По довгих же часах сіли слов\

По довгих же часах сіли слов'яни по Дунаєві, де єсть нині Угорська земля і Болгарська. Од тих слов'ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми [од того], де сіли, на котрому місці


НазваниеПо довгих же часах сіли слов'яни по Дунаєві, де єсть нині Угорська земля і Болгарська. Од тих слов'ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми [од того], де сіли, на котрому місці
Размер7.82 Kb.
ТипДокументы

...По довгих же часах сіли слов'яни по Дунаєві, де єсть нині Угорська земля і Болгарська. Од тих слов'ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми - [од того], де сіли, на котрому місці. Ті, що, прийшовши, сіли по річці на ймення Морава, і прозвалися моравами, а другі чехами назвалися. А се - ті самі слов'яни: білі хорвати, серби і хорутани. Коли ж волохи найшли на слов'ян на дунайських, і осіли між них, і чинили їм насильство, то слов'яни ті, прийшовши, сіли на Віслі і прозвалися ляхами. А від тих ляхів [пішли одні, що] прозвалися полянами, другі ляхи [прозвалися] лютичами, інші - мозавшанами, ще інші - поморянами.


Так само й ті ж слов'яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші -деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип'яттю і Двіною і називалися дреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами - од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота; од сеї [річки] вони прозвалися полочанами. Слов'яни ж, [що] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем - [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами.


І так розійшовся слов'янський народ, а від його [імені] й дістали [свою] назву слов'янські письмена.


Коли ж поляни жили особно по горах сих [київських], то була тут путь із Варягів у Греки, а із Греків [у Варяги]:

по Дніпру, а у верхів'ї Дніпра - волок до [ріки] Ловоті, а по Ловоті [можна] увійти в Ільмень, озеро велике. Із цього ж озера витікає Волхов і впадає в озеро Нево, а устя того озера входить у море Варязьке. І по тому морю [можна] дійти до самого Риму, а од Риму прийти по тому ж морю до Цесарограда, а від Цесарограда прийти в Понт-море, у яке впадає Дніпро-ріка. Дніпро ж витікає з Оковського лісу і плине на південь, а Двіна із того самого лісу вибігає і йде на північ, і входить у море Варязьке. Із того ж лісу витікає Волга на схід і вливається сімдесятьма гирлами в море Хвалійське. Тому-то із Русі можна йти по Волзі в Болгари і в Хваліси, і на схід дійти в уділ Симів, а по Двіні - у Варяги, а з Варягів - і до Риму, од Риму ж - і до племені Хамового. А Дніпро впадає в Понтійське море трьома гирлами; море це зовуть Руським. ...


...Поляни, що жили особно, як ото ми сказали, були з роду слов'янського і назвалися полянами, а деревляни теж [пішли] від слов'ян і назвалися древлянами. Радимичі ж і витячі [походять] од ляхів. Бо було в ляхів два брати [один] Радим, а другий Вятко. І, прийшовши, сіли вони: Радим на [ріці] Сожу, [од якого] й прозвалися радимичі, а Вятко сів своїм родом на Оці, од нього прозвалися вятичі. І жили в мирі поляни, і древляни, і сіверяни, і радимичі, і вятичі, і хорвати. Дуліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі [й] тиверці сиділи по [другому] Бугу і по Дніпру; сиділи вони також поблизу Дунаю. І було множество їх, бо сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть городи їх і до сьогодні. Через те називали їх греки "Велика Скіфія".


[Усі племена] мали ж свої обичаї, і закони предків своїх, і заповіти, кожне - свій норов. Так, поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивість до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали. І весільний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили [її] ввечері; а на завтра приносили [для її родини те], що за неї дадуть. А деревляни жили подібно до звірів, жили по-скотськи: і вбивали вони один одного, [і] їли все нечисте, і весіль у них не було, а умикали вони дівчат коло води. А радимичі, і вятичі, і сіверяни один обичай мали: жили вони в лісі, як ото всякий звір, їли все нечисте, і срамослів'я [було] в них перед батьками і

перед невістками. І сходилися вони на ігрища, на пляси і на всякі бісівські пісні, і тут умикали жінок собі, з якою ото хто умовився. Мали ж вони по дві і по три жони. А коли хто вмирав - чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали [його]. А після цього, зібравши кості, вкладали [їх] у невеликий посуд і ставили на придорожньому стовпі, як [це] роблять вятичі й нині. Сей же обичай держали і кривичі, й інші погани, не відаючи закону Божого, бо творили вони самі собі закон.


Говорить Георгій [Амартол] у літопису, що "кожному народові [дано] закон. В одних є писаний, а в других - звичай, який ті, що не мають [писаного] закону, вважають отчим законом".


Літопис руський: За Іпатським списком.


Антон Процюк

Похожие:

По довгих же часах сіли слов\По довгих же часах сіли слов'яни по Дунаєві, де єсть нині Угорська земля і Болгарська. Од тих слов'ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми [од того], де сіли, на котрому місці
Коли ж волохи найшли на слов'ян на дунайських, І осіли між них, І чинили їм насильство, то слов'яни ті, прийшовши, сіли на Віслі...
По довгих же часах сіли слов\Москалі – не «рускіє» І не слов’яни Львів-2009
«братами» українців, тим більше «старшими»; що вони не мають нічого спільного зі слов’янськими народами та, зокрема, привласнили...
По довгих же часах сіли слов\Данило ігумен житіє І ходіння данила, руської землі ігумена
Галілейську І святі місця коло святого града Єрусалима, які й Христос, Бог наш, сходив своїми ногами І великі чуда сотворив у місцях...
По довгих же часах сіли слов\Перечислим основные языковые средства связи частей текста
Повторы лексического характера (повтор ключевых слов, наличие однокоренных слов, наличие слов, по-разному обозначающих одно понятие,...
По довгих же часах сіли слов\Блядь …- тільки зміг виронити
Тт з повним магазином І фотоапарат, де на фотографіях вони все-ще були щасливі, все-ще були разом, все-ще чекали свого первістка,...
По довгих же часах сіли слов\У складі вел. Кн. Литовського та боротьба за укр. Землі з польщею
Трипільці (Енеоліт) → Бронзовий вік → Ранній залізний вік: Кімерійці → скіфи → Велика Скіфія (Атей) → Мала скіфія → Сармати → Грецька...
По довгих же часах сіли слов\Тройки Слов: Ассоциации
Инструкция: Вам предлагаются тройки слов, к которым необходимо подобрать еще одно слово так, чтобы оно сочеталось с каждым из трех...
По довгих же часах сіли слов\Лекция №1 Общее понятие о лексикологии. Слово как основная единица лексики. Типы лексического значения слова. Лексика как система. Структурно-системные объединения слов
Лексика – совокупность всех слов того или иного национального языка, того или иного писателя, произведения, etc
По довгих же часах сіли слов\Єдність слов’ян у єдиній європі або євроінтеграція шлях до слов’янського союзу
Росії не передбачають рівного, суверенного союзу. І тому більшість слов’ян обрала інший шлях єднання: вільний, рівноправний, такий,...
По довгих же часах сіли слов\В украинском языке можно найти много слов германского происхождения, слов, общих для украинского и немецкого языков, а также слов, сходных с немецкими. Знание этих слов помогает при изучении немецкого языка
Украину, а позже через Галицию, находившуюся длительное время в составе Австро-Венгрии. С древнейших времён приезжали в Украину немецкие...
По довгих же часах сіли слов\Хронологія історії України
Розселення слов'ян. Утворення слов'янських родо-племінних союзів, перших державних утворень
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы