Психолінгвістичний текстовий аналіз icon

Психолінгвістичний текстовий аналіз


Скачать 25.87 Kb.
НазваниеПсихолінгвістичний текстовий аналіз
Размер25.87 Kb.
ТипДокументы

  1. Психолінгвістичний текстовий аналіз

Метод психолінгвістичного текстового аналізу (ПЛТА) спрямований на дослідження вербальних характеристик текстів. До уваги беруться такі показники:

обсяг тексту;

кількість речень;

їх середній розмір;

коефіцієнт лексичної різноманітності;

коефіцієнт агресивності/ дієслівності;

коефіцієнт логічної зв'язності;

коефіцієнт емболії .

Показник середнього розміру речень свідчить про особливості вербального інтелекту чи про різку зміну емоційного стану. Існує негативний кореляційний зв'язок між збільшенням ступеня емоційності мовлення та обсягом висловлювання: що емоційнішим є мовець, то коротшими висловлюваннями він/вона висловлюватиметься.

Коефіцієнт словникової різноманітності є одним із найпотужніших у психолінгвістичній діагностиці тексту. Як зазначає Г. Г. Почепцов, завдяки встановленню цього коефіцієнта в мовленні людини можна виявити психопатологію, наприклад шизофренію, а також схильність до неї . Словникова різноманітність також свідчить про особливості вербального інтелекту. Коефіцієнт вираховується за такою формулою:

Коефіцієнт словникової різноманітності = різних слів/2Nвсіх слів*100%N - кількість

Коефіцієнт дієслівності інакше називається коефіцієнтом агресивності. Це співвідношення кількості дієслів і дієслівних форм (дієприкметників та дієприслівників) до загальної кількості всіх слів. Коефіцієнт вираховується за такою формулою:

Коефіцієнт дієслівності= дієслів/Nвсіх слів*100%N - кількість

Високий коефіцієнт агресивності свідчить про високу емоційну напруженість тексту, динаміку подій, нестабільний емоційний стан автора під час синтезу тексту.

Коефіцієнт логічної зв'язності також вираховується за формулою співвідношення загальної кількості службових слів (сполучників і прийменників) до загальної кількості речень. Величини в межах одиниці забезпечують досить гармонійне співвідношення службових слів та синтаксичних конструкцій у тексті:

Коефіцієнт логічної зв'язності=служб.слів/3NреченьN - кількість

Коефіцієнт емболії (мед. ембола - закупорка кровоносної судини), прагматичної маркованості чи "засміченості" мовлення, становить собою співвідношення загальної кількості ембол, тобто слів, які не несуть сематичного навантаження, до загальної кількості слів у реченні. До складу таких слів належать вигуки ("ну", "ніби", "знаєш", "ж", "типу", "ой" і т. ін.), вульгаризми (ненормативна лексика), нерелевантні повтори, прагматичні (вставні слова або вирази) маркери та деякі дискурсивні маркери за винятком тих, що функціонують як засоби зв'язності (когезії) й цілісності (когерентності) тексту (отже, відтак, тому, адже, оскільки, але, однак, бо, проте, водночас, до речі та ін.). Коефіцієнт емболії негативно корелює з показниками вербального інтелекту і ступенем емоційного збудження мовця/ автора тексту, а також дає уявлення про загальну культуру мовлення:

Коефіцієнт емболії= Nембол/Nусіх слів*100%N – кількість

  1. ^ Асоціати́вний експериме́нт

Асоціати́вний експериме́нт - психологічний або психолінгвістичний експеримент, суть якого полягає в тому, що респондентові пропонують стимули різного типу (слова, малюнки тощо) з метою викликати у нього відповідні асоціації.Зміст [сховати]

Історія виникнення методу

Перший А.Е. поставив Ф. Гальтон; В. фон Вундт, К. Г. Юнг, М. Вертгеймер і Д. Кляйн застосовували А.Е. як проективний метод для дослідження мотивації особистості. Початковий період використання А.Е. завершується в 1910 р. створенням Кент-Розанівського списку асоціативних норм. Для другого періоду характерний сильний вплив, з одного боку, ідей біхевіористської психології, що розглядав зв'язок між стимулом і реакцією як чисто механічний, а з іншого – чіткою прагматичною спрямованістю. Третій період асоціативних досліджень пов'язаний із виникненням психолінгвістики (1954 р.) і дослідженнями мовленнєвої діяльності людини. Із формуванням когнітивної парадигми мовознавчих досліджень результати А.Е. починають залучати до вивчення когніції людини, особливостей мовної концептуалізації тощо.

^ Види асоціативного експерименту

Розрізняють вільний А.Е., коли респондентові пропонують відповісти словом, що перше спало йому на думку після пред'явлення стимулу, не обмежуючи вибір реакції жодними критеріями; керований А.Е., коли експериментатор певним чином обмежує вибір реакції, наприклад, дає завдання подати означення до стимулів-іменників тощо; ланцюговий А.Е., у якому респондентові пропонують відповісти будь-якою кількістю реакцій на стимул, не встановлюючи жодних формальних або семантичних обмежень. Можливі також змішані види А.Е., коли респондент отримує завдання відповісти певною кількістю реакцій-означень на стимул-іменник (див. Бутенко, 1989). На перебіг А.Е. впливають різні чинники (соціальні, психофізіологічні тощо). Це форма проведення А.Е. (усна, письмова, спосіб пред'явлення стимулів - по одному або списком тощо); хто і як проводить експеримент (тобто поведінка експериментатора, його індивідуальні характеристики, настанови, яку він/вона дає респондентам тощо); обставини, за яких експеримент відбувається (місце проведення, погодні тощо умови); психічний стан інформантів на час проведення експерименту, вплив політичних та ін. подій на їхню свідомість тощо.

Асоціативні зв’язки, наявні у свідомості людини взагалі чи присутні у певний момент, пов’язані із протіканням у корі головного мозку тих чи інших психічних процесів, від яких залежить мислення людини взагалі. Відповідь (слово-реакція) на задане слово-стимул дозволяє простежити динаміку асоціативних зв’язків у свідомості людини, визначити як за допомогою мовних знаків відображається об’єктивна дійсність у її свідомості; які зв’язки вона встановлює між окремими предметами і явищами, семантичні зв’язки між словами, який тип мислення у неї домінує.

^ Результати експерименту

Дозволили встановити асоціативні ряди та асоціативне поле на задані слова-стимули, визначити частотність асоціативних зв’язків, встановити їх види, показати їх розміщення за ступенем первинності чи вторинності, за відстанню, встановити зв'язок асоціативної пари, показати семантичний «подразник», який викликав ефект обманливого сподівання, дослідити рівень абстракції окремих асоціативних слів у площині окремого асоціативного поля та асоціативних рядів тощо.

  1. Інтент-аналіз

Інтент-аналіз – (від англ.: intention - намір) досить новий метод у психолінгвістиці, розроблений у лабораторії психології мовлення та психолінгвістики в Інституті психології РАН під керівництвом Т.М. Ушакової.

Мовленнєва поведінка індивіда в соціумі є завжди інтенціонально спрямованою і має вплив на адресата. Інтенція – це суб’єктивна спрямованість на певний предмет, активність свідомості суб’єкта [3][4] Будь-який текст є продуктом мисленнєвих процесів його авторів, відтак містить одну або більше інтенцій різної спрямованості.

Текст як засіб комунікації між автором (мовцем) та читачем (слухачем) містить комунікативні інтенції двоскладової структури. Вираження інтенції передбачає:

1) Позначення суб’єкта та

2) Ставлення до нього самого автора(мовця)

Інтент-аналіз дає змогу досліднику реконструювати ці інтенції на основі тексту – писемного або усного. Під час інтент-аналізу тексту береться до уваги його якісне наповнення, тобто не те, про що каже автор (пор. контент-аналіз), а те, що він намагається донести. Наприклад, у запитанні Ви ще бажаєте з нами пограти? залежно від контексту можуть бути приховані інтенції погрози або заохочення на адресу суб’єкта. Таким чином, до переліку включені звинувачення, погрози, розвінчування, протидія, демонстрація сили, заохочення, похвала тощо. Інтент-аналіз , як правило, включає два етапи: а) виявлення інтенцій; б) експертне оцінювання інтенцій, що лежать в основі висловлювання. Якщо очевидної інтенції не простежується, текст до початку другого етапу піддається переформулюванню за такою процедурою:

Якомога стисліше виведення одиниць смислу з максимальним збереженням логіки тексту уникненням небажаних асоціацій у складовій частині лексичного значення одиниць;

Опущення другорядних уточнювальних одиниць і вичленення від їхнього змісту.

Як правило, на другому етапі смислові одиниці зводяться до суб’єктно-предикатних структур – «пропозицій». Тобто, інтент-аналіз доповнюється пропозиційним. Пропозиція являє собою мінімальну, добре структуровану одиницю смислу. Одне речення може містити понад одну пропозицію. Наприклад, речення Київ підтримує Грузію у збройному конфлікті з Росією містить дві пропозиції:

Пропозиція 1: воюють (Грузія, Росія);

Пропозиція 2: підтримує (Україна, Грузія).

Як бачимо, пропозиційними вузлами є предикати (воюють, підтримує), що виражені, як правило, дієсловами. Аргументами є Київ, Грузія, Росія. Інтент-аналіз доцільно застосовувати на матеріалі текстів конфліктної спрямованості, зокрема політичних, пропагандистських, у текстах ЗМІ, передвиборних виступів, оскільки одним із ключових аспектів цього методу є авторська оцінка – позитивна чи негативна – описуваних об’єктів. А, наприклад, у рекламному тексті негативна оцінка об’єкта (товару чи послуги) відсутня. У конфліктних текстах присутній так званий трикутник: ми – вони (свій – чужий) – третя сторона. Кожному з цих компонентів приписується своя характеристика. Блок ми зазвичай характеризується позитивно, на адресу блоку вони висловлюються докори, засудження, погрози і т.ін. тобто, вони представляють ворога/ опонента. Третя сторона – це пересічні люди (народ), яких або заохочують або яким вони висловлюють докори.

^ Перший етап

Одним із варіантів процедури інтент-аналізу під час застосування на матеріалі окреслених вище текстів є виділення на першому етапі кола обговорюваних об’єктів, а також зв’язків та відношень між ними. В основі виділення об’єкта є його значущість, що виявляється в частоті, тобто подробицях його опису й кількості згадуваних ознак (предикатів).

^ Другий етап


На другому етапі кожній ознаці (предикату) приписується конкретне значення за такими факторами: моральність, динамізм, компетентність.

^ Кінцевий етап

На прикінцевому етапі відбувається узагальнення результатів у вигляді переліку найчастіше згадуваних об’єктів (як правило, це людина/ група людей) із подальшою оцінкою ща двополюсними шкалами моральність – аморальність, динамізм – пасивність, компетентність – некомпетентність, наприклад «+1», «0», «-1» . Насамкінець, дослідник зіставляє індивідуальні результати інтент-аналізу з результатами, одержаними іншими експертами. Якщо оцінки збігаються, то можна стверджувати про коректність процедури та адекватність експертних оцінок.

^ Застосування інтент-аналізу

Під час дослідження текстів ЗМІ, політично та пропагандистського спрямування інтент-аналіз допомагає вирішувати проблеми соціально-психологічного та загальносоціального плану, наприклад щодо ступеня та якості їхнього впливу на індивідуальну та масову свідомість, виявлення ступеня викривлення «картини світу» авторами таких текстів. Пропонована нами необ’єктивна картина дійсності здатна трансформувати уявлення про світ та соціально-політичні уподобання адресатів.

Доцільно також визначати загальну тональність тексту, яка може бути нейтральною, оптимістичною чи песимістичною. Слід підкреслити, що під час аналізу текстів дослідник працює не з реальними описуваними об’єктами, а з їхнім образом, створеним автором/ авторами тексту.

  1. Контент-аналіз

Контент-аналіз — метод досліджень текстів іншої подібної інформації, систематична процедура, метою якої є об'єктивний аналіз змісту будь-якого тексту.

Винахідниками та лідерами контент-аналізу небезпідставно вважають американців, проте насправді вперше контент-аналіз (пор. інтент-аналіз) було застосовано у 1640 році у Швеції. Там, під час дискусії з офіційним лютерантством, теологи порівняли апокрифічну збірку релігійних гімнів «Пісні Сіону» з гімнами офіційної церкви та підрахували кількість основних релігійних ідей та їх висвітлення (позитивне, негативне чи реальне).

На американському континенті формалізований аналіз тексту вперше застосував Дж. Спід, котрий 1893 року опублікував статтю «Чи дають тепер газети новини?» — це був результат контент-аналізу недільних випусків нью-йоркських газет за 1881—1883 роки. Спід виміряв обсяг матеріалів за кожною темою у дюймах і порівняв результати. Виявилося, що газети стали приділяти більше уваги пліткам та скандалам, але менше — літературі, політиці та релігії.

Новітня історія контент-аналізу бере свій початок у роки Другої світової війни, коли розвідка союзників відстежувала число та тип популярних пісень, які пускали в ефір європейські радіостанції. Таким чином робилися висновки про переміщення та концентрацію війська на континенті. На тихоокеанському театрі воєнних дій відстежували радіокомунікацію між Японією та її військовими базами на різних островах. Збільшення обсягу комунікації вказували на те, що японці планують операцію в даному районі Тихого океану.Тоді ж, у 1940-х, контент-аналіз почали використовувати для визначення автентичності історичних документів. Дослідники рахували певні слова у тих документах певного автора, чия автентичність була доведена, та порівнювали їх кількість із сумнівними документами. Контент-аналіз також застосовувався для вивчення пропаганди.

Вже наприкінці 1960-х контент-аналіз став методологією, найпоширенішою у магістерських роботах, які захищали в американських університетах, — і дотепер залишається найулюбленішою методологією медіа-дослідників у США.

Популярність контент-аналізу ґрунтується на тому, що цей метод дозволяє виміряти людську поведінку (якщо вважати, що вербальна поведінка є її формою). На відміну від опитувань контент-аналіз вимірює не те, що люди говорять, що зробили чи зроблять, а те що вони справді зробили.


Похожие:

Психолінгвістичний текстовий аналіз iconПсихолінгвістичний текстовий аналіз
Метод психолінгвістичного текстового аналізу (плта) спрямований на дослідження вербальних характеристик текстів. До уваги беруться...
Психолінгвістичний текстовий аналіз iconТема 8 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
Аналіз критичного обсягу виробництва, критичної виручки та запасу фінансової міцності
Психолінгвістичний текстовий аналіз iconТема: Аналіз динаміки та виконання плану виробництва і реалізації продукції. Аналіз асортименту і структури продукції. Аналіз якості продукції, ритмічності виробництва. Аналіз об’єму реалізації продукції Завдання 1
Тема: Аналіз динаміки та виконання плану виробництва і реалізації продукції. Аналіз асортименту і структури продукції. Аналіз якості...
Психолінгвістичний текстовий аналіз iconКонтрольна робота з дисципліни "Аналіз господарської діяльності " для студентів спеціальності " "
Порівняльний і факторний аналіз показників, що характеризують виробничо-фінансову діяльність підприємства
Психолінгвістичний текстовий аналіз iconТема: Аналіз фінансово-майнового стану підприємства
За даними бухгалтерського балансу підприємства провести аналіз фінансової стійкості підприємства
Психолінгвістичний текстовий аналіз iconТема: Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів Завдання Провести аналіз фактичної забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами
Завдання Провести аналіз фактичної забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами
Психолінгвістичний текстовий аналіз iconТема Аналіз собівартості продукції (товарів, робіт, послуг)
Аналіз собівартості продукції по елементах витрат і основних статтях калькуляції (самостійне вивчення)
Психолінгвістичний текстовий аналіз iconЕкономічний аналіз предмет І види економічного аналізу
Економічний аналіз — це комплексне глибоке вивчення роботи підприємств, їх підрозділів та інших господарських формувань для об’єктивної...
Психолінгвістичний текстовий аналіз iconЗдійсніть критичний аналіз дилеми безпеки Г. Герца з позицій ідеалізму
Здійсніть критичний аналіз принципів реалізму Г. Моргентау з позицій інституціоналізму
Психолінгвістичний текстовий аналіз iconЗміст технічного аналізу інвестиційного проекту
Аналіз ринку покликаний дати від­повідь на питання, що виробляти і за якою ціною продавати, а технічний аналіз — як виробляти і з...
Психолінгвістичний текстовий аналіз iconАналіз Біблії Автор: Олексій Сірий спільно з українським відділом руху «Zeitgeist» («Дух часу») Київ 2014 Передмова За основу цієї роботи було взято аналіз книги «Біблія. Книги священного писання старого та нового завіту»
За основу цієї роботи було взято аналіз книги «Біблія. Книги священного писання старого та нового завіту» в українському перекладі...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы