Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом icon

Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом


Скачать 68.99 Kb.
НазваниеМетодичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом
Размер68.99 Kb.
ТипМетодичні вказівки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПРОМИСЛОВИХ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК І ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ


ЦИГАНОВ В. І.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання

курсового проекту за курсом

«ТЕПЛОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ СТАНЦІЇ»

(для студентів спеціальності 8.090510- Теплоенергетика

денної і заочної форм навчання)


Маріуполь 2002


УДК 621.311.001.24 (077)


Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом «Теплові електричні станції» (для студентів спеціальності 8.090510- Теплоенергетика денної і заочної форм навчання)/ Скл.: В.І.Циганов. – Маріуполь: ПДТУ, 2002. - 24 с.


Викладено короткі зведення про принципові теплові схеми електростанцій. Зазначено загальну методику розрахунку схеми. Приведено розрахунок регенеративної частини схеми, теплопідготовчої установки, матеріальних і теплових балансів основних елементів і потоків схеми, а також основних показників теплової економічності.


Склав В.І. Циганов, ст. викл.


Рецензент Г.С. Саприкін, доц., к.т.н.

Відпов. за випуск В.М. Євченко, доц., к.т.н.


^ 1 ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПІАЛЬНОЇ ТЕПЛОВОЇ

СХЕМИ ТЕС


Принципова теплова схема визначає рівень технічної досконалості і теплову економічність електростанції; вона показує взаємозв'язок основного і допоміжного устаткування в процесі вироблення електричної і теплової енергії; вона показує сутність основного технологічного процесу перетворення й використання енергії робочого тіла.

На паротурбінній електростанції ця схема включає: котельний і турбінний агрегати з електрогенератором і конденсатором; теплообмінники (мережні підігрівники, параперетворювачі) для відпустки тепла зовнішнім споживачам; теплообмінники (регенеративні підігрівники) для використання тепла пари, що відробила в турбіні, теплообмінники (випарники, деаератори) для підготовки додаткової й живильної води котлів. Теплова схема включає також насоси для перекачування робочого тіла: живильні насоси котлів, конденсатні насоси турбін, мережних підігрівників, регенеративних підігрівників.

Основне і допоміжне устаткування поєднується на схемі лініями трубопроводів для води й пари відповідно до послідовності руху робочого тіла в установці. На відміну від розгорнутої схеми в принципіальній схемі кілька однакових агрегатів і установок зображуються одним агрегатом чи установкою; резервне устаткування в цю схему не включається; у ній показують лише принципові зв'язки між устаткуванням і арматуру, необхідні для зрозуміння суті технологічного процесу.

Схема дає можливість виконати теплові розрахунки елементів станції. Принципова теплова схема дозволяє розрахувати системи регенеративного підігріву живильної води парою з доборів турбіни; деаерації живильної води; заповнення втрат пари й конденсату в циклі станції; відпустки теплоти зовнішнім споживачам; використання низькопотенційної теплоти самої станції і від інших джерел.

Основу схеми складає паротурбінна установка з конденсатором і системою регенерації. Усі елементи теплової схеми мають стандартне позначення і розташовуються на кресленні у визначеній послідовності. На кресленні не показуються елементи, не зв'язані безпосередньо з тепловими процесами: паливоподача, водопідготовча установка й інші. Для ТЕЦ з однотипними турбоагрегатами складають схему даної турбоустановки. На ТЕЦ із промисловим і опалювальним навантаженням, загальними є лінії промислового добору пари турбін ПТ і Р, лінії зворотного конденсату зовнішніх споживачів, додаткової води, підживильної води теплової мережі. Мережні підігрівальні установки виконують індивідуальними в кожного турбоагрегату Т і ПТ, а магістралі прямої і зворотної мережної води і пікових водогрійних котлів є загальними для всієї ТЕЦ.

У схемі з різнотипними установками передбачають переважно один тип парових котлів, а теплофікаційні турбоагрегати на зверхкритичних параметрах пари проектують по блоковому принципі.

На схему наносяться основні параметри робочого тіла при розрахунковому режимі роботи станції, а також указується напрямок потоків. На рис. 1.1, 1.2 показані приклади принципових теплових схем ТЕЦ.


^ 2 ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПРИНЦИПОВОЇ

ТЕПЛОВОЇ СХЕМИ ТЕЦ


Задачею розрахунку теплової схеми є визначення параметрів і витрат робочого тепла у всіх точках схеми, а також загальної витрати пари, електричної потужності турбіни й показників теплової економічності.

Звичайно, схема розраховується для наступних характерних режимів роботи ТЕЦ:

І режим – розрахунковий (максимальний-зимовий). Він відповідає розрахунковій температурі зовнішнього повітря для проектування опалення;

П режим – розрахунково-контрольний, відповідний середньої за найбільш холодний місяць температурі зовнішнього повітря;

Ш режим – середньо-зимовий, що відповідає середній температурі зовнішнього повітря за опалювальний період;

IV режим – літній, при відсутності навантаження опалення й вентиляції.

Існує кілька методів розрахунку принципової схеми. Це метод аналітичний, по діаграмі режимів турбіни і метод послідовних наближень, останній одержав найбільше поширення. Розрахунок по цьому методі виконується в послідовності, викладеної нижче.


2.1 Побудова процесу розширення пари в проточній частині

турбіни в h-S діаграмі


Для визначення параметрів пари й конденсату в основних точках теплової схеми ТЕЦ будується процес розширення пари в проточній частині турбіни. У завданні, звичайно, зазначені значення відносних внутрішніх ККД циліндрів високого, середнього і низького тиску турбіни, тобто 0iЦВД, 0iЦСД, 0iЦНД відповідно. Тому процес розширення пари будується по трьох відсіках.

Перший відсік – від тиску перед стопорним клапаном турбіни до тиску в промисловому доборі. Утрати тиску в стопорних і регулювальних клапанах приймаються 3-5 %, у паропроводах добірної пари 5-8 %.

Другий відсік – від тиску в промисловому доборі до тиску в опалювальному доборі. Дроселювання в регулювальних органах промислового добору можна прийняти 5% від тиску промислового добору.

Третій відсік – від тиску в опалювальному доборі до тиску в конденсаторі. Утрати тиску в регулювальних органах приймаються 5% від тиску опалювального добору.

У загальному виді процес розширення пари в турбіні в h-S діаграмі для турбіни типу ПТ представлений на рис. 2.1.


2.2 Розподіл регенеративного підігріву живильної води по ступінях і визначення тисків і ентальпій пари в доборах


При розрахунку схеми необхідно знайти значення тисків у нерегульованих доборах. За відомим значенням температури живильної води tПВ і температури конденсату tК (визначається по тиску в конденсаторі РК), визначається інтервал регенеративного підігріву (tПВ – tК) при кількості регенеративних доборів рівному n, даний інтервал розбивається на n рівних частин. З урахуванням підігріву конденсату в охолоджувачі ущільнень ОУ й охолоджувачі ежекторів ОЭ (сальниковому й ежекторному підігрівниках) загальний інтервал підігріву зменшується на величину tОУ+ОЭ.

Тоді підігрів конденсату в кожній ступіні підігрівників низького тиску – ПНД складе

, (2.1)


А підігрів живильної води в кожній ступіні підігрівників високого тиску – ПВД

, (2.2)


де tД – температура живильної води на виході з деаератора, 0С;

tК – температура конденсату на виході з конденсатора, 0С;

tОУ+ОЭ – підвищення температури конденсату в охолоджувачі ущільнень і охолоджувачі ежекторів, 0С;

tПВ – температура живильної води, 0С;

nПНД, nПВД – відповідно, кількість підігрівників низького й високого тиску.

По відомій величині підігріву в ступіні визначають тиск у відповідному регенеративному доборі. Для цього знаходиться температура насичення пари добору. Для підігрівників низького тиску

tПНД1 = tК + tОУ+ОЭ + tПНД + ;

tПНД2 = tПНД1 + tПНД + ; (2.3)

tПНДn = tПНДn-1 + tПНД + .


де tПНД1, tПНД2, tПНДn – температура насичення гріючої пари, відповідно першого, другого і n-го регенеративного добору низького тиску, вважаючи від конденсатора турбіни;

 - підігрів конденсату до температури насичення пари регенеративного добору. У розрахунку можна прийняти дорівнює 3-50С.

Аналогічно для підігрівників високого тиску


tПВД1 = tК + tПВД + ;

tПВД2 = tПВД1 + tПВД + ; (2.4)

tПВДn = tПВДn-1 + tПВД + .


де tПВД1, tПВД2, tПВДn – температура насичення гріючої пари, відповідно першого, другого і n-го регенеративного добору високого тиску, вважаючи від деаератора.

Величина недогріву живильної води приймається рівною 4-6 0С.

Знаючи температури насичення, по таблицях властивостей водяної пари знаходять тиск регенеративних доборів і на h-S діаграмі процесу розширення пари знаходять точки перетинання ізобар доборів із дійсним процесом розширення пари в турбіні, а по них - ентальпій пари відповідних регенеративних доборів. Значення ентальпій пари, живильної води, конденсату заносять у таблицю 2.1.

Отримані дані дозволяють перейти до наступного етапу розрахунку схеми.


2.3 Розрахунок мережної підігрівальної установки


Підігрів мережної води здійснюється послідовно в двох підігрівниках – основному й піковому, а потім у піковому водогрійному котлі при низьких зовнішніх температурах.

Витрата мережної води, визначається по формулі

, кг/с (2.5)


де QТ – теплофікаційне навантаження ТЕЦ, кВт;

10, 20 – розрахункові температури мережної води в трубопроводі, що подає і зворотному трубопроводі, відповідно, 0С (згідно температурного графіка);

СВ – середня теплоємність води, кДж/(кг 0С).

Витрата пари на нижній мережний підігрівник розраховується


, кг/с (2.6)


де НС = t'1 - - температура мережної води після нижнього мережного підігрівника, 0С;

t'1 – температура насичення гріючої пари нижнього підігрівника, 0С (визначається по тиску в доборі);

 - підігрів води до температури насичення гріючої пари, (приймаємо

5-100С);

hНС – ентальпія гріючої пари добору, кДж/кг;

h'НС – ентальпія конденсату гріючої пари, кДж/кг;

Т – ККД мережного підігрівника (0,98-0,99).

Аналогічно, витрата пари на верхній мережний підігрівник


, кг/с (2.7)


де ВР = t'2 - - температура мережної води після верхнього мережного підігрівника, 0С;

t'2 – температура насичення гріючої пари верхнього підігрівника, 0С;

hВС, h'ВС – відповідно, ентальпія гріючої пари, і конденсату гріючої пари, кДж/кг.


2.4 Попереднє визначення витрати пари на турбіну


Загальна витрата пари на турбіну визначається по формулі


ДТ = Кр( + уПДП + уНСДНС + уВСДВС ), (2.8)


де NЭ – номінальна електрична потужність турбіни , кВт;

Hi – корисно використаний теплоперепад у турбіні, кДж/кг;

М, Г – відповідно механічний ККД турбіни й електричний ККД генератора;

уП, уНС , уВС - відповідно, коефіцієнти недовиробітку потужності парою промислового добору, добору нижнього мережного підігрівника верхнього мережного підігрівника.

y = ,

де hОТ – ентальпія пари відповідного добору, кДж/кг (промислового й опалювального);

h0, hК – відповідно ентальпія пари на вході в турбіну і при тиску в конденсаторі, кДж/кг;

ДП, ДНС, ДВС – відповідно, витрати пари промислового добору й опалювальних доборів, кг/с;

КР – коефіцієнт регенерації, що враховує збільшення витрати пари на турбіну внаслідок регенеративного підігріву живильної води.

КР знаходиться в межах 1,051,30. Менші значення КР приймаються при температурі живильної води 2302350С і числі регенеративних підігрівників рівному 56; великі при tПВ =2402450С і числі підігрівників рівному 68.


2.5 Визначення витрат пари з котла і живильної води


Витрата пари з котла нетто,


ДКНТ Т + ДРОУ + ДСНМЗ, кг/с (2.9)

де ДТ – витрата пари на турбіну, кг/с;

ДРОУ – витрата свіжої пари на РОУ, кг/с (якщо в завданні не зазначене значення витрати, то воно дорівнює 0);

ДСНМЗ – витрата свіжої пари на власні потреби машзалу.

Продуктивність котла брутто,


ДКБР= ДКНТ + ДКСН, кг/с (2.10)


де ДКСН=ксн ДТ – витрата свіжої пари на власні потреби котла, кг/с;

ксн – коефіцієнт витрати пари на власні потреби котла.

Витрата живильної води,

GПВ= ДКБР + GПР, кг/с (2.11)


де GПР=ін ДКБР – витрата продувної води з котла, кг/с;

пр – коефіцієнт продувки.

Для прямоточних котлів витрата продувної води приймається рівною нулю.

^ 3 ТЕПЛОВІ І МАТЕРІАЛЬНІ БАЛАНСИ ЕЛЕМЕНТІВ

ТЕПЛОВОЇ СХЕМИ


3.1 Розрахунок сепараторів безперервної продувки котла

Сепаратори – розширники застосовуються для зниження втрат теплоти з продувною водою. Пара з розширників направляється в лінії регульованих

доборів чи турбіни в деаератор. Допускається підключення випару до регенеративних підігрівників низького тиску. Звичайно, використовують 1-2 ступіні розширення. Схема двоступінчастого сепаратора безупинної продувки приведена на рис. 3.1.

ДПР1; hПР1; РПР1

в деаератор

GПР; hПР 1 ДПР2; hПР2; РПР2




G'ПР; h'1 2



G"ПР; h'2

tхов t'хов

3 tсл


1 – перша ступінь розширення; 2 – друга ступінь розширення; 3 – охолоджувач продувки.

Рисунок 3.1 – Двоступінчастий розширювач неперервної

продувки котла


Кількість пари, з першої ступіні розширення,


ДПР1 = , (3.1)


де hПР – ентальпія киплячої води при тиску пари в барабані котла, кДж/кг;

r1 – теплота паротворення при тиску РПР1, що приймається рівною тиску в деаераторі;

h'1 – ентальпія продувної води після першої ступіні сепаратора при РПР1, кДж/кг.

Витрата продувної води на виході з розширника,


G'ПР= GПР – ДПР1, кг/с (3.2.)


Аналогічно розраховується друга ступінь розширника

ДПР2= , (3.3)


де h'2 – ентальпія продувні води після другої ступіні сепаратора при РПР2, кДж/кг. Тиск РПР2 можна прийняти рівним 0,12 МПа;

r2 – теплота паротворення при тиску РПР2.

Кількість води, що зливається,

G"ПР= G'ПР – ДПР2, кг/с (3.4)

Витрата хімічно очищеної (додаткової) води для заповнення внутрішніх і зовнішніх втрат у циклі станції,


GХОВ = G"ПР +GУТ +(1 - ) ДП + ДКСН , (3.5)

GХОВ = G"ПР +УТДТ +(1 - ) ДП + КСНДТ , (3.6)


де - частка повернення конденсату від зовнішніх споживачів (за завданням);

ДП – витрата пари промисловими споживачами, кг/с;

УТ - частка внутрішніх утрат, УТ=0,007÷0,013.


3.2 Розрахунок регенеративної схеми


Розрахунок схеми починають із першого від котла підігрівника високого тиску. Витрати гріючої пари, із регенеративного добору на підігрівник визначають із рівнянь теплового балансу підігрівника, приймаючи, що пара добору конденсується без переохолодження конденсату. Для наочності розрахунку складається схема підігрівника з усіма вхідними й вихідними потоками пари, конденсату, живильної води чи зображується група підігрівників. Для приклада може служити рис. 3.2, із трьома підігрівниками високого тиску.

Витрата пари на ПВД1,

Д1= , кг/с (3.7)


де hПВ, h'В1 – відповідно, ентальпія води на виході з ПВД1 і ПВД2, кДж/кг (див. табл. 2.1);

h1, hДР1 – відповідно, ентальпія гріючої пари, і конденсату ПВД1, кДж/кг (див. табл. 2.1);

Т – ККД підігрівника.

в котел

ПВД1 hПВ

Р1; Д1; h1




hДР1 ПВД2 h'В1 Р2; Д2; h2





hДР2 ПВД3 h'В2 Р3; Д3; h3




hДР3 в деаератор

GПВ; h'Д GПВ; hД

з деаератора

ПН
^
Рисунок 3.2 – Схема підігрівників високого тиску


Аналогічно, витрата пари для підігрівника високого тиску ПВД2,


Д2 = , кг/с (3.8)


Для розрахунку витрати пари на ПВД3 спочатку визначають ентальпію живильної води на вході в ПВД3 з урахуванням її підвищення в живильному насосі в зв'язку з підвищенням тиску води від тиску в деаераторі РД до тиску після насоса РПН=1,25 Р0.

Середній тиск насоса РПНср=(РПН+ РД)/2. По цьому тиску знаходять середній питомий обсяг води в живильному насосі - порівн. Тоді підвищення ентальпії живильної води в насосі


, (3.9)


де Н – ККД насоса.

Ентальпія живильної води на вході в ПВД3

h'Д =hД + ∆hПН


Витрата пари на ПВД3,


Д3 = , кг/с (3.10)


Далі переходять до розрахунку деаератора.

При розрахунку деаератора звичайно невідомими є два потоки: потік гріючої пари, на деаератор ДД і потік основного конденсату турбіни ДКД. Схема основних потоків деаератора приведена на рис. 3.3.

ДПР1

ДКД

Д1 +Д2 + Д3 ДД







GПВ GУТ

ПН
^
Рисунок 3.3 – Схема потоків деаератора


Для визначення невідомих значень використовують рівняння матеріального і теплового балансів деаератора.

Рівняння матеріального балансу


Д1 + Д2 + Д3 + ДПР1 + ДД + ДКД = GПВ + GУТ. (3.11)

Рівняння теплового балансу складається на основі матеріального балансу, шляхом множення кожної з витрат на відповідне значення ентальпії:

[(Д1+Д2+Д3)hДР3 +ДПР1hПР1 +ДДhД]ТКДhКД = (GПВ + GУТ)hД, (3.12)


де hКД – ентальпія основного конденсату на вході в деаератор, кДж/кг.

Вирішуючи спільно рівняння (3.11) і (3.12) знаходять витрати ДД і ДКД.

За знайденим значенням витрати основного конденсату, що надходить у деаератор, визначають витрати пари на підігрівники низького тиску. Прикладом складання схеми підігрівників низького тиску може служити рис. 3.4.

Витрата пари на ПНД4,

Д4= , кг/с (3.13)

Аналогічно знаходиться витрата пари для ПНД5


Д5= , кг/с (3.14)

На підставі матеріального балансу визначається витрата пари, який надходить у конденсатор турбіни


ДК = ДТ (Д1 +Д2 +Д3 +ДДП +Д4 +Д5 +ДВС6 +ДНС7 +ДОУЭЖ). (3.15)


Невідомими значеннями в (3.15) є витрати Д6 і Д7.

Кількість конденсату, що проходить через ПНД 7


Д'КК7 +ДОУОЭ. (3.16)

Якщо додаткова (хімічно очищена) вода подається в конденсатор, то в (3.16) необхідно врахувати ДДВ.

Підставляючи в (3.16) значення ДК із (3.15) одержимо вираження для Д'К з невідомою витратою Д6.

Витрата пари на ПНД 7


Д7 = . (3.17)


Напишемо рівняння теплового балансу для ПНД 6,


[Д6(h6hДР6) + ДПР2( hПР2hДР6)] = (Д'К + ДНС) (h'К6hК6). (3.18)


Вирішуючи це рівняння відносно Д6, одержимо витрату пари на ПНД 6,


. (3.19)


За знайденим значенням Д6 визначаємо витрати Д7, Д'К і ДК.

Для уточнення значення конденсату на вході в ПНД 5 складемо рівняння теплового балансу – змішання конденсату:


ДКД hК5 = ДДВК hДВК + ДВС hВС + 6 + ДПР2) hДР6+ (Д'К + ДНС) h'К6. (3.20)

Відкіля значення ентальпії


hК5 = (ДДВК hДВК + ДВС hВС + 6 + ДПР2) hДР6+ (Д'К + ДНС) h'К6)/ ДКД. (3.21)


Аналогічно для ентальпії на вході в ПНД 6:

(Д'К + ДНС) hК6 = ДНС hНС + Д'К h'К7, (3.22)


відкіля визначаємо значення hК6.


  1. ^ ПЕРЕВІРКА ПОПЕРЕДНЬОЇ ВИТРАТИ ПАРИ НА ТУРБІНУ


Перевірку матеріального балансу пари в турбіні виконують шляхом додавання всіх потоків пари, включаючи виробничий і опалювальний добори:

Д'Т= ДК + ПОТ, (4.1)

де ДК – витрата пари в конденсатор турбіни;

- сума регенеративних доборів;

ДП – витрата пари промислового добору;

ДОТ – витрата пари з опалювальних доборів.

Для теплової схеми рівняння матеріального балансу буде


Д'Т= Д123дП45ВС6НС7КОУЭЖ. (4.2)


Отримане значення Д'Т повинне збігатися з раніше прийнятим значенням ДТ (2.8). Розбіжність пояснюється неточністю розрахунку. Якщо розбіжність перевищує 0,3 кг/с, необхідно уважно перевірити розрахунок і усунути помилку.


^ 5 ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПОТУЖНОСТІ ТУРБОУСТАНОВКИ


Для визначення електричної потужності, що розвивається турбогенератором у розрахунковому режимі, необхідно кожен потік пари, що відводиться з турбіни, помножити на використаний теплоперепад відповідного потоку. Таким чином, рівняння електричної потужності турбіни:

N'Э = (ДКНi + +ПhП)МГ, (5.1)


де ДК – витрата пари в конденсатор, кг/с;

Нi – корисно використаний теплоперепад у турбіні, при розширенні пари від початкових параметрів до тиску в конденсаторі, кДж/кг;

Дj – витрата пари з j-го регенеративного добору, кг/с;

hj – використаний теплоперепад j-го регенеративного добору, кДж/кг;

Дотi – витрата пари з i-го опалювального добору, кг/с;

hотi – використаний теплоперепад i-го опалювального добору, кДж/кг;

ДП – витрата пари промислового добору, кг/с;

hП – використаний теплоперепад промислового добору, кДж/кг;

МГ – механічний ККД турбіни й електричний ККД генератора, відповідно.

Отримана електрична потужність N'Э порівнюється з раніше прийнятою NЭ (заданої за умовою). Якщо потужність N'Э відрізняється від прийнятої NЭ не більш, ніж на 2%, то розрахунок закінчується, але уточнюють витрату пари на турбіну уведенням виправлення

, (5.2)


де  NЭ = NЭ - N'Э.

Якщо отримана в розрахунку потужність N'Э виявляється більше раніше прийнятої NЭ, то величина виправлення до витрати пари приймається з мінусом

(-Д), для того щоб нова витрата пари була менше прийнятої раніше, тобто

Д'Т= ДТ - Д. Навпаки, якщо розрахована потужність вийшла менше, то виправлення до витрати пари приймається зі знаком плюс (+Д), для того щоб нова витрата пари була більше прийнятої, тобто Д'Т= ДТ + Д.

У випадку, коли потужності відрізняються більш, ніж на 2%, то варто задатися новою, уточненою витратою пари на турбіну (зміною коефіцієнта регенерації Кр) і розрахунок повторити.

Після уточнення витрати пари на турбіну знаходять нове значення коефіцієнта регенерації


, (5.3)


де Д'Т – уточнена витрата пари на турбіну.


^ 6 ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ТЕПЛОВОЇ

ЕКОНОМІЧНОСТІ


Повна витрата теплоти на турбоустановку


QTY = Ni + QП + QT + QK, (6.1)

де Ni = - внутрішня потужність турбіни, МВт;

QП = ДП(hП –hК) – промислове навантаження ТЕЦ, МВт;

hП і hК – відповідно ентальпія пари промвідбору і конденсату, що повертається, від споживача, кДж/кг;

QК = ДК(hК -h'к) – втрати теплоти в конденсаторі, МВт;

hК і h'К – відповідно, ентальпія пари і конденсату на вході і виході з конденсатора, кДж/кг.

Питома витрата пари на турбіну,

, кг/квт.годин (6.2)

Витрата теплоти на ТЕЦ на виробництво електроенергії


QЭ = Q – QТ, МВт (6.3)

Теплове навантаження парового котла,

QПК = (ДТ +GУТ)(h0 –hПВ) + GПР(hПР –hПВ), МВт (6.4)

ККД транспорту теплоти

. (6.5)

ККД ТЕЦ по виробництву електроенергії


ЭС = ТУ ПК ТР . (6.6)

ККД ТЕЦ по виробництву теплоти

ТС = Т ПК ТР , (6.7)

де Т = 0,96÷0,98 – ККД установки для відпустки теплоти.

Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії

вЭ = , кг/(квт.годин). (6.8)

Питома витрата умовного палива на виробництво теплоти,

вТ = , кг/(квт.годин). (6.9)

Годинна витрата умовного палива на паровий котел,


, кг/годин (6.10)

де = 29308 кдж/кг – теплота згоряння умовного палива.

Годинна витрата умовного палива на вироблення електроенергії,

ВЭ = вЭ N'Э, кг/годин (6.11)

Витрата умовного палива на вироблення теплоти

ВТ = В - ВЭ (6.12)

Визначається відносне співвідношення витрат ВТ/В і ВЭ/В.

На цьому розрахунок принципової теплової схеми паротурбінної електростанції закінчується.

^
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Рыжкин Р.Я. Тепловые электрические станции.- М.: Энергоатомиздат, 1987. –328 с.

2. Елизаров Д.А. Теплоэнергетические установки электростанций. – М.: Энергоиздат, 1982. – 264 с.

3. Ильченко О.Г Теплоиспользующие установки промышленных предприятий. –Х.: Вища школа, 1985. – 384 с.

4. Теплоэнергетика и теплотехника: Справочник. Под общей ред. В.А. Григорьева и В.М. Зорина.- М.: Энергия, 1980.

5. Леонков А.М., Яковлев Б.В. Тепловые электрические станции. Дипломное проектирование. - Мн: Вышэйш. школа, 1978. – 232 с.


І і і і і і і і і ті . П не не не . П


нижньому і верхньому нижньому і верхньому


у у у ї ї ї ї


ВС ВС ВС ВС ВС ВС ВС СР СР СР СР Д Д Д Д КД КЛ КД КД


ДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДД


ГДж ГДж


Рисунок 2.1 – Процес розширення пари у турбіні

типу ПТ в h-S-діаграмі





ДК



Д4 Д5 ДПР2 Д6 Д7

h4 h5 hПР2 h6 h7

ПНД4 ПНД5 ПНД6 ПНД7 КН

h'К7 ОУ ОЭ ДК'

ДКДhКД hК4 h'К5 hК5 h'К6 hК6 hК7

ЗM ЗМ

в Д

hДР4 hДР5 hДР6 hДР7


ДДВК ДНС ДНС

hДВК hНС hНС


ДДВК – витрата додаткової води і конденсату від споживачів.

Рисунок 3.4 – Схема підігрівників низького тиску

^

Таблиця 1 – Параметри в основних елементах схеми регенеративного підігріву живильної води






Найменування параметрів


ПВД1


ПВД2


ПВД3


Деаера-тор



ПВД4


ПВД5


ПВД6


Конден-сатор


ВС


НС

1. Тиск відборної пари, МПа

Р1

Р2

Р3

РД

Р4

Р5

Р6

РК







2. Ентальпія пари, кДж/кг

h1

h2

h3

hД

h4

h5

h6

hK







3. Тиск у підігрівнику, МПа

Р’1

Р’2

Р’3

Р’Д

Р’4

Р’5

Р’6

Р’К







4. Ентальпія конденсатору гріючої пари, кДж/кг

h'1

h'2

h'3

h'Д

h'4

h'5

h'6

h'K







5. Ентальпія води на виході, кДж/кг

hПВ

h'B1

h'B2

hД

hKД

h'K5

h'K6










6. Ентальпія води на вході, кДж/кг

h'B1

h'B2

hД

hKД

hK4

hK5

hK6










7. Використаний тепло-перепад потоку пари, кДж/кг































Похожие:

Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом iconМетодичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом
Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом «Теплові електричні станції» (для студентів спеціальності 090510- теплоенергетика...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом iconМетодичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Технологія машинобудування» для студентів денної І заочної форм навчання з спеціальності
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Технологія машинобудування» для студентів денної і заочної форм навчання...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом iconМетодичні вказівки до виконання курсового проекту для студентів спеціальності
Монтаж, обслуговування та ремонт автоматизованих систем керування рухом на залізничному транспорті”
Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни "Основи математичного моделювання" для студентів спеціальності 090202
Вміщують робочу програму, конторольні питання для перевірки знань, методичні вказівки до виконання контрольної роботи та приклад...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом iconМетодичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Економіка підприємств» на тему: Визначення основних показників
Економіка підприємств в теперішній час – це 85% всієї світової економіки. Щоб розвивати ринкові відносини, забезпечувати національну...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом iconМетодичні вказівки для виконання практичних та самостіЙних завдань
Методичні вказівки рекомендовані до видання методичною радою факультету економіки і підприємництва (протокол № від р.)
Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом iconМетодичні вказівки для виконання практичних та самостіЙних завдань
...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом iconМетодичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «Збалансоване природокористування» на тему
«Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» (Частина І, II)
Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом iconМетодичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни "Програмування"
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни "Програмування" / В. Г. Коротка, Л. Я. Мартинович – Дніпропетровськ:...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом iconМетодичні вказівки до виконання дипломної роботи для студентів спеціальності
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій». Полтава: Полтнту, 2011....
Методичні вказівки до виконання курсового проекту за курсом iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів за напрямом підготовки
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів за напрямом підготовки 050202 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы