Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни \" хімічний захист рослин\" для студентів окр «Бакалавр» icon

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни " хімічний захист рослин" для студентів окр «Бакалавр»


Скачать 411.56 Kb.
НазваниеМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни " хімічний захист рослин" для студентів окр «Бакалавр»
страница1/9
Размер411.56 Kb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Агрономічний факультет


Кафедра захисту рослин




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до виконання курсової роботи з дисципліни

ХІМІЧНИЙ ЗАХИСТ РОСЛИН”

для студентів ОКР «Бакалавр»

напряму підготовки 6.090105 “ЗАХИСТ РОСЛИН”

денної і заочної форми навчання агрономічного факультету


^ ЖИТОМИР – 2012

УДК 615.11(075.8)


Викладено методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи студентами ОКР «Бакалавр» напряму підготовки 6.09010501 «Захист рослин» денної та заочної форм навчання агрономічного факультету.


Підготували:

Т.М. Тимощук, к.с.-г.н., доцент кафедри захисту рослин;

Т.М. Алексєєвич, к.с.-г. н. доцент кафедри рослинництва.


Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Хімічний захист рослин” для студентів ОКР «Бакалавр» напряму підготовки “Захист рослин” денної і заочної форми навчання агрономічного факультету. – Житомир, 2012. – 58 с.


Рецензенти:

В.В. Мойсієнко – д.с.-г.н., професор кафедри рослинництва Житомирського національного агроекологічного університету

Є.М. Данькевич – к.с.-г.н., заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації.


Схвалено і рекомендовано для видання методичною комісією (протокол № 12 від 27.04.2011 р.) та вченою радою агрономічного факультету (протокол № 7 від 28.04.2011 р.).


З М І С Т


ВСТУП 4


^ 1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ

РОБОТИ 6


2. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ 8


3. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 9


^ 4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 22


5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 26


6. ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ В СПИСКУ

^ ДЖЕРЕЛ, ЯКИЙ НАВОДИТЬСЯ У КУРСОВІЙ РОБОТІ 29


7. ДОДАТКИ 31


ВСТУП


Виробництво сільськогосподарської продукції можна збільшити завдяки заходам, що спрямовані на зниження втрат урожаю сільськогосподарських рослин від шкідливих організмів, які досягають 25–30%, а то і більше. Як свідчить вітчизняний та зарубіжний досвід, оптимальне вирішення проблеми захисту рослин від шкідливих організмів можливе лише у рамках комплексного підходу.

Екологічно безпечними заходами захисту сільськогосподарських рослин від шкідливих організмів є впровадження стійких до них сортів та застосування біологічних засобів захисту. Проте на сьогодні стійких сортів до хвороб та шкідників обмаль, а використання біопрепаратів та ентомофагів на жаль обмежене. Тому радикальним заходом обмеження чисельності шкідливих організмів в агроекосистемах є застосування хімічних засобів захисту рослин. Останні застосовуються в екологічно безпечних системах захисту сільськогосподарських рослин лише в тому випадку, коли в результаті проведення інших заходів не вдається попередити або обмежити розвиток шкідливих організмів в агроекосистемах до рівня економічного порогу їх шкідливості (ЕПШ). За будь яких умов застосовувати пестициди слід обґрунтовано з диференційованим підходом, враховуючи дані служби прогнозу і результати оцінки фітосанітарного стану агроекосистем.

Раціональне застосування фітофармакологічних засобів захисту дозволяє уникнути негативних наслідків хімічного методу, збільшити урожайність сільськогосподарських культур, покращити якість рослинницької продукції, отримати додатковий чистий прибуток.

Застосовувати хімічні засоби захисту рослин від шкідливих організмів слід обов’язково з дотриманням регламентів (максимальна кількість обробок, строк очікування, строки виходу людей на оброблені пестицидами посіви для проведення механізованих та ручних робіт тощо), наведених в чинному “Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

Виходячи з необхідності охорони навколишнього середовища, економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, застосування пестицидів в агроекосистемах повинно бути обґрунтовано з екологічних і економічних позицій.

Вирішальна роль в розв’язанні завдання оптимізації заходів захисту рослин від шкідливих організмів належить кваліфікованим спеціалістам аграрного профілю, які повинні мати глибокі, досконалі знання в галузі фітофармакології. Ефективно застосовувати пестициди майбутній спеціаліст може лише тоді, коли знає не лише біологічні особливості розвитку шкідливих організмів, а й корисних (ентомофагів, акарифагів) та володіє глибокими знаннями про фізико-хімічні властивості засобів захисту, раціональне їх використання сучасною технікою та обладнанням.

З метою закріплення теоретичних знань з дисципліни “Хімічний захист рослин” студент повинен виконати курсову роботу, згідно індивідуального завдання.

Завдання курсової роботи передбачають вирішення питань:

– розробка плану застосування фітофармакологічних препаратів проти шкідливих організмів в екологічно безпечних системах захисту рослин;

– визначення потреби фітофармакологічних препаратів для приготування робочих сумішей необхідної концентрації;

– оптимізація шляхів застосування хімічних препаратів та проведення механізованих робіт щодо захисту рослин;

– пошук шляхів запобігання стійкості шкідливих організмів до фітофармакологічних засобів захисту;

– удосконалення заходів щодо охорони навколишнього середовища від забруднення фітофармакологічними засобами захисту;

– розробка заходів з охорони праці під час роботи з фітофармакологічними препаратами.


І. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.


Курсову роботу виконують українською мовою на аркушах білого паперу формату А4 (210x297 мм) з одного боку через 1,5 міжрядкових інтервали. Шрифт Times New Roman, кегль 14. Абзацний відступ повинен дорівнювати 1,0–1,5 см. Об’єм курсової роботи не більше 30–35 сторінок. На сторінці залишають поля розмірів: ліве – 30 мм, праве – 10 мм верхнє – 20 мм, нижнє – не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.

Підписана автором і зброшурована робота реєструється на кафедрі і здається на перевірку викладачеві.

Кожну структурну частину (розділ) роботи слід починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера, тобто не можна друкувати «1 ВСТУП» або «Розділ 6 ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Заголовок основних структурних частин роботи: ЗМІСТ, ВСТУП та інші пишуть великими літерами. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Підрозділи нумерують у межах кожною розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу) Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу) Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад «Продовження табл. 1.2».

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом або від руки. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Після перевірки викладачем курсова робота повертається студенту, який згідно зауважень вносить зміни і доповнення. Захист курсової роботи проводиться в присутності двох чи трьох викладачів. Правильність виконання її оцінюється в балах, у відомості, що подається в деканат, ставиться оцінка.


ІІ. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна включати розділи згідно плану:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Характеристика шкідливих організмів поширених в агроценозі __________.

(назва культури)

РОЗДІЛ 2. Застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечній

системі захисту __________________ від шкідливих організмів.

(назва культури)

2.1. Критерії застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечних системах захисту рослин від шкідливих організмів

2.2. Обґрунтування вибору фітофармакологічних засобів захисту рослин.

2.3. План застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечній системі

захисту ______________________ від шкідливих організмів.

(назва культури)

РОЗДІЛ 3. Потреба сільськогосподарського підприємства у фітофармакологічних

засобах захисту ______________________ від шкідливих організмів.

(назва культури)

РОЗДІЛ 4. Оптимізація механізованих робіт щодо застосування фітофармакологічних

засобів захисту ________________________.

(назва культури)

РОЗДІЛ 5. Екологічна оцінка ризику використання пестицидів в агроекосистемі.

РОЗДІЛ 6. Заходи щодо охорони навколишнього середовища від забруднення пестицидами.

РОЗДІЛ 7. Охорона праці та заходи безпеки під час роботи із пестицидами.

ВИСНОВКИ

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ


Титульна сторінка друкується відповідно до вимог (додаток 1).

Після титульної сторінки курсової роботи розміщується індивідуальне завдання, вказується його порядковий номер (див. додаток 2).


ЗМІСТ курсової роботи включає вступ, номери та заголовки усіх розділів і підрозділів, висновки, список використаної літератури у тій послідовності, в якій наводяться посилання в тесті. Кожний розділ і підрозділ позначається номером сторінки, з якої вони починаються.


ІІІ. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ


Вступ

Коротко висвітлити роль фітофармакологічних засобів захисту рослин у збільшенні виробництва високоякісної продукції; проаналізувати переваги та недоліки застосування фітофармакологічних препаратів; вказати шляхи оптимізації застосування пестицидів.

Рекомендований обсяг вступу – 1–2 сторінки.


Розділ 1.

Характеристика шкідливих організмів поширених в агроценозі ________________________.

(назва культури)

Необхідно навести коротку характеристику біологічних особливостей розвитку шкідників, збудників хвороб і бур’янів (табл. 1.1–1.3), які обираються згідно індивідуального завдання.


^ Таблиця 1.1.

Характеристика шкідників _______________________

(назва культури)

Назва виду (українська і латинська)

Фаза розвитку культури, в якій шкідник починає завдавати шкоду

Характер пошко-дження

Шкідлива стадія

Зимуюча стадія та місце зимівлі

Кількість поколінь

1

2

3

4

5

6





















^ Таблиця 1.2.

Характеристика хвороб _________________________

(назва культури)

Назва хвороби

Назва збудника (латинська)

Зовнішні ознаки прояву хвороби, шкідливість

Фаза розвитку культури, в якій відбувається зараження

Зимуюча стадія та місце зберігання інфекції

Вторинне зараження

1

2

3

4

5

6





















^ Таблиця 1.3.

Характеристика бур’янів в агроценозі _______________________

(назва культури)

Назва виду

(українська і латинська )

Біологічна група (одно-, дводольні, в т.ч. мало- чи багаторічні)

Морфологічні і біологічні ознаки виду

1

2

3











Розділ 2.

Застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечній системі захисту __________________ від шкідливих організмів.

(назва культури)

У розділі слід розкрити принципи раціонального застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечних системах захисту рослин.

2.1. Критерії застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечних системах захисту рослин від шкідливих організмів


Для прийняття рішень щодо застосування фітофармакологічних засобів захисту рослин в агроекосистемах для регулювання чисельності та обмеження розвитку шкідників, збудників хвороб і бур’янів необхідно враховувати критерій – економічний поріг шкідливості (ЕПШ). Користуючись додатками 4–6 навести значення ЕПШ для обраних шкідливих організмів згідно індивідуального завдання за формою таблиці 2.1.

^ Таблиця 2.1.

Економічні пороги шкідливості шкідників, хвороб та бур’янів _________________

(назва культури)

Шкідливий організм

Фаза розвитку рослини або період обліку

Облікова одиниця

Економічний поріг шкідливості (ЕПШ)

1

2

3

4














2.2. Обґрунтування вибору фітофармакологічних засобів захисту рослин

Вибираючи фітофармакологічні засоби захисту рослин потрібно користуватися діючим “Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні” та доповнення до нього. Перевагу слід надавати препаратам з високою біологічною ефективністю, які не спричиняють появи резистентності у шкідливих організмів, є найбільш безпечними для людини, корисних комах і теплокровних тварин, мають безпечну препаративну форму та не забруднюють навколишнє середовища.

Міркування і висновки автора щодо вибору засобів захисту рослин повинні бути підкріплені аналізом інформації із літературних джерел, що стосується захисту культури від шкідливих організмів з обов’язковим посиланням в тексті на джерело.

Під час обґрунтування оптимального вибору інсектициду зважають на такі особливості шкідників: вид комахи (кліща), його стадія, що шкодить, особливості ротового апарату імаго або личинки, шкідлива стадія, особливо – коли особини мешкають усередині рослин, зимуюча стадія і місце зимівлі, тривалість виходу з місць зимівлі, тривалість льоту, відкладання яєць, тривалість розвитку і кількість генерацій.

Для знищення листогризучих комах ефективніші інсектициди кишкової або кишково-контактної дії, а сисних – системно-контактної дії. Наприклад, проти попелиць – неонікотиноїди, а проти гусениць – піретроїди.

Щодо прихованоживучих шкідників практикують обробки проти імаго в період відкладання яєць або відродження личинок. Проти ґрунтових шкідників ефективні препарати з фумігаційними властивостями, здатними створювати навколо насіння або проростка смертельну для комахи концентрацію. Крім того, вони мають бути контактними, системними інсектицидами з наявністю в їх складі прилипача, а також не реагувати негативно на вологість ґрунту (не проявляти фітотоксичності на початковий ріст рослин). За тривалістю захисної дії добирають препарати залежно від швидкості росту генерації, строків обробки, швидкості дозрівання культури (строки очікування до збирання врожаю).

Серед ефективних добирають інсектициди, менш небезпечні для людини і навколишнього середовища з меншою нормою витрат на одиницю площі і ширшого спектру дії проти комплексу шкідників.

До сучасного асортименту входять інсектициди з різною реакцією на температуру середовища, що зумовлює зону і час застосування препаратів: наприклад, піретроїди ефективні в осінні і весняні періоди, в ранкову та вечірню пору, коли температура повітря не перевищує 25°С.

Неабияке значення за вибору препарату мають економічні фактори. При цьому слід враховувати не вартість одного його кілограма, а вартість гектарної норми. Слід враховувати і складність приготування робочих розчинів.

Під час вибору фунгіцидів насамперед враховують відомості про джерела первинної і вторинної інфекції, а також час ураження і швидкість наростання інфекції. Проти збудників на поверхні насіння і в ґрунті можна використовувати фунгіцид контактної захисної дії, якому властива значна стійкість у ґрунті. Якщо інфекція в середині насіння, необхідний препарат системної дії, що добре переміщується догори по рослині. При цьому перевага віддається фунгіциду широкого спектру дії, а також з кількома діючими речовинами. Для підвищення якості обробки слід застосувати препарати з прилипачем.

Для захисту польових культур за першої обробки перевагу слід віддати фунгіцидам захисної і лікувальної дії з широким спектром і тривалим захисним ефектом. Частота і кратність наступних обробок залежить від розвитку хвороб, погодних умов і тривалості збереження фунгіциду в рослині, тому перевагу слід віддати системним препаратам. Для запобігання появі резистентних популяцій слід передбачити чергування фунгіцидів з різних хімічних груп. Це стосується також інсектицидів та гербіцидів.

Розвиток хвороб на плодових і ягідних культурах має свої особливості, оскільки первинна інфекція знаходиться на пагонах, у бруньках, листі і плодах. Ці обставини спонукають до профілактичної обробки багаторічних насаджень у фазі “зеленого конусу” класичними фунгіцидами із групи міді. Для наступних обробок використовують системні препарати зі специфічною активністю проти парші, борошнистої роси, інших хвороб. У зв’язку з тривалістю вегетаційного періоду цих культур кількість обробок залежить від погодних умов і особливостей фунгіцидів.

Вибір гербіцидів зумовлений особливостями вирощування культури, біологічними особливостями бур’янів і властивостями препарату. На культурах суцільного посіву для знищення однорічних дводольних бур’янів використовують післясходові вибіркові системні або контактні гербіциди листкової дії, що дають змогу відносно швидко очистити посіви.

Просапні культури на початку вегетації ростуть повільно і дуже чутливі до бур’янів. До того ж у них тривалий період вегетації, що призводить до появи другої “хвилі” бур’янів. У зв’язку з цим оптимальною в даному разі є система застосування гербіцидів, що включає допосівне (досходове) внесення ґрунтових гербіцидів тривалої дії і післясходову обробку проти другої “хвилі” бур’янів або багаторічних дводольних та злакових бур’янів. Діючу речовину добирають, зважаючи на склад і спектр дії гербіцидів.

Для знищення коренепаросткових багаторічних бур’янів необхідний гербіцид з високою рухливістю в рослинах, що довго там зберігається. Це дає змогу йому проникнути в кореневу систему на значну глибину.

За використання післясходових гербіцидів проти кореневищних бур’янів особливе значення мають строки обробки. Бур’яни мають досягати такого віку, коли починається інтенсивний відтік поживних речовин униз, в кореневу систему. Це відбувається в період, коли злакові бур’яни досягають висоти 10–15 см.

Під час вибору пестицидів необхідно враховувати не тільки токсичність препаратів, а й поведінку у об’єктах навколишнього середовища і можливість накопичення у живих організмах. У всіх випадках перевагу віддавати таким препаратам, строк дії яких і тривалість збереження в навколишньому середовищі не перевищує одного вегетаційного періоду.

Загальну характеристику вибраних пестицидів навести за формою таблиці 2.2.

^ Таблиця 2.2.

Характеристика фітофармакологічних засобів захисту рослин

Назва пести-циду

Препа-ративна форма

Діюча речовина

Норма витрати,

л, кг/га, т, м2

Об’єкт, проти якого застосовується

Спосіб застосу-вання

Кратність обробок

назва

вміст , г /кг, л

1

2

3

3

4

5

6

7

























2.3. План застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечній системі захисту ______________________ від шкідливих організмів.

(назва культури)

План складається за формою таблиці 2.2. Захисні заходи плануються за фазами розвитку культури. Перш за все проводять протруювання насіння, далі обприскування рослин в період сходів, до цвітіння, після цвітіння, тощо. Коли строки проведення заходів захисту проти шкідників та хвороб співпадають, потрібно планувати комплексне застосування інсектицидів, акарицидів, фунгіцидів, регуляторів росту і розвитку рослин, але за правилами змішування.

Ефективність хімічних засобів захисту залежить від правильного вибору способів їх застосування. Щодо способів застосування пестицидів, то перевагу слід надавати найбільш екологічно безпечним з санітарно-гігієнічної точки зору: передпосівна обробка насіння або садивного матеріалу протруйниками до складу яких входять прилипачі; токсикація рослин; стрічкове внесення гербіцидів; дискретне обприскування садів; крайові обробки посівів; малооб’ємне обприскування; комплексне застосування пестицидів, стимуляторів росту рослин та мікроелементів.

Норми витрати засобів захисту рослин повинні відповідати тим, які рекомендовані “Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”. Це дасть можливість уникнути забруднення рослинницької продукції та об’єктів навколишнього середовища залишками пестицидів, попередити виникнення резистентності у шкідливих організмів до засобів захисту рослин.

На посівах просапних культур з метою зменшення пестицидного навантаження гербіциди застосовують стрічковим способом, обробляючи зону рядка. Норми витрати гербіцидів з розрахунку на всю площу зменшують в два-три рази і розраховують за формулою:

,

де Нстр – норма витрати гербіцидів за стрічкового застосування, кг, л/га; Нсуц – норма витрати гербіцидів за суцільного застосування, кг, л/га; S – ширина стрічки (15–20), см; М – ширина міжрядь, см.

Під час визначення норми витрати води для приготування робочої суміші необхідно враховувати фізико-хімічні властивості препаратів (розчинність у воді, здатність до змочування), габітус рослини, погодні умови (температуру і вологість повітря, вологість ґрунту, рівень сонячної радіації). Норми витрати робочої рідини, що витрачається на одиницю площі для обприскування наведено в додатку 7.


^ Таблиця 2.3.

План застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечній

системі захисту _________________ від шкідливих організмів

(назва культури)

Назва шкідливого організму

Строки проведення (фаза розвитку культури, шкідника, збудника хвороби, бур’яну)

Назва препарату (пестициду, стимулятору росту), їх препаративна форма, вміст діючої речовини

Спосіб та умови ефективного застосування

Захисний ефект,

днів

Норма витрати на одиницю поверхні, що обробляється (площі, маси, об’єму), кг,

Концентрація препарату в робочій суміші, %

препарату, кг, л/га,

кг, л/т,

кг/м2, м3

робочої суміші, л/га, т, м2


























Концентрація препарату в робочій суміші визначається за формулою:

,

Де С – концентрація препарату в робочій рідині, %; N – норма витрати препарату, кг/га, л/га, кг/т, л/т; V – норма витрати робочої рідини, л/га


Розділ 3.

Потреба сільськогосподарського підприємства у фітофармакологічних

засобах захисту ______________________ від шкідливих організмів.

(назва культури)


Потреба сільськогосподарського підприємства в засобах захисту рослин розраховується, виходячи з об’єму запланованої роботи (згідно індивідуального завдання), норм витрати препаратів та кратності обробок. Для встановлення кратності обробок слід враховувати біологічні особливості збудників хвороб і шкідників та регламенти застосування пестицидів.

Дані розрахунків записують за формою таблиці 3.1.

^ Таблиця 3.1.

Потреба в засобах захисту рослин антропогенного походження від шкідливих організмів

Назва препарату

Об’єм роботи,

га, т, м², м³

Норма витрати,

л/га, кг/га, л/т, кг/т,

кг/м², кг/м³

Кратність обробок, разів

Потреба препарату на весь об’єм роботи,

кг, л

1

2

3

4

5

















Вартість засобів захисту рослин вибирають із прайс-листів фірм-виробників, що мають місце на ринку України. Вартість препаратів, що витрачається на весь об’єм робіт розраховують помноживши ціну одиниці кожного препарату на об’єм робіт із врахуванням кратності обробок. Дані записують за формою таблиці 3.2.

^ Таблиця 3.2.

Вартість засобів захисту рослин за фірмами-виробниками

Назва засобів захисту, їх препаративна форма

Норма витрати препарату

Фірма-вироб-ник

Ціна за 1л, кг

Вартість препарату, що витрачається на 1 га, т, м², м³ із врахуванням кратності обробок, грн.

Вартість препарату, що витрачається на весь об’єм роботи, грн.

дола-рів

грн.

1

2

3

4

5

6

7























Розділ 4.

Оптимізація механізованих робіт щодо застосування фітофармакологічних

засобів захисту ________________________.

(назва культури)

Необхідно розкрити значення оптимізації шляхів ефективного, раціонального та безпечного застосування пестицидів для захисту рослин від шкідливих організмів. Користуючись додатками 8–13 необхідно вказати засоби механізації (марки тракторів, обприскувачів, агрегатів для приготування робочих рідин, заправників, машин для протруювання насіння та садивного матеріалу) та обґрунтувати їх вибір. Коротку характеристику машин навести за формою таблиці 4.1.

^ Таблиця 4.1.

Характеристика машин для захисту рослин від шкідливих організмів

Марка машини

Трактор, електродвигун

Місткість резервуара, л

Обслуговуючий персонал, чол.

Продуктивність, т/год, га/год

1

2

3

4

5

















Для проведення протруювання насіння або посадкового матеріалу, обприскування посівів чи насаджень проти шкідливих організмів необхідно визначити потребу в техніці і робочій силі (табл. 4.2.).

Таблиця 4.2.

План проведення захисних заходів ________________ від шкідливих організмів

(назва культури)

Вид роботи*

Об’єм роботи на одиницю виміру, га, т, м2, м3

Період виконання робіт, днів

Склад агрегату

Необхідно для обслуговування агрегату

Норма виробітку агрегату за зміну, га, т

Кількість нормозмін

Кількість на 1 день

Необхідно на робочий день

трактор

спецмашина

автомашина

механізаторів

підсобних робітників

агрегатів

змін

тракторів

спецмашин

автомашин

водіїв

механізаторів

підсобних робітників

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18






















































  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Похожие:

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни \" хімічний захист рослин\" для студентів окр «Бакалавр» iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни " хімічний захист рослин" для студентів окр «Бакалавр»
Викладено методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи студентами окр «Бакалавр» напряму підготовки 09010501 «Захист рослин»...
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни \" хімічний захист рослин\" для студентів окр «Бакалавр» iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи затвердження теми курсової роботи
Написання курсової роботи з трудового права передбачено навчальним планом підготовки студентів із спеціальності "Правознавство"
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни \" хімічний захист рослин\" для студентів окр «Бакалавр» iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни "Основи математичного моделювання" для студентів спеціальності 090202
Вміщують робочу програму, конторольні питання для перевірки знань, методичні вказівки до виконання контрольної роботи та приклад...
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни \" хімічний захист рослин\" для студентів окр «Бакалавр» iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств» для студентів напряму «Економіка І підприємництво»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств та фінанси» 050104 «Фінанси» усіх форм навчання...
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни \" хімічний захист рослин\" для студентів окр «Бакалавр» iconМетодичні вказівки до курсової роботи з дисципліни «Фінанси підприємств» для студентів всіх форм навчання за напрямом підготовки
Методичні вказівки розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри «Фінанси» №
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни \" хімічний захист рослин\" для студентів окр «Бакалавр» iconМетодичні рекомендації організації самостійної роботи студентів, критерії оцінювання. Призначено для студентів спеціальності «Правознавство» окр «Бакалавр»
Гринюк Р. Ф., Щебетун І. С., Нікітенко Л. О., Нікольська О. В., Багрій О.І. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Комунальне...
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни \" хімічний захист рослин\" для студентів окр «Бакалавр» iconМетодичні вказівки до виконання дипломної роботи для студентів спеціальності
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій». Полтава: Полтнту, 2011....
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни \" хімічний захист рослин\" для студентів окр «Бакалавр» iconМетодичні вказівки і завдання до курсової роботи по дисципліні «Бухгалтерський облік» для студентів економічних спеціальностей
Методичні вказівки І завдання до курсової роботи по дисципліні «Бухгалтерський облік» для студентів економічних спеціальностей усіх...
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни \" хімічний захист рослин\" для студентів окр «Бакалавр» iconМетодичні вказівки до виконання. Контрольної роботи з дисципліни "Економіка праці"
Завдання даної роботи – самостійне виконання студентами контрольних теоретичних питань і практичних завдань з метою засвоєння знань...
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни \" хімічний захист рослин\" для студентів окр «Бакалавр» iconКафедра загальноправових дисциплін навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Адміністративний процес»
Навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Адміністративний процес» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю)...
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни \" хімічний захист рослин\" для студентів окр «Бакалавр» iconМетодичні рекомендації до написання та оформлення курсової роботи з дисципліни «екологічна безпека» для курсантів І студентів напряму підготовки
Екологічна безпека. Методичні рекомендації до написання та оформлення курсової роботи для курсантів і студентів напряму підготовки...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы