Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін icon

Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін


НазваниеПовідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін
страница14/14
Размер0.59 Mb.
ТипПовідомлення
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
^

Хвора людина ;


  • Гризуни ;

  • Домашні птахи;

  • Мухи;

  • Вівці, кози.


    2. Збудник сибірки має слідуючі властивості:

    1. Спор і капсул не утворює;

    2. Не стійкий у зовнішнього середовища;

    3. Росте на МПБ у вигляді „комків вати”;

    4. Грамнегативний;

    5. Рухливий.


    3. В місці вхідних воріт при сибірці розвиваються:

    1. Аденофлегмона;

    2. Поступово пляма, папула, кратеро-подібна виразка;

    3. Фурункул;

    4. Болючий бубон;

    5. Не болючий карбункул.


    4. Для діагностики сибірки використовують:

    1. Реакцію термопреципітації Асколі;

    2. РСК;

    3. РПГА;

    4. Характерний ріст колоній у вигляді „ажурних хустинок”;

    5. Внутрішкірна проба з тулярином.


    5. При шкірній формі сибірки пеніцилін вводять в дозі:

    1. 1 млн. од./добу.;

    2. 2-4 млн. од./добу;

    3. 16 млн. од./добу;

    4. 6 млн. од./добу;

    5. 20-24 млн. од./добу.




    1. Джерело інфекції при ящуру:

    1.Дикі та домашні копитні тварини;

    2.Птахи;

    3.Риби;

    4.Гризуни;

    5.Тварини роду Собачих.


    3.4.3. Задачі для самоконтролю

    Хворий 40 років, працює на фермі, був госпіталізований в інфекційну лікарню зі скаргами на підвищення температури до 38-39С, головний біль, слабкість. Хворіє 3 день. При обстеженні: на правому передпліччі – карбункул, коло котрого поширений набряк м’яких тканин, безболісний. Шкіра у зоні набряку бліда. Регіонарні лімфовузли збільшені, помірно болісні при пальпації. Пульс – 110 в хвилину, АТ – 100/60 мм рт ст. Найбільш вірогідний діагноз? План обстеження. План лікування.


    1. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.
    ^

    Тематика УДРС та НДРС:


    • Сучасні методи специфічної діагностики сибірки.

    • Лікувальна тактика лікаря при при ящуру, сибірці.

    • Клініко-епідеміологічні особливості сибірки, диференційна діагностика сибірки.

    • Організаційна тактика лікаря при підозрі на сибірку.

    • Особливості патогенезу сибірки залежно від місця проникнення збудника.

    • Специфічна профілактика сибірки, ящура.



    ТЕМА: «Поняття про інфекції, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами. Чума. Жовта гарячка. Геморагійні гарячки Ласса, Марбург, Ебола.»


    1. Актуальність теми:

    Геморагійні гарячки (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса) за останні роки набули значної ролі в інфекційній патології людини завдяки поширенню, високій контагіозності та великому відсотку летальності. Міграція населення, пов`язана з трудовою діяльністю, освоєння нових територій змушує людину мимоволі втручатися в екосистеми, що складалися тисячоліттями і, як наслідок, - контактувати з носіями інфекції, що є небезпечним, зважаючи на легкість проникнення збудників в організм. Існуючий сьогодні ендемічний характер захворюваності може приймати вигляд епідемії. Варто пам`ятати і про терористичну небезпеку – можливість застосування збудника як біологічної зброї.

    ГГ(жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса) реєструються на всіх континентах. Контролювати вогнища інфекції надзвичайно важко, бо резервуаром останньої є гризуни, що розповсюджені скрізь. Тяжкість перебігу захворювання вимагає від лікаря не тільки чіткої діагностики, але й знання алгоритму лікувальних заходів.

    Увага до геморагійних гарячок (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса),зумовлена тяжким перебігом хвороби, раннім розвитком ДВЗ синдрому, поліорганністью уражень, високою летальністью та складістью розпізнавання на ранніх стадіях захворювання , можливистью завозу інфекції в різні региони, при міграції населення,і як наслідком цьго є нізка госпіталізація хворих в інфекційні відділення, так як ці хворіможуть заражати здорових людей і медичний персонал.

    Чума є типовим представником цієї групи захворювань. Якщо раніше до неї відносилися усі клінічні форми, то тепер – лише легенева з огляду на високу ефективність антибактерійної терапії при локальних формах захворювання та відносну епідемічну безпечність таких пацієнтів. Водночас, сприйнятливість людей до чуми висока, індекс контагіозності наближається од одиниці, летальність при деяких формах без своєчасно розпочатого лікування досягає 100%. Ураження людини відбувається кількома шляхами(трансмісивним, контактним, аліментарним, аерогенним), що становить особливу небезпеку для тих, хто контактував із хворими людьми та тваринами, проживає у природних вогнищах.

    Розрізняють первинні(природні) та вторинні(синантропні) вогнища чуми. У природних вогнищах головну роль відіграють близько 300 видів та підвидів гризунів. Активні вогнища чуми зберігаються на території країн Південно – Східної Азії, Африки та Південної Америки(Індія, Іран, Пакистан, Перу, Парагвай, Камерун та ін.), де постійно виявляються випадки захворювання серед людей та іноді поширюються до розмірів епідемії(наприклад, епідемія чуми в Індії у 1994 р.). Антропоургічні вогнища виявлені у місцевостях між 35º півн. шир. До 35º півд. шир. У них джерелом збудника є пацюки та миші. Під час чумних епізоотій у населених пунктах встановлено заразність кішок, верблюдів та інших домашніх тварин. В обох типах вогнищ чуми специфічним переносником є блохи(більше 120 видів). Найбільш активними переносниками є щурина, людська та сурчина блохи.

    На теперішній час захворюваність людей на чуму відносно невелика, але у країнах, що мають природні вогнища чуми, особливо у малорозвинених, за низького рівня санітарних умов проживання населення загроза виникнення спалахів чуми існує завжди. Це підтверджують періодичні спалахи хвороби на території країн Центральної Африки та Південно – Східної Азії. В Україні природні вогнища чуми існують у південних та південно – східних регіонах(лісостепова, степова зона) і хоча захворюваність серед людей не визначалась з початку ХХ ст., їх наявність потребує інтенсивного контролю і нагляду з боку медичної служби. Крім того, у зв’язку з посиленням міграції населення не виключається можливість завезення хвороби з інших регіонів як нашими співгромадянами, так і нелегальними емігрантами з країн „третього світу”.



    1. Навчальні цілі заняття:

    2.1.Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): а – 1

    мати загальне уявлення про місце особливо небезпечних та карантинних інфекцій (ОНКІ) в структурі інфекційних хвороб, поширеність у різних регіонах світу та різних вікових групах, ознайомитися із статистичними даними щодо захворюваності, летальності, частоти ускладнень, віддалених наслідків перенесених інфекцій;

    ознайомитися з історією наукового вивчення ОНКІ, мати уявлення про науковий вклад вітчизняних вчених в історію наукових досліджень у цій галузі.


    ^ 2.2.Студент повинен знати: а-2

    • етіологію ГГ (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса) вірусологічні та антигенні властивості, патогенність і т.п.;

    • епідеміологію ГГ (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса);

    • патогенез;

    • клінічні прояви жовтої гарячки, Марбург, Ебола, Ласса на різних стадіях розвитку;

    • лабораторну діагностику жовтої гарячки, Марбург, Ебола, Ласса;

    • принципи госпіталізації та лікування хворих на ГГ.

    • невідкладні стани при тяжкому перебіг ГГ;

    • принципи та тактику лікування;

    • принципи профілактики;

    • прогнози ГГ (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса);

    • правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.


    2.3. Студент повинен вміти: а-3

    • дотримуватися основних правил роботи в боксі де знаходится хворий на ГГ та правила противоєпідеміческої безпеки;

    • зібрати анамнез хвороби и виявити основні симптоми,синдроми, а можливо і симптомокомплекси ГГ, зібрати єпідеміологичний анамнез;

    • Провести диференціальну діагностику ГГ (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса);

    • Оцінити стан важкого хворого, та вміння розпізнати можливи ускладненняя у хворих ГГ (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса);

    • Оформити медичну документацію за фактом вставлення поререднього діагнозу;

    • Скласти планилабораторного і додаткового обстеження хворого;

    • Інтерпритувати результати лабораторного обстеження;

    • Аналізувати результати спеціфічних методов діагностики;

    • Скласти індивідуальний план лікування;

    • З урахуванням тяжкості хвороби, стадії хвороби, ноявності ускладнення,супутньої патології;

    • Скласти план противоєпідемічних тапрофілактичних заходів в осередку інфекції;

    • Рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження в періоді реконвалісценції.


    2.4. Творчий рівень (для найбільш здібних студентів): а-4

    • розвивати творчі здібності студентів у процесі проведення клінічних досліджень, аналізу наукових джерел;

    • залучати студентів до роботи в студентському науковому гуртку кафедри;

    запропонувати теми для УДРС та НДРС з найбільш актуальних питань, наприклад: „Нове в Міжнародних санітарних правилах (2005р)” тощо.


    ^ 2.5. Виховні цілі (цілі розвитку особистості ):

    1. Розвинути деонтологічні уявлення. Вміти дотримуватись правил поведінки біля ліжка хворого, принципів лікарської деонтології. Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з хворим і його родиною.

    2. Розвинути уявлення про вплив соціально - гігієнічних факторів на поширеність інфекційних хвороб, що регулюються міжнародними санітарними правилами.

    3. На матеріалі теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.


    ^ 3. Матеріали для до аудиторної самостійної роботи.

    3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

    Дисципліна

    Знати

    Вміти

    Мікробіологія

    Властивості збудників хвороб, що регулюються міжнародними санітарними правилами, особливості серологічної відповіді в залежності від термінів хвороби, правила і термін забору матеріалу для специфічної діагностики.

    інтерпретувати результати отриманих даних

    Пропедевтика внутрішніх хвороб

    Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого.

    Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого по органам і системам, виявити клінічні ознаки патології. Аналізувати отримані дані.

    Епідеміологія

    Епідемічний процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі) хвороб, що регулюються міжнародними санітарними правилами, поширеність патології в Україні і в світі. Стратегію ВООЗ профілактики та лікування цих інфекцій.

    Зібрати епідеміологічний анамнез, провести аналіз відповідності епідеміологічних та клінічних даних


    Імунологія та алергологія

    Основні поняття предмету, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини. Імунологічні аспекти ускладнень.

    Оцінити дані імунологічних досліджень.

    Фізіологія

    Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі( загальні аналізи крові, сечі, спино-мозкової рідини, біохімічне дослідження крові, параметри КОС, електролітів, тощо).

    Оцінити дані лабораторного обстеження.

    Неврологія

    Клінічні та лабораторно-інструментальні ознаки менінгіту, енцефаліту, токсичної енцефалопатії.

    Провести клінічне обстеження хворого з ураженням ЦНС. Здійснювати люмбальну пункцію.

    Клінічна фармакологія.

    Фамакокінетику і фармакодинаміку , побічні ефекти лікарських засобів, засобів патогенетичної терапії.

    Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарату, виписати рецепти.


    Реанімація та інтенсивна терапія

    Невідкладні стани:

    • Гостра дихальна недостатність

    • Гостра ниркова недостатність

    • ІТШ

    Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах:

    • Гостра дихальна недостатність

    • Гостра ниркова недостатність

    • ІТШ

    Хірургія

    Клініко-лабораторні ознаки гнійно – запальних ускладнень. Правила надання невідкладної допомоги.

    Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу.



    ^ 3.2.Зміст теми заняття


    Чума.

    Основний резервуар у природі – різні види гризунів, зайцеподібні, іноді хижаки. Переносник інфекції – блоха, іноді воші та кліщі. Механізм зараження – трансмісивний, повітряно-крапельний, сприйнятливість висока, постінфекційний імунітет стійкий
    прямая соединительная линия 261 прямая соединительная линия 266 прямая соединительная линия 272 прямая соединительная линия 274 прямая соединительная линия 276 прямая соединительная линия 270 прямая соединительная линия 262 прямая соединительная линия 263 прямая соединительная линия 264
    ІТШ

    ГДН
    прямая соединительная линия 278 прямая соединительная линия 285 прямая соединительная линия 286 прямая соединительная линия 287 прямая соединительная линия 288 прямая соединительная линия 289 прямая соединительная линия 290 прямая соединительная линия 291 прямая соединительная линия 292 прямая соединительная линия 293 прямая соединительная линия 294 прямая соединительная линия 295 прямая соединительная линия 297 прямая соединительная линия 298 прямая соединительная линия 299 прямая соединительная линия 300 прямая соединительная линия 301 прямая соединительная линия 302 прямая соединительная линия 303 прямая соединительная линия 304 прямая соединительная линия 306 прямая соединительная линия 307 прямая соединительная линия 308
    ДВЗ-синдром
    прямая соединительная линия 310 прямая соединительная линия 311 прямая соединительная линия 312 прямая соединительная линия 313 прямая соединительная линия 314 прямая соединительная линия 315 прямая соединительная линия 316 прямая соединительная линия 318 прямая соединительная линия 319
    антибактеріальна терапія

    дезінтоксикаційна терапія

    лікування невідкладних станів
    прямая соединительная линия 323 прямая соединительная линия 324 прямая соединительная линия 325 прямая соединительная линия 326 прямая соединительная линия 327 прямая соединительная линия 328 прямая соединительная линия 329 прямая соединительная линия 330 прямая соединительная линия 331 прямая соединительная линия 332 прямая соединительная линия 333



    Yersinia pestis. Стійкість у навколишньому середовищі, фактори патогенності.



    полотно 410
    Вірусні геморагічні гарячки

    ^ 3.3. Література по темі заняття:

    Основна:

    • Інфекційні хвороби: підручник / за ред. О.А.Голубовської.- Київ: ВСВ «Медицина», 2012.- 728 с.

    • Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1 – 903 с.

    • Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – 567 с.

    • Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт-Петербург: Фолиант,2003. – 931 с.

    • Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.

    Допоміжна:

    • Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412 с.

    • Івахів О.Л., Грицько Р.Ю., Киселик І.О. Кабінет інфекційних захворювань. – Тернопіль, 2006. – 233 с.

    • Дифференциальная диагностика инфекционных болезней / Зубик Т.М., Иванов К.С., Казанцев А.П., Лесников А.А. – Ленинград: Медицина, 1991. – 336 с.

    • Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.

    • Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.


    ^ 3.4. Матеріали для самоконтролю

    3.4.1. Питання для самоконтролю a=2

    1. До якої групи інфекційних хвороб належать геморагічні гарячки (Ласса, Марбург, Ебола),чума, Жовта гарячка?

    2. Джерело інфекції при геморагічних гарячках, чумі.

    3. Шляхи передачі геморагічних гарячок, чуми.

    4. Фактори патогенності збудників геморагічних гарячок, чуми.

    5. Антигенна будова збудника чуми.

    6. Переносники чуми.

    7. Стадії патогенезу чуми.

    8. Місцеві зміни при бубонній формі чуми.

    9. Клінічні форми чуми і їх особливості.

    10. Особливості патогенезу чуми залежно від місця проникнення збудника.

    11. Особливості патогенезу геморагічних гарячок Ебола, Марбург, Ласса, жовтої гарячки.

    12. Характеристика, термін виникнення та особливості динаміки висипки при чумі.

    13. Клінічні прояви порушень з боку нервової системи при чумі.

    14. Клінічні прояви порушень з боку нервової системи при геморагічних гарячках Ебола, Марбург, Ласса, жовтій.

    15. Клінічні прояви ураження органів дихання при легеневій формі чуми.

    16. Клінічні прояви шкірної форми чуми.

    17. Ускладнення геморагічних гарячок Ебола, Марбург, Ласса, жовтої.

    18. Причини смерті при чумі.

    19. Гемограма при чумі.

    20. Методи специфічної діагностики чуми.

    21. Умови призначення гемокультури при чумі.

    22. Етіотропна терапія чуми. Препарати, їх дози, шляхи введення.

    23. Етіотропна терапія геморагічних гарячок.

    24. Патогенетична терапія чуми. Препарати, шляхи введення.

    25. Специфічна профілактика чуми.

    26. Екстрена профілактика чуми.

    27. Правила виписки із стаціонару хворого на чуму.

    28. Організаційна тактика лікаря при підозрі на чуму.

    29. Поняття про хвороби, що регулюються міжнародними санітарними правилами.


    3.4.2. Тести для самоконтролю a=2

    вибрати правильні відповіді

    1.Комахи, переносники чуми:

    1. іксодові кліщі;

    2. комарі;

    3. блохи;

    4. сліпні;

    5. гамазонові кліщі.



    2. Клінічна картина вторинно-легенової форми чуми:

    1) висока гарячка, марення, геморагічна висипка;

    2) гарячка, болі в правому паху, де збільшений болючий лімфовузол;

    3) на з-й день у хворого бубонною формою чуми з’явилась задуха, ціаноз, сухий кашель;

    4) на 3-й день у хворого шкірно-бубонного формою чуми з’явилась спутана свідомість, задуха, геморагічна висипка;

    5) гарячка, відчуття болю в лівій підкрильцевій ділянці, де збільшений болючий лімфовузол рожевого кольору, спаяний з оточуючими тканинами. На лівому передпліччі – виразка.


    3.Типова сезонність чуми у вогнищах з помірним кліматом:

    1. сезонність відсутня;

    2. весняно-літня;

    3. літньо-осіння;

    4. осінньо-зимова;

    5. зимова.


    4. Які лімфовузли частіше вражаються при чумі?

    1. пахові;

    2. підкрильцеві;

    3. шийні;

    4. підщелепні;

    5. завушні.


    5. Найбільш частіша причина смерті при чумі:

    1) набряк мозку;

    2) гостра ниркова недостатність;

    3) масивна кровотеча;

    4) інфекційно-токсичний шок;

    5) гостра серцево-судинна недостатність.


    6. Який шлях передачі інфекції не характерний для чуми:

    1. Контактний;


    2. Трансмісивний;

    3. Повітряно-крапельний;

    4. Аліментарний;

    5. Парентеральний.


    3.4.3. Задачі для самоконтролю

    Хворий П. 27 р, 3-й день хвороби, захворів гостро. Скаржиться на озноб, інтенсивний головний біль, біль у м’язах та попереку, нудоту, блювоту. Об’єктивно: гіперемія та одутлість обличчя, шиї, грудної клітки, петехії, “кролячі очі”, іктеричність склер, фотофобія, сльозотеча. PS 110 за хв. Гепатомегалія. Хворий приїхав із Заїру. Ваш діагноз? План обстеження, лікування.


    ^ Заповнити таблиці: =3

    Динаміка клінічних симптомів Жовтої Гарячки





    Початковий

    період

    Рання фаза хвороби

    Реактичний період

    Реконвалес

    ценція

    Підвищення температури













    Головний біль













    Болі у попереку та кінцівках













    марення













    кровотечи













    жовтяниця













    ціаноз













    Геморагічна висипка













    Тенденція до зниження АТ













    Ознаки ниркової нед-ті













    астенія















    4 Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.
    ^

    Тематика УДРС та НДРС:


    • Сучасні методи специфічної діагностики геморагійних гарячок.

    • Лікувальна тактика лікаря при при ускладненях геморагічних гарячок.

    • Клініко-епідеміологічні особливості чуми, диференційна діагностика чуми.

    • Поняття про хвороби, що регулюються міжнародними санітарними правилами.

    • Організаційна тактика лікаря при підозрі на чуму.

    • Особливості патогенезу чуми залежно від місця проникнення збудника.

    • Специфічна профілактика чуми.






  • 1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

    Похожие:

    Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconПовідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін
    ...
    Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін icon2. 3 Гігієна харчування з методами санітарно-гігієнічних досліджень
    Хто з посадових осіб санітарно- епідеміологічної служби має право виносити постанову
    Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін icon2. Гігієнічне значення конвекційної і радіаційної температури
    Мікроклімат, його оптимальні параметри. Захворювання, пов’язані з дискомфортним впливом мікроклімату на організм людини
    Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconСанітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України
    Структура державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України
    Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconПовідомлення теми та мети уроку
    ...
    Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconПовідомлення про зміни законодавства України щодо ведення бухгалтерського обліку
    Ви керівник підприємства. Протягом дня Вами отримано 10 інформаційних повідомлень (табл. 1 ). Керуючись наданою інформацією
    Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconЛекція з дисципліни «Цивільний процес» Тема №25 Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах
    Лекція обговорена і схвалена на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін 01 вересня 20 12 р. Протокол №1
    Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconЗміст о розділ І
    Сутність фінансового обліку. Предмет і об’єкти фінансового обліку. Завдання фінансового обліку. Взаємозв’язок фінансового обліку...
    Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconО розділ І
    Сутність фінансового обліку. Предмет і об’єкти фінансового обліку. Завдання фінансового обліку. Взаємозв’язок фінансового обліку...
    Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconЛекція №4 з патофізіології на тему: «Алергія»
    Актуальність: Багато явищ, які супроводжують людину в процесі життєдіяльності, так чи інакше пов'язані з її працездатністю, здоров'ям,...
    Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін icon37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні
    Труднощі, пов’язані із мовними засобами, слововживанням у текстах документів, посідають одне з перших місць. Причинами цього є незнання...
    Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
    Документы


    При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

    контакты
    Документы