкурсі „Панорам“ Берлінського фестивалю. У 2003 році, вже в основному конкурсі того ж кінофестивалю отримав приз «Срібний ведмідь» фільм українського аніматора Степана Коваля „Йшов трамвай № 9“. У 2003 році фільм „Мамай“ режисера Олеся Саніна вперше представляв Україну на премії „Оскар“.

У 2005 році стрічка „Подорожні“ молодого українського режисера Ігоря Стрембіцького отримала Золоту пальмову гілку в номінації за короткометражний фільм. Після 2004 знято декілька фільмів про Помаранчеву революцію. Революційні події були висвітлені у наступних кінострічках: «Помаранчеве небо» (2006 р., режисер Олександр Кирієнко), «Прорвемось!» (2006 р., режисер Іван Кравчишин), «Оранжлав» (2006 р., режисер Алан Бадоєв). Фільм „Оранжлав“ отримав приз за режисуру на XV Міжнародному фестівалі „Кіношок“ в Анапі (Росія). У 2006 році відбулася прем'єра першого українського трилеру «Штольня» (продюсер та оператор Олексій Хорошко, режисер Любомир Кобильчук).

На початку 2000-х років воєнна тематика продовжує привертати увагу режисерів російського кіно. Виходять на екрани: фільм режисера М. Пташука «У серпні 1944» за мотивами повісті В. Богомолова «Момент істини» (2000 р.); фільм М. Лебедева «Звєзда» за мотивами одноіменної повісті Е. Казакевича. Военні події, відображені у цих фільмах, дістали оцінку з точки зору сьогодення. Традиційна для російського кіно тема життя дітей та підлітків знайшла втілення у фільмі режисера С. Бодрова «Сестри» (2001 р.) та у фільмі режисера А. Прошкіна «Спартак і Калашніков» (2002 р.). Суперечливим стосункам дітей і дорослих присвячений фільм режисера А. Звягінцева «Повернення» (2003 р.), що отримав премію «Золотий лев» на Міжнародному кінофестивалі у Венеції.

Жанр екранізації літературної класики, популярний серед російських режисерів, на початку 2000-х років знайшов свої місце на телебаченні. Серед фільмів-екранізацій слід відмітити такі багатосерійні телевізійні фільми: «Ідіот» режисера В. Бортко за романом Ф. Достоєвського (2003 р.), «Майстер і Маргарита» режисера В. Бортко за романом М. Булгакова (2005 р.), «Московська сага» режисера Д. Барщевського за повістю В. Аксьонова (2005 р.).

На початку 2000-х років поступово повертається так зване авторське кіно, котре за своїм духовним змістом, зверненням до філософських роздумів завжди було важким для сприйняття масового глядача. Віходять фільми режисера А. Сокурова «Молох» (1999 р.), «Телець» (2000 р.) та «Російський ковчег» (2002 р.), що отримали високу оцінку на міжнародних кінофестивалях.

У цей же період на російські екрани вийшли масштабні фільми, зняті з використанням компۥютерних технологій. Йдеться про такі кінороботи: фантастичний бойовик режисера Тимура Бекмамбетова «Нічний дозор» (2004 р.), історичний бойовик режисера Джаніка Фазиєва «Турецький гамбіт» (2005 р.), фільм про афганську війну режисера Федора Бондарчука «Девۥята рота» (2005 р). Усі ці фільми за своїм технічним рівнем, видовищністю, напруженим сюжетом, акторськими роботами цілком відповідали кращим зарубіжним блокбастерам. Дана обставина є важливою для кінєматографу будь-якої країни, котра за сучасних умов намагається посісти гідне місце на світовому ринку кінопродукції.

На початку нового тисячоліття американська кінокомпанія «Worner brothers» почала випуск серії великомасштабних фільмів-екранизацій романів для дітей та підлітків англійської письменниці Джоан Роулінг. Романи Дж. Роулінг розповідали історію життя бідного хлопчика на імۥя Гаррі Поттер, що володів незвичайними здатностіми і мав стати чародієм. Але для цього йому треба було вчитися, і хлопець опинився у школі чародіїв. Під час навчання Гаррі Поттеру разом із друзями довелося неодноразово вступати у боротьбу із темними силами. Серія фільмів про Гаррі Поттера виходила у відповідності до написання нових романів про пригоді хлопчика-чародія. Так, у 2001 році вийшов фільм «Гаррі Поттер та філософський камень», у 2002 році – «Гаррі Поттер і таємнича кімната» режисера Кріса Каламбуса; у 2004 році – «Гаррі Поттер і вۥязень Азбакану» режисера Альфонсо Куарона. Під час створення цих фільмів широко використовувалися найсучасніші технології, що дозволило авторам фільмів відтворити на екрані різноманітні трюки, показати нереальний світ і нереальних персонажів.

Сюжети у стилі фентезі також використовуються для постановки великомасштабних фільмів із застосуванням сучасних технологій. Прикладом фільмів-фентезі слугують кінороботи режисера Пітера Джексона, зняті за мотивами романів Джона Толкієна: «Володар Колець: Братерство Кільця» (2001 р.), «Володар Колець: Дві фортеці» (2003 р.), «Володар Колець: Повернення Короля» (2003 р.).

На початку 2000-х років розвивається мультиплікаційне (анімаційне) кіно, у виробництві якого задіяні компۥютерні технології. Ствроюються повнометражні мальовані фільми («Король-Лев»), та повнометражні фільми у техніці обۥємної мультиплікації («Шрек», «Шрек-2» та ін.).

У американському кінєматографі 2000-х років успішно працюють талановиті актори Вуді Аллен, Кім Бесинджер, Жан-Клод ван Дамм, Ричард Гір, Денні де Вітто, Роберто Ніро, Том Круз та багато інших. Значною подією у світі кіно залишається щорічне вручення американської кінопремії «Оскар» кращим кінокартинам за різними номінаціями (за кращу режисуру, за кращу чоловічу роль, за кращу жіночу роль, за кращу роль другого плану, за кращий іноземний фільм, за кращий музичний супровід фільму тощо). Кінопремія «Оскар» заснована Американською академією кінєматографічних мистецтв у 1929 році і з тих пір висування фільмів на премію «Оскар» видбувається щорічно.

Питання самоперевірки:

  1. Назвіть ознаки інформаційного суспільства, визначте сутність протирічь у стосунках людині з віртуальним світом

  2. Назвіть ознаки масової та елітарної культури. Назвіть твори мистецтва, котрі можна вважати такими, що належать до масової (або до елітарної) типів культури.

  3. Дайте визначення поняття пост-модернізм. Назвіть учених, котрі вважаються теоретиками пост-модернізму.

  4. Назвіть правила і стратегії мистецтва пост-модернізму.

  5. Укажіть місце мистецтва кіно та інших видів екранних мистецтв (реклама та відео) в структурі мистецтва пост-модернізму.

Висновки теми 11. У ході викладення матеріалу теми ми проаналізували етап другої половини ХХ – початку ХХІ століть, визначили суттєві цивілізаційні зміни, що обумовили чергові тарнсформації в галузі мистецтва та мистецького життя. Серед головних чинників змін ми зупинилися на деяких вимірах інформаційного суспільства. показали складну і суперечливу взаємодію людини з віртуальним світом. Ми показали, що технології інформаційного суспільства, задіяні в різних прошарках суспільного та приватного життя, місять неабияку мистецьку складову. Відтак, в умовах інформаційного суспльства відбувається безперервне контактування інформаційних технологій з технологіями мистецької діяльності. Наслідки такого контактування є доволі суперечливими.

Далі ми зупинилися на вимірах сучасної масової та елітарної культури, зупинилися на теоретичних аспектах змісту понять масової та елітарної культур. Ми показали суперечливий звۥязок класичного мистецтва, масової та елітарної культури. Ми проаналізували соціологічні аспекти масової та елітарної культури, вказали на сучані професії, повۥязані з мистецькою діяльністю.

Ми проаналізували сутність поняття пост-модерн, показали історію формування даного поняття, вказали імена науковців, теоретиків пост-модерну. Ми наголосили на складному ідеологічному підгрунті мистецтва-постмодерну, на його суперечливих звۥязках з класичним мистецтвом. Здійснений аналіз показав, що мистецтво пост-модерну втратило категоричніть та рішучість у ставленні до класичного мистецтва, притаманні авангардним течіям початку ХХ століття. Натомість мистецтво пост-модерну розвивається на підгрунті іронічної, ностальгічної гри зі смислами минулих культур, не віддаючи перевагу нічому і не заперечуючи нічого зі структур видів і жанрів минулого мистецтва. На такому підгрунті втрачається сенс будь-яких мистецьких уподобань, акцентів. Замість стилів та напрямів минулих століть у мистецтві пост-модерну функціонують художні акції, правила та стратегії.

На завнршення теми ми звернулися до аналізу мистецтва кіно як одного із найбільш масових видів мистецтва ХХ – початку ХХІ століть. Ми вивчили діяльність вітчизняних кіномитців, указали екранні твори 2000-х років, створені українськими режисерами, назвали імена найбільш популярних і знаних у світі українських акторів. Ми проаналзіували також стан світового мистецтва кіно, показали його жанрове розмаїття та напрямки жанроутворення.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Похожие:

Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
«Англійська мова і література»; 020303 «Українська мова і література»; 010102 «Початкова освіта» напрямів підготовки 0203 «Філологія»...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
«Культурологія», 020203 «Кіно-, телемистецтво», 020204 «Музичне мистецтво», 020200 «Музичне мистецтво* (Художня культура)» напрямів...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації організації самостійної роботи студентів, критерії оцінювання. Призначено для студентів спеціальності «Правознавство» окр «Бакалавр»
Гринюк Р. Ф., Щебетун І. С., Нікітенко Л. О., Нікольська О. В., Багрій О.І. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Комунальне...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні матеріали з написання курсової роботи з дисципліни «Політична економія»
Курсова робота – одна із найважливіших форм самостійної роботи студентів по оволодінню нормативним курсом “Політична економія”, яку...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до проведення практичних занять та індивідуальної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів спеціальності...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни " хімічний захист рослин" для студентів окр «Бакалавр»
Викладено методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи студентами окр «Бакалавр» напряму підготовки 09010501 «Захист рослин»...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки щодо виконання самостійної роботи курсантів мета самостійної роботи курсантів: Подальше розширення та поглиблення знань, отриманих на аудиторних заняттях
Формування навичок та вмінь в організації самостійного вчення нового матеріалу, з яким курсанти не знайомились у ході аудиторних...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconКафедра загальноправових дисциплін навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Адміністративний процес»
Навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Адміністративний процес» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю)...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМ. П. Драгоманова Кафедра культурології " затверджую " Проректор з навчально-методичної роботи " " 20 р. Робоча програма
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за Галуззю знань 0201, напрямом підготовки 020105 «Документознавство та інформаційна...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до написання та оформлення курсової роботи з дисципліни «екологічна безпека» для курсантів І студентів напряму підготовки
Екологічна безпека. Методичні рекомендації до написання та оформлення курсової роботи для курсантів і студентів напряму підготовки...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств» для студентів напряму «Економіка І підприємництво»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств та фінанси» 050104 «Фінанси» усіх форм навчання...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы