Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Скачать 128.61 Kb.
|
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківська Національна Академія Міського Господарства Кафедра міської і регіональної економіки Курсова робота з дисципліни : «Планування і контроль на підприємстві» Виконав: студент 4 курсу ФЕП гр. ЕПін- 2009 - 1 Кондауров О.Є. Перевірила: Славута О.І. Харків 2013 р. Зміст стр. 1. Планування збуту і виробництва продукції…………………………….....3 2. Планування забезпеченості виробничої програми потужністю………....9 3. Планування витрат на матеріали та електроенергію, що використовують на технологічні потреби………………………………………………………..14 4. Планування витрат на електроенергію на технологічні потреби……......14 5.Планування витрат на матеріали, що використовують на технологічні потреби…………………………………………………………………………..16 6. План з праці і її оплати………………………………………………………18 7. Розрахунок планової собівартості виробленої продукції…………………25 8. Фінансове планування діяльності підрозділу……………………………...30 СПИСОК ДЖЕРЕЛ……………………………………………………………..32 1. Планування збуту і виробництва продукції. В умовах ринкової економіки зростає мотивація керівництва підприємств до формування завдань, які стоять перед підприємствами та їх підрозділами, виходячи, насамперед, не з існуючих можливостей підприємств (наявність відповідних основних фондів, робочої сили, що за професійною структурою та кваліфікаційним рівнем відповідає потребам виробництва, існування відповідних технологій і т. ін.), а з потреб споживачів продукції або послуг. Тому планування збуту і виробничої програми у існуючих сучасних умовах господарювання базується саме на маркетінговому підході. У нашому випадку можно вважати, що попит на продукцію підрозділу формується в основному за рахунок запланованої кількості ремонтів рухомого складу. Крім того його формують існуючи договорні забов’язання між підрозділом та сторонніми підприємствами і іншими струкрурними підрозділами та залишки готової продукції на кінець і початок планового періоду. Таким чином усі чинники формування попиту достатньо передбачувані, що спрощує процес планування обсягів виробництва та свідчить про те. Що має місце так званий «передбачуваємий попит». Під час виконання цього розділу курсової роботи необхідно визначити наступні показники. 1. Обсяг збуту у натуральних одиницях виміру. 2.Виручку від реалізації продукції без урахування податку на додану вартість (ПДВ) і суму ПДВ. 3. Виручку від реалізації з ПДВ. 4. Виробничу програму у натуральних одиницях виміру. 5. Виробничу програму у вартісних одиницях виміру 6. Обсяг товарної продукції. При необхідності треба виконати необхідні додаткові розрахунки. Для визначення планового обсягу збуту продукції підрозділу з виготовлення запасних частин у натуральних одиницях виміру в роботі рекомендовано діяти за наступним алгоритмом виходячи з таких вихідних даних. Планується, що за перший квартал рухомий склад депо міста здійснить відповідний натуральний пробіг (див. завдання). У межах одного міжремонтного циклу (див. завдання), що визначається у тис. тролейбусо-кілометрах, тролейбус проходить один капітальний ремонт, два середніх ремонти та дванадцять технічних оглядів № 2. Під час одного міжремонтного циклу (від проведеного капітального ремонту до виникнення необхідності у проведенні наступного капітального ремонту) в середньому потреба у запчастинах за видами (НЗЧі) складає: • “А” = 140 + 27= 167 одиниць; • «В» = 86 + 27= 103 одиниць. Згідно з існуючими договорами необхідно передати стороннім організаціям наступну кількість запчастин (ЗЧб) у межах бартерніх операцій: • “А” = 40 + 27*10= 310 одиниць; • «В» = 20 + 27* 10= 290 одиниць. На початок року в депо знаходяться наявні запаси запчастин (ЗГПп) в кількості: • “А” = 200 + 10*7= 270 одиниць; • «В» = 60 + 10* 7= 130 одиниць. На початок наступного за плановим кварталу в депо необхідно забезпечити для нормальної наступної діяльності наявність запасів запасних частин (ЗГПк) в кількості: • “А” = 100 + 10*2= 120 одиниць; • «В» = 80 + 10* 2= 100 одиниць. Алгоритм дій. 1. На підставі даних про очікуваний у першому кварталі натуральний пробіг рухомого складу депо і міжремонтний пробіг тролейбусу (див. завдання) визначають за формулою 1.1. Кількість ремонтних циклів: Ц = Пн / МРЦ = (2566+27*10) / 240 = 11 од. (1.1.) де Ц – кількість міжремонтних циклів за плановий період, од.; Пн – натуральний пробіг рухомого складу за плановий період (квартал), тис. тролейбусо-кілометрів; МРЦ – міжремонтний цикл, тис. км. При цьому у курсовій роботі отримане під час розрахунків значення кількості міжремонтних циклів необхідно округляти не за арифметичними правилами, а у меншу сторону до цілого значення. 2. Виходячи з визначеної у попередніх розрахунках кількості міжремонтних циклів і питомої норми потреби у запчастинах різного виду (див. завдання) за формулою 1.2 визначають потребу у запасних частинах для виконання планових ремонтних робіт.
ЗЧі = Ц* НЗЧі (1.2.) де НЗЧі – норматив витрат запчастин і-го виду, що необхідні для виконання ремонтів одиниці рухомого складах в межах одного міжремонтного циклу, од; Зчі – загальна потреба у запасних частинах і-го виду на плановий період, од. Виходячи з наведеного вище,очікувана потреба в запчастинах,необхідних для ремонту рухомого складу, в плановому кварталі за видами становитиме: ЗЧра = 11*167= 1837 од. ЗЧрв = 11*103= 1133 од. 3. Необхідний обсяг збуту підрозділу (РП) в натуральних одиницях вимірювання складається з потреб на ремонт рухомого складу та виконання прийнятих на себе депо зобов'язань перед сторонніми організаціями. Таким чином: РПа = ЗЧба + ЗЧра = 310+1837= 2147 одиниць РПв = ЗЧбв + ЗЧрв = 290+1133= 1423 одиниць Для визначення планового обсягу збуту продукції підрозділу з виготовлення запасних частин у вартісних одиницях виміру, очікуваної виручки без урахування розміру ПДВ, розміру податку на додану вартість та обсягу збуту із урахуванням розміру ПДВ у курсовій роботі рекомендовано діяти за алгоритмом наведеним у таблиці 1.1. виходячи з таких вихідних даних: - ціна одиниці виробу без ПДВ, грн. (див. завдання); - обсяг збуту у натуральних одиницях виміру (див. попередні розрахунки); - ставка ПДВ, % (див. завдання). Таблиця 1.1 - План збуту (реалізації) продукції в першему кварталі
Для визначення завдань виробничої програми у натуральних і вартісних одиницях виміру у курсовій роботі рекомендовано діяти за алгоритмом наведеним у таблиці 1.2, виходячи з того, що обсяг збуту, виробнича програма та залишки готової продукції пов’язані між собою залежністю відповідно до формули 1.3. ВП=РП - ЗГПп + ЗГПк (1.3.) де ВП – виробнича програма в натуральних одиницях, од.; ЗГПп (ЗГПк) — залишки нереалізованої готової (товарної) продукції відповідно на початок (кінець) планового періоду, од. ВПа = 2147 – 270 + 120 = 1997 од. ВПб = 1423 – 130 + 100 = 1393 од. Кількість готової продукції на кінець кварталу можна визначити за наступною формулою: НРПка = РПа*tзбер.а/ДКВ = 2147*7/90 = 166 од. НРПкв = РПв*tзбер.в/ДКВ = 1423*4/90 = 63 од. де ДКВ- кількість днів у кварталі (90 днів); РПі – обсяг продажу і-го виду виробу,од.; tзбер.і – середній строк зберігання і-го виду виробу на складі,дні. Розрахунки зводимо до таблиці 1.2. Таблиця 1.2 - Виробнича програма на перший квартал
Крім обсягів збуту та готової продукції діяльність підприємств характеризує й такий показник як валова продукція (ВалП). Вона враховує обсяги роботи підприємства, що не мають ще завершеного вигляду продукції (товару) і поки що матеріалізовані у так званому незавершеному виробництві. Валова продукція (ВалП)- крім товарної продукції враховує залишки незавершеного виробництва ( ЗНВ) на кінець і початок планового або звітного періоду (див. ф. 1.4.) ВалП = ВП + ЗНПк – ЗНПп (1.4.) де ЗНПп (ЗНПк) - залишки незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду. ВалПа=1997+55-(270+2)= 1780 одиниць ВалПв=1393+77-(272+2)= 1196 одиниць Для визначення планового обсягу валової продукції у вартісних одиницях виміру у курсовій роботі рекомендовано діяти за алгоритмом наведеним у таблиці 1.3. виходячи з таких вихідних даних: - ціна одиниці виробу без ПДВ, грн. (див. завдання); - запас незавершеного виробництва на початок планового періоду, од (див. завдання); - запас незавершеного виробництва на кінець планового періоду в натуральних одиницях виміру (див. додаткові попередні розрахунки відповідно до табл.1.2.) може бути спланований за різними формулами. В курсовій роботі його розрахунок здійснюється за формулою 1.5.); - тривалість виробничого циклу, дні (див. завдання); - коефіцієнт готовності продукції (див. завдання). ЗНВк =(ВП*tц*k): Дкв (1.5.) де – tц - тривалість виробничого циклу, дні. K - коефіцієнт готовності продукції; Дкв - тривалість періоду, що приймають в розрахунках, дні. ЗНВка=1997*5*0.5/90=55одиниць ЗНВкв=1393*10*0,5/90= 77 одиниць Таблиця 1.3 - Розрахунок обсягів незавершеного виробництва на кінець кварталу
Таблиця 1.4 – Розрахунок валової продукція в плановому кварталі
Встановлений плановий обсяг виробничої програми повинен, бути, перевірений з точки зору достатності існуючих потужностей діючого обладнання для виконання встановлених завдань. При цьому в курсовій роботі необхідно також враховувати, що дане обладнання може одночасно використатися і для виготовлення інших видів продукції. Інформація про це представлена в завданні. Обґрунтування забезпеченості виробничої програми потужністю у курсовій роботі рекомендується виконувати у такій послідовності. На підставі вихідних даних (див. завдання) і результатів попередньо виконаних самостійно розрахунків визначають такі наступні показники, як: ^ . ЇЇ визначають виходячи з трудомісткості обробки запчастин на кожному виді обладнання та за умови, що на даному виробництві на кожному виді обладнання у виготовленні запчастини задіяний один верстат на якому відповідну операцію виконує один робітник-верстатник. Результати розрахунків зводимо до таблиці 2.1. Таблиця 2.1 - Розрахунок трудомісткості виробничої програми за групами устаткування.
2. Ефективний фонд часу одного верстата та одного працівника Розрахунок ефективного фонду часу одного працівника у курсовій роботі рекомендується виконувати у такій послідовності. На підставі складання балансу часу одного середньооблікового робітника у відповідності з існуючим плановим періодом та даними індивідуального завдання рекомендується розраховувати у наведеній нижче послідовності та занести до таблиці 2.2. наступні показники з наведеного переліку:
Таблиця 2.2. Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий період
Для визначення планового розміру ефективного фонду часу верстатів у курсовій роботі рекомендовано діяти за алгоритмом наведеним у таблиці 2.3. виходячи з таких вихідних даних:
Ефективний фонд часу роботи устаткування (Теф, годин) для виготовлення означеної продукції, визначається базуючись на формулах 2.1. - 2.3. Ткал = Т*24 *(1- (р /100) (2.1) Ткал=90*24*(1- (3,6 /100)= 2082 годин где Ткал. календарний фонд часу роботи устаткування, год; р – втрати часу на ремонт обладнання і його зупинки з технологічних причин, % от Ткал (Треж); Треж = Кзм* (Тзм.*Тдн.р. -Тпрпр.* tскор) (2.2) Треж =1*[(8*61)-(1*1)]= 850 годин Треж. – режимний (номінальний) фонд часу роботи устаткування, год; Кзм. – коефіцієнт змінності; Тзм – тривалість зміни, год.; Тдн.р. — кількість робочих днів в плановому періоді; Тпр.пр. — кількість робочих передпразднічних днів в плановому періоді, що мають скорочену тривалість; tскор - кількість неробочих годин в скорочені передпразднічні дні (прийняти згідно діючого на момент виконання курсової роботу законодавства). Тэф= Треж *(1- (р/100). (2.3) Тэф= 487*(1-(3,6/100)= 470 годин Таблиця 2.3 – Розрахунок ефективного фонду часу устаткування за групами устаткування*.
^ Пропускна спроможність та пропускна спроможність устаткування може визначатись у натуральних одиницях виміру і годинах. У курсовій роботі доречно обґрунтувати можливість виконання планового завдання виробничої програми з виробництва запчастин «А» і «В» обладнанням, що існує на підприємстві, базуючись на його пропускній спроможності саме у годинах. Для цього порівнюють дані графи 7 таблиці 2.3. та трудомісткості виробничої програми (див. табл. 2.1., графи 6,8,10,12.). При цьому слід враховувати, що фонд оплати праці робітників-верстатників знаходиться в прямій залежності від рівня виконання ними норм , що призводить до того, що на практиці фактично робітники-верстатники перевиконують планові нормовані завдання. Тому цей чинник повинен бути врахований студентами під час формування висновків стосовно достатності операційної потужності існуючого обладнання для виконання запланованої виробничої програми. Таблиця 2.4 - Висновки про достатність операційної потужності для виконання виробничої програми за видами обладнання.
*Середній коефіцієнт виконання норм прийняти в курсовій роботі згідно з індивідуальним завданням. Таблиця 2.5 - Прийнятий обсяг виробничої програм за видами продукції її нормативна трудомісткість та обсяги збуту. *
*Для спрощення розрахунків при необхідності скорочення обсягів виробництва у курсовій роботі прийняти, що скорочується виробництво продукції «А» . Таблиця 2.6. Плановий обсяг трудомісткості виробничої програми за видами обладнання.
^ У рамках виконання підрозділу 3. курсової роботи для спрощення розрахунків виходимо з того, що: - витрати на паливо у підрозділі відсутні у зв’язку з відсутністю власного автотранспорту та технологічних процесів, де б воно використовувалось; - потужність електродвигунів на верстатах за видами технологічного обладнання умовно приймаємо однаковою (див. завдання); - витрати, які не були визначені під час подальших розрахунків (розрахунок витрат на матеріали та електроенергію, що використовують на технологічні потреби) будуть враховані в інших операційних витратах. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
