Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право” icon

Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право”


Скачать 386.16 Kb.
НазваниеМіністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право”
страница2/8
Размер386.16 Kb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8



Харків 2007

ЗАТВЕРДЖЕНО Рекомендовано до використання

Постановою Вченої ради в навчальному процесі

Харківського національного Методичною радою

університету внутрішніх справ Харківського національного

„26” жовтня 2007 року університету внутрішніх справ

Протокол № 12 „26” вересня 2007 року

Протокол № 3


Рецензенти:

начальник кафедри адміністративної діяльності ОВС Харківського національного університету внутрішніх справ, професор, д.ю.н., О.П. Рябченко;

доцент кафедри державного будівництва і місцевого самоврядування Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого П.М. Любченко.


Навчальна програма з дисципліни „Міжнародне право” / Укладач: Сироїд Т.Л. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2007.


© Харківський національний університет внутрішніх справ


^ ТЕМА 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ЗАГАЛЬНІ ІНСТИТУТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА


ТЕМА 1.1 ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА, ПРЕДМЕТ ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Поняття МП. МП як правова система і як навчальна дисципліна. МП самостійний нормативний комплекс, система юридичних норм, створених спільно державами.

Предмет регулювання. Види відносин, що регулюються нормами МП. Міжнародні міждержавні відносини. Міжнародні відносини недержавного характеру. Категорія справ (питання), що характеризують предмет регулювання. Участь МП у регулюванні внутрішньодержавних відносин. Міжнародне публічне право (МП) і міжнародне приватне право (МПП). Їх зближення, взаємопроникнення.

МП як особлива правова система. Тлумачення конституційної норми про принципи і норми міжнародного права, про міжнародні договори як складові частини правової системи України. Концепція розмежування створеного державою права і застосування державою міжнародного права.

Виникнення і розвиток міжнародного права.

Основні риси сучасного МП. Закономірності розвитку суспільства і МП. Соціально політичні середовище функціонування МП. Фактори удосконалення МП, прогресивний розвиток його принципів і норм, міжнародний правопорядок.

Особливості механізму правозастосування в Україні, місце МП у цьому механізмі. Припинення існування СРСР і МП.

Система МП. Основні принципи МП. Спільні для МП інститути. Галузі МП, підгалузі і правові інститути в рамках галузі.

Міжнародно-правова термінологія, її співвідношення з політичними, загально-правовими термінами, з національно-правовою термінологією. Договірна інтерпретація термінів.


^ ТЕМА 1.2. СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Поняття і види суб’єктів МП. Традиційні погляди на особливий статус суб’єктів МП. Виникнення нових міркувань про характер суб’єктів МП, про зміст міжнародної правоздатності.

Категорія основних (первинних) суб’єктів і категорія похідних (другорядних) суб’єктів. Суб’єкти, правотворчі і разом із тим правозастосовні та суб’єкти тільки правозастосовні. Можливість розподілу суб’єктів за галузевими ознаками.

Міжнародна правосуб’єктність. Використання в міжнародно-правових актах термінів “правосуб’єктність”, “правоздатність”. Права й обов’язки суб’єктів: основні та індивідуальні.

Держави - основні суб’єкти МП. Державний суверенітет. Роль МП у регулюванні міждержавних відносин. Особливості правосуб’єктності держав.

Визнання держав. Визнання як правовий інститут. Теорії визнання. Значення визнання. Форми визнання держав. Питання про визнання урядів. Визнання органу нації, яка бореться за своє звільнення.

Правонаступництво держав. Правонаступництво як складний міжнародно-правовий інститут. Види (варіанти) правонаступництва. Теорії правонаступництва. Правонаступництво стосовно договорів, його нормативна регламентація в різних ситуаціях. Правонаступництво щодо державної власності, державних архівів, державних боргів.

Федеративні держави як суб’єкти МП. Статус цілісного суб’єкта в міждержавних відносинах. Вплив специфіки федеративної держави на механізм реалізації її правосуб’єктності. Участь членів (суб’єктів) федеративної держави у виконанні її міжнародних договорів.

Україна як суб’єкт МП. Історія формування міжнародної правосуб’єктності України. Правосуб’єктність України згідно Конституції України.

Міжнародно-правовий статус суб’єктів федеративної держави. Співвідношення міжнародних і внутрішньодержавних засобів регламентації статусу суб’єктів (членів) федерації. Роль практики різних держав.

Державоподібні утворення. Досвід «вільних міст». Спеціальний міжнародно-правовий статус Ватикану і Мальтійського ордену.

Міжнародна правосуб’єктність народів (націй). Право на самовизначення. Правосуб’єктність міжнародних організацій. Похідний характер їх правосуб’єктності. Специфіка функцій (компетенції) організації як суб’єкта.

Міжнародна правосуб’єктність індивідів. Різноманітність поглядів щодо міжнародно-правового статусу індивідів. Зростання в МП норм, які регламентують відносини з участю індивідів, наділення їх правами й обов’язками.


^ ТЕМА 2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Основні принципи МП. Юридична природа основних принципів міжнародного права. Сутність основних принципів міжнародного права. Принцип суверенної рівності держав. Принцип невтручання у внутрішні справи. Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй. Принцип незастосування сили або загрози силою. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів. Принцип непорушності державних кордонів. Принцип територіальної цілісності держав. Принцип поваги прав людини й основних свобод. Принцип співробітництва держав. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань.


^ ТЕМА 3. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ

Поняття і джерела. Право міжнародних договорів як базова галузь МП. Взаємодія спеціальних конвенцій, індивідуального договірного регулювання і внутрішньодержавного законодавства.

Сторони в міжнародному договорі. Договірна правоздатність держав, міжнародних організацій і деяких інших суб’єктів.

Укладення міжнародних договорів. Процес укладення договорів, його стадії. Повноваження. Підготовка тексту договору. Прийняття тексту договору. Згода на обов’язковість договору. Підписання. Парафування. Ратифікація. Договори, що підлягають ратифікації. Обмін ратифікаційними грамотами. Депонування ратифікаційних грамот. Набрання договором чинності. Приєднання до договору. Строк дії договору.

Опублікування і реєстрація договору. Офіційне опублікування. Реєстрація в Секретаріаті ООН.

Недійсність договорів. Підстави визнання договору недійсним. Абсолютна і відносна недійсність.

Припинення і призупинення договору. Підстави припинення договору. Денонсація. Скасування. Призупинення дії.


^ ТЕМА 4. ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН

Поняття і джерела. Основа галузі - норми дипломатичного права і консульського права. Комплекс конвенцій, національних нормативних актів.

Органи зовнішніх зносин. Внутрішньодержавні органи: структура, повноваження. Закордонні органи - постійні і тимчасові.

Дипломатичні представництва: порядок створення. Функції. Види дипломатичних представництв. Штат представництва, категорії його персоналу. Глави представництв, їх класи. Порядок призначення глави представництва. Функції дипломатичного представництва.

Дипломатичні привілеї й імунітети. Привілеї й імунітети дипломатичного представництва, його резиденції, архівів, кореспонденції. Привілеї й імунітети глави і співробітників представництва (дипломатичних агентів). Процедура оголошення дипломатичного агента небажаною особою. Можливість позбавлення імунітету.

Консульські установи. Види установ, що виконують консульські функції. Порядок формування консульських установ і призначення консулів. Консульські функції. Привілеї й імунітети консульських установ. Привілеї й імунітети службових осіб.

Торговельно-економічні місії. Їх юридичне становище. Функції.

Постійні представництва при міжнародних організаціях.

Спеціальні місії. Їх завдання і повноваження.

Міжнародні конференції. Їх завдання, функції. Види конференцій. Порядок проведення, правила процедури. Підсумкові документи.


^ ТЕМА 5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Поняття міжнародно-правової відповідальності. Норми щодо відповідальності, як особливий міжнародно-правовий інститут.

Підстави міжнародно-правової відповідальності. Юридичні підстави, їх варіанти. Фактичні підстави, їх конкретні прояви.

Ознаки міжнародного правопорушення. Протиправність вчинку (поведінки). Шкода (збиток). Питання про вину як самостійну ознаку правопорушення.

Види міжнародних правопорушень. Делікти. Міжнародні злочини.

Відмежування правопорушень держави від суміжних діянь. Недружні акти. Злочини міжнародного характеру.

Обставини, які звільняють від відповідальності. Обставини, що унеможливлюють виникнення відповідальності, і обставини, що звільняють від реалізації відповідальності.

Відповідальність за правомірну діяльність: підстави і різновиди такої відповідальності.

Види і форми міжнародно-правової відповідальності. Матеріальна і нематеріальна (політична) відповідальність. Форми відшкодування: реституція, компенсація, сатисфакція та ін.

Реалізація відповідальності. Основні засоби: добровільний і з використанням примусових засобів. Санкції - індивідуальні і колективні. Процесуальний механізм реалізації.


^ ТЕМА 6. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Поняття, джерела. Регламентація статусу і діяльність організацій і органів, що мають міждержавний (міжурядовий) характер. Установчі акти. Договори між організаціями й урядами держав.

Види міжнародних організацій. Глобальні (універсальні) організації. Регіональні організації. Організації загальної і спеціальної компетенції. Самостійні міжнародні органи.

Юридична природа міжнародної організації. Похідна і функціональна правосуб’єктність. Ознаки міжурядової організації. Внутрішнє право міжнародних організацій.

Організація Об’єднаних Націй: цілі, принципи. Статут ООН: прийняття, структура, процедура внесення змін. Членство в організації, порядок прийняття. Правоздатність, привілеї й імунітети ООН і її посадових осіб. Представництва ООН у державах.

Система органів ООН. Генеральна Асамблея: склад, компетенція, порядок роботи, правила процедури, резолюції. Рада Безпеки: склад, функції, включаючи особливі повноваження по застосуванню примусових засобів, порядок діяльності, специфіка процедури прийняття рішень. Економічна і Соціальна Рада. Міжнародний Суд: склад, компетенція, проблеми обов’язкової юрисдикції, судова процедура. Секретаріат ООН, повноваження Генерального Секретаря ООН.

Спеціалізовані установи ООН. Основні риси статусу. Різновиди.

Регіональні міжнародні організації. Загальна характеристика регіональних організацій, ознаки їх співвідношення з положеннями Статуту ООН. Їх різновиди.

Організація з безпеки та співробітництву в Європі. Становлення і розвиток, перехід від Наради (НБСЕ) до Організації (ОБСЕ). Основні документи. Держави - учасниці. Структура та повноваження органів.

Європейський Союз. Становлення і розвиток. Органи. Склад.Національні риси в структурі і повноваженнях.

Рада Європи. Цілі. Органи. Склад.

Співдружність незалежних держав. Утворення СНД. Статут СНД. Система органів СНД - статутні та інші органи. Держави-учасниці. Юридична природа Співдружності, її координаційні повноваження. Членство в СНД, різновиди статусу. Правове регулювання спільної діяльності.


^ ТЕМА 7. ПРАВА ЛЮДИНИ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Поняття. Принцип поваги прав людини й основних свобод як першооснова міжнародно-правового регулювання проблеми гуманітарного характеру. Міжнародне право й основи його використання у всьому комплексі норм про права людини. Найважливіші компоненти характеристики цієї галузі МП.

Джерела, їх предметна різноманітність. Особливе значення міжнародних пактів. Регіональні конвенції. Взаємодія міжнародно-правових актів із національним законодавством.

Міжнародні стандарти прав і свобод людини. Стандарти як нормативний мінімум, їх функції. Узгодження внутрішньодержавного і міжнародного переліку прав та свобод, їх зміст, засоби забезпечення і захисту. Порівняння норм пактів та конвенцій з нормами Конституції України.

Міжнародні механізми забезпечення і захисту прав людини. Система міждержавних органів, наділених функціями міжнародного контролю за діяльністю держав у сфері забезпечення прав людини. Співвідношення національних і міжнародних засобів захисту прав людини. Спеціальні міждержавні органи, компетентні розглядати звернення індивідів. Регламентація права на звернення до таких органів.

Захист прав людини в період збройних конфліктів. Норми міжнародного гуманітарного права, що діє в умовах збройних конфліктів. Методи захисту цивільного населення.

Громадянство і МП. Узгодження національного законодавства в громадянстві з міжнародними договорами. Роль міжнародних норм у регулюванні права на громадянство, та інших питань громадянства. Громадянство жінок при вступі до шлюбу. Громадянство при територіальних змінах (право оптації). Подвійне громадянство. Значення міжнародних договорів при вирішенні питань виходу з громадянства. Захист прав і законних інтересів громадян, які знаходяться за межами своєї держави.

Статус іноземних громадян і МП. Співвідношення національного законодавства і міжнародних договорів, які визначають статус іноземних громадян. Національний режим. Спеціальний режим.

Статус біженців і вимушених переселенців. Роль міжнародних договорів у регламентації статусу цих осіб.

Право притулку. Підстави надання такого права. Статус осіб, що отримали притулок.


^ ТЕМА 8. МІЖНАРОДНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО

Поняття. Правові основи співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю. Термін “міжнародне кримінальне право” в історичному розвитку.

Джерела. Види актів із питань співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю, їх взаємодія з національним кримінальним законодавством.

Міжнародні злочини і злочини міжнародного характеру. Поняття, ознаки міжнародних злочинів. Ознаки злочинів міжнародного характеру, їх різновиди та загальна характеристика.

Правова допомога в кримінальних справах. Види діяльності у сфері правової допомоги в кримінальних справах. Видача осіб, які скоїли злочин. Злочини, які тягнуть за собою видачу. Підстави відмови видачі. Здійснення кримінального переслідування. Передача засуджених осіб державі, громадянами якої вони є, для відбуття покарання. Підстави для відмови в передачі. Процесуальні аспекти передачі засуджених осіб.

Обов’язки держав відповідно з міжнародними конвенціями. Норми, які містять кваліфікацію злочинного діяння. Норми, що забезпечують неухильність кримінального переслідування передбачених злочинців і їх покарання. Принцип універсальної кримінальної юрисдикції.

Міжнародний організаційно-правовий механізм співробітництва в боротьбі зі злочинністю. Діяльність ООН. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол). Бюро по координації боротьби з організованою злочинністю та іншими небезпечними видами злочинів на території СНД.

Міжнародні трибунали. Історичний досвід міжнародних військових трибуналів (Нюрнберг, Токіо). Міжнародний трибунал для судового переслідування осіб, які несуть відповідальність за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права на території колишньої Югославії. Міжнародний трибунал для Руанди. Міжнародний кримінальний суд у системі органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю.

^ ТЕМА 9. ПРАВО ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ

Поняття, джерела. Використання терміну “право збройних конфліктів”, його зміст. Види договорів, що регламентують міжнародні збройні конфлікти та збройні конфлікти неміжнародного характеру.

Початок війни і його правові наслідки. Оголошення війни. Наслідки початку війни. Просторова сфера збройного конфлікту (театр військової дії). Роль Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Учасники збройного конфлікту. Законні учасники (комбатанти), їх статус. Особливі правила відносно партизан, а також тих, що ведуть боротьбу в дружинах опору. Добровольці. Ставлення до найманців.

Заборона або обмеження встановлених засобів і методів ведення війни. Еволюція відповідних правил. Категорія заборонених різновидів зброї масового знищення і звичайної зброї. Заборона нападу на установлені об’єкти і їх руйнування.

Захист поранених, хворих і військовополонених. Правове положення поранених і хворих. Режим військового полону, правила поводження з військовополоненими.

Правовий режим військової окупації. Міжнародний стан окупованої у ході військових дій території. Заходи захисту населення на такій території.

Захист культурних цінностей. Правова заборона відповідно культурних об’єктів і культурних цінностей в умовах збройного конфлікту.

Закінчення війни і його правові наслідки. Припинення військових дій - припинення, безумовна капітуляція. Припинення стану війни. Мирний договір. Інші правові форми припинення стану війни.


^ ТЕМА 10. ПРАВО МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

Поняття, джерела. Особливості права міжнародної безпеки як галузі МП. Види міжнародних договорів, що регламентують правові аспекти забезпечення миру, обмеження зброї і роззброєння.

Роль МП у запобіганні війни. Заходи по запобіганню ядерної війни.

Колективна безпека: поняття, елементи. Універсальна система і регіональні системи колективної безпеки. Колективна безпека в рамках СНД.

Роззброєння й обмеження озброєнь. Заборона випробувань ядерної зброї. Нерозповсюдження ядерної зброї. Обмеження стратегічної зброї. Заборона бактеріологічної і хімічної зброї. Проблема заборони ядерної зброї.

Заходи укріплення довіри, міжнародний контроль. Поняття і види заходів довіри, їх регламентація. Механізм контролю. Співвідношення контролю і заходів довіри.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основні міжнародно-правові акти:


  1. Устав Организации Объединенных Наций 1945 г. // Действующее международное право. В 3-х томах. Том первый / Составители Ю.М. Колосов и Є.С. Кривчикова. – М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1996.- С.7-33.

  2. Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом Организации Объединенных Наций 1970 г. // Там же, С. 65-72.

  3. Венская конвенция о праве международных договоров, заключаемых между государствами 1969 г. Комментарий. – М.: Юрид. лит. 1997. – 336 с.

  4. Венская конвенция о праве международных договоров, заключаемых между государствами и международными организациями или между международными организациями 1986 г. //Действующее международное право. В 3-х томах. Том первый /Составители Ю.М. Колосов и Є.С. Кривчикова. – М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1996. - С.372-408.

  5. Венская конвенция «О правопреемстве государств в отношении договоров» 1978 г. // Там же, С. 433-456.

  6. Венская конвенция «О правопреемстве государств в отношении государственной собственности, государственных архивов и государственных долгов» 1983 г. // Там же, С. 457- 473.

  7. Закон України «Про міжнародні договори України» 2004 р. // Відомості Верховної Ради України .- 2004. - № 50 . – Ст. 540.

  8. Закон України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України .- 1991. - № 46. – Ст. 617.

  9. Заява Верховної Ради України «Про основні принципи правонаступництва України стосовно зовнішнього боргу та активів Союзу РСР» від 23 жовтня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України .- 1991. - № 51. – Ст. 739.

  10. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 г. // УРСР у міжнародних відносинах: міжнародні договори, конвенції, угоди та інші акти, учасником яких є Україна. – Київ, 1966.

  11. Віденська конвенція про консульські зносини 1963 г. // Інформаційно-довідковий бюлетень з консульських питань. – Київ, 1996. Вип. 1. – С. 43-68.

  12. Консульський статут України // Там само, С. 68-86.

  13. Устав Совета Европы 1949 г. // Действующее международное право. В 3-х томах / Составители Ю.М. Колосов и Є.С. Кривчикова. – М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1996.- С.707-717.

  14. Закон України «Про приєднання України до Статуту Ради Європи» від 31 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України .- 1995. - № 38. – Ст. 287.

  15. Устав Содружества Независимых государств 1993 г. // Действующее международное право. В 3-х томах / Составители Ю.М. Колосов и Є.С. Кривчикова. – М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1996.- С. 718 – 729.

  16. Ответственность государств за международно-противоправные деяния //Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН 56 / 589 от 12 декабря 2001 г

  17. Устав Международного трибунала для преследования лиц, ответственных за серьезные нарушения международного гуманитарного права, совершенные на территории бывшей Югославии // Международное уголовно-процессуальное право: Документы и комментарии. / Составитель Т.Л Сыроед. – Харьков: ООО «ПРОМЕТЕЙ-ПРЕС», 2007. – С. 83-95.

  18. Устав Международного трибунала по Руанде // Там же, С. 99-111.

  19. Римский статут Международного уголовного суда // Там же, С.145-242.

  20. Загальна декларація прав і свобод людини 10 грудня 1948 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К.Качуренко. – 2-е вид. – Київ: Юрінформ, 1992.- С. 18-23.

  21. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод 1950 г. // Международно-правовые акты о правах человека. Сборник документов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА · М, 2000. – С.539-569.

  22. Конвенция Содружества Независимых Государств о правах и основных свободах человека 1995 г. // Там же, С. 711-719.

  23. Декларация Совета Европы «О территориальном убежище» от 1 января 1977 года. // Международное публичное право. Сборник документов. Т. 1. – М.: БЕК, 1996. – С. 546 – 547.

  24. Конвенція про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього 1948 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К.Качуренко. – 2-е вид. – Київ: Юрінформ, 1992.- С.62-66.

  25. Америтканская конвенция о правах человека 1969 г. // Международно-правовые акты о правах человека. Сборник документов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА · М, 2000. – С.720-747.

  26. Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства 1968 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К.Качуренко. – 2-е вид. – Київ: Юрінформ, 1992. – С. 89 – 91.

  27. Конвенція проти катувань та інших жорстких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання 1984 р. // Там само, С.92-108.

  28. Міжнародна конвенція про припинення злочину апартеїду та покарання за нього 1973 року. Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша) / Збірник документів (українською і російською мовами). – Київ: Юрінком, 1996. – С. 118 – 126.

  29. Європейська конвенція про видачу злочинців 1957 року. Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша) / Збірник документів (українською і російською мовами). – Київ: Юрінком, 1996. – С. 1116 – 1131.

  30. Проект Кодексу злочинів проти миру та безпеки людства 1996 року. Україна у міжнародно-правових відносинах. Кн. 2. Правова охорона культурних цінностей / Відп. ред.: акад.. НАН України Ю.С. Шемшученко та д-р юрид. наук В.І. Акуленко. –К.: Юрінком Інтер, 1997. – С. 53 – 54.

  31. Декларация основных принципов правосудия для жертв преступлений и злоупотребления властью 1985 г. // Сыроед Т.Л. Права жертв преступлений: Международные стандарты и национальное законодательство.- Харьков: Эспада, 2002.- С.155-158.

  32. Устав Международной организации уголовной полиции 1956 г.. // Действующее международное право. В 3-х томах. Том третий / Составители Ю.М. Колосов и Є.С. Кривчикова. – М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1996.- С. 99-107.

  33. Конвенция о законах и обычаях сухопутной войны 1907 г. // Там же, Том второй, С. 575-586.

  34. Женевские конвенции 1949 г. и дополнительные протоколы к ним //Там же, С. 589-802.

  35. Конвенция о запрещении разработки, производства, накопления и применения химического оружия и о его уничтожении 1993 г. //Там же, С. 441 – 477.

  36. Договор о всеобъемлющем запрещении ядерных испытаний 1996 г. //Там же, С. 338 – 398.



Навчальна література:


  1. Арцибасов И.Н., Егоров С.А. Вооруженный конфликт: право, политика, дипломатия. – М., 1995.

  2. Баймуратов М. О. Міжнародне право: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга»; Одеса: «Астропринт», 2006.

  3. Блищенко И.П., Фисенко И.П. Международный уголовный суд. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998.

  4. Блищенко И.П., Дориа Ж. Прецеденты в международном публичном и частном праве . – 2-е изд., доп. – М.: Издательство МНИМП, 1999.

  5. Борунков А.Ф. Дипломатический протокол России. – М.: Междунар. отношения, 2000.

  6. Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / За ред. В.Н. Денисова. – К.: Юстініан, 2006.

  7. Вступ до права Європейського Союзу. Навчальний посібник. – Донецьк, 2001.

  8. Додонов В.Н., Панов В.П., Румянцев О.Г. Международное право. Словарь-справочник / Под общей ред. акад. МАИ, д.ю.н. В.Н. Трофимова. – М.: ИНФРА-М, 1997.

  9. Европейское право // Под ред. Проф. Энтина Л.М. – М., 2000.

  10. Европейское международное право: Учебник / Отв. ред. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова, П.В. Саваськов. – М.: Междунар. отношения, 2005.

  11. Лукашук И.И. Международное право. Общая и Особенная часть. Учебник. – М.: Издательство БЕК, 1996.

  12. Лукашук И.И. Нормы международного права в международной нормативной системе. – М.: Издательство «Спарк», 1997.

  13. Лукашук И.И. Право международной ответственности. – М.: Волтерс Клівер, 2004.

  14. Международная правосубъектность: Вопросы теории. – М.: Юрид. лит., 1971.

  15. Международное право: Учебник. Изд. 2-е, доп. и перераб. / Отв. ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. – М.: Международные отношения, 1998.

  16. Міжнародне право. Підручник /За ред. Г.О.Анцелевича, О.О.Покрещука. - К.: Алерта, 2003.

  17. Международное гуманитарное право / Под общей ред В.Ю. Калугина. – Мн.: «Тесей», 1999.

  18. Международное морское право /Хиггинс и Коломбос. Перевод с англ. – М.: Издательство иностранной литературы, 1953.

  19. Международное космическое право. Учебник. – М.: «Международные отношения», 1999.

  20. Международное уголовное право / Под ред. В.Н. Кудрявцева. 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Наука, 1999.

  21. Международное уголовное право: современные теоретические проблемы / Под ред. Н.И. Костенко.- М.: Издательство «Юрлитинформ», 2004.

  22. Международное уголовно-процессуальное право: Документы и комментарии. / Составитель Т.Л Сыроед. – Харьков: ООО «ПРОМЕТЕЙ-ПРЕС», 2007.

  23. Права человека и вооруженные конфликты: Учебник для высших военных заведений /Отв. ред. проф. В. А. Карташкин. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА ·М), 2001.

  24. Права детей и молодежи. Сборник международных документов / Составители: В.С.Семенов, Т.Л.Сыроед. – Харьков: «Ксилон», 2001.

  25. Репецький В. Дипломатичнее і консульське право: Підручник. – Львів: ВАТ «Бібльос», 2002.

  26. Сироїд Т.Л. Міжнародне публічне право: Навчальний посібник. – Вид. 2-е, доп. й перероб. – Х.: ТОВ «Прометей-Прес», 2006.

  27. Сыроед Т.Л. Права жертв преступлений: Международные стандарты и национальное законодательство. – Харьков: Эспада, 2002.

  28. Тимченко Л.Д. Международное право: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 1999.

  29. Тункин Г.И. Теория международного права. – М.: Международные отношения, 1970.

  30. Тункин Г.И. Теория международного права. / Под общей ред. проф. Л.Н. Шестакова. – М.: Издательство “Зерцало”, 2000.

  31. Тускоз Жан. Міжнародне право: Підручник. Пер. з франц. – К.: “АртЕк”, 1998.

  32. Хартли Т.К. Основы права Европейского сообщества: пер. с англ. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998.

  33. Черкес М.Ю. Міжнародне право: Підручник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.

  34. Черниченко С.В. Теория международного права. В 2-х томах. – М.: Издательство “НИМП”, 1999.
^
Міністерство внутрішніх справ України

Харківський національний університет внутрішніх справ


Кафедра конституційного та міжнародного права


^ РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


з дисципліни “Міжнародне право”


галузь знань

“Право” (6.0304)


напрям підготовки

“Правознавство” (6.030402)





освітньо-кваліфікаційний рівень


“бакалавр”

форма навчання


усі форми навчання
1   2   3   4   5   6   7   8

Похожие:

Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право” iconМіністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право”
Овс харківського національного університету внутрішніх справ, професор, д ю н., О. П. Рябченко
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право” iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та масових комунікацій кафедра
Навчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни «Аграрне право» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю)...
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право” iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ Факультет права та масових комунікацій Кафедра загальноправових дисциплін
Розробники: Юшкевич О. Г., Харків, Харківський національний університет внутрішніх справ, 2013
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право” iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ факультет з підготовки фахівців міліції громадської безпеки Кафедра адміністративної діяльності органів внутрішніх справ
Програма навчальної практики та методичні рекомендації для курсантів 3 курсів Харківського національного університету внутрішніх...
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право” iconМвс україни харківський національний університет внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та масових комунікації Кафедра адміністративного, фінансового та інформаційного права
Робоча навчальна програма з дисципліни «Нотаріат України» для денної та заочної форм навчання. Харків: Харківський національний університет...
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право” iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ Факультет права та масових комунікацій Кафедра загальноправових дисциплін навчально-методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни
Україні для студентів та слухачів факультету права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ...
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право” iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ Факультет права та масових комунікацій Кафедра загальноправових дисциплін навчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни
Сікорський О. П. старший викладач кафедри Правознавства Гуманітарного інституту Національного університету кораблебудування ім адмірала...
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право” iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ Навчально-науковий інститут підготовки фахівців кримінальної міліції
Рекомендовано Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № від )
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право” iconМвс україни харківський національний університет внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та масових комунікації Кафедра адміністративного, фінансового та інформаційного права робоча навчальна програма з дисципліни адвокатура україни галузь знань
Робоча навчальна програма з дисципліни «Адвокатура України» для денної та заочної форм навчання. Харків: Харківський національний...
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право” iconХарківський національний університет внутрішніх справ Навчально-науковий інститут права і масових комунікацій
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять з дисципліни „Нотаріат України” для студентів денної форми навчання....
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ Кафедра конституційного та міжнародного права навчально-методичний комплекс з дисципліни “Міжнародне право” iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ Факультет права та масових комунікацій Кафедра загальноправових дисциплін з навчальної дисципліни
Сікорський О. П. старший викладач кафедри Правознавства Гуманітарного інституту Національного університету кораблебудування ім адмірала...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы