Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів icon

Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів


НазваниеМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
страница4/13
Размер0.57 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
^

РОЗДІЛ І (модуль А)


Тема 1. Теоретичні засади вивчення історії мистецтв.

Зміст


1.1 Художня культура і мистецтво.

1.2. Поняття виду мистецтва

1.3. Поняття жанру мистецтва

1.4. Поняття стилю мистецтва


Ключові слова: культура, художня культура, мистецтво, вид мистецтва, жанр мистецтва, стиль мистецтва.

Цілі і завдання вивчення розділу.

Вивчення даного розділу дозволяє Вам:

  • одержати теоретичні уявлення щодо сутності мистецтва як виду художньої діяльності, форми художнього мислення, типу творчості;

  • ознайомитися з історією формування видів, жанрів та стилів мистецтва;

  • володіти ключовими поняттями культура, художня культура, мистецтво, вид мистецтва, жанр мистецтва, стиль мистецтва.

Методичні рекомендації до вивчення теми 1.


При вивченні теми 1 слід звернути увагу на зміст теоретичних понять, що розкривають сутність феноменів художньої культури і мистецтва, звернути увагу на відмінності між поняттями виду мистецтва, жанру мистецтва та силю мистецтва.

Вивчаючи пункт 1.1. зверніть увагу на співвідношення естетико-мистецтвознавчих та культурологічних понять «художня культура» - «мистецтво», зۥясуйте теоретичний зміст кожного поняття, історичний та логічний звۥязок між ними. З цією метою зверніться до підручника: Кормич Л., Багацькій В. Теорія та історія культури ХХ століття. – К.: вид. ПАРАПАН, 2006. – Розд. 1У. Спробуйте відповісти на питання: у чому полягає значення мистецтва в історії людства? У чому полягають відмінності мистецтва від інших видів людської діяльності? Що обۥєднує мистецтво з іншими видами людської діяльності, типами творчості?

Вивчаючи пункт 1.2. , зупиніться на змісті поняття «вид мистецтва». Зверніть увагу на існування різних видів мистецтва. Спробуйте прояснити причини існування різних видів мистецтва. Чи виникають нові види мистецтва в сучасну добу? Для детального опрацювання даного питання зверніться до книги: Борев Ю. Эстетика. – М.: Искусство, 1993. – Розділ 4.

Вивчаючи пункт 1.3. зверніть увагу на зміст понять «жанр мистецтва». Спробуйте пояснити процеси жанроутворення в історії розвитку мистецтва. Для належного опрацювання даного питання зверністься до підручника Борев Ю. Эстетика. – М.: Искусство, 2003. – Розділ 5.

Вивчаючи пункт 1.4. зверніть увагу на зміст понять «стиль мистецтва». Спробуйте відповісти на питання: Із чим повۥязане виникнення стилів мистецтва? У чому полягають відмінності між жанром мистецтва і стилем мистецтва? Для відповіді на ці запитання зверніться до роботи Наливайко Д. С.: Искусство: направления, течения, стили. – К., 1981.

Навчальний матеріал.

Прочитайте і законспектуйте основні положення теми. Зверніть особливу увагу на пояснення змісту опорних понять.

Художня культура є однією із найважливіших сфер культури людства. Художню культуру можна розуміти як окрему, самостійну сферу культури людства. У сучасній науковій літературі існує багато визначень художньої культури. У даному посібнику художня культура розглядається як утілення духовного світу людини в багатстві образів мистецтва, видів художньої діяльності, розмаїтті напрямків художньої творчості. Як синонімічне до поняття „художня культура” часто застосовується поняття „мистецтво”. Тим не менш художня культура і мистецтво – поняття різні за об’ємом, тому слід розрізняти їх.

^ Мистецтво – центральна ланка художньої культури, сукупність видів художньої діяльності, стилів і жанрів художньої творчості


Художню культуру утворює, з одного боку, мистецтво як система видів художньої діяльності, як система стилів і жанрів художньої творчості. З іншого боку до складу художньої культури входить сукупність художніх цінностей разом із певною системою їх відтворення, функціонування та зберігання. До художньої культури певної епохи належать:

  • Сукупність художніх творів (художніх цінностей)

  • Сукупність технологій художнього виробництва

  • Сукупність творчих об’єднань митців

  • Сукупність творчих навчальних закладів


Прочитайте наступний матеріал і випишіть назви видів мистецтв, що утворювалися історично в ході культурного розвитку людства.

Мистецтво розвивається як система видів художньої діяльності, система жанрів та стилів.

Вид мистецтва виникає історично, на тлі багатовікового використання людиною у власній практичній діяльності певного матеріалу, творчого пошуку засобів художньої виразності, засобів утілення змісту. Слово „мистецтво” походить від грецького „techne” – техніка. Власне вид мистецтва історично виникає, у прямому розумінні, як техніка, тобто досконала робота, досконале вміння обробки певного природного матеріалу з метою створення речей. Ще у часи прадавніх культур виникло мистецтво обробки каменю, мистецтво малюнку, мистецтво оздоблення тощо. Елементи виду мистецтва також виникали як елементи культу (акторська гра, музичне виконавство, пісні, танок як елементи містерій).

Подібно до інших елементів культурної системи, мистецтво тривалий час існувало в умовах духовного синкретизму, було органічно об’єднано з релігією, магією, культом, трудовими процесами, полюванням тощо. Давні греки називали „мистецтвом” будь-яку діяльність, яка виконується людиною на основі знання розумних законів (традицій) та відмічена досконалістю. „Мистецтвом” у розумінні греків була як скульптура, так і політична діяльність, як поезія, так і мистецтво керування морськими судами.

У ході історичної еволюції склалася система видів мистецтва, до складу якої входять:

архітектура, скульптура, живопис, театр, музика, література, хореографічне мистецтво, кіно-, телемистецство, дизайн.

Кожен вид мистецтва у ході багатовікового розвитку набув певних переваг у зображенні тих чи інших аспектів буття. Так, досить тривалий час (до 20 століття) перевага у зображенні кольорового багатства світу належала живопису; потужними вербальними засобами детального відтворення різночасових подій за допомогою „розповіді” володіло мистецтво літератури; наочне відображення сюжету за допомогою дії, тобто за допомогою акторської гри та оздоблення сцени було доступне театру. Безпосередні почуття здатні передати „безпредметне” мистецтво музики та хореографічне мистецтво. У 20 столітті завдяки технічним винаходам виник синтетичний вид мистецтва – кінематограф. Кінематограф поєднав у своїх засобах мистецтво зображення, мистецтво кольору, мистецтво слова і мистецтво звуку. До всього зазначеного кінематограф додав власні художні засоби технічного походження – ракурс та монтаж.

^ Прочитайте наступний матеріал і випишіть теоретичне визначення жанру. Занотуйте види жанрів за тематичними та функціональними ознаками.

Жанрподіл будь-якого виду мистецтва за тематичними або функціональними ознаками. У кожному виді мистецтва існує розгалужена система жанрів, які виникають у ході історичного функціонування мистецтва, еволюції видів художньої творчості в історії культури.

^ За тематичними ознаками у такому виді мистецтва як живопис виокремлюються:

Портрет, пейзаж, натюрморт, історичний живопис, побутовий живопис та багато інших жанрів.

^ За функціональними ознаками у мистецтві кінематографу виокремлюються:

Хронікальне кіно, документальне кіно, художнє кіно, наукове кіно, навчальне кіно.

^ За тематичними (сюжетними) ознаками у художньому кіно можна визначити:

Мелодрама, комедія, мюзикл, детектив, історичне кіно, казкове кіно.

Прочитайте наступний матеріал і випишіть теоретичне визначення стилю. Зверніть увагу на існування епохальних стилів мистецтва.

Стиль - об’єднання певної кількості видів мистецтва на основі художньо-естетичної програми.

Стилі мистецтва, які об’єднують певну кількість видів мистецтва відрізняються оригінальністю, навіть унікальністю художньої мови, тяжінням до певних жанрів тощо. Стилі виникають у художній культурі, починаючи з 17 століття. Існування стилю мистецтва – ознака самодостатності художньої культури, свідчення виокремлення системи видів і жанрів мистецтва від стану духовного синкретизму або духовної залежності. У такому випадку програма стилю виступає своєрідним філософським обґрунтуванням художньої творчості. Зокрема програма стилю визначає завдання мистецтва, намічає шляхи його розвитку, відмежовується від мистецтва минулих років як застарілого, формує уявлення щодо справжніх ідеалів мистецтва. Часто з викладенням програмних положень у формі маніфестів виступають молоді митці, творці нового стилю (наприклад, маніфести західноєвропейських романтиків 19 століття або відомі маніфести футуристів на початку 20 століття).

У контексті історії світової художньої культури існували так звані епохальні стилі – бароко (17 століття), класицизм (18 – початок 19 століття) та романтизм (кінець 18 – перша половина 19 століття). Епохальні стилі об’єднали своєю програмою майже всі види професійного мистецтва свого часу та поширилися на художню культуру більшості європейських країн. З кінця 19 століття виникали нові стилі мистецтва. Нові стилі мистецтва не набували епохального значення, а натомість об’єднували певною програмою окремі види мистецтва. Наприклад, імпресіонізм у кінці 19 століття поширився на музику, живопис та літературу. Стиль модерн на початку 20 століття посів значне місце в мистецтві архітектури. У 20 столітті поняття стилю зберігає своє значення, набуте у минулому. Разом із тим поняття стилю застосовують для характеристики творчої манери окремого митця, майстра, навіть для характеристики окремого періоду його творчості.


Питання для самоконтролю:

    1. Розкрийте теоретичний зміст поняття «мистецтво».

    2. Розкрийте співвідношення понять художньої культури та мистецтва.

    3. Назвіть відомі Вам види мистецтва. Складіть хронологічну таблицю виникнення видів мистецтва

    4. Дайте визначення стилю мистецтва. Складіть хронологічну таблицю виникнення стилів

    5. Назвіть відомі Вам стилі мистецтва.

Висновки по темі 1. Під час вивчення теми 1 були проаналізовані найважливіші теоретичні поняття, необхідні для подальшого вивчення історії мистецтв. Була звернена увага на часткову спорідненість понять художньої культури та мистецтва, в той же час був зроблений наголос на необхідності розрізнення даних понять як за обۥємом, так і за змістом. Поняття художньої культури є похідним від фундаментального поняття культури; поняття мистецтво за теоретичним змістом та практикою використання є підпорядкованим поняттю художньої культури. Таким чином у ході подальшої роботи слід чітко усвідомлювати логічну ланку «культура» - «художня культура» - «мистецтво».

Поняття виду, жанру та стилю мистецтва в теоретичному аспекті є похідними від поняття мистецтва. Для чіткого усвідомлення поняття виду мистецтва було вказано на історико-генетичний зв۱язок мистецтва як форми художньої діяльності із формами трудової діяльності людини. Було показано, що у прадавні часи мистецтво виникало як досконала робота, практика обробки певного матеріалу, прагнення щодо оптимального втілення змісту. Сучасна теорія розглядає процеси формування видів мистецтва, з одного боку, в широкому контексті, з точки зору творчого потенціалу труда і, з другого боку, у вузькому контексті, з точки зору дифференціації видів труда, форм культурної практики, формування практичних вмінь щодо обробки певного матеріалу. У ході викладення матеріалу підкреслено, що сучасне мистецво, розвиваючись як система видів, зберігає, з одного боку прадавній зв۱язок із формами трудової діяльності. З іншого ж боку, тисячоліття історичного розвитку художньої діяльності сприяли накопиченню засобів художньої виразності, форм утілення образного змісту. Поняття жанру вказує на історичний розподіл видів мистецтва за формами соціального функціонування, художніми засобами втілення тієї чи іншої теми. Сучасні види мистецтва володіють розгалуженою системою жанрів. Слід звернути увагу на те, що жанр є варіативною структурою. У ході історичного розвитку мистецтва жанр постійно виявляє тенеденції як до збереження художніх традицій, засобів художньої виразності, так і до іх оновлення.

Виникнення стилю вказує на набуття мистецтвом самостійності та самодостатності. У цьому сенсі стиль є більш пізнім історичним феноменом у порівнянні з видом або жанром мистецтва. Стосовно мистецтва та художньої культури стиль функціонує як своєрідна художньо-естетична і практична програма, котра, з одного боку, зумовлює наявність художньо-естетичного ідеалу творчості, з іншого боку, містить певний набір засобів художньої виразності. Завдяки такому поєднанню теоретичних та практичних важелів стиль мистецтва у унікальним мистецьким феноменом. Стиль мистецтва сприяє формуванню самобутності та оригінальності творчої манери митця. Під час сприйняття стиль виявляє комлекс художніх здобутків тієї чи іншої епохи. Ми вказали на існування епохальних стилів мистецтва, зазначили, що в сучасній теорії мистецтва поняття стилю частково зберігає значення, набуте в практиці мистецтва минулих століть. Утім сучасне мистецтво відмічене стильовим синкретизмом, відтак теоретичне поняття стилю в наш час потребує подальших уточнень.


Тема 2. „Походження мистецтва. Мистецтво прадавньої людини”

Зміст

2.1. Суспільна практика як загальна основа видів художньої діяльності.

2.2. Поняття прадавнього синкретизму.

2.3. Мистецтво доби палеоліту.

2.4. Мистецтво доби неоліту.

2.5. Пам’ятники прадавнього мистецтва на території України.


Ключові слова: суспільна практика, творчій потенціал труда, художня діяльність, прадавній синкретизм, доба палеоліту, доба неоліту, „неолітична революція”, пам’ятники прадавнього мистецтва.

^ Цілі і завдання вивчення розділу: вивчення даного розділу дозволяє Вам:

  • одержати знання щодо процесів виникнення мистецтва, історичного звۥязку ранніх форм мистецтва з видами труда, формами суспільної практики;

  • ознайомитися з історію виникнення ранніх форм мистецтва на основі прадавнього синкретизму, з памۥятниками мистецтва доби палеоліту та неоліту;

  • володіти ключовими поняттями суспільна практика, творчій потенціал труда, художня діяльність.

^ Методичні рекомендації до вивчення теми 2. При вивченні теми два слід звернути увагу на ті суспільні процеси, що сприяли виникненню ранніх форм мистецтва у прадавні часи. Слід звернути увагу на те, що мистецтво прадавніх часів функціонувало як підпорядкована частка суспільної практики (форм труда, духовної діяльності, спілкування). З цією метою слід звернути увагу на теоретичний зміст поняття «прадавній синкретизм», навчитися застосовувати дане поняття для аналізу місця і значення ранніх форм мистецтва.

Вивчаючи пункти 2.1. та 2.2 зۥясуйте історичний звۥязок між прадавніми формами труда, духовними практиками та поступовим формуванням художньої діяльності. Зверність увагу на зміст прадавніх міфів та переказів, що ототожнюють феномени краси та добра, надають красі магічного значення. Проаналізуйте сюжети давніх міфів, легенд і переказів, вкажіть на значення почуття краси, досконалості, прагнення до гармонії для майбутнього духовного розвитку людства. Для більш детального опрацювання зазначений питань зверність до підручника Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с., ч. 1, розділ 1.1.

Вивчаючи пункт 2.3. зверніть увагу на памۥятники часів палеолиту. Проаналізуйте значення археологічних знахідок доби палеолиту, виявіть звۥязок між практичним засвоєнням світу давньою людиною та поступовим формуванням таких людських якостей, як мислення, цілепокладання, спілкування тощо. Укажіть на значення колективних форм праці для формування навичок соціального життя. Яким чином у добу палеолиту на тлі утилітарної функції предмету поступово формується естетична функція? У чому полягає значення прагнення стародавньої людини до досконалості, гармонії, краси? Яким чином дані людські прагнення відбиваються в магічних культах? Для відповіді на ці запитання зверність до роботи: Е. Тайлора «Первобытная культура». – М. : Изд-во политической литературы, 1989. – Гл. П

Вивчаючи пункт2.4., проаналізуйте комплекс культурних і суспільних змін, що відбуваються в неолитичну добу. Детально опрацюйте зміст поняття «неолітична революція», вкажіть головні ознаки неолітичної революції та проаналізуйте їх вплив на суспільне життя. Зробіть наголос на значенні оновлених форм соціального життя. Укажіть форми мистецтва, що виникають за часів неоліту, проаналізуйте звۥязок мистецтва із формами труда, спілкування, духовності. Чи набуває мистецтво самостійності та самодостатності під час неоліту? Для відповіді на ці запитання зверніться до підручника: Левчук Л. Т. та ін.. Історія світової культури. – К. : Вища школа, 2002. – 305 с. – Гл. І.; Андронникова М. И. Портрет. От наскальних рисунков до звукового кино. – М. : Искусство, 1996. – 509 с.

Вивчаючи пункт 2. 5. проаналізуйте памۥятники стародавнього мистецтва на території України. Складіть схему розташування памۥятників стародавнього мистецтва, знайдених на території України. Укажіть музеї, в яких сьогодні розташовані експозиції стародавнього мистецтва. Розкрийте значення памۥятників стародавнього мистецтва для вивчення історії українських земель. Для відповіді на ці запитання зверністься до роботи: Уманцев Ф. С. Мистецтво Давньої України. – К. : Либідь, 2002.


^ Навчальний матеріал.

Прочитайте і законспектуйте основні положення. Зверніть особливу увагу на пояснення змісту опорних понять


Суспільна практика, труд є основою виникнення здатності людини змінювати світ за „законами краси”, тобто у відповідності до законів гармонії та досконалості. Розвиток суспільної практики зумовлює еволюцію всього комплексу історичних умов людської життєдіяльності. На тлі виникнення форм суспільної практики, видів труда отримують розвиток „сутнісні сили” людини – її розум, воля, почуття, у тому числі й почуття прекрасного.

Художня діяльність є такою формою діяльності, в котрій почуття прекрасного є домінуючим, самодостатнім.

Для того, щоб дещо прояснити історичний зв’язок художньої діяльності, видів труда та суспільної практики в цілому, слід запинитися на такому.

Людський рід налічує в своєму розвитку близько мілліону років. На початку історії природа протистояла людині як ворожа сила, хаос. Організація колективної трудової діяльності сприяла привнесенню в природні процеси „людської міри”, тобто порядку, організації. Це означало здійснення в діяльності власної цілі, досягнення мети з одночасним переживанням природи як такої, що існує в зв’язку з людиною.

Такі процеси відбувалися за доби палеоліту (50 тис. р. до н.е.), що налічує десятки тисячоліть розвитку. Процеси формування здатності діяти розумно, цілеспрямовано, здійснювати під час роботи власну мету продовжувалися дуже довго. Віками люди трудилися для того, щоб задовольнити, перш за все, власні матеріальні потреби. Але вже в прадавню епоху цінилися повсякденні речі (прості знаряддя праці, побутові речі), котрі були досконалі за формою і таким чином зручні в користуванні.

Удосконалення знарядь праці, формування трудових навичок вело до набуття певної майстерності. Як наслідок, побутові речі стали доповнюватися прикрасами, котрі не пов’язані з безпосередньою функцією предмету. Орнамент, різьба, мозаїка, розпис – все це доповнювало повсякденну (утилітарну) функцію предмету естетичною.

Таким чином в умовах прадавнього синкретизму, тобто в таких умовах, коли за обۥєктивних причин не існувало відмінностей між видами фізичної та розумової праці, виробничий труд поступово набував елементу творчості.

Вивчення творів доби палеоліту свідчить, що ранні зображення були примітивними, зробленими за допомогою контуру. Це були перші наскальні малюнки, які не об’єднувалися в композицію. Прадавній художник, попри вміння малювати, не узагальнював всю складність оточуючого світу, не вибудовував певного сюжету, а зображував окремі фігури.

Тисячі років тому був створений живопис, котрий сьогодні можна назвати „класикою” прадавнього мистецтва: йдеться про фрески, що були найдені в печерах Альтаміра, Капповій, Ласко, Камбарель, Фром де Гом. Місця розташування цих знахідок – південні території Франції та Іспанії. Прадавній художник досконало малював звірів, що існували поряд з ним та становили вагому складову його життя – бізонів, мамонтів, оленів, коней. Поряд із досконалими зображеннями звірів малюнки містять зображення людей. Але зображення людей на прадавніх малюнках здається навмисно примітивним, недосконалим. Таке поєднання в площині прадавнього малюнку великих фігур звірів та маленьких фігур людей свідчить, з одного боку, про відсутність уявлень про композицію. Але з іншого боку детальне відображення звіря свідчить про важливу домінанту свідомості прадавньої людини – тему звіря. Великі звірі в ті часи становили для людини неабияку небезпеку, але одночасно були об’єктом полювання. Вдале полювання на крупного звіря означало, що плем’я або рід на певний час будуть забезпечені продуктами харчування, одягом зі шкури звіря тощо. Від вдалого полювання часто залежало життя прадавнього племені.

Великі хижі звірі викликали у прадавньої людини подвійні почуття – страх та бойову наснагу. Ще за часів палеоліту тема звіря стала складовою численних магічних культах та прадавніх ритуалів, присвячених полюванню. Зміст таких культів полягав у імітації процедури полювання з використанням рольової гри – одна частина племені виконувала роль звірів, а інша частина – роль мисливців. У ході культової дії учасники зверталися до так званого „духу звіря”, якого слід було задобрити та заручитися його підтримкою. Від цього, на думку прадавніх людей, залежав успіх полювання. Звір, таким чином, став одночасно об’єктом полювання й об’єктом поклоніння, назва звіря набула сакрального (священного) значення. Прадавні племена стали вважати того чи іншого звіря своїм предком (тотемом), а себе – нащадками ведмедя, лева, змії тощо. Вважалося, що таким чином сила, могутність або мудрість звіря „переходить” на людей-нащадків. Таке відношення до звіря за прадавніх часів було однією з причин того, що образ звіря в ті часи став „знаковим”, таким, що постійно відтворювався в численних наскальних малюнках, скульптурних зображеннях, в прикрасах одягу, в татуюванні. Звірі стали дійовими особами прадавніх міфів. У контексті міфів звірі не тільки уособлювали силу й могутність природи, але й наділялися певними моральними якостями, активно втручалися в перебіг міфічних подій, надавали допомогу або перешкоджали людям.

^ Початок неоліту дав поштовх цілому комплексу змін у житті давньої людини. Під час неоліту (20 тис. р. до н.е.) змінюється техніка виготовлення знарядь праці, виникають нові форми труда, побуту, суспільного життя. У цілому весь комплекс змін, що торкнулися суспільного життя давньої людини, носить назву неолітичної революції. Більшість дослідників пов’язує неолітичні революцію з першим в історії цивілізації розподілом праці, виокремленням скотарства та землеробства. Розподіл праці знаменував початок аграрної цивілізації, коли головним видом труда став труд на землі. Труд на землі сприяв збільшенню виробництва продуктів харчування, утворенню залишків продукції, що надавало людям більшої впевненості, сприяло формуванню почуття певної незалежності від сил природи. Найбільш швидко суспільні зміни проходили на Близькому Сході, де на початку 5 тис. до н. е. починають виготовляти знаряддя з міді, будувати системи зрошування землі, використовують гончарне колесо та візки на колесах.

Разом із удосконаленням знарядь праці збільшується обсяг знань. Виникають знання з математики, географії, топографії, розвивається писемність, ускладнюється релігія, виникають уявлення щодо добра і зла.

Відповідно, більш широко представлене мистецтво. Досить поширеними стають техніки прикраси речей, одягу, знарядь праці та зброї (художній розпис, різьба, коштовні вироби). Зображення звірів трансформується, тема звіря як уособлення могутності природи стосовно людини більше не є домінуючою в культурі неоліту. Тим не менш традиція зображення звіря, що виникла за часів палеоліту, зберігається. Указана традиція зумовлює існування характерного „звіриного” стилю, що використовується в декоративних цілях – йдеться про прикраси зброї, кінських сідел та збруї, одягу та побутових речей, створені за допомогою бронзових або золотих мініатюрних зображень звірів. Зображення звірів у поєднанні з рослинним орнаментом використовувалося для створення жіночих прикрас з дорогоцінних металів. Розвивається мистецтво кераміки (витвори з глини), усна народна творчість, музика, мистецтво танцю.

^ Уважно прочитайте наступний текст і складіть карту-схему місць розташування найдавніших центрів культурного розвитку, знадених на території України.

Найдавніші пам’ятники культури розташовані на території України, в Північно-Східному Криму, в центральній частині та на сході України. Найбільш давні пам’ятники це кургани, земляні піраміди, котрі є ровесниками кам’яних споруд (менгірів, кромлехів, дольменів), побудованих на морських узбережжях Франції, Англії, Ірану, Індії тощо.

Призначення таких споруд остаточно не виявлено, хоча гіпотез існує дуже багато. Відносно кримських курганів існує така гіпотеза. Форма земляного насипу та спосіб поховання померлої людини, традиції покладення речей віддзеркалюють уявлення давніх людей про єднання природи, людини та людського роду, про життя після смерті. Земляний насип, його розташування стосовно сторін світу, спосіб покладення речей, коштовностей слід „розшифровувати” як прадавню мову міфів, елементи котрої можна знайти в давніх слов’янських легендах. Таким чином, прадавній курган є за своїм призначенням не тільки місцем поховання померлої людини, але й уособленням міфічної свідомості, „шифром” космологічних знань прадавніх людей, втіленням їх уявлень стосовно будови Космосу та місця людини в ньому.

Яскравим прикладом культури пізнього палеоліту є Мізинська стоянка на Чернігівщині, на які було знайдено зразки образотворчого і музичного мистецтва наших далеких предків.

Вершиною неолітичного періоду вважається трипільська культура (від назви с. Трипілля на Київщині). За даними дослдіжень трипільська культура зазнала впливу крито-мікенської культури. Значного розвитку в культурі трипільців зазнало землеробство.

Скіфо-сарматська доба (початок у ІХ ст. до н.е.) внесла в мистецво наших предків східну складову. Скифьські племена утворили могутне державне обۥєднання Скифію із столицею Неаполь Скифіський (розиашування поблизу сучасного Симферополя). Своєрідне світосприймання скіфів отримало образного відображенні в символіці птахів і тварин. Ці символи склали основу «звіриного стилю» в скіфькому ужитковому мистецтві.

Значний вплив на культуру давніх скіфів і словۥян мала античність. У УІ ст. до н.е. у Північному Причерноморۥї давні греки заснували міста-поліси Ольвію (неподалік від сучасного м. Миколаїв), Херсонес (сучасне м. Севастополь), Пантікапей (сучасне м. Керч). Традиції античного мистецтва з іх культом краси та досконалості сприяли формуванню традицій українського мистецтва прадавніх часів.

Формування східнословۥянського етносу відбувалося за часів зарубінецької культури (початок І ст. до н.е.). Світоглядні уявлення давніх словۥян відбилися в міфах про створення світу із золотого яйця. Образ Світового яйця, джерела світла, тепла, символу весняного пробудження природи відображений в символіці писанок. У такий спосіб давні люди втілювали ідею родючості землі, вшановували творчі сили життя.


Питання для самоконтролю.


  1. Розкрийте зміст поняття „стародавній синкретизм”

  2. Складіть схему основних етапів розвитку стародавньої культури.

  3. Яке місце посідає мистецтво в умовах стародавньої культури?

  4. Назвіть форми мистецтва доби палеоліту

  5. Назвіть форми мистецтва доби неоліту.


Висновки по темі 2. У ході викладення матеріалу теми 2 були розглянуті важливі етапи становлення мистецтва на тлі історичного вдосконалення форм практики та суспільного життя. Аналіз поняття «прадавній синкретизм» дозволив виявити історичні умови становлення форм художньої діяльності, зробити акцент на естетичних моментах даного виду діяльності як головних, домінуючих. Саме естетичні моменти із часом набудуть значення цілі художньої діяльності. Для етапів палеоліту та неоліту процеси становлення форм художньої діяльності становили складову процесів духовно-практичного освоєння навколишнього світу, формування суто людських якостей мислення, мовного спілкування, форм колективного життя.

Аналіз мистецтва палеоліту дозволив виявити початок становлення людського суспільства. Аналіз наскальних малюнків, знайдених в печерах Альтаміра, Капповій, Ласко, Камбарель, Фром де Гом, зображення великих звірів дозволив дослідникам зробити висновки стосовно особливостей способу життя палеолітичної людини, зокрема стосовно значення полювання. Ми наголосили, що постійне домінування в свідомості прадавньої людини теми звіра опосередковувало складні амбівалентні почуття. Розгляд наскальних малюнків показав їх складну синкретичну природу, тема звірів функціонувала не тільки в зображенні, але й як складова численних культів, магічних ритуалів, міфів.

Аналіз неолітичного мистецтва здійснювався нами на тлі акцентування значних суспільних перетворень, характерних для неолітичної доби. Зокрема ми зробили наголос на розподілі землеробства та скотарства як події, що дала поштовх початку аграрної цивілізації. Із даною подією слід повۥязувати значне ускладнення форм культурного життя, в тому числі й мистецьких практик. Зокрема, характерне для давніх часів зображення звірів трансформується в практику створення декоративних прикрас одягу, зброї, побутових речей тощо. Значне поширення подібних витворів дало підставу дослідникам назвати один із стилів прадавнього мистецтва «звіриним стилем», тобто таким, що широко використовува зображення звірів для орнаментування різних речей.

Аналіз культурних памۥятників, розташованих на території України дозволив виявити спорідненість із стародавніми памۥятниками, знайденими на територіях інших країн. Йдеться насамперед про культові споруди, поховання тощо. Ми наголосили на тому, що форми стародавніх поховань розцінюються сучасними дослідниками як своєрідна мова, котра здатна розкрити уявлення стародавніх людей про Космос, сили природи, про місце людини в природному та соціальному світах. Ми торкнулися проблеми розташування давніх культурних центрів на території сучасної України, виявили їх етнічне походження, вказали на своєрідність мистецьких традицій, підкреслили їх вплив на формування художніх традицій прадавнього населення України.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Похожие:

Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
«Англійська мова і література»; 020303 «Українська мова і література»; 010102 «Початкова освіта» напрямів підготовки 0203 «Філологія»...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
«Культурологія», 020203 «Кіно-, телемистецтво», 020204 «Музичне мистецтво», 020200 «Музичне мистецтво* (Художня культура)» напрямів...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації організації самостійної роботи студентів, критерії оцінювання. Призначено для студентів спеціальності «Правознавство» окр «Бакалавр»
Гринюк Р. Ф., Щебетун І. С., Нікітенко Л. О., Нікольська О. В., Багрій О.І. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Комунальне...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні матеріали з написання курсової роботи з дисципліни «Політична економія»
Курсова робота – одна із найважливіших форм самостійної роботи студентів по оволодінню нормативним курсом “Політична економія”, яку...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до проведення практичних занять та індивідуальної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів спеціальності...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни " хімічний захист рослин" для студентів окр «Бакалавр»
Викладено методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи студентами окр «Бакалавр» напряму підготовки 09010501 «Захист рослин»...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки щодо виконання самостійної роботи курсантів мета самостійної роботи курсантів: Подальше розширення та поглиблення знань, отриманих на аудиторних заняттях
Формування навичок та вмінь в організації самостійного вчення нового матеріалу, з яким курсанти не знайомились у ході аудиторних...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconКафедра загальноправових дисциплін навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Адміністративний процес»
Навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Адміністративний процес» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю)...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМ. П. Драгоманова Кафедра культурології " затверджую " Проректор з навчально-методичної роботи " " 20 р. Робоча програма
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за Галуззю знань 0201, напрямом підготовки 020105 «Документознавство та інформаційна...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до написання та оформлення курсової роботи з дисципліни «екологічна безпека» для курсантів І студентів напряму підготовки
Екологічна безпека. Методичні рекомендації до написання та оформлення курсової роботи для курсантів і студентів напряму підготовки...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств» для студентів напряму «Економіка І підприємництво»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств та фінанси» 050104 «Фінанси» усіх форм навчання...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы