Тема 10. Центральний банк І його роль в економіці 10 Призначення, статус та основи організації центрального банку

ТЕМА 10. ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК І ЙОГО РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ 10.1. Призначення, статус та основи організації центрального банку Головне призначення ЦБ - це управління грошовим оборотом з метою забезпечення неінфляційного розвитку економіки. Реалізація призначення ЦБ в економічній системі здійснюється через роль: • емісійного банку; • банку банків; • органу державного управління, який відповідає за монетарну політику. Правовий статус ЦБ - це державний орган управління з покладеними на нього особливими завданнями у сфері грошово-кредитних відносин і банківської діяльності. Правовий статус ЦБ пов'язаний із вирішенням питань щодо його діяльності, а саме: • визначення на законодавчому рівні завдань і напрямів діяльності ЦБ; • формування статутного капіталу ЦБ; • визначення взаємовідносин ЦБ з органами державної влади; • порядок призначення і звільнення керівного складу ЦБ. Правові акти Закон про ЦБ Закон про банки і банк. діяльність Валютне законодавство Статус ЦБ Р Увесь статутний капітал належить державі (Франція, Німеччина) Увесь статутний капітал є власністю приватних акціонерів (США, Італія) Частка статутного капіталу належить державі, а частка перебуває у власності акціонерів (Австрія, Японія, Швейцарія) ис 10.1. Законодавчо-нормативні акти, що закріплюють правовий статус ЦБ Статутний капітал ЦБ Рис. 10.2 Порядок формування статутного капіталу ЦБ Організаційна структура ЦБ визначається формою державного устрою країни (федерація або унітарна держава), національними традиціями і особливостями банківського законодавства. Організаційна структура ЦБ Федеративний устрій держави (США) ФРС: Федеральна резервна система: Рада керуючих (7 осіб); - 12 федеральних резервних банків; - Федеральний комітет відкритого ринку; - Федеральна консультаційна рада. Унітарний устрій держави (Японія) ЦБ (55% капіталу є державною власністю): - Правління ЦБ (9 осіб) ^ 10.2. Основні напрями діяльності центрального банку Напрями діяльності ЦБ 1. Емісійний центр готів­кового оборо­ту 4. Банкір і фі­нансовий агент уряду 3. Орган бан­ківського регулю-вання та нагляду 2. Банк банків 5. Провідник монетарної політики Рис. 10.4. Основні напрями діяльності ЦБ 1. Емісійний центр готівкового обороту - в історичному плані, саме потреба в централізації банкнотної емісії спричинила надання одному з банків статусу центрального банку. У сучасних умовах в усіх країнах банкнотна емісія має фідуціарний характер, а в якості забезпечення використовуються державні цінні папери. Банкнотна емісія, що не забезпечується золотим запасом банку, називається фідуціарною. ЦБ як емісійний центр користується монопольним правом емісії банкнот і розмінної монети; організовує виготовлення грошей; регулює кількість грошей в обороті; вилучає з обігу фальшиві та зношені гроші та здійснює їх утилізацію. 2. Банк банків – ЦБ забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків. 3. Орган банківського регулювання та нагляду у більшості країн з ринковою економікою законодавчі й нормативні акти, що регламентують діяльність ЦБ, покладають на нього відповідальність щодо регулювання банківської діяльності. Під банківським наглядом розуміють моніторинг процесів, що відбува­ються в банківській системі на різних стадіях функціонування банків - з момен­ту їх створення, до моменту ліквідації. ^ ЦБ як орган банківського регулювання Використання монетарних інструментів з метою впливу на обсяг і структуру банківських резервів, а також на рівень процентних ставок Застосування превен­тивних і протекційних заходів, які спрямовані на забезпечення стабільного функціонування бан­ківської системи та проведення ефективної монетарної політики Ухвалення положень, що регламентують діяль­ність банків у вигляді нормативних актів, інструкцій, директив Протекційні заходи - рефінансування комерційних банків; - створення систем гарантування банківських депозитів; - формування банками резервів для відшкодування можливих втрат від проведення активних операцій. Превентивні заходи - вимоги щодо розміру та структури капіталу; - вимоги щодо ліквідності; - вимоги щодо диверсифікації банківських ризиків; - обмеження на деякі види діяльності. ЦБ як орган банківського нагляду визначення вимог та умов, що є обов'язковими для отримання ліцензії і здійснення нагляду за дотриманням цих вимог та умов; забезпечення регулювання банківської діяльності з метою мінімізації банківських ризиків; отримання від банків звітність для контролю та нагляду за їх діяльністю; здійснення інспекційних перевірок у банках; застосування заходів примусового впливу щодо проблемних банків; призупинення діяльності неплатоспроможних банків, проведення їх реорганізації або ліквідації. ^ 4. Банкір і фінансовий агент уряду - ЦБ є головним банком щодо прове­дення фінансових операцій та радником уряду з питань монетарної та фіскаль­ної політики. ЦБ як орган банківського нагляду здійснює касове виконання державного бюджету; веде рахунки уряду (казначейства); здійснює емісію державних боргових зобов'язань та їх розміщення на вторинному ринку; вживає заходи щодо підтримання курсу державних цінних паперів; обслуговує державний борг, використовуючи наступні методи: • податкове фінансування; • боргове фінансування; • фінансування шляхом емісії грошей. ^ 5. Провідник монетарної політики - ЦБ визначає та реалізує грошово-кредитну політику держави. ЦБ як провідник монетарної політики ^ Цілі монетарної політики: – стратегічні; – проміжні; – тактичні Інструменти монетарної політики: – політика відкритого ринку; – облікова (дисконтна) політика; – політика обов'язкових резервів; – селективні інструменти. ^ 10.3. Походження та розвиток центрального банку Створення центральних банків Еволюційний шлях Поступове перетворення комерційного банку, який мав статус емійсійного, у ЦБ. ^ Банк Англії - засновано у 1694р.; згідно з законами про банківські привілеї 1833 та 1844р. отримав повноваження на необмежений випуск банкнот; статус емісійного набув у 1928р. Банк Франції - засновано у 1800р.; у 1803р. він отримав монопольне право емісії банкнот у Парижі, а з 1843р. - на території всієї Франції. ^ Державний банк Росії - засновано у 1860р.; набув статусу емісійного в результаті проведення грошової реформи у 1895-1897 p.p., за якою Росія перейшла до золотомонетного стандарту. Законодавчий шлях ЦБ створюється на основі спеціального закону, який передбачає особливий статус банку з моменту його заснування. Цей шлях є характерним: для розвинутих країн, у яких не існувало єдиного емісійного банку (США); для колишніх колоній, які після отримання незалежності будували власну банківську систему; для постсоціалістичних країн, які проводили реформування банківської системи за принципів дворівневої побудови. Рис. 10.5 Шляхи створення центральних банків ^ Напрями розвитку центральних банків в епоху глобалізації світових ринків 1 напрям Співробітництво на міждержавному рівні 3 напрям ^ Створення наднаціо­нальних ЦБ 2 напрям Співпраця з міжнародними кредитно-фінансовими організаціями 1930 p. створено Банк міждержавних розрахунків (БМР). Його основні завдання: -сприяти співробітництву між ЦБ; - забезпечувати умови для проведення ЦБ міжнародних фінансових операцій; - виступати у ролі агента ЦБ - членів БМР у проведенні міжнародних розрахунків 1944р.створено Міжнародний валютний фонд (МВФ), який на сучасному етапі роз­витку міжнародних кредитно-фінансових організацій є головним органом міждержавного валютного регулювання. Згідно зі Статутом МВФ виконує наступні функції: - регулятивну; - емісійну; - кредитну; - консультативну; - дослідницьку і в рамках їх реалізації співпрацює переважно з ЦБ, що у перспективі може перетворити його на Банк центральних банків. 1979р.створена Європейська валютна система (ЄВС). її функціонування створило передумови для формування економічного валютного союзу EC (EBQ, а з часом Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), яка складається з Європейського центрального банку (ЄЦБ розпочав функціонування з 1998р.) і національних ЦБ країн ЄС. Головне завдання ЄСЦБ - підтримання цінової стабільності в ЄВС, а основні напрями діяльності: - визначення та реалізація єдиної монетарної політики в зоні євро; - проведення міжнарод­них валютних операцій; - зберігання офіційних золотовалютних резервів країн-учасниць, а також управління ними; - сприяння чіткому функціонуванню платіжних систем країн-учасниць ЄВС ^ 10.4. Становлення центрального банку в Україні Законодавчо-нормативна база, що регламентує діяльність центрального банку України Назва законодавчого акту ^ Рік прийняття Характеристика основних положень ЗУ "Про банки і банківську діяльність" 1991р. Утворено центральний банк Національний банк України (НБУ) та закладено основи дворівневої банківської системи, яка включає: - центральний банк як головний банківський інститут держави; - комерційні банки. Конституція України 1996р. Закріплено основи правового статусу НБУ як центрального банку країни та надано право законодавчої ініціативи у Верховній Раді ЗУ "Про Національний банк України" 1999р. Посилено незалежний статус НБУ від владних структур у межах проведення монетарної політики та підвищено відповідальність за розв'язання макроекономічних завдань у грошово-кредитній сфері, насамперед: - підтримки сталості національної валюти; - забезпечення стабільності функціонування банківської системи. ^ Складові системи НБУ (структурні елементи) – центральний апарат – територіальні управління – розрахункові палати – банкнотно-монетний двір – фабрика банкнотного паперу – державна скарбниця – центральне сховище грошей – спеціалізовані підприємства та установи, необхідні для забезпечення діяльності банку – банківські навчальні заклади НБУ Рада НБУ розроблення засад грошово-кредитної політики; затвердження кошторису НБУ; затвердження бухгалтерського балансу банку; право застосування вето щодо рішень Правління банку складається з 15 осіб: 7 членів призначає ВР; 7 членів призначає Президент; строк повноважень 7 років Голову НБУ призначає ВР за поданням Президента строком на 5 років Правління НБУ забезпечення реалізації монетарної політики через інструменти грошово-кредитного регулювання; здійснення емісії грошей; визначення основ формування структури НБУ; встановлення порядку ліцензування банківської діяльності; видача нормативних актів Кількісний та персональний склад формується Головою НБУ і затверджується Радою НБУ Рис. 10.6. Схема управління НБУ 1. Принцип незалежності 3.Принцип централізації 2.принципи президентського та парламентерського контролю 5. Принцип єдності системи банку 4.Принцип економічної самостійності 6. Принцип вертикальної структури управління Основні принципи функціонування НБУ Функції НБУ Емісійний центр Провідник монетарної політики Банків уряду Регулювання банківської діяльності та банківський нагляд Банк банків здійснює емісію національної валюти - гривні і копійок; організо- вує і регулює грошовий оборот; прогно- зує обсяги готівко- вого обороту; встанов- лює правила випуску в обіг, зберіган- ня, перевезення, інкасації та вилучен- ня з обігу готівки; визначає порядок ведення касових операцій для банків, під- приємств та організа- цій. забезпечує комерційні банки готівкою; здійснює розрахунко- ве та кредитне обслугову- вання комерційних банків шляхом впровадження: • системи елек- тронних платежів (СЕП); • системи термінових переказів, що працює в режимі он-лайн; • цінових кредитних аукціонів; • ломбар- дного кредитуван- ня під заставу ОВДП; • операцій з цінними паперами на умовах прямого РЕПО; • рефінан- сування банків через проведення щотижневих кредитних тендерів; • стабіліза- ційних кредитів, що допомага- ють відновити платоспро- можність та ліквідність банку визначає порядок реєстрації банків та видачу їм ліцензії; встанов- лює обов’язко- ві економічні нормативи банківсь- кої діяльності та контролює їх дотриман ня; здійснює нагляд за діяльністю банків у формі безвиїзно- го нагляду і виїзного інспекту- вання та визначає рейтинго- ву оцінку діяльності банку за системою CAMEL; - визначає порядок формуван- ня резервів на покриття ризиків; визначає порядок гарантування депозитів; здійснює заходи щодо реорганізації та ліквідації банків співпрацює з урядом з питань монетарної, валют- ної, фіскальної та інших параметрів загаль- ноекономічної політи ки держа ви; здій- снює розра хунко-во-касове обслуговування уряду; креди- тує уряд державних через купівлю державних борго вих зобов’я зань; обслуговує розміщення ОВДП та прове- дення плате- жів за ними; обслуговує зовні ний борг; складає платіж- ний баланс країни. розроб ляє основні засади грошово-кредит ної політики та встанов- лює цільові орієнтир ри монетарної політики • рівень інфляції; • показ ник грошової бази; • показ ник грошової маси; • курс гривні щодо основ них валют; регулює обсяги грошової маси в обігу за допомо- гою наступ- них інстру- ментів: • політи- ки відкритого ринку; • політи- ки обов'яз-кових резервів; • обліко вої політики • селек- тивних інструментів.

Похожие:

	Тема 10. Центральний банк І його роль в економіці 10 Призначення, статус та основи організації центрального банку Головне призначення ЦБ це управління грошовим оборотом з метою забезпечення неінфляційного розвитку економіки		Тема 11. Комерційні банки як основна ланка кредитної системи 11 Поняття, призначення та класифікація комерційних банків Комерційний банк Комерційний банк (у широкому розумінні) – це будь-який фінансовий посередник грошового ринку, що функціонує на другому рівні банківської...
	Тема 4: Основи адміністративного права України Поняття і сутність державного управління та його співвідношення з виконавчою владою		Тема система органів державної влади в україні: конституційні основи їх функціонування, роль в управлінні
	Реферат з менеджменту Організація керівництва. Діапазон керованості в організації та фактори, що його визначають При проектуванні організації В організації кожен із керівників обмежений часом, знаннями й уміннями, а також максимальною кількістю рішень, які він може прийняти...		Анкета Ім’я та прізвище Яка Ваша роль в цій організації (волонтер, член, управлінський апарат організації, засновник)?
	Економічні та правові основи організації ек Україні під комерційною таємницею підприємства розуміють відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням,...		Інтересів кредиторів комерційного банку у випадку його ліквідації або До власних ресурсів, або до банківського капіталу, належать статутний, резервний та інші фонди, які створюються для забезпечення...
	Виробництво як процес, його суть і зміст. Рівень розвитку виробництва та типи його технологічних способів Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. – К.: «Вища школа». 1999. – С. 67 – 80		Фінанси підприємств сутність І основи організації фінансів підприємств Функціонування фінансів підприємств здійснюється не автоматично, а за допомогою цілеспрямованої їх організації
	Тема 5 Основи організації та несення вартової служби Як показує життєвий досвід, то як раз знання, розуміння і практичне виконання вимог Статутів забезпечують прищеплення студентам таких...