Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література icon

Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література


Скачать 258.46 Kb.
НазваниеПрограма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література
страница1/7
Размер258.46 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7




I

Міністерство освіти і науки України Глухівський державний педагогічний університет

Кафедра української мови

Укладачі: Куриленко В.М., Черв'яцова Л.П.

Діалектологічна практика

Програма

для студентів спеціальності 07010103

Українська мова та література

Глухівського державного педагогічного університету

Глухів-2003

ББК 81.05 Д44

Рекомендовано до друку радою філологічного факультету Глухівського державного педагогічного університету, протокол № 2 від 12.12.2002 р. та методичною радою Глухівського державного 'педагогічного університету, протокол № 4 від 26.12.2002 р.

Укладачі: Куриленко В.М., Черв'яцова Л.П. Діалектологічна практика Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література- Глухів: РВВ ГДПУ, 2003. - 62 с.

Рецензенти: Звагельський В.Б., кандидат філологічних наук, доцент; Черепанова Є.О., кандидат філологічних наук, доцент.

У програмі подані поради ,др збирання діалектного матеріалу для виконання планової наукової теми кафедри української мови "Дослідження проблем ареалогії та генези східнополіського діалекту української мови" та для проведення діалектологічної практики студентів філологічного факультету як денної, так і заочної форми навчання, а також програма-питальник для безпосереднього запису діалектної лексики.


гі&доЬта

Питальник має дінгяі



7№Р


\

ш



етнолшгвістичне спрямування.


ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА... .......4

ЛІНГВІСТИЧНА ЧАСТИНА ....7

ПОБУТ ...7

ПРИСЛІВНИК ...22

^ ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА ЧАСТИНА 31

СІМЕЙНА ОБРЯДОВІСТЬ 31

I. ВЕСІЛЛЯ 31

II. РОДИНИ.... 33

III. ПОХОРОН. 34

КАЛЕНДАРНА ОБРЯДОВІСТЬ ...36

IV. СВЯТКИ... 36

^ V. ВЕСНА... ! 37

VI. КУПАЛА 38

ОБРЯДИ ГОСПОДАРЧОГО ЦИКЛУ .39

VII. СІВБА ТА ЖНИВА 39

VIII. ХУДОБА 41

IX. БУДІВНИЦТВО .'...... ,„. 42

X. ТКАЦТВО 42

ХІ.ХЛІБ .44

^ XII. НАЧИННЯ Й ОДЯГ 45

ХНІ. ДЕМОНОЛОГІЯ. 47

УЯВЛЕННЯ ПРО ПРИРОДУ 49

XIV. АСТРОНОМІЯ. МЕТЕОРОЛОГІЯ. ЧАС 49

XV. ДОЩ. ГРІМ. ГРАД 50

XVI. РОСЛИНИ 51

^ XVII. ЗВІРІ 52

XVIII. ПТАХИ 53

XIX. КОМАХИ 55

XX. МЕДИЦИНА 55

XXI. ФОЛЬКЛОР ...56

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ 59

ЛІТЕРАТУРА ....60


© Оригінал-макет РВВ ГДПУ, 2003

З

Передмова

Сьогодні, в час національного оновлення, коли ми повертаємося до неперехідних цінностей, набутих нашим народом на протязі тисячоліть, по-новому постають питання історичної, філософської, етнічної, етнографічної, етномовної самобутності України на загальнослов'янському фоні. По-новому постають лінгвістичні питання співвідношення літературномовного та діалектного складників в національній мові нашого народу.

У недалекому минулому діалектні відмінності в мові розглядалися як пережитки минулого, з якими, починаючи з ■ дитсадка, слід було вести нещадно боротьбу. І хоча в підручниках, посібниках з курсу сучасної української літературної мови підкреслювалося, що літературний та діалектний різновиди є двома формами єдиної загальнонародної (національної) мови, йшлося про вивчення, засвоєння літературного варіанта української національної мови при ігноруванні варіанта діалектного. При такому підході вивчення рідної мови залишалося далеко не повним, а набуті знання однобокими, відірваними від практики спілкування мовців у конкретних історико-географічних умовах.

Незважаючи на те, що діалектна мова, на відміну від літературної, характеризується відсутністю штучно писаних для неї правил, територіальною обмеженістю та переважно усною формою вияву, їй властива нормативність, пов'язана з поняттям мовної системи. При цьому мовні норми діалектного різновиду національної мови абсолютно природні, оскільки вони мовцями не контролюються і не підправляються, хоча й залишаються мінливими історично: діалектна мова як система перебуває в неперервному розвитку.

Однією з суттєвих відмінностей прояву норми в літературній та діалектній мові є збереження діалектно нормативними тих рис, які в літературній мові давно витіснені пізнішими новоутвореннями чи іншомовними запозиченнями, а то й не були їй властиві. Саме тому у просторово-часовому співвідношенні порівняльний аналіз літературної та діалектної норм дає можливість прослідкувати історію мовних змін, дати вичерпне пояснення тим чи іншим мовним явищам.

Програма орієнтована насамперед на лексичний матеріал. Діалектна лексика української мови становить практично не обмежений і далеко не вивчений мовний інвентар. Чи не найбільш рухома в плані власних інновацій та іншомовних запозичень (зміни в лексиці відбуваються набагато динамічніше, ніж, наприклад, у фонетиці, морфології, синтаксисі), діалектна лексика разом з тим має здатність зберігати лексеми та їх корені індоєвропейського, спільнослов'янського та пізніших власне слов'янських утворень.

4

Зауваження до запису діалектного матеріалу

Записувати матеріал потрібно лише від корінних жителів, переважно
старшого покоління, без будь-яких пропусків питань програми. Відсутність
певної реалії чи поняття в говірці також буде відповіддю на питання.
Відповіді послідовно записувати фонетичною транскрипцією із збереженням
нумерації питань програми. У зв'язку з умовами польової роботи слід
користуватися спрощеною транскрипцією на базі сучасного українського
алфавіту з долученням окремих додаткових знаків. ч

Позначення у фонетичній транскрипції І. Голосні фонеми та їх варіанти

  1. Голосні фонеми української мови позначаються звичайними літерами алфавіту: а, о, у, є, и, і.

  2. Ненаголошений є позначається є", ненаголошений и - ие, ненаголошений о в укаючих говірках - 0у, ур.

  3. Специфічно діалектні дифтонгічні звуки, наявні лише в окремих північноукраїнських говорах, передаються такими знаками: іе - з початковим звуковим елементом, подібним до і, і кінцевим, подібним до є. :''£Г*;;

уо - лабіалізований дифтонг з початковим звуковим елементом типу у та кінцевим, подібним до о.

уи - з початковим звуковим елементом типу у і кінцевим, подібним до и, уі - з початковим елементом, подібним до у, та кінцевим, подібним до і. уе - варіант лабіалізованого дифтонга, що. закінчується компонентом, подібним до є.

  1. Для позначення зникаючих (занепадаючих) дифтонгів вживаються ці ж знаки з виділенням занепадаючої частини дифтонга: у°, уо, уи, у" іт.д.

  2. Нескладова вимова звука і передається знаком й, звука у - знаком у.

  3. Звук и з наближенням до і слід позначати и', і з наближенням до и - і".

  4. Літерам я, ю, є у фонетичній транскрипції відповідають:

а) на початку слова, після голосного звука, апострофа і м'якого знака
сполучення звуків відповідно йа, йу, йе: ябланкаю [йа[ бл а нк ай у],
пер 'є [п'
е'р й є].

б) після приголосного (вони позначають пом'якшення його) звуки відповідно
а, у, є: тєля [т' ела|/, соллю[со' л:у].

8. Наголошеність звука передається прямою рискою (скісною рискою
передається м'якість приголосного), яка ставиться після наголошеного
складу: карєннє [к а /є' н: є].

II. Приголосні фонеми та їх варіанти

  1. Властивий українській мові дзвінкий фрикативний фарингальний звук позначається буквою г, а дзвінкий проривний задньоязиковий - г.

  2. Дзвінкі українські африкати передаються, буквосполученням де, дж

5

(з дужкою зверху).

3. Літера щ, яка позначає сполучення ш і ч, передається відповідно
через шч. .....

4. Подовження або подвоєння приголосних позначаються однією літерою та

двокрапкою після неї: кассьо [к а с :о У].

5. Часткове оглушення дзвінких приголосних позначається надписуванням

малих літер відповідних глухих вгорі праворуч над літерами відповідних звуків: плуг[плу]г*].

6. М'якість приголосних передається знаком мінути ('), пом'якшення -

знаком апострофа вгорі справа від літери приголосного: карєннє [к аре '

н'-.е].

Розділові знаки в діалектному записі зв'язних текстів не

використовуються (за винятком знаків запитання й оклику для передачі

питальної чи окличної інтонації). Мала пауза (при комі) позначається

однією похилою рискою, велика пауза - двома.

Великі літери вживаються лише для виділення власних імен.

До роботи обов'язково додати такі відомості:

Дані про інформаторів:

  1. Прізвище, ім'я, по батькові.

  2. Вік.

  3. Освіта. • .>.

  4. Рідзанять. ^ < :,.,,„.'

Дані про населений пункт:

1» Точна назва населеного пункту, району, області.

2. Відомості з історії: як давно існує населений пункт; звідки прийшло сюди

місцеве населення; до якої соціальної групи відносились селяни в минулому - державні, поміщицькі, монастирські тощо. Особливу увагу звернути на те, чи не має місцеве населення або окремі його групи, роди (родичі) якихось давніх прізвиськ (напр., зайці, юшки, меди, сірани і под.).

  1. Кількість жителів, етнічний склад, основне заняття населення.

  2. Відстань даного населеного пункту до найближчого міста, залізничної

станції, районного центру (вказати, в якому напрямку - на схід, північ, південний захід і т.д.); назвати шляхи сполучення з іншими населеними пунктами.

5. Культурно-освітні заклади, як давно вони існують.

У кінці зазначається дата здійснення діалектологічного запису. Збирачеві матеріалу забороняється користуватися олівцем.

^ ЛІНГВІСТИЧНА ЧАСТИНА ПОБУТ

  1. Житловий будинок: хата, дом...? Яке слово вважається власним?

  2. Погана хата (зневажливо): хібара...? ;

  3. Недобудована (без даху, вікон, дверей) хата: зруб...?

  4. Давня (колишня) хата з піччю без димаря: курна, димна, чорна...?

  5. Місце, де раніше стояв будинок (хата): хатнище, хатнисько, печище...?

  6. Залишок згорілого будинку: печище, печисько, хатнище...?

  7. Колодязь: колодязь, колодець, криниця...?

  8. Цямрина, верхня дерев'яна частина колодязьного зрубу: зруб, цямрина, цабрина, оцарина...?

  9. Кришка, віко, верхня частина предмета (скрині, діжки, погреба і под.), якою їх накривають: кришка, покришка, віко, накривка, ляда...?

10. Комора, окрема будівля для зберігання зерна і под.: комора, степка,
о катрага...? •

& -11. Нежила частина хати, яка з'єднує жиле приміщення з ґанком або ділить хату на дві половинки: сіни...?

  1. Комірчина в конюшні, де зберігають кінську збрую тощо: маштарка...?

  2. Приміщення для дров: дровітня, дривальник...?

  3. Перекладина, жердина, на яку сідають на ніч кур^к£Ідало,насіст...?

  4. Огорожа: огорожа,забор,тин...?

  1. Подовжній брусок в огорожі, до якого прибивають дошки, штахети: жертка, ворина...?

  1. Огорожа з хворосту: пліт, ліса...?

  2. Невеликий стіжок сіна, соломи: копиця, копна...?

39. Великий стіг укладеної соломи, сіна, немолоченого хліба: скирда, стіг, ожеред...?

  1. Основа скирти, вимощена гілками, соломою: оденце, одонок, дно...?

  2. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і таке інше: клуня, гумно...?

  3. Спеціально обладнана яма із східцями для зберігання овочів, фруктів і таке інше: погреб, погріб, подвал, льох...?

  4. Викопана для одноразового використання яма для зберігання взимку картоплі і под., вкрита соломою"й засипана землею: копець...?

  5. Велика продовгувата куча картоплі, буряків, вкрита соломою й землею для тривалого зберігання взимку: копець, кагат, бурт...?

  6. Висячий замок: замок, колодка...?

  7. Драбина: драбина, лісвиця...?

  8. Щабель у драбині: щабель, штабель, переструха...?

  9. Пластинка з важільцем, якою зачиняють і відчиняють двері: клямка, плямка...?

  10. Горище, приміщення між стелею і покрівлею хати: горище, гора...?

  11. Горище над хлівом, сараєм: горище, гора, вишки...?


6

7

  1. Підлога: підлога, пудлога, пол...?

  2. Стеля: стеля, столя...?

  3. Дерев'яний кілочок, яким скріплюються бруски в будівлі: тибель...?

  4. Стовпчик в огорожі: стовпчик,столбік,стовпець...?

  5. Один із стовпів воріт: ворина, шула...?

  6. Дашок, невелика покрівля над воротами: ворина...?

  7. Розбірна ланка загорожі із жердин, які легко виймаються, замінюючи ворота: завора, царина..,?

, 38. Поручні, невисока огорожа на краях містка, біля східців будинку і под.: поручні, поренча, оперенча...?

39. Спеціально обладнана яма для зберігання овочів у хаті, під підлогою:
яма, подпол...?

40. Батіг, яким підганяють тварин: батіг, батог, пуга...?
4.1. Держак у батозі: держак, пужално, пуга...?

  1. Загострена паличка, якою в'яжуть снопи: цурка, цівка...?

  2. Нижній камінь у жорнах: под, подник, сподок...?

  3. Верхній камінь у жорнах?

. 45. Заглиблення у верхньому камені в жорнах, куди засипають зерно: дучка,
дучайка...? *

  1. Пристрій, яким1<2Ж| буряки, картоплю: сікач...?

  2. Голка: голка, ігол«а>ігла...?

  3. Велика голка для шиття товстими нитками: циганка, циголка, шаршатка...? , ,,

  4. Л>учка вага з важелем або пружиною: безмін, кнатер, кантир...?

• 50. 'ЗІ^дша. якою укріплюють снопи, сіно, солому на возі: рубель, вага...? 517. Граблі: граблі (який склад наголошується)...?

  1. Прилад для вибивання білизни при пранні: праник, пральник...?

  2. Ніж, яким ріжуть свиней: жигало, колій, колотник, швайка...?

  3. Колода, на якій рубають дрова: колодка...?

  4. Ручка до лопати, граблів, вил і под.: ручка, черен, черенок...? х

  5. Ручка в косі: коссє...?

  6. Кільце в косі, за допомогою якого вона скріплюється з кіссям: банка, бабка, кільце...?

  7. Клинець, за допомогою якого коса кріпиться до кісся: клин, клинець, запотилок...?

  8. Обкосок, залишок коси, яка довго була у використанні: скосок, обкосок...?

  9. Пристрій до коси для укладання покосу: грабки, граблі, грабилно...?

  10. Спеціальний камінь для загострення коси, брусок: брусок, осілок...?

  11. Вузький дерев'яний плоский брусок для загострення коси, вкритий шаром смоли з піском: мантачка...?

  12. Пристрій (невеличке ковадло) для клепання коси: бабка...?

  13. Лопата для копання землі: лопата, заступ, шухля, ридльовка...?

8

65. Велика залізна лопата із загнутими краями: підборочна, шухля...? (66) Дерев'яна лопата, окантована металом: риндель...?

  1. Знаряддя для підпушування грунту й знищення бур'яну, сапа: сапа, сапка, цапка...?

  2. Вила: вила, вилки, соховила, суховила...?

  3. Залізні вила з густими і тупими на кінцях зубцями для збирання буряків, картоплі: ґаблі, мач, бармак...?

  4. Вила на три роги: трояни...? •

  5. Вила з довгою ручкою, якими подають снопи на віз, сіно в стіг і тому подібне: підвилка, вилошник...?

  6. Крюк для витягування сіна зі стогу: клюка, крюк...?

  7. Дерев'яний або металевий гак із довгим держаком для діставання, витягування чогось: клюка, ключка, багор...?

  8. Ручка в ціпові: ціпилно, ручка...?

  9. Ударна частина ціпа: бич, бичок...?

  10. Ремінь у ціпові, що з'єднує бич (ударну частину) з ручкою (ціпилном): капиця, гуж, ушивално...?

  11. Сокира: сокира, сєкира, топор...?

  12. Ручка в сокирі: топорище...?

  13. Спеціальна сокира для обчісування колод: склюд, склют...?

  14. Гострий бік, лезо сокири, ножа і под.: лезо, жила, ризце...?

  15. Тупа, протилежна лезу частина а) сокири, б) коси, в) ножа?

  16. Що означає рожен, рожон:ії]рдовга палиця з загостреним кінцем; б) металевий прут, на який настромлюють м'ясо для смаження на вогні...?

-83. Одна з двох нижніх частин саней, зігнута спереду, що поверхнею ковзає по снігу: полоз...? ' ' ■ •

  1. Зігнута частина санного полоза:'корень...? .

  2. Пристрій, на якому гнуть санні полози, дуги, колеса і т. п.: бало...?

  3. Колесо: колесо (зверніть увагу на наголос)...?

  4. Спиця в колесі: спиця, шпиця, заноза...?

  5. Рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт: засув, засов, верениця...?

  6. Пастка, капкан: пастка, капкан, спасти...?

  7. Лампа без скла, каганець: каганець, сліпак...?

  8. Човен: човен, лодка, чайка...?

  9. Вудка: вудка, удка, уда...? \

  10. Вудлище: вудлище, вудилище, вудилно...?

  11. Прив'язана до вудилища довга міцна нитка (з капрону, шовку, волосин коня і т.ін.), на кінці якої прив'язаний гачок: жилка, волосінь...?

  12. Поплавець: поплаво, поплавець, поплавок...?

  13. Довга тичка, якою заганяють рибу в сітку: бовт, бовтак, бовтало...?

  14. Риболовецьке знаряддя, схоже на вила, із зубцями на кінці для утримування настромленої риби: ості, остень...?

9

  1. Великий мішок: мішок, лантух, міх...?

  2. Невеликий мішок: кулик...? ' •-.. ,

ЮО.Торба з мішковини, в яку насипають овес, січку і под. для годівлі коней:

опалки, бурдюк...? 101.Скриня: скриня, кухор...? 102. Дошка на стояках, на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь: лава,

ослін, слон...? ЮЗ.Стілець: стул, стуло, стулець...? 104. Ліжко: ліжко, кровать...? Ю5.Настілник: настілник, обрус...? Юб.Вікно: вікно, окно, їкно...? Ю7.Шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти: хвортка,

хворточка...? Ю8.Як скажуть: посуд чи посуда?

Ю9.Дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб: діжка, діжа, пікна діжа...? І Ю.Дерев'яна лопата, за допомогою якої саджають у піч і виймають хліб:

лопата, хлібна лопата...? 111.Лист металу, на якому випікають пироги: противень, жаровня, дека,

бляха...? 112. Сковорода: сковорода, скаврада, пательня...? 113.Пристрій для просіювання борошна: сито, рбшето, решетб...? Яка різниця

між ситом і решетом? 1 Н.Друшлаг: друшлаг, друшлак, друшляк...? 115.Чавунний горщик, казан: чавун, баняк, казан...? Пб.Кастрюля: каструля, коструля, рондель...? 1 П.Кришка каструлі і под.: кришка, покришка, накривка...? 118.Мисник, полиця для посуду: мисник, судник...? 119.Маленька ступка, в якій товчуть сало з цибулею для заправляння борщу:

ковчанка, салотовка...? 120.Дерев'яна палиця, якою затовкують сало в маленькій ступці для

заправляння борщу: товкачка, качалка...? 121. Дерев'яна палиця, якою товчуть картоплю, розкачують тісто на вареники

і под.: качалка, м'яло, товкач...? 122.Велика ложка, якою розмішують та наливають страву: полоник,

ополоник, черпак...? 123.Тертушка: тертушка, тьорка, драчка...?

124.Глибока миска: миска, миса, лоханка...? ^

125.Неглибока миска: тарілка, тадірка...?

126.Невелика неглибока миска: сподок, блюдок, блюдце...? '

127.Склянка: склянка, шклянка, стакан...? 128.Множина від стакан: ста'кани чи стака'ни? 129.Ночви: ночви, вагани...? ІЗО.Осколки від розбитої череп'яної посуди: черепки, осколки, друзки...?

ІЗІ.Осколки від скляної посуди: осколки, друзки...? , :

132.Великий скляний бутель: бутель...?

ІЗЗ.Горшок, у якому розводять водою і тримають білу глину для мазання

хати: горщик...? !34.Кухоль: кварта, кухоль, кухлик, крушка...? 135.Глечик для молока: глек, глечик, гладун, гладишка, гладушка...? ІЗб.Велика дерев'яна бочка для зберігання зерна: бочка, діжка, кадовб,

кадуб...? 137.Сплетена з соломи бочка для зерна: бочка, бодня, кадка...? 138.Чотирикутна сплетена з кори коробка на ягоди, гриби: кубар, коробка...? 139.Дерев'яна бочка, кадіб для засолювання сала: бодня, кубель, салник...?

Чи не плели її з лози і яку вона мала форму? 140.Плетена посудина для ручної сівби: сіянка...? 141 .Бочка для засолювання овочів: бодня, бочка,-діжка...? 142.Цебер, низька діжка для годівлі худоби, збирання відходів і т.ін.: цебер,

цебро, ряжка...? 143.Посудина, сплетена з лози, для зберігання або перенесення чого-небудь:

кіш, кош, верейка, сапетка...? Якої вона форми (намалюйте або опишіть)? 144.Піч: піч, пєч, пєчь...? 145.Шматок сухого або смолистого дерева, яке використовується на підпал:

лучина, смолина, загніт...? Иб.Недогоріле поліно: головешка...? 147.3атулка в печі: заслонка, затулка, затвора...? 148.Сажа: сажа, саджа, сап...? 149.Попіл: попіл, попел, зола...? 150.Чад, чадний газ: чад, угар...?

151.Середина, найгарячіше місце в печі, дно, де горять дрова: черінь, под...? !52.Що означає черінь: а) дно печі, де горять дрова, випікається хліб,

варяться страви; б) місце на печі, де сплять, сушать зерно, гриби і т.ін.; в)

місце в лісі, де компактно ростуть гриби; г) галявина в лісі...? 153.0пукле перекриття над серединою, найгарячішим місцем у печі: склеп...? 154.Склепіння, отвір у печі, звідки дим іде в трубу: челюсть, челюсті...? 155.Як скажуть: витопить чи випалить піч? 15б.Невеличка пічка біля печі: пічка, плита, кебка, кибичка...? 157.Місце під піччю, де ставлять горшки, зберігають дрова і т.ін.: епод,

куча...? 158.3аслінка в димоході: заслонка, душник, люхта...? 159.3аглиблення в передній частині печі, куди згрібають золу, жар: кубашка,

загніт...? ІбО.Продовгуватий виступ для лежання, прибудований до печі: лежанка,

ляжанка...? 161 .Передня частина печі перед челюстями під комином: припічок...?


10

11

162.Широка частина димохода від печі до стелі, до початку більш вузької

частини димаря: кожух...? 163 Лежак, горизонтальна частина димоходу на горищі: лежак, лежень,

боров, боровик...? 164.Стояча вертикальна частина димоходу на горищі: стояк, стоян...? 165.Частина димоходу над покрівлею хати: бовдур, комин, верх, димник...? Ібб.Прилад, за допомогою якого ставлять у піч або виймають з неї горщики,

чавуни і под.: рогач, рогачі, вилки, брачки...? 167.3наряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з

розплесканим і зігнутим кінцем для перемішування палива в печі і

вигрібання з неї жару, попелу: кочерга, коцюба, клюка...? 168.3наряддя, за допомогою якого, витягують, з печі і переносять гарячу

сковороду: чаплія, лопатка...? 169.Дерев'яний держак рогачів, кочерги, чаплії: вилошник, ожегло, ожог...? Ш.Водний настій попелу, який використовується для прання, миття: луг,

щолок...?
171.Осадок, густий попіл, який залишається після зливання лугу: позол...?
172.їжа загалом: їжа, їда, харч, харчі...? ;

173.Рідка варена страва: страва, вариво, потрава...? 174.Ситна їжа: ситна, травна...? 175.Неситна їжа: неситна, нетривка...? 176.Кип'ячена вода: кип'яток, кипень, окріп...? 177.Вишкварки від смаженого сала: шкварки, вишкварки...? 178.Витопки з сала: жир, сало, тлущ, смалець...? 179.СІК від смаженого м'яса: сік, скором...? 180.Жирна їжа; в якій багато жиру: жирна, скоромна...? 181.Що означає скором: а) жирна їжа; б) жир, сало...? 182.Відвар із м'яса: бульйон, сок...? 183.Плісень, цвіль на поверхні зіпсованих продуктів: пліснява, плісень,

цвіль...? 184.СІК квашеної капусти, огірків і под.: росол, просол, сок...? 185.0лія: лея, алей, олія...?

186.Ганчірка для миття посуду: тряпка, онуча, поливок...? 187.їжа, яка споживається а) вранці: сніданнє, сніданок, завтрак...? б) в обід: обід, полудень».? в) після обіду: полудник, полудень...? г) увечері: вечеря, ужин...? Скільки разів приймають їжу у Вашому населеному пункті: три чи чотири? (Мається на увазі, чи споживалася їжа між обідом та вечерею). 188.Що робили при роботі в полі із залишками їжі: висипали чи виливали на

межу для птахів, мишей, мурах; приносили додому й віддавали дітям...?
189.Хлібина: хлібина, буханка, паляниця, коврига, бонда...?
190.Житній хліб: житній, ржаний...? ;

ї91.Невелика хлібина із залишків тіста: вишкребок, поскрьобиш...? Що з ним

робили?
192. Добре випечений хліб: вдалий, удачний, упечений...? .

193.Хлібина, спечена на сковороді у формі млинця із кислого

(приготовленого на хліб) тіста: перепічка...? І94.Хліб із а) гречаної, б) ячмінної муки? Якої він був форми і коли його

пекли? 195.Боковий наростень (виріст) у спеченій хлібині: ґуля, вибігон...? Ї96.3акалець, глевкий шар хліба над нижньої шкуринкою: закалець, закал...? 197.Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т.ін.: скорина, скоринка,

шкоринка, шкуринка...? 198.М'яка (внутрішня) частина хлібини: м'якоть, мнякоть, м'якіш...? 199.Шматок (хліба): кусок, шматок, скиба, луста...? 200.Великий шматок хліба: кусок, кавалок, шматок...? 201.Перший шматок хлібини: цілушка, краюха, окрайок...? 202. Дитяча назва хліба: папа...?

203.Глевкий, недопечений хліб: глизявий, глизький, глевкий, лямак...? 204.Як називався хліб, забутий в печі? Що з ним робили: використовували

для лікування, давали з'їсти, щоб не боятися покійника і т.д....? 205.Чи був звичай залишати хліб на перехресті, в лісі, в полі, під піччю,

кидати в річку чи колодязь? Для чого це робили? 206.Як треба було ділити хліб - різати чи ламати? У яких випадках хліб

можна було лише ламати? 207.Які були ворожіння з хлібом і, про що (запишіть розповідь повністю):

пускали хліб по воді, виставляли собаці на вибір, клали під подушку,

клали на місце будівництва нової хати, залишали на роздоріжжі...? 208.Як називалися і який вигляд мали хлібини, які пекли до Дня сорока

мучеників? Що з ними робили? До яких свят ще пекли спеціальні

хлібини і як вони називались? 209.Чи не випікали спеціальний хліб на Різдво? Як він називався? Якої був

форми? Що з ним робили: давали колядникам, худобі...? 2Ю.Як називалися подвійні (що зліпилися) хлібини: близнята, близнеці,

спориш...? Що з ними робили: розламували над головою дитини, ламали

і давали молодим на весіллі...? Кому їх не можна було їсти? 211.Підсмажена скибка хліба: фінка, грєнка...? 2 Ї2.ТІСТО (загальна назва): тісто, кісто...? 213.Залишена в діжі частина тіста для розчинення хліба: розчина, квасок,

поскреба, кисля...? 214.Кисло-сол0дке тісто (на пироги): тісто, опара...? 215.Тісто„приготовлене без закваски: прісне...? 216. Що означає кірж< корж? Із якого тіста і як його пекли? 217.Що означає пиріг, пирог? Із якого тіста його пекли?


12

  1   2   3   4   5   6   7

Похожие:

Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література iconПрограма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література
Міністерство освіти і науки України Глухівський державний педагогічний університет
Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література iconСумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Робоча програма навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів за напрямом підготовки 020303 Філологія....
Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література iconРобоча програма із "Загального мовознавства" для студентів V курсу Для спеціальності: пмсо."Українська мова І література"
Важливе місце займають філософські проблеми мови, а також співвідношення мови та свідомості, мови та мислення, мовий мовлення
Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література iconМетодичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів
«Англійська мова і література»; 020303 «Українська мова і література»; 010102 «Початкова освіта» напрямів підготовки 0203 «Філологія»...
Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література iconМетодичні вказівки до практичних занять з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів ІІІ курсу спеціальності
Тема: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література iconВикладач: доцент Л. В. Лучкіна
Українська мова національна мова українського народу. Літературна українська мова. Державна українська мова
Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література iconПрактичні заняття з курсу «Сучасна українська мова за професійним спрямуванням» для студентів 4 курсу спеціальності «Початкова освіта» (9) Старобільського факультету
Основні реквізити ділового документа. Вимоги укладання та оформлення документів. Формуляр
Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література iconПитання до іспиту з української мови за професійним спямуванням
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед мов народів світу
Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література iconПрактикум для студентів заочної форми навчання спеціальності "Фармація". Запоріжжя
Фармація” систематизовано і послідовно оволодіти курсом “Українська мова (за професійним спрямуванням)”: засвоїти норми сучасної...
Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література iconУкраїнська мова
К64 Конкурсні тестові завдання для вступників: Українська мова / Г. І. Вов­чен­ко, А. М. Галас, О. Д. Пискач, Т. М. Розумик, М. І....
Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література iconРобоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять
Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн»
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы