Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів icon

Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів


НазваниеМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
страница5/13
Размер0.57 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Тема 3. „Мистецтво Давнього світу”.


Зміст

3.1.Поняття давньої цивілізації

3.2.Мистецтво цивілізацій Близького Сходу

3.3.Мистецтво грецької античності

3.4.Мистецтво римської античності


Ключові слова: давня цивілізація; монументальна архітектура; мистецький канон; види та жанри мистецтва; ідеал мистецтва


Цілі і завдання вивчення розділу: вивчення даного розділу дозволяє Вам:

  • одержати знання щодо історичного виникнення та розвитку давніх цивілізацій;

  • ознайомитися з досягненнями мистецтва давніх цивілізацій, звернути увагу на формування розгалуженої системи видів і жанрів мистецтва давніх цивілізацій;

  • володіти ключовими поняттями давня цивілізація, мистецький канон; вид мистецтва, жанр мистецтва


^ Методичні рекомендації до вивчення теми 3. При вивченні теми три слід звернути увагу на існування в культурному просторі Стародавнього світу усталених центрів культурного розвитку, ранніх рабовласницьких держав із різними формами політичного устрою. Комплекс суспільно-політичних відмінностей цих держав зумовив відмінності у способі життя, у цілях мистецької діяльності, опосередкував формування суспільного ідеалу мистецтва, домінування того чи іншого виду мистецтва.

Вивчаючи пункт 3.1, зверніть увагу на комплекс суспільно-політичних змін, що відбуваються разом із виникненням рабовласницьких держав, зокрема на формування нового типу синкретизму, духовного. Які види духовної діяльності є характерними для періоду давніх цивілізацій? Яка форма духовного життя є провідною, такою, що впливає на розвиток інших видів духовної діяльності? Якими здобутками, у порівнянні з неолітичною добою, відмічений розвиток давніх цивілізацій? Для відповіді на ці запитання зверністься до підручника Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с. – Розд. П.

Вивчаючи пункт 3.2. проаналізуйте мистецький комплекс держав Давнього Сходу. Акцентуйте звۥязок між способом суспільного життя, політичним устроєм та особливостями мистецтва цивілізацій Давнього Сходу. Який вид мистецтва є провідним для цивілізацій Давнього Сходу і чому? Які памۥятники мистецтва цивілізацій Давнього Сходу зберіглися до наших часів і в чому полягає всесвітньо-історичне значення даних памۥятників? Для відповіді на ці запитання зверність до видання: Любимов Л. Д. Искусство Древнего мира. – М. : Просвещение, 1998. – 418 с. – Гл. 1.

Вивчаючи пункт 3.3. проаналізуйте суспільний устрій давньої Греції, зверніть увагу на традиції демократії, притаманні даній державі. Зверніть увагу на міфи Давньої Греції як одне із джерел античного мистецтва. Зверніть особливу увагу на добу грецької класики як визначну для подальшого розвитку європейського мистецтва. Чому мистецтво Давньої Греції класичноъ доби зберагіє значення в наш час, а грецьку цивілізацією вважають колискою європейської цивілізації? Для відповіді на ці питання зверніть до двохтомного видання: А. Боннар. Греческая цивилизация. – М. : Искусство, 2001. – В 2-х т. – Т. 1, разд. 3-4.

Вивчаючи пункт 3.4. зверніть увагу на моменти, з одного боку, спадковості, а з іншого, відмінності між давньогрецькою та давньоримською цивілізаціями. Які фактори зумовили специфічність давньоримського мистецтва у порівнянні з мистецтвом давньої Греції. Чи можна вважати мистецтво Давнього Риму продовженням або копіюванням досягнень давньогрецьких майтрів мистецтва? Для відповіді на ці запитання зверність до видання: Любимов Л. Д. Искусство Древнего мира. – М. : Просвещение, 1998. – 418 с. – Гл. 2.

У підсумку вивчення теми порівняйте ідеали мистецтва, які склалися в цивілізаціях Давнього Сходу та в античній цивілізації. У чому полягає їх відмінність?

^ Навчальний матеріал.

Прочитайте і законспектуйте основні положення. Зверніть особливу увагу на пояснення змісту опорних понять

У Давньому світі (приблизно 5-4 тис. до н.е.) завершується формування людських колективів (роди й племена) і відбувається подальша, більш глибока економічна та суспільно-політична диференціація суспільства. Виникають рабовласницькі держави, що отримали назву давніх цивілізацій.

^ Зверніть увагу на наступні відмінності давніх цивілізацій у порівнянні з попередній періодом неолітичної доби.

Крім розподілу суспільства на класи та посилення ролі держави, давнім цивілізаціям притаманні більш розвинені форми релігій, розгалужена система видів і жанрів мистецтва, міфологія, філософія, писемність, наукові знання. Художня культура Давніх цивілізацій в цілому відмічена наявністю монументальних архітектурних споруд, а отже - домінуванням архітектури та скульптури. Розташовувалися давні цивілізації в різних регіонах земної кулі. Найбільш відомими та вивченими сьогодні є цивілізації Близького Сходу та цивілізації європейського континенту, зокрема Давня Греція та Давній Рим. Упродовж минулого століття активно вивчалися цивілізації, розташовані на території Америки, Африки, на островах Тихого та Атлантичного океанів. Процеси відкриття нових цивілізацій та уточнення даних стосовно відкритих не є остаточно завершеними.

^ Уважно прочитайте наступний текст, виявіть особливості цивілізаційного розвитку країн Давнього Сходу.

До складу цивілізацій Близького Сходу входять Давній Єгипет, Шумери, Вавилон, Фінікія та Палестина. По типу соціально-політичного устрою вони належати до так званих деспотій, тобто вся повнота влади належала деспоту-царю або фараону. Крім того суспільне життя в таких країнах підпорядковується релігійним нормам. Роль держави зводиться до будівництва зрошувальних систем, зведення монументальних споруд (піраміди, храмові комплекси, палаци), ведення війни.

Давні цивілізації Близького Сходу зробили значний внесок в світове мистецтво. Мистецтво давніх цивілізацій було тісно пов’язане з релігійним культом, відмічене пануванням суворих правил щодо зображення (канон).

Всесвітньо відомими є сьогодні давньоєгипетські піраміди (3200-2400 до н.е.). Піраміди втілюють панівну ідею мистецтва того часу – перемогу над таємницею смерті та ствердження у вічності земних володарів.

В епоху Нового царству вказана ідея головувала в храмовому будівництві (храмові ансамблі Карнак, Луксор, Абу-Сімбел).

Гігантоманією відзначені багато пам’ятників мистецтва тієї доби. Але слід згадати також і про інші твори, що віддзеркалюють більш реалістичні та людяні мотиви (портрет Нефертиті, 14 ст. до н.е.; Дочки Ехнатона: фрагмент розпису палацу в Ахенатоні, 14 ст. до н.е.).

Мистецтво народів півдня Месопотамії зазвичай називають вавилонським мистецтвом. Ця назва поширюється на мистецтво самого Вавилона (2 тис. до н.е.) та на мистецтво шумерів та аккадців (4-3 тис. до н.е.).

Народи Шумеру та Аккад за сприяння своїх нащадків, вавілонян поширили основи своєї науки, літератури уявлення стосовно Всесвіту, релігійні ідеї. Міське будівництво в Месопотамії велося інтенсивно, оскільки міста по завершенні будівництва ставали укріпленнями. Місто було самостійним, поклонялося власним богам, котрі вважалися володарями міста. Для розташування богів будувалися особливі споруди – зіккурати. Окремі елементи архітектури зіккуратів (арка) можна знайти значно пізніше, в архітектурних спорудах європейських міст.

Політичне значення давніх держав зменшувалося разом із часом, а за допомогою війн нові держави стверджували свою могутність. Починаючи з 1 тис. до н.е. і до 7 ст. до н.е. мистецтво Ассирії прославляло перемоги її володарів (Крилатий бик з палацу Саргана, 8 ст. до н.е.; „”Сцени охоти”, „Левиця, що помирає” – рельєфи палацу Ашшурбаніпала, 7 ст. до н.е.)

^ У ході вивчення наступного тексту випишіть специфічні особливості давньогрецького мистецтва.

Знайомство з мистецтвом античного світу зручніше почати з давніх грецьких міфів. Зібрання міфів про Прометея, про пригоди Язона («Золоте руно»), про Персея й Геракла, Тезея, Едіта й Антігону свідчать про яскравий самобутній характер грецької міфології. Гомерівський епос надав народним сказанням закінченості й стрункості.

Фантастичні образи, пов’язані з уособленням сил природи (Зевс, Посейдон, Гефест, Артеміда, Афіна), збагатились індивідуальними величними рисами, яким скористувались драматурги, поети, живописці й скульптори.

Далі потрібно підкреслити ще одну досить важливу обставину. У давньогрецьких міфологічних текстах поступово накопичувались дані об’єктивного характеру, застосовувались спроби пояснення світу (Гесіод, поема «Теогонія»). Крім того, міфи містили житейські спостереження й історичні факти, дані спостережень за природними явищами (поеми Гомера «Іліада» й «Одіссея»). Інакше кажучи, в межах самої міфології з’являються думки про народження світу, небесних світил, земних стихій.

Безумовно, для того, щоб людство прийшло до постановки таких питань, повинні були пройти віки. У руслі пошуку доказових об’єктивних відповідей на питання світоглядного характеру виникає грецька філософія. Антична філософська література дійшла до нас далеко не повністю: цілий ряд творів античних філософів відомі лише за фрагментами (тексти Геракліта Ефеського, Парменіда, Зенона Егейського, Демокрита, Епікура, деякі діалоги Платона). Тим не менше великі ідеї давніх важливі для нас як приклади роздумів про смисл життя, про цінність знання й неосвіченість, що стає на заваді людині і шкодить державному благу, про людські чесноти й безкорисливу мудрість.

Ідейною основою грецького мистецтва були вироблені грецькою філософією уявлення про Космос, прекрасну гармонійну природу й зіркове небо. Людина – основна структурна одиниця космосу, «міра» його. Тому бачення світу художником, пластичне й скульптурне, визначалось пропорціями людського тіла. Прекрасне тіло, врівноважене й гармонійне, символізує прекрасний Космос. Ці міркування обумовили класичний ідеал грецької скульптури – величну фігуру людини (роботи грецьких скульпторів Мирона, Фідія, Поліклета).

Звертаючись до мистецтва періоду високої класики, до епохи найвищого культурного розквіту Афін, пов’язаної з іменем афінського стратега Перикла (середина V ст. до н.е.), потрібно познайомитись з основними досягненнями архітектури (ансамбль афінського Акрополя), роботами Фідія та його учнів, зразками вазового розпису.

Період грецької класики позначений небувалим розквітом театрального мистецтва, таких його жанрів, як комедія і трагедія. Грецький театр був одним з найулюбленіших масових видовищ, йому надавалось величезне виховне значення. Трагедії Есхіла «Прометей», Софокла «Цар Едип» і «Антігона», Еврипіда «Андромаха» і «Медея», «Алкеста» і «Орест», комедії Аристофана з плином часу набули значення зразкових і визначили розвиток театру епохи Відродження, музичної драми (опери), класичних жанрів театрального мистецтва 17 – 18 століть.

Розквіт мистецтв і увага публіки до нього сприяли розвиткові теорії мистецтва. Протягом класичного й пізньокласичного періодів провідні філософи Греції звертались до дослідження сутності мистецтва, художньої творчості, жанрів і видів мистецтва. Для з’ясування цих питань доцільно звернутися до фрагментів «Поетики» Аристотеля й ознайомитись із визначеннями понять «мистецтво», «вид мистецтва», «жанр мистецтва».

Проаналізуйте напрямки розвитку мистецтва Давнього Риму і зробіть висновки щодо: а). – спадковості та б). – відмінностей між мистецтвом Давньої Греції та Давнього Риму.

Головний стимул римського мистецтва – ідея корисності, пафос користі в ім’я держави. Ця ідея поступово перетворювалась на ідею світового панування, влади як самоцілі. Життєздатним у мистецтві було лише те, що відповідало цим прагненням.

У містах будувались форуми (місця народних зборів), амфітеатри (арени гладіаторських боїв), терми (розкішні лазні, які в ті часи були осереддям суспільного життя). Римські архітектори, використовуючи кращі досягнення будівельної техніки того часу, споруджували будівлі, у яких чіткість замислу поєднувалась із пишністю виконання.

Це, наприклад, тріумфальна арка Тита (81 р. н.е.) – велична споруда, яка прославляла перемоги імператора й надихала на нові перемоги; Пантеон (120 р. н.е.) – храм богів, який втілює імперську ідею об’єднання культур і релігій під владою Рима. Велич, могуття, сила – ці ідеї «звучать» в архітектурі Пантеону.

Говорячи про інші види мистецтва, варто зазначити, що в багатьох випадках римські майстри копіювали грецькі образи (скульптура). У мармурових копіях римського часу дійшли до нас, наприклад, роботи грецького скульптора Лісіппа «Геракл з левом» (Санкт-Петербург, Державний Ермітаж) і Апоксіомен (Рим, Ватикан). Жанр реалістичного скульптурного портрета є суто римським внеском у світову художню культуру. Розглядаючи зразки цього виду мистецтва (скульптурні портрети римських імператорів Тиберія, Калігули, Нерона, Адріана, Каракали), можна глибше зрозуміти історію Рима, відчути його велич і трагізм падіння «крізь призму» окремих доль.

Разом з римською античністю уходила в минуле ціла епоха. Багатовіковий розпад імперії був важким і хворобливим. Безкінечні війни, політичні протиріччя обумовили розрив економічних зв’язків і занепад культури.

Особливо потрібно зупинитися на історичній ролі християнства, світовій релігії, яка визначила новий світогляд, нову ідеологію, нові ідеали мистецтва. Протягом трьох віків Рим переслідував християнство, проте він став одним із всесвітніх центрів нової релігії. У 313 р. н.е. довго гнане християнство, набувши авторитету та впливовості, стало заперечувати світовідчуття, з якого зросло античне мистецтво. Християнство поступово створило нову міфологію, герої якої – прибічники нової віри, які прийняли мученицький вінець. Нові герої зайняли місце язичницьких богів, що уособлювали земну любов і земну радість.

Правляча верхівка Рима сподівалась за допомогою нової релігії скріпити державу, що втратила міцність. Проте в 395 році Римська імперія розпалася на Західно-латинську й Східно-грецьку, а в 476 році остаточно зруйнувалась. Почалася нова історична епоха, яка отримала назву Середньовіччя.

Питання для самоконтролю

  1. Проаналізуйте зміст античної міфології та зробіть висновок стосовно її всесвітньо-історичного значення

  2. Перекажіть зміст вчення про драму Аристотеля

  3. Передайте зміст відомих Вам творів грецьких драматургів

  4. Складіть розповідь про мистецтво часів римської античності

  5. Вкажіть найбільш відомі архітектурні споруди стародавніх часів. Проаналізуйте їх те всесвітньо-історичне значення.

Висновки по темі 3. У ході вивчення теми 3 предметом обговорення стало важливе в історії мистецтво Давнього Світу. У ході викладення матеріалу ми звернули увагу на те, що Давній світ є розгалуженим географічно складним культурним простором. До складу Давнього світу воходять ранньорабовласницькі держави Давнього Сходу, держави середземноморського регіону Давня Греція і Давній Рим. За умов наявності комплексу суспільних, соціальних по політичних відмінностей мистецтво даних регіонів відмічено пеними характерними рисами.

У ході вивчення теми ми надавли преліки найважливіших архітектурних споруд Давнього Сходу, відмітивши іх синкретичне функціонування в якості: а). власне архітектурної споруди; б). культової споруди. Саме синкретичність давніх архітектурних споруд, їх багатофункціональність слугують основою для чисоенних інтерпретацій призначення даних споруд у наш час. Поряд із гігантськими архітектурними спорудами культового призначення мистецтву Давнього ходу притаманні й більш реалістичні твори ужиткового мистецтва та літератури.

Розгляд мистецтва античної доби ми розпочали з аналізу давньогрецької міфології як такої, що, по-переш, значно відрізняється від міфів країн Давнього Сходу, а по-друге, становить змістовну основу мистецтва давньої Греції та Давнього Риму. Крім того, образи богів та героїв давньогрецьких міфів склали сюжетну основу багатьох творів європейського мистецтва. У цьому сенсі давньогрецьке мистецтво, зокрема давньогрецька архітектура, скульптура, література, театр є джерелом подальшого розвитку мистецтва багатьої європейських країн. Разом із міфологією ми звернули увагу на давньогрецьку філософію як основу явлень про Космос, природний та суспільний устрій, про місце людини в світі. Слід наголосити на тому, що основою античного мистецтва, разом із міфологією, є уявлення про людину як структурну «одиницю» космічного устрю. Звідси стає більш зрозумілим значення класичних пропорцій давньогрецької та давньоримської скульптури, що є символічним виразом уявлень про людську красу, загальну гармонію людини та Космосу.

Аналізуючи мистецтво античної доби слід підкреслити його всесвітньо-історичне значення як загального взірця європейського мистецтва. Традицій античної літератури, скульптури, архітектури, театру під впливом різноманітних чинників актуалізувалися у різні періоди розвитку європейського мистецтва.

Тема 4. „Мистецтво європейського Середньовіччя”


Зміст

  1. Головні суспільно-політичні зміни, що відбуваються під час переходу від античності до Середніх віків.

  2. Мистецтво Візантії

  3. Мистецтво іконопису

  4. Головні стилі архітектури – романський та готика.

  5. Світське мистецтво

  6. Мистецтво карнавалу


Ключові слова: мистецтво християнської церкви; релігійний канон; романський стиль та готика; світське мистецтво та його жанри; лицарське мистецтво; карнавальна культура

^ Цілі і завдання вивчення розділу: вивчення цього розділу дозволяє Вам:

  • одержати знання щодо історичних подій, повۥязаних із руйнуванням античної цивілізації та виникненням нового типу культури, култури християнського середньовіччя;

  • ознайомитися з досягненнями мистецтва середньовічного мистецтва, вивчити причини та наслідки диференціації середньовічного мистецтва, формування низки нових жанрів та стилів мистецтва;

  • володіти ключовими поняттями мистецтво християнської церкви, світське мистецтво, карнавальна культура


^ Методичні рекомендації до вивчення теми 4. При вивченні теми чотири слід звернути увагу на особливості переходу від античної культури до культури Середніх віків, проаналізувати сутність суспільних змін, що виникають, звернути увагу на культурне значення християнства для подальшого розвитку європейської цивілізації.

Вивчаючи пункт 4.1. зверніть увагу на сутність змін, що відбуваються під час переходу від античності до часів християнського Середньовіччя. Проаналізуйте зміни у способі життя, ідеології, світогляді. Дайте оцінку ролі християнства головної ідеології Середніх віків, укажіть роль християнської церкви, оціність особистісний вклад християнських єпископів у розбудову культури і мистецтва часів Середньовіччя. Для опрацювання даних складних питань зверніться до підручників: Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с.; Левчук Л. Т. та ін.. Історія світової культури. – К. : Вища школа, 2002. – 305 с. Як джерелом цікавої інформації стосовно історії Середньовіччя скористуйтеся наступними роботами: Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. - M., 1990. – 395 с. : с илл.; Уколова В.И. Античное наследие и культура раннего Средневековья. - М.,1989. – 291 с.

Вивчаючи пункт 4.2. проаналізуйте ознаки візантійського мистецтва, зверніть увагу на формування нових жанрів мистецва, що виникали на тлі посилення християнства. Окресліть роль античних традицій у формуванні мистецтва Візантії. Для опрацюваня даних питань звернітьс до підручника: Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с.; до монографії: Данилова И.Е. Искусство средних веков и Возрождения. - М.,1984.

Вивчаючи пункт 4.3. проаналізуйте сутнісні виміри ікони, зверніть увагу на символічність та багатовимірність зображення. Акцентуйте роль ікони в структурі оздоблення середньовічного храму. Назвіть типові сюжети ікони. У чому полягає сакральне значення ікони? Які функції притаманні іконі у наш час? Для відповіді на ці запитання зверністься до робіт: П. Флоренский. Храмовое действо как синтез искусств // Флоренский П. Христианство и культура. – М. : ФОЛИО, 2001. – С. 508-520; П. Флоренский. Иконостас // Флоренский П. Христианство и культура. – М. : ФОЛИО, 2001. – С. 521-625.

Вивчаючи пункт 4.4. проаналізуйте значення мистецтва архітектури для доби Середніх віків. Прослідкуйте звۥязок ранньосередньовічної архітектури з традиціями доби античності. Порівняйте ознаки головних архітектурних стилів Середньовіччя, романського й готики. Дайте відповідь на запитання, чи вплинули традиції античної архітектури на розвиток мистецтва архітектури Середніх віків? Аргументуйте свою думку на прикладах архітектурних споруд часів європейського Середньовіччя. Для відповіді на запитання звернуться до підручника: Искусство Европы I-IV веков. - М.: Искусство, 1989. – 518 с. : с илл.

Вивчаючи пункт 4.5. прослідкуйте формування нового типу мистецтва, світського. Укажіть головні ознаки даного типу мистецтва, проаналізуйте жанри світського мистецтва. Визначте звۥязок жанрів світського мистецтва часів Середньовіччя зі способом життя певних верст населення, перш за все дворянства та мешканців міст. Для відповіді на питання зверність до підручника: Зарубежная литература средних веков. - М., 1974; використайте дані монографії: Гуревич А.Я. Культура и общество средневековой Европы глазами современников. - М.,1989.

Вивчаючи пункт 4.5. проаналізуйте значення карнавальних свят у контексті середньовічної культури. Зверніть увагу на опозицію карнавальних традицій традиціям офіційного християнства. У чому полягало значення карнавального свята для способу життя мешканців середньовічних міст? Зверніть увагу на формування специфічних карнавальних жанрів мистецтва, прослідкуйте вплив цих жанрів на подальший розвиток професійного мистецтва літератури, театру та живопису. Для аналізу карнавальної культури зверніться до роботи: М. М. Бахтин. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса // М. М. Бахтин. Литературно-критические статьи. – М. : Изд-во «Художественная литература», 1986. – С. 291-353.


^ Навчальний матеріал.

Прочитайте і законспектуйте основні положення. Зверніть особливу увагу на ідеологічні відмінності між римською цивілізацією та християнським світом.

Вивчення цього розділу необхідно розпочати з попереднього аналізу тих змін у різних сферах суспільного життя, якими характеризувався перехід від античності до Середніх віків. На зміну римській цивілізації приходив християнський світ з його ідеями політичної й духовної спільності. Середньовічне християнство прагнуло до перетворення на всесвітню релігію, до поширення свого впливу на світ через особливий інститут – церкву. Ставши державною релігією, християнство стало відповідати духовним потребам феодального суспільства, що народжувалося.

Для усвідомлення цього положення звернемося до періоду ІV – VІ століть до н.е. Це час, коли сформовані форми античної філософії і язичницької релігії виявились неспроможними дати відповідь на питання трагічно загострених людських стосунків. Нашестя варварів, крах імперії створювали відчуття нестабільності, відвертали людей від звичних уявлень.

Християнська культура з самого початку пов’язувала традиції Заходу і Сходу, у ній знайшли місце і східні містичні культи, і давні легенди, і релігійна поезія Ізраїлю, і філософські учення неоплатоніків. Разом з тим Церква, яка набирала силу, особливо її чернече крило, відкидали мистецтво античного світу. Так на межі двох епох, у боротьбі ідеологій народжувалась християнська культура, виникала храмова архітектура, церковна музика, церковна література, твори християнського живопису і скульптури.

^ Увжно прочитайте наступний матеріал. Випишіть назви основних архітектурних споруд Візантії.

Перехідним етапом від античного мистецтва до мистецтва Середньовіччя можна вважати мистецтво Візантії, яке вбирало в себе традиції античності і в той же час видозмінювало їх під впливом християнської релігії і східних культур. До видатних досягнень візантійського мистецтва відноситься собор св. Софії у Константинополі (532 – 537 рр.). Внутрішнє убранство й будова ранньосередньовічних храмів пов’язані з символізацією релігійної ідеї. Так, внутрішній інтер’єр храму св. Софії (мозаїки, багато прикрашений самоцвітами олтар, гра світла й кольорові вітражі) повинен був асоціюватися у сприйнятті віруючих з образом небесного Єрусалима.

^ Законспектуйте основні положення. Визначте звۥязок між традиціями римської архітектури та архітектурою раннього Середньовіччя.

Архітектура храмів Х – ХІІ століть називалась романською, стиль її бере початок від античних зразків ранньохристиянської архітектури (баптистерій і базиліка). Головна роль у розвитку романської архітектури відводилась Франції (собор Нотр-Дам у Пуатьє); значні пам’ятники романського мистецтва створені в Германії (собор у Майнці-на-Рейні, собор у Шпейєрі).

^ Готична архітектура – це мистецтво періоду зростання середньовічних міст і боротьби жителів міст із феодалами. Готичний стиль синтезував риси романських і візантійських храмів (собори Парижа і Реймса у Франції, Страсбурга і Кельна в Німеччині, костьол св. Анни у Вільнюсі, будівля ратуші в Таллінні).

Найбільш ранні твори християнського живопису – це розписи стін у римських катакомбах, де нерідко поруч із героями античної міфології постають старозавітні та євангельські святі. Античні мотиви наповнюються новим змістом (наприклад, мотив пастуха перетворився на наповнений глибокого змісту сюжет «Добрий пастир» – Христос, який пасе свою паству).

Крім сюжетних, з’являються зображення символічного характеру, повні таємних натяків і складних асоціацій. Символічні зображення покривають декоративними візерунками стіни й стелі.

Живописні образи в мозаїках і фресках поступово відходили від принципу «схожості», усе частіше порушувались античні пропорції. Зображення ставало все більш пласким і схематичним, одночасно посилювався контраст кольорів, зміщувалась перспектива. Ці зміни, спочатку не досить помітні, створювали основу для майбутньої абсолютно нової форми живопису – іконопису.

Схожі зміни відбулися й у скульптурі. Так, твори великих форм взагалі перестали цікавити митців Візантії, які побоювались «ідольської» природи скульптурних зображень.

Музичне мистецтво відігравало в житті церкви важливу роль. І це не випадково, адже мова звуків доступна всім, вона говорить часом більше за слова. Музичний супровід був невід’ємною частиною давніх язичницьких культів, і церква, у свою чергу, шукала нові музичні форми. У західноєвропейській культурі церковна, культова музика протистояла світській. Прихильники християнства Василь Великий, Григорій Назіанзін, Іоанн Дамаській прекрасно розуміли важливість музичного мистецтва для християнської культури. Ними багато зроблено для впорядкування музичного супроводу богослужіння. Іоанну Златоусту легенда приписує введення в обіг музичних номерів, зміст яких присвячений певним святам (акафісти й тропарі). Також варто згадати творчість Єфрема Сіріна, який створив більше 10 тисяч урочистих гімнів.

^ Прочитайте наступний текст. Випишіть ознаки жанрів світського мистецтва: а). – лицарської поезії; б). – лицарського роману; в). – ліричної поезії.

Далі, звертаючись до світського мистецтва Середньовіччя, варто дати характеристику жанру лицарського роману, зупинившись попередньо на нижчезазначеному. У ХІ – ХІІ століттях лицарство було особливою становою організацією військово-феодальної знаті зі своїми звичаями й статутом. До членів лицарських об’єднань (орденів) висувались особливі вимоги. Лицар повинен був захищати церкву, боротися з невірними, зберігати вірність своєму сюзерену, оберігати слабких. Ідеальний лицар був мужньою, справедливою, правдивою і щедрою людиною. Суттєву роль у створенні такого ідеалу відігравала лицарська поезія і роман.

Перші лицарські романи виникли в Європі в 200-у році. Змістом цих творів були оповідання про героїчні пригоди й авантюри, про битви з фантастичними чудовиськами, про подвиги в ім’я особистої слави.

Цікавою художньою пам’яткою тієї епохи є збірник легенд про Короля Артура та лицарів Круглого столу. В основу оповідань покладено історичні хроніки про одного з князів бриттів, Артура, який у V – VI століттях захищав від англосаксів ще не захоплені ними області Англії.

У ХІ – ХІІ століттях на півдні Франції, у Провансі, яскраво виявив себе інший напрямок світського мистецтва – лірична поезія. Високий рівень економічного розвитку Провансу, сусідство з Італією, арабською Іспанією, переплетіння культур визначили життєрадісність стилю, пильну увагу до досконалості техніки та майстерності трубадурів, провансальських поетів-співців. Улюбленими жанрами творчості були канцони (ліричні любовні пісні), пасторалі, альби (пісні світанку).

Ідеальні лицарські якості, що культивувалися у феодальному середовищі (благородство, щедрість, витончені манери), захоплення музикою, танцями й поезією обумовили виникнення так званої салонної культури й особливого стилю мистецтва – куртуазно-лицарського. В основі стилю – мотиви ідеалізації кохання, ідеї служіння прекрасній дамі, уявлення про кохання як про почуття, яке робить людину шляхетною, спонукає до прекрасного й доблесного.

^ Прочитайте наступний текст. Зверніть увагу на ознаки карнавальної культури.

Говорячи про народне мистецтво Середніх віків, необхідно зупинитися на понятті «карнавальна» («сміхова») культура, дослідити глибинні зв’язки середньовічного карнавалу з давніми культурами, елементами родоплемінної магії. Народний сміх і його форми – специфічна галузь народної творчості, яка привертала увагу вчених-культурологів у 20-ті роки минулого століття (див. роботи М.М.Бахтіна).

Об’єм і значення цієї культури в епоху Середніх віків були величезні. Святкування карнавального типу на площах, сміхові (пародійні) обряди й культи, блазні різного роду, пародійна література – усі ці форми мали своєрідний стиль і протистояли за змістом і тоном офіційній (церковній) культурі Середньовіччя.

Усі різноманітні прояви й вираження народної сміхової культури можна диференціювати таким чином: свята карнавального типу, різні дійства на площах, усна й писемна пародійна література латинською й народною мовами; форми й жанри майданного мовлення (лайка, божба, клятви та ін.).

Питання для самоконтролю

  1. Проаналізуйте ідейно-світоглядні основи християнської культури

  2. Назвіть види і жанри мистецтва Візантії.

  3. Окресліть значення іконопису для християнскього мистецтва Середніх віків.

  4. Назвіть жанри світського мистецтва Середніх віків.

  5. Назвіть жанри мистецтва, що отримали поштовх до розвитку в контексті карнавальної культури Середніх віків.

Висновки по темі 4. У ході викладення матерілу теми ми перш за все проаналізували складності переходу від культури і мистецтва античної (греко-римської) доби до Середніх віків. Ми наголосили на тому, що під час таких історичних переходів формуються нові традиції, нові ідеології, нові підвалини суспільного життя. Подібні переходи стимулюють значні зміни мистецького життя: виникають нові стилі як уособлення нового художнього світобачення, нові жанри як свідчення ускладнення соціуму, формування нових соціальних груп та нових верств населення. У той же час слід памۥятати, що подібні зміни в істориії культури відбуваються на тлі вже існуючих традицій. Отже, слід зробити висновок, що новий етап Середньовіччя, по суті, здійснив величезний культурний синтез. Під час культурного синтезу, з одного боку, певні традиції попередніх віків були зруйновані, як такі, що не відповідали новим потребам культурного життя феодального суспільства; з іншого боку, певні традиції минулого були збережені й отримали поштовх щодо подальшого розвитку в трансформованому вигляді. Ми підкреслили провідну роль християнства, зокрема християнської ідеології та християнської церкви як важливого суспільного інституту Середніх віків, фундатора численних важливих змін у культурному житті людей Середньовіччя.

На фоні суспільніх змін, повۥязаних із зміною суспільних формацій, відбулися зміни в мистецому житті. Ми звернули увагу на розподіл мистецтва за ознакою його (мистецтва) ідеологічного навантаження та суспільного функціонування. З даної точки зору ми зупинилися на аналізі мистецтва християнської церкви, виділівши такі його жанри як іконопис, архітектуру й музику; ми виокремили світське мистецтво та його жанри лицарської поезії, лицарскього роману, ліричної поезії; ми відмітили яскравий та незвичний для попередній віків феномен карнавальної культури, наголосили на ідеологічній опозиції карнавалу як культурно-мистецького феномену християнській церкві. Попри розважальну функцію, мистецтво карнавалу та його жанри склали основу багатьох жанрів професійного мистецтва. Карнавальні мотиви увійшли до структури романних жанрів, опосередкували розвиток мовних жанрів народної творчості. На ці факти мистецького життя, зокрема на процеси взаємозбагпчення форм народної культури та професійного мистецтва першим звернув увагу відомий історик і культуролог М. М. Бахтін.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Похожие:

Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
«Англійська мова і література»; 020303 «Українська мова і література»; 010102 «Початкова освіта» напрямів підготовки 0203 «Філологія»...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
«Культурологія», 020203 «Кіно-, телемистецтво», 020204 «Музичне мистецтво», 020200 «Музичне мистецтво* (Художня культура)» напрямів...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації організації самостійної роботи студентів, критерії оцінювання. Призначено для студентів спеціальності «Правознавство» окр «Бакалавр»
Гринюк Р. Ф., Щебетун І. С., Нікітенко Л. О., Нікольська О. В., Багрій О.І. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Комунальне...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні матеріали з написання курсової роботи з дисципліни «Політична економія»
Курсова робота – одна із найважливіших форм самостійної роботи студентів по оволодінню нормативним курсом “Політична економія”, яку...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до проведення практичних занять та індивідуальної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів спеціальності...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни " хімічний захист рослин" для студентів окр «Бакалавр»
Викладено методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи студентами окр «Бакалавр» напряму підготовки 09010501 «Захист рослин»...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки щодо виконання самостійної роботи курсантів мета самостійної роботи курсантів: Подальше розширення та поглиблення знань, отриманих на аудиторних заняттях
Формування навичок та вмінь в організації самостійного вчення нового матеріалу, з яким курсанти не знайомились у ході аудиторних...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconКафедра загальноправових дисциплін навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Адміністративний процес»
Навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Адміністративний процес» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю)...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМ. П. Драгоманова Кафедра культурології " затверджую " Проректор з навчально-методичної роботи " " 20 р. Робоча програма
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за Галуззю знань 0201, напрямом підготовки 020105 «Документознавство та інформаційна...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до написання та оформлення курсової роботи з дисципліни «екологічна безпека» для курсантів І студентів напряму підготовки
Екологічна безпека. Методичні рекомендації до написання та оформлення курсової роботи для курсантів і студентів напряму підготовки...
Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств» для студентів напряму «Економіка І підприємництво»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств та фінанси» 050104 «Фінанси» усіх форм навчання...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы