Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки» icon

Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки»


НазваниеМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки»
Размер77.3 Kb.
ТипМетодичні вказівки


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ТЕХНІКУМ


ЗАТВЕРДЖЕНО

Заступник директора з НР

___________ О.О. Фролова

«___»___________2011 р.


ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ

на тему: «ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ»

з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

для всіх спеціальностей

освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»


Розробив викладач Довбуш О.М.


Розглянуто і схвалено на

засіданні циклової комісії

природничих дисциплін

Протокол №____

від «____»__________2011 р.


Голова ЦК _______ Мельник Л.Ф.


КИЇВ

^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


Навчальна мета заняття:

вивчити, що таке радіаційна обстановка, навчитися оцінювати радіаційну обстановку, вияснити, які зони утворюються внаслідок радіаційного зараження, з'ясувати, які дані можуть служити для оцінки радіаційної обстановки;

надати студентам практику з розв’язання типових задач з оцінки радіаційної обстановки, формування висновків та визначення заходів захисту виробничого персоналу в умовах радіаційного зараження місцевості.


ЛІТЕРАТУРА:

1. Демиденко Г.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник.- К.: Вища школа, 1989. С. 139 – 151.

2. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. – Львівський банківський коледж, 1998. – 192 с.


^ ДЕЯКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ


Серед потенційно-небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО). До типових РНО відносяться: атомні електростанції (АЕС); підприємства з виготовлення ядерного палива, з переробки відпрацьованого ядерного палива і захоронения радіоактивних відходів; науково-дослідницькі та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту.

Радіаційні аварії - це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об'єктів, в кількостях більше встановлених меж їх безпечної експлуатації.

Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів: коли викид радіонуклідів у навколишнє середовище відбувається внаслідок аварії або теплового вибуху та зруйнування РНО; коли аварія відбувається внаслідок вибухової ядерної реакції. В цьому випадку зараження навколишнього середовища буде таким, як при наземному ядерному вибуху.

Найнебезпечнішими зі всіх аварій на РНО, є аварії на АЕС. Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості при аварії на АЕС залежать від характеру вибуху (тепловий, чи ядерний), типу реактору, ступеня його зруйнування, метеоумов і рельєфу місцевості. В ядерних реакторах на теплових нейтронах як паливо використовується слабо збагачений природний уран-235.

Такі реактори поділяються на: водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР-600, ВВЕР-1000), в яких вода є одночасно і теплоносієм, і сповільнювачем та реактори великої потужності канальні (РБМК-1000, РБМК-1500), в яких графіт використовується як сповільнювач, а вода - теплоносій, циркулює по каналах, які проходять через активну зону.

Для характеристики радіоактивного забруднення застосовують ступінь (щільність) забруднення, який характеризується поверхневою щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю радіонукліда на одиницю площі (об'єму). Основною дозиметричною величиною, за допомогою якої оцінюється дія радіації є доза випромінювання - кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища.

Радіоактивне забруднення поширюється на сотні кілометрів. При цьому на великих площах може створюватися забруднення, яке буде небезпечним для населення протягом тривалого часу.

За цих умов необхідно організувати захист населення від радіоактивних речовин та їх випромінювань на основі даних про рівні радіації, характер, район і масштаби радіоактивного забруднення місцевості.

Виявляють і оцінюють радіаційну обстановку для визначення впливу радіоактивного забруднення місцевості на населення, виробничу діяльність, особовий склад формувань ЦО при проведенні рятувальних і невідкладних робіт.

^ Радіаційна обстановка - це масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, які впливають на дії формувань ЦО, населення і роботу об'єктів народного господарства.

Оцінка радіаційної обстановки полягає у визначенні;

- розмірів зон зараження,

- рівнів радіації;

- доз опромінення;

- впливу цих характеристик на людей, тварин та матеріальні цінності.

Радіаційна обстановка може бути виявлена і оцінена двома методами: методом прогнозування і за даними радіаційної розвідки.

Прогнозування радіоактивного забруднення проводиться на основі розрахунків можливих аварій на атомних електростанціях, на основі встановлених закономірностей залежності масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості від потужності й виду ядерного вибуху та метеорологічних умов.

Для оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування вихідними даними є:

- час ядерного вибуху (аварії), від якого виникло зараження радіоактивними речовинами;

- координати центру ядерного вибуху (аварії);

- час вибуху (аварії);

- напрямок та швидкість повітряного потоку.

Для оцінки радіаційної обстановки методом радіаційної розвідки вихідними даними є:

- координати точки вимірювання рівня радіації;

- рівні радіації - Р (Р/год);

- час вимірювання.

^ Середнім вітром називається вітер, який є середнім за швидкістю і напрямком для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти піднімання верхньої окрайки хмари вибуху. Напрямок середнього вітру вказується азимутом у градусах.

^ Азимут середнього вітру - це кут у горизонтальній площині між напрямком, звідки дме вітер, і відрахованим за ходом годинникової стрілки.

Методом прогнозу можна встановити напрямок і швидкість руху радіоактивної хмари, час її підходу до населеного пункту, час випадання радіоактивних речовин, визначити розміри зон радіоактивного забруднення і найбільш імовірне їх розміщення на місцевості.

У зв'язку з тим, то процес випадання радіоактивних речовин може тривати кілька годин або днів, ця обставина дає можливість штабам ЦО використати дані прогнозування завчасно, тобто до надходження радіоактивних речовин до населеного пункту і проведення ряду особливо важливих заходів для захисту населення й особового складу формувань ЦО. До таких заходів належить: оповіщення про загрозу радіоактивного забруднення, підготовка об'єктів до переходу на режим роботи в умовах радіоактивного забруднення, завершення робіт підготовки протирадіаційних укриттів для розміщення в них людей, підготовка індивідуальних засобів захисту органів дихання, підготовка тваринницьких приміщень для укриття сільськогосподарських тварин, заготовка кормів, укриття урожаю, захист джерел питної води та інше.

За результатами прогнозування проводиться оцінка можливих наслідків впливу радіоактивного забруднення на населення, на ведення рослинництва, тваринництва і лісового господарства.

Проте, прогноз радіоактивного забруднення має відносний характер, тому його обов'язково уточнюють радіаційною розвідкою з метою своєчасного забезпечення штабів, командирів формувань ЦО, керівників, власників підприємств і спеціалістів даними про фактичну радіаційну обстановку.

Конкретні дії особового складу формувань ЦО, керівників, власників підприємств, спеціалістів сільського і лісового господарства і населення, встановлення режиму роботи об'єктів в умовах радіоактивного забруднення проводиться тільки на основі оцінки радіаційної обстановки.

Типові режими розроблені з урахуванням зони радіоактивного забруднення місцевості, еталонного рівня радіації, коефіцієнтів ослаблення житлових, виробничих приміщень і ПРУ. Виходячи із рівня радіації на місцевості, керівники об'єктів, населених пунктів і штаби ЦО визначають і встановлюють відповідні режими. Населення має бути поінформоване про суворе додержання вимог режимів, що забезпечить проведення необхідних робіт на об'єкті, особливо догляд за сільськогосподарськими тваринами, посівами, збирання і обробку врожаю. Додержання режимів забезпечить протирадіаційний захист населення, основна мста якого не допустити опромінення людей понад встановлені допустимі дози.

^ При оцінці радіаційної обстановки необхідно:

- рівні радіації приводити до одного часу після ядерного вибуху;

- розраховувати можливі дози опромінення при дії на місцевості, зараженої радіоактивними речовинами;

- визначати можливі збитки від радіоактивного забруднення;

- визначати найбільш цілеспрямовані дії людей на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами;

- визначати ступінь зараження техніки, устаткування, засобів індивідуального захисту та одягу людей, продуктів харчування і води.

Зараження місцевості радіоактивними речовинами вимірюється в Р/год.

Місцевість вважається зараженою при дозах вище 0,5 Р/год.

Рівень радіації показує дозу опромінення, яку може одержати людина в одиницю часу (год) на зараженій місцевості, оскільки рівень радіації характеризує потужність опромінення.

Допустимі дози опромінення для людини у надзвичайних ситуаціях:

  • одноразове опромінення (за 4 доби) - 50 Р;

  • багаторазове опромінення (за 1 місяць) - 100 Р;

  • багаторазове опромінення (за 3 місяці) - 200 Р;

  • багаторазове опромінення (за 1 рік) - 300 Р.

Променева хвороба:

І ступінь - легка (при 100-200 Р);

II ступінь - середньої тяжкості (при 200-400 Р);

Ш ступінь - важка (при 400-600 Р);

^ IV ступінь - крайньої важкості (більше 600 Р).

Зараження грунту (цезій-137):

0-1 Кі/км2 - ґрунт чистий;

1-5 Кі/км2 – зона посиленого радіаційного контролю (проживання дозволяється);

5—15 Кі/км2 – грунт заражений (зона добровільного гарантованого відселення);

15 та більше Кі/км2 – проживання людей заборонено (зона обов’язкового відселення).

Розміри району радіоактивного забруднення залежать від потужності і виду вибуху, швидкості вітру, метеорологічних умов і характеристик місцевості.

За дозами опромінення зону зараження поділяють на наступні зони:




Зона Г: рівень радіації - 800 Р/год, доза радіації - 4000 Р.

Зона В: рівень радіації - 240 Р/год, доза радіації - 1200 Р.

Зона Б: рівень радіації - 80 Р/год, доза радіації - 400 Р.

Зона А: рівень радіації - 8 Р/год, доза радіації - 40 Р.


Примітки:

1. Рівні дані на 1 год після ядерного вибуху для зовнішніх меж.

2. Дози опромінення дані за період повного розпаду РР (радіоактивних речовин)

Зона А - помірне зараження.

Зона Б - сильне зараження.

Зона В - небезпечне зараження.

Зона Г - надзвичайно небезпечне зараження.


Доза визначається за формулою Д = 5 ро tg

де ро — рівень радіації, виміряний після вибуху,

tg - час виміру рівня радіації.

У зоні А помірного радіоактивного забруднення, виходячи з умов обстановки, треба намагатися скорочувати час перебування особового складу на відкритій місцевості, застосовувати захист органів дихання.

У зоні Б сильного радіоактивного забруднення люди повинні перебувати в захисних спорудах.

У зоні В небезпечного радіоактивного забруднення перебування людей можливе тільки в дуже захищеній техніці протягом кількох годин.

У зоні Г надзвичайно небезпечного забруднення навіть короткочасне перебування людей неприпустиме.

Радіоактивні продукти, що визначають радіаційну обстановку в районі радіаційної аварії створюють суттєвий вплив на дію формувань, режими проживання і роботи населення та на проведення аварійно-рятувальних робіт.

Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування чи за фактичними даними (даними розвідок) масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості і атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань чи обрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців об'єктів господарської діяльності.

Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюється шляхом розв'язування формалізованих задач, які дозволяють передбачити можливі наслідки впливу аварії на населення, особовий склад формувань при всіх видах їх дій та оптимізувати режими роботи формувань на забрудненій місцевості, режим роботи підприємств.

Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:

  • визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту (схему);

  • визначення часу початку випадіння радіаційних опадів на території об'єкта;

  • визначення доз опромінення, що може одержати людина на зараженій території;

  • визначення тривалості перебування на забрудненій території;

  • визначення можливих санітарних втрат при радіаційній аварії.



Розглянемо варіанти розв'язання основних задач оцінки радіаційної обстановки.


УМОВА. 10 квітня о 6:00 на Північній АЕС сталася аварія з руйнуванням реактора та викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Тип реактора – ВВЕР.

О 6:15 за допомогою автоматичної системи контролю отримали перші дані про рівні радіації на території АЕС.


ЗАВДАННЯ. Оцінити радіаційну обстановку для групи ліквідації наслідків аварії згідно з вихідними даними, які наведені в таблиці 3, відповідно до заданого варіанту.


^ Під час оцінки обстановки визначити:


1. Дозу радіації, яку може отримати група ліквідації наслідків під час перебування в зоні радіаційного зараження (РЗ).


2. Допустиму тривалість роботи в зоні РЗ при встановленій дозі радіації.


3. Можливі радіаційні втрати людей по сумарній дозі радіації.


Вихідні дані для розрахунків відповідно до варіанту містяться в додатку 3 (таблиця 3).

Студенти за результатами розрахунків подають звіт встановленої форми.


ЗВІТ. Звіт про виконану роботу подається викладачу на стандартних аркушах паперу формату А4 за формою:



^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ТЕХНІКУМ


Розрахункова робота


ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ


Варіант № ___


Виконав: (ПІП студента)

Група ________

Перевірив викладач: (ПІП викладача)

Дата виконання: _______________


КИЇВ





ЗМІСТ:

  1. Теоретичні відомості на тему «Радіаційна обстановка».

2. Умова, вихідні дані (за варіантом).

3. Алгоритм розрахунків (вирішення задач №1, №2, №3).

4. Підсумкова таблиця за зразком:


Рівень радіації на 1 годину після аварії,

P1, P/год

Дози радіації

Допустима тривалість роботи,

tр, год

Сумарна доза опромінення,

Д, Р

Можливі втрати персоналу,

%

Точне значення

Дточ, Р

Приблизне значення

Дпр, Р

Похибка

, %

...

...

...

...

...

...

...



5. Висновки:

1.Чи перевищує розрахована доза радіації установлену.

2.Чи зможе група ліквідаторів працювати в зоні РЗ заданий час.

3.Які очікуються втрати та як їх запобігти.


^ МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ


Під оцінкою радіаційної обстановки розуміють розв'язання задач з визначення можливих доз радіації, допустимої тривалості перебування людей, можливих втрат особового складу формувань та населення в умовах радіаційного забруднення, аналіз отриманих результатів та вибір найбільш доцільного варіанту дій, при якому виключається радіаційне ураження людей.


^ Типові задачі оцінки радіаційної обстановки


  1. Визначення можливих доз радіації під час перебування в зоні радіаційного забруднення.

  2. Визначення допустимої тривалості перебування людей в зоні РЗ при встановленій дозі радіації.

  3. Визначення можливих втрат людей під час перебування на забрудненій місцевості.


Задача 1. Визначення можливих доз радіоактивного опромінення під час перебування в зоні радіоактивного забруднення.


Розв’язання цієї задачі дозволяє у подальшому оцінити ступінь небезпеки перебування людей на забрудненій місцевості та своєчасно здійснити заходи щодо їх захисту.


^ Вихідні дані:

Р вим – виміряний рівень радіації та час, коли його виміряли (tвим), Р/год;

tп – час початку перебування людей в зоні відносно часу аварії, год;

tр – задана тривалість роботи, год;

Косл – коефіцієнт ослаблення радіації будинком або спорудою, де перебувають люди;

Дуст – установлена гранична доза опромінення персоналу на одну робочу зміну.


Розв’язок:

Розрахунок базується на закономірності спаду рівня радіації в даній точці місцевості, формула якого:

Pt=P1t –α, (1)

де Р1 - рівень радіації, перерахований на 1 годину після аварії, Р/год;

- поточний час, що відраховується від моменту аварії, год;

а = 0,4 при аварії на АЕС (з реактором ВВЕР).

В першу чергу розраховують рівень радіації на першу годину після аварії:


P1=Pt∙ta=Pвим∙Kt , (2)


де - коефіцієнт перерахунку рівня радіації з будь-якого часу () на 1 годину після аварії (див. додаток 1, таблиця Д1).

Формулу для розрахунку дози радіації можна отримати з графіків зміни рівня радіації в часі (мал. 1а, 1б), де доза показана як заштрихована площа.

Точне значення площі, тобто дози опромінення, отримують інтегруванням формули (1) (мал. 1а):

, (3)

де - час закінчення перебування в зоні РЗ ().

Цю формулу можна спростити, якщо замінити:

P1∙t1–a=P1∙tпa∙tп=Pп∙tп; P1∙t1–a=P1∙tкa∙tк=Pк∙tк ,

тоді формула для виконання розрахунку матиме такий практичний вигляд:

, (4)

де - рівень радіації на початку перебування в зоні РЗ, Р/год;

- рівень радіації наприкінці перебування в зоні РЗ, Р/год.

Мал. 1 Закономірності спаду рівня радіації в зоні радіаційного забруднення


В свою чергу, ці рівні визначаються так:

(5)

(6)

де Кп i Кк - коефіцієнти перерахунку рівня радіації з першої години після аварії (отримано за формулою (2)) відповідно на час tn та на час tк (див. додаток 1, табл. Д1).

Часто дозу радіації розраховують по спрощеній формулі та отримують приблизний результат (заштрихована площа на мал. 1б).

, (7)

де - середнє значення рівня радіації за час роботи () в зоні РЗ, Р/год

; (8)

Спрощена формула дає дещо завищений результат, похибка якого тим більша, чим більший інтервал . Відносна похибка розрахунку по спрощеній формулі:

(9)


^ ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ:


Умова

Аварія на ядерному реакторі типу ВВЕР сталася о 6:00. Рівень радіації в районі цеху о 6 год 15 хв. становив Рвим Р/год. Яку дозу радіації може отримати аварійна бригада за час роботи у приміщенні цеху tр, якщо вони почнуть роботу через tп (год) після початку аварії?

Вихідні дані



Виміряний рівень радіації в момент виміру tвим= 0,25 год

Рвим=100 Р/год



Час початку перебування людей в зоні відностно часу аварії

tп= 2 год



Задана тривалість роботи

tр= 3 год



Коефіцієнт ослаблення радіації спорудою, де перебувають люди

Косл= 10



Установлена гранична доза опромінення персоналу на одну робочу зміну

Дуст= 10 Р


Розв’язання:

1) Спочатку визначаємо значення часу у відносній системі (від моменту аварії – 6:00):

= 6 год 15 хв – 6 год = 15хв = 0,25 год;

= 2 год;

= 2+3 = 5год.


2) З додатку 1 знаходимо значення коефіцієнтів перерахунку () для кожної з визначених величин часу (значення Кt розраховані для а=0,4, тобто для реактора ВВЕР);

для часу виміру рівня радіації: = 0,25год вим= 0,57;

для часу початку роботи: = 2год п= 1,31;

для часу закінчення роботи: = 5год к= 1,9.

3) Розраховуємо за формулою (2) значення рівня радіації на одну годину після аварії

= 57 Р/год.

4) Розраховуємо за формулами (5, 6) рівні радіації на початку роботи бригади та при закінченні роботи

Р/год;

Р/год;

5) Розраховуємо значення доз радіоактивного опромінення:

а) за точною формулою (4) для а=0,4:

Р;

б) за спрощеною формулою (7)

Р.

6) Відносна похибка розрахунку дози опромінення за спрощеною формулою становить




Висновок:

Доза радіації, яку отримає бригада під час ліквідації аварії становить ^ 10,5 Р, що дещо перевищує установлену дозу 10 Р і потребує перегляду запропонованого режиму роботи.


Примітка: Якщо доза радіації, яку отримає бригада під час ліквідації аварії в межах допустимої норми, то робимо висновок, що доза допустима, але потребує подальшого контролю за станом здоров’я людей.

Задача 2. Визначення допустимої тривалості перебування людей в зоні радіаційного забруднення при установленій дозі радіації.


Для виконання робіт в зоні радіаційного забруднення насамперед треба визначити, скільки часу люди можуть там перебувати.


^ Вихідні дані:

- рівень радіації на 1 годину після аварії, Р/год:

- установлена гранична доза радіації за одну робочу зміну, Р;

– коефіцієнт ослаблення радіації спорудою, де будуть працювати люди;

– час початку роботи в зоні РЗ, год.

Розв’язок:


1) Розрахувати допоміжний параметр

. (10)

2) Користуючись графіком (додаток 2), за відомими значеннями "α" і "" знаходимо допустиму тривалість роботи.


^ ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ:


Умова

Визначити допустиму тривалість роботи аварійної бригади в виробничому приміщенні з Косл, якщо роботи почнуться через tп годин після початку аварії. На одну зміну роботи установлена гранична доза радіації Дуст.


^ Вихідні дані



Рівень радіації на 1 годину після аварії

Р1=57 Р/год



Час початку перебування людей в зоні відностно часу аварії

tп= 2 год



Задана тривалість роботи

tр= 3 год



Коефіцієнт ослаблення радіації спорудою, де перебувають люди

Косл= 10



Установлена гранична доза опромінення персоналу на одну робочу зміну

Дуст= 10 Р


Розв’язок:

1) Розраховуємо значення допоміжного параметра за формулою (10):

.


2) За графіком (додаток 2) для =0,57 та tп=2 год знаходимо допустиму тривалість роботи, яка буде меншою за 3 години. За правилами інтерполяції приймаємо tр = 2,9 год.

Висновок:

В заданих умовах аварійна бригада може працювати не більше 2,9 годин, при цьому вона отримає дозу радіації не більше 10 Р.

Задача 3. Визначення можливих втрат людей під час перебування на радіаційно забрудненій місцевості


Можливі втрати людей розраховують, виходячи з отриманої дози радіації та часу, упродовж якого ця доза отримана. Якщо люди раніше вже отримали якусь дозу радіації, то треба враховувати ще і залишкову дозу радіації.

Якщо враховувати те, що організм людини через 4 доби після опромінювання починає виводити з організму уражені клітини, то саме ті уражені клітини, що залишилися в організмі, можна умовно розглядати як залишкову дозу радіації (). Залишкова доза радіації залежить від часу, який минув після опромінювання, і може бути виражена у відсотках від отриманої раніше дози (таб.2).

Таблиця 2


Час після опромінювання , тижні

1

2

3

4

5

Залишок дози радіації d, %

90

75

60

50

42


При визначенні можливих втрат людей до розрахованої в задачі 1 дози додають залишкову дозу опромінення і з таблиці 3 знаходять можливі втрати.

Таблиця 3

Сумарна доза,

опромінення Дå , Р

1100

1125


150

7175

2200

2225

2250

2275

3300

3325

Можливі втрати персоналу, В %

50

55

115

330

550

770

885

995

1100

1100



^ Вихідні дані:

- доза радіації, яку можуть отримати люди під час перебування в зоні РЗ;

- доза радіації, яка була отримана людьми попереднього разу;

- час, який минув після попереднього опромінювання, тижні.


Розв’язок:

1) Визначити залишкову дозу радіації

, (11)

де d визначається з таблиці 2 для відповідного значення

2) Розрахувати сумарну дозу опромінювання


(12)

3) Розрахувати по таблиці 3 можливі втрати серед людей.

Якщо виконання аварійних робіт в наведених умовах приведе до будь-яких можливих втрат персоналу, то така ситуація є неприпустимою. При таких прогнозованих наслідках треба скоротити заплановану тривалість аварійних робіт або розпочати їх пізніше.


Якщо доза потрапляє в інтервал значень в таблиці 3, то відповідні втрати В знаходять шляхом інтерполяції:

, (13)


де - доза з таб.3, найближча до , але більша за неї;

- доза з таб.3, найближча до , але менша за неї;

- втрати відповідні ;

- втрати відповідні .


^ ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ:


Умова

Визначити можливі втрати персоналу із складу аварійної бригади, яка може отримати під час роботи (при попередніх розрахунках) дозу радіації Р. Відомо, що за Тп.о. тижнів до цього працівники бригади отримали дозу радіації Дп.


Вихідні дані:



Отримана під час роботи доза опромінення

Дточ = 10,5 Р



Раніше отримана доза радіації

Дп = 80 Р



Час після останнього опромінення

Тп.о.= 2 тижні


Розв’язок:

1) За таблицею 2 визначаємо, що через 2 тижні після попереднього опромінення персоналу залишок дози радіації становить d=75%.

2) Визначаємо залишкову дозу радіації:

Р


3) Розраховуємо сумарну дозу радіації за формулою (12):

Р


4) Визначаємо можливі втрати (див таблицю 3). Оскільки сумарна доза опромінення Дå не досягає граничної межі 100 Рентген, то втрат особливого складу аварійної бригади не очікується.


Висновок:

Виконання аварійних робіт в наведених умовах не приведе до можливих втрат складу аварійної бригади.


Примітка: Якщо є втрати, то робимо такий висновок: виконання аварійних робіт в наведених умовах призведе до можливих утрат - ...% від складу бригади, що неприпустимо. Треба скоротити тривалість робіт або почати їх пізніше.


Додаток 1


Таблиця 1. Коефіцієнт перерахунку рівня радіації

на будь-який час t після аварії на АЕС (для реактора типу ВВЕР)


t, год.

Кt

t, год.

Кt

t, год.

Кt

0,25

0,57

2,50

1,44

6

2,04

0,30

0,61

2,75

1,49

6,5

2,11

0,50

0,75

3

1,55

7

2,17

0,75

0,89

3,25

1,60

7,5

2,24

1

1

3,50

1,65

8

2,30

1,25

1,09

3,75

1,69

8,5

2,35

1,50

1,17

4

1,74

9

2,41

1,75

1,25

4,50

1,82

9,5

2,46

2

1,31

5

1,90

10

2,51

2,25

1,38

5,50

1,97

11

2,60



Додаток 2



Графік для визначення часу початку tп

та тривалості перебування tр людей в зонах радіоактивного зараження





Додаток 3


^ Таблиця 3. Варіанти вихідних даних для оцінки радіаційної обстановки

Варіант

^ Рівень радіації на 6:15,

Рвим, Р/год.

Час початку роботи в зоні РЗ

tп,

год., хв.

Задана тривалість роботи,

tР, год.

Установлена доза радіації,

Дуст , Рентген

Коефіцієнт ослабленняКосл

Раніше отримана доза радіації, Дп , Р

Час останнього опромінення, Тп.о. , тижні

1

305

0,5

1,5

25

5

14

1

2

230

0,75

1,75

20

4

21

3

3

110

1,25

2,5

15

2

72

2

4

200

1,5

4,0

20

5

9

4

5

330

2,0

2,5

15

4

13

1

6

285

0,75

2,2

25

6

18

3

7

170

1,25

3,5

20

7

75

2

8

250

0,5

2,0

15

5

11

4

9

135

1,5

3,5

25

2

52

1

10

225

1,75

2,8

20

5

19

3

11

280

1,5

4,0

15

7

22

2

12

150

2,0

4,5

25

2

17

4

13

210

1,25

2,75

20

5

10

1

14

290

2,0

2,5

15

4

12

3

15

300

0,5

2,0

25

5

71

2

16

210

0,75

3,25

20

10

25

4

17

250

1,25

4,5

15

5

13

1

18

170

1,5

2,0

25

2

49

3

19

160

0,5

1,5

20

4

17

2

20

125

2,0

2,5

15

2

67

1

21

200

0,5

1,5

25

5

14

2

22

300

1,0

2,5

20

10

20

3

23

150

1,5

3,0

25

4

50

4

24

220

2,0

3,5

20

7

9

1

25

305

0,75

2,8

20

4

18

2

26

130

1,25

4,0

15

6

75

4

27

210

1,5

2,5

25

7

11

1

28

200

2,0

2,2

20

5

52

3

29

130

0,75

3,8

15

2

19

2

30

185

1,25

2,0

25

5

22

4

31

170

0,5

3,5

20

7

22

1

32

150

1,5

2,8

15

2

17

3

33

135

0,75

4,0

25

5

10

2

34

225

1,5

4,5

20

4

12

4

35

180

2,0

2,7

15

5

71

1





Похожие:

Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки» iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки»
Демиденко Г. П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник. К.: Вища школа, 1989. С. 139...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки» iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни "Основи математичного моделювання" для студентів спеціальності 090202
Вміщують робочу програму, конторольні питання для перевірки знань, методичні вказівки до виконання контрольної роботи та приклад...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки» iconМетодичні вказівки до виконання дипломної роботи для студентів спеціальності
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій». Полтава: Полтнту, 2011....
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки» iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств» для студентів напряму «Економіка І підприємництво»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Економіка підприємств та фінанси» 050104 «Фінанси» усіх форм навчання...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки» iconМетодичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист»
«Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах». Студентам надаються практичні навички в розв’язанні задач з радіаційної обстановки,...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки» iconМетодичні вказівки до виконання. Контрольної роботи з дисципліни "Економіка праці"
Завдання даної роботи – самостійне виконання студентами контрольних теоретичних питань і практичних завдань з метою засвоєння знань...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки» iconМетодичні вказівки для виконання практичних робіт з курсу «Цивільний захист»
Методичні вказівки допоможуть студентам набути практичних знань з розв’язання типових задач з оцінки хімічної обстановки, вміння...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки» iconМетодичні вказівки до виконання домашньої контрольної роботи з кредитного модуля «Математична логіка та теорія алгоритмів» для студентів спеціальності 040301 Прикладна математика
Методичні вказівки до виконання домашньої контрольної роботи з кредитного модуля «Математична логіка та теорія алгоритмів» / Уклад....
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки» iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни " хімічний захист рослин" для студентів окр «Бакалавр»
Викладено методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи студентами окр «Бакалавр» напряму підготовки 09010501 «Захист рослин»...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки» iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи затвердження теми курсової роботи
Написання курсової роботи з трудового права передбачено навчальним планом підготовки студентів із спеціальності "Правознавство"
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи на тему: «оцінка радіаційної обстановки» iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи, системні плати. Теоретичні відомості
Мета роботи: Навчитися працювати з оболонкою explorer : усувати, копіювати, переміщати файли та папки
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы