Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
Скачать 71.46 Kb.
|
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
ПРОГРАМАпедагогічної практики з математики ІV курсфакультет: природничої і фізико-математичної освіти . напрями підготовки: 6.040201 Математика* Бурчак С.О._____________________ ( прізвище та ініціали викладача, його вчений ступінь і звання) Термін проведення практики 6 тижнівГодин за навчальним планом - 72 Програму підготував: Бурчак С.О. _______________ Затверджено на засіданні кафедри математики і методики викладання протокол № 1 від ____________ 2012 р. Завідувач кафедрою математики і методики викладання Кугай Н.В. ______________ Затверджено радою факультету природничої і фізико-математичної освіти протокол № від 2012 р. Декан факультету Коренева І.М. ________________ ВСТУП Педагогічна практика студентів є важливим елементом педагогічної підготовки майбутніх вчителів. Метою практики є ознайомлення студентів зі всіма сторонами навчально-виховного процесу з математики в загальноосвітніх і спеціальних школах. Перед студентом поставлено ряд важливих завдань: 1. Навчитися самостійно і творчо використовувати на практиці теоретичні знання, отримані ними в процесі вивчення педагогіки, психології, методики викладання математики та спеціальних дисциплін. 2. Навчитися цілеспрямовано спостерігати за ходом педагогічного процесу з математики шляхом ознайомлення з різного роду документацією: навчальними програмами, робочими та виховними планами, класними журналами, зошитами учнів тощо. 3. Ознайомитися з передовим педагогічним досвідом викладання математики в базових навчальних закладах, навчитися його аналізувати, узагальнювати і використовувати в своїй практиці. 4. Навчитися самостійно планувати і проводити заняття з математики, використовуючи різноманітні педагогічні методи і прийоми для досягнення найбільшої ефективності навчально-виховного процесу. 5. Засвоїти технологію позакласних занять з математики. Звернути особливої уваги вмінням керувати творчими здібностями учнів. 6. Навчитися вміло забезпечувати політехнічне навчання молоді. 7. Набути досвіду проведення виховної роботи. Звернути увагу на ознайомлення з системою виховної роботи класного керівника з колективом учнів, з батьками; оволодіння методикою планування виховних заходів і методами вивчення окремих учнів і класних колективів; збору необхідної педагогічної інформації, складання психолого-педагогічних характеристик. Мета навчально-залікової практики: ознайомити студента-практиканта зі своєю майбутньою професією, з роботою в загальноосвітніх навчальних закладах, виробити в нього уміння й навички проводити уроки з математики в умовах профільного навчання; використовувати диференціацію та індивідуалізацію у навчанні; ознайомити з різними видами позакласної роботи з математики, виховувати потребу систематично поповнювати свої знання і творчо застосовувати їх у практичній діяльності. Цілі і завдання педагогічної практики на 4 курсі Педагогічна практика з математики проводиться в оснащених відповідним чином базових школах і проходить у 5 - 9 класах , триває 5 тижнів; У 8 семестрі студенти проводять 3 залікові уроки з математики, отримують до кожного уроку по 2 консультації методиста і вчителя. Педагогічна практика вимагає:
а) аналіз розділів і тем навчальних програм з математики; б) опрацювання методичної літератури; в) відвідування і аналіз уроків з математики вчителя, студентів-практикантів.
Методичні рекомендації щодо підготовки студентів практикантів до уроку Підготовка до уроку вимагає від студента-практиканта глибокого вивчення програми, підручників і методичних посібників з математики. (Крім того, для більш вільної орієнтації у фактичному матеріалі, а також для викладання матеріалу, який відсутній у тому чи іншому підручнику потрібно використовувати довідникову та енциклопедичну літературу, а також журнали та газети, в яких висвітлено сучасні погляди на математику). При підготовці до уроку студенту-практиканту потрібно продумати і розв’язати такі питання: точно сформулювати тему і тип уроку, визначити навчальну і виховну його мету; правильно визначити об’єм і зміст навчального матеріалу, який підлягає вивченню на даному уроці; визначити його структуру і найбільш раціональні методи і прийоми вивчення матеріалу для розвитку самостійності і творчо активності учнів; скласти розгорнутий план-конспект уроку. Урок, присвячений вивченню нового матеріалу, проводиться наступними етапами: І. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу шляхом відновлення в їх пам’яті опорних знань. Вона досягається перевіркою домашнього завдання, яке можна провести в будь-якій формі: індивідуальне опитування учнів, індивідуальне опитування з рецензуванням відповідей учнями класу; фронтальне опитування, фронтальна бесіда; робота з підручником і довідковою літературою, контрольний зріз, самостійна робота, тестовий контроль знань тощо. На цьому етапі проведення уроку студент-практикант повинен навчитися: правильно дозувати час, визначати зміст і об’єм матеріалу в процесі опитування; визначати найбільш доцільні методи і методичні прийоми перевірки домашнього завдання в кожному випадку; вміти правильно застосовувати критерії оцінок відповідей учнів, вимогами 12-ти бальної системи оцінювання досягнень учнів. ІІ. Вивчення нового навчального матеріалу може бути організоване шляхом застосування нижче вказаного: словесних методів передачі і слухового сприйняття навчальної інформації (розповідь, лекція, бесіда); наочних методів передачі (навчальне кіно, діа- і епіпроекція, ілюстрації, плакати та транспаранти), практичні роботи, новітні інформаційні технології, інтерактивні методи тощо. При вивченні нового матеріалу ці методи застосовувати у взаємозв'язку. При цьому студент-практикант повинен виробити наступні вміння і навички: узагальнення попереднього матеріалу і встановлення його зв’язку з новим навчальним матеріалом (вибір доцільних методів і прийомів навчання, які активізують розумову діяльність учнів, уміння у процесі викладання підтримувати увагу учнів, виховувати у них інтерес до предмету); управління навчальним процесом на уроці шляхом здійснення диференційованого підходу до учнів; образне і емоційне викладення матеріалу, спираючись на норми української мови, тощо. Ш. Форми закріплення знань: бесіда, самостійна робота з підручником та іншим дидактичним матеріалом, виконання практичного завдання, тощо. На педагогічній практиці студенти повинні навчитися: робити висновки і узагальнення в кінці подачі нового матеріалу; визначати зміст і об’єм навчальної інформації для закріплення; визначити форми і методи закріплення знань; здійснювати зворотний зв’язок для керівництва процесом засвоєння знань. ^ . Підсумок уроку обов'язково підводиться вчителем, повідомляються оцінки, звертається увага на виконання мети та завдань уроку. V. Домашнє завдання задається вчасно (за 2-3 хв. до закінчення уроку). Обов’язки студентів-практикантів 1. Студенти-практиканти протягом всієї практики кожного дня приходять у школу до початку занять і знаходяться в ній не менше 6 годин. Явка практикантів у навчальний заклад в указаний методистом час строго обов’язкова. 2. Студенти у школі є складовою частиною педагогічного колективу і тому в період практики зобов’язані притримуватись правил внутрішнього розпорядку навчального закладу, виконувати розпорядження директора, заступника директора з навчально-виховної роботи і керівника практики. 3. Студенти зобов'язані виконувати всі види робіт, що передбачені програмою педагогічної практики, сумлінно готуватись до кожного уроку і позакласного заходу. Студент, який недостатньо добре підготувався до уроку, несвоєчасно і неохайно написав конспект уроку, не підготував і не перевірив обладнання до нього, недостатньо засвоїв матеріал і т.п. до уроку не допускається, і за цей урок йому виставляється незадовільна оцінка. 4. Перед проведенням уроку студент-практикант повинен отримати консультацію та дозвіл на проведення уроку у вчителя та методиста. 5. Виховуючи в учнів акуратність, ввічливість в спілкуванні з товаришами, студент-практикант сам повинен бути зразком дисциплінованості, організованості, працелюбства. 6. Студент, який не виконав програми практики і отримав оцінку "незадовільно" направляється на повторне проходження практики. 7. Після закінчення педпрактики студенти в триденний термін повинні здати методистові звітну документацію з педагогічної практики. Пам’ятка Студенту-практиканту (на період пасивної практики перший тиждень практики на 4 курсі) Мета практики: підготовка студента до самостійного проведення уроків з математики в школі, спираючись на теоретичні знання, отримані в навчальному закладі та досвід вчителя. Зміст практики: 1. Ознайомлення з тематичними і календарними планами вчителя на період проходження практики. 2. При необхідності брати участь у підготовці та проведенні уроків. 3. Ознайомлення з матеріалом, який буде вивчатись за шкільним підручником та методичними посібниками. 4. Відвідування всіх уроків з математики у закріпленому за студентом класі. 5. Ведення детального щоденника. При цьому необхідно звернути увагу на: а) підготовку учнів до вивчення нового матеріалу; б) вивчення нового навчального матеріалу; в) закріплення нових знань на уроці; г) домашнє завдання. 6.Конспекти уроків є звітними документами практиканта. Вони перевіряються вчителем і методистом і зберігаються для використання на семінарських заняттях. ^ Вивчення досвіду роботи вчителя, шляхом спостереження навчально-виховного процесу на уроках математики. По можливості навчитись у вчителя: - підтримувати дисципліну в класі; - налагоджувати взаємозв’язок з учнями; - розподіляти свою увагу; - застосовувати доцільні методи навчання;
При цьому практикант повинен вести себе тактовно, виховано, підтримувати авторитет учителя, доброзичливо і неупереджено відноситись до учнів. Перелік звітної документації, яку необхідно представити на кафедру математики і методики викладання в триденний термін після закінчення педпрактики ^ з математики в класі, до якого прикріплений практикант на період практики (погодити з методистом на першому тижні практики). ^ - студентам 4-го курсу – всіх проведених (з яких 5 - залікових), один з них - поширений із виготовленням наочності; Примітка. Перед проведенням кожного уроку попередньо представити конспект методисту та вчителю і отримати у них дозвіл на проведення уроку. Перший тиждень педпрактики є пасивним, а всі інші - активні. ^ студента-практиканта (за відсутності такого - вчителя). 4. Самоаналіз уроку. 5. Сценарій проведеного виховного заходу з математики з оцінкою та підписом класного керівника або заступника директора з виховної роботи (перед проведенням попередньо розглянути з методистом, вчителем та класним керівником і отримати у них дозвіл на проведення заходу). ^ 7. Звіт про проходження практики, який має містити:
Вимоги до оформлення календарно-тематичного плану Календарно-тематичний план повинен містити:
Схема оформлення календарно-тематичного плану «Затверджую» «______»_____________20__ р. Заст. директора з навчально-виховної роботи __________________ Календарний план з математики для ________ класу (Повна назва школи) на ______- ______навчальний рік Вчитель: _______________
Вимоги до оформлення план-конспекту уроку, до проведення уроків та їх аналізу: Готуючись до уроку і, складаючи план-конспект, насамперед треба якнайретельніше розрахувати час на кожний етап уроку. Робота над планом або конспектом уроку дозволяє чітко представити всі елементи уроку та його зміст. ^ Клас.......... дата......... № уроку. Тема уроку. Тему уроку визначається діючою програмою з математики. Мета уроку. Мета уроку трискладова: Навчальна (Вказати, які поняття і закономірності повинні формуватись в учнів на уроці; які вміння і навички, раніше набуті учнями повинні вдосконалюватись і які мають бути засвоєні вперше). Виховна мета. (Вказати, яка робота щодо виховання учнів повинна проводитись на уроці). Розвивальна мета. (Вказати, які інтелектуальні вміння і навички розвиваються на уроці). ^ Розкривається структура уроку, зміст основних його етапів, причому в такій послідовності, яка фактично буде мати місце на уроці. Підготовка до опитування полягає у тому, що вчитель, встановивши тривалість опитування, заздалегідь намічає, скільки учнів він передбачає опитати, і також вказує перелік основних питань. Корисно також вказати спосіб перевірки домашніх письмових завдань. Особливо старанно треба продумати план викладу нового матеріалу. Необхідно встановити і записати порядок пророблення окремих питань і час, який потрібний для цього, вказати перелік демонстрацій, тощо. ^ 1) зафіксувати порядок викладу, щоб випадково не порушити заздалегідь продуманий логічний ланцюг міркувань; 2) перерахувати всі питання, які треба задати учням, приклади, та іншу важливу інформацію; 3) записати точне формулювання означень. Практикант повинен включити в конспект усі малюнки, схеми, які йому доведеться виконувати на уроці під час викладання матеріалу. Основна вимога, що ставиться до конспекту – це його чіткість. Зразок оформлення плану-конспекту уроку з математики "Затверджую"підпис методиста ^ Уроку математики в 8 класі школи № 3, проведеного студенткою IV курсу 42М групи факультету природничої та фізико-математичної освіти Литвак Еліною Василівною Дата. 22.02.2010. Тема уроку: Дії над векторами. Мета уроку:
Обладнання: плакати, кодоскоп Тип уроку: урок засвоєння нових знань. ^
^ І.Організаційна частина, (2хв.) Привітання, перевірка присутності, готовності класу до заняття (наявність інструментарія для креслення, підручників, зошитів, тощо) ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. (1-2 хв.) Тема уроку : Дії над векторами. На сьогоднішньому уроці ми з вами повинні вивчити означення суми векторів в координатній формі, з’ясувати геометричне тлумачення векторів, засвоїти теорему та правила додавання векторів, сформувати вміння виконувати додавання векторів. Ш. Перевірка домашнього завдання. (10-12хв.) (Фронтальне опитування)
- Закони дії додавання чисел? ^ Згадайте байку: “Лебідь, Рак та Щука”. Що з математичної точки зору на мові векторів означає “ А воз и ныне там ?” V. Вивчення нового матеріалу. (12-15 хв.) Форма роботи: колективна; метод: поясн.-ілюстрат., дослідн. Озн.: Сумою векторів а і b з координатами а1, а2 і b1, b2 називається вектор с з координатами а1+ b1; а2+ b2 ,тобто а (а1 ; а2) + b(b1 ; b2)= с (а1+ b1; а2+ b2). – Перевіримо, чи справджуються закони дії додавання чисел для векторів?Спочатку розглянемо. переставний закон: а+b=b+а.
– Закон асоціативності а+(b+с)= (а+ b)+с для векторів перевірте самостійно. {1. Мотивація вивчення теореми}Як нам додати вектори задані на малюнку, тобто коли нам не відомі координати векторів? Відповідь на це питання дає теорема: {2. Засвоєння змісту теореми} Теорема: Які б не були точки А,В,С справедлива векторна рівність: АВ+ВС=АС; -Що дано? Що довести? ^ Довести: АВ+ВС=АС. – Дану теорему доводять координатним методом. Доведіть її самостійно.{3. Дов-ня теореми}. Нехай А(х1,у1), В(х2,у2), С(х3, у3) – дані точки. Координатами вектора  будуть х2-х1, у2 – у1,координатами вектора  будуть х3 – х2, у3 – у2. Звідси слідує, що координатами вектора  будуть х3 – х1, у3 – у1. А це і є координати вектора  . За теоремою 10.3 вектори  та рівні.{4.Закріплення теореми} Розв‘язуючи усні вправи за готовими малюнками.  
- Давайте побудуємо суму двох векторів ( які не мають спільного початку) Для цього: 1) Від кінця а відкладаємо b\=b . 2) Отримали вектор, початок якого збігається з початком вектора а , кінець – з кінцем b, який буде сумою векторів а і b Такий спосіб називається “правилом трикутника” додавання векторів.  b VI. .Узагальнення і систематизація знань №1. Додайте вектори: (колект. розв‘язув. задач з викликом учнів до дошки).  а  ) б) Д  ля векторів із спільним початком ,їх сума зображається діагоналлю паралелограма, побудованого на цих векторах (“правило паралелограма”) Справді АВ+ВС=АС, а ВС=АD АВ + АD=АС.№2:Знайдіть суму векторів, якщо дано трикутник АВС: 1  )АС+СВ=?З  гідно правила трикутника АС+СВ=АВ2)АВ+СВ=?  З S гідно правила паралелограма АС+СВ=АВ+АВ=АS ( де АВ=СВ внаслідок паралельного переносу)  3)СА+СВ=? В №3 Знайдіть вектор с, що дорівнює сумі векторів а і b . Величину вектора с, якщо: 1) а (1;4) b (-4;8) Розв’язання : c= a+b = (1;4) +(-4;8) =(1+(-4); 4+8)=(-3; 12) |c| =  2) а(2;5) b(4;3). Розв’язання : c= a+b = (2;5) +(4;3) =(2+4; 5+3)=(6; 8) |c| =  6. Підведення підсумків: - який алгоритм побудови суми векторів? -Як називається такий спосіб?
VII. Повідомлення д/з. Опрацювати питання 19 –23, ст. 139 –140, §10 ст. 134. Розв’язати: зад. 17 (2-4), № 18 (1-2), №20 (1-2), № 21(1) Дата Вчитель Методист ^ Головним завданням уроку математики є встановлення результату навчально-виховної діяльності вчителя (студента) і учнів; При цьому необхідно вказати, що сприяло досягненню мети уроку, а що заважало, які недоліки мали місце на уроці та їх причини. Аналізуючи урок, треба мати на увазі, що метою аналізу будь-якого уроку є не тільки виявлення недоліків, а й виявлення позитивних сторін в роботі кожного вчителя (студента), чому треба вчитися у нього. У процесі спостереження уроку, треба записувати якомога більшу кількість нотаток, стосовно до різних сторін уроку. Відповідно до цього, фіксувати свої зауваження та узагальнення. З цією метою рекомендується сторінку зошита, в якому ведеться запис уроку, ділити вертикально на дві частини: основна частина (три чверті) для фіксації фактів по ходу уроку і чверть сторінки для запису зауважень та узагальнень. Ці матеріали дадуть можливість після уроку глибоко продумати всі його сторони, щоб підготуватися до глибокого аналізу. Обговорення уроку рекомендується почати із самооцінки студентом свого уроку. Тому перше слово надається студенту, який проводив урок. Він же і відповідає на запитання, якщо їх будуть задавати присутні. Далі слово надається по черзі всім практикантам і вчителю, які були присутніми на його уроці. Останнє слово для своїх зауважень і для проведення підсумків обговорення бере методист. Він же оцінює урок і оголошує оцінку. Аналіз уроку проводиться за такими питаннями: А. Організація уроку. 1) Своєчасна поява учнів і практиканта в клас; 2) Форма привітання і перевірка присутніх на уроці; 3) Наявність крейди, вологої ганчірки; готовність дошки; 4) Чи готові учні до уроку (наявність на партах зошитів з фізики, підручника, ручки, олівця, лінійки тощо); 5) Чи підготовлені наочні посібники, технічна апаратура; 6) Чи точно по дзвінку починається і закінчується урок; 7) Вказати час, витрачений на організацію уроку. ^ 1) Способи перевірки домашнього завдання; чи вони є навчальними, чи активізують клас; їх ефективність; 2) Якість виконання домашнього завдання; 3) Чи підготовлені учні до сприйняття нового матеріалу; ^ 1) Тип уроку, правильність вибору типу уроку. 2) Відповідність структури уроку його типу. 3) Відповідність змісту уроку вимогам програми. 4) Науково-технічний рівень уроку. Повнота, точність і правильність формування понять. 5) Відповідність змісту навчального матеріалу віковим особливостям учнів і рівню їх підготовки. 6) Наочність на уроці, ефективність її застосування. 7) Вивчення нового матеріалу. Створення проблемно-пошукової ситуації. Передбачення вчителем можливих труднощів і шляхи їх усунення. 8) Шляхи активізації розумової діяльності на уроці. 9) Наявність зв'язку з пройденим матеріалом. 10) Рівень самостійної роботи учнів на уроці. 11) Закріплення нових знань на уроці. Способи використання знань в різних ситуаціях, розуміння зв'язку теорії з явищами оточуючого середовища. 12) Урахування знань, умінь і навичок, які були отримані учнями на уроці. Об'єктивність і мотивація оцінок вчителя. Якість знань учнів, позитивні та негативні сторони їх підготовки, що виявилися на уроці. Помилки, допущені учнями і способи їх виправлення. Культура мови учнів. 13) Домашнє завдання. Інструктаж вчителя про раціональні прийоми розумової діяльності учнів вдома. 14) Досягнення мети уроку. 15) Раціональність використання часу на уроці. 16) Навчальна та виховна цінність уроку. 17) Якими прийомами роботи практикант забезпечив дисципліну, увагу, контакт з класом, цікавість учнів до уроку? Яким було відношення учнів до уроку в цілому та їх поведінка на окремих його етапах? 18) Які педагогічні якості практиканта проявилися на уроці? 19) Практикант на уроці: культура мови; поза і манера під час викладання матеріалу; голос, міміка, дикція, ритм викладання; наявність педагогічного такту і авторитет; зовнішній вигляд практиканта. 20) Загальна оцінка уроку. Поради практиканту. ^ Загальні вимоги до практиканта 1. Знання фактичного матеріалу зі свого фаху. 2. Уміння самостійно підготуватись до уроку. 3. Уміння творчо проводити урок. 4. Уміння володіти класом. 5. Бездоганна мовна грамотність і висока педагогічна майстерність. Основні вимоги до уроку 1. Наукова витриманість і зміст уроку. 2. Правильна побудова уроку у відповідності до дидактичних принципів. 3. Належна дисципліна на уроці. 4. Методично правильне проведення уроку. 5. Досягнення поставленої освітньої, виховної і розвиваючої мети. Критерії оцінки уроку Оцінка "відмінно" ставиться: 1. Урок проводиться практикантом на належному науковому рівні. 2. Практикант виявив повну самостійність і вміння творчо підготовитись до уроку. 3. Побудова уроку відповідає дидактичним принципам. 4. Практикант з власної ініціативи виготував наочні посібники і вдало їх застосував. 5. Творчо і вміло поводить себе на уроці, вдало переборює труднощі. Володіє класом, вдало здійснює індивідуальний підхід до учнів. 6. Весь клас активно працює і вдало підтримується дисципліна. 7. Практикант бездоганно володіє мовою і методикою. 8. Повністю досягнуті освітня, виховна і розвиваюча цілі. Оцінка "добре" ставиться: 1. Урок проводиться практикантом на належному науковому рівні. 2. У підготовці до уроку практикант використав незначну допомогу вчителя. 3. Побудова уроку відповідає дидактичним принципам. 4. Практикант за порадою вчителя виготував наочні посібники і вдало їх застосував. 5. Творчо і вміло поводить себе на уроці, вдало переборює труднощі. Володіє класом, вдало здійснює індивідуальний підхід до учнів. 6. Клас активно працює і вдало підтримується дисципліна. 7. Бездоганно володіє мовою і методикою викладання предмету. 8. Освітня, виховна і розвиваюча цілі повністю досягнуті. Оцінка "задовільно" ставиться: 1. Володіє знаннями фактичного матеріалу, але зустрічаються певні прогалини. 2. Підготовка до уроку викликала незначні утруднення, які за допомогою вчителя були усунені. 3. У проведенні уроку відбувалися принципові порушення у дидактичних принципах. 4. Практикант виявив розгубленість при деяких утрудненнях, які не зміг одразу ж подолати, що вплинуло на якість уроку. 5. Помічалося порушення дисципліни деякими учнями. 6. Мова практиканта неточна, у методиці помітні помилки, що вплинуло на якість уроку. 7. Цілі уроку все ж досягнуті. Оцінка "незадовільно" ставиться: 1. Урок науково не витриманий, виявлені грубі помилки та недостатнє знання фахового матеріалу. 2. Практикант у підготовці до уроку виявляє повну безпорадність. 3. Дисципліна на уроці грубо порушується учнями, практикант не може перебороти труднощі, при їх виникненні розгублюється. 4. Грубо порушує дидактичні принципи. 5. Низький рівень культури мовлення. 6. Допускає грубі методичні помилки, що призводять до низької якості уроку. 7. Цілі уроку не досягнуті. Вимоги до оформлення виховного заходу Виховний захід повинен містити: тему, цілі, завдання, дату проведення, місце проведення, програму, дійових осіб та виконавців, сценарій; підпис класного керівника, вчителя та методиста з оцінками кожного. Схема оформлення виховного заходу: Тема:_________________________________________________________ Мета:_________________________________________________________ Місце проведення: ______________________________________________ Програма__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Дійові особи та виконавці______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Сценарій заходу ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Класний керівник___________________ Вчитель _________________________ Методист ________________________ Вимоги до опису кабінету математики Опис кабінету математики виконується в довільному вигляді, представляє собою зв’язний текст, але містить в собі відповіді на нижче вказані питання:
Зауваження. Опис кабінету можна доповнювати фотографіями, схемами, копіями документів тощо. КРИТЕРІЇ визначення успішності студентів за результатами педагогічної практики за 100-бальною шкалою
Таблиця відповідності підсумкових оцінок за різними шкалами
Диференційована оцінка з практики враховується нарівно з іншими оцінками, які характеризують успішність студента. Результати складання заліків з практики заносяться в екзаменаційну відомість, проставляються в заліковій книжці і в журнал обліку успішності. Студент, що не виконав програму практики і отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку при складанні заліку, направляється на практику вдруге в період канікул або відраховується з навчального закладу. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
