Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін icon

Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін


НазваниеПовідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін
страница3/14
Размер0.59 Mb.
ТипПовідомлення
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Задача 1



Хворий звернувся до дільничого лікаря на 3-й день хвороби. Захворів гостро. Хвороба розпочалась з підвищення температури тіла до 39 С, ознобу, сильного головного болю з локалізацією в ділянці лоба, надбрівних дуг, ломоти в тілі. На 2-гу добу зявився сухий кашель із садінням за грудиною, сухість та дертя в горлі, закладеність носа. Під час огляду: температура 38,5, на запитання відповідає мляво, гіперемія шкіри обличчя та верхньої половини тулуба, ін’єкція судин склер, гіперемія зернистість та сухість слизової облонки зіву, АТ 100/60, пульс 90/хв., ЧД 20 за 1 хв.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування.


7.3. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття

7.3.1. Тести 3-го рівня a=3

Диференційна діагностика грипу з іншими інфекційними хворобами

Симптоми

Грип

Черевний

тиф

Вірусний гепатит А

Менінгококо-вий менінгіт

Лептоспіроз

^ Початок хвороби

гострий

поступовий

гострий

гострий

гострий

^ Головний біль

З локал. в ділянці лоба

дифузного характеру

дифузного характеру

дифузного характеру

дифузного характеру

^ Явища інтоксикації

виражені

виражені

виражені

виражені

виражені

^ Колір шкіри

Виражена гіперемія обличчя та верхньої частини тулуба, ін’єкція судин склер

Блідість шкірних покривів

Іктеричність склер

блідість

Гіперемія та одутлість обличчя, ін’єкція судин склер іноді на фоні жовтушності

^ Катаральний синдром

Явища трахеїту, ринофарингіту

Явища бронхіту

Відсутні, або мізерні катаральні явища

Назофарингіт,

трахеобронхіт

Інколи

явища бронхіту

Міалгія

дифузна

відсутня

відсутня

відсутня

Виражена, переважно в литкових мязах, але може бути дифузна

^ Диспепсичні розлади

немає

Метеоризм, закреп,

Нудота, блювання, біль в животі, важкість в правому підребірї, діарея

немає

Немає (може бути біль в м’язах живота)

Висипка

немає

розеольозна

немає

Немає, або ж у разі приєднання менінгококце-мії - геморагічна

У разі важкого перебігу - геморігічна

^ Гепатолієнальний с-м

відсутній

наявний

наявний

відсутній

наявний

^ Загальний аналіз крові

Лейкопенія з відносним лімфоцитозом, ШЗЕ N

Лейкопенія, анеозино-філія, тромбоцито-пенія, ШЗЕ помірно збільшена

Помірна лейкопенія, лімфомоноцитоз

Нейтрофіль-ний лейкоцитоз, збільшення ШЗЕ

Нейтрофіль-ний лейкоцитоз, лімфопенія, значне збільшення ШЗЕ


Диференційна діагностика ГРВІ

Ознака


Грип


Парагрип


Аденовірусна хвороба

РС-інфекція


Риновірусне захворювання

Початок


Раптове, часто з ознобом

Поступове, рідше гостре


Частіше поступове, рідше гостре

Частіше гостре, рідше поступове

Гостре


Провідна симптоматика


Симптоми токсикозу


Катаральні явища, ларингіт;


Ексудативні катаральні явища


Ураження глибоких дихальних шляхів

Чхання, заложеність носа, нежить

Зовнішній вигляд


Одутлість, гіперемія особи, кон'юнктивіт

Звичайний


Звичайний, інколи блідість, часто кон'юнктивіт

Звичайний, часто блідість


Звичайний


Токсикоз


Провідний симптом

Відсутній або слабкий

Слабкий


Слабкий або помірний

Відсутній


Катаральні явища


Заложеність носа, виділення з 2—3-го дня


Виражені, з поступовим залученням відділів дихальних шляхів

Виражені з поступовим залученням відділів дихальних шляхів

Виражені


Різко виражена нежить


Головний біль


Сильний, переважно в лобовій області

Слабкий або відсутній

Помірний


Слабкий або відсутній

Відсутній або слабкий

Болі:

у очах

у м'язах



Характерні

»



Немає

Рідко, слабкі



Немає

Рідко, слабкі



Рідко, слабкі

Помірні



Немає

»

Млявість, розбитість, адинамія

Типові


Слабо виражені


Відсутні або слабо виражені

»


»


Лихоманка


Висока з 1-го дня


Субфібрильна або помірна з поступовим розвитком

Висока, тривала


Помірна з поступовим розвитком

Відсутній або субфебриль-на


Нежить


Помірний


Помірний або виражений

Помірний або виражений

Виражений


Провідний симптом

Кашель


Сухий


Сухий, грубий


Рідко


Провідний симп-том, нерідко з астматичним відтінком

Украй рідко


Запаморочення, непритомність

Зустрічаються


Немає


Немає


Немає


Немає


Блювота, нудота

Буває


Буває у маленьких дітей

Рідко


Буває у маленьких дітей

Буває у дітей


Ураження зіву


Різка гіперемія


Слабка гіперемія


Яскраво вираже-на гіперемія, набухлість мигдалин, часто з нальотом

Слабка гіперемія


Дуже слабка гіперемія


Ураження слизистої оболонки носа, глотки

Різка гіперемія, набряклість


Помірна гіперемія


Чи помірна яскрава гіперемія глотки з набухлостью

Помірна гіперемія


Виражений риніт


Ураження дихальних шляхів


Ринофаринготра-хеїт, ринофарин-голарингіт, рино-фарингіт

Ринофарингола-рингіт


Ринофаринготон-зиліт, ринофа-рингокон’юнкти-віт

Бронхіт, бронхіт + фарингіт, бронхіт+ рино-фарингіт

Риніт


Лімфаденіт


Збільшення печінки

Діарея

Висип

Немає


»


»

»

Немає


»


»

»

Часто множинний|численний|


Буває


Можливо

» »

Буває


Буває


Немає

»

Немає


»


»

»


Література по темі заняття:


Основна:

Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1 –с. 322-380.

Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред.Андрейчина М.А. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007

Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.

Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.

Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.


Допоміжна:

Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 255 с.

Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.

Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.

Маджидов В.М. Брюшной тиф и паратифы А и В. – Ташкент: Изд. Ибн Сины, 1991. – 176 с.

Постовит В.А. Брюшной тиф и паратифы А и В. – Л.: Медицина, 1988. – 240 с.


Тема: КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАКТЕРІАЛЬНОГО ФАРИНГІТУ.

^ МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ.


1. Актуальність теми:

Менінгококова інфекція (МІ) у вигляді спорадичних випадків або невеликих епідемічних спалахів реєструється в усіх країнах світу. Найвищою захворюваність залишається на Африканському континенті, який у довідках ВООЗ у 70-80-ті роки фігурував як “менінгококовий пояс”. У 80% випадків бактеріальний менінгіт має менінгококову етіологію.

На МІ хворіють переважно діти і молоді люди.

На сьогодні МІ залишається не повністю керованою, оскільки вакцини створені не проти всіх груп менінгококів.

Залишаються недостатньо вивченими питання патогенезу, зокрема, причини формування фульмінантних і хронічних форм.

Генералізовані форми МІ перебігають важко, з високою летальністю. Серед усіх випадків менінгококцемії 10-20% класифікуються як фульмінанті, що супроводжуються 80-100% летальністю.

Отже, актуальність МІ визначається широким розповсюдженням, ураженням усіх вікових груп населення, тяжким перебігом, розвитком невідкладних станів, що ведуть до інвалідності, а в ряді випадків до летальності. Своєчасна рання діагностика та адекватна терапія сприяє повному одужанню та відновленню працездатності. Знання ранньої діагностики і тактики ведення хворого на догоспітальному етапі необхідні лікарю будь-якого фаху.


^ 2. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується):

2.1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): a-1

  • мати уявлення: про місце МІ та бактеріальних фарингітів в структурі інфекційних хвороб, історію вивчення, науковий внесок вітчизняних та зарубіжних вчених в історію наукових досліджень у цій галузі.

  • ознайомитися: із статистичними даними щодо поширеності МІ, летальності, частоти ускладнень, бактеріоносійства в Україні і в світі на сьогодні.



2.2. Студент повинен знати: а-2

  • етіологію МІ,бактеріальних фарингітів, фактори патогенності збудників;

  • епідеміологію МІ, особливості сучасного епідеміологічного процесу;

  • патогенез;

  • класифікацію;

  • основні прояви різних клінічних форм МІ;

  • патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень МІ;

  • лабораторну діагностику МІ,бактеріальних фарингітів;

  • принципи лікування;

  • принципи профілактики;

  • тактику ведення хворих у разі виникнення невідкладних станів (інфекційно-токсичний шок (ІТШ), набряк-набухання головного мозку (ННГМ), гостра надниркова недостатність (ГННН), гостра ниркова недостатність (ГНН), синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-синдром));

  • прогноз МІ;

  • правила виписки реконвалесцентів із стаціонару;

  • правила диспансеризації реконвалесцентів.


2.3. Студент повинен вміти: а-3

  • дотримуватися основних санітарно-протиепідемічних правил роботи біля ліжка хворого на МІ;

  • зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

  • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми МІ,бактеріальних фарингітів обґрунтувати попередній діагноз;

  • провести диференціальну діагностику МІ із бактеріальними фарингітами, що перебігають зі схожою клінічною картиною;

  • на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення МІ, невідкладні стани;

  • оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу “Менінгококова інфекція” (екстрене повідомлення у санітарно-епідеміологічну станцію (СЕС);

  • скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження, в тому числі і специфічних методів діагностики;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, клінічної форми хвороби, важкості перебігу, наявності ускладнень, алергологічного анамнезу, супутньої патології;

  • надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

  • скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

  • дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.


2.4. Творчий рівень (для найбільш здібних студентів): а-4

  • розвивати творчі здібності студентів в процесі проведення клінічних досліджень, аналізу наукових джерел;

  • залучати студентів до роботи у студентському науковому гуртку кафедри;

  • запропонувати теми для УДРС та НДРС з найбільш актуальних питань, наприклад, “Сучасні підходи до лікування генералізованих форм менінгококової інфекції.”, « “Диференційні підходи до верифікаціїї бактеріальних фарингітів”


^ Виховні цілі (цілі розвитку особистості):

  • засвоїти навички деонтології та лікарської етики по відношенню до хворого та його родини;

  • розвинути уявлення про вплив соціально-гігієнічних факторів на поширеність менінгококової інфекції;

  • на матеріалі теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.


^ 3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Мікробіологія

Властивості Neіsserіa menіngіtіdіs; методи специфічної діагностики менінгококової інфекції.

Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики менінгококової інфекції.

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі

(заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо).

Оцінити дані лабораторного обстеження.

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу.

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функцій органів і систем різного генезу.

Імунологія та алергологія

Основні поняття предмету, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини. Імунологічні аспекти носійства менінгококу.

Оцінити дані імунологічних досліджень.

Епідеміологія

Епідемічний процес (джерело, механізм зараження, шлях передачі), поширеність менінгококової інфекції в Україні і в світі.

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.

Неврологія



Патогенез, клінічні ознаки уражень нервової систем при менінгококовій інфекції.

Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи (діагностувати наявність загально-мозкового, менінгеального синдромів, осередкової неврологічної симптоматики).

Дерматологія

Патогенез, клінічну характеристику екзантем.

Розпізнати висип у хворого на менінгококцемію.

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.

Клінічна фармакологія

Фамакокінетику та фармакодинаміку, побічні ефекти пеніциліну, ампіциліну, левоміцетину сукцинату, цефотаксиму, цефтриаксону, засобів патогенетичної терапії.

Призначити лікування залежно від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дози препаратів, виписати рецепти.

Реанімація та інтенсивна терапія



Невідкладні стани:

  • ІТШ

  • ННГМ

  • ГННН

  • ГНН

  • ДВЗ-синдром




Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах:

  • ІТШ

  • ННГМ

  • ГННН

  • ГНН

  • ДВЗ-синдром

Наступні дисципліни

Сімейна медицина

Патогенез, епідеміологію, класифікацію, динаміку клінічних проявів, ускладнення, лабораторну діагностику менінгококової інфекції.

Проводити диференціальну діагностику менінгококової інфекції із захворюваннями, що перебігають зі схожою клінічною симптоматикою. Розпізнати менінгококову інфекцію, її ускладнення, інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. В разі виникнення невідкладних станів надати допомогу на догоспітальному етапі.

^ Внутрішньопредметна інтеграція

Інфекційні хвороби

Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, ускладнення, лабораторну діагностику, лікування та профілактику менінгококової інфекції.

Проводити диференціальну діагностику менінгококової інфекції з іншими інфекційними хворобами. Розпізнати менінгококову інфекцію, її ускладнення, інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування в разі виникнення невідкладних станів, надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.


^ 3.2. Структурно-логічна схема змісту теми заняття



Алгоритм діагностики та лікування менінгококової інфекції

(Morbus menіngococceus)




^ 3.3 Рекомендована література

Основна:

  1. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2001. – Т.1 – С. 234-274.

  2. Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – С.311-325.

  3. Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт-Петербург: Фолиант, 2000. – С. 180-190.

  4. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – С.329-348.

Додаткова:

  1. Менінгококова інфекція та бактерійні менінгіти: клініка, діагностика та інтенсивна терапія / Інститут епідеміології та інфекційних хвороб Л.В.Громашевського АМН України. – Київ, 2004. – 32 с.

  2. Покровський В.И., Фаворова Л.А., Костюкова Н.Н. Менингококковая инфекция. – М.: Медицина, 1976. – 271 с.

  3. Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки за редакцією М.А.Андрейчина. – К., “Здоров'я” 1996. – С. 170-181.


^ 3.4. Матеріали для самоконтролю

3.4.1. Питання для самоконтролю

  1. Хто із вчених зробив детальний опис клініки хвороби?

  2. Коли і ким був відкритий збудник МІ?

  3. Стан захворюваності на менінгококову інфекцію відтепер в Україні, в світі?

  4. Назвіть збудника менінгококової інфекції, та збудників бактеріальних фарингітів, охарактеризуйте їх морфологічні властивості, фактори патогенності.

  5. Вкажіть стійкість збудника до дії факторів зовнішнього середовища.

  6. Охарактеризуйте джерело інфекції, назвіть механізм інфікування.

  7. Патогенез менінгококової інфекції.

  8. Класифікація клінічних форм менінгококової інфекції.

  9. Основні клінічні прояви менінгококового назофарингіту.

  10. Основні прояви та клінічні форми менінгококцемії.

  11. Ускладнення менінгококцемії.

  12. Основні клінічні прояви менінгококового менінгіту та менінгоенцефаліту.

  13. Ускладнення менінгококового менінгіту та менінгоенцефаліту.

  14. Основні причини летальності при генералізованих формах менінгококової інфекції.

  15. План обстеження хворого на менінгококову інфекцію.

  16. Методи специфічної діагностики менінгококової інфекції та бактеріальних фарингітів Інтерпретація результатів дослідження.

  17. Етіотропна терапія різних форм менінгококової інфекції: препарати, дози, шляхи введення, тривалість лікування.

  18. Санація бактеріоносіїв менінгококу.

  19. Принципи патогенетичної терапії генералізованих форм менінгококової інфекції.

  20. Правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.

  21. Диспансерне спостереження за реконвалесцентами.

  22. Заходи в осередку менінгококової інфекції та бактеріальних фарингітів.


3.4.2. Тести для самоконтролю a=2

вибрати правильні відповіді

1.Резервуаром і джерелом менінгококової інфекції являється:

  1. люди і тварини;

  2. тільки люди;

  3. синантропні і дикі гризуни;

  4. домашні тварини;

  5. птахи.

2. Збудник менінгококової інфекції:

  1. грампозитивні диплококи;

  2. стрентококи;

  3. пневмококи;

  4. грамнегативні диплококи;

  5. стафілококи.

3. Для менінгококового назофарингіту характерні:

  1. лейкопенія з відносним лімфомоноцитозом;

  2. лейкоцитоз з лімфомоноцитозом , помірна ШОЕ;

  3. нейтрофільний лейкоцитоз , прискорена ШОЕ;

  4. тільки гіперлейкоцитоз з прискореною ШОЕ;

  5. різке прискорення ШОЕ.

4. Найбільш ефективні засоби етіотропної терапії менінгококової інфекції:

  1. нітрофуранові препарати;

  2. стрептоміцин;

  3. тетрациклінові препарати;

  4. антибіотики-макроліди;

  5. бензилпеніцилін.

5. У хворого на менінгококовий менінгіт показники плеоцитозу в 1 мкл СМР будуть у межах:

  1. 2-10 клітин;

  2. 50-100 клітин;

  3. 300-500 клітин;

  4. декілька тисяч;

  5. 500-700 клітин;




      1. Заповнити таблицю: =3

Клінічні симптоми захворювань, що перебігають з ураженням ротоглотки

Захворювання


Ознаки

Менінгізм

Серозний вірусний менінгіт

Серозний туберкульозний менінгіт

Гнійний бактеріальний (у тому числі менінгококовий менінгіт)

^ Субарохноїдальний крововилив

Колір, прозорість:

- безбарвна, прозора
















- безбарвна

опалесцентна
















- білувата чи зеленувата, каламутна
















- кров’яниста
















Тиск:

- підвищений
















- різко підвищений
















Цитоз:

- норма
















- лейкоцитарний
















- нейтрофільний
















- еритроцити свіжі і змінені
















Білок:

- норма
















- помірно підвищений
















- від помірно до значного підвищеного
















Дисоціація:

- немає
















- клітинно-білкова
















- білково-клітинна
















Реакція Панді
















Реакція Нонне-Апельта
















Глюкоза:

- норма
















- знижена
















Фібринозна плівка



















      1. Задачі для самоконтролю

Хворий С., 32 р., скаржиться на загальне нездужання, першіння у горлі, біль голови, слабкість. Хворіє 3-й день, температура ці дні тримається у межах 37,5-37,8°С. Об’єктивно загальний стан відносно задовільний. Шкірні покриви бліді, висипки немає. Кон’юнктивіт, склерит. Виражена гіперемія слизової задньої стінки глотки з гнійними “доріжками”. Пальпуються помірно болючі підщелепні лімфовузли. З боку внутрішніх органів патології не виявлено.

  1. Про яке захворювання слід думати?

  2. Яке лабораторне дослідження необхідно провести для верифікації діагнозу?

  3. Тактика лікаря щодо місця та характеру лікування.


^ 3.4.5 Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою по темі “Менінгококова інфекція”

Основні завдання

Вказівки

Відповідь

Вивчити:

  1. Етіологію




  1. Епідеміологію




  1. Патогенез

  2. Класифікацію




  1. Клінічні прояви

  2. Діагностику

  3. Диференціальну діагностику

  4. Лікування




  1. Профілактику


Назвати збудника, морфологічні особливості, фактори патогенності, ріст на живильних середовищах, стійкість до дії факторів зовнішнього середовища.

Охарактеризувати джерела інфекції, назвати механізм та шлях інфікування, сприйнятливість.

Назвати основні ланки патогенезу локалізованих та генералізованих форм.

Дати класифікацію клінічних форм МІ за поширеністю процесу, важкістю перебігу та тривалістю.

Охарактеризувати клінічні прояви різних форм МІ.

Дати перелік методів специфічної діагностики.

Заповнити таблицю диференціальної діагностики.

Перерахувати засоби етіотропної, патогенетичної терапії, назвати дози, шляхи введення.

Скласти план протиепідемічних заходів у осередку МІ.






^ 4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи:

4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

  • Оволодіти методикою обстеження хворого на МІ.

  • Провести курацію хворого на МІ.

  • Провести диференціальну діагностику МІ.

  • Скласти план лабораторного обстеження хворого на МІ.

  • Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на МІ.

  • Розпізнати ускладнення МІ.

  • Скласти план лікування хворого на МІ.

  • Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.

  • Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу “Менінгококова інфекція”.


4.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики менінгококової інфекції



Завдання

Послідовність виконання

^ Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1.


2.



Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на МІ.


Провести курацію

хворого.

І.З‘ясувати скарги хворого.


ІІ. З‘ясувати анамнези:

1.Анамнез хвороби.



Відокремити скарги, що характеризують синдроми:

- загальної інтоксикації;

- загально-мозковий;

- менінгеальний;

- ураження носоглотки;

- інших органних уражень.


Звернути увагу на гострий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку і вираженість:

- гарячки;

- головного болю;

- блювоти;

- висипки;

- болю в горлі;

- осиплості голосу;

- утруднення носового дихання та виділень з носу;

- слабкості;

- інших симптомів.







2. Анамнез життя.

3. Епідеміологічний анамнез


ІІІ. Провести об‘єктивне обстеження хворого.


1. Загальний огляд:

- загальний стан хворого;


- шкіра;


- слизові ротоглотки;


- лімфовузли.

2. Дихальна система.


3. Серцево-судинна система:


- пульс;

- артеріальний тиск;

- перкусія серця;

- аускультація серця.


4. Травна система:

- пальпація живота;

5.Нервова система.

Виявити перенесені хвороби.

З’ясувати можливе джерело інфекції та шляхи інфікування, звернути увагу на перебування хворого у регіонах із підвищеним ризиком зараження.

Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені клінічною формою захворювання, важкістю перебігу і характером ускладнень, супутніх захворювань і вторинної інфекції.

Звернути увагу на:

- слабкість;

- температуру тіла;

- блідість шкіри (можливий акроціаноз, ціаноз);

- геморагічний висип від петехій до екхімозів, що локалізуються на шкірі дистальних відділів (кисті, передпліччя, стопи, гомілки, сідниці), з’являється в перші 5-15 год. захворювання);

- гіперемія слизової оболонки задньої стінки глотки з гіпертрофією фолікулів, гнійною “доріжкою”;

- можливе збільшення та помірна болючість підщелепних лімфовузлів.

Відсутність змін за типового перебігу або наявність ознак менінгококової пневмонії.

У разі важкого перебігу та розвитку менінгококового міокардиту, перикардиту:

- тахікардія;

- знижений артеріальний тиск;

- розширення меж серця;

- помірна глухість тонів серця, порушення ритму, шум тертя перикарду.

Відсутність змін за типового перебігу МІ.

Помірне збільшення печінки за важкого перебігу.

Наявність ознак загально-мозкового, менінгеального синдромів, вогнищевих симптомів та ураження черепних нервів.

3.

Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати.

1.Загальний аналіз крові.


2. Загальний аналіз сечі.


3. Біохімічні методи дослідження.


4. Бактеріоскопія секрету носоглотки, ліквору, товстої краплі крові.

5. Бактеріологічне дослідження секрету носоглотки, ліквору, крові.

6.Серологічні методи (РЗК, РПГА ін.).

7. ЕКГ-дослідження.

8. Рентгенографія легень.

9. Консультації:

- невропатолога;

- оториноларинголога;

- окуліста;


- кардіолога.

Звернути увагу на зміни: помірний (в разі важкої форми – виражений) нейтрофільний лейкоцитоз зі зсувом формули вліво до юних форм. анеозинофілія, ШОЕ збільшена.

Ознаки токсичного ураження нирок:

сліди білка, виявляються поодинокі циліндри і еритроцити.

Ураховуючи поліорганність уражень при генералізованих формах МІ визначать показники згортальної системи крові, ниркові тести, КОС, електролітний склад плазми.

Виявлення внутрішньоклітинно і позаклітинно розміщених грам негативних диплококів або одиничних коків.


Позитивний результат є підтвердженням діагнозу. Досліджуваний матеріал беруть до початку етіотропної терапії. Зберігають в термостаті за температури 37°С не більше 2-3 год.

Використовують для ретроспективної діагностики.


Проводиться за важкого перебігу неодноразово (в динаміці).

За наявності ознак пневмонії.


Для уточнення характеру неврологічних уражень.

Обов’язковий огляд за наявності менінгіту (менінгоенцефаліту).

Обов’язкова консультація за наявності менінгіту (менінгоенцефаліту) з оглядом очного дна.

За наявності ознак ураження міокарду.


4.3. Професійний алгоритм щодо формування навичок забору матеріалу з носоглотки для бактеріологічного дослідження



Завдання

Послідовність виконання

^ Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1.



Оволодіти методикою забору матеріалу з носоглотки для бактеріологічного дослідження.


Виконувати в наступній послідовності

  1. Візьміть стерильну пробірку з ватним тампоном на зігнутому дроті.

  2. Натисніть шпателем на корінь язика, тампон зігнутим догори кінцем введіть за м’яке піднебіння, не торкаючись зубів, слизової щік, язика.

  3. Негайно відправте пробірку із зібраним матеріалом до бактеріологічної лабораторії.


Звернути увагу: забір матеріалу проводять натще або через 3-4 години після вживання їжі, до призначення антибактеріальної терапії.


Звернути увагу: забраний матеріал доставляють в теплому вигляді (на грілці), допустиме зберігання в термостаті при температурі 37°С, не більше 2-3 год.



^ 5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Похожие:

Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconПовідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін
...
Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін icon2. 3 Гігієна харчування з методами санітарно-гігієнічних досліджень
Хто з посадових осіб санітарно- епідеміологічної служби має право виносити постанову
Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін icon2. Гігієнічне значення конвекційної і радіаційної температури
Мікроклімат, його оптимальні параметри. Захворювання, пов’язані з дискомфортним впливом мікроклімату на організм людини
Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconСанітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України
Структура державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України
Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconПовідомлення теми та мети уроку
...
Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconПовідомлення про зміни законодавства України щодо ведення бухгалтерського обліку
Ви керівник підприємства. Протягом дня Вами отримано 10 інформаційних повідомлень (табл. 1 ). Керуючись наданою інформацією
Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconЛекція з дисципліни «Цивільний процес» Тема №25 Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах
Лекція обговорена і схвалена на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін 01 вересня 20 12 р. Протокол №1
Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconЗміст о розділ І
Сутність фінансового обліку. Предмет і об’єкти фінансового обліку. Завдання фінансового обліку. Взаємозв’язок фінансового обліку...
Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconО розділ І
Сутність фінансового обліку. Предмет і об’єкти фінансового обліку. Завдання фінансового обліку. Взаємозв’язок фінансового обліку...
Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін iconЛекція №4 з патофізіології на тему: «Алергія»
Актуальність: Багато явищ, які супроводжують людину в процесі життєдіяльності, так чи інакше пов'язані з її працездатністю, здоров'ям,...
Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін icon37. Основні труднощі слововживання в діловому та професійному мовленні
Труднощі, пов’язані із мовними засобами, слововживанням у текстах документів, посідають одне з перших місць. Причинами цього є незнання...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы