Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна» icon

Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна»


Скачать 90.81 Kb.
НазваниеНаціональний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна»
Размер90.81 Kb.
ТипДокументы

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постановою Кабінету Міністрів України

Від 28 жовтня 2004 р. № 1442


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ N 2

«Оцінка нерухомого майна»


1. Національний стандарт N 2 (далі - Стандарт) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.


2. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються у такому значенні:

земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо неї правами. Під час проведення оцінки земельна ділянка розглядається як частина земної поверхні і (або) простір над та під нею висотою і глибиною, що необхідні для здійснення земельних поліпшень;

До абзацу другого.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, у тому числі земельною ділянкою.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) право користування земельною ділянкою - це право володіння і користування нею. Таким чином, під час оцінки земельної ділянки у різних випадках може оцінюватись як право власності на фізичний об'єкт (земельну ділянку), так і право користування нею.


земельне поліпшення - результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо);

невід'ємне поліпшення нерухомого майна - результати заходів, спрямованих на покращення фізичного (технічного) стану та (або) якісних характеристик земельної ділянки та (або) земельних поліпшень, відокремлення яких призведе до зменшення ринкової вартості відповідно земельної ділянки та (або) земельних поліпшень;

надлишкове поліпшення нерухомого майна - результати заходів, спрямованих на зміну фізичного (технічного) стану та (або) якісних характеристик земельної ділянки та (або) земельних поліпшень, відокремлення яких не призведе до зміни ринкової вартості земельної ділянки та (або) земельних поліпшень. Вартість надлишкових поліпшень є позитивною різницею між витратами на

заміщення (відтворення) та приростом ринкової вартості, що зумовлений такими витратами;

будівлі - земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо;

приміщення - частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу;

вбудовані приміщення - приміщення, що є частиною внутрішнього об'єму будівлі;

прибудовані приміщення - приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну;

вбудовано-прибудовані приміщення - приміщення, частина внутрішнього об'єму яких є частиною внутрішнього об'єму основної будівлі, а інша частина - прибудованою;

споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо);

передавальні пристрої - земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо);

об'єкти незавершеного будівництва - будівлі, споруди або передавальні пристрої, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані;

До абзацу тринадцятого.

Під об'єктами незавершеного будівництва розуміють будівлі, споруди, передавальні пристрої, які фактично не експлуатуються, оскільки перебувають у недобудованому стані, тому що відповідно до нормативно-правових вимог не введені в експлуатацію. Якщо під час проведення оцінки об'єкта, щодо якого на дату оцінки відсутній документ про введення його в експлуатацію відповідно до нормативно-правових вимог, з'ясовується факт його повної або часткової експлуатації, оцінювач зазначає це у звіті про оцінку та враховує під час визначення його вартості як об'єкта незавершеного будівництва.


функціональний аналог - нерухоме майно, яке за своїми функціональними (споживчими) характеристиками може бути визнане подібним майном до об'єкта оцінки;

існуюче використання - фактичне використання нерухомого майна на дату оцінки;

альтернативне використання - можливі варіанти використання нерухомого майна, які відрізняються від існуючого використання та розглядаються під час аналізу найбільш ефективного використання об'єкта оцінки;

строк економічного життя земельних поліпшень - період, протягом якого дохід, що отримується або передбачається отримати від земельних поліпшень, перевищує операційні витрати, пов'язані з отриманням цього доходу. Строк економічного життя земельних поліпшень відображає строк, протягом якого витрати на підтримання земельних поліпшень у придатному для експлуатації стані є такими,

що скуповуються;

До абзацу сімнадцятого.

Під строком економічного життя земельних поліпшень розуміють період, протягом якого земельні поліпшення вносять позитивний внесок у загальну вартість нерухомого майна.


залишковий строк економічного життя земельних поліпшень - строк від дати оцінки до закінчення строку економічного життя земельних поліпшень;

фактичний вік земельних поліпшень - період від початку експлуатації земельних поліпшень до дати оцінки;

валовий дохід - сукупне надходження коштів, які очікується отримати від реалізації прав, пов'язаних з об'єктом оцінки;

операційні витрати - прогнозовані витрати власника, пов'язані з отриманням валового доходу. До операційних не належать витрати на обслуговування боргу та податків, що сплачуються від величини прибутку, отриманого від використання об'єкта оцінки, єдиного податку, фіксованого податку;

чистий операційний дохід - дохід, що визначається як різниця між валовим доходом та операційними витратами;

рентний дохід (земельна рента) - дохід, що може бути отриманий із землі як засобу виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки. Рентний дохід розраховується як різниця між очікуваним валовим доходом від реалізації продукції, отримуваної на земельній ділянці, та виробничими витратами і прибутком виробника;

До абзацу двадцять третього.

Під рентним доходом (земельною рентою) слід розуміти дохід, який може бути отриманий із земельної ділянки як засобу сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва.

Визначення рентного доходу здійснюється у порядку, передбаченому Методикою експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. N 1531 ( 1531-2002-п ), та нормативно-правовими актами, розробленими до неї.


відновна вартість для цілей оренди - залишкова вартість відтворення (заміщення) або ринкова вартість земельних поліпшень, що застосовуються та визначаються в порядку, встановленому Національним стандартом N 1 та цим Стандартом;

об'єкт оцінки - нерухоме майно, яке підлягає оцінці відповідно до умов договору на проведення оцінки майна або за інших підстав, визначених законодавством;

об'єкт порівняння - подібне майно, що відібране для застосування порівняльного підходу.

3. Об'єкти оцінки поділяються на земельні ділянки (їх частини), що не містять земельних поліпшень, земельні ділянки (їх частини), що містять земельні поліпшення, і земельні поліпшення. У певних випадках під час проведення оцінки земельна ділянка (її частина), що містить земельні поліпшення, може розглядатися як умовно вільна від земельних поліпшень.

До пункту 3.

Під час проведення оцінки земельної ділянки (її частини), що містить земельні поліпшення, вона розглядається як умовно вільна від земельних поліпшень.

4. Оцінка обладнання, що нерозривно пов'язане із земельними поліпшеннями і відокремлення якого призведе до зменшення ринкової вартості земельних поліпшень, проводиться у складі таких земельних поліпшень, якщо інше не передбачено законодавством або договором. Оцінка обладнання, формування цін на яке відбувається за системою ціноутворення у будівництві, проводиться з урахуванням

вимог цього Стандарту.

5. Вибір бази оцінки нерухомого майна здійснюється відповідно до вимог, установлених Національним стандартом N 1.

Умови застосування та порядок визначення оціночної вартості нерухомого майна встановлюються в окремих нормативно-правових актах з оцінки майна.


Особливості застосування методичних підходів


6. Витратний підхід доцільно застосовувати для проведення оцінки нерухомого майна, ринок купівлі-продажу або оренди якого є обмеженим, спеціалізованого нерухомого майна, у тому числі нерухомих пам'яток культурної спадщини, споруд, передавальних пристроїв тощо. Для визначення ринкової вартості інших об'єктів оцінки витратний підхід застосовується у разі, коли їх заміщення або відтворення фізично можливе та (або) економічно доцільне.

До абзацу першого.

Витратний підхід для оцінки земельних поліпшень доцільно застосовувати, якщо ринок купівлі-продажу або оренди подібного нерухомого майна є обмеженим, тобто відсутні достатньо репрезентативні вихідні дані або інша інформація про подібні об'єкти, що не дає змоги застосувати дохідний та (або) порівняльний підходи для отримання достовірного результату ринкової вартості об'єкта оцінки. Витратний підхід застосовується також для оцінки спеціалізованого нерухомого майна (земельних поліпшень). Для деяких випадків проведення оцінки земельних поліпшень доцільність застосування витратного підходу передбачена відповідними нормативно-правовими актами.

Визначення ринкової вартості земельних поліпшень, які віднесені до неспеціалізованого майна, із застосуванням витратного підходу передбачає розгляд таких варіантів заміщення (відтворення) об'єкта оцінки, які є технічно (фізично) можливими, дозволеними та економічно доцільними.

До абзацу другого.

Відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.08.2000 N 174 (із змінами та доповненнями), кошторисний прибуток (дохід підрядника) - це кошти, що враховують економічно обгрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельних і монтажних робіт. Розмір кошторисного прибутку залежить від виду будівництва, технічної та технологічної складності будови, строків будівництва, умов його фінансування тощо. Для об'єктів нерухомого майна (земельних поліпшень), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням рекомендованих Державним комітетом України з будівництва та архітектури за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України усереднених показників.

Крім доходу підрядника, під час оцінки нерухомого майна за витратним підходом може враховуватися прибуток забудовника, якщо можливість його отримання підтверджується інформацією про ціни продажу забудовниками побудованих подібних об'єктів нерухомості. Розмір зазначеного прибутку визначається на підставі аналізу відповідної ринкової інформації. При цьому ціни продажу (пропозиції) забудовників на побудовані подібні об'єкти нерухомості можуть використовуватися для розрахунку ринкової вартості об'єкта оцінки за порівняльним підходом із застосуванням відповідних коригувань.


Під час застосування витратного підходу інформація, що використовується для проведення оціночних процедур, повинна відповідати ринковим даним про витрати на створення цього нерухомого майна або подібного нерухомого майна в сучасних умовах з урахуванням доходу підрядника.

Застосовування витратного підходу для проведення оцінки земельних ділянок, що містять земельні поліпшення, та земельних поліпшень полягає у визначенні залишкової вартості заміщення (відтворення) об'єкта оцінки. Залишкова вартість заміщення (відтворення) складається із залишкової вартості заміщення (відтворення) земельних поліпшень та ринкової вартості земельної ділянки (прав, пов'язаних із земельною ділянкою) під час її існуючого використання.

7. ^ Оцінка земельних ділянок, що містять земельні поліпшення, або земельних поліпшень із застосуванням методів витратного підходу передбачає таку послідовність оціночних процедур:

  • визначення ринкової вартості земельної ділянки (прав, пов'язаних із земельною ділянкою) під час її існуючого використання;

визначення вартості відтворення або вартості заміщення земельних поліпшень;

розрахунок величини зносу (знецінення) земельних поліпшень;

визначення залишкової вартості заміщення (відтворення) об'єкта оцінки як різниці між вартістю заміщення (відтворення) та величиною зносу земельних поліпшень, збільшеної на величину ринкової вартості земельної ділянки (прав, пов'язаних із земельною ділянкою) під час її існуючого використання.


Ринкова вартість земельної ділянки (прав, пов'язаних із земельною ділянкою) під час її існуючого використання визначається згідно з вимогами цього Стандарту.


До пункту 7.

Якщо за результатами розрахунку відповідно до вимог пункту 7 залишкова вартість заміщення (відтворення) об'єкта оцінки є меншою, ніж ринкова вартість земельної ділянки (прав, пов'язаних із земельною ділянкою) за умови її найбільш ефективного використання, залишкова вартість заміщення (відтворення) об'єкта оцінки дорівнює ринковій вартості земельної ділянки (прав, пов'язаних із земельною ділянкою) за умови її найбільш ефективного використання.

Якщо за результатами розрахунку залишкова вартість заміщення (відтворення) земельного поліпшення (без урахування ринкової вартості земельної ділянки або прав, пов'язаних із земельною ділянкою) є меншою, ніж його вартість ліквідації, залишкова вартість заміщення (відтворення) земельного поліпшення дорівнює вартості ліквідації, визначеній відповідно до вимог Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N 1440.

....................................................................................................................................................


8. Вихідними даними про фізичні характеристики земельних поліпшень можуть бути:

  • документи бюро технічної інвентаризації;

проектно-кошторисна документація будівництва об'єкта оцінки у разі, коли під час ідентифікації цього об'єкта не виявлено розбіжностей між його фактичними фізичними характеристиками та такою документацією;

документи натурних обмірів об'єкта оцінки та документи, що підтверджують фізичний (технічний) стан поліпшень, проведених спеціалізованими організаціями, які відповідно до законодавства мають право виконувати такі роботи.


У разі відсутності будь-якого із зазначених документів подається документ, що підтверджує проведення натурних обмірів або обстеження фізичного (технічного) стану власником (балансоутримувачем) об'єкта оцінки або особою, яка уповноважена управляти цим об'єктом оцінки, скріплений печаткою та підписом керівника суб'єкта господарювання, або оцінювачем, який безпосередньо проводить оцінку об'єкта оцінки, скріплений печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності – суб'єкта господарювання;

Зазначені вихідні дані додаються до звіту про оцінку майна.


До абзацу п'ятого

Подання документа, що підтверджує проведення натурних обмірів та обстеження фізичного (технічного) стану власником (балансоутримувачем) об'єкта оцінки, або особою, яка уповноважена управляти цим об'єктом, або оцінювачем, який безпосередньо проводить оцінку об'єкта, допускається у разі відсутності з об'єктивних причин документів, зазначених у абзацах другому - четвертому пункту 8 Національного стандарту N 2

.....................................................................................................................................................


9. Метод прямого відтворення, як правило, застосовується для проведення оцінки об'єкта, заміщення якого неможливе, а також у разі відповідності існуючого використання об'єкта оцінки його найбільш ефективному використанню.


10. Метод заміщення, як правило, застосовується для визначення вартості заміщення об'єкта, що побудований (будується) за типовим проектом, або за умови економічної недоцільності відновлення об'єкта оцінки у його первісному вигляді.

Під час використання методу заміщення для проведення оцінки земельних поліпшень вартість заміщення визначається на основі розрахунку поточної вартості витрат на створення земельних поліпшень, що є подібними до оцінюваних згідно з проектно-кошторисною документацією, або за вартістю одиничного показника земельних поліпшень (площа, об'єм), що є подібними до

оцінюваних.


11. Розрахунок величини зносу земельних поліпшень може здійснюватися шляхом застосування методу розбивки або методу строку життя.

До абзацу першого.

Незалежно від методу розрахунку величини зносу для об'єктів оцінки, складові частини яких характеризуються різними величинами зносу, визначення окремого виду зносу або сукупного зносу здійснюється з урахуванням отриманих величин зносу для кожної з їх складових частин.


Метод розбивки передбачає обґрунтування та визначення величини кожного виду зносу, що наявний в об'єкта оцінки, окремо. При цьому можуть проводитися такі оціночні процедури:

  • величина фізичного зносу розраховується за кожним конструктивним елементом окремо або шляхом узагальненої оцінки виходячи з фактичного фізичного (технічного) стану земельних поліпшень в цілому на дату оцінки. Фізичний знос може визначатися шляхом розрахунку необхідних витрат на усунення (створення, заміну) ознак фізичного зносу;

величина функціонального зносу розраховується виходячи з наявних ознак невідповідності споживчих характеристик об'єкта оцінки сучасним вимогам щодо подібного нерухомого майна на ринку (відсутності певних споживчих характеристик або наявності надлишкових споживчих якостей земельних поліпшень). Функціональний знос може визначатися шляхом розрахунку необхідних витрат на усунення (створення, заміну) ознак функціонального зносу. Іншим способом урахування функціонального зносу є визначення вартості заміщення об'єкта оцінки шляхом використання інформації про вартість функціонального аналога, що не має ознак функціонального зносу, наявних у об'єкта оцінки;

До абзаців третього та четвертого.

Розрахунок необхідних витрат на усунення ознак фізичного та (або) функціонального зносу може проводитися шляхом визначення витрат на створення або заміну елементів, що зумовлюють такий знос. При цьому зазначені витрати відображають фізичний та (або) функціональний знос, що може бути усунений.


  • величина економічного зносу розраховується на основі порівняння прогнозованого доходу від найбільш ефективного використання подібного нерухомого майна на дату оцінки з прогнозованим доходом від найбільш ефективного використання об'єкта оцінки з урахуванням частки земельних поліпшень; прогнозованої завантаженості об'єкта оцінки за умови найбільш ефективного використання з його проектною потужністю; цін продажу (цін пропозиції) подібного нерухомого майна, що містить ознаки економічного зносу, з цінами продажу (цінами пропозиції) подібного нерухомого майна, яке не містить ознак такого зносу, але є подібним за іншими суттєвими ознаками;

До абзацу п'ятого.

Для визначення економічного зносу земельних поліпшень на основі порівняльного аналізу прогнозованого доходу від найбільш ефективного використання подібного нерухомого майна на дату оцінки та прогнозованого доходу від найбільш ефективного використання об'єкта оцінки використовуються інформація про чистий операційний дохід і відповідна ставка капіталізації, яка застосовується також під час визначення вартості об'єкта оцінки за дохідним підходом (у разі його застосування). При цьому як подібні об'єкти розглядаються такі, що не містять ознак економічного зносу.

Під час застосування цієї оціночної процедури визначення економічного зносу земельна ділянка з розташованими на ній земельними поліпшеннями розглядається як така, що приносить дохід, який складається з доходу від земельної ділянки та доходу від земельних поліпшень. Беручи до уваги те, що економічний знос відповідно до пунктів 7 та 11 Національного стандарту N 2 стосується тільки земельних поліпшень, під час визначення величини прогнозованого доходу враховується частка земельних поліпшень у загальній вартості подібних об'єктів нерухомості.


  • коефіцієнт сукупного зносу (придатності) визначається як добуток відповідних коефіцієнтів фізичного, функціонального та економічного зносу, що наявні в об'єкта оцінки.

До абзацу шостого.

Вимоги цього абзацу пункту 11 застосовуються, якщо визначення величини усіх наявних у об'єкта оцінки видів зносу здійснюється шляхом розрахунку коефіцієнтів. Коефіцієнти фізичного, функціонального та економічного зносу (придатності) земельного поліпшення визначаються за формулою

КЗ = 1 - З/100,

де З - величина відповідного виду зносу, що наявний у об'єкта оцінки (у відсотках).

Якщо один з видів зносу в об'єкта оцінки відсутній, сукупний коефіцієнт зносу (придатності) дорівнює добутку відповідних коефіцієнтів наявних у нього видів зносу. Коефіцієнт сукупного зносу (придатності) не визначається, якщо в об'єкта оцінки наявний лише один вид зносу, який враховується під час визначення залишкової вартості заміщення (відтворення).


Метод строку життя базується на обґрунтованому припущенні про залишковий строк економічного життя. При застосуванні цього методу всі наявні види зносу об'єкта оцінки вважаються повністю врахованими.

До абзацу сьомого.

14.1. Визначення залишкового строку економічного життя земельних поліпшень ґрунтується на таких припущеннях:

подальше користування об'єктом оцінки відбувається за поточних умов експлуатації та за умови проведення необхідних робіт, передбачених вимогами до їх технічної експлуатації;

проведення реконструкції, реставрації, інших подібних поліпшень не передбачається.

Початок експлуатації визначається за інформацією про рік побудови об'єкта оцінки.

Строк економічного життя визначається з урахуванням строків технічної експлуатації (нормативних строків служби), встановлених для земельних поліпшень залежно від галузі господарства та виду об'єкта оцінки. Строк технічної експлуатації може визначатися на підставі галузевих нормативних документів, зокрема Єдиного класифікатора житлових будинків залежно від якості житла та наявного інженерного обладнання, затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.09.98 N 215, строків корисного використання основних засобів для визначення суми амортизаційних відрахувань на залізничному транспорті України станом на 01.01.2001, затверджених наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 29.12.2000 N 625-Ц, тощо. У разі відсутності таких нормативних документів строк технічної експлуатації може визначатися на підставі Єдиних норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства СРСР, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.10.90 N 1072.

Строк технічної експлуатації, встановлений у нормативних документах, є строком використання земельних поліпшень за звичайних умов їх експлуатації. Він збільшується у разі проведення їх капітального ремонту, реконструкції, реставрації тощо. При визначенні строку технічної експлуатації земельних поліпшень враховується факт проведення зазначених робіт до дати оцінки на підставі наявних підтвердних документів.

Якщо передбачуваний строк економічного життя земельних поліпшень, що оцінюються, відрізняється від строку технічної експлуатації, встановленого нормативними документами для подібних об'єктів нерухомості, у звіті має бути відображена відповідна інформація про прогнозований залишковий строк економічного життя.

Залишковий строк економічного життя земельних поліпшень визначається на підставі аналізу їх фізичного (технічного) стану, а також впливу чинників, що зумовлюють наявність функціонального та економічного зносу. Для цього можуть використовуватися експертні оцінки відповідних фахівців, надані на основі аналізу фізичного (технічного) стану об'єкта оцінки.

14.2. Під час застосування методу строку життя сукупний знос визначається за формулою

З = ФВ/(ФВ + ЗСЕЖ),

де ФВ - фактичний вік земельних поліпшень; ЗСЕЖ – залишковий строк економічного життя.

Коефіцієнт сукупного зносу, визначений за методом строку життя, дорівнює

КЗ = 1 - З.

Приклад 1. Строк технічної експлуатації будівлі - 100 років; фактичний вік - 10 років; залишковий строк економічного життя - 90 років (100 - 10).

Величина сукупного зносу будівлі З = 10/(10 + 90) = 0,10;

коефіцієнт сукупного зносу (придатності) будівлі дорівнює 0,9 (1 - 0,1).

Приклад 2. Строк технічної експлуатації будівлі - 100 років; фактичний вік - 70 років; залишковий строк економічного життя - 70 років (за експертними оцінками фахівців).

Строк економічного життя з урахуванням експертних оцінок фахівців становить 140 років (70 + 70).

Величина сукупного зносу будівлі З = 70/(70 + 70) = 0,50; коефіцієнт сукупного зносу (придатності) будівлі дорівнює 0,5 (1 - 0,5).

Приклад 3. Строк технічної експлуатації будівлі - 100 років; фактичний вік - 110 років; залишковий строк економічного життя - 30 років (за експертними оцінками фахівців).

Строк економічного життя з урахуванням експертних оцінок фахівців становить 140 років (110 + 30).

Величина сукупного зносу будівлі З = 110/(110 + 30) = 0,79; коефіцієнт сукупного зносу (придатності) будівлі дорівнює 0,21 (1 - 0,79).

Приклад 4. Строк технічної експлуатації будівлі - 100 років;

фактичний вік - 70 років; залишковий строк економічного життя – 70 років. 40 років тому був проведений капітальний ремонт, поточна вартість якого на дату оцінки становить 20 % від вартості заміщення (відтворення) будівлі, визначеної на дату оцінки.

20 років тому була проведена реконструкція, поточна вартість якої на дату оцінки становить 40 % від вартості заміщення (відтворення) будівлі, визначеної на дату оцінки. Залишок вартості заміщення (відтворення) будівлі за вирахуванням поточної вартості капітального ремонту та реконструкції відповідно становить 40 %.

Фактичний вік результатів капітального ремонту становить 40 років. Фактичний вік результатів реконструкції становить 20 років. Фактичний вік будівлі - 70 років.

Величина сукупного зносу будівлі

З = (0,2 x 40 + 0,4 x 20 + 0,4 x 70)/(70 + 70) = 0,31;

коефіцієнт сукупного зносу (придатності) будівлі дорівнює 0,69 (1 - 0,31).


Застосування інших оціночних процедур для визначення зносу його окремих видів) можливе за умови окремого обґрунтування та розрахунку, що наводяться у звіті про оцінку майна.

Під час проведення оцінки нерухомого майна за умови існуючого використання надлишкова частина земельної ділянки, надлишкові потужності тощо у разі, коли їх можливо відокремити від об'єкта оцінки, враховуються за їх ринковою вартістю за умови найбільш ефективного використання.

До абзацу десятого.

Надлишковими потужностями можуть бути земельні поліпшення або їх частини, які можна віднести до надлишкового майна.

...................................................................................................................................................


12. У разі застосування дохідного підходу валовий дохід, що очікується отримати від найбільш ефективного використання об'єкта оцінки, може розраховуватися виходячи з припущення про надання об'єкта оцінки в оренду або інформації про інше використання подібного нерухомого майна. На підставі цього припущення прогнозування валового доходу здійснюється з урахуванням необхідної інформації щодо ринку подібного нерухомого майна.

Дані про фактичний валовий дохід (фактичні операційні витрати), що отримує (несе) власник (користувач) від існуючого використання об'єкта оцінки, можуть застосовуватися у разі, коли вони відповідають ринковим даним щодо подібного нерухомого майна.

Під час проведення оцінки також ураховуються типові умови договорів оренди подібного нерухомого майна. При цьому може проводитися відповідне коригування під час прогнозування розміру орендної плати з метою приведення їх у відповідність з типовими умовами ринку оренди подібного нерухомого майна. Якщо оцінка проводиться з метою подальшого розрахунку орендної плати в порядку, визначеному законодавством, ураховується факт відповідності типових умов таких договорів оренди типовим умовам оренди подібного нерухомого майна.

До абзацу третього.

Типові умови договорів оренди - це умови користування подібним нерухомим майном, які склалися у переважній більшості випадків його передачі в оренду: наявність обмежень (обтяжень), які не дають змоги використовувати нерухоме майно найбільш ефективним способом, встановлення орендної плати з урахуванням (чи без урахування) витрат орендаря, пов'язаних з використанням

нерухомого майна (компенсація орендодавцю земельного податку, експлуатаційні витрати на опалення, охорону, водопостачання тощо).

Оцінка нерухомого майна із застосуванням дохідного підходу здійснюється виходячи з типових умов договорів оренди подібного нерухомого майна на підставі аналізу фактичних або пропонованих орендних ставок щодо нього.

Для випадків проведення оцінки нерухомого майна з метою розрахунку орендної плати в порядку, визначеному законодавством про оренду державного та комунального майна, факт відповідності умов таких договорів оренди типовим умовам оренди подібного нерухомого майна на вторинному ринку враховується лише в частині розрахунку операційних витрат або необхідних витрат.

.............................................................................................................................................


13. Метод прямої капіталізації доходу передбачає таку послідовність оціночних процедур:

  • прогнозування валового доходу на основі результатів аналізу зібраної інформації про оренду подібного нерухомого майна з метою проведення аналізу умов оренди (розміру орендної плати та типових умов оренди) або інформації про використання подібного нерухомого майна;

прогнозування операційних витрат та чистого операційного доходу (рентного доходу) (як правило за рік з дати оцінки) з урахуванням вимог пунктів 12 і 17 цього Стандарту. Чистий операційний дохід розраховується як різниця між валовим доходом та операційними витратами, рентний дохід - як різниця між очікуваним

валовим доходом від реалізації продукції, що отримується на земельній ділянці, та виробничими витратами і прибутком виробника;

  • обґрунтування вибору оціночної процедури визначення ставки капіталізації та її розрахунок;

розрахунок вартості об'єкта оцінки шляхом ділення чистого операційного доходу або рентного доходу на ставку капіталізації.


14. Метод непрямої капіталізації доходу (дисконтування грошового потоку) передбачає таку послідовність оціночних процедур:

  • обґрунтування періоду прогнозування;

прогнозування валового доходу, операційних витрат та чистого операційного доходу (рентного доходу) за роками, кварталами або місяцями в межах прогнозованого періоду та в порядку згідно з пунктами 12, 13 і 17 цього Стандарту;

обґрунтування вибору оціночної процедури визначення ставки дисконту та її розрахунок;

визначення поточної вартості грошового потоку як суми поточної вартості чистого операційного доходу (рентного доходу);

прогнозування вартості реверсії та розрахунок її поточної вартості;

визначення вартості об'єкта оцінки як суми поточної вартості грошового потоку та поточної вартості реверсії.


15. Для розрахунку ставки капіталізації та ставки дисконту об'єктів оцінки доцільно проводити такі оціночні процедури:

  • порівняння прогнозованого річного чистого операційного доходу (рентного доходу) та ціни продажу (ціни пропонування) щодо подібного нерухомого майна;

аналіз альтернативних видів інвестування та визначення ризиків інвестування в об'єкт оцінки порівняно з інвестиціями з мінімальним ризиком, а також у разі наявності - інших додаткових ризиків інвестування, пов'язаних з об'єктом оцінки;

інші оціночні процедури, які характеризують дохід на інвестований капітал та повернення інвестованого капіталу і обґрунтовані у звіті про оцінку майна.

Обґрунтування вибору оціночної процедури та розрахунок ставки капіталізації або ставки дисконту зазначаються у звіті про оцінку майна.

До пункту 15.

За умови отримання достатньої інформації про доходи від користування подібним нерухомим майном та ціни на подібне нерухоме майно для визначення розміру ставки капіталізації або ставки дисконту пріоритетним є метод, що ґрунтується на порівнянні прогнозованого річного чистого операційного доходу (рентного доходу) та ціни продажу (ціни пропонування) щодо подібного нерухомого майна.

......................................................................................................................................................


16. Необхідні витрати, що пов'язані з приведенням споживчих характеристик об'єкта оцінки у відповідність із споживчими характеристиками подібного нерухомого майна, дохід від якого враховувався під час прогнозування чистого операційного доходу об'єкта оцінки, можуть бути враховані під час застосування:

  • методу прямої капіталізації доходу - шляхом зменшення вартості об'єкта оцінки, визначеної відповідно до вимог пункту 12 цього Стандарту, на розмір поточної вартості необхідних витрат, що необхідні для такого приведення;

методу непрямої капіталізації доходу (дисконтування грошового потоку) - шляхом їх додавання до операційних витрат у відповідних періодах здійснення в межах періоду прогнозування.

Під час визначення обсягу необхідних витрат враховується технічна можливість та економічна доцільність усунення ознак фізичного та (або) функціонального зносу, якщо інше не визначено законодавством стосовно порядку компенсації витрат користувачу об'єкта оцінки. При цьому до розрахунку вартості об'єкта оцінки додається калькуляція необхідних витрат, які враховуються під час

проведення оцінки.


До абзаців другого та четвертого.

В абзаці другому слід розуміти посилання на пункт 13 Національного стандарту N 2.

Припущення про понесення необхідних витрат, пов'язаних з приведенням споживчих характеристик об'єкта оцінки у відповідність із споживчими характеристиками подібного нерухомого майна, інформація про доходи від використання якого використана для прогнозування чистого операційного доходу від об'єкта оцінки, можливе тільки за умови, коли залишковий строк економічного життя об'єкта оцінки не скінчився і зазначені витрати окуповуються відповідним збільшенням ринкової вартості об'єкта оцінки, тобто необхідні витрати не створюють надлишкових поліпшень.

При цьому вартість необхідних витрат визначається на підставі калькуляції або кошторисної документації, складеної відповідно до нормативно-правових вимог. У разі демонтажу устаткування, обладнання, розбирання конструкцій ураховуються зворотні суми від отримання під час ремонтних робіт конструкцій, виробів, матеріалів, придатних для повторного використання або здавання як брухту.

17. Операційні витрати прогнозуються у цінах, що діють на дату оцінки. У разі прогнозування операційних витрат враховуються витрати власника (балансоутримувача), пов'язані з отриманням валового доходу, а також у разі потреби витрати, зазначені у пункті 16 цього Стандарту.


18. Визначення вартості реверсії здійснюється шляхом застосування таких оціночних процедур:

  • щодо об'єктів оцінки, строк корисного використання яких необмежений протягом періоду прогнозування, - розрахунку ринкової вартості об'єкта оцінки на початок періоду, що настає за прогнозним;

До абзацу другого.

Вимога визначення ринкової вартості об'єкта оцінки на початок періоду, що настає за прогнозним, для визначення вартості реверсії об'єктів оцінки, строк корисного використання яких не закінчується на кінець періоду прогнозування, означає, що якщо надходження доходів протягом прогнозного періоду передбачалося:

на кінець кожного року (кварталу або місяця в його межах) - коефіцієнт дисконтування для вартості реверсії дорівнює коефіцієнту дисконтування, що використовувався в останній прогнозний рік (квартал або місяць);

на початок кожного року (кварталу або місяця в його межах) - коефіцієнт дисконтування для вартості реверсії дорівнює коефіцієнту дисконтування, визначеному на кінець останнього прогнозного року (кварталу або місяця в його межах).


  • щодо об'єктів оцінки, строк корисного використання яких вичерпується на кінець періоду прогнозування, - розрахунку суми вартості ліквідації земельних поліпшень та ринкової вартості земельної ділянки (прав, пов'язаних із земельною ділянкою), визначених на кінець періоду прогнозування.


19. Порівняльний підхід передбачає таку послідовність оціночних процедур:

  • збирання і проведення аналізу інформації про продаж або пропонування подібного нерухомого майна та визначення об'єктів порівняння;

вибір методу розрахунку вартості об'єкта оцінки з урахуванням обсягу та достовірності наявної інформації;

зіставлення об'єкта оцінки з об'єктами порівняння з наступним коригуванням ціни продажу або ціни пропонування об'єктів порівняння;

визначення вартості об'єкта оцінки шляхом урахування величини коригуючих поправок до вартості об'єктів порівняння;

узгодження отриманих результатів розрахунку.

Інформація про продаж та пропонування подібного нерухомого майна повинна відповідати критеріям, визначеним у Національному стандарті N 1.


20. Зіставлення об'єкта оцінки та об'єктів порівняння здійснюється за такими показниками, як ціна об'єкта порівняння, ціна одиниці площі чи об'єму тощо.

Узгодження отриманих величин вартостей об'єктів порівняння здійснюється:

  • за величинами вартостей об'єктів порівняння, що найчастіше зустрічаються;

на основі визначення середньозваженої вартості;

за вартістю об'єкта порівняння, яка зазнала найменших коригувань;

До абзацу п'ятого.

Узгодження отриманих величин скоригованих цін об'єктів порівняння за скоригованою ціною, яка зазнала найменших коригувань, проводиться на підставі аналізу відхилень скоригованих цін продажу (пропонування) за сумою абсолютних величин таких відхилень.


  • на основі вартостей об'єктів порівняння, інформація про ціни продажу (ціни пропонування) та характеристики яких найбільш достовірна;

із застосуванням інших оціночних процедур, що обґрунтовуються у звіті про оцінку майна.


21. Узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням витратного, дохідного та порівняльного підходів, здійснюється з урахуванням мети і принципів оцінки, що є визначальними для конкретної мети її проведення, обсягів та рівня достовірності вихідних даних та іншої інформації, яка використовувалася під час

проведення оцінки.

Обґрунтування оціночної процедури узгодження результатів оцінки зазначається у звіті про оцінку майна.


Особливості оцінки окремих видів нерухомого майна


22. Ринкова вартість земельної ділянки (її частини), що не містить земельних поліпшень, земельної ділянки (її частини), що містить земельні поліпшення та розглядається як умовно вільна від земельних поліпшень, або земельної ділянки, що містить земельні поліпшення, найбільш ефективним використанням яких є ліквідація, визначається на підставі проведення аналізу найбільш ефективного використання.

Найбільш ефективне використання земельної ділянки, що містить земельні поліпшення і розглядається як умовно вільна від земельних поліпшень, може не збігатися з найбільш ефективним використанням земельної ділянки, що містить земельні поліпшення. У цьому разі визначення ринкової вартості земельної ділянки ґрунтується на припущенні про умовну зміну способу її використання з метою

досягнення найбільш ефективного використання. При цьому можуть бути враховані витрати на відновлення такої земельної ділянки (без урахування витрат, пов'язаних з ліквідацією земельних поліпшень). Якщо при застосуванні такої процедури отриманий результат розрахунку становить від'ємну величину, ринкова вартість земельної ділянки приймається рівною одній гривні.

У разі коли найбільш ефективним використанням земельних поліпшень є їх ліквідація і витрати, пов'язані з нею, перевищують вартість земельної ділянки, що містить земельні поліпшення, вартість таких земельних поліпшень дорівнює вартості ліквідації, визначеної з урахуванням вимог Національного стандарту N 1, а ринкова вартість земельної ділянки визначається як умовно вільної

від земельних поліпшень.

До пункту 22.

Визначення ринкової вартості земельної ділянки, що містить земельні поліпшення, але розглядається як умовно вільна від земельних поліпшень, у випадку, коли найбільш ефективне використання такої земельної ділянки не співпадає з найбільш ефективним використанням земельної ділянки, що містить земельні поліпшення, ґрунтується на припущенні про умовну зміну характеру

її використання на такий, що забезпечує її найбільш ефективне використання. Така зміна, зокрема, може включати умовний поділ земельної ділянки чи її об'єднання з іншими ділянками. При цьому вартість земельної ділянки визначається відповідно до Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 N 1531, та Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 09.01.2003 N 2 (із змінами та доповненнями), шляхом застосування методу розвитку (можливого використання).


23. Оцінка земельних ділянок проводиться із застосуванням дохідного та (або) порівняльного підходів на підставі аналізу інформації про розмір орендної плати та ціни продажу (ціни пропонування) подібних земельних ділянок, у разі потреби - з урахуванням витрат на земельні поліпшення, що знаходяться у її межах, в порядку, визначеному абзацом першим пункту 6 цього Стандарту.

У разі визначення ринкової вартості земельної ділянки при її найбільш ефективному використанні земельна ділянка розглядається як умовно вільна від земельних поліпшень.

У разі визначення ринкової вартості земельної ділянки при її існуючому використанні земельна ділянка розглядається як умовно вільна від земельних поліпшень.

За відсутності інформації про ціни продажу (ціни пропонування або розмір орендної плати) подібних земельних ділянок оцінка земельної ділянки ґрунтується на припущенні про умовну зміну характеру її використання на такий, що забезпечує отримання доходу від її найбільш ефективного використання.


До абзацу четвертого.

Норми абзацу четвертого пункту 23 Національного стандарту N 2 застосовуються під час оцінки земельних ділянок, віднесених до спеціалізованих, або таких, що мають обмежений ринок, згідно з пунктом 39 Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою КМУ від 11.10.2002 N 1531


24. Для проведення оцінки земельних ділянок, що використовуються як сільськогосподарські угіддя, валовий дохід для визначення рентного доходу розраховується на підставі аналізу динаміки типового урожаю сільськогосподарських культур (відповідно до родючості ґрунтів у межах земельної ділянки, урожайності культур у розрізі відповідних агровиробничих груп ґрунтів) та цін його реалізації на ринку. Витрати, що враховуються під час розрахунку рентного доходу, включають виробничі витрати та прибуток виробника, що є типовими для регіонального ринку.

Для проведення оцінки земельних ділянок, вкритих лісовою рослинністю та призначених для вирощування лісу, рентний дохід розраховується шляхом вирахування виробничих витрат та прибутку виробника за період обороту рубки із валового доходу, що прогнозується від використання лісових ресурсів.


25. Вартість земельних ділянок, у межах яких розташовані природні та штучні замкнуті водойми, що використовуються для господарської діяльності, визначається в порядку, встановленому для проведення оцінки земельних ділянок, що містять земельні поліпшення.


До пункту 25.

Порядок проведення оцінки земельних ділянок, що містять земельні поліпшення, відповідно до якого визначається вартість земельних ділянок, у межах яких розташовані природні та штучні замкнуті водойми, встановлений Методикою експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 N 1531.


26. Вартість об'єктів незавершеного будівництва визначається із застосуванням витратного, порівняльного підходів, а також шляхом поєднання усіх методичних підходів.

У разі поєднання методичних підходів вартість об'єкта незавершеного будівництва визначається як різниця між прогнозованою ринковою вартістю об'єкта оцінки за умови найбільш ефективного використання після завершення його будівництва і введення в експлуатацію та приведеними до поточної вартості

витратами на завершення будівництва і введення цього об'єкта в експлуатацію.


До пункту 26.

У разі поєднання методичних підходів вартість об'єкта незавершеного будівництва визначається як різниця між приведеною до поточної вартості на дату оцінки прогнозованою ринковою вартістю об'єкта оцінки за умови його найбільш ефективного використання після завершення будівництва і введення в експлуатацію та приведеними до поточної вартості витратами на завершення будівництва і введення його в експлуатацію.

....................................................................................................................................................


27. Вартість природних об'єктів нерухомого майна визначається на основі результатів аналізу їх корисності для власника (балансоутримувача, користувача) та з урахуванням обмежень, установлених законодавством щодо використання цих об'єктів.


До пункту 27.

До природних об'єктів нерухомості належать, зокрема, цілинна земельна ділянка (природний ландшафт, природно-заповідний фонд, природний комплекс, природний заповідник), надра тощо.

...................................................................................................................................................


28. Вартість передавальних пристроїв визначається із застосуванням витратного та дохідного підходів. Дохідний підхід ґрунтується на урахуванні плати за використання подібного нерухомого майна або фактичної плати за використання об'єкта оцінки з урахуванням вимог абзацу другого пункту 12 цього Стандарту.


До пункту 28.

Під час оцінки передавальних пристроїв ураховуються вимоги пункту 4 Національного стандарту N 2 .

..................................................................................................................................................


29. Звіт про оцінку майна у стислій формі може складатися під час проведення оцінки квартир, дачних та садових будинків, гаражів (гаражних місць), земельних ділянок для дачного та гаражного будівництва, присадибних земельних ділянок.


До пункту 29.

Вимоги щодо складання звіту про оцінку майна в стислій формі визначені у пункті 57 Національного стандарту N 1 ( 1440-2003-п ). Зокрема відповідно до абзацу другого пункту 57 у звіті про оцінку майна, складеному у стислій формі, мають зазначатися етапи проведення незалежної оцінки майна, здійснені оціночні процедури, міститися висновок про вартість, а також зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація.

......................................................................................................................................................


30. У разі проведення оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності та для цілей викупу земельних ділянок приватної власності у зв'язку із суспільною необхідністю до звіту про оцінку обов'язково додаються витяг із затвердженого відповідним органом державної влади, відповідною радою або

уповноваженим ним органом переліку земельних ділянок, що підлягають продажу на конкурентних засадах, або рішення відповідного органу державної влади, відповідної ради або уповноваженого ними органу про викуп земельної ділянки, а також технічний паспорт земельної ділянки, правовстановлюючі документи на земельні поліпшення, ситуаційний план і план земельної ділянки, виписка із земельно-облікових документів установленого зразка.


До пункту 30.

До звіту про оцінку земельної ділянки - об'єкта права державної або комунальної власності - з метою її продажу на конкурентних засадах обов'язково додається копія витягу із затвердженого відповідним органом державної влади або відповідним органом місцевого самоврядування, уповноваженим приймати рішення про відчуження земель, що перебувають у державній або комунальній власності, переліку земельних ділянок, призначених для продажу на

конкурентних засадах (земельних торгах).

До звіту про оцінку земельної ділянки - об'єкта права приватної власності - з метою її викупу для суспільних потреб обов'язково додається копія рішення відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про викуп зазначеної земельної ділянки.

Копії інших документів, зазначених у пункті 30 Національного стандарту N 2 ( 1442-2004-п ), додаються до звіту про оцінку земельних ділянок у разі їх наявності відповідно до встановлених нормативно-правових вимог на дату проведення оцінки таких земельних ділянок.

Похожие:

Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна» iconНаціональний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна»
Під час проведення оцінки земельна ділянка розглядається як частина земної поверхні і (або) простір над та під нею висотою і глибиною,...
Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна» iconНаціональний стандарт n 1 "Загальні засади оцінки майна І майнових прав"
Національний стандарт n 1 (далі Стандарт) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі...
Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна» iconЗакон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»
Ю. В. Панасовський Оцінка активів підприємства. Навчальний посібник. Суми: Університетська книга, 2009р стор. 73-77
Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна» iconОподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна
Оподаткування операції з продажу нерухомого майна, яке перебувало у власності платника податку на момент набрання чинності законом...
Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна» iconНаціональний стандарт n 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів" Загальна частина
Національний стандарт n 3 (далі Стандарт) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки цілісного майнового комплексу...
Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна» iconМіністерство внутрішніх справ україни харківський національний університет внутрішніх справ Факультет права та масових комунікацій Кафедра кримінально-правових дисциплін затверджую
Тема: Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів та приватизації державного та комунального майна
Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна» iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра екології Індивідуальна робота на тему
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища...
Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна» iconНаціональний стандарт україни система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів прогини І переміщення вимоги проектування дсту б в 2-3: 2006 Київ мінбуд україни
Відкрите акціонерне товариство «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім. В. М. Шимановського»...
Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна» iconСтандарт підприємства курсовий І дипломний проекти (роботи)
Цей стандарт встановлює загальні вимоги до змісту та оформлення курсових і дипломних проектів (робіт), які виконуються студентами...
Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна» iconМежгосударственный стандарт единая система конструкторской документации шрифты чертежные
Настоящий стандарт устанавливает чертежные шрифты, наносимые на чертежи и другие технические документы всех отраслей промышленности...
Національний стандарт n 2 «Оцінка нерухомого майна» iconКонтрольна робота з предмету: " Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення бою " На тему: " Оцінка соціально-економічної та морально-психологічної обстановки в Яготинському районі "
На тему: “ Оцінка соціально-економічної та морально-психологічної обстановки в Яготинському районі ”
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы