Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів icon

Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів


Скачать 54.37 Kb.
НазваниеНаукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів
Размер54.37 Kb.
ТипДокументы

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Факультет психології

Кафедра педагогіки та корекційної освіти


Наукове педагогічне дослідження

продуктивності навчання студентів-філологів


Виконала:
студентка V курсу

групи УФ-11м

Нікітіна Ганна Євгенівна


Перевірила:

кандидат педагогічних наук, доцент

Бондаренко З. П.


Дніпропетровськ

2012

Дана наукова робота присвячена висвітленню проблеми продуктивності навчання студентів у вищому навчальному закладі, актуальність якої зумовлена переглядом та публічним обговоренням Закону України «Про вищу освіту» як результатами інтеграції вищої освіти України у Болонський процес та необхідності перегляду організації, методів та принципів навчання і викладання, сприйняття нових форм учбової та позаучбової взаємодії у системі «викладач ↔ студент»у відповідності до чинних європейських стандартів, а також дійсними утрудненнями введення у педагогічну практику теоретично обґрунтованих рекомендацій.

В якості теми дослідження обрано продуктивність навчання студентів-філологів Дніпропетровського національного університету О. Гончара, специфіка навчального процесу котрих передбачає обопільне поєднання наукового та педагогічного вектора, адже близько 85% випускників займаються педагогічною діяльністю як шкільні вчителі-словесники і викладачі вищих навчальних закладів та / або викладачі курсів іноземних мов. Ефективність їх навчання в університеті є не лише запорукою якості знань, умінь і навичок, яким вони у майбутньому будуть навчати школярів / студентів, але й засвоєння організаційно-педагогічних умінь на основі спостереження за власним навчальним процесом та його оцінки з позицій комплексу педагогічних наук, з якими вони ознайомлюються протягом навчання (курси загальної педагогіки, психології, педагогічної майстерності, педагогіки вищої школи, «Болонський процес та вища освіта в Україні», методики викладання фахових дисциплін у середній та вищій школі).

Об’єктом дослідження виступає навчальний процес студентів-філологів, конкретизований у предметі дослідження – зумовленості продуктивності навчання досліджуваної категорії студентів комплексним взаємозв’язком і взаємовпливом об’єктивних і суб’єктивних факторів організації навчального процесу та індивідуальної навчальної мотивації студентів.

Метою науково-педагогічного дослідження є виявлення об’єктивних і суб’єктивних позитивних та негативних чинників, що впливають на продуктивність навчання студентів, з практичною ціллю оптимізації навчального процесу шляхом зменшення та усунення негативних чинників, що сприятиме формуванню позитивного стереотипу навчання, а, отже, і підвищенню навчальної мотивації студентів, завдяки впровадженню на практиці переглянутих на відповідність вихідній педагогічній концепції форм учбової та позаучбової діяльності, як фундаменту навчальної реальності студента.

^ Реалізації мети цього дослідження сприяє вирішення наступних завдань:

  1. Виявити оцінку власного ККД навчання в університеті студентами-філологами та дійсний стереотип навчального процесу ітенденції його динаміки протягом періоду навчання в університеті.

  2. Окреслити об’єктивні та суб’єктивні позитивні і негативні чинники навчального процесу, як основу стереотипу навчального процесу, відповідального за формування навчальної мотивації.

  3. Розробити рекомендації стосовно усунення дисбалансу та оптимізації навчального процесу як запоруки високої мотивації та продуктивного навчання.

^ Методика дослідження: включене суцільне спостереження та вибіркове очне індивідуальне роздавальне анкетування з подальшим реєструванням, ранжуванням і моделюванням, а також усне опитування студентів у формі індивідуальної бесіди з ціллю уточнення їх відповідей.

Дане наукове педагогічне дослідження включає три етапи:підготовка та розробка анкети (додаток 1) на основі п’ятирічного включеного спостереження за навчальним процесом в університеті;проведення анкетування; висновки за результатами дослідження і пропозиції щодо способів усунення негативних чинників та поліпшення стереотипу навчання.

^ Анкета «ККД навчання студента в університеті» спрямована на виявлення характеру студентської аудиторії (відповідно до класифікації В. Лисовського); первинної мотивації вступу на філологічну спеціальність та справдження очікувань від неї і вторинної мотивації, пов’язаної з об’єктивними та суб’єктивними факторами навчального процесу; співвідношення позитивних та негативних чинників; власної оцінки своєї продуктивності навчання та мотивації студентами. Постановка запитань дозволяє не просто виявити проблеми, а й дозволяє студентам вказати на шляхи їх вирішення. Введення до анкети запитань-уточнень та повторних частково або повністю переформульованихконтрольних запитань-«фільтрів» (покликаних перевірити попередню оцінку студентом фактів його навчальної дійсності), дозволяє об’єктивно оцінити думки досліджуваної аудиторії. Всі запитання анкети можна умовно поділити на 4 групи – тип ставлення студентів до навчання (№ 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 15), фактори навчального процесу (№ 4, 7*, 8, 13*,), індивідуальна навчальна складова (№ 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 16), комплексна оцінка ефективності навчального процесу та побажання до викладачів і студентів щодо змін у навчальному процесі (№ 4*, 7*, 8*, 13*, 17), - що формують перехресні поля, які дозволяють дійти загальних висновків щодо продуктивності навчання студентів філологів.

Анкетування було проведено серед 40 студентів ІІ, ІІІ, ІV та V курсів романського, російського, німецького та китайського відділень. Активність студентів склала 80% - 10 студентів з 50 відмовились брати участь в анкетуванні з різних причин, серед яких брак часу – 4, переживання через те, що отримані відповіді можуть надійти в деканат чи до студентської ради – 3, не пояснили причин – 3. Дослідження характеру студентської аудиторії за типом ставлення до обраної спеціальності (за В. Лисовським) виявляє наступні результати:



75% досліджуваної аудиторії являє собою «гармонійний тип», «професіоналів», «старанних студентів» та «середняків», тоді як «академіки» (формування яких є однією з цілей вищої школи, адже саме вони є майбутнім рушієм науки) складають лише 5%, залишаючись у меншості порівняно з «аматорами мистецтв», «творчими особистостями» і «богемою» (14%) та групою «розчарованих» і «ледарів» (7%), а громадські діячі складають лише 1% аудиторії. Ці факти свідчать про наявне відмежування навчального процесу, наукової та громадської діяльності, через що студент перетворюється на «споживача» знань, а навчання в університеті втрачає диференційні відмінності, що відрізняють його від навчання у школі.

Формування «споживацького» ставлення до навчання у 31 % аудиторії пов’язане з вихідною мотивацією вступу на дану спеціальністю, адже 37,5 % студентів, вступаючи на філологічну спеціальність переслідували мету справдити надії та амбіції батьків та отримати диплом класичного університету за престижною спеціальністю або потребу отримати диплом про вищу освіту (байдуже за яким фахом), не відчуваючи внутрішнього покликання.



Тим не менш, 45 % опитаних свідомо обрали філологічну спеціальність, прагнучи не лише стати фахівцем за власним покликанням, а й долучитись до інтелігенції й розвинути свої здібності та потенціал, а 70% демонструють свідоме і старанне ставлення до навчання на даний момент.

Втім наявність 30 % студентів, що ставляться до процесу навчання зі споживацьких позицій або просто байдуже свідчить про певні проблеми, пов’язані з невдачами в організації навчальної діяльності, через які досить велика частка аудиторії не набуває або втрачає інтерес до навчання. Крім того, про проблеми такого порядку сигналізує і невдоволення 32,5 % студентів, очікування яких від обраної спеціальності не справдились повністю або частково, через що доцільно звернутись до аналізу об’єктивних та суб’єктивних факторів навчання, що формують його стереотип.

Формування стереотипу навчання завдячує оцінці наявних позитивних та негативних педагогічних фактів, від яких залежать коливання продуктивності та успішності навчання, з позицій індивідуального досвіду студента. При цьому для його вирівнювання та перетворення «нейтрального» стереотипу на позитивний потрібен баланс між негативних та позитивних факторів, тоді як респонденти досліджуваної студентської аудиторії відмічають в більшій мірі недоліки навчального процесу, що безпосередньо чи опосередковано знижують їх мотивацію, а отже продуктивність та успішність. Враховуючи відповіді респондентів, можна виділити наступні негативні та позитивні фактори:

^ Негативні психологічні фактори, що знижують продуктивність та успішність студентів (моніторинг думки студентів)

І. Об’єктивні:

  1. Організаційні:

1)

нерегулярна навчальна змінність та переважання ІІ зміни над І

60 %

2)

надмірне відпрацювання та перескладання пропущеного матеріалу


45%

3)

невміння викладачів раціонально розподілити навантаження протягом всього семестру: всі контрольні роботи, реферати, зрізи оцінювання знань, оцінювання робіт, запропонованих для самостійного опрацювання, плануються на останній тиждень

40%

4)

нерівномірний розподіл лекцій та практик / семінарських занять

35%

5)

неможливість ознайомитись з навчальним планом на початку семестру

15%

6)

надмірна частка самостійної роботи

15%

^ 2. Зміст навчання

1)

переважання загальноосвітніх дисциплін над фаховими

62%

2)

«нецікавий» лекційний матеріал

25%

^ 3. Позауніверситетське життя:

1)

дисбаланс між навчанням та відпочинком у бік нівелювання часу на позаучбову діяльність (в т.ч. наукову)

63%

2)

неможливість займатись позауніверситетською діяльністю без шкоди для навчання

63%

3)

відсутність «справжнього» студентського життя з культурними заходами

23%

ІІ. Суб’єктивні:

^ 1. Педагогічна майстерність викладачів:

1)

нецікавий виклад навчального матеріалу, невміння перетворити «нецікаве» на цікаве або нецікавий виклад «цікавого»

48%

2)

ігнорування викладачем запитань студентів та читання лекції, не відриваючи очей від листа, не зважаючи до інтересу студентів

19%

3)

відсутність ораторської та акторської майстерності викладача, бурмотіння лекції «під ніс»

14%

4)

невміння / небажання приборкати гамірну аудиторію, через що викладач «втрачає» аудиторію

14%

^ 2. Учбова та позаучбова інтеракція з викладачем

1)

майже повсюдна відсутність форми тьюторства як специфічної форми навчально-виховної взаємодії

95%

2)

відсутність ставлення до студентів з порозумінням та повагою, як до рівних собі

57,5%

3)

відсутність конструктивного діалогу зі студентом у питаннях організації навчального процесу

57,5%

4)

необ’єктивна оцінка навчальних успіхів студентів

28,5%




^ Позитивні психологічні фактори, що сприяють успішності та продуктивності навчання студентів

І. Об’єктивні:

  1. Організаційні:

1)

Дисципліна та контроль за відвідуванням

55%

^ 2. Зміст навчання

1)

Якісні знання та досвід, які неможливо отримати з учбової літератури

52,5%

2)

«цікавий» конспект лекцій

30%

^ 3. Позауніверситетське життя:

1)

Організація викладачами культурних заходів та гуртків самодіяльності

28%

ІІ. Суб’єктивні:

^ 1. Педагогічна майстерність викладачів:

1)

Цікава манера викладання

52,%

2)

Творча атмосфера на заняттях

15%

^ 2. Учбова та позаучбова інтеракція з викладачем

1)

Постійна учбова співпраця: консультації з питань, що цікавлять студентів

42,5%

2)

Написання наукових статей та участь у наукових конференціях

5%

3)

Виконання спільних науково-практичних проектів

5%

Такий дисбаланс негативних та позитивних факторів навчального процесу має два основні взаємопов’язані наслідки:

  1. психологічна та фізична втома протягом семестру або ж навіть виснаження під час залікового тижня та сесії як результати навчального стресу, що, виникаючи через нераціональне планування часу аудиторних занять і самостійної роботи студентів та навчального навантаження, в тривалій перспективі можуть привести до депресії та апатії. Такі зміни психоемоційного стану, що на першому етапі характеризуються поганим настроєм, втомою та стресом, відмічають у себе 95 % опитаних: серед яких 36 % відчувають подібний психологічний дискомфорт лише під час сесії, тоді як для більшості – 64% – він є майже постійним явищем, що супроводжує весь навчальний процес (47%) або ж виникає перед контрольними роботами (17%), які збігаючись у часі формують пунктирну лінію «розслаблення – стрес - розслаблення – стрес…» навіть у студентів, що старанно ставляться до навчання (60% дослідженої студентської аудиторії).

  2. формування негативного стереотипу навчання (25%) та зниження навчальної мотивації (20%) навіть у студентів, що початковомали позитивний настрій у ставленні до навчання. Тобто динаміка розвитку стереотипу навчання має рецесивний характер, якщо порівняти мотивацію студентів молодших та старших курсів, на долю останніх з яких припадає 75 % «розчарованих» у своїй первинній меті і песимістично настроєних.



Результатом постійної або періодичної навчальної втоми у зв’язку з коливаннями режиму розумової праці й відпочинку, а також через формування і утвердження негативного стереотипу навчання як «пожирача часу та життя» і, відповідно, песимістичних чи депресивних настроїв серед студентської молоді, стає зниження ККД навчальної діяльності, а у студентів-п’ятикурсників у зв’язку зі скороченням 2011 – 2012 навчального року набирає крайньої форми вибору між якісним навчанням та написанням дипломного проекту на доданок до традиційного вибору між навчанням та роботою (яку останні повинні шукати у зв’язку з близькістю розподілу, відбираючи власний час на написання дипломного проекту та навчання; або ж якою займаються з початку V курсу). Оцінку ККД навчання, яку виставили собі студенти, доречно навести у двох формах: ранжування загальної оцінки ККД навчання студентів та порівняння ККД навчання студентів різних курсів у формі графіків.





Обидва графіки вказують на те що у студентів всіх спеціальностей превалює ККД=70%, а середній показник ККДсер. =56,5%, що однак не свідчить про «незавантаженість» студентів: адже 65% опитаних вказують на те, що виконання домашніх завдань займає в них від 3-4 годин до всього вільного часу через велику кількість навчального матеріалу, запропонованого для самостійного опрацювання. В даному випадку маємо справу з ефектом, прямо протилежним очікуваному від надання привілею самостійній роботі студентів в рамках Болонського процесу. Диспропорція між кількістю матеріалу, розглянутого протягом аудиторних занять, та кількістю матеріалу для самостійного опрацювання у бік останнього активізує механізм психологічного захисту від перенавантаження. Якщо протягом виконання 3-4 вправ, опрацювання однієї теми, студент зазвичай виявляє інтерес та прагне дізнатись більше, поглибити знання, то виконання нерозумно великої кількості домашніх завдань відбирає час на самовдосконалення та науковий пошук з тем, що викликають інтерес студента, та саму мотивацію студента, адже усвідомлюючи те, що він не встигає зробити завдання (це створює ситуацію постійного стресу для 64% опитаних), 30% просто не виконують домашніх завдань, перестають орієнтуватися у навчальному матеріалі, відстають від своєї академічної групи та зрештою втрачають будь-який інтерес та мотивацію до навчання.

Враховуючи всі розглянуті аспекти, що впливають на продуктивність та якість навчання студентів-філологів, можна дати наступні рекомендації стосовно оптимізації навчального процесу з метою створення позитивного стереотипу навчання та підвищення мотивації студентської аудиторії:

  1. З точки зору організації навчального процесу доцільно встановити єдину навчальну зміну – І, – на яку припадає денний максимум розумової активності та яка дозволяє раціонально організувати робочий день студента (перша половина дня – навчання в університеті, друга – короткий відпочинок, виконання домашніх завдань, відпочинок та дозвілля1). Адже зміщення початку занять з 1 на 2-3 пари, за свідченнями студентів, суттєво не змінює нічого у вранішньому розкладі, а навчання на 5-6 парах (що в часі збігаються з денним мінімумом біоритмів), по-перше, знижує якість запам’ятовування матеріалу, а, по-друге, не залишає часу для відпочинку ввечері і створює постійну навчальну напруженість, що зрештою результує у втому. Крім того продуктивність навчання студентів суттєво підвищить пропорційний поденний розподіл пар та годин, відведених на лекційні і практичні заняття, врівноваження частки аудиторної та самостійної роботи студентів, а також можливість ознайомитись з навчальним планом на початку семестру.

  2. З позиції учбової та позаучбової інтеракції у системі «студент-викладач» доцільно ввести форму тьюторства в якості доповнення до традиційної форми консультації, що підвищить рівень взаємоповаги викладачів та студентів, створить передумови до конструктивного діалогу між викладачем та студентською аудиторією та сприятиме «гуманізації» учбових відносин, адже зазвичай студентство залишається «безликою массою».

  3. З позицій педагогічної майстерності доцільною є адаптація учбового матеріалу, перетворення його на цікавий та проблемний з точки зору сучасної молоді.

Висновки: У ході цього науково-педагогічного дослідження було виявлено основні фактори зниження продуктивності навчання студентів-філологів: негативний стереотип навчання, що посилюється з переходом на старші курси, а отже, і зниження навчальної мотивації, які розвиваються через втому, викликану нерегулярною змінністю, відсутність стимулюючої тьюторської інтеракції в системі «викладач-студент» та викладання матеріалу без урахування інтересів та потреб студентської молоді, що робить для неї цей матеріал «нецікавим». Анкетування студентів дозволило виявити вектори оптимізації навчального процесу, які створили б передумови підвищення продуктивності їх навчання та якості набутих в університеті знань.


Додаток А

Анкетування

«ККД навчання студента в університеті»

Шановний респонденте! Вашій увазі пропонується анкета, за допомогою якої ми намагаємось виявити основні проблеми планування та організації навчального часу студента як чинники зниження продуктивності навчання, а також відповідності його освіти очікуванням, які він покладав на обрану ним спеціальність при вступі до Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, з метою усунення негативних факторів навчальної діяльності: напруженості праці, стресових ситуацій у поточному навчанні та під час складання заліків та екзаменів.


  1. На якому курсі Ви навчаєтесь? _______________________________________________

  2. За якою спеціальністю? _____________________________________________________

  3. Яку мету Ви переслідували, вступаючи на дану спеціальність?

  1. Стати високоосвіченим фахівцем за власним покликанням;

  2. Долучитись до інтелігенції, розвинути власні здібності та потенціал;

  3. Справдити надії та амбіції батьків;

  4. Отримати диплом класичного університету за престижною спеціальністю;

  5. Потреба отримати диплом про вищу освіту (байдуже з якої спеціальності);

  6. Бажання пожити цікавим студентським життям.

  1. Чи справдились Ваші очікування від обраної спеціальності?

  1. Так b)Ні*

*Якщо «ні», чим саме Ви незадоволені?

  1. Переважання загальноосвітніх предметів над фаховими;

  2. Незадовільна якість викладання навчальних дисциплін і надмірна частка самостійної роботи;

  3. Неможливість ознайомитись з навчальним планом на початку семестру (дати складання КМР, тематика рефератів, кількість залікових робіт та ін.);

  4. Відсутність «справжнього» студентського життя з культурними заходами;

  5. Інше ___________________________________________________________________

  1. Як ви оцінюєте власне ставлення до навчання?

a) перфекціоністське; b) старанне; c) посереднє; d) недбале; e) байдуже.

  1. Яка Ваша головна мотивація відвідувати аудиторні заняття?

  1. це студентський обов’язок;

  2. прагнення до якісних знань та досвіду, які неможливо отримати з учбової літератури;

  3. пошана до викладача та інтерес до його манери викладання;

  4. творча атмосфера на заняттях;

  5. строгий контроль відвідувань та страх бути «виключеним» з університету;

  6. бажання уникнути індивідуальних перескладань пропущеного матеріалу;

  7. інше ____________________________________________________________________

  1. Під час лекцій Ви зазвичай:

  1. з цікавістю слухаєте викладача та конспектуєте тези його лекції;

  2. пишете конспект, бо без його наявності неможливо отримати залік;

  3. споглядаєте на годинник, очікуючи закінчення пари*;

  4. спілкуєтесь з товаришами, слухаєте музику або листуєтесь SMS*;

  5. спите*.

*Чим вмотивована така Ваша поведінка?

  1. лекції нецікаві;

  2. викладач бубонить собі під ніс, його не чути навіть за першою партою;

  3. викладач ігнорує запитання студентів та читає лекцію «для себе», не відриваючи очей від листа;

  4. в аудиторії стоїть гамір, в якому викладач сам себе не чує, проте і не намагається щось з цим вдіяти;

  5. просто немає настрою: втома, стрес, інше.

  1. Чи задоволені Ви навчальним розкладом?

a) так; b) ні*

*Якщо «ні», вкажіть чим саме:

  1. навчальною зміною (І, ІІ, нерегулярна змінність);

  2. нерівномірне щоденне погодинне навантаження (наприклад, вівторок – 5 пар, четвер – 2);

  3. нерівномірний розподіл лекцій та практик / семінарів за днями.

  1. Скільки годин на день ви витрачаєте на виконання домашніх завдань?

  1. 1-2; b) 3-4; c) 5-6; d) весь вільний час.

  1. Наскільки ретельно ви ставитесь до виконання Ваших учбових завдань?

  1. надзвичайно ретельно; b) ретельно; c) стараюсь з усіх сил, але…; d) як доведеться;

e) роблю все «лівою ногою», на більше не вистачає часу і сил;

f) взагалі не роблю, не встигаю.

  1. Чи цікаві Вам завдання та сама навчальна діяльність?

  1. так; b) не певен;c) більше «так», ніж «ні»; d) тепер вже ні; e) ні;

f) ні, і ніколи взагалі не цікавила.

  1. Чи маєте ви змогу займатись позауніверситетською діяльністю без шкоди для навчання?

a) так*; b) ні;

* Якщо «так», то якою саме:

a) соціальна та громадська діяльність; b) спорт; c) танці та драматичне мистецтво;

d) музика; e) образотворче мистецтво; f) інше________________________

  1. Як часто ви відчуваєте стрес від усвідомлення того, що ви не встигаєте зробити домашню, самостійну роботу, або підготуватись до поточного контролю та інше?

  1. ніколи;

  2. зрідка, лише під час залікового тижня та сесії;

  3. щоразу перед контрольними роботами та строками здачі рефератів;

  4. постійно, протягом навчального процесу і під час сесії.

*Чому на Вашу думку Ви опиняєтесь у таких стресових ситуаціях?

  1. Через власне невміння організувати процес самостійної підготовки і рівномірно планувати власний навчальний графік, або звичку «робити все останньої ночі»;

  2. Через невміння викладачів раціонально розподілити навантаження протягом всього семестру: всі контрольні роботи, реферати, зрізи оцінювання завдань, запропонованих для самостійної роботи, плануються на останній тиждень;

  3. Обидва фактори.

  1. Чи вважаєте Ви об’єктивним оцінювання Ваших учбових успіхів?

  1. Так; b) Ні

Що Ви розумієте під поняттям «об’єктивність»?

  1. Відповідність оцінки затраченим зусиллям та результатам;

  2. Сформований авторитет: «Перші два роки я працюю на заліковку, наступні три – вона на мене».

  3. «Я закінчив школу з медаллю, отже, в мене має бути «диплом з відзнакою».

  4. «Я «гарний студент»: викладачі зобов’язані ставити мені добрі оцінки».

  1. Чи наявні у процесі Вашого навчання форми учбової співпраці з викладачами?

a) Так* b) Ні

*Які саме:

  1. Постійна учбова співпраця: консультації з питань, що цікавлять студентів;

  2. Функціонування наукових гуртків (а не номінальне їх існування);

  3. Написання наукових статей, участь у конференціях;

  4. Виконання спільних науково-практичних проектів;

  5. Тьюторська допомога;

  6. Інше______________________________________________________________________

  1. Як би Ви самі оцінили у відсотках продуктивність свого навчання в університеті?_____

  2. Чого, на Вашу думку, бракує, щоб покращити Вашу успішність та зробити Ваше навчання таким, яким ви його уявляли, вступаючи до Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара?

З боку викладачів:

  1. Вміла організація навчального процесу та конструктивний діалог зі студентом;

  2. Ставлення до студентів з порозумінням та повагою, як до рівних собі;

  3. Принциповість та об’єктивність оцінювання;

  4. «Суворої руки» та репресій стосовно недбалих студентів, щоб звільнитись від «баласту».

  5. Інше ____________________________________________________________________

З боку студентів:

  1. Толерантності до існуючих методів викладання, а також поваги до віку і статусу викладчів;

  2. Творчого ентузіазму та прагнення ввібрати усі запропоновані знання;

  3. Ретельного ставлення до учбових обов’язків, щоб завдання, яке має робити вся група, повністю не падало на плечі одній відповідальній особі.

  4. Інше _____________________________________________________________________

Дякуємо за Ваші відповіді!


Через можливість вибору студентами декількох відповідей, процентне співвідношення є абсолютним N конкр. відповідей / N заг. опитаних, без врахування відношення частини до цілого, представленого загальною кількістю опитаних.

1Завдяки цьому у студентів з’явиться вільний час для занять позауніверситетською діяльністю (науковою, громадською та культурною), а також для участі «без шкоди для навчання» в університетських культурних заходах, як важливого аспекту сполучення навчальної та виховної педагогічної діяльності університету.

Право ознайомитись з навчальним планом на початку семестру є однією з чинних вимог до організації навчального процесу у вищій школі відповідно до засад Болонського процесу.

Похожие:

Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів iconНаукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів
«викладач ↔ студент»у відповідності до чинних європейських стандартів, а також дійсними утрудненнями введення у педагогічну практику...
Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів iconНаукове екологічне товариство студентів, кафедра біології тварин
Науково-практична конференція студентів і магістрантів «Біологічні основи підвищення резистентності організму і продуктивних якостей...
Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів iconМетодичні вказівки до розрахунково-дослідного практикуму з холодопостачання промпідприємств «дослідження залежності показників режиму роботи холодильної компресійної установки від робочих параметрів»
«Дослідження залежності показників режиму роботи холодильної компресійної установки від робочих параметрів» (для студентів спеціальності...
Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів iconСтипендії Еразмуc Мундус emp-aim
Проект Еразмуc Мундус emp-aim оголошує про початок прийому заявок на отримання стипендій на навчання та дослідження для студентів,...
Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів iconМетодичні вказівки для виконання індивідуальної роботи з дисципліни «Організація виробництва та маркетинг» для студентів денної форми навчання за
«Організація виробництва та маркетинг» для студентів деннної форми навчання за спеціальностями 090602 – «Електричні системи та мережі»...
Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії»
Сучасні методи оптимізації навчання історії в вищій школі: метод проблемного викладу, презентації, дискусії, міні-дослідження, ділові...
Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів iconПрограма з дисципліни «Маркетинг» для студентів 3 курсу денної форми навчання, 4 курсу заочної форми навчання
Актуальність і практична необхідність вивчення, використання маркетингу в ринкових умовах
Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів iconТема 2 Методи дослідження держави і права
Окрім предмету дослідження важливого значення для характеристики науки як самостійної має метод дослідження. Він являє собою сукупність...
Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів iconПротокол №4 від 22 грудня 2011 р. Навчально-методичні матеріали з курсу "сімейне право" для студентів денної форми з нормативним терміном навчання
Навчально-методичні матеріали з курсу “Сімейне право” (для студентів денної форми з нормативним терміном навчання напряму підготовки...
Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів iconПрограма виробничої практики для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності 050100 "Облік і аудит"
Фінансовий облік. Програма виробничої практики для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності 050100 “Облік І аудит”...
Наукове педагогічне дослідження продуктивності навчання студентів-філологів iconНаказ №314 Про затвердження переліку провідних вищих навчальних закладів та наукових установ за кордоном для навчання студентів і аспірантів та стажування наукових і науково-педагогічних працівників у 2012 році
Відповідно до пункту 5 Положення про навчання студентів та аспірантів, стажування наукових і науково-педагогічних працівників у провідних...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы