Навчальний посібник з дисципліни \" економіка І організація інноваційної діяльності \" для студентів спеціальності „Економіка підприємства\" icon

Навчальний посібник з дисципліни " економіка І організація інноваційної діяльності " для студентів спеціальності „Економіка підприємства"


НазваниеНавчальний посібник з дисципліни " економіка І організація інноваційної діяльності " для студентів спеціальності „Економіка підприємства"
страница2/16
Размер1.08 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Тема 2 Інноваційний процес на підприємстві


1 Життєвий цикл інноваційної продукції

2 Організація інноваційного процесу на підприємстві

3 Основні етапи проведення науково-дослідних робіт

4 Основні етапи проведення дослідно-конструкторських розробок та фактори, що визначають витрати на ці розробки

5 Процес комерціалізації та зміст його основних етапів


1 Життєвий цикл інноваційної продукції


Всі економічні процеси, як і життя людини, протікають у часі, тобто мають початок, рух уперед, припинення руху, тобто кінець. Потреби й установки людей змінюються, у міру того як вони переходять від одного етапу життя до іншого. Так само будь-які товари і послуги проходять низку стадій, що у сукупності являють собою деякий різновид життєвого циклу.

Цикл (грец. kyklos – коло) означає сукупність взаємозалежних явищ, процесів, робіт, що утворять закінчене коло розвитку протягом якого-небудь проміжку часу. Життєвий цикл інновації являє собою визначений період часу, протягом якого інновація володіє активною життєвою силою і приносить продуценту (виробнику) і/ чи продавцю прибуток або іншу реальну вигоду.

Продуцент (лат. producens – виробляючий) інновації – це виробник даної інновації.

Концепція життєвого циклу інновації має важливе значення при плануванні виробництва інновацій і при організації інноваційного процесу.

Це значення виявляється в наступному.

1 Концепція життєвого циклу інновації змушує керівника суб’єкта, що хазяює, і його маркетингову службу аналізувати господарську діяльність як з позиції дійсного часу, так і з погляду перспектив її розвитку, тобто з позиції майбутнього часу.

2 Концепція життєвого циклу інновації обґрунтовує необхідність систематичної роботи з планування випуску інновацій (пошук ідеї, організація інноваційного процесу, створення інновації, її просування на ринку і дифузія), а також з придбання інновації (вивчення попиту, банківський маркетинг, бенчмаркинг).

3 Концепція життєвого циклу інновації є основою механізму аналізу і планування інновації. При аналізі інновації можна установити, на якій стадії життєвого циклу знаходиться ця інновація, яка її найближча перспектива, коли починається різкий спад і коли вона закінчить своє існування.

Планування інновації можна здійснити протягом усього життєвого циклу інновації. Зазначена концепція дозволяє всю діяльність з планування інновації на ряд елементів, а саме: дослідження ринку; дослідження ринку даної інновації по конкретному сектору ринку; дослідження самої інновації і тривалості її життя; розробка інновації (її виробництво); політика цін; планування рекламної кампанії; заходу щодо просування інновації; організація продажу (збуту) інновації; дифузія інновації.

Усі зазначені вище складові елементи процесу планування інновації повинні бути відрегульовані (скоректовані) відповідно до їх ролі на різних стадіях життєвого циклу. Метою цього коректування є перебування на кожній стадії життєвого циклу інновації оптимального співвідношення складових елементів маркетингу, що відповідало б конкретній ситуації на ринку.

Продуценту інновації приходиться постійно вирішувати чотири проблеми.

1 Що треба зробити для розширення існуючих і освоєння нових ринків?

2 Що треба почати для розробки інновації?

3 Що треба зробити для впровадження інновації на ринку?

4 Як ефективно керувати інновацією?

Рішення цих проблем створюють основу для визначення необхідного періоду часу, матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсів. Ув’язування часу і ресурсів у єдиний процес визначають значимість концепції життєвого циклу інновації для діяльності суб’єкта, що хазяює.

Загальна схема життєвого циклу нового продукту наведена на рисунку 2.1.



Надходження коштів, грн

Межа насичення ринку продуктом


2

3


5


4

6


1


О

Час (місяці, дні)

А

Б



Витрати коштів, грн

I

II III IV V VI VII

(ОА) – вкладення капіталу; (ОБ) – додаткове фінансування витрат;

1 – точка виходу на ринок; 2 – точка насичення ринку продуктом;

3 – точка початку спаду продукту і зменшення продажу;

4 – точка переходу до збільшення продажу;

5 – точка переходу до постійного скорочення ринку;

6 – точка повної реалізації чи продукту повного припинення продажу.


Рисунок 2.1 – Схема життєвого циклу нового продукту


Життєві цикли інновації розрізняються по видах інновацій. Ці розходження стосуються: загального часу циклу; час кожної стадії; особливості розвитку самого циклу; кількість стадій.

Види і кількість стадії життєвого циклу визначаються особливостями тієї чи іншої інновації. Однак у кожної інновації можна визначити „стрижневу”, тобто базову, основу, життєвого циклу з чітко виділеними стадіями.

Схеми життєвого циклу різні в продукту й в операції.

Життєвий цикл нового продукту складається із семи стадій:

1 - розробка нового продукту; 2 - вихід на ринок; 3 - розвиток ринку; 4 - стабілізація ринку; 5 - зменшення ринку; 6 - підйом ринку; 7 - падіння ринку.

Найбільш важливою є перша стадія – стадія розробки нового продукту. Початок завжди визначає всю подальшу долю інновації. Імовірність подальшого успіху реалізації нового продукту, його прибутковість, розмір грошової виручки від його продажу закладаються вже на цій стадії, тобто задовго до того, як продукт надійде на ринок. На цій стадії продуцент нового продукту організує інноваційний процес, тобто проводить роботу з інновації, пошуку ідеї, техніко-економічному обґрунтуванню і створенню нового продукту. Продуцент фінансує усі витрати по створенню нового продукту, тобто, на цій стадії відбувається вкладення капіталу, повернення якого разом з доходом буде відбуватися в наступних стадіях.

Стадія виходу на ринок показує період упровадження нового продукту в господарську діяльність покупця. Ця стадія може охопити період упровадження продукту під впливом реклами в якому-небудь окремому регіоні чи підприємстві. Продукт починає приносити продуценту або продавцю гроші через якийсь час після появи його на ринку. Тривалість цієї стадії залежить від інтенсивності реклами, від рівня інфляції, від наявності й ефективності роботи торгових точок (пунктів із продажу нових продуктів). Саме на цій стадії продуцент чи продавець має у своєму розпорядженні шанси одержати найбільші переваги за рахунок високої конкурентноздатності свого продукту, що пов’язана, насамперед, з відсутністю конкурентів, із проведенням рекламних і інших організаційно-торгових операцій.

Стадія розвитку ринку пов’язана з ростом обсягу продажів продукту на ринку. Тривалість її показує час, протягом якого новий продукт активно продається і ринок досягає визначеної межі насичення цим продуктом.

Зазначені дві стадії, тобто стадія виходу на ринок і стадія розвитку ринку, пов’язані з просуванням і дифузією продукту. Тому на цих стадіях повинні активно й у комплексі проводитися всі операції по просуванню продукту і його дифузії.

Стадія стабілізації ринку означає, що ринок уже насичений даним продуктом. Обсяг продажу його досяг якоїсь визначеної межі і подальшого росту обсягу продажу вже не буде. Увесь час тривалості цієї стадії обсяг продажів продукту відносно стабільний. Тут активно діють економічні закони (закони попиту та пропозиції). Продуцент чи продавець ніяких витрат капіталу для підтримки стабільності продажів не здійснює. На цій стадії велика дія інерції раніше зроблених рекламних заходів, а також психологічних законів (куплю тому, що усі купують; куплю тому, що вигідно і т.д.).

Стадія зменшення ринку – це стадія, на якій відбувається спад збуту продукту. Обсяг продажу його починає зменшуватися. Однак на цій стадії ще існує попит на даний продукт і, отже, існують всі об'єктивні передумови до збільшення обсягу продажу продукту.

Стадія підйому ринку є логічним продовженням попередньої стадії. Якщо попит на продукт існує, то треба обміняти цей попит на пропозицію продукту. Тому продуцент чи продавець починає вивчати умови попиту, змінювати свою кадрову і цінову політику, застосовувати різні форми і методи організації торгівлі (наприклад, вводить безкоштовну консультацію покупця за місцем його роботи (проживання) за умови покупки продукту й ін.), різні форми матеріального стимулювання продажу продукту як продавця (премія), так і покупця (призи, виграші, знижки й ін.), проводити додаткові рекламні заходи, а також рекламний галас, рекламні трюки і т.п.

Усе це дозволяє продуценту чи продавцю збільшити обсяг продажу і тривалість життєвого циклу продукту на якийсь період часу. Однак падіння обсягу продажу продукту вже міцно закріплено чітко поширилася тенденцією до зниження попиту на цей продукт.

Тому обсяг продажу продукту вже не може зрости до раніше досягнутої межі насичення фінансового ринку. Практика показує, що в залежності від конкретного виду продукту і конкретної ситуації на ринку ріст обсягу його продажу після додаткових заходів не перевищує 90-95% раніше досягнутого обсягу продажу.

Стадія підйому ринку продовжується досить короткий час. Ця стадія пов’язана з тенденцією, що вже чітко намітилася до зниження попиту на даний продукт. Стадія підйому ринку переходить в останню стадію – стадію падіння ринку.

Стадія падіння ринку – це різке зниження обсягу продажу продукту, тобто падіння його до нуля. На цій стадії відбувається повна реалізація чи повне припинення продажу продукту через його непотрібність покупцям.


2 Організація інноваційного процесу на підприємстві


Інноваційний процес можна визначити як процес послідовного перетворення ідеї в товар, що проходить етапи фундаментальних, прикладних досліджень, конструкторських розробок, маркетингу, виробництва, нарешті, збуту, – процес комерціалізації технологій.

Інноваційний процес може бути розглянутий з різних позицій і з різним ступенем деталізації. По-перше, як паралельно-послідовне здійснення науково-дослідної, науково-технічної, інноваційної, виробничої діяльності і маркетингу. По-друге, як тимчасові етапи життєвого циклу нововведення від виникнення ідеї до її розробки і поширення. По-третє, як процес фінансування й інвестування розробки і поширення нового виду продукту або послуги. У цьому випадку він виступає як частку випадку широко розповсюдженого в господарській практиці інвестиційного проекту.

У загальному виді інноваційний процес складається в одержанні і комерціалізації винаходу, нових технологій, видів продуктів і послуг, рішень виробничого, фінансового, адміністративного або іншого характеру й інших результатів інтелектуальної діяльності.

Рой Росвелл, автор статті „Зміна характеру інноваційного процесу”, виявляє кілька поколінь моделей інноваційного процесу.

Лінійний підхід до визначення інноваційного процесу він відносить до 1950-х – середини 1960-х рр., тобто до першого покоління інноваційного процесу, що підштовхується технологіями. Простий лінійно-послідовний процес з упором на роль НДДКР і відношенням до ринку лише як до споживача результатів технічної активності виробництва представлений на рисунку 2.2.





Рисунок 2.2 – Перше покоління інноваційного процесу


Друге покоління інноваційного процесу, за Росвеллом, відноситься до кінця 1960-х – початкові 1970-х рр. Та ж лінійно-послідовна модель, але з упором на важливість ринку, на потребі якого реагують НДДКР (див. рисунок 2.3).





Рисунок 2.3 – Друге покоління інноваційного процесу


Третє покоління: початок 1970-х – середина 1980-х рр. – сполучена модель. У значній мірі комбінація першого і другого поколінь з акцентом на зв’язку технологічних здібностей і можливостей з потребами ринку (див. рисунок 2.4).





Рисунок 2.4 – Третє покоління інноваційного процесу – інтерактивна модель


Четверте покоління: середина 1980-х рр. – дійсний час. Це японська модель передового досвіду. Відрізняється тим, що акцентує увагу на рівнобіжну діяльність інтегрованих груп і зовнішні горизонтальні і вертикальні зв’язки. Головне тут у рівнобіжній діяльності. Одночасна робота над ідеєю декількох груп фахівців, що діють у декількох напрямках. Це прискорює рішення задачі, тому що час реалізації технічної ідеї і перетворення її в готову продукцію в сучасному світі – це дуже важливий аспект.

^ П’яте покоління: сьогодення час – майбутнє. Це модель стратегічних мереж, стратегічна інтеграція і встановлення зв’язків. Її відмінність полягає в тому, що до рівнобіжного процесу додаються нові функції. Це процес ведення НДДКР із використанням систем обчислювальної техніки й інформатики, за допомогою яких установлюються стратегічні зв’язки.

Зародження інноваційної ідеї і можливість використання нових наукових результатів відбуваються на етапі фундаментальних і пошукових досліджень і прикладних досліджень і розробок (див. рисунок 2.5).

Процес створення й освоєння нової техніки починається з фундаментальних досліджень (ФД), спрямованих на одержання нових наукових знань і виявлення найбільш істотних закономірностей. Мета ФД – розкрити нові зв’язки між явищами, пізнати закономірності розвитку природи і суспільства відносно до їхнього конкретного використання. ФД поділяються на теоретичні і пошукові.

Результати теоретичних досліджень виявляються в наукових відкриттях, обґрунтуванні нових понять і представлень, створенні нових теорій. До пошукового відносяться дослідження, задачею яких є відкриття нових принципів створення ідеї і технологій. Завершуються пошукові ФД обґрунтуванням і експериментальною перевіркою нових методів задоволення суспільних потреб. Усі пошукові ФД проводяться як в академічних установах і вузах, так і у великих науково-технічних організаціях промисловості тільки персоналом високої наукової кваліфікації. Пріоритетне значення фундаментальної науки в розвитку інноваційних процесів визначається тим, що вона виступає як генератор ідей, відкриває шляхи в нові області знання.

Наступний етап інноваційного процесу – прикладні науково-дослідні роботи (ПД). Їхнє виконання пов’язане з високою імовірністю одержання негативних результатів. Виникає ризик утрат при вкладенні засобів у проведення прикладних НДР. Коли інвестиції в інновації мають ризиковий характер, вони називаються ризикоінвестиціями.

Етап дослідно-конструкторських і проектно-конструкторських робіт пов’язаний з розробкою нового виду продукції. Він включає: ескізно-технічне проектування, випуск робочої конструкторської документації, виготовлення й випробування дослідних зразків.

Під дослідно-конструкторськими роботами (ДКР) розуміється застосування результатів ПД для створення (або модернізації, удосконалення) зразків нової техніки, матеріалу, технології. ДКР – це завершальна стадія наукових досліджень, своєрідний перехід від лабораторних умов і експериментального виробництва до промислового виробництва.

До ДКР відносяться: розробка визначеної конструкції інженерного об’єкта або технічної системи (конструкторські роботи) та розробка ідей і варіантів нового об’єкта; розробка технологічних процесів, тобто способів об’єднання фізичних, хімічних, технологічних і інших процесів із трудовими в цілісну систему.

У залежності від складності інноваційного проекту (розробки й освоєння нового виду продукції) задачі, розв’язувані на попередньому етапі інноваційної діяльності, можуть бути досить різноманітні. Зокрема, при розробці й освоєнні великих інноваційних проектів здійснюється системна інтеграція результатів НИР, проведених у різний час іншими колективами, налагодження і доробка як окремих підсистем, так і технологій у цілому.




Рисунок 2.5 – Основні етапи інноваційного процесу та фази життєвого циклу продукту (технології)

Виконавцями робіт на попередньому етапі є творчі колективи учених і інженерно-технічних працівників вузів, державних і науково-технічних центрів (НТЦ).

Практична реалізація результатів інноваційної діяльності здійснюється на ринковому етапі, що включає: упровадження на ринок, розширення ринку, зрілість продукту і падіння.

На стадії передсерійного виробництва виконуються дослідні, експериментальні роботи. Експериментальні роботи спрямовані на виготовлення, ремонт і обслуговування спеціального устаткування, необхідного для проведення наукових досліджень і розробок.

Стадії промислового виробництва включають два етапи: власне виробництво нової продукції і її реалізація споживачам. Перший – це безпосереднє суспільне виробництво матеріалізованих досягнень науково-технічних розробок у масштабах, обумовлених запитами споживачів. Другий – доведення нової продукції до споживача.

За виробництвом інновацій випливає їхнє використання кінцевим споживачем з рівнобіжним наданням послуг, забезпечення безаварійної економічної роботи, а також необхідна ліквідація застарілих і створення замість нього нового виробництва.

Уже на початковій стадії процесу керівництво підприємства візьме до уваги криву життєвого циклу виробу, тобто періоди її підйому і зниження, обумовлені впливом ринкової конкуренції.

На відміну від НТП інноваційний процес не закінчується так званим упровадженням, тобто першою появою на ринку нового продукту, послуги або доведенням до проектної потужності нової технології. Цей процес не переривається і після впровадження, тому що в міру поширення (дифузії) нововведення удосконалюється, робиться більш ефективним, здобуває раніше не відомі споживчі властивості. Це відкриває для нього нові області застосування і ринки, а, отже, і нових споживачів.

Таким чином, цей процес спрямований на створення необхідних ринком продуктів, технологій або послуг і здійснюється в тісній єдності зі середовищем: його спрямованість, темпи, мети залежать від соціально-економічного середовища, у якій він функціонує і розвивається.

Сутність дифузійних процесів на різних рівнях виникнення інноваційного середовища визначається рівноважним поширенням нововведень і нововведень у ділових циклах науково-технічної, виробничої й організаційно-економічної діяльності, включаючи і сферу надання послуг. У кінцевому рахунку дифузійні процеси дають можливість зайняти домінуюче положення новому технологічному укладові в суспільному виробництві. При цьому відбувається структурна перебудова економіки. Коли більшість технологічних ланцюгів виробництва продукції і надання послуг обновляються, ділові цикли розвиваються в новому напрямку під впливом змін у системі цінностей.


3 Основні етапи проведення науково-дослідних робіт


Наукові дослідження поділяються на фундаментальні, пошукові і прикладні (див. таблицю 2.1).

Фундаментальні і розшукові роботи в життєвий цикл виробу, як правило, не включаються. Однак на їхній основі здійснюється генерація ідей, що можуть трансформуватися в проекти НДДКР.


Таблиця 2.1 – Види науково-дослідних робіт


Види досліджень

Результати досліджень

Фундаментальні науково-дослідні роботи

Розширення теоретичних знань. Отримання нових наукових даних про процеси, явища, закономірності, що існують у досліджуваній області; наукові основи, методи та принципи дослідження

Пошукові науково-дослідні роботи

Збільшення обсягу знань для більш глибокого розуміння предмету, що вивчається. Розробка прогнозів розвитку науки та техніки; відкриття шляхів застосування нових явищ і закономірностей

Прикладні науково-дослідні роботи

Вирішення конкретних наукових проблем для створення нових виробів. Отримання рекомендацій, інструкцій, розрахунково-технічних матеріалів, методик. Визначення можливості проведення ДКР за тематикою НДР


Прикладні НДР є однієї зі стадій життєвого циклу виробу. Їхня задача – дати відповідь на питання: чи можливо створення нового виду продукції і з якими характеристиками? Порядок проведення НДР регламентується ДСТ 15.101-80. Конкретний склад етапів і характер виконуваних у їхніх рамках робіт визначаються специфікою НДР.

Рекомендуються наступні основні етапи НДР:

- розробка технічного завдання (ТЗ) на НДР;

- вибір напрямків дослідження;

- теоретичні й експериментальні дослідження;

- узагальнення й оцінка результатів досліджень.

Приблизний перелік робіт на етапах НДР приведений у таблиці 2.2.


Таблиця 2.2 – Етапи НДР і склад робіт на них


Етапи НДР

Склад робіт

1

2

Розробка технічного завдання на НДР

Наукове прогнозування.

Аналіз результатів фундаментальних і пошукових досліджень.

Вивчення патентної документації.

Урахування потреб замовників

Вибір напрямку дослідження

Збір та вивчення науково-технічної інформації.

Складання аналітичного огляду.

Проведення патентних досліджень.

Формулювання можливих напрямів вирішення задач, що встановлені у технічному завданні до НДР, і їх порівняльна оцінка.

Вибір та обґрунтування напрямку дослідження, що було обрано, й способів вирішення задач.

Зіставлення очікуваних показників нової продукції після впровадження результатів НДР з існуючими показниками виробів-аналогів.

Оцінка орієнтованої економічної ефективності нової продукції.

Розробка загальної методики проведення досліджень складання проміжного звіту


Продовження таблиці 2.2


1

2

Теоретичні й експериментальні дослідження

Розробка робочих гіпотез, побудова моделей об’єкту досліджень, обґрунтування припущень.

Виявлення необхідності проведення експериментів для підтвердження окремих положень теоретичних досліджень або для отримання конкретних значень параметрів, що необхідні для проведення розрахунків.

Розробка методики експериментальних досліджень, підготовка моделей (макетів, експериментальних зразків), а також випробування обладнання.

Проведення експериментів, обробка отриманих даних.

Зіставлення результатів експерименту з теоретичними дослідженнями.

Коригування теоретичних моделей об’єкту.

Проведення (при необхідності) додаткових експериментів. Проведення техніко-економічних досліджень.

Складання проміжного звіту

Узагальнення й оцінка результатів дослідження

Узагальнення результатів попередніх етапів роботи.

Оцінка повноти рішення задач.

Розробка рекомендацій щодо подальших досліджень і проведення ДКР.

Розробка проекту технічного завдання на ДКР.

Складання підсумкового звіту.

Приймання НДР комісією


Прикладні дослідження визначають напрям прикладного застосування знань, здобутих у процесі фундаментальних досліджень. Їх результатом є нові технології, нові матеріали, нові системи. Ці дослідження також потребують значних інвестицій, є ризикованими і виконуються, як правило, на конкурсній основі галузевими науково-дослідними інститутами чи вузами на замовлення держави або за рахунок великих промислових компаній, акціонерних товариств, інноваційних фондів тощо.


4 Основні етапи проведення дослідно-конструкторських розробок та фактори, що визначають витрати на ці розробки


Після завершення прикладних НДР за умови позитивних результатів економічного аналізу, що задовольняє фірму з погляду її цілей, ресурсів і ринкових умов, приступають до виконання дослідно-конструкторських робіт (ДКР).

ДКР – ключовий етап в інноваційному процесі. Тут відбувається матеріалізація результатів попередніх етапів у новий продукт.

Основна задача ДКР – створення комплекту конструкторської документації, придатної для серійного виробництва продукту. З метою відпрацьовування документації і перевірки відповідності результатів ДКР вимогам технічного завдання в досвідченому виробництві виготовляється і випробується в заводських і натурних умовах досвідчений зразок.

ДКР представляє в інформаційному змісті поле складних взаємодій різних областей знання: природничих наук, математики, економіки, організації виробництва, керування колективом розроблювачів тощо. Ключовою задачею техніко-економічного проектування в складі ДКР є забезпечення ефективності нового виробу і, отже, його конкурентноздатності на ринку. У цьому зв'язку особливого значення набуває конструювання інтегрального показника якості й інтегрального економічного показника виробу.

У керуванні ефективністю розробки, крім забезпечення її власне техніко-економічних показників, що вирішує значення має скорочення часу на НДДКР і вибір моменту висування нового товару на ринок.

Основні етапи проведення дослідно-конструкторських робіт – це застосування результатів прикладних досліджень для створення (модернізації, удосконалення) зразків нової техніки, матеріалу, технології. Метою ДКР є створення (модернізація) зразків нових виробів, що можуть бути передані після відповідних іспитів у серійне виробництво або безпосередньо споживачу.

Основні етапи ДКР (за ДСТ 15.001-73):

- розробка ТЗ на ДКР;

- технічна пропозиція;

- ескізне проектування;

- технічне проектування;

- розробка робочої документації для виготовлення й іспитів дослідного зразка;

- попередні іспити дослідного зразка;

- державні (відомчі) іспити дослідного зразка;

- відпрацьовування документації за результатами іспитів.

Приблизний перелік робіт на етапах ДКР відбитий у таблиці 2.3.

На цій стадії виробляється остаточна перевірка результатів теоретичних досліджень, розробляється відповідна технічна документація, виготовляються і випробуються зразки нових виробів. Імовірність одержання бажаних результатів підвищується від НДР до ДКР. Приблизно 85-90% НДР дають результати, придатні для подальшого практичного використання; на стадії ДКР 95-97% робіт закінчуються позитивно.

Програми ДКР часто здійснюються в такій послідовності.

На першому етапі задається чи встановлюється технічне завдання. Після цього за допомогою всіляких наукових знань з’ясовується характер виниклих проблем, задумуються, проводяться й аналізуються основні експерименти, що повинні довести реальну досяжність потрібних результатів. Потім винахідник виробляє одне чи кілька конструктивних рішень, за допомогою яких теоретично можна досягти поставленої мети.

^ Другий етап – це аналіз конструктивних рішень з метою визначення характерних рис підсистем, складних елементів і матеріалів конструкцій. Базисне конструктивне рішення носить лише якісний і схематичний характер, воно вимагає теоретичного розвитку, аналізу і практичної перевірки, у ході яких переборюються різні ступені невизначеності і ризику, перш ніж буде знайдене принаймні одне ясне рішення для кожної проблеми. На цьому етапі значна увага звертається на можливі рівні собівартості й експлуатаційні характеристики розроблювального виробу і на кількість необхідного для розробки часу. Так формується попередній проект; у результаті подальшого аналізу й експериментування з’являється робочий прототип виробу.


Таблиця 2.3 – Приблизний перелік робіт на етапах ДКР


Етапи ДКР

Основні задачі та склад робіт

Розробка технічного завдання на ДКР

Складання проекту ТЗ замовником.

Пророблення проекту ТЗ виконавцем.

Встановлення переліку контрагентів і погодження з ними окремих ТЗ.

Узгодження й затвердження ТЗ

Технічна пропозиція (є підставою для

коригування ТЗ і

виконання ескізного проекту)

Виявлення додаткових або уточнених вимог до виробу, технічним характеристикам і показникам якості, що не можуть бути зазначені в ТЗ: пророблення результатів НДР; пророблення результатів прогнозування; вивчення науково-технічної інформації; попередні розрахунки й уточнення вимог ТЗ

Ескізне проектування (служить підставою для технічного

проектування)

Розробка принципових технічних рішень:

- виконання робіт по етапу технічної пропозиції, якщо цей етап не проводиться;

- вибір елементної бази розробки;

- вибір основних технічних рішень;

- розробка структурних і функціональних схем виробу;

- вибір основних конструктивних елементів;

- метрологічна експертиза проекту;

- розроблення та випробування макетів

Технічне

проектування

Кінцевий вибір технічних рішень щодо виробу у цілому та його складових частин:

- розроблення принципових електричних, кінематичних, гідравлічних і інших схем;

- уточнення основних параметрів виробу;

- проведення конструктивного компонування виробу та видача даних для його розміщення на об’єкті;

- розроблення проектів ТУ на поставку та виготовлення виробу;

- випробування макетів основних приладів виробу в натуральних умовах

Розроблення робочої документації для виготовлення та випробування дослідного

зразка

Формування комплекту конструкторських документів:

- розроблення повного комплекту робочої документації;

- узгодження її з замовником і заводом-виробником серійної продукції;

- перевірка конструкторської документації на уніфікацію та стандартизацію;

- виготовлення в дослідному виробництві дослідного зразка;

- налагодження та комплексне регулювання дослідного зразка

Попередні

випробування

Перевірка відповідності дослідного зразка вимогам ТЗ й визначення можливості його пред’явлення на державні (відомчі) випробування:

- стендові випробування;

- попередні випробування на об’єкті;

- випробування на надійність

Державні (відомчі) випробування

Оцінка відповідності вимогам ТЗ і можливості організації серійного виробництва

Оброблення документації за результатами випробувань

Внесення необхідних уточнень і змін до документації.

Присвоєння документації літери „О1”.

Передача документації заводу-виробнику


^ Третій етап – детальне конструювання, що передбачає вироблення рекомендацій із закупівлі матеріалів, по конструкції основних вузлів і зборці досвідченого зразка. Детальний проект іноді починають складати паралельно з попереднім, але тоді в роботу приходиться постійно вносити виправлення в міру розробки попереднього проекту. Після остаточного прийняття проекту пропоновані удосконалення, якщо вони затримують його здійснення, найчастіше відхиляються.

Нарешті, на четвертому етапі проводяться іспити дослідного зразка, його модифікація з метою усунення дефектів і знову іспити. У добрій нагоді його характеристики зрештою досягають прийнятного рівня.

^ Межа між науковим дослідженням і дослідно-конструкторською розробкою нерідко є дуже неясною. Різниця між ними полягає головним чином у напрямку роботи, у ступені невизначеності кінцевих результатів, закладеної в даній проблемі, і в очікуваній тривалості часу, протягом якого виконувана робота не буде давати видимого ефекту. Дослідження в більшому ступені спрямовані на пошуки нових знань (а не можливостей робити той чи інший продукт), вони пов’язані з більшою невизначеністю кінцевого результату, і період їхнього завершення триваліше, ніж у розробок.

До факторів, що визначають розмір витрат на дослідно-конструкторські розробки, слід віднести наступні.

По-перше, розмір і складність створюваного виробу. Для конструювання великого виробу з великим числом деталей потрібно більше ресурсів, тому що приходиться складати більше креслень, додавати більше зусиль для аналізу проекту і проводити більшу кількість іспитів. Крім цього, при тій самій кількості деталей вартість розробки виробу має пряме відношення до взаємозалежності між цими деталями. Якщо така взаємозалежність велика, зміни в одній деталі вимагають переконструювання й інших частин виробу. Таким чином, великі зміни в конструкції виробу можуть коштувати великих коштів.

Другий фактор – це величина зрушення в характеристиці виробу, до досягнення якого спрямована програма. Більш великі зрушення, як правило, вимагають більш високих витрат, тому що для цього необхідно виконати спеціальне конструювання більшого числа деталей, доводиться робити більше помилок і переробляти більшу кількість операцій. Звичайно в тих випадках, коли прагнуть до більш значних результатів, програму супроводжує велика невизначеність: у крайніх випадках може навіть виявитися скрутним виділити найважливіші з числа технічних проблем, що коштують. Доводиться платити витрати для зменшення цієї невизначеності; програма, якщо її виконання взагалі можливо, виявляється більш дорогої, чим у тому випадку, якби вона ставила метою досягнення більш скромних результатів у розвитку даної галузі техніки.

Третій фактор – тривалість періоду розробки. Деякі економісти думають, що існує функціональна залежність між розрахунковою тривалістю розробок і загальною кількістю ресурсів, затрачуваних на їхнє здійснення. Основний їхній висновок полягає в тому, що тривалість розробок можна скоротити тільки шляхом збільшення їхньої загальної вартості.

При прискореному графіку виконання програми ДКР доводиться більше задач вирішувати не послідовно, а одночасно, при цьому губиться важлива перевага послідовного шляху, що полягає в тому, що рішення кожної задачі приводить до знань, корисним для виконання інших задач; збільшується число неправильних шляхів і негідних рішень. До того ж при системі одночасних розробок загальні витрати робочого часу більше, ніж при послідовному виконанні. Ці явища зводять нанівець можливий ефект від зменшення обсягу марної роботи і деяких накладних витрат у результаті прискореного здійснення програми.

Четвертим фактором є досягнення фундаментальних наук у розроблювальній галузі, а також наявність і характер необхідних деталей і матеріалів. Створення визначеного виробу виявляється набагато легшим і дешевшим у випадку розширення фундаментальних знань, що дозволяють краще передбачати особливості охоплюваних розробками явищ. Подібні ж результати дає удосконалювання іспитового устаткування (а також такі зміни, як більш широке застосування в конструкторській справі електронно-обчислювальних машин). Крім того розробки полегшуються завдяки удосконаленню деталей і матеріалів, причому найчастіше особливо важливе значення має поліпшення властивостей матеріалів.

П’ятий фактор – застосовувана стратегії в галузі розробок. Вона являє собою сукупність принципів прийняття рішень при розподілі ресурсів у ході здійснення програми. Стратегії розробок приділялася величезна увага, особливо в програмах розвитку військової авіації. Нерідко затверджують, що для досягнення значного прогресу в заданій галузі правильна стратегія повинна скоріше ґрунтуватися на гнучкості програм і прагненні до радикального поповнення наявних знань, ніж форсувати розробки в попередньо заданому напрямку.


5 Процес комерціалізації та зміст його основних етапів


Виробництво (комерціалізація нововведення) є етапом впровадження у виробництво нового продукту, розроблення програми маркетингу і просування новинки на ринок. Інвестиції на цьому етапі ризиковані, але їх повністю бере на себе суб’єкт господарювання, акумулюючи для цього кошти у спеціальних фондах і використовуючи позиковий капітал (банківські кредити).

^ Цей етап охоплює кілька стадій:

- дослідження ринку: вивчають готовність ринку до сприйняття нововведення; якщо новий продукт ще не відомий ринку, оцінюють можливість формування нових споживчих потреб, які він може задовольняти; визначають форму просування новинки на ринок, можливість її модифікації для окремих його сегментів;

- конструювання: формують дизайн новинки з дотриманням естетичних, ергономічних, функціональних вимог та з урахуванням преференцій споживачів вибраного сегмента ринку (сучасність, комфортність, вишуканість, компактність, цінові характеристики тощо); розробляють маркетингові заходи для просування товару на ринок;

- ринкове планування: визначають обсяги попиту на новий товар, його асортиментний ряд, можливі ринки збуту; оцінюють витрати на виготовлення і прогнозують майбутні доходи від продажу;

- дослідне виробництво: налагоджують і відпрацьовують технологічний процес; складають кошторис витрат;

- ринкове випробування: здійснюють рекламну кампанію до появи товару на ринку; визначають прогнозну ціну; випускають пробну партію товару, оцінюють попит на неї; за необхідності вносять зміни у тактику маркетингу чи дизайн товару;

- комерційне виробництво: формують портфель замовлень на виготовлення партій товару; укладають угоди з постачальниками; розробляють логістичні схеми; вибирають канали збуту; проектують і створюють систему управління виробництвом; виготовляють і реалізують продукцію у запланованих обсягах; відпрацьовують систему управління якістю; вдосконалюють політику ціноутворення і методи стимулювання збуту.

Етап комерціалізації нововведення є завершальним в інноваційному процесі. Однак новий продукт не завжди залишається власністю підприємства, яке його створило. Право на виготовлення нового продукту можуть отримати й інші підприємства, придбавши відповідну ліцензію. Відбувається дифузія нововведення – процес його поширення для використання у нових місцях, сферах чи умовах.

Інвестування у придбання нововведень є найменш ризикованими, тому багато фірм включаються в інноваційний процес саме на цій стадії. Найтиповішими щодо дифузій є технологічні нововведення, оскільки їм притаманна найбільша інваріантність.

Інваріантність нововведення – здатність нововведення зберігати незмінними якісні та кількісні характеристики, попри перетворення та зміни у зовнішньому середовищі, що дає змогу використовувати продукт тривалий час і в різних сферах.

Прикладом інваріантності базового нововведення є штучне волокно нейлон, винайдене працівниками фірми Dupon. Спершу його використовували лише для виготовлення парашутів, потім – у трикотажній (панчохи) та легкій промисловості (нейлонові сорочки, плащі, куртки із наповнювачем тощо); відтак воно знайшло застосування в галузі автомобільної промисловості як корд для автомобільних шин.

Широка інваріантність характерна для результатів наукових досліджень у межах космічних програм. Особливо значною була віддача від космічних розробок у США. Зокрема, програма «Аполлон» дала змогу Сполученим Штатам посісти перше місце у світі з виробництва комп’ютерів. Методи автоматичної перевірки, розроблені для ракети-носія «Сатурн», застосовують для оцінювання рівня забруднення атмосфери автомобільними викидами і сортування поштових відправлень.

^ Багато фірм, використовуючи прототип як базове нововведення, суттєво удосконалюють його, економлячи значні кошти на пошукових та прикладних дослідженнях. Таку стратегію обрали свого часу японські фірми. Масово закуповуючи ліцензії, вони зуміли вирватися вперед у багатьох високотехнологічних галузях. Зокрема, придбавши у Радянського Союзу ліцензію на конверторний спосіб виплавки сталі, Японія нині використовує його на більшості підприємств, економлячи на енергоспоживанні.

Отже, організації, стаючи учасниками інноваційного процесу на певному його етапі, зіставляють вигоди, які вони можуть отримати, і витрати. При цьому слід обміркувати, які джерела фінансування використовувати і на яких умовах.

Завершальним етапом і результатом інноваційного процесу є створення певного конкурентоспроможного продукту. Проте конкурентоспроможність залежить від ступеня новизни ідеї, взятої за основу нового продукту чи технології. Якщо ідея принципово нова, то велика імовірність тривалого життя новинки. Вона швидко поширюється і приносить суттєву комерційну вигоду інноваторам і суспільству загалом. Іншими словами, економічне зростання зумовлене інноваційним розвитком, основою якого є створення наукомістких продуктів.

Тестові завдання до теми 2


^ 1 Життєвий цикл інновації являє собою:

а) визначений період часу, протягом якого інновація володіє активною життєвою силою і приносить продуценту (виробнику) і/ чи продавцю прибуток або іншу реальну вигоду

б) визначений період часу, протягом якого потреби й установки людей змінюються, у міру того як вони переходять від одного етапу життя до іншого

в) початок, рух уперед, припинення руху, тобто кінець

г) сукупність взаємозалежних явищ, процесів, робіт, що утворять закінчене коло розвитку протягом якого-небудь проміжку часу

^ 2 Концепція життєвого циклу інновації має важливе значення при плануванні виробництва інновацій і при організації інноваційного процесу, що полягає у:

а) змушенні керівника суб’єкта, що хазяює, і його маркетингової службиу аналізувати господарську діяльність як з позиції дійсного часу, так і з погляду перспектив її розвитку, тобто з позиції майбутнього часу

б) складанні календарних планів-графіків виконання робіт і контролюванні їх виконання; вивченні економічних, організаційно-управлінських, соціально-психологічних факторів, що впливають на здатність фірми здійснювати інноваційну діяльність; розробленні ефективних форм організації інноваційної діяльності

в) визначенні джерел надходження коштів, укладання відповідних угод з інвесторами та постачальниками матеріально-технічних ресурсів на прийнятних для усіх сторін умовах

^ 3 Стадія стабілізації ринку означає:

а) ріст обсягу продажів продукту на ринку

б) упровадження нового продукту в господарську діяльність покупця

в) ринок уже насичений даним продуктом

^ 4 Стадія виходу на ринок показує

а) продуцент нового продукту організує інноваційний процес, тобто проводить роботу з інновації, пошуку ідеї, техніко-економічному обґрунтуванню і створенню нового продукту

б) ріст обсягу продажів продукту на ринку

в) ринок же насичений даним продуктом

г) упровадження нового продукту в господарську діяльність покупця

^ 5 Стадія розвитку ринку пов’язана:

а) з ростом обсягу продажів продукту на ринку

б) з упровадженням нового продукту в господарську діяльність покупця

в) зі спадом збуту продукту

^ 6 Інноваційний процес можна визначити як:

а) складання календарних планів-графіків виконання робіт і контролюванні їх виконання; вивченні економічних, організаційно-управлінських, соціально-психологічних факторів, що впливають на здатність фірми здійснювати інноваційну діяльність; розробленні ефективних форм організації інноваційної діяльності

б) визначення джерел надходження коштів, укладання відповідних угод з інвесторами та постачальниками матеріально-технічних ресурсів на прийнятних для усіх сторін умовах

в) сукупність взаємозалежних явищ, процесів, робіт, що утворять закінчене коло розвитку протягом якого-небудь проміжку часу

г) процес послідовного перетворення ідеї в товар, що проходить етапи фундаментальних, прикладних досліджень, конструкторських розробок, маркетингу, виробництва, нарешті, збуту, – процес комерціалізації технологій

^ 7 Мета фундаментальних досліджень:

а) складання календарних планів-графіків виконання робіт і контролюванні їх виконання; вивченні економічних, організаційно-управлінських, соціально-психологічних факторів, що впливають на здатність фірми здійснювати інноваційну діяльність; розробленні ефективних форм організації інноваційної діяльності

б) розкриття нових зв’язків між явищами, пізнати закономірності розвитку природи і суспільства відносно до їхнього конкретного використання

в) визначення джерел надходження коштів, укладання відповідних угод з інвесторами та постачальниками матеріально-технічних ресурсів на прийнятних для усіх сторін умовах

^ 8 Прикладні науково-дослідні роботи пов’язані:

а) з розкриттям нових зв’язків між явищами, пізнати закономірності розвитку природи і суспільства відносно до їхнього конкретного використання

б) з високою імовірністю одержання негативних результатів, оскільки виникає ризик утрат при вкладенні засобів у проведення прикладних НДР

в) з визначенням джерел надходження коштів, укладання відповідних угод з інвесторами та постачальниками матеріально-технічних ресурсів на прийнятних для усіх сторін умовах

^ 9 Під дослідно-конструкторськими роботами (ДКР) розуміється:

а) розкриття нових зв’язків між явищами, пізнати закономірності розвитку природи і суспільства відносно до їхнього конкретного використання

б) застосування результатів ПД для створення (або модернізації, удосконалення) зразків нової техніки, матеріалу, технології

в) розробка нового виду продукції

^ 10 Сутність дифузійних процесів на різних рівнях виникнення інноваційного середовища визначається:

а) застосуванням результатів ПД для створення (або модернізації, удосконалення) зразків нової техніки, матеріалу, технології

б) рівноважним поширенням нововведень і нововведень у ділових циклах науково-технічної, виробничої й організаційно-економічної діяльності, включаючи і сферу надання послуг

в) розробкою нового виду продукції

г) власним виробництвом нової продукції і її реалізація споживачам

^ 11 Фундаментальні науково-дослідні роботи – це:

а) збільшення обсягу знань для більш глибокого розуміння предмету, що вивчається. Розробка прогнозів розвитку науки та техніки; відкриття шляхів застосування нових явищ і закономірностей

б) вирішення конкретних наукових проблем для створення нових виробів. Отримання рекомендацій, інструкцій, розрахунково-технічних матеріалів, методик. Визначення можливості проведення ДКР за тематикою НДР

в) розширення теоретичних знань. Отримання нових наукових даних про процеси, явища, закономірності, що існують у досліджуваній області; наукові основи, методи та принципи дослідження

^ 12 Прикладні науково-дослідні роботи – це:

а) збільшення обсягу знань для більш глибокого розуміння предмету, що вивчається. Розробка прогнозів розвитку науки та техніки; відкриття шляхів застосування нових явищ і закономірностей

б) вирішення конкретних наукових проблем для створення нових виробів. Отримання рекомендацій, інструкцій, розрахунково-технічних матеріалів, методик. Визначення можливості проведення ДКР за тематикою НДР

в) розширення теоретичних знань. Отримання нових наукових даних про процеси, явища, закономірності, що існують у досліджуваній області; наукові основи, методи та принципи дослідження

^ 13 Пошукові науково-дослідні роботи – це:

а) збільшення обсягу знань для більш глибокого розуміння предмету, що вивчається. Розробка прогнозів розвитку науки та техніки; відкриття шляхів застосування нових явищ і закономірностей

б) вирішення конкретних наукових проблем для створення нових виробів. Отримання рекомендацій, інструкцій, розрахунково-технічних матеріалів, методик. Визначення можливості проведення ДКР за тематикою НДР

в) розширення теоретичних знань. Отримання нових наукових даних про процеси, явища, закономірності, що існують у досліджуваній області; наукові основи, методи та принципи дослідження

^ 14 До факторів, що визначають розмір витрат на дослідно-конструкторські розробки, відносяться:

а) розмір і складність створюваного виробу

б) величина зрушення в характеристиці виробу

в) тривалість періоду розробки досягнення фундаментальних наук у розроблювальній галузі, а також наявність і характер необхідних деталей і матеріалів

г) розмір і складність створюваного виробу, величина зрушення в характеристиці виробу, тривалість періоду розробки досягнення фундаментальних наук у розроблювальній галузі, а також наявність і характер необхідних деталей і матеріалів, застосовувана стратегії в галузі розробок

15 Ринкове планування: визначення обсягів попиту на новий товар, його асортиментного ряду, можливих ринків збуту; оцінювання витрат на виготовлення і прогнозування майбутніх доходів від продажу є стадією:

а) наукових досліджень

б) виробництва (комерціалізації нововведення)

в) дослідно-конструкторських розробок


Література

Закони: 1 - 3

Основна: 2, 3, 5, 6

Додаткова: 2 – 13, 30

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Похожие:

Навчальний посібник з дисципліни \" економіка І організація інноваційної діяльності \" для студентів спеціальності „Економіка підприємства\" iconНавчальний посібник з дисципліни " економіка І організація інноваційної діяльності " для студентів спеціальності „Економіка підприємства"
Рекомендовано до друку вченою радою Української державної академії залізничного транспорту (протокол №. від року)
Навчальний посібник з дисципліни \" економіка І організація інноваційної діяльності \" для студентів спеціальності „Економіка підприємства\" iconМетодичні вказівки до контрольної роботи з дисципліни „Економіка І організація інноваційної діяльності. Х.: Укрдазт, 2004. 28 с
Навчально-методичного забезпечення дисципліни Економіка і організація інноваційної діяльності
Навчальний посібник з дисципліни \" економіка І організація інноваційної діяльності \" для студентів спеціальності „Економіка підприємства\" iconПрограма курсу І завдання до самостійної роботи з дисципліни " потенціал І розвиток підприємства" для студентів спеціальності „Економіка підприємства"
Програму та завдання розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри “Економіка, організація і управління підприємством”...
Навчальний посібник з дисципліни \" економіка І організація інноваційної діяльності \" для студентів спеціальності „Економіка підприємства\" iconКонспект лекцій з дисципліни " потенціал І розвиток підприємства" для студентів спеціальності „Економіка підприємства"
Конспект лекцій розглянутий та рекомендований до друку на засіданні кафедри “Економіка, організація і управління підприємством” вересня...
Навчальний посібник з дисципліни \" економіка І організація інноваційної діяльності \" для студентів спеціальності „Економіка підприємства\" iconКонспект лекцій з дисципліни " потенціал І розвиток підприємства" для студентів спеціальності „Економіка підприємства"
Конспект лекцій розглянутий та рекомендований до друку на засіданні кафедри “Економіка, організація і управління підприємством” вересня...
Навчальний посібник з дисципліни \" економіка І організація інноваційної діяльності \" для студентів спеціальності „Економіка підприємства\" iconКонспект лекцій з дисципліни " потенціал І розвиток підприємства" для студентів спеціальності „Економіка підприємства"
Конспект лекцій розглянутий та рекомендований до друку на засіданні кафедри “Економіка, організація і управління підприємством” вересня...
Навчальний посібник з дисципліни \" економіка І організація інноваційної діяльності \" для студентів спеціальності „Економіка підприємства\" iconМетодичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни " потенціал І розвиток підприємства" для студентів спеціальності „Економіка підприємства"
Методичні вказівки розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри “Економіка, організація і управління підприємством”...
Навчальний посібник з дисципліни \" економіка І організація інноваційної діяльності \" для студентів спеціальності „Економіка підприємства\" iconМетодичні вказівки до контрольної роботи з дісципліни " Економіка І організація інноваційної діяльності" для студентів напрямку
Методичні вказівки розглянуті та рекомендовані до друку на засіданні кафедри «Економіка, організація і управління підприємством»...
Навчальний посібник з дисципліни \" економіка І організація інноваційної діяльності \" для студентів спеціальності „Економіка підприємства\" iconМетодичні вказівки до контрольної роботи з дісципліни " Економіка І організація інноваційної діяльності" для студентів напрямку
Методичні вказівки розглянуті та рекомендовані до друку на засіданні кафедри «Економіка, організація і управління підприємством»...
Навчальний посібник з дисципліни \" економіка І організація інноваційної діяльності \" для студентів спеціальності „Економіка підприємства\" iconПротокол №1 Рекомендуються для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" спеціальності "Економіка підприємства" всіх форм навчання
Методичні вказівки розглянуті та рекомендовані до друку на засіданні кафедри “Економіка, організація і управління підприємством”...
Навчальний посібник з дисципліни \" економіка І організація інноваційної діяльності \" для студентів спеціальності „Економіка підприємства\" iconМетодичні вказівки до підготовки І проведення комплексного державного іспиту за фахом „Економіка підприємства
Економіка підприємства” (для студентів 4 курсу денної форми навчання бакалаврів за напрямом 050100 „Економіка І підприємництво”,...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы