Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України icon

Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України


Скачать 51.45 Kb.
НазваниеЗакон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України
Размер51.45 Kb.
ТипЗакон

Проект вноситься народним

депутатом України О. В. Новіковим 


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України


Цей закон визначає організаційні і правові засади утримання домашніх тварин з метою забезпечення епізоотичного, санітарно-епідемічного та екологічного благополуччя населених пунктів України.

Стаття 1. Визначення термінів


У цьому законі терміни вживаються в такому значенні:

1) адаптованість собаки в умовах населеного пункту - перевірка мінімально необхідного переліку навичок, виконання яких дозволяє визначити стан нервової системи собаки, його керованість, ступінь безпеки собаки по відношенню до її власника й оточення, а також наявність у самого власника навичок керування собакою - визначається шляхом тестування за встановленою програмою;

2) бездоглядні тварини - домашні собаки та коти, незалежно від породи та призначення (у тому числі собаки, що мають ошийник з особистим номерним знаком і намордник) які знаходяться без власника та не на прив'язі на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті та інших громадських місцях;

3) безпритульні тварини - домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини;

4) вигул собак - тимчасове знаходження собак у присутності їхніх власників або осіб, що їх заміняють, на відкритому повітрі поза місцями постійного проживання цих собак з метою задоволення їх фізіологічних потреб й гармонічного розвитку;

5) відчуження тварини - передача права власності на тварину юридичним чи фізичним особам за процедурами та у спосіб, що не заборонено чинним законодавством;

6) власник собаки чи кота - юридична або фізична особа, яка досягла 16 (18) років і спроможна забезпечити умови утримання тварин відповідно до природних (фізіологічних) та видових потреб, та, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать законодавству України;

7) гуманне ставлення до тварин - дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращення якості їх життя тощо;

8) домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі;

9) екскременти - відходи життєдіяльності тварини;

10) жорстоке поводження з тваринами - дії, що протирічать нормам, встановленим нормативно-правовими актами, спрямованими на захист тварин від жорстокого поводження та спричиняють тваринами біль, каліцтво, травми, страждання, стрес, призводять до їх передчасної загибелі;

11) ідентифікаційні документи - документи встановленого зразка, що видаються на тварину (реєстраційне посвідчення, ветеринарний паспорт);

12) ідентифікаційний номер - індивідуальний номер, що присвоюється тварині та не змінюється протягом її життя;

13) ідентифікація тварин - процес ототожнення тварини шляхом присвоєння їй ідентифікаційного номера з використанням візуальних, електронних та змішаних засобів залежно від виду тварини з подальшим внесенням ідентифікаційного номера до загальної електронної бази;

14) карантинний майданчик - спеціально обладнані ізольовані приміщення, які відповідають передбаченим ветеринарно-санітарним нормам, призначені для тимчасового утримання домашніх тварин у разі їх вилову чи тимчасової ізоляції;

15) куточок живої природи - складова частина кабінету (відділу, лабораторії, класу) біології загальноосвітніх і позашкільних навчальних, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів, які створюються для проведення навчальних, практичних занять з метою здобуття поглиблених знань про живі організми, формування фактичних умінь та навичок, вивчення, спостереження та догляду за рослинами і тваринами, що мають відповідні дозволи санітарних, ветеринарних та інших служб;

16) майданчик для дресирування собак - це огороджена та обладнана відповідно до типового проекту територія, що призначена для дресирування собак;

17) місце або зона для вигулу тварин - територія, на якій власник має право вільного вигулу тварини;

18) поводир незрячого (тварина супроводу) - собака, яка використовується для полегшення пересування в умовах міста інвалідів І або ІІ групи, позбавлених зору або залишковий зір яких не дає можливості самостійно орієнтуватися в просторі та мають обмежені фізичні можливості і потребують допомоги спеціально підготовленої собаки для пересування і спілкування. При цьому тварина повинна пройти підготовку у спеціалізованих закладах з підготовки собак-поводирів та реабілітації інвалідів, по закінченні яких, тварина разом з комплектом необхідного спорядження та підтверджуючим документом установленого зразка (що має назву "Собака-поводир сліпого"), передається особі, позбавленій зору;

19) потенційно небезпечні породи собак - породи собак, які мають що володіють генетично детермінованими якостями агресії й сили.

До потенційно небезпечних порід собак відносяться: акіта-іну, американський бульдог, американський пітбультер'єр, американський стафордширський тер'єр, англійський мастиф, бельгійський мастиф, аргентинський дог, бельгійська вівчарка, бернський зенненхунд, бордоський дог, бразильська філа, бульмастиф, бультер'єр, доберман, кавказька вівчарка, кане корсо, мастіно неаполетано, московська сторожова, німецька вівчарка, німецький дог, перо преса канаріо, південноруська вівчарка, різеншнауцер, родезійський ріджбек, ротвейлер, середньоазіатська вівчарка, східноєвропейська вівчарка, тосаіну, чорний тер'єр, німецький боксер, фокстер'єр, шарпей, ягдтер'єр німецький, а також метиси зазначених порід з явними фенотипічними ознаками.

20) притулки для тварин - спеціально обладнані приміщення (території), що належать юридичній або фізичній особі та мають відповідні дозволи санітарних, ветеринарних та інших служб, призначені для утримання виловлених бездоглядних або безпритульних тварин, у т. ч. вилучених або конфіскованих;

21) пункт тимчасового утримання тварин (пункт перетримки) - спеціально обладнані приміщення (території) для тимчасового утримання вилучених або іншим способом відчужених тварин, а також знайдених або виловлених бездоглядних тварин;

22) реєстрація домашніх тварин - система обліку тварин, яку здійснює орган місцевого самоврядування, шляхом присвоєння тварині індивідуального номера та внесення відповідної інформації до загальної електронної бази домашніх тварин;

23) службові тварини - тварини, використовувані в пошукових, сторожових, патрульно-постових, захисно-вартових, пошуково-рятувальних і інших службових цілях;

24) собаки, що визнані небезпечними - собаки, які вже проявили неспровоковану агресію до людей і тварин, що підтверджено відповідним протоколом (актом), складеним з дотриманням вимог законодавства України;

25) спровокована агресія - агресивна поведінка тварини викликана навмисними діями;

26) стерилізація - позбавлення тварини хірургічним або біологічним шляхом здатності до відтворення потомства (репродуктивної здатності);

27) тимчасова ізоляція (карантинування) тварин - тимчасове перебування тварин у пунктах перетримки та притулках (міні притулках) для утримання тварин до вирішення питань, пов'язаних з їх подальшим утриманням;

28) шкода, заподіяна третій особі внаслідок агресивної або непередбачуваної дії тварини - шкода, яка призвела до погіршення фізичного або психічного стану здоров'я людини, ушкодження майна, якщо має місце причинний зв'язок між дією цієї тварини і заподіяною шкодою.
^

Стаття 2. Правове регулювання питань утримання домашніх тварин


Правове регулювання питань утримання домашніх тварин здійснюється відповідно доКонституції УкраїниЗаконів України "Про захист тварин від жорстокого поводження","Про ветеринарну медицину", цього Закону та інших нормативно-правових актів у цій сфері.
^

Стаття 3. Сфера застосування Закону


Дія цього Закону поширюються на підприємства, установи, організації інших юридичних а також фізичних осіб, що утримують собак та котів на території населеного пункту.

Дія цього Закону не поширюється на установи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, центрального виконавчого органу влади в галузі митної справи.
^

Стаття 4. Місця утримання домашніх тварин


Власникам домашніх тварин дозволяється утримувати цих тварин:

в квартирах, де проживає одна сім'я - за кількістю, обмеженою можливістю забезпечення санітарно-гігієнічних норм їм умов утримання;

в квартирах, де проживає декілька сімей (в т.ч. комунальних) - лише за письмовою згодою всіх повнолітніх мешканців квартири;

у жилому приміщенні гуртожитку (кімнаті, блоці) - за письмової згоди повнолітніх мешканців, які спільно проживають у даному приміщенні;

на території приватного будинку чи присадибної земельної ділянки - за умови якщо огорожа цієї території забезпечує ізоляцію тварини та наявна попереджувальна табличка про існування тварини;

на території і\або приміщенні, що не належить власнику тварини на правах власності, - за умов письмової згоди власника території і\або приміщення;

у куточках живої природи - у встановленому порядку за погодженням з державними органами санітарно-епідеміологічної служби та ветеринарної медицини;

на територіях об'єктів будівництва, підприємств, установ, організацій - за умов наявності обладнаних приміщень та попереджувальної таблички про існування тварини.
^

Стаття 5. Обов'язки власників тварин


Власники домашніх тварин зобов'язані:

зареєструвати тварину на протязі 30-ти днів з дня її придбання;

забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних норм та громадського порядку;

упереджувати можливість безконтрольного виходу тварини поза межі міста її утримання.

запобігати прояву небезпеки тваринами, які утримуються. по відношенню до людей, інших тварин або майна;

Якщо власником собаки чи кота є юридична особа в обов'язковому порядку повинна бути визначена особа, яка безпосередньо несе відповідальність за тварину.

При використанні собаки для охорони території повинні бути встановлені відповідні попереджувальні таблички.

Власники собак та котів повинні контролювати приплід власних тварин. З метою регулювання чисельності тварин, які не мають племінної цінності, проводити стерилізацію як гуманний шлях до зменшення поголів'я тварин.

Якщо відсутня можливість подальшого утримання тварини її власник зобов'язаний передати тварину у власність іншої особі або здати в притулок (міні-притулок) для тварин.

Власники собак багатоквартирних будинків повинні забезпечити тишу - попереджувати лай собак у період з 2200 до 0800 години.
^

Стаття 6. Заборони щодо утримання тварин


Власникам тварин забороняється:

утримувати собак та котів у місцях загального користування (коридорах, приміщеннях підвального типу, на сходах, горищах тощо);

утримувати собак незареєстрованими належним чином;

з перевищенням фізіологічного навантаження;

займатися розведенням тварин з уродженими вадами, генетично та фізіологічно несумісних, при неможливості подальшого утримання і влаштування потомства.
^

Стаття 7. Реєстрація та ідентифікація тварин


Реєстрація та ідентифікація тварин є обов'язковими і здійснюється органом місцевого самоврядування або уповноваженою ним організацією, установою тощо.

Реєстрація та ідентифікація тварин проводиться одноразово і вважається дійсною протягом усього життя тварини, крім випадків втрати або пошкодження жетону або іншого відмітного знаку.

При реєстрації тварин їх власникам видаються реєстраційні документи.

Порядок реєстрації та ідентифікації тварин визначається органом місцевого самоврядування.
^

Стаття 8. Особливості утримання собак, породи яких визнані як потенційно небезпечні


Утримання собак, породи яких визнані як потенційно небезпечні є джерелом підвищеної небезпеки.

Власником собак, породи яких визнані як потенційно небезпечні, може бути фізична особа не молодшою 18-річного віку та є фізично спроможною керувати твариною.

Власник собак, породи яких визнані як потенційно небезпечні, зобов'язаний:

обов'язково пройти процедуру реєстрації та електронної ідентифікації тварини;

щорічно підтверджувати адаптованість тварини в умовах населеного пункту;

дотримуватися встановлених вимог до вигулу таких порід собак.
^

Стаття 9. Використання тварин


Для проведення масових видовищних, зоотехнічних, спортивних та інших заходів за участю домашніх тварин організатори мають отримати у встановленому порядку відповідні дозволи.
^

Стаття 10. Правила вигулу домашніх тварин


Власники собак та котів та\або відповідальні особи за дорученням власника тварини (супроводжувальні особи) мають право знаходитись з собакою або котом поза межами її постійного утримання (супроводжувати її).

Дозволяється виводити собак за межі квартири, території подвір'я, організацій, підприємств тощо лише на повідку з прикріпленим до ошийника особистим номерним знаком, а потенційно небезпечних собак та собак, що визнані небезпечними, обов'язково на короткому повідку (не більше 1,2 м) і в наморднику.

Особа, яка супроводжує тварину, має бути не молодше 14-ти річного віку (при вигулі собак потенційно небезпечних та які визнані небезпечними - не молодше 16-річного віку, особам, яким не виповнилося 16 років) та фізично спроможною керувати твариною.

Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана:

забезпечити безпеку супроводжуваної тварини, оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною твариною, дорожнього руху при проходженні з твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;

здійснювати вигул собак без повідка лише в місцях та зонах для вигулу тварин, які зазначені відповідними знаками або надписами (окрім собак. які визнані як небезпечні);

прибирати екскременти за своїми тваринами в під'їздах багатоквартирних будинків, сходах, ліфтах та інших місцях загального користування (ця вимога не поширюється на власників собак-поводирів);

навчати собак за визнаними навчальними програмами без повідків і намордників на майданчиках для дресирування.

Забороняється:

супроводжувати тварин у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння;

приводити тварин (крім собак-поводирів) у приміщення магазинів і кафе (крім спеціалізованих магазинів для тварин), об'єктів громадського харчування, установ охорони здоров'я, освіти та культури, на територію дитячих та спортивних майданчиків;

залишати тварин бездоглядними.
^

Стаття 11. Основні вимоги до транспортування тварин


Транспортування тварин у наземному громадському транспорті дозволяється:

при відсутності знаку заборони при вході;

на задній площадці транспортного засобу;

наявності індивідуального номерного знаку і свідоцтва про реєстрацію тварини;

собак середніх та крупних на короткому повідку і у наморднику, собак дрібних порід та котів у спеціальних контейнерах що забезпечують надійну ізоляцію тварини та безпечні для її здоров'я;

за умов дотримання громадського порядку та чистоти в місцях загального користування, а також гарантії безпеки іншим особам чи тваринам.

При транспортуванні тварин мають задовольнятися їх потреби в їжі, воді, повітрі та інші фізіологічні потреби, а також має бути забезпечений захист тварин від шкідливих для них зовнішніх впливів.

Під час транспортування тварини особа яка її супроводжує повинна упереджувати порушення санітарно-гігієнічних умов.

Під час транспортування тварини особа яка її супроводжує несе відповідальність за її життя та здоров'я.

Правила транспортування тварин встановлюються Кабінетом Міністрів України.
^

Стаття 12. Вчинення правочинів, предметом яких є домашні тварини


Вчинення правочинів, предметом яких є тварини, регулюється цивільним законодавством України.

Придбання тварини для утримання її в житловому приміщенні здійснюється майбутнім власником цієї тварини після одержання згоди всіх повнолітніх громадян, що проживають разом з нею у даному приміщенні.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця достовірною інформацією про породу, стан здоров'я, проведення профілактичних заходів, характер й інші властивості продаваної тварини, а також про умови її утримання.

Відчуження тварин у якості подарунків або призів дозволяється лише за попереднім погодженням з майбутнім власником цієї тварини.

Дозволяється відчуження собак віком не менше двох місяців, котів - трьох місяців.

Забороняється:

торгівля тваринами в громадських місцях, не відведених спеціально для цих цілей, або без ветеринарних документів, видача яких передбачена законодавством про ветеринарну медицину;

відчуження (продаж, дарування, міна й ін.) тварин особам, які не досягли 16 років за відсутності письмової згоди батьків цієї особи або осіб, що їх замінюють;

відчуження (продаж, дарування, міна й ін.) собак потенційно небезпечних порід особам, які не досягли 18 років; особам, визнаним судом у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними.
^

Стаття 13. Профілактичні та протиепізоотичні заходи


Собаки та коти, незалежно від породи, починаючи з трьохмісячного віку, в обов'язковому порядку мають щорічно проходити вакцинацію проти сказу у закладах ветеринарної медицини або лікарів ветеринарної медицини, діяльність яких відповідно ліцензована.

Всі власники собак та котів зобов'язані на вимогу від посадових осіб закладів ветеринарної медицини надавати тварин для огляду, діагностичних досліджень, профілактичних щеплень та обробок.

У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання власник повинен негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря.

Тимчасова ізоляція тварин може проводитись у встановленому порядку, якщо тварина є небезпечною для оточуючих.

У випадку укусу або травмування собакою чи котом людини, власник або постраждала особа, повинні негайно інформувати державні заклади охорони здоров'я і ветеринарної медицини.

Про кожний випадок укусу домашніх собак та котів дикими тваринами, бездоглядними чи безпритульними собаками або котами, а також при підозрі захворювання тварин на сказ, власник повинен негайно повідомляти установу державної ветеринарної медицини та ізолювати таких тварин.

Необхідно надавати для тимчасової ізоляції собак та котів у випадку, якщо на це є відповідне рішення органів санітарно-епідеміологічної служби чи закладу державної ветеринарної медицини, а також таких, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій тварині.
^

Стаття 14. Поховання або утилізація трупів тварин


У випадку смерті або загибелі тварини її власник зобов'язаний негайно повідомити заклад ветеринарної медицини, з метою отримання свідоцтво про смерть тварини.

Забороняється кремація або поховання трупів тварин без свідоцтва про смерть тварини.

На підставі отриманого документу тварини власник повинен в десятиденний термін письмово проінформувати організацію, що здійснює реєстрацію тварини про факт та причину смерті тварини, для внесення змін до загальної електронної бази даних непродуктивних тварин.

Місця поховання трупів тварин визначаються місцевими органами влади відповідно до законодавства про санітарно-епідемічний добробут населення, про ветеринарну справу, про охорону навколишнього середовища, про архітектурну, містобудівну й будівельну діяльність.

Поховання трупів тварин у місцях, спеціально не відведених для цього, забороняється.

Не дозволяється викидати трупи собак та котів в контейнери для збору сміття чи захоронювати їх у не відведених для цього місцях.

Відшкодування витрат пов'язаних з транспортуванням трупів тварин, їх поховання або утилізацію проводиться власниками тварин, відповідно до встановлених тарифів.
^

Стаття 15. Регулювання чисельності безпритульних тварин


Регулювання чисельності безпритульних тварин здійснюється у встановленому порядку методами, що виключають жорстокість.
^

Стаття 16. Відповідальність за порушення законодавства у сфері


утримання домашніх тварин

Порушення законодавства у сфері утримання домашніх тварин тягне за собою цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
^

Стаття 17. Державне управління у сфері утримання домашніх тварин


Державне управління у сфері утримання домашніх тварин здійснюється органами виконавчої влади.

До повноважень Кабінету Міністрів України належить:

забезпечення реалізації державної політики у сфері утримання тварин;

визначення порядку здійснення контролю у сфері утримання тварин;

координація діяльності органів виконавчої влади у сфері утримання тварин;

організація і забезпечення здійснення міжнародного співробітництва у сфері утримання тварин;

вирішення інших питань у сфері утримання тварин та їх захисту відповідно до закону.

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій належить:

забезпечення реалізації державної політики у сфері утримання тварин у межах, визначених Законом;

здійснення контролю у сфері утримання тварин;

вирішення інших питань у сфері утримання тварин відповідно до закону.

Місцевими державними адміністраціями здійснюється:

реалізація державної політики у сфері утримання тварин;

здійснення контролю у сфері утримання тварин;

здійснення контролю за чисельністю домашніх і безпритульних тварин в населених пунктах;

координація діяльності підприємств, організацій та установ у сфері утримання тварин;

врахування при розробці генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації, вимог щодо утримання домашніх тварин;

вирішення інших питань у сфері утримання тварин відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належить:

координація інших органів виконавчої влади у сфері утримання тварин; реалізація державної політики у сфері утримання тварин.

вирішення інших питань у сфері утримання тварин відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань ветеринарної медицини належить:

розробка та затвердження правил використання тварин у видовищних заходах;

розробка та затвердження положення про притулки для тварин, порядку здійснення контролю за чисельністю безпритульних тварин, правил вилову та тимчасової ізоляції безпритульних тварин.

вирішення інших питань у сфері утримання тварин відповідно до закону.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належить:

забезпечення в установленому законом порядку контролю за дотриманням законодавства у сфері утримання домашніх тварин;

організація і здійснення реєстрації та обліку домашніх тварин;

затвердження правил утримання тварин, порядку здійснення реєстрації та ідентифікації домашніх тварин;

визначення місць та зон для вигулу тварин та майданчиків для дресирування собак;

визначення місць та порядку продажу тварин в населених пунктах;

заснування муніципальних притулків для тварин;

надання дозволів відповідно до закону на влаштування притулків для тварин відповідно до законодавства;

організація кладовищ, крематоріїв, біотермічних ям для загиблих домашніх та безпритульних тварин та утримання даних об'єктів в належному стані;

визначення місць для зберігання біологічних відходів життєдіяльності тварин та забезпечення наявності в громадських місцях матеріалів для збору таких відходів у містах;

вирішення інших питань у сфері утримання тварин відповідно до закону.
^

Стаття 18. Участь громадськості у сфері утримання тварин


Громадські організації, статутною метою яких є захист тварин від жорстокого поводження, можуть брати участь у державному управлінні сфери утримання домашніх тварин у порядку встановленому законом.
^

Стаття 19. Міжнародне співробітництво у сфері утримання домашніх тварин


Міжнародне співробітництво у сфері утримання домашніх тварин здійснюється шляхом:

адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

гармонізації нормативних документів, стандартів, норм і правил з питань утримання, ідентифікації та реєстрації тварин з відповідними міжнародними нормативними документами, стандартами, нормами і правилами, які визначають вимоги щодо ідентифікації та реєстрації тварин;

обміну інформацією про заходи, що вживаються для забезпечення сприятливих умов утримання тварин.
^

Стаття 20. Прикінцеві положення


1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Внести до Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" такі зміни:

1) абзац 11 статті 1 викласти в такій редакції:

"жорстоке поводження з тваринами - дії, що протирічать нормам, встановленим нормативно-правовими актами, спрямованими на захист тварин від жорстокого поводження та спричиняють тваринами біль, каліцтво, травми, страждання, стрес, призводять до їх передчасної загибелі".

2) статтю 9 виключити;

3) статтю 22 викласти в такій редакції:

"Правила утримання тварин визначаються органом місцевого самоврядування.

При поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов'язана утримувати її в умовах, що відповідають біологічним особливостям та вимогам ветеринарно-санітарних правил".

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова
Верховної Ради України


 
В. Литвин


Похожие:

Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України iconЗакон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України

Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України iconЗакон України n 322-viii від 10. 12. 71. (із наступними змінами І доп.) Про зайнятість населення: Закон України від 01 березня 1991 №803
Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 №2694
Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України iconЗакон україни про Дисциплінарний статут Збройних Сил України Верховна Рада України постановляє: Затвердити Дисциплінарний статут Збройних Сил України (додається)
Статтю 3 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав І основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів...
Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України iconЗакон україни "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій І статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів
У кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради урср, 1984 р., додаток до №51, ст. 1122)
Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України iconЗакон україни "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій І статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів
У кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради урср, 1984 р., додаток до №51, ст. 1122)
Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України iconЗакон України "Про цивільну оборону України", 10 травня 1994 року Кабінет Міністрів України затвердив Положення про цивільну оборону України
України "Про цивільну оборону України", 10 травня 1994 року Кабінет Міністрів України затвердив Положення про цивільну оборону України,...
Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України iconЗакон України «Про Цивільну оборону України» (1999р.) Повноваження органів виконавчої влади з питань захисту населення. Закон України «Про правові засади цивільного захисту»
Евакуація та розосередження. Визначення понять. Порядок проведення. Організація медичного забезпечення населення
Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України iconЗакон україни про забезпечення прав І свобод громадян на тимчасово окупованій території України
України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною...
Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України iconКнига україни
України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони. Занесені до Червоної книги...
Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України iconЗакон україни про засади державної мовної політики
Відповідно до положень Конституції України, Декларації прав національностей, Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії...
Закон україни про утримання домашніх тварин у населених пунктах України iconЗакон україни про засади державної мовної політики
Відповідно до положень Конституції України, Декларації прав національностей, Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы