Скачать 0.59 Mb.
|
Гризуни ; Домашні птахи; Мухи; Вівці, кози. 2. Збудник сибірки має слідуючі властивості:
3. В місці вхідних воріт при сибірці розвиваються:
4. Для діагностики сибірки використовують:
5. При шкірній формі сибірки пеніцилін вводять в дозі:
1.Дикі та домашні копитні тварини; 2.Птахи; 3.Риби; 4.Гризуни; 5.Тварини роду Собачих. 3.4.3. Задачі для самоконтролю Хворий 40 років, працює на фермі, був госпіталізований в інфекційну лікарню зі скаргами на підвищення температури до 38-39С, головний біль, слабкість. Хворіє 3 день. При обстеженні: на правому передпліччі – карбункул, коло котрого поширений набряк м’яких тканин, безболісний. Шкіра у зоні набряку бліда. Регіонарні лімфовузли збільшені, помірно болісні при пальпації. Пульс – 110 в хвилину, АТ – 100/60 мм рт ст. Найбільш вірогідний діагноз? План обстеження. План лікування.
ТЕМА: «Поняття про інфекції, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами. Чума. Жовта гарячка. Геморагійні гарячки Ласса, Марбург, Ебола.»
Геморагійні гарячки (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса) за останні роки набули значної ролі в інфекційній патології людини завдяки поширенню, високій контагіозності та великому відсотку летальності. Міграція населення, пов`язана з трудовою діяльністю, освоєння нових територій змушує людину мимоволі втручатися в екосистеми, що складалися тисячоліттями і, як наслідок, - контактувати з носіями інфекції, що є небезпечним, зважаючи на легкість проникнення збудників в організм. Існуючий сьогодні ендемічний характер захворюваності може приймати вигляд епідемії. Варто пам`ятати і про терористичну небезпеку – можливість застосування збудника як біологічної зброї. ГГ(жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса) реєструються на всіх континентах. Контролювати вогнища інфекції надзвичайно важко, бо резервуаром останньої є гризуни, що розповсюджені скрізь. Тяжкість перебігу захворювання вимагає від лікаря не тільки чіткої діагностики, але й знання алгоритму лікувальних заходів. Увага до геморагійних гарячок (жовта гарячка, Марбург, Ебола, Ласса),зумовлена тяжким перебігом хвороби, раннім розвитком ДВЗ синдрому, поліорганністью уражень, високою летальністью та складістью розпізнавання на ранніх стадіях захворювання , можливистью завозу інфекції в різні региони, при міграції населення,і як наслідком цьго є нізка госпіталізація хворих в інфекційні відділення, так як ці хворіможуть заражати здорових людей і медичний персонал. Чума є типовим представником цієї групи захворювань. Якщо раніше до неї відносилися усі клінічні форми, то тепер – лише легенева з огляду на високу ефективність антибактерійної терапії при локальних формах захворювання та відносну епідемічну безпечність таких пацієнтів. Водночас, сприйнятливість людей до чуми висока, індекс контагіозності наближається од одиниці, летальність при деяких формах без своєчасно розпочатого лікування досягає 100%. Ураження людини відбувається кількома шляхами(трансмісивним, контактним, аліментарним, аерогенним), що становить особливу небезпеку для тих, хто контактував із хворими людьми та тваринами, проживає у природних вогнищах. Розрізняють первинні(природні) та вторинні(синантропні) вогнища чуми. У природних вогнищах головну роль відіграють близько 300 видів та підвидів гризунів. Активні вогнища чуми зберігаються на території країн Південно – Східної Азії, Африки та Південної Америки(Індія, Іран, Пакистан, Перу, Парагвай, Камерун та ін.), де постійно виявляються випадки захворювання серед людей та іноді поширюються до розмірів епідемії(наприклад, епідемія чуми в Індії у 1994 р.). Антропоургічні вогнища виявлені у місцевостях між 35º півн. шир. До 35º півд. шир. У них джерелом збудника є пацюки та миші. Під час чумних епізоотій у населених пунктах встановлено заразність кішок, верблюдів та інших домашніх тварин. В обох типах вогнищ чуми специфічним переносником є блохи(більше 120 видів). Найбільш активними переносниками є щурина, людська та сурчина блохи. На теперішній час захворюваність людей на чуму відносно невелика, але у країнах, що мають природні вогнища чуми, особливо у малорозвинених, за низького рівня санітарних умов проживання населення загроза виникнення спалахів чуми існує завжди. Це підтверджують періодичні спалахи хвороби на території країн Центральної Африки та Південно – Східної Азії. В Україні природні вогнища чуми існують у південних та південно – східних регіонах(лісостепова, степова зона) і хоча захворюваність серед людей не визначалась з початку ХХ ст., їх наявність потребує інтенсивного контролю і нагляду з боку медичної служби. Крім того, у зв’язку з посиленням міграції населення не виключається можливість завезення хвороби з інших регіонів як нашими співгромадянами, так і нелегальними емігрантами з країн „третього світу”.
2.1.Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): а – 1 мати загальне уявлення про місце особливо небезпечних та карантинних інфекцій (ОНКІ) в структурі інфекційних хвороб, поширеність у різних регіонах світу та різних вікових групах, ознайомитися із статистичними даними щодо захворюваності, летальності, частоти ускладнень, віддалених наслідків перенесених інфекцій; ознайомитися з історією наукового вивчення ОНКІ, мати уявлення про науковий вклад вітчизняних вчених в історію наукових досліджень у цій галузі. ^
2.3. Студент повинен вміти: а-3
2.4. Творчий рівень (для найбільш здібних студентів): а-4
запропонувати теми для УДРС та НДРС з найбільш актуальних питань, наприклад: „Нове в Міжнародних санітарних правилах (2005р)” тощо. ^ :
^ 3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
^ Чума. Основний резервуар у природі – різні види гризунів, зайцеподібні, іноді хижаки. Переносник інфекції – блоха, іноді воші та кліщі. Механізм зараження – трансмісивний, повітряно-крапельний, сприйнятливість висока, постінфекційний імунітет стійкий ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ІТШ ГДН ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ДВЗ-синдром ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() антибактеріальна терапія дезінтоксикаційна терапія лікування невідкладних станів ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Yersinia pestis. Стійкість у навколишньому середовищі, фактори патогенності. ![]() Вірусні геморагічні гарячки ^ Основна:
Допоміжна:
^ 3.4.1. Питання для самоконтролю a=2
3.4.2. Тести для самоконтролю a=2 вибрати правильні відповіді 1.Комахи, переносники чуми:
2. Клінічна картина вторинно-легенової форми чуми: 1) висока гарячка, марення, геморагічна висипка; 2) гарячка, болі в правому паху, де збільшений болючий лімфовузол; 3) на з-й день у хворого бубонною формою чуми з’явилась задуха, ціаноз, сухий кашель; 4) на 3-й день у хворого шкірно-бубонного формою чуми з’явилась спутана свідомість, задуха, геморагічна висипка; 5) гарячка, відчуття болю в лівій підкрильцевій ділянці, де збільшений болючий лімфовузол рожевого кольору, спаяний з оточуючими тканинами. На лівому передпліччі – виразка. 3.Типова сезонність чуми у вогнищах з помірним кліматом:
4. Які лімфовузли частіше вражаються при чумі?
5. Найбільш частіша причина смерті при чумі: 1) набряк мозку; 2) гостра ниркова недостатність; 3) масивна кровотеча; 4) інфекційно-токсичний шок; 5) гостра серцево-судинна недостатність. 6. Який шлях передачі інфекції не характерний для чуми: 1. Контактний;2. Трансмісивний; 3. Повітряно-крапельний; 4. Аліментарний; 5. Парентеральний. 3.4.3. Задачі для самоконтролю Хворий П. 27 р, 3-й день хвороби, захворів гостро. Скаржиться на озноб, інтенсивний головний біль, біль у м’язах та попереку, нудоту, блювоту. Об’єктивно: гіперемія та одутлість обличчя, шиї, грудної клітки, петехії, “кролячі очі”, іктеричність склер, фотофобія, сльозотеча. PS 110 за хв. Гепатомегалія. Хворий приїхав із Заїру. Ваш діагноз? План обстеження, лікування. ^ =3 Динаміка клінічних симптомів Жовтої Гарячки
4 Матеріали післяаудиторної самостійної роботи. ^
|
![]() | Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін ... | ![]() | 2. 3 Гігієна харчування з методами санітарно-гігієнічних досліджень Хто з посадових осіб санітарно- епідеміологічної служби має право виносити постанову |
![]() | 2. Гігієнічне значення конвекційної і радіаційної температури Мікроклімат, його оптимальні параметри. Захворювання, пов’язані з дискомфортним впливом мікроклімату на організм людини | ![]() | Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України Структура державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України |
![]() | Повідомлення теми та мети уроку ... | ![]() | Повідомлення про зміни законодавства України щодо ведення бухгалтерського обліку Ви керівник підприємства. Протягом дня Вами отримано 10 інформаційних повідомлень (табл. 1 ). Керуючись наданою інформацією |
![]() | Лекція з дисципліни «Цивільний процес» Тема №25 Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах Лекція обговорена і схвалена на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін 01 вересня 20 12 р. Протокол №1 | ![]() | Зміст о розділ І Сутність фінансового обліку. Предмет і об’єкти фінансового обліку. Завдання фінансового обліку. Взаємозв’язок фінансового обліку... |
![]() | О розділ І Сутність фінансового обліку. Предмет і об’єкти фінансового обліку. Завдання фінансового обліку. Взаємозв’язок фінансового обліку... | ![]() | Лекція №4 з патофізіології на тему: «Алергія» Актуальність: Багато явищ, які супроводжують людину в процесі життєдіяльності, так чи інакше пов'язані з її працездатністю, здоров'ям,... |
![]() | 37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні Труднощі, пов’язані із мовними засобами, слововживанням у текстах документів, посідають одне з перших місць. Причинами цього є незнання... |