$«сутність, роль та методологічні основи менеджменту» Об \$

«сутність, роль та методологічні основи менеджменту» Об 'єктом вивчення менеджменту є

Название	«сутність, роль та методологічні основи менеджменту» Об 'єктом вивчення менеджменту є
страница	1/5
Размер	242.1 Kb.
Тип	Документы

1 2 3 4 5

МЕНЕДЖМЕНТ

ТЕСТИ

з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «Бакалавр» напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»

у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства аграрної політики та продовольства України

ЗМІСТ

ТЕМА 1

«СУТНІСТЬ, РОЛЬ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ»

1. Об 'єктом вивчення менеджменту є:

– працівники керуючої і керованої систем організації;

+ процес управління діяльністю підприємств;

– теоретичні засади управлінської діяльності;

– проектування систем менеджменту.

^ 2. Суб 'єктом вивчення менеджменту є:

+ працівники керуючої і керованої систем організації;

– процес управління діяльністю підприємств;

– теоретичні засади управлінської діяльності;

– проектування систем менеджменту.

^ 3. Який з принципів менеджменту спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій тощо:

– принцип цілеспрямованості;

+ принцип активізації;

– принцип динамічної рівноваги;

– принцип демократизації управління.

^ 4. Який з принципів менеджменту дає змогу розглядати організацію як відкриту систему, що складається із взаємодіючих та взаємопов 'язаних елементів:

+ принцип системності;

– принцип динамічної рівноваги;

– принцип цілеспрямованості;

– принцип взаємозалежності.

^ 5. Що слід розуміти під терміном "Менеджмент"

– керування якоюсь системою;

+ управління організацією в ринкових умовах із обов'язковим застосуванням економічних методів;

– походить від англійського "management" і означає керувати, очолювати;

– передбачає очолювання та керування якоюсь системою.

^ 6. З яких частин складається економічний механізм менеджменту?

– внутрішнього фірмового управління, управління виробництвом;

+ управління персоналом, внутрішньо фірмового управління, управління виробництвом;

– управління виробництвом і управління персоналом;

– внутрішньо фірмового управління, управління виробництвом, управління матеріально-технічними засобами.

^ 7. В чому полягає основна ціль менеджменту?

+ у забезпеченні прибуткової діяльності підприємства;

– у подоланні ризиків на ринку;

– у здійсненні виробництва товарів;

– у визначенні ефективних шляхів реалізації продукції.

^ 8. Основне завдання менеджменту - це:

+ направлення працівників до спільних дій постановкою єдиних завдань для досягнення цілей організації;

– об'єднання працівників до спільних дій постановкою конкретних задач;

– уміння ефективно управляти, удосконалюючи структуру організації;

– удосконалення управлінського механізму.

^ 9. Предмет менеджменту, як науки управління включає:

– процес виробництва і обміну продукції;

+ дослідження законів і закономірностей життєдіяльності організацій, а також відносин між працюючими в процесі виробництва;

– організаційні, управлінські та міжособові відносини між працюючими в процесі виробництва;

– процес контролю за роботою кадрів.

^ 10. До ролей менеджера належить:

– стратегічне мислення;

– оперативність;

– внутрішній контроль;

– розпорядження ресурсами;

^ 11. Метод - це науковий аналіз:

– поведінки людини в організації;

– вплив людини на ситуацію;

– взаємозв'язок людини і колективу в організації;

+ поведінки людини в організації, взаємозв'язку і взаємного впливу людини і колективу на ситуацію.

^ 12. До категорій менеджменту не відноситься:

+ ієрархія;

– стиль керівництва;

– комунікації;

– управлінські рішення.

ТЕМА 2

^ «ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ»

13. За концепцією наукового управління запропоновано:

– оптимізацію діяльності підприємства;

– оптимізацію розподілу грошових коштів;

– введення «ноу-хау»;

+ організаційний вплив на колектив.

^ 14. Початком визнання управління наукою і самостійною сферою досліджень є:

– експерименти Р. Оуена щодо мотивації колективної праці;

+ публікація Ф. Тейлором книги «Принципи наукового управління»;

– публікація книги Н. Маккіавеллі «Правитель»;

– відкриття клинопису.

^ 15. На початку формування менеджменту як науки було створено 5 наукових шкіл. Вкажіть, якої з перелічених нижче не існувало:

– школа наукового управління;

– школа людських стосунків;

+ школа науки управління;

– адміністративна школа.

^ 16. В працях яких науковців знаходимо зародження наукових ідей менеджменту?

+ Сократа;

– Платона;

– Маккіавеллі;

– Аристотеля.

^ 17. Сформулював принцип «економічної людини» вперше:

– Томас Гобос;

– Джеймс Стюарт;

+ Адам Сміт;

– Роберт Оуен.

18. Найвідомішими представниками концепції наукового управління є:

+ Ф. Тейлор, Г. Емерсон;

– А. Файоль, М. Вебер;

– М. Фолліт, Е. Мейо, А. Маслоу;

– Д. Мак - Грегор, Г. Форд.

^ 19. Важливим внеском «Школи людських відносин» у практику управління було:

– створення універсальних принципів управління;

– систематичне стимулювання праці з метою збільшення її продуктивності і обсягів виробництва;

– застосування в управлінні математичних підходів;

+ перенесення центру ваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми.

^ 20. На що направлена концепція адміністративного управління:

– удосконалення організаційної структури;

– на розробку проблем і принципів управління організацією в цілому;

– удосконалення функціональної структури;

+ централізацію управління.

^ 21. Основні характерні риси переходу до постіндустріального розвитку це:

– розвиток наукового і виробничого потенціалу;

+ впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;

– науково-технічний прогрес, а також концентрація наукового і виробничого потенціалу;

– орієнтація на нові умови розвитку суспільного виробництва.

ТЕМА 3

^ «ОРГАНІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ»

22. Вкажіть з яких підсистем складається організація, як система:

+ керуючої та керованої

– керуючої

– керованої

– організаційної.

^ 23. Організація – це група людей, діяльність яких свідомо чи спонтанно координується задля досягнення:

– прибутку;

+ спільної мети;

– конкурентних переваг;

– ринкових позицій.

^ 24. До методів не прямого впливу належать:

– математичні методи;

– соціологічні дослідження;

– розробка технологічного процесу виробництва;

+ конкуренти.

^ 25. До неформальних методів прогнозування відносять:

+ промислове шпигунство;

– кадровий склад підприємства;

– управління виробництвом;

– грошові кошти.

^ 26. Вкажіть, яку з наведених нижче структур не можна класифікувати як організацію:

+ студентська група;

– вищий навчальний заклад;

– маркетингова компанія;

– екологічний рух «Грінпіс».

^ 27. Для організацій, що здійснюють посередницьку діяльність, найважливішим ресурсом є:

– технологія;

– персонал;

+ інформація;

– все вищеназване.

^ 28. Підприємець – це людина, що:

– приймає рішення і прагне будь-що його виконати, покладаючись на класичні методи управління;

+ приймає рішення і прагне досягти цілі, виявляючи гнучкість, ризикуючи, відмовляючись від нежиттєздатних ідей;

– шукає нові можливості у бізнесі, але не бажає ризикувати власним капіталом;

– надає перевагу децентралізації в управлінні, не використовує неформальні зв'язки.

^ 29. Визначте, які поняття із нижченаведених не відповідають визначенню організації як системи:

– синергізм;

+ симбіоз;

– залежність від зовнішнього середовища;

– динамічна рівновага.

^ 30. Різниця між формальними і неформальними організаціями полягає в тому, що:

+ формальні виникають внаслідок реалізації певних проектів, а неформальні – внаслідок соціальної взаємодії;

– перші створені особами, які, взаємодіючи між собою, впливають одна на одну, а в других взаємодія відбувається без взаємного впливу;

– в основі формування формальних груп — вторинні потреби людини;

– неформальні організації виникають тільки всередині формальної організації.

^ 31. До внутрішнього середовища підприємства не належать:

– мета діяльності;

– організаційна структура;

– прийняті норми і правила поведінки;

+ економічні закони, що регламентують діяльність підприємства.

^ 32. Поділ цілей на економічні, організаційні, технічні, соціальні, наукові, політичні – це їх класифікація за ознакою:

– ієрархічності;

+ змісту;

– функціональною;

– належності до фаз життєвого циклу організації.

33. Безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг із метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством, це:

– управлінська діяльність;

– діяльність менеджера;

+ підприємництво;

– бізнес.

^ 34. На підприємствах, що використовують технології масового виробництва, організаційні структури характеризуються рівнем централізації:

+ високим;

– низьким;

– середнім;

– задовільним.

^ 35. Поділ технологій на багатоланкові, посередницькі та інтенсивні здійснено:

– Дж. Вудворд;

+ Дж. Томпсоном;

– Г. Емерсоном;

– Ч. Аркрайтом.

^ 36. Розподіл завдань, пов'язаних з машинами, устаткуванням, інструментами, сировиною, формує:

+ виробничу структуру підприємства;

– організаційну структуру підприємства;

– структуру управління підприємством;

– технологічна структура підприємства.

^ 37. Вкажіть, які з вищеназваних факторів зовнішнього середовища не відносять до факторів непрямої дії:

– політичні;

– науково-технологічні;

– демографічні;

+ преференції споживачів.

^ 38. До факторів мікросередовища хлібокомбінату не відносять:

– населення міста;

– борошномельний завод;

– посушливе літо;

+ сільськогосподарські підприємства.

^ 39. До факторів макросередовища університету не належать:

– соціально-культурні пріоритети населення регіону;

– рівень ВВП на душу населення країни;

– рівень інфляції в країні;

+ Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

^ 40. До факторів зовнішнього середовища, що прямо впливають на діяльність меблевої фабрики, не належать:

– деревообробний комбінат;

– мережа меблевих салонів;

+ Міжнародна виставка-ярмарок «Сучасні деревообробні технології»;

– місцеві ЗМІ.

^ 41. До факторів зовнішнього середовища, що опосередковано впливають на діяльність кондитерської фабрики, належать:

– дитячі садочки;

+ демографічна ситуація в країні;

– ціни на какао-боби на світовому ринку;

– зміна митних тарифів на імпортно-експортні операції.

^ 42. До причин, що спонукують підприємства виходити на зовнішні ринки, не відносять:

– митні тарифи та збори;

– нижчу вартість виробничих ресурсів;

+ систему судочинства;

– рівень освіти та кваліфікації трудових ресурсів.

^ 43. До факторів зовнішнього середовища, що безпосередньо впливають на діяльність плодоконсервного комбінату, не належать:

– вступ України до COT;

– підвищення рівня життя населення;

+ поява на ринку технологій принципово нового безвідходного способу переробки кісточкових плодів;

– чинний Податковий кодекс.

^ 44. Визначте, які з нижченазваних факторів зовнішнього середовища істотно не впливають на діяльність туристичної фірми:

– політичні;

+ науково-технологічні;

– екологічні;

– природні.

^ 45. Вкажіть, яке із зазначених нижче підприємств зазнає найменшого негативного впливу в разі підвищення вартості електроенергії:

– машинобудівний завод;

– лікарня;

– деревообробний комбінат;

+ автопарк.

^ 46. Організація — це група людей, діяльність яких свідомо чи спонтанно координується задля досягнення:

– прибутку;

+ спільної мети;

– конкурентних переваг;

– ринкових позицій.

^ 47. Суб'єктом менеджменту виступають:

+ співробітники організації;

– виробничі процеси;

– підлеглі;

– людські, фінансові та матеріальні ресурси організації.

^ 48. Для організацій, що здійснюють посередницьку діяльність, найважливішим ресурсом є:

– технологія;

– персонал;

+ інформація;

– кошти.

^ 49. Підприємець – це людина, що:

– приймає рішення і прагне будь-що його виконати, покладаючись на класичні методи управління;

+ приймає рішення і прагне досягти цілі, виявляючи гнучкість, ризикуючи, відмовляючись від нежиттєздатних ідей;

– шукає нові можливості у бізнесі, але не бажає ризикувати власним капіталом;

– надає перевагу децентралізації в управлінні, не використовує неформальні зв'язки.

^ 50. Управлінський персонал поділяють на керівників, спеціалістів, службовців (технічних виконавців):

+ залежно від функціональної ролі в процесі управління;

– залежно від посади, яку вони займають;

– залежно від особистої ролі в управлінні підприємством;

– залежно від стажу роботи.

ТЕМА 4

^ «ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ТА КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ»

51. До складових організаційного оточення, що впливають на поведінку працівника, не належать:

– традиції;

– звичаї;

– стиль керівництва;

+ розумові та фізичні здібності працівника.

^ 52. Матеріальним втіленням організаційної культури не є:

– символи;

– форма одягу співробітників;

– гімн компанії;

+ історії з життя засновників чи власників компанії.

^ 53. Тип організаційної культури, налаштований на постійний пошук привабливих ніш на ринку, а отже, спрямований на заохочення самостійності та ініціативи, — це тип:

– «фортеці»;

– «академії»;

– «ліани»;

+ «косяка риби».

^ 54. Модель корпоративної культури, яка характеризується лояльністю, відданістю персоналу, ефективною командною роботою - це:

+ бейсбольна команда;

– клубна культура;

– академічна культура;

– оборонна культура.

^ 55. Модель корпоративної культури, яка формується в умовах, коли організація часто реструктурується і скорочує свій персонал, щоб адаптуватися до нових зовнішніх умов, - це:

– бейсбольна команда;

– клубна культура;

– академічна культура;

+ оборонна культура.

^ 56. До ознак адаптивної культури організації належать:

+ Наявність менеджерів, схильних до ризику; атмосфера довіри між співробітниками, командна праця;

– Спеціальні тренінги, семінари для ознайомлення з внутрішньо-фірмовими правилами поведінки;

– Підбір і набір працівників, які поділяють організаційні принципи;

– Організаційна культура, яка відображає специфіку бізнесу.

ТЕМА 5

«місія і цілі організації та мета праці менеджера»

^ 57. Місія організації - це:

– отримання прибутку;

– отримання високої ефективності діяльності організації;

– входження в конкурентне середовище;

+ причина і необхідність існування та головне призначення організації.

^ 58. Головна мета організації:

– не отримання збитку;

+ отримання високої ефективності діяльності організації;

– входження в конкурентне середовище;

– боротьба з конкурентами організації.

^ 59. Цілі організації за терміном реалізації:

– загально корпоративні, функціональні, лінійні;

+ стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні;

– економічні, організаційні, виробничі, технічні, соціальні;

– колективні, групові, особистісні.

^ 60. Цілі організації за ієрархією:

+ загально корпоративні, функціональні, лінійні;

– стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні;

– економічні, організаційні, виробничі, технічні, соціальні;

– колективні, групові, особистісні.

^ 61. Цілі організації за сферою діяльності:

– загально корпоративні, функціональні, лінійні;

– стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні;

+ економічні, організаційні, виробничі, технічні, соціальні;

– колективні, групові, особистісні.

^ 62. Цілі організації за джерелом формування:

– загально корпоративні, функціональні, лінійні;

– стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні;

– економічні, організаційні, виробничі, технічні, соціальні;

+ колективні, групові, особистісні.

63. „Дерево цілей ” будується у напрямі:

+ справа наліво;

– знизу вгору;

– по діагоналі;

– згори донизу.

^ 64. Метод управління організацією за цілями спирається на:

– розробку загально корпоративних цілей;

+ чітку ієрархію цілей всередині організації;

– розробку планів роботи підрозділів;

– укладання колективного договору.

^ 65. Мета праці менеджера визначається з урахуванням:

+ місця і ролі у внутрівиробничому поділі праці структурного підрозділу, який він очолює, та цілей цього підрозділу;

– технологічних вимог до вирощування сільськогосподарських культур;

– кількості підпорядкованих працівників та їх кваліфікації і досвіду роботи;

– номенклатури справ менеджера.

^ 66. Мета праці менеджера:

+ визначення цілей організації та створення умов для їх досягнення;

– вплив на підпорядкованих працівників;

– підвищення кваліфікації фахівців;

– залучення працівників з практичним досвідом роботи.

^ 67. Менеджер - це:

– власник підприємства;

+ людина, що здійснює управління організацією;

– людина, що виступає в ролі інвестора;

– особа з досвідом роботи.

^ 68. Управлінська праця – це:

+ практичне виконання функцій управління з метою реалізації поставлених завдань;

– накопичення і обробка інформації;

– підготовка різних документів;

– розробка інвестиційних проектів.

^ 69. Які групи якостей характеризують сучасного менеджера?

– особисті, адміністративні, професійні;

+ професійні, особисті, ділові;

– ділові, психологічні, професійні;

– особисті, ділові, адміністративні.

^ 70. У процесі управління перед менеджерами стоїть така проблема:

– задоволення купівельного попиту;

– скорочення чисельності працюючих;

+ обґрунтування управлінських рішень;

– вибір кращих інвестиційних проектів.

^ 71. Менеджери, які розробляють довгострокові плани, встановлюють цілі, адаптують організацію до змін, управляють внутрішніми і зовнішніми відносинами, це:

– менеджери нижчого рівня;

– менеджери середнього рівня управління;

+ менеджери вищого рівня управління;

– менеджери технічного рівня.

^ 72. До професійних якостей керівника належать:

– високий рівень освіти, виробничий досвід, прагнення до постійного самовдосконалення;
+ високий рівень освіти, фізичне і психологічне здоров’я, виробничий досвід;
– доброзичливе відношення до людей, вміння планувати свою роботу, виробничий досвід;
– вміння планувати свою роботу, впевненість у собі, оптимізм.

^ 73. До особистих якостей керівника належать:

– високий рівень освіти, виробничий досвід, прагнення до самовдосконалення;
– доброзичливе відношення до людей, вміння планувати свою роботу, виробничий досвід;
+ фізичне і психологічне здоров’я, доброзичливе відношення до людей, впевненість у собі;

– високий рівень освіти, фізичне і психологічне здоров’я, виробничий досвід.

^ 74. Суб’єкт праці менеджера:

+ сам менеджер;

– підпорядкований працівник, колектив працівників;

– дипломований фахівець;

– людина з практичним досвідом роботи.

^ 75. Об’єкт праці менеджера:

– сам менеджер;

+ праця підпорядкованих працівників;

– дипломований фахівець;

– людина з практичним досвідом роботи.

^ 76. Предмет праці менеджера:

– робоче місце менеджера;

+ інформація, необхідна для розробки і ухвалення управлінських рішень, стосунки людей;

– неофіційна інформація;

– підпорядковані працівники.

^ 77. Засоби праці менеджера:

+ інтелект, знання та вміння людей, задіяних у процесі виконання поставлених цілей;

– підпорядкований працівник, колектив працівників;

– дипломований фахівець;

– людина з практичним досвідом роботи.

^ 78. Результат (продукт) праці менеджера:

– організоване робоче місце менеджера;

– інформація, необхідна для розробки і ухвалення управлінських рішень;

+ підготовлені та ухвалені управлінські рішення, підписані документи;

– дисципліна підпорядкованих працівників.

^ 79. Види управлінської праці як розумової праці:

+ евристична, адміністративні, оперативна;

– розумова, фізична;

– важка, легка;

– складна, проста.

^ 80. Менеджер організовує свою працю за такими напрямами:

– організація робочого місця і робочого часу;

– вивчення зарубіжного досвіду управління;

– залучення працівників до розробки і прийняття рішень;

+ управління виробничою діяльністю організації, управління підлеглими, управління собою.

^ 81. Посадові обов’язки, права, відповідальність менеджера конкретизуються в:

– статуті підприємства;

– положенні про оплату праці;

– колективному договорі;

+ посадових інструкціях.

^ 82. Основні дані про структурний підрозділ підприємства містяться в:

– статуті підприємства;

+ положенні про структурний підрозділ;

– колективному договорі;

– положенні про службу.

^ 83. Основні дані про підприємство містяться в:

+ статуті підприємства;

– положенні про структурний підрозділ;

– колективному договорі;

– положенні про службу.

^ 84. Основні дані про службу підприємства містяться в:

– статуті підприємства;

– положенні про структурний підрозділ;

– колективному договорі;

+ положенні про службу.

^ 85. Відповідальність за організацію в цілому несуть:

– керівники виробничих підрозділів;

– працівники організації;

+ керівники найвищого рівня;

– фахівці.

^ 86. Специфіка і зміст праці менеджера залежить від:

+ рівня управління, на якому він знаходиться;

– фахової підготовки;

– практичного досвіду роботи;

– оточення.

^ 87. Перспективні, стратегічні рішення приймають:

– керівники виробничих підрозділів;

– працівники організації;

+ керівники найвищого рівня;

– фахівці.

^ 88. Специфічна особливість діяльності менеджера:

– уміння відпочивати;

+ інтелектуальний, творчий характер праці;

– монотонність праці;

– правильна відповідь відсутня.

^ 89. Специфічна особливість діяльності менеджера:

– нормований робочий день;

– монотонність праці;

– необхідність постійного контакту з іншими людьми;

+ правильна відповідь відсутня.

^ 90. Специфічна особливість діяльності менеджера:

– не нормований робочий день;

– нормований робочий день;

– уміння відпочивати;

– монотонність праці.

^ 91. Специфічна особливість діяльності менеджера:

– регламентовані перерви на відпочинок;

+ керівна роль в організації, висока моральна і адміністративна відповідальність;

– монотонність праці, нормований робочий день;

– правильна відповідь відсутня.

1 2 3 4 5

«сутність, роль та методологічні основи менеджменту» Об 'єктом вивчення менеджменту є

Похожие: