Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків icon

Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків


Скачать 21.26 Kb.
НазваниеТекст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків
Размер21.26 Kb.
ТипДокументы

Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків


Комунікація – будь-який процес, що передбачає обмін інформацією між двома сторонами, двома началами. За П. Рікером, комунікативним можна вважати “принцип будь-якого відношення, спрямованого на адресата”. Суб’єктам інтеракції навіть не обов’язково мати людську подобу. Комунікативні процеси відбуваються на усіх рівнях органічної і неорганічної природи – між молекулою і молекулою, органом і організмом, планетою і галактикою.

У стосунку до людської спільноти термін “комунікація” означає об’єднання елементів соціуму спільним контекстом діяльності. Комунікація у соціальних середовищах – це “трансмісія” (ідей, інформації, емоцій, вмінь), “обмін”, “розуміння”, “взаєморозуміння”, “вплив”, “поєднання”, “творення спільноти”, “символічна інтеракція”

Масова комунікація вбирає і трансформує зміст і структури усіх органічних, “первинних” видів спілкування. Тому і уявлення про масову комунікацію буде неповним, якщо вилучити його із контексту таких комунікативних практик, як інтраперсональні, інтерперсональні, групові і соціальні.

Інтраперсональна комунікація стосується діалогічних процесів у структурі людського “я”, розвитку внутрішнього мовлення, вироблення індивідуальної інтерпретативної компетентності у роботі із текстами; реалізується в “жанрах” фантазії, аналізу концептуальних альтернатив, прийняття рішення. Інтраперсональна комунікація фактично тотожна індивідуальній когнітивній здатності з усіма її інформаційними можливостями і регуляторними особливостями.

До явищ інтерперсональної комунікації відносять обмін повідомленнями між щонайменше двома особами, свідомими особливостей ситуації, власних комунікативних намірів та індивідуальності співрозмовника. Найважливішими характеристиками інтерперсональної комунікації вважають єдність контексту спілкування для обох сторін і сформований образ адресата. Двосторонній міжособистісний характер комунікації виявляється не просто у тому, що людина передає комусь “пакет” даних чи адресує пропозиції або вимоги, а у тому, що саме формулювання думки включає прогноз і аналіз поведінки співрозмовника. Тобто у повідомлення імпліцитно уже включений образ адресата, інформація одразу закодовується згідно з уявленнями адресанта про отримувача.

Групова комунікація – це такий різновид спілкування, який об’єднує в єдиний спільністю цілей і відносно тривкий колектив невелику кількість учасників (до п’ятнадцяти чоловік). Часто група має комунікативного менеджера – офіційного чи неформального медіатора, явного чи тіньового лідера. Тимчасові колективи, дослідницькі групи, групи за інтересами – типові приклади осередків групового спілкування, хоч можна говорити про цей вид і у стосунку до зібрання людей на балу, вечірці чи дипломатичному прийомі та інших груп із єдиною метою та достатнім рівнем когезії (міри о’бєднаності) учасників комунікації.

Система спілкування, що складається у функціонально і структурно окремішніх колективах із притаманними їм професійними чи управлінськими завданнями, відома як організаційна комунікація. Її основний зміст – налагодження внутрішніх потоків інформообміну, охоплення усіх елементів системи (усіх працівників організації) мережею розпоряджень та інструктажу. Важливіші форми організаційної комунікації – збори, наради, спілкування в межах внутрішньої ієрархії ролей і влади; її проблеми – доведення завдань керівництва до виконавців, регулювання конфліктів.

Суспільна комунікація здійснюється у великих групах із єдиною ідентичністю та інституціональними мережами і слугує узгодженню інтересів та діяльності членів соціуму. Найзначніші різновиди суспільної комунікації, пов’язані із окремими формами суспільної життєдіяльності – наукою, економікою, політикою, – мають автономний дослідницький статус: наукової, економічної, політичної, освітньої, побутової комунікації.

Своєрідністю характеристик і термінологічних засад вивчення відрізняються публічна, культурна і масова комунікація – різновиди комунікації соціальної, а у певних контекстах – синоніми цього поняття.

Із практикою звернень однієї особи та невеликих груп осіб до значних за кількістю аудиторій пов’язують поняття публічної комунікації. Найхарактерніші її зразки – виступи громадських діячів на масових заходах, звернення кандидата до виборців, інавгураційна промова президента тощо. Публічні виступи звернені до реально присутньої аудиторії, відкрито перформативні, прямо залежні від суспільних подій та рухів, тому у їх вивченні найголовніше – проблеми безпосереднього впливу, емоційно-символічної інтерактивності та сумісності ідеологій, аргументативних полів комунікаторів.

Визначення культурної комунікації базується на уявленні про постійно присутній культуротворчий аспект у житті соціуму. Суспільство тримається берегів своєї самототожності завдяки комунікативним за суттю процесам заангажовування особи до світу культурних стандартів, чому сприяють і горизонтальна циркуляція ідей, і міжпоколіннєві трансмісії. Окремо можуть бути описані феномени інтракультурної комунікації, яку розглядають як практики вироблення і засвоєння культурного досвіду у межах суспільства (зокрема, мовні коди та ідентифікаційні стратегії субкультур) та інтеркультурної комунікації – обміну знаннями між представниками культур, у ході якого з’ясовується спільне та відмінне у пізнанні, типах стосунків та креативності, характерних для різних спільнот. Політичний аспект взаємодій між країнами реалізовується у форматі міжнародної комунікації.

Масова комунікація здійснюється за посередництвом масових медіа, які забезпечують професійний рівень повідомлень і безперервний процес постачання інформації для великих груп населення на різних територіях. Різновиди масової комунікації визначають або залежно від інституційно-прагматичної детермінованості комунікативних форм (реклама, паблік рилейшнз), або залежно від медіа, які накладають виразний відбиток своєї технологічної матеріальності на комунікативний імідж свого продукту (книга, преса, радіо, телебачення, інтернет).

Як комунікація не вичерпується лише масовою комунікацією, так поняття масових медіа далеко не покриває всього семантичного обсягу слова “медіа”. У сенсі, спорідненому із семіотичним трактуванням комунікативних процесів, про медіа говорять як про будь-які функціональні можливості передавати інформацію, зокрема й ті, що виникли на основі природної людської здатності реагувати на сигнали довкілля. Основні властивості медіа – інструментів комунікування: 1) створення повідомлень; 2) трансмісія – передача у просторі й часі; 3) можливість репродукції та розмноження; 3) демонстрація, забезпечення доступності для огляду. Зазвичай у поняття “медіа” включають і виробничий комплекс, і його продукт.

До групи первинних, природних медіа відносять вокальні і кінетичні здатностіголос, жести, міміку. Здатність до відтворення звуку та абстрактного мислення зробила можливим розвиток мови – найважливішого інтерперсонального медіуму і основи усіх майбутніх сигнальних систем. Можливості символічної інтеракції доповнювали знакові системи побутового рівнятанець, ритуали, одяг.

Першим технологічним медіа, створеним із використанням спеціальних знарядь, було письмо, яке давало змогу трансформувати аудіальні сигнали у візуальні і, понад те, зберігати, копіювати і передавати інформацію. Написи на глиняних табличках, епоха папірусів та історія берестяних грамот дозволяють скласти уявлення про тривалу і багату подіями епоху догутенбергівських медіа.

Поняття технічних технологічних медіа, до яких належать книга, фільми, радіо, телебачення, газета, фотографії, пов’язане із науково-матеріальним прогресом, розвитком технологій копіювання, розмноження відбитків, відтворення зображення і звуку на відстані. Породжені технічними вдосконаленнями можливості розсилати повідомлення до найширшої мережі кореспондентів, охоплювати значні аудиторії, регулярність і швидкість комунікативних взаємодій, породили феномен масової комунікації і масових медіа (мас-медіа).

Поняття “інформація”, через яке визначають концепт “медіа”, може бути як завгодно широким. З урахуванням психоантропологічної модальності, медіа – це “технологічні пристосування, які розширюють природну здатність людини створювати, передавати і засвоювати візуальні, аудіальні, нюхові, смакові чи тактильні повідомлення”. Залежно від орієнтації повідомлень на певний сенсорний канал, медіа класифікують на групи:

- аудіальні медіа – розмовне мовлення (первинна технологія на основі здатності до відтворення звуку), телефон, телеграф, магнітофони, аудіокасети, радіо;

- візуальні медіа – малюнок, алфавіт (первинна технологія переведення аудіальних сигналів у візуальні), книга, фотографія, друкована періодика, ксерокопіювання;

- аудіовізуальні медіа – фільми, телебачення, кабельні системи, Інтернет;

- комунікативне пристосування на основі тактильних кодів – алфавіт Брайля для потреб людей із вадами слуху і зору.

Отож, сучасна теорія комунікативних зв’язків значно розширює концепт медіа, поставивши засоби масової комунікації в один ряд з їх архаїчними попередниками, а також будь-якими технологіями індивідуального самовираження. При такому широкому погляді відкривалася панорама здійснюваного людством єдиного інформаційного проекту: епоха клинопису на глиняних табличках і епоха електронних ЗМК ставали єдиним цілим в континуумі комунікаційної історії, татуювання на тілі за функціональним критерієм виявляло свою спорідненість із оголошенням в газеті, а будівля – застигла в камені інформація про час її створення – видавалася таким же переконливим посланням із минулого у майбутнє, як і писаний документ. “Від там-таму – до Інтернету” – так описує шлях розвитку комунікативних засобів польський теоретик медіа Т. Гобан-Клас.

Медіа класифікують не лише за еволюційним, а й за функціональним критерієм – залежно від виду комунікації:

масові медіа: пристосування, які забезпечують надходження повідомлень до великих аудиторій – телебачення, газети, журнали, книги;

групові та організаційні медіа: засоби для розширення можливостей групової та організаційної комунікації – телефони, інтеркоми, пейджингові системи, комп’ютери;

інтерперсональні медіа: засоби, використовувані для розширення міжособистісної взаємодії – листи, вітальні листівки, телефони, електронна пошта;

інтраперсональні медіа: пристосування, які розширюють можливості внутріособистісної комунікації – вебсистема, магнітофон, програвач, домашнє відео, щоденник, дзеркало.

Значення слова “медіа” в українській мові не зберігає того тісного зв’язку із поняттям “посередництво”, яке воно має у мові-джерелі і з якого зарубіжні автори висновують теорії “медіатизованого суспільства”, тобто такого, у якому медіа допомагають виконувати функцію узгодження інтересів різних його частин. Але посередницька і об’єднувальна роль засобів масової інформації зрозуміла і без десигнативної метафоричності їх іншомовного синоніма.

Основний інтерес досліджень масової комунікації зосереджений у зоні вияву через медіа соціальних значень і намірів. Різним аспектам цієї теми – загальнотеоретичним, структурно-семантичним чи вузько прикладним нормативним – присвячують себе медіасофія, аналіз дискурсу медіа, медіапрагматика. Усі ці напрями об’єднують у поняття медіалогії – сфери наукових зацікавлень, що вивчає феномен масової комунікації об’єднаними міждисциплінарними зусиллями.






Похожие:

Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків iconТекст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків
Суб’єктам інтеракції навіть не обов’язково мати людську подобу. Комунікативні процеси відбуваються на усіх рівнях органічної і неорганічної...
Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків iconТекст і комунікація
Науки про текст. Семіотика, риторика, герменевтика, лінгвістика, теорія дискурсу
Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків iconУ києві створюють Студентський медіа-клуб
Києві пройде «установча сесія» Студентського медіа-клубу. Цим заходом планується започаткувати постійно діючий майданчик для обміну...
Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків iconРобоча програма навчальної дисципліни текст І комунікація напряму підготовки 0302 «журналістика» для спеціальностей 030201 І 030201 «журналістика»
Науки про текст. Семіотика, риторика, герменевтика, теорія дискурсу, когнітивна лінгвістика
Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків iconЛюдмила Павлюк
П-12 Текст І комунікація: Основи дискурсного аналізу. – Львів: паіс, 2009. – 76 с
Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків iconПример оформления первой страницы
Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст...
Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків iconПотерялся хорёк ваш текст*Ваш текст* Ваш текст*Ваш текст* Ваш текст*Ваш текст* Ваш текст*Ваш текст*Ваш текст*Ваш текст* Ваш текст*Ваш текст* Ваш текст* Ваш текст*Ваш текст Пол: Самка/Самец
Ваш текст*Ваш текст* Ваш текст*Ваш текст* Ваш текст*Ваш текст* Ваш текст*Ваш текст*Ваш текст*Ваш текст* Ваш текст*Ваш текст* Ваш...
Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків iconЗаголовок Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Подпись Заголовок
Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст, текст. Текст,...
Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків iconКличка Пол: Самка/Самец
Ваш текст*Ваш текст* Ваш текст*Ваш текст* Ваш текст*Ваш текст* Ваш текст*Ваш текст*
Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків iconИнструкция по использованию: Шаблон с разметкой объявления Формата А(4) офисный лист, книжная ориентация страницы
Введите текст объявления. Введите текст объявления. Введите текст объявления. Введите текст объявления. Введите текст объявления
Текст, комунікація, медіа: аспекти зв’язків iconИнструкция по использованию: Шаблон объявления с разметкой формата А(4) офисный лист, книжная ориентация страницы
Введите текст объявления. Введите текст объявления. Введите текст объявления. Введите текст объявления. Введите текст объявления
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы