Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ icon

Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ


НазваниеСіч за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ
Размер10.3 Kb.
ТипДокументы

Основою господарської колонізації пониззя Дніпра стали січі – місцеві оборонні фортеці. Серцевиною козацької державності стала одна головна Січ за дніпровськими порогами – Запорізька.

Перша Запорізька Січ знаходила­ся на острові Мала Хортиця (в районі нинішнього м. Запоріжжя) 1553- 1556 рр. українським православним князем Дмитром Вишневецьким. Звідси було зроблено кілька похо­дів проти кримського хана і турок. У 1557 р. фортеця була зруйнована, і козаки створюва­ли інші. Усього січей (разом з Хортицькою) було вісім: з 1560-х по 1593 р. – на о-ві Томаківка, у 1593-1638 рр. – на о-ві Базавлук, у 1638-1653 рр. – на Микитиному Розі, у 1652-1709 рр. – на річці Чортомлик, у 1709-1711 рр. – на р. Кам’янці, у 1711-1734 рр. – в Олешках, у 1734-1775 рр. – на р. Підпільна.

Протягом XVI–XVII ст. Січ набуває ознак держави: контролює величезну терито­рію степів України, має свій уряд, військово-адміністративний устрій, власний суд і підтримує дипломатичні відносини з іншими державами. Територія цієї держави називається землями Війська Запорізького або Вільностями Війська Запорізького. Вся повнота влади в цій державі належала військовій раді, де право голосу мав кожен запорожець. Рада керувала всіма важливими справами Січі. На раді обирали козацький уряд – військову старшину: кошового отамана, військового суддю, осавула, військового писаря тощо. На час походу рада обирала гетьмана.

Військово-адміністративною і господарською одиницею Січі був курінь, до яких приписувалися козаки. Назви куренів свідчать, що Січ приймала вихідців з усієї України: Полтавський, Уманський, Корсунський, Канівський та ін. Куренем називалася і «казарма» в Січі-фор­теці, де проживали молоді неодружені козаки. Козаки куреня обира­ли курінного отамана і курінну старшину. Територіально-адміністративною одиницею Війська Запорізького була паланка. Жителі паланки – козаки були приписані до певних куренів, а селяни, що з’явилися як окремий від козаків прошарок посполитих лише в добу Нової (Підпільненської) Січі, підлягали запорозькому товариству в цілому, платили податок, забезпечували його фуражем і провіантом.

У 1572 р. король Сигізмунд II Август видав універсал про утворення найманого козацького форму­вання: 300 козаків були прийняті на державну службу, записані у реєстр (список). Основними завдання­ми реєстровців були охорона кордонів та контроль за нереєстро­вими козаками.

Головним противником станових інтересів козацтва в Речі Посполитій була поль­ська шляхта.

Право козаків на землю і вільну господарську діяльність, самоврядування, свободу від кріпацтва, особливі привілеї (наприклад, податкові чи право винокуріння) зацікавлювали селян та міщан і спричиняли масове «покозачення» сільського і міського населення України. Масове покозачення стало формою народно-визвольного руху в Україні, визначило близькість інте­ресів селян і козаків, що виявилося в майбутній спільній визвольній боротьбі.

Найбільшими виступами кінця XVI ст. були повстання під керівництвом ^ Криштофа Косинського (1591-1593 рр.), Северина Наливайка (1594-1596 рр.). Усі вони переросли в масові повстанські рухи, придушені місцевою шляхтою або військами.

Новий сплеск народної боротьби пов’язаний з початком XVIІ ст. Польща вступила в смугу безперервних воєн і жодно­го разу не обходилася без козацької допомоги. До козацьких походів приєднувалися селяни і міщани, а після закінчення військових дій оголошували себе козаками і відмовлялися підкорятися польській адмініс­трації.

Прокотилася хвиля повстань, організаційною і бойовою силою яких було козацтво. Найбільш ма­совими були повстання, очолювані ^ Марком Жмайлом (1625 р.), Тарасом Федоровичем (Трясилом) (1630 р.), Іваном Сулимою (1635 р.), Павлом Бутом (Павлюком), Якимом Острянином (Остряницею), Дмитром Гунею і Скиданом (1637-1638 рр.). В останньому виступі чітко була визначена мета боротьби: звільнити Україну від гніту Речі Посполитої, ліквідувати національно-релігійне гноблення. Закінчилося повстання поразкою. Козаки присягли не піднімати повстань і бути покірними владі Речі Посполи­тої. Була прийнята «Ординація Війська Запорозького». Цей документ польської влади обмежував чисельність реєстру 6 тисячами, відміняв виборність старшини, забороняв зайняття козацьких посад нешляхтичам, вимагав відмовитися від несанкціонованих польськими властями збройних виступів проти татар і турків тощо.

Протягом 10 років – з 1638 р. по 1648 р. в Україні не відбулося жодного народного виступу. Козаки тримали вірність даному слову. Поляки називали це «золотим десятиліттям». Однак це було затишшя перед бурею, яка визрівала в глибинах українського суспільства і увірвалася в історію у 1648 р. початком Визвольної війни під керівницт­вом Богдана Хмельницького.


^ Гетьман Сагайдачний:

  1. Видатний дипломат: за його сприяння в 1620 році вперше з часів Київської Русі було висвячено київського православного патріарха Іова Борецького. Намагався утворити Річ Посполиту на засадах рівності поляків, литовців та українців.

  2. Громадський діяч: в 1616 році разом з запорожцями вступив до Київського братства, чим значно підвищив роль православ’я.

  3. Військовий діяч: взяття Трапезунда – 1614 рік, Кафи - 1616 рік. Брав участь у Хотинській війні 1621 року, під час якої з 40-тисячним військом відстояв фортецю Хотин й розбив 200-тисячне турецьке військо. Під час війни був смертельно поранений й 1622 року помер.

Похожие:

Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ iconСіч за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ
Основою господарської колонізації пониззя Дніпра стали січі – місцеві оборонні фортеці. Серцевиною козацької державності стала одна...
Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ iconСведения о себе
Запорізька торгово-промислова палата. Обласний центр міжнародного співробітництва та інвестицій. Проходила практику. 2011р
Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ iconЛітература для контрольних та самостійної роботи (до курсу історії української літератури ХХ ст. (4 к. ) Загальні хрестоматії та критика
Бартко О. “Літературно-науковий вісник”: до проблеми періодизації // СіЧ. – 2007. – №6.– C. 32 – 36
Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ iconФіолет презентує перший сингл із нового альбому «Обличчя» так називається перша «фіолетова»
«Обличчя» так називається перша «фіолетова» ластівка з нового альбому лучан, вихід якого запланований на 2014 рік. Робота над матеріалом...
Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ iconРозділ інфузійна терапія. ТемИ
Ускладнення в разі переливання кровозамінників, перша медична допомога при цьому
Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ iconАкціонерне товариство
Актив балансу – перша частина бухгалтерського балансу підприємства, в якій відображено майно за складом і розміщенням
Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ icon1. Болгарські землі під владою Османів (друга половина XVII перша половина XIX ст.). Соціально-економічне становище болгарських земель. Політичний розвиток болгарських земель
Болгарські землі під владою Османів (друга половина XVII – перша половина XIX ст.). Соціально-економічне становище болгарських земель....
Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ iconЗадача на використання методу платіжної матриці
...
Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ iconМетодичні вказівки до написання курсової роботи
Курсова робота з курсу оперативна хірургія з основами топографічної анатомі і анестезіологія, складається з двох частин. Перша частина,...
Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ iconМетодичні вказівки до написання курсової роботи
Курсова робота з курсу оперативна хірургія з основами топографічної анатомі і анестезіологія, складається з двох частин. Перша частина,...
Січ за дніпровськими порогами – Запорізька. Перша Запорізька Січ iconКозацько-Гетьманська Доба (1569 Перша Половина XVIII ст.)
Люблінської унії між Литвою і Польщею, утворення федеративної польсько-литовської держави Речі Посполитої з виборним королем, спільним...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы