Скачать 258.46 Kb.
|
I Міністерство освіти і науки України Глухівський державний педагогічний університет Кафедра української мови Укладачі: Куриленко В.М., Черв'яцова Л.П. Діалектологічна практика Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література Глухівського державного педагогічного університету Глухів-2003 ![]() ![]() Рекомендовано до друку радою філологічного факультету Глухівського державного педагогічного університету, протокол № 2 від 12.12.2002 р. та методичною радою Глухівського державного 'педагогічного університету, протокол № 4 від 26.12.2002 р. Укладачі: Куриленко В.М., Черв'яцова Л.П. Діалектологічна практика Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література- Глухів: РВВ ГДПУ, 2003. - 62 с. Рецензенти: Звагельський В.Б., кандидат філологічних наук, доцент; Черепанова Є.О., кандидат філологічних наук, доцент. У програмі подані поради ,др збирання діалектного матеріалу для виконання планової наукової теми кафедри української мови "Дослідження проблем ареалогії та генези східнополіського діалекту української мови" та для проведення діалектологічної практики студентів філологічного факультету як денної, так і заочної форми навчання, а також програма-питальник для безпосереднього запису діалектної лексики. гі&доЬта Питальник має дінгяі 7№Р \ ш ![]() е ![]() ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА... .......4 ЛІНГВІСТИЧНА ЧАСТИНА ....7 ПОБУТ ...7 ПРИСЛІВНИК ...22 ^ СІМЕЙНА ОБРЯДОВІСТЬ 31 I. ВЕСІЛЛЯ 31 II. РОДИНИ.... 33 III. ПОХОРОН. 34 КАЛЕНДАРНА ОБРЯДОВІСТЬ ...36 IV. СВЯТКИ... 36 ^ VI. КУПАЛА 38 ОБРЯДИ ГОСПОДАРЧОГО ЦИКЛУ .39 VII. СІВБА ТА ЖНИВА 39 VIII. ХУДОБА 41 IX. БУДІВНИЦТВО .'...... ,„. 42 X. ТКАЦТВО 42 ХІ.ХЛІБ .44 ^ ХНІ. ДЕМОНОЛОГІЯ. 47 УЯВЛЕННЯ ПРО ПРИРОДУ 49 XIV. АСТРОНОМІЯ. МЕТЕОРОЛОГІЯ. ЧАС 49 XV. ДОЩ. ГРІМ. ГРАД 50 XVI. РОСЛИНИ 51 ^ XVIII. ПТАХИ 53 XIX. КОМАХИ 55 XX. МЕДИЦИНА 55 XXI. ФОЛЬКЛОР ...56 УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ 59 ЛІТЕРАТУРА ....60 © Оригінал-макет РВВ ГДПУ, 2003 З ![]() ![]() Сьогодні, в час національного оновлення, коли ми повертаємося до неперехідних цінностей, набутих нашим народом на протязі тисячоліть, по-новому постають питання історичної, філософської, етнічної, етнографічної, етномовної самобутності України на загальнослов'янському фоні. По-новому постають лінгвістичні питання співвідношення літературномовного та діалектного складників в національній мові нашого народу. У недалекому минулому діалектні відмінності в мові розглядалися як пережитки минулого, з якими, починаючи з ■ дитсадка, слід було вести нещадно боротьбу. І хоча в підручниках, посібниках з курсу сучасної української літературної мови підкреслювалося, що літературний та діалектний різновиди є двома формами єдиної загальнонародної (національної) мови, йшлося про вивчення, засвоєння літературного варіанта української національної мови при ігноруванні варіанта діалектного. При такому підході вивчення рідної мови залишалося далеко не повним, а набуті знання однобокими, відірваними від практики спілкування мовців у конкретних історико-географічних умовах. Незважаючи на те, що діалектна мова, на відміну від літературної, характеризується відсутністю штучно писаних для неї правил, територіальною обмеженістю та переважно усною формою вияву, їй властива нормативність, пов'язана з поняттям мовної системи. При цьому мовні норми діалектного різновиду національної мови абсолютно природні, оскільки вони мовцями не контролюються і не підправляються, хоча й залишаються мінливими історично: діалектна мова як система перебуває в неперервному розвитку. Однією з суттєвих відмінностей прояву норми в літературній та діалектній мові є збереження діалектно нормативними тих рис, які в літературній мові давно витіснені пізнішими новоутвореннями чи іншомовними запозиченнями, а то й не були їй властиві. Саме тому у просторово-часовому співвідношенні порівняльний аналіз літературної та діалектної норм дає можливість прослідкувати історію мовних змін, дати вичерпне пояснення тим чи іншим мовним явищам. Програма орієнтована насамперед на лексичний матеріал. Діалектна лексика української мови становить практично не обмежений і далеко не вивчений мовний інвентар. Чи не найбільш рухома в плані власних інновацій та іншомовних запозичень (зміни в лексиці відбуваються набагато динамічніше, ніж, наприклад, у фонетиці, морфології, синтаксисі), діалектна лексика разом з тим має здатність зберігати лексеми та їх корені індоєвропейського, спільнослов'янського та пізніших власне слов'янських утворень. 4 Зауваження до запису діалектного матеріалу Записувати матеріал потрібно лише від корінних жителів, переважно старшого покоління, без будь-яких пропусків питань програми. Відсутність певної реалії чи поняття в говірці також буде відповіддю на питання. Відповіді послідовно записувати фонетичною транскрипцією із збереженням нумерації питань програми. У зв'язку з умовами польової роботи слід користуватися спрощеною транскрипцією на базі сучасного українського алфавіту з долученням окремих додаткових знаків. ч Позначення у фонетичній транскрипції І. Голосні фонеми та їх варіанти
уо - лабіалізований дифтонг з початковим звуковим елементом типу у та кінцевим, подібним до о. уи - з початковим звуковим елементом типу у і кінцевим, подібним до и, уі - з початковим елементом, подібним до у, та кінцевим, подібним до і. уе - варіант лабіалізованого дифтонга, що. закінчується компонентом, подібним до є.
а) на початку слова, після голосного звука, апострофа і м'якого знака сполучення звуків відповідно йа, йу, йе: ябланкаю [йа[ бл а нк ай у], пер 'є [п' е'р й є]. б) після приголосного (вони позначають пом'якшення його) звуки відповідно а, у, є: тєля [т' ела|/, соллю[со' л:у]. 8. Наголошеність звука передається прямою рискою (скісною рискою передається м'якість приголосного), яка ставиться після наголошеного складу: карєннє [к а /є' н: є]. II. Приголосні фонеми та їх варіанти
5 ![]() ![]() 3. Літера щ, яка позначає сполучення ш і ч, передається відповідно через шч. ..... 4. Подовження або подвоєння приголосних позначаються однією літерою та двокрапкою після неї: кассьо [к а с :о У]. 5. Часткове оглушення дзвінких приголосних позначається надписуванням малих літер відповідних глухих вгорі праворуч над літерами відповідних звуків: плуг[плу]г*]. 6. М'якість приголосних передається знаком мінути ('), пом'якшення - знаком апострофа вгорі справа від літери приголосного: карєннє [к аре ' н'-.е]. Розділові знаки в діалектному записі зв'язних текстів не використовуються (за винятком знаків запитання й оклику для передачі питальної чи окличної інтонації). Мала пауза (при комі) позначається однією похилою рискою, велика пауза - двома. Великі літери вживаються лише для виділення власних імен. До роботи обов'язково додати такі відомості: Дані про інформаторів:
Дані про населений пункт: 1» Точна назва населеного пункту, району, області. 2. Відомості з історії: як давно існує населений пункт; звідки прийшло сюди місцеве населення; до якої соціальної групи відносились селяни в минулому - державні, поміщицькі, монастирські тощо. Особливу увагу звернути на те, чи не має місцеве населення або окремі його групи, роди (родичі) якихось давніх прізвиськ (напр., зайці, юшки, меди, сірани і под.).
станції, районного центру (вказати, в якому напрямку - на схід, північ, південний захід і т.д.); назвати шляхи сполучення з іншими населеними пунктами. 5. Культурно-освітні заклади, як давно вони існують. У кінці зазначається дата здійснення діалектологічного запису. Збирачеві матеріалу забороняється користуватися олівцем. ^
10. Комора, окрема будівля для зберігання зерна і под.: комора, степка, о катрага...? • & -11. Нежила частина хати, яка з'єднує жиле приміщення з ґанком або ділить хату на дві половинки: сіни...?
39. Великий стіг укладеної соломи, сіна, немолоченого хліба: скирда, стіг, ожеред...?
6 7
, 38. Поручні, невисока огорожа на краях містка, біля східців будинку і под.: поручні, поренча, оперенча...? 39. Спеціально обладнана яма для зберігання овочів у хаті, під підлогою: яма, подпол...? 40. Батіг, яким підганяють тварин: батіг, батог, пуга...? 4.1. Держак у батозі: держак, пужално, пуга...?
. 45. Заглиблення у верхньому камені в жорнах, куди засипають зерно: дучка, дучайка...? *
• 50. 'ЗІ^дша. якою укріплюють снопи, сіно, солому на возі: рубель, вага...? 517. Граблі: граблі (який склад наголошується)...?
8 65. Велика залізна лопата із загнутими краями: підборочна, шухля...? (66) Дерев'яна лопата, окантована металом: риндель...?
-83. Одна з двох нижніх частин саней, зігнута спереду, що поверхнею ковзає по снігу: полоз...? ' ' ■ •
9
ЮО.Торба з мішковини, в яку насипають овес, січку і под. для годівлі коней: опалки, бурдюк...? 101.Скриня: скриня, кухор...? 102. Дошка на стояках, на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь: лава, ослін, слон...? ЮЗ.Стілець: стул, стуло, стулець...? 104. Ліжко: ліжко, кровать...? Ю5.Настілник: настілник, обрус...? Юб.Вікно: вікно, окно, їкно...? Ю7.Шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти: хвортка, хворточка...? Ю8.Як скажуть: посуд чи посуда? Ю9.Дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб: діжка, діжа, пікна діжа...? І Ю.Дерев'яна лопата, за допомогою якої саджають у піч і виймають хліб: лопата, хлібна лопата...? 111.Лист металу, на якому випікають пироги: противень, жаровня, дека, бляха...? 112. Сковорода: сковорода, скаврада, пательня...? 113.Пристрій для просіювання борошна: сито, рбшето, решетб...? Яка різниця між ситом і решетом? 1 Н.Друшлаг: друшлаг, друшлак, друшляк...? 115.Чавунний горщик, казан: чавун, баняк, казан...? Пб.Кастрюля: каструля, коструля, рондель...? 1 П.Кришка каструлі і под.: кришка, покришка, накривка...? 118.Мисник, полиця для посуду: мисник, судник...? 119.Маленька ступка, в якій товчуть сало з цибулею для заправляння борщу: ковчанка, салотовка...? 120.Дерев'яна палиця, якою затовкують сало в маленькій ступці для заправляння борщу: товкачка, качалка...? 121. Дерев'яна палиця, якою товчуть картоплю, розкачують тісто на вареники і под.: качалка, м'яло, товкач...? 122.Велика ложка, якою розмішують та наливають страву: полоник, ополоник, черпак...? 123.Тертушка: тертушка, тьорка, драчка...? 124.Глибока миска: миска, миса, лоханка...? ^ 125.Неглибока миска: тарілка, тадірка...? 126.Невелика неглибока миска: сподок, блюдок, блюдце...? ' 127.Склянка: склянка, шклянка, стакан...? 128.Множина від стакан: ста'кани чи стака'ни? 129.Ночви: ночви, вагани...? ІЗО.Осколки від розбитої череп'яної посуди: черепки, осколки, друзки...? ІЗІ.Осколки від скляної посуди: осколки, друзки...? , : 132.Великий скляний бутель: бутель...? ІЗЗ.Горшок, у якому розводять водою і тримають білу глину для мазання хати: горщик...? !34.Кухоль: кварта, кухоль, кухлик, крушка...? 135.Глечик для молока: глек, глечик, гладун, гладишка, гладушка...? ІЗб.Велика дерев'яна бочка для зберігання зерна: бочка, діжка, кадовб, кадуб...? 137.Сплетена з соломи бочка для зерна: бочка, бодня, кадка...? 138.Чотирикутна сплетена з кори коробка на ягоди, гриби: кубар, коробка...? 139.Дерев'яна бочка, кадіб для засолювання сала: бодня, кубель, салник...? Чи не плели її з лози і яку вона мала форму? 140.Плетена посудина для ручної сівби: сіянка...? 141 .Бочка для засолювання овочів: бодня, бочка,-діжка...? 142.Цебер, низька діжка для годівлі худоби, збирання відходів і т.ін.: цебер, цебро, ряжка...? 143.Посудина, сплетена з лози, для зберігання або перенесення чого-небудь: кіш, кош, верейка, сапетка...? Якої вона форми (намалюйте або опишіть)? 144.Піч: піч, пєч, пєчь...? 145.Шматок сухого або смолистого дерева, яке використовується на підпал: лучина, смолина, загніт...? Иб.Недогоріле поліно: головешка...? 147.3атулка в печі: заслонка, затулка, затвора...? 148.Сажа: сажа, саджа, сап...? 149.Попіл: попіл, попел, зола...? 150.Чад, чадний газ: чад, угар...? 151.Середина, найгарячіше місце в печі, дно, де горять дрова: черінь, под...? !52.Що означає черінь: а) дно печі, де горять дрова, випікається хліб, варяться страви; б) місце на печі, де сплять, сушать зерно, гриби і т.ін.; в) місце в лісі, де компактно ростуть гриби; г) галявина в лісі...? 153.0пукле перекриття над серединою, найгарячішим місцем у печі: склеп...? 154.Склепіння, отвір у печі, звідки дим іде в трубу: челюсть, челюсті...? 155.Як скажуть: витопить чи випалить піч? 15б.Невеличка пічка біля печі: пічка, плита, кебка, кибичка...? 157.Місце під піччю, де ставлять горшки, зберігають дрова і т.ін.: епод, куча...? 158.3аслінка в димоході: заслонка, душник, люхта...? 159.3аглиблення в передній частині печі, куди згрібають золу, жар: кубашка, загніт...? ІбО.Продовгуватий виступ для лежання, прибудований до печі: лежанка, ляжанка...? 161 .Передня частина печі перед челюстями під комином: припічок...? 10 11 ![]() ![]() частини димаря: кожух...? 163 Лежак, горизонтальна частина димоходу на горищі: лежак, лежень, боров, боровик...? 164.Стояча вертикальна частина димоходу на горищі: стояк, стоян...? 165.Частина димоходу над покрівлею хати: бовдур, комин, верх, димник...? Ібб.Прилад, за допомогою якого ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни і под.: рогач, рогачі, вилки, брачки...? 167.3наряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з розплесканим і зігнутим кінцем для перемішування палива в печі і вигрібання з неї жару, попелу: кочерга, коцюба, клюка...? 168.3наряддя, за допомогою якого, витягують, з печі і переносять гарячу сковороду: чаплія, лопатка...? 169.Дерев'яний держак рогачів, кочерги, чаплії: вилошник, ожегло, ожог...? Ш.Водний настій попелу, який використовується для прання, миття: луг, щолок...? 171.Осадок, густий попіл, який залишається після зливання лугу: позол...? 172.їжа загалом: їжа, їда, харч, харчі...? ; 173.Рідка варена страва: страва, вариво, потрава...? 174.Ситна їжа: ситна, травна...? 175.Неситна їжа: неситна, нетривка...? 176.Кип'ячена вода: кип'яток, кипень, окріп...? 177.Вишкварки від смаженого сала: шкварки, вишкварки...? 178.Витопки з сала: жир, сало, тлущ, смалець...? 179.СІК від смаженого м'яса: сік, скором...? 180.Жирна їжа; в якій багато жиру: жирна, скоромна...? 181.Що означає скором: а) жирна їжа; б) жир, сало...? 182.Відвар із м'яса: бульйон, сок...? 183.Плісень, цвіль на поверхні зіпсованих продуктів: пліснява, плісень, цвіль...? 184.СІК квашеної капусти, огірків і под.: росол, просол, сок...? 185.0лія: лея, алей, олія...? 186.Ганчірка для миття посуду: тряпка, онуча, поливок...? 187.їжа, яка споживається а) вранці: сніданнє, сніданок, завтрак...? б) в обід: обід, полудень».? в) після обіду: полудник, полудень...? г) увечері: вечеря, ужин...? Скільки разів приймають їжу у Вашому населеному пункті: три чи чотири? (Мається на увазі, чи споживалася їжа між обідом та вечерею). 188.Що робили при роботі в полі із залишками їжі: висипали чи виливали на межу для птахів, мишей, мурах; приносили додому й віддавали дітям...? 189.Хлібина: хлібина, буханка, паляниця, коврига, бонда...? 190.Житній хліб: житній, ржаний...? ; ї91.Невелика хлібина із залишків тіста: вишкребок, поскрьобиш...? Що з ним робили? 192. Добре випечений хліб: вдалий, удачний, упечений...? . 193.Хлібина, спечена на сковороді у формі млинця із кислого (приготовленого на хліб) тіста: перепічка...? І94.Хліб із а) гречаної, б) ячмінної муки? Якої він був форми і коли його пекли? 195.Боковий наростень (виріст) у спеченій хлібині: ґуля, вибігон...? Ї96.3акалець, глевкий шар хліба над нижньої шкуринкою: закалець, закал...? 197.Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т.ін.: скорина, скоринка, шкоринка, шкуринка...? 198.М'яка (внутрішня) частина хлібини: м'якоть, мнякоть, м'якіш...? 199.Шматок (хліба): кусок, шматок, скиба, луста...? 200.Великий шматок хліба: кусок, кавалок, шматок...? 201.Перший шматок хлібини: цілушка, краюха, окрайок...? 202. Дитяча назва хліба: папа...? 203.Глевкий, недопечений хліб: глизявий, глизький, глевкий, лямак...? 204.Як називався хліб, забутий в печі? Що з ним робили: використовували для лікування, давали з'їсти, щоб не боятися покійника і т.д....? 205.Чи був звичай залишати хліб на перехресті, в лісі, в полі, під піччю, кидати в річку чи колодязь? Для чого це робили? 206.Як треба було ділити хліб - різати чи ламати? У яких випадках хліб можна було лише ламати? 207.Які були ворожіння з хлібом і, про що (запишіть розповідь повністю): пускали хліб по воді, виставляли собаці на вибір, клали під подушку, клали на місце будівництва нової хати, залишали на роздоріжжі...? 208.Як називалися і який вигляд мали хлібини, які пекли до Дня сорока мучеників? Що з ними робили? До яких свят ще пекли спеціальні хлібини і як вони називались? 209.Чи не випікали спеціальний хліб на Різдво? Як він називався? Якої був форми? Що з ним робили: давали колядникам, худобі...? 2Ю.Як називалися подвійні (що зліпилися) хлібини: близнята, близнеці, спориш...? Що з ними робили: розламували над головою дитини, ламали і давали молодим на весіллі...? Кому їх не можна було їсти? 211.Підсмажена скибка хліба: фінка, грєнка...? 2 Ї2.ТІСТО (загальна назва): тісто, кісто...? 213.Залишена в діжі частина тіста для розчинення хліба: розчина, квасок, поскреба, кисля...? 214.Кисло-сол0дке тісто (на пироги): тісто, опара...? 215.Тісто„приготовлене без закваски: прісне...? 216. Що означає кірж< корж? Із якого тіста і як його пекли? 217.Що означає пиріг, пирог? Із якого тіста його пекли? 12 |
![]() | Програма для студентів спеціальності 07010103 Українська мова та література Міністерство освіти і науки України Глухівський державний педагогічний університет | ![]() | Сумський
державний
педагогічний
університет
імені А.С. Макаренка Робоча програма навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів за напрямом підготовки 020303 Філологія.... |
![]() | Робоча програма із "Загального мовознавства" для студентів V курсу Для спеціальності: пмсо."Українська мова І література" Важливе місце займають філософські проблеми мови, а також співвідношення мови та свідомості, мови та мислення, мовий мовлення | ![]() | Методичні рекомендації щодо роботи з курсом Робоча навчальна програма курсу з потижневим плануванням самостійної роботи студентів «Англійська мова і література»; 020303 «Українська мова і література»; 010102 «Початкова освіта» напрямів підготовки 0203 «Філологія»... |
![]() | Методичні вказівки до практичних занять з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів ІІІ курсу спеціальності Тема: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії | ![]() | Викладач: доцент Л. В. Лучкіна Українська мова національна мова українського народу. Літературна українська мова. Державна українська мова |
![]() | Практичні заняття з курсу «Сучасна українська мова за професійним спрямуванням» для студентів 4 курсу спеціальності «Початкова освіта» (9) Старобільського факультету Основні реквізити ділового документа. Вимоги укладання та оформлення документів. Формуляр | ![]() | Питання до іспиту з української мови за професійним спямуванням Українська мова – державна мова України. Українська мова серед мов народів світу |
![]() | Практикум для студентів заочної форми навчання спеціальності "Фармація". Запоріжжя Фармація” систематизовано і послідовно оволодіти курсом “Українська мова (за професійним спрямуванням)”: засвоїти норми сучасної... | ![]() | Українська мова К64 Конкурсні тестові завдання для вступників: Українська мова / Г. І. Вовченко, А. М. Галас, О. Д. Пискач, Т. М. Розумик, М. І.... |
![]() | Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн», читається протягом 2-х семестрів, загальний обсяг 62 години лекцій і практичних занять Робоча програма навчального курсу для студентів магістеріума спеціальності 020210 «Дизайн» |