Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів icon

Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів


НазваниеМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
страница13/13
Размер0.63 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Ж

Жанр – (від французького genre – рід, вид) – поділ творів на типи у контексті видів мистецтва. Жанровий поділ здійснюється за тематичним або функціональним принципом.


З

Знак – матеріальний об’єкт, що заміщує собою інший об’єкт, прямо або „приховано” вказує на його характеристики. Знаки використовуються для зберігання, трансляції повідомлень (інформація, знання). Знаки пов’язані з такими ускладненими формами фіксації знань або трансляції повідомлень (інформації) як символ, образ, код.


Значення – елемент культури поряд із звичаєм, нормою, цінністю, смислом. Суто культурна форма зв’язку людини з оточуючим світом через посередництво знаків. В різних культурах, поряд із знаковими системами, історично формуються системи значень, завдяки чому зберігається і транслюється соціальний досвід.


І

Імажинізм (від французького “imago” – образ) – літературний напрямок в мистецтві 10-20-х років 20 століття. В Росії – угруповання поетів (1919-1927), куди входили А. Марієнгоф, С. Єсенін та інші. Імажиністи стверджували, що метою мистецтва повинно бути відтворення життя через образи.


Інвайронмент (від англійського “environment” – оточуюча середа) – синтетична форма постмодернізму, що виникла у 60-ті роки 20 століття. Інвайронмент намагається аранжирувати (оздобити) простір міста, природного комплексу або закритого приміщення за допомогою створених митцем або публікою об’єктів з готовими елементами природного середовища. Різновиди інвайронменту – екологічне мистецтво, природна скульптура тощо.


Інновація – оновлення. Інновація означає реформу, формування нових явищ, процесів, об’єктів.


Інсталяція – (від французького “installation” – розміщення) – різновид інвайронменту, що підкреслює самоцінність об’єктів і засобів їх розміщення у відкритому або закритому просторі. Завдяки гротескному, алогічному характеру добору об’єктів інсталяції підсилюється містичний характер „твору”.


Інтерпретація – (від латинського “interhretatio” – посередництво) – тлумачення, роз’яснення змісту; або творче розкриття задуму художнього твору актором (музикантом, режисером тощо)


Інтуїтивізм – філософське вчення, що розглядає інтуїцію як єдиний достовірний засіб філософського пізнання, на відміну від форм розумового пізнання.


К

Камю Альбер (1913-1960) – французський письменник, есеїст, драматург; лауреат Нобелівської премії (1957): „за величезний внесок в літературу, що висвітлив значення людської совісті”. Прихильник напряму екзистенціалізму.


Кассірер Ернест – (1874-1945) – німецький філософ, автор фундаментальної роботи „Філософія символічних форм” (1929). Досліджував людську здатність до постійного виробництва „символічних форм”, тобто художніх образів, мовних форм, міфічних символів, релігійних обрядів. Пропонував вважати людину не стільки „мислячою істотою”, скільки „символічною”.


^ Кінетичне мистецтво – один з напрямків художнього авангарду; мистецтво створення об’ємних скульптурних або архітектонічних композицій, що мають рухатися. Об’єкти кінетичного мистецтва створювалися з метою естетизації навколишнього середовища, під час організації виставок, ярмарків, оздоблення міського ландшафту.


Кітч – (від німецького „kitchen” – відсутність смаку; або від англійського „for the kitchen” – „для кухонного ужитку”) – феномен масової культури; позначення псевдомистецтва, в якому головна увага приділяється екстравагантним, кричущим елементам. Кітч – точка максимального відхилення від загальноприйнятих норм естетичного й одночасно найбільш агресивна течія примітивізації та брутальності в сучасному масовому мистецтві.


Код культури – сукупність знаків (символів) та їх комбінацій. Код культури – засіб самоорганізації смислового простору культури, що дає змогу спостерігати розвиток культури в її єдності та різноманітності.


Колаж – технічний засіб зображувального мистецтва. Колаж передбачає нанесення на будь-яку основу матеріалів, різних за фактурою та кольором.


Конструктивізм – напрямок мистецтва 20 століття, споріднений з кубізмом і футуризмом. Мистецькою метою конструктивізму було зближення мистецтва з індустріальним побутом шляхом застосування геометричних форм, акцентування технічної основи будівництва в архітектурі.


Кубізм – модерністська течія в зображувальному мистецтві, що знаменувала собою різке заперечення реалістичних традицій минулого. Оточуючий світ зображувався шляхом застосування комбінацій геометричних фігур – куба, кулі, конусу.

Культурний шок – поняття, що означає реакцію людини, що опиняється у незнайомому культурному середовищі. Замість знайомих факторів, що допомагають розумінню, людина натрапляє на незнайомі фактори, які утруднюють розуміння, унеможливлюють спілкування. Культурний шок – конфлікт двох культур на рівні індивідуальної свідомості.


Л

Лотман Ю.М. (1922-1993) – російський вчений, відомий фахівець у галузі історії та теорії літератури, естетики, культури, семіології, культурології.


Леві-Стросс Клод – французький етнограф і соціолог, засновник структурної антропології – науки, що розвивається на основі деяких прийомів структурної лінгвістики та інформатики; зазначені прийоми використовувались Леві-Строссом для дослідження давніх культур. Результати досліджень дозволили вченому виступити з ґрунтовною критикою європоцентризму.


Ленд – арт – вид концептуального мистецтва, що використовує природні об’єкти. Виник у 70-ті роки 20 століття під впливом ідеології, що протиставила сучасній організації середовища різні форми природного життя. Твори ленд-арту сягають великих об’ємів і часом їх можна побачити тільки згори, піднявшись у повітря.


^ М


Маргінальна культура – тип культури, що виникає „на межі” культурно-історичних епох, мов, етнічних або субкультур. Формуванню маргінальної культури сприяє низка факторів, що виникають у 20 столітті, зокрема: а) урбанізація, виникненні культурного еклектизму, послаблення традиційних зв’язків; б)емансипація етнічних меншин; в) діяльність численних неформальних угруповань і суспільних організацій, що відіграють значну роль в культурі другої половини 20 століття.


Модерн – (від французького „moderne” – сучасний) – художній стиль, що склався в мистецтві Європи та США в кінці 19 – на початку 20 століть. Характерні риси стилю – декоративність, підкреслена активність впливу на глядача, намагання прикрасити оточуюче середовище.


Модернізм – (від французького „modernisme” – новітній, сучасний) – напрямок зображувального, ужиткового мистецтва й архітектури в кінці 19 – на початку 20 століть, що заперечував мистецтво минулого. У середині 20 століття модернізм – загальна назва, що поєднувала множинність напрямків на кшталт кубізму, футуризму, експресіонізму, сюрреалізму тощо. Узагальнююча риса модернізму – відмова від зовнішньої подібності та новий підхід щодо відтворення соціального буття в мистецтві.

^ Н


Напрямки, течії, стилі в мистецтві – вказані поняття у сучасному мистецтвознавстві можуть вживатися як синоніми. Окреслюють історично сформовані групи художніх ознак у певному виді мистецтва. Основні стилі мистецтва минулого – романський, готика, бароко, класицизм, рококо, сентименталізм, романтизм, натуралізм, модерн. Стилі в мистецтві 20 століття – модернізм, символізм, імпресіонізм, сюрреалізм, кубізм, абстракціонізм, футуризм, дадаїзм.


Ню – (від французького „nu” – оголений). Жанр зображувального мистецтва, що акцентує увагу на красі чуттєвого буття шляхом зображення оголеного тіла. В історії жанру ню класичними стали скульптури Венери Мілоської (150-100 до н.е.), Венери Урбинської (Тициан, 1538), твір „Авіньйонські дівчата” (Пікассо, 1907).


О

Образ художній – мова мистецтва, узагальнене віддзеркалення дійсності у чуттєвій формі. Також тип, характер, створений письменником або артистом.


^ Ортега-і-Гассет Хосе (1883-1955) – іспанський філософ, публіцист, громадський діяч. Як фахівець в галузі культури став одним із головних творців теорії масового суспільства, масового мистецтва.


П

Парадигма – (від грецького „paradeigma „ – приклад, взірець) – сукупність теоретичних і методологічних уявлень, що визначають напрямок наукового пошуку й одночасно слугують моделлю постановки або вирішення дослідницького завдання щодо певного предмету дослідження. Зміна парадигми – ознака зміни не тільки дослідницьких методів, а і часом зміни самого предмету наукового дослідження.


Пародія – елемент сміхової культури, літературний жанр, жанр естрадного мистецтва.


Персоналізм – (від грецького „persona” – особистість) – теїстичний напрямок сучасної філософії, що визнає особистість та її духовні цінності головними цінностями цивілізації, а світ – уособленням творчої активності Бога.


Перформанс – (від англійського „perfomance” – виконавство, театралізована вистава) – форма постмодернізму. Суть її полягає у виконанні певних спланованих дії перед публікою. Перформанс не передбачає традиційного сценічного простору і акторських ролей у звичному розумінні. Приклад перформансу – „виконання” малярського полотна на сцені у незвичний спосіб, наприклад 1) розмальовування живих тіл; 2) відбитки їх на полотні.


Поп-арт – загальнодоступне мистецтво, одна із течій модернізму. Представники поп-арту використовують в своїх творах тимчасові композиції будь-яких побутових речей, їх копій, розглядають свої „твори” як дійсно мистецькі.


Поп-культура – сукупність неоавангардистських поглядів на мистецтво, що виникає у 60-ті роки минулого століття. Представники поп-культури заперечують будь-який досвід минулого і таким чином вважають, що висловлюють протест молоді проти лицемірної моралі буржуазного суспільства.


Постмодернізм – (після сучасний, після модерновий) – сукупність естетичних, культурних, мистецьких ознак, що поступово виникають впродовж другої половини 20 століття. Постмодернізм акцентує себе як принципово нова течія, тим не менш більшість дослідників схильні до того, що постмодернізм через власні протиріччя узагальнює та віддзеркалює в мистецтві фундаментальні протиріччя культурного розвитку минулих часів.


^ Пролетарська культура – термін, що виник внаслідок класового підходу щодо розвитку культури та мистецтва. Такий підхід був застосований В.І. Леніним в його концепції „двох культур”. Згідно концепції „двох культур” кожна національна культура містить у нерозвиненій формі елементи демократичної та буржуазної культур. Демократична, тобто прогресивна культура минулих часів – підґрунтя пролетарської культури, що починає повноцінно розвиватися лише внаслідок перемоги пролетарської революції та будівництва соціалістичного суспільства.


Психоаналіз – теорія особистості, теорія структури особистості й особистісного розвитку. Засновник психоаналізу – австрійський лікар Зиґмунд Фрейд. Психоаналіз надає велике значення біологічним факторам в поведінці людини, акцентує роль ірраціональних мотивів свідомості. З часом психоаналіз поширився на мистецтвознавство й естетику, започаткував певні аналітичні підходи щодо мистецтва, особистості митця, глибинних підвалин художньох творчості.


Р


Раціоналізм – (від латинського „rationalis” – розум, розумовий) – філософська течія, що визнає розум основою пізнання й поведінки людей. Наукове знання, згідно з ідеологією раціоналізму, можливо отримати тільки за допомогою розуму.


Реалізм – (від латинського „realis” – дійсний, речовий) – напрямок і метод художньої творчості, заснований на правдивому віддзеркаленні дійсності. Почав формуватися у 20-30-ті роки 19 століття.


Рок-культура – напрямок молодіжної культури. Виник у Великобританії та США у 60-ті роки 20 століття, розвивався на основі нового музичного стилю. Рок-культура спрямована на висловлювання почуття нон-конформізму (від англійського ”nonconfjrmisis” - незгодні). Рок свого часу був не тільки музикою, а і слугував енергетичним центром нової контркультури. Рок позначав певну ідеологію, систему цінностей, стиль життя молоді. Класичними виконавцями року вважаються музиканти англійського квартету „Бітлз”, групи „Роллінг стоунз”, співак Боб Ділан.


Реді-мейд – (від англійського „ready-made” – готовий, неоригінальний) – поняття, що означає використання готових художніх творів для виготовлення творів мистецтва, композицій. Реді-мейд став „технологічним” джерелом інвайронменту, інсталяції, поп-арту.


С


Сартр Жан-Поль (1905-1980) – французький філософ, письменник, представник течії „гуманістичного” екзистенціалізму. В центрі його творчості – проблеми людини, її ставлення досвіту та до інших людей. Художні твори Сартра акцентували думку стосовно того, що людина посідає центральне місце у світобудові.


Семантика – вчення про значення, про стосунки між знаками, між словами та реченнями, між їх значеннями.


Семіотика – дисципліна, що досліджує природні та штучні знаки, знакові системи (мови). Як самостійна наука виникла у 50-ті роки 20-го століття на перетинанні структурної лінгвістики, кібернетики й теорії інформації.


Символізм – напрямок європейського мистецтва (1870 – 1910), що зосередився на художній передачі змісту за допомогою символів (багатозначних, „закритих” для логічного тлумачення образів). Стосовно художньої творчості символізм наголошує на пріоритетному значенні інтуїції, тобто містичного зв’язку з „первинними” образами, акцентує моральний вплив мистецтва на суспільство.


^ Синтетичні мистецтва – види художньої творчості, що поєднують у собі різні види мистецтв і утворюють певну естетичну цілісність. До складу синтетичних мистецтв слід віднести театральне мистецтво, мистецтво естради, кінематограф, циркове мистецтво.


Соц-арт – мистецька течія культури радянського періоду (60-70-ті роки 20 століття). Творці соц-арту – митці „підпілля”, тобто митці радянського андер-граунду. Творці соц-арту самі визначали естетичний сенс своєї течії як „гру з ідеологією”, тобто створення пародій на мистецтво соціалістичного реалізму. Завдання мистецтва соц-арту полягало в доведенні до гротеску або до комізму типових рис офіційного радянського мистецтва.


^ Соціалістичний реалізм – офіційний творчій метод мистецтва радянського періоду, що був орієнтований на правдиве зображення життя з точки зору соціалістичних ідеалів. Такими ідеалами були політично забарвлені принципи народовладдя, соціальної справедливості, дружби народів, патріотизму, інтернаціоналізму, пріоритету суспільних інтересів, пафосу громадянської активності, героїки революційної боротьби тощо. Поняття соціалістичного реалізму дістало визначення у 1934 році, на Першому з’їзді радянських письменників, на тлі офіційної заборони будь-яких інших тлумачень сенсу художньої творчості.


Структуралізм – (від латинського „structura” – будова) – філософсько-культурологічна школа, напрямок гуманітарного знання, що виник у 20-ті роки 20 століття. Провідні ідеї структуралізму напрацьовували Клод Леві-Строс, Жак Лакан, Мішель Фуко.


Супрематизм – (від латинського supremus – найвищий) – напрямок абстрактного живопису, що використовує комбінації простих геометричних фігур – квадрат, трикутник, коло. Серед геометричних фігур квадрат вважається „найчистішим”, тобто вивільненим від змістовних асоціацій. Засновник супрематизму К.С. Малевіч.


Сюрреалізм – модерністський напрямок, що виник у 20-ті роки 20 століття і поширився майже на всі види мистецтва. Ідейною основою сюрреалізму слугували психоаналіз, інтуїтивізм, східні релігійні вчення. Провідний теоретик сюрреалізму – французький письменник Анрі Бретон (1896 – 1966).


Т


Текст – послідовність символів, що утворює повідомлення. З точки зору теоретиків пост структуралізму та окремих діячів постмодернізму світ культури виявляє себе як нескінченний текст.


Технічні мистецтва – новітні синтетично-технічні види мистецтв, що використовують досягнення техніки. У певному розумінні синтетично-технічними видами мистецтва можна вважати кінематограф, телебачення, електронну музику, світлові шоу тощо.


^ У


Урбанізм, урбанізація (від латинського „urbanus” – міський) – сукупність притаманних міському населенню міста норм поведінки, мовлення, спілкування, відпочинку, культурних уподобань. Процеси урбанізації починаються внаслідок науково-технічного прогресу, що зумовлює процеси масової міграції, зокрема високу концентрацію населення в містах. У зв’язку із цим послаблюються патріархальні зв’язки і традиції, зникають культурні ознаки, що притаманні сільському населенню, підсилюються процеси формування культури міста.


Ф

Фовізм – (від французького „fouves” – дикі) – напрямок живопису початку 20 століття (1902-1907). Фовістами критики назвали групу молодих митців, до складу якої входили Матісс, Дерен, Дюфі та інші. Фовістам притаманне використання яскравих кольорів у пейзажах.


Фрейдизм – філософський напрямок, в основу якого покладена теорія психосексуального розвитку індивіда. Послідовники фрейдизму під час аналізу людських вчинків відводять головну роль без свідомим інстинктам. Вбачають в культурній творчості взагалі, а в художній творчості - переважно, форму конструктивного перетворення („сублімації”) людської агресії та деструктивних потягів, що викликані психосексуальними травмами дитинства.


Футуризм – авангардистська течія європейського мистецтва 10-20-х років 20 століття, що зародилася в Італії, поширювалася в Росії. Футуризм в цілому відмічений різким запереченням культурного досвіду, очікуванням майбутнього, акцентуванням ролі техніки в новому суспільстві. В мистецтві футуристи вбачали засіб самоствердження митця шляхом гри формами або випадковими асоціаціями.


Х


Хеппенінг – одна із форм постмодернізму, що виникає у 50-60-ті роки 20 століття. Сутність хеппенінгу полягає в організації спонтанних, алогічних дій митця або групи митців, що проводяться безпосередньо перед публікою. Мистецтво хеппенінгу поєднує театр, музику, пластичні мистецтва, поза мистецькі феномени. Мета хеппенінгу – залучити більшість глядачів до створення художнього об’єкту, і таким чином зруйнувати звичну дистанцію між митцем і глядачем, трансформувати тріаду „митець – твір – глядач”. Суть хеппенінгу розкриває його програмний лозунг, що наголошує: „Мистецтво – це життя, а життя - це мистецтво”.


Ц


Ч


Ш





1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Похожие:

Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
«Англійська мова і література»; 020303 «Українська мова і література»; 010102 «Початкова освіта» напрямів підготовки 0203 «Філологія»...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
«Культурологія», 020203 «Кіно-, телемистецтво», 020204 «Музичне мистецтво», 020200 «Музичне мистецтво* (Художня культура)» напрямів...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації організації самостійної роботи студентів, критерії оцінювання. Призначено для студентів спеціальності «Правознавство» окр «Бакалавр»
Гринюк Р. Ф., Щебетун І. С., Нікітенко Л. О., Нікольська О. В., Багрій О.І. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Комунальне...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні матеріали з написання курсової роботи з дисципліни «Політична економія»
Курсова робота – одна із найважливіших форм самостійної роботи студентів по оволодінню нормативним курсом “Політична економія”, яку...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до проведення практичних занять та індивідуальної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів спеціальності...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни " хімічний захист рослин" для студентів окр «Бакалавр»
Викладено методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи студентами окр «Бакалавр» напряму підготовки 09010501 «Захист рослин»...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки щодо виконання самостійної роботи курсантів мета самостійної роботи курсантів: Подальше розширення та поглиблення знань, отриманих на аудиторних заняттях
Формування навичок та вмінь в організації самостійного вчення нового матеріалу, з яким курсанти не знайомились у ході аудиторних...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconКафедра загальноправових дисциплін навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Адміністративний процес»
Навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Адміністративний процес» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю)...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМ. П. Драгоманова Кафедра культурології " затверджую " Проректор з навчально-методичної роботи " " 20 р. Робоча програма
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за Галуззю знань 0201, напрямом підготовки 020105 «Документознавство та інформаційна...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до написання та оформлення курсової роботи з дисципліни «екологічна безпека» для курсантів І студентів напряму підготовки
Екологічна безпека. Методичні рекомендації до написання та оформлення курсової роботи для курсантів і студентів напряму підготовки...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств» для студентів напряму «Економіка І підприємництво»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств та фінанси» 050104 «Фінанси» усіх форм навчання...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы