Запорізький\nдержавний\nмедичний університет icon

Запорізький державний медичний університет


НазваниеЗапорізький державний медичний університет
страница14/20
Размер0.89 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20

ІV. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)

  1. Вивчити

  • етіологію, патогенез та епідеміологію порушень мозкового кровообігу за геморагічним типом

  • класифікацію порушень мозкового кровообігу

  • основні клінічні прояви гострих ПМК за геморагічним типом

  • шкалу оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)

  • шкалу оцінки стану хворого з субарахноідальною кровотечею

  • алгоритм діагностики гострих ПМК за геморагічним типом

  • алгоритм діагностики ККС

  • алгоритм надання допомоги хворим з гострими ПМК за геморагічним типом та хворим з ККС.

  • покази до нейрохірургічного лікування хворих з гострими ПМК за геморагічним типом, ККС, АВМ, аневризмами судин головного мозку

  1. Засвоїти

  • принципи організації нейрохірургічної допомоги хворим порушеннями мозкового кровообігу за геморагічним типом, ККС, АВМ в Україні;

  • методологію постановки діагнозу, сучасні об’єктивні методи дослідження із застосуванням діагностичної апаратури;

  • принципи термінової лікарської допомоги хворим з невідкладними станами при гострих порушеннях мозкового кровообігу;

  • базисну терапію хворих з ГПМК

  • основні принципи нейрохірургічних втручань при ГПМК за геморагічним типом, ККС, АВМ, АА судин головного мозку

  • принципи трудової та судової експертизи хворих з порушеннями мозкового кровообігу

  • принципи медико-соціальної реабілітації хворих

Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки

Термін

Визначення

^

Гострі порушення мозкового кровообігу (інсульт)


До інсульту відносяться гострі порушення мозкового кровообігу, що характеризуються раптовою (протягом хвилин, рідше – години) появою вогнищевої неврологічної симптоматики (рухових, мовних, чутливих, координаторних, зорових і ін. порушень) і/або загальномозкових порушень (зміни свідомості, головний біль, блювота і ін.), які зберігаються більше 24 годин або призводять до смерті хворого в коротший проміжок часу внаслідок причини цереброваскулярного походження.
^

Геморагічний інсульт


Гостре порушення мозкового кровообігу, причиною якого є крововилив внаслідок порушення цілісності інтракраніальних судин головного мозку.

АВМ

^ Вроджена вада розвитку судин, яка характеризується утворенням аномальної сітки артеріовенозних анастомозів

Артеріальна аневризма

^ Локальне випинанання стінки артеріальної судини

ККС

Патологічний анастомоз між сонною артерією та кавернозним синусом твердої мозкової оболонки.

Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1.Назвати магістральні судини, що кровопостачають головний мозок, та вказати особливості їх топографічної анатомії.

2.Які основні патогенетичні механізми геморагічних інсультів? Перерахувати основні причини геморагічних інсультів.

3.Вказати етіологію та патогенез ККС.

3.Які методи клінічної та інструментальної діагностики патології судин головного мозку?

4.Які дані додаткових методів обстеження свідчать про наявність АВМ, АА, ККС, геморагічного інсульту?

5.Які шкали застосовуються при оцінці тяжкості стану хворих з ГПМК за геморагічним типом?

6.Які критерії використовують для диференційної діагностики видів ГПМК?

7.Що включає поняття базової терапії та невідкладного лікування хворих з ГПМК?

8.Які покази до невідкладних оперативних втручань при порушеннях кровообігу головного мозку та пояснити основні принципи цих втручань?

9.Який прогноз при судинних захворюваннях головного (АВМ, АА, ККС), пояснити розвиток основних ускладнень та наслідків судинних уражень нервової системи?

10.Принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з патологією судин нервової системи.

^ V. Зміст теми

Серед судинних захворювань мозку найбільш тяжким по своїм наслідкам є геморагічний інсульт. Слід підкреслити, що у значного числа людей гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК) за геморагічним типом розвиваються переважно в молодому та середньому віці.

Геморагічні інсульти складають до 14,6 % від кількості всіх порушень мозкового кровообігу. Найчастіше зустрічаються внутрішньомозкові крововиливи, рідше — субарахноїдальні, ще рідше — внутрішньошлуночкові.

У 60-70 % хворих причиною крововиливу є артеріальна гіпертензія, в 20 % випадків — артеріальна аневризма або артеріовенозна мальформація, в інших — різноманітні ураження судин на тлі атеросклерозу.

В клінічному перебігу геморагічного інсульту є декілька періодів.

В догеморагічному періоді клінічна картина здебільшого залежить від виду судинної патології. При артеріальних аневризмах найбільш характерними скаргами в цей період є головний біль, інколи відчуття шуму в голові або у вухах. Досить часто аневризми ведуть себе безсимптомно. Інколи (при великих розмірах аневризми) зустрічається пухлиноподібний варіант перебігу. При цьому виникає загальномозкова та вогнищева симптоматика зумовлена масефектом аневризми.

Артеріовенозна аневризма (мальформація) — це вроджена вада мозкових судин, при якій відбувається безпосереднє скидання артеріальної крові у венозне русло в обхід капілярної сітки. Такі аневризми складаються з розширеної артеріальної судини, клубка судин, утворюючих артеріовенозний шунт, і однієї або декількох різко розширених відвідних вен. Стінки клубка судин АВМ стоншені, і визначити їх артеріальне або венозне походження практично неможливо. Оскільки при АВМ капілярна мережа відсутня, частина крові, що адходить в півкулі головного мозку, не бере участі в тканинному обміні, відбувається так зване геморагічне обкрадання мозку. Це спричиняє стійку ішемію мозку і стає причиною психопатологічних розладів, а також прогресуючої атрофії мозку. Крім вищезгаданих скарг, у 30-40% хворих з АВМ у догеморагічному періоді спостерігаються епінапади.

Крововиливи при артеріальних аневризмах та АВМ трапляються найчастіше у молодому віці (20-35 років). Клінічна картина геморагічного періоду значною мірою визначається розмірами і локалізацією крововиливу, повторними геморрагіями, супутніми вогнищевими, загальномозковими і менінгеальними симптомами. У гострий період підпавутинового крововиливу часто спостерігаються психічні розлади. На початку інсульту може виникати психомоторне збудження. Внаслідок подразнення кров'ю центрів терморегуляції підвищується температура тіла (до 38-39 0С).. Часто підвищується артеріальний тиск.

Слід відмітити, що вогнищеві симптоми ураження мозку при розриві аневризми можуть з'являтися не тільки із-за травмування і здавлення тканин мозку, але і внаслідок ішемічних порушень, які виникають в результаті тривалого спазму артеріальних судин. Серед вогнищевих симптомів найбільш типовими є симптоми ураження черепних нервів, парези і паралічі кінцівок, порушення чутливості і мови. Якщо відбувається прорив крові в шлуночки, виникають тонічні судоми, порушення дихання і кровообігу, і захворювання часто закінчується смертю в найближчий день. Близько 30 % хворих вмирають при першому розриві аневризми. У більшості ж випадків бувають повторні кровотечі — нерідко в перші 3-4 тижні після першого крововиливу. Кожен наступний розрив аневризми клінічно протікає важче, і рідко хто з хворих переносить більше 3-4 крововиливів.

У постгеморагічний період клінічні ознаки аневризми можуть зникати або слабшає їх вираженість, особливо при спонтанному тромбозі аневризми. Часто в постгеморагічний період залишаються стійкі загальномозкові і вогнищеві симптоми.

Повторні розриви артеріальних аневризм спостерігаються більш ніж у половини хворих, при цьому вони можуть відбуватися навіть через декілька місяців і навіть років.


Особливим видом судинної патології головного мозку є артеріовенозні співустя, найбільш поширеним варіантом з них являється каротидно-кавернозне співустя. Основною причиною захворювання є травматичне (рідше запального характеру) порушення цілісності внутрішньої сонної артерії в ділянці проходження її через печеристу пазуху твердої мозкової оболонки. При цьому під високим тиском артеріальна кров поступає в кавернозний синус,що обумовлює характерну клінічну картину захворювання.

Через вени, що впадають в синус, відбувається ретроградний потік артеріальної крові у відповідні вени ока. Порушується венозний відтік, в орбіті утворюється застій. Сам синус помітно розтягується і збільшується в розмірах, черепні нерви (ІІІ, IV, VI і перша гілка V (трійчастого нерва) пари, що проходять через нього здавлюються. Для каротидно-кавернозного сполучення характерні головний біль, запаморочення, синхронний шум пульсу в голові, що часто нагадує шум потягу, і важко переноситься хворими. Шум вислуховується над орбітою, скроневою ділянкою і сосковидним відростком. Він зникає при передавлення сонної артерії у області шиї на стороні ураження. Застійні явища в орбіті і очному яблуці супроводжуються хемозом, переповнюванням судин кон'юнктиви. Порушення мозкового кровообігу нерідко призводять до зниження пам'яті, працездатності і навіть до психічних розладів. Із-за підвищення тиску у венах, що впадають в печеристий синус, можуть виникати кровотечі із судин очного яблука і носа.

Діагностика

Для вибору методу лікування, особливо хірургічного, місця і часу його проведення важливу роль відіграє точна і об'єктивна діагностична інформація. Лікувально-діагностичні можливості сучасної нейрохірургії зростають швидкими темпами завдяки новій діагностичній апаратурі. Разом з тим зберігають свою актуальність і традиційні діагностичні методи.

Діагностична люмбальная пункція — інформативний метод для визначення субарахноїдального крововиливу, який нерідко має місце при розриві внутрічерепної аневризми.

За допомогою ехоенцефалографії (ЕхоЕГ) при розриві аневризми з утворенням гематоми уточнюють сторону її розміщення по вираженому (більше 4-6 мм) зміщенню М-еха.

Ультразвукова доплерографія дозволяє неінвазивно визначити лінійну швидкість і напрям потоку крові, ступінь і рівень порушення кровообігу в магістральних артеріях.

Дуплексне (подвійне) ультразвукове сканування дає можливість синхронно визначити зміну кровотоку і отримати зображення самої судини, виявити стеноз сонної артерії (менше 50 %), я також місцеположення і структуру атеросклерозної бляшки.

Дослідження регіонарного мозкового потоку крові по кліренсу радіоактивного ізотопу методом однофотонної емісійної томографії (ОФЕКТ) дозволяє визначити ступінь зменшення мозкового кровообігу, який в нормі складає 40-50 мл/100 г в хвилину. Окрім погіршення кровообігу в уражених півкулях враховуються і вогнищеві зміни в ішемізованих ділянках мозку.

Швидкий прогрес наукових досліджень і практичних розробок в галузі цереброваскулярних захворювань пов'язаний з впровадженням в нейрохірургію методу церебральної ангіографії, яка значно розширила можливості діагностики судинної патології головного мозку, її характеру і локалізації. Ангіографія не лише виявляє наявність аневризми, але і дозволяє уточнити її розташування, розміри, характер судинної патології, а також судити про зміну мозкового кровообігу, стан колатерального кровообігу при стенозах судин.

Удосконаленням методу ангіографії є обчислювальна (дігітальна) субтракційна ангіографія (ДСА). Програмне управління дає можливість вибірково проглядати окремі судини, фази контрастування, васкуляризацію певних ділянок мозку.

Комп'ютерна томографія (КТ) дозволяє диференціювати вогнищеву ішемію мозку від геморрагії. Чітко визначаються розмір і розташування внутрічерепної гематоми і вогнища інфаркту мозку, стан навколишнього мозкового простору.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) дає можливість навіть без застосування контрастної речовини оцінити не тільки анатомічні структури, але і рівень енергетичного, ферментативного і метаболічного процесів в мозку. Ще більші діагностичні можливості має неінвазивна ядерно-магнітно-резонансна ангіографія (МРА), яка дозволяє отримати ангіограми в будь-якій проекції і виявити не тільки аневризми, але і атеросклеротичні бляшки в артеріях.

Останнім часом застосовується ядерний-магнітно-резонансна спектроскопія, яка дає можливість робити висновок про динаміку вогнищевих уражень мозку як в ділянках незворотних змін, так і в зоні «ішемічної півтіні».

Найбільш сучасним і інформативним методом діагностики судинної патології є 3D комп’ютерна ангіографія (3D КТАГ), яка має переваги навіть у порівнянні з МРА, особливо при невеликих аневризмах судин.

Лікування

При геморагічному інсульті операції спрямовані на видалення внутрішньомозкової гематоми та усунення причин кровотечі. Головна тенденція розвитку нових методів і удосконалення техніки хірургічних втручань з приводу внутрішньомозкових гематом полягає в зменшенні травматичності операцій. Сучасні операційна збільшувальна оптика і мікрохірургічний інструментарій дозволяють поліпшити результати класичних хірургічних втручань. Альтернативний метод лікування гематом за допомогою аспірації передбачає використання технічних пристосувань для видалення щільної частини згустка, а також введення в порожнину гематоми фібринолітичних препаратів для радикальнішого її розчинення. Прогрес судинної нейрохірургії базується на розробці нового мікроінструментарію, впровадженні комп'ютерних технологій, стереотаксичної техніка в сукупності з нейронавігацією| і нейровізуалізацією.

Ендоваскулярні операції полягають у виключенні патологічних судинних утворень з кровообігу шляхом цілеспрямованого переміщення катетера по судинному руслу і доставки до певних його відділів спеціальних пристроїв або речовин.

Серед різних видів ендоваскулярних операцій у пацієнтів з артеріальними аневризмами найбільший ефект досягається при використанні судинних балонів-катетерів та найбільш сучасної методики з використанням програмованих спіралей (коелсів).

При каротидно-кавернозному співусті хірургічні методи лікування направлені на часткове або цілковите виключення патологічного з'єднання з кровообігу. На сьогодні найбільш перспективною є внутрішньосудинна оклюзія.


^ Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу


ІНСУЛЬТ




http://www.fbm.msu.ru/academics/manuals/neurology/html-n/image/vniz.gif

http://www.fbm.msu.ru/academics/manuals/neurology/html-n/image/vniz.gif

http://www.fbm.msu.ru/academics/manuals/neurology/html-n/image/vniz.gif




ГЕМОРАГІЧНИЙ
ІНСУЛЬТ

ЗМІШАНИЙ

ІНСУЛЬТ

ІШЕМІЧНИЙ
ІНСУЛЬТ




http://www.fbm.msu.ru/academics/manuals/neurology/html-n/image/vniz.gif


  • Паренхіматозний тип Геморагічний інфаркт

просякання мозкової речовини кров’ю

утворення внутрішньомозкової гематоми

крововилив у великі півкулі мозку

медіальний тип

латеральний тип

крововилив у мозочок

  • Субарахноїдальна кровотеча 

  • Cубарахноїдально-паренхиматозний тип

  • Вентрикулярний і паренхиматозно-вентрикулярний крововилив

  • Тромботичний 

  • Емболічний 

  • Нетромботичний
     


VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)

Завдання

Вказівки

Примітки

Знати анатомію судин головного мозку

Назвати магістральні судини, судини Вілізієва кола, синуси твердої мозкоавої оболонки




Знати механізми регуляції мозкового кровообігу та його порушень

Перерахувати основні зміни, що відбуваються при ішемії мозку, крововиливах в головний мозок, субарахноїдальних кровотечах




Вивчити класифікацію ГПМК, види патології судин головного мозку, що призводять до ПМК.

Знати клініку ПМК, вміти проводити диференційний діагноз ГПМК

Вміти зібрати анамнез захворювання, оцінити стан хворого, визначити основні загальномозкові, вогнищеві та менінгеальні симптоми.




Знати основні діагностичні методи

Вміти скласти план обстеження, оцінити комплекс отриманих результатів




Вивчити тактику ведення хворих з ЦВЗ

Визначити послідовність надання медичної допомоги, знати основні покази до нейрохірургічного лікування та орієнтуватися у виборі методу хірургічного втручання





^ VIІ. Задачі для самостійного контролю

Задача 1.

Хворий 36-и років під час роботи на дачній ділянці втратив свідомість, впав. Доставлений в клініку в тяжкому стані. Зі слів родичів — дотепер був практично здоровий, скарг не було. Травматичних пошкоджень на черепі не виявлено. Відсутня вогнищева неврологічна симптоматика. Відмічається порушення свідомості по типу сопора, виявляється ригідність потиличних м’язів. Артеріальний тиск 200/110 мм рт. ст. При люмбальній пункції ліквор інтенсивно забарвлений кров’ю, лікворний тиск 200 мм вод. ст.

Найбільш ймовірною причиною захворювання є:

А) менінгоенцефаліт;

В) розрив аневризми;

С) травматичне пошкодження головного мозку;

Д) пухлина головного мозку;

Е) тромбоз середньої мозкової артерії.

Задача 2.

Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений в приймальне відділення. При обстеженні визначається порушення свідомості по типу коми І, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена напруженність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. Артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст.

Найбільш імовірним діагнозом є:

А) епілепсія;

В) розрив артеріовенозної аневризми;

С) абсцес головного мозку;

Д) тромбемболія сердньої мозкової артерії;

Е) пухлина ІІІ шлуночка.

Задача 3.

Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений в приймальне відділення. При обстеженні визначається порушення свідомості по типу коми І, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена напруженність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. Артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст.

Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:

А) електроенцефалографія;

В) люмбальна пункція;

С) бакпосів крові;

Д) огляд очного дна;

Е) ЕХО енцефалографія.

Задача 4.

Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений в приймальне відділення. При обстеженні визначається порушення свідомості по типу коми І, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена напруженність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. Артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст.

Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:

А) електроенцефалографія;

В) комп’ютерна томографія;

С) бакпосів крові;

Д) огляд очного дна;

Е) ЕХО енцефалографія.

Задача 5.

Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений в приймальне відділення. При обстеженні визначається порушення свідомості по типу коми І, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена напруженність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. Артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст.

Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:

А) електроенцефалографія;

В) ангіографія судин головного мозку;

С) бакпосів крові;

Д) огляд очного дна;

Е) ЕХО енцефалографія.

Задача 6.

Хворий 36-и років під час роботи на дачній ділянці втратив свідомість, впав. Доставлений в клініку в тяжкому стані. Зі слів родичів — дотепер був практично здоровий, скарг не було. Травматичних пошкоджень на черепі не виявлено. Відсутня вогнищева неврологічна симптоматика. Відмічається порушення свідомості по типу сопора, виявляється ригідність потиличних м’язів. Артеріальний тиск 200/110 мм рт. ст. При люмбальній пункції ліквор інтенсивно забарвлений кров’ю, лікворний тиск 200 мм вод. ст.

Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:

А) електроенцефалографія;

В) ангіографія судин головного мозку;

С) бакпосів крові;

Д) огляд очного дна;

Е) ЕХО енцефалографія.

Задача 6.

Хворий 36-и років під час роботи на дачній ділянці втратив свідомість, впав. Доставлений в клініку в тяжкому стані. Зі слів родичів — дотепер був практично здоровий, скарг не було. Травматичних пошкоджень на черепі не виявлено. Відсутня вогнищева неврологічна симптоматика. Відмічається порушення свідомості по типу сопора, виявляється ригідність потиличних м’язів. Артеріальний тиск 200/110 мм рт. ст. При люмбальній пункції ліквор інтенсивно забарвлений кров’ю, лікворний тиск 200 мм вод. ст.

Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:

А) електроенцефалографія;

В) комп’ютерна томографія;

С) бакпосів крові;

Д) огляд очного дна;

Е) ЕХО енцефалографія.

Задача 7.

Хвора 43 років отримала ЗЧМТ (струс головного мозку). Через тиждень після травми почало з’являтись випинання правого очного яблука. Хвору непокоїть постійний шум в голові, що нагадує шум потягу. Відмічається почервоніння правої половини обличчя, ін’єкція судин склери, гіперемія кон’юнктиви праворуч.

Найбільш імовірним діагнозом є:

А) посттравматична енцефалопатія;

В) каротидно-кавернозне співустя;

С) посттравматичний арахноідіт;

Д) хронічна субдуральна гематома;

Е) абсцес головного мозку.

^ VIІІ. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Атлас операции на головном мозге / А.П.Ромоданов, Ю.А.Зозуля, Н.М.Мосийчук, Г.С.Чушкан.-М.: Медицина, 1986.-384 с.

  2. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы /А.П.Ромоданов , Н.М.Мосийчук, Д.И. Холопченко. — Вища шк., — 1987. —231с.

  3. Беленькая Р. М. Инсульт и варианты артерий мозга. - М., 1979.

  4. Гусев Е.И., Коновалов А.Н. и др. Неврология и нейрохирургия. .Учебник.— М.Медицина, —2000.— 656с. :ил.

  5. Диагностика стенозирующих и окклюзирующих процессов сосудов головного мозга и показання к их хирургическому лечению: Метод, рекомендации / Ю.А.Зозуля, Н.М.Мосийчук, Ю.Д.Соснов и др. - Киев, 1988. -16 с.

  6. Инсульт; Практ. руководство для ведения больных: Пер. с англ. / Ворлоу Ч. П., Деннис М. С, ван Гейн Ж. и др. - СПб., 1998.

  7. Лебедев В. В., Крылов В. В. Дислокационный синдром при острой нейрохирургической патологии // Нейрохирургия. - 2000. - № 1-3. - С. 4-12.

  8. Лебедев В. В., Крылов В. В. Неотложная нейрохирургия: Руководство для врачей. - М., 2000.

  9. Неврология / Под ред. М. Самуэльса . - М.: Практика , 1997 . -640 с.

  10. Нейрохирургия: учебник/ В.И.Цымбалюк, Б.Н.Лузан, И.П.Дмитерко и др.; под ред. проф. В.И.Цымбалюка.— К.:Медицина, 2008.— 160с.

  11. Шмидт Е. В. Сосудистые заболевания нервной системы. - М., 1975.

  12. Handbook of Cerebrovascular Diseases, edited by Harold P. Adams, Jr. Marcel Dekker. New York- Basel. 2005

  13. K.W.Lindsay, I.Bone./ Neurology and Neurosurgery Illustrated. Churchill Livingstone, London, New York, Edinburgh. 1997

Додатки

Шкали для оцінки стану хворих з мозковими інсультами та прогнозування подальшого перебігу захворювання


Шкала оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)

Проба шкали

Оціночний бал „Так”

1.Відкривання очей

  • самостійно

  • у відповідь на вимогу

  • у відповідь на біль

  • відсутність


4

3

2

1

2. Рухова реакція кінцівок (менше ураженої сторони)

  • за командою

  • локалізована – цілеспрямоване відсмикування

  • нецілеспрямоване відсмикування згинанням кінцівок

  • патологічне згинання

  • патологічне розгинання

  • відсутність реакції



6

5

4

3

2

1

3.Мовна реакція

  • орієнтовний

  • сплутана мова

  • слова невпопад або окремі незрозумілі слова

  • звуки нечленороздільні

  • відсутність реакції


5

4

3

2

1

Всього за шкалою коми Глазго: вищий бал – 15;

Нижчий бал – 3.





^ Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за ШКГ

Рівні свідомості

ШКГ (в балах)

Ясна свідомість

15

Помірне приглушення

13 – 14

Глибоке приглушення

11 – 12

Сопор

9 – 10

Кома І ст. (помірна)

7 – 8

Кома ІІ ст. (глибока)

5 – 6

Кома ІІІ ст.(термінальна)

3 – 4


^ Шкала тяжкості стану хворих з субарахноїдальним крововиливом (WFNS)

Ступінь тяжкості

Бали за ШКГ

Рухові порушення

І

15

Відсутні

ІІ

14—13

Відсутні

ІІІ

12—9

Наявні

IV

8—7

Наявні

V

6<7

Відсутні або наявні


^ Класифікація тяжкості стану хворих при субарахноїдальному крововиливі

за W.Hunt u R.Hess

Ступінь тяжкості стану

Критерії

І

Асимптомний перебіг, незначний головний біль або ригідність м’язів потилиці

ІІ

Головний біль помірний або слабкий.

Менінгеальний синдром наявний. Вогнищева неврологічна симптоматика відсутня, за винятком можливого ураження окорухових нервів

ІІІ

Менінгеальний синдром виражений. Свідомість порушена до приглушення. Вогнищева симптоматика помірно виражена

IV

Менінгеальний синдром виражений. Свідомість порушена до стану сопору. Вогнищева симптоматика виражена

V

Кома різної глибини, відсутність реакції на зовнішні подразнення чи децеребраційна ригідність


Примітка: Якщо захворювання протікає на фоні артеріальної гіпертензії, діабету, тяжкого атеросклерозу, хронічного захворювання легень, то важкість стану оцінюється на одну ступінь вище.


^ Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу

(Методичні рекомендації “Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу”)



Приймальне відділення неврологічного або інсультного відділення




Обстеження:

Життєво важливі функції (дихання, кровообіг)

Тяжкість стану хворого та ступінь порушення свідомості (ШКГ)

Неврологічний та соматичний статус

При безсвідомому стані хворого та невиясненому анамнезі - рентгенографія

шийного відділу хребта

Загальний та біохімічний аналіз крові (рівень глюкози, електроліти, креатинін, коагулограма)




Антиконвульсанти при судомних нападах

Седативні – при психомоторному збудженні



Кровообіг

Моніторинг АТ, серцевого ритму (ЕКГ) , ЦВТ

Інфузійна терапія і вазопресори (за показаннями)



Дихання

Звільнення дихальних шляхів

Воздуховід

Інгаляція кисню

Оцінка ефективності дихання

Моніторинг оксигенації крові (за показаннями)

Інтубація трахеї (за показаннями)

ШВЛ (за показаннями)


Критерії ефективності самостійного дихання: РаО2 >70 mmHg чи

SрО2 94%;

PaCО2 30-40 mmHg



KT головного мозку



Стабілізація стану пацієнта

Дихальні шляхи вільні

Контрольовані параметри дихання

Контрольовані параметри артеріального тиску

SрО2 94%

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20

Похожие:

Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗапорізький державний медичний університет
Рецензент: професор кафедри госпітальної хірургії здму, доктор мед наук, О. В. Губка
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗатверджую” Перший проректор з науково-педагогічної роботи, д мед н., професор В. В. Сімрок моз україни дз «Луганський державний медичний університет» Кафедра внутрішньої медицини Дисципліна – внутрішні хвороби
Факультет післядипломної освіти, спеціальність «внутрішні хвороби», інтернатура
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗатверджую” Перший проректор з науково-педагогічної роботи, д мед н., професор В. В. Сімрок моз україни дз «Луганський державний медичний університет» Кафедра внутрішньої медицини Дисципліна – внутрішні хвороби
Факультет післядипломної освіти, спеціальність «внутрішні хвороби», інтернатура
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗатверджую” Перший проректор з науково-педагогічної роботи, д мед н., професор В. В. Сімрок моз україни дз «Луганський державний медичний університет» Кафедра внутрішньої медицини Дисципліна – внутрішні хвороби
Факультет післядипломної освіти, спеціальність «внутрішні хвороби», інтернатура
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗатверджую” Перший проректор з науково-педагогічної роботи, д мед н., професор В. В. Сімрок моз україни дз «Луганський державний медичний університет» Кафедра внутрішньої медицини Дисципліна – внутрішні хвороби
Факультет післядипломної освіти, спеціальність «внутрішні хвороби», інтернатура
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗатверджую” Перший проректор з науково-педагогічної роботи, д мед н., професор В. В. Сімрок моз україни дз «Луганський державний медичний університет» Кафедра внутрішньої медицини Дисципліна – внутрішні хвороби
Факультет післядипломної освіти, спеціальність «внутрішні хвороби», інтернатура
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗапорізький національний технічний університет Форма № у 09

Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconДвнз «Івано-Франківський національний медичний університет» курс офтальмології
Куратор
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconКиївський державний університет проректорові

Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconДніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconІнформація для учасників з україни шановні викладачі, аспіранти, студенти! Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Нформують Вас, що з 29-30 вересня 2013 р проводиться XV міжнародна науково-практична інтернет-конференція ««Проблеми та перспективи...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы