Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін

1. 
   Спор і капсул не утворює;
   
2. 
   Не стійкий у зовнішнього середовища;
   
3. 
   Росте на МПБ у вигляді „комків вати”;
   
4. 
   Грамнегативний;
   
5. 
   Рухливий.
   

1. 
   Аденофлегмона;
   
2. 
   Поступово пляма, папула, кратеро-подібна виразка;
   
3. 
   Фурункул;
   
4. 
   Болючий бубон;
   
5. 
   Не болючий карбункул.
   

1. 
   Реакцію термопреципітації Асколі;
   
2. 
   РСК;
   
3. 
   РПГА;
   
4. 
   Характерний ріст колоній у вигляді „ажурних хустинок”;
   
5. 
   Внутрішкірна проба з тулярином.
   

1. 
   1 млн. од./добу.;
   
2. 
   2-4 млн. од./добу;
   
3. 
   16 млн. од./добу;
   
4. 
   6 млн. од./добу;
   
5. 
   20-24 млн. од./добу.
   

6. 
   Джерело інфекції при ящуру:
   

12. 
    Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.
    

• 
  Сучасні методи специфічної діагностики сибірки.
  
• 
  Лікувальна тактика лікаря при при ящуру, сибірці.
  

• 
  Клініко-епідеміологічні особливості сибірки, диференційна діагностика сибірки.
  
• 
  Організаційна тактика лікаря при підозрі на сибірку.
  
• 
  Особливості патогенезу сибірки залежно від місця проникнення збудника.
  
• 
  Специфічна профілактика сибірки, ящура.
  

1. 
   Актуальність теми:
   

2. 
   Навчальні цілі заняття:
   

• 
  етіологію ГГ (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса) вірусологічні та антигенні властивості, патогенність і т.п.;
  
• 
  епідеміологію ГГ (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса);
  
• 
  патогенез;
  
• 
  клінічні прояви жовтої гарячки, Марбург, Ебола, Ласса на різних стадіях розвитку;
  
• 
  лабораторну діагностику жовтої гарячки, Марбург, Ебола, Ласса;
  
• 
  принципи госпіталізації та лікування хворих на ГГ.
  
• 
  невідкладні стани при тяжкому перебіг ГГ;
  
• 
  принципи та тактику лікування;
  
• 
  принципи профілактики;
  
• 
  прогнози ГГ (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса);
  
• 
  правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.
  

• 
  дотримуватися основних правил роботи в боксі де знаходится хворий на ГГ та правила противоєпідеміческої безпеки;
  
• 
  зібрати анамнез хвороби и виявити основні симптоми,синдроми, а можливо і симптомокомплекси ГГ, зібрати єпідеміологичний анамнез;
  
• 
  Провести диференціальну діагностику ГГ (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса);
  
• 
  Оцінити стан важкого хворого, та вміння розпізнати можливи ускладненняя у хворих ГГ (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса);
  
• 
  Оформити медичну документацію за фактом вставлення поререднього діагнозу;
  
• 
  Скласти планилабораторного і додаткового обстеження хворого;
  
• 
  Інтерпритувати результати лабораторного обстеження;
  
• 
  Аналізувати результати спеціфічних методов діагностики;
  
• 
  Скласти індивідуальний план лікування;
  
• 
  З урахуванням тяжкості хвороби, стадії хвороби, ноявності ускладнення,супутньої патології;
  
• 
  Скласти план противоєпідемічних тапрофілактичних заходів в осередку інфекції;
  
• 
  Рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження в періоді реконвалісценції.
  

• 
  розвивати творчі здібності студентів у процесі проведення клінічних досліджень, аналізу наукових джерел;
  
• 
  залучати студентів до роботи в студентському науковому гуртку кафедри;
  

13. 
    Розвинути деонтологічні уявлення. Вміти дотримуватись правил поведінки біля ліжка хворого, принципів лікарської деонтології. Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з хворим і його родиною.
    
14. 
    Розвинути уявлення про вплив соціально - гігієнічних факторів на поширеність інфекційних хвороб, що регулюються міжнародними санітарними правилами.
    
15. 
    На матеріалі теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.
    

• 
  Інфекційні хвороби: підручник / за ред. О.А.Голубовської.- Київ: ВСВ «Медицина», 2012.- 728 с.
  

• 
  Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1 – 903 с.
  
• 
  Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – 567 с.
  
• 
  Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт-Петербург: Фолиант,2003. – 931 с.
  
• 
  Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.
  

• 
  Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412 с.
  
• 
  Івахів О.Л., Грицько Р.Ю., Киселик І.О. Кабінет інфекційних захворювань. – Тернопіль, 2006. – 233 с.
  
• 
  Дифференциальная диагностика инфекционных болезней / Зубик Т.М., Иванов К.С., Казанцев А.П., Лесников А.А. – Ленинград: Медицина, 1991. – 336 с.
  
• 
  Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.
  
• 
  Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.
  

1. 
   До якої групи інфекційних хвороб належать геморагічні гарячки (Ласса, Марбург, Ебола),чума, Жовта гарячка?
   
2. 
   Джерело інфекції при геморагічних гарячках, чумі.
   
3. 
   Шляхи передачі геморагічних гарячок, чуми.
   
4. 
   Фактори патогенності збудників геморагічних гарячок, чуми.
   
5. 
   Антигенна будова збудника чуми.
   
6. 
   Переносники чуми.
   
7. 
   Стадії патогенезу чуми.
   
8. 
   Місцеві зміни при бубонній формі чуми.
   
9. 
   Клінічні форми чуми і їх особливості.
   
10. 
    Особливості патогенезу чуми залежно від місця проникнення збудника.
    
11. 
    Особливості патогенезу геморагічних гарячок Ебола, Марбург, Ласса, жовтої гарячки.
    
12. 
    Характеристика, термін виникнення та особливості динаміки висипки при чумі.
    
13. 
    Клінічні прояви порушень з боку нервової системи при чумі.
    
14. 
    Клінічні прояви порушень з боку нервової системи при геморагічних гарячках Ебола, Марбург, Ласса, жовтій.
    
15. 
    Клінічні прояви ураження органів дихання при легеневій формі чуми.
    
16. 
    Клінічні прояви шкірної форми чуми.
    
17. 
    Ускладнення геморагічних гарячок Ебола, Марбург, Ласса, жовтої.
    
18. 
    Причини смерті при чумі.
    
19. 
    Гемограма при чумі.
    
20. 
    Методи специфічної діагностики чуми.
    
21. 
    Умови призначення гемокультури при чумі.
    
22. 
    Етіотропна терапія чуми. Препарати, їх дози, шляхи введення.
    
23. 
    Етіотропна терапія геморагічних гарячок.
    
24. 
    Патогенетична терапія чуми. Препарати, шляхи введення.
    
25. 
    Специфічна профілактика чуми.
    
26. 
    Екстрена профілактика чуми.
    
27. 
    Правила виписки із стаціонару хворого на чуму.
    
28. 
    Організаційна тактика лікаря при підозрі на чуму.
    
29. 
    Поняття про хвороби, що регулюються міжнародними санітарними правилами.
    

6. 
   іксодові кліщі;
   
7. 
   комарі;
   
8. 
   блохи;
   
9. 
   сліпні;
   
10. 
    гамазонові кліщі.
    

1. 
   сезонність відсутня;
   
2. 
   весняно-літня;
   
3. 
   літньо-осіння;
   
4. 
   осінньо-зимова;
   
5. 
   зимова.
   

6. 
   пахові;
   
7. 
   підкрильцеві;
   
8. 
   шийні;
   
9. 
   підщелепні;
   
10. 
    завушні.
    

1. Контактний;

• 
  Сучасні методи специфічної діагностики геморагійних гарячок.
  
• 
  Лікувальна тактика лікаря при при ускладненях геморагічних гарячок.
  

• 
  Клініко-епідеміологічні особливості чуми, диференційна діагностика чуми.
  
• 
  Поняття про хвороби, що регулюються міжнародними санітарними правилами.
  
• 
  Організаційна тактика лікаря при підозрі на чуму.
  
• 
  Особливості патогенезу чуми залежно від місця проникнення збудника.
  
• 
  Специфічна профілактика чуми.