Запорізький\nдержавний\nмедичний університет icon

Запорізький державний медичний університет


НазваниеЗапорізький державний медичний університет
страница7/20
Размер0.89 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20
^

Хірургічна тактика


Основними вимогами до хірургічного доступу є можливість достатнього огляду нерва на рівні пошкодження, в проксимальному та дистальному напрямках. Це дає змогу вільно маніпулювати на нервовому стовбурі, правильно оцінити характер та об’єм ушкодження та виконати в подальшому достатнє за обсягом втручання. Неповноцінний або неправильний доступ досить часто є причиною неправильного виконання шва нерва та додаткових ушкоджень анатомічних структур (в тому числі і нервових стовбурів).

Оперативний доступ повинен бути максимально атравматичним та виконуватись з дотриманням закономірностей розташування силових ліній та ліній Лангера і не проводитися безпосередньо над проекційною лінією нервового стовбура. Ці порушення призводять у подальшому до формування грубих рубців, що крім косметичного дефекту спричиняють вторинну компресію нервового стовбура.

При стисненні нервового стовбура виконується невроліз. При порушенні анатомічної цілості нерва необхідно проводити зшивання, аутопластику чи невротизацію нервових стовбурів (в залежності від ступеня та характеру ураження). Основними вимогами до шва нервового стовбура є максимально точне співставлення з урахуванням фасцикулярної будови нерва та відсутність натягу (утримання шва ниткою 7/0).

Детальний неврологічний огляд після втручання слід проводити, як мінімум, раз на 4 тижні.

По завершенні нейрохірургічного лікування хворий переводиться в відділення реабілітації чи неврології.

^ VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)

Основні завдання

Вказівки

Примітки

Вивчити класифікацію травматичних ушкоджень хребта й спинного мозку

Назвати класифікацію ХСМТ в залежності від виду та рівня ураження, механізму виникнення, характеру ушкодження




Вивчити класифікацію травматичних ушкоджень периферичних нервів

Вказати основні види ушкоджень периферичних нервів залежно від рівня, ступеня та характеру ураження

Вивчити клінічні форми травматичного ушкодження спинного мозку

Назвати особливості клінічного перебігу при струсі, забитті, стисненні спинного мозку, порушені його анатомічної цілісності (надриви,розриви), гематомієлії,травматичному ураженні спинно-мозкових корінців.




Вивчити клінічні та морфологічні форми ушкодження периферичних нервів

Назвати особливості клінічної картини при струсі, забитті, стисненні, розтягненні, вивиху нерва при зіставленні їх із морфофункціональними ознаками ушкодження

Знати допоміжні методи обстеження, які застосовуються при ХСМТ і травмі ПНС

Вказати на допоміжні методи обстеження, які є найбільш інформативними в діагностиці ушкоджень хребта, спинного мозку та периферичних нервів. Знати принцип їх проведення, оцінити результати обстеження.






Вивчити особливості надання медичної допомоги на догоспітальному етапі

Вміти: надати невідкладну допомогу потерпілим з ХСМТ і травмою ПНС на догоспітальному етапі, забезпечити стабільність життєво-важливих функцій (дихання, гемодинаміки), провести іммобілізацію хребта та кінцівок на догоспітальному етапі, визначити вид та рівень ураження спинного мозку і периферичних нервів, призначити допоміжні методи обстеження, встановити покази до операції




^ VII. Клінічні задачі для самоконтролю

Задача 1

Хворий 28 років отримав тяжку хребетно-спинномозкову травму при пірнанні у воду вниз головою. Об’єктивно при огляді у хворого виявлено тетрапарез, розлади чутливості на верхніх та нижніх кінцівках, порушення функції тазових органів по типу затримки сечовипускання.

Які із допоміжних методів обстеження є найбільш інформативними при постановці діагнозу?

А) Ангіографія

В) Термографія

^ С) Магнітно-резонансна томографія

D) Люмбальна пункція з проведенням ліквородинамічних проб

Е) Ехоенцефалографія

Задача 2

Хворий 40 років в результаті ДТП отримав тяжку хребетно-спинномозкову травму. При обстеженні за допомогою рентгенографії та комп’ютерної томографії установлений діагноз: переломо-вивих С6-С7 хребців, компресійно-уламчастий перелом С7 хребця. Проведена операція декомпресії спинного мозку, спондилодезу С6-С7 з використанням тітанової стабілізуючої системи.

Профілактику яких ускладнень необхідно проводити хворому?

А) Дисциту, спондиліту

В) Паравертебрального абсцесу

С) Уросепсису

D) Арахноїдиту

Е) Пролежнів

^ F) Всіх перерахованих

Задача 3

У хворої 38 років в результаті падіння з висоти 2-х поверхневого житлового будинку розвинулась симптоматика компресії спинного мозку на рівні D7 хребця. Для уточнення характеру процесу хворій проведено люмбальну пункцію з ліквородинамічними пробами.

Які лікворологічні чи ліквородинамічні зміни можуть бути виявлені у хворої?

А) Синдром лікворної гіпертензії

В) Синдром лікворної гіпотензії

^ С) Блокада підпавутинного простору

D) Білково-клітинна дисоціація

Е) Клітинно-білкова дисоціація

Задача 4

Хворий пірнув у річку вниз головою, знаходився під водою близько 2-х хвилин, самостійно вибратись на берег не зміг. Йому надали допомогу сторонні люди. В момент прибуття лікаря швидкої допомоги потерпілий в ясній свідомості, рухи у верхніх та нижніх кінцівках відсутні.

Яке захворювання у постраждалого можна запідозрити?

А) Інсульт спинного мозку

В) Абсцес спинного мозку

С) Поліневріт

D) Порушення кровоплину в вертебро-базилярному басейні

^ Е) Переломо-вивих шийного відділу хребта

Задача 5

У хворого 32 років в результаті фізичного перевантаження з’явився гострий біль у попереку з іррадіацією у праву ногу по боковій поверхні стегна та гомілки по типу „лампасу”. Об’єктивно при огляді – різко позитивний симптом Ласега, гіпестезія в ділянці іннервації L5 корінця справа, помірно виражений парез тильної флексії правої стопи.

Який попередній діагноз можна поставити?

А) Пухлина спинного мозку

^ В) Патологія міжхребцевих дисків

С) Арахномієліт

D) Інсульт спинного мозку

Е) Формування абсцесу спинного мозку

Задача 6

Хворого було поранено ножем під час бійки. При огляді постраждалий скаржиться на біль в грудному відділі хребта, слабкість в лівій нозі, заніміння в правій нозі. Об’єктивно: різана рана довжиною 2 см паравертебрально зліва в проекції D3 хребця, з якої витікає прозора рідина; монопарез лівої ноги, зниження больової та температурної чутливості справа з рівня D5 сегменту.

Найбільш ймовірно у хворого розвинувся:

А) Арахномієліт

В) Пухлина спинного мозку

^ С) Пошкодження спинного мозку із розвитком синдрому Броун-Секара.

D) Патологія міжхребцевих дисків

Е) Стеноз хребцевого каналу

Задача 7

Хворий 47 років впав з дерева. Після падіння у нього зникли рухи у верхніх та нижніх кінцівках, турбує виражений біль у шийному відділі хребта. На спондилографії виявлено переломо-вивих С6, під час виконання ліквородинамічних проб – повна блокада підпавутинного простору.

Яке лікування показано хворому?

А) Комплексне консервативне лікування

В) Розвантажувальні люмбальні пункції

С) Вітамінотерапія

^ D) Оперативне лікування

Е) Протизапальна терапія

Задача 8

У хворого має місце різана рана нижньої третини лівого плеча. Після поранення звисла ліва кисть. Хворий не може розігнути кисть, відвести великий палець, розігнути пальці.

Який нерв пошкоджений у хворого?

А) серединний нерв

В) ліктьовий нерв

^ С) променевий нерв

D) плечове сплетення

Е) підпахвовий нерв

Задача 9

На виробництві під час роботи біля верстату робітник пошкодив ліве стегно. Після травми хворий не зміг розігнути ногу в коліні, з’явилося оніміння по передній поверхні стегна і внутрішній поверхні лівої гомілки.

Який нерв ушкоджений у хворого?

А) малогомілковий нерв

В) сідничний нерв

С) великогомілковий нерв

^ D) стегновий нерв

Е) латеральний шкірний нерв стегна

Задача 10

Хворий доставлений у хірургічне відділення центральної районної лікарні із різаною раною внутрішньої поверхні середньої третини правого передпліччя. З рани спостерігається інтенсивна кровотеча, при неврологічному обстеженні встановлено: кисть має вигляд «кігтистої лапи», відсутнє згинання ІV і V пальців кисті, протиставлення V пальця, зведення та розведення пальців, анестезія долонної поверхні ІІІ-V пальців кисті. Припускається ушкодження ліктьової артерії та ліктьового нерва.

Визначте обсяг первинної хірургічної допомоги на даному етапі та подальшу лікувальну тактику:

А) ПХО рани, зшивання артерії та нерва

В) ПХО рани, туга пов’язка, консервативне лікування

^ С) ПХО рани, зупинка кровотечі, госпіталізація

в спеціалізоване відділення

D) Туга пов’язка, іммобілізація, госпіталізація в спеціалізоване віділення

Е) ПХО рани, зупинка кровотечі, консервативне лікування

Рекомендована література.

  1. Барыш А.Е. Обоснование заднего спондилодеза в хирургическом лечении повреждений шейного отдела позвоночника: Дис.…канд.мед.наук. – Харьков. – 1997. – 223С.

  2. Вовканич А.С. Інструктивні матеріали по догляду за хворими з травмою спинного мозку. – Львів. – 1995. – 36С.

  3. Гвада Д.О. Нарушение функции почек у больных с травмой позвоночника и спинного мозга: Автореф.дис.…канд.мед.наук. – Киев. – 1982. – 19С.

  4. Григорович К.А. Хирургическое лечение повреждений нервов. Л.: Медицина, 1981.— 302 с.

  5. Грунтовський Г.Х., Продан О.І. Хірургічне лікування ускладнених ушкоджень поперекового відділу хребта // Бюлетень УАН. – 1998. – №6. – С.139.

  6. Деркач В.М. Лікувальна тактика при хребетно-спинномозковій травмі в гострому та ранньому періоді: Автореф.дис....канд..мед.наук. – Київ. – 1995. – 24С.

  7. Дольницкий О.В., Дольницкий Ю.О. Атлас микрохирургических операций на периферических нервах.— Киев, 1991.— 182 с.

  8. Корж Н.А. Нестабильность шейного отдела позвоночника: Дис.…докт.мед.наук. – Харьков – 1985. – 433С.

  9. Лебедев В.В., Быковников Л.Д. Руководство по неотложной нейрохирургии. – М.: «Медицина». – 1987. – 246 С.

  10. Лившиц А.В. Хирургия спинного мозга. – М.: Медицина. – 1991. – 350С.

  11. Луцик А.А., Раткин И.К, Никитин М.Н. Краниовертебральные повреждения и заболевания. – Новосибирск. – 1998. – 552С.

  12. Нейротравматология / Справочник под ред. А.Н.Коновалова. – М.:Видар. – 1994. – 415С.

  13. Полищук Н.Е, Корж Н.А., Фищенко В.Я. Повреждения позвоночника и спинного мозга. – Киев, «Книга плюс». – 2001. – 387С.

  14. Полищук Н.Е., Короткоручко А.А., Муравский А.В., Слынько Е.И., Деркач В.Н. Принципы оказания ургентной помощи при позвоночно-спинномозговой травме // Український медичний альманах. – 1999. – Том 2, №3. – С.81-85.

  15. Полищук Н.Е. Принципы оказания помощи больным с сочетанной позвоночно-спинномозговой травмой // Медицина катастроф: Мат.международной конференции. – М.:«Медицина». – 1990. – С.209.

  16. Симптомы, синдромы, патогенез, клиника, диагностика, лечение и прогноз повреждений периферических нервов // Нейротравматология: Справочник / Под ред. А.Н.Коновалова, Л.Б.Лихтермана, А.А.Потапова. — М.: ИПЦ “Вазар-Ферро”, 1994.—С. 305–338.

  17. Угрюмов В.М., Вирозуб И.Д. Хирургия закрытых повреждений позвоночника и спинного мозга в остром периоде // Руководство по нейротравматологии. – М.: Медицина. – 1979. – С.144-156.

  18. Фищенко В.Я. Реконструкция позвоночного канала при осложненной травме грудного отдела // Ортопедия, травматология и протезирование. – 1994. – 3. – С.18-21.

  19. Цимбалюк В.І., Гайко Г.В., Сулій М.М., Страфун С.С.. Хірургічне лікування ушкоджень плечового сплетення. — Тернопіль. — Укрмедкнига. — 2001. — 212 с.

  20. Цимбалюк В.І., Лузан Б.М. Стан та перспективи нейрохірургічної допомоги при травматичних ушкодженнях периферичної нервової системи // Ж-л УАН.—2002.—Вип.2.— С.23–27.



Пухлини спинного мозку


І.Актуальність теми

Пухлини спинного мозку складають 10-15% від усіх пухлин ЦНС і зустрічаються, переважно, у віці від 20 до 60 років. Ця патологія потребує ранньої діагностики та проведення своєчасного хірургічного лікування. Здебільшого пухлини спинного мозку бувають доброякісними і успішно лікуються хірургічним методом. Перебіг захворювання при онкологічних захворюваннях спинного мозку може проявлятися різними клінічними симптомами, тому вивчення студентами особливостей клінічної симптоматики при пухлинах спинного мозку в залежності від їх локалізації та гістоструктури, знання диференційно-діагностичних критеріїв, вміння використовувати сучасні допоміжні методи обстеження дозволяє виявляти пухлини спинного мозку на ранніх стадіях захворювання, і це буде сприяти їх більш успішному лікуванню.

ІІ. Головна мета навчання

Для засвоєння теми студенти повинні мати достатні знання з топографічної анатомії хребта та спинного мозку, патологічної анатомії та загальної онкології, вміти оцінити дані анамнезу, клінічного та допоміжних методів обстеження. В процесі розгляду теми студентам необхідно засвоїти принципи діагностики, хірургічного та комбінованого лікування пухлин спинного мозку, методи профілактики ускладнень та реабілітації хворих. Також студенти повинні засвоїти принципи медико-соціальної експертизи хворих.


В результаті вивчення теми студенти повинні

1. Ознайомитися з:

  • основними видами пухлин спинного мозку;

  • принципами організації нейрохірургічної допомоги хворим з пухлинами спинного мозку в Україні;

  • методологією встановлення діагнозу, сучасними об’єктивними методами дослідження із застосуванням діагностичної апаратури;

  • принципами медико-соціальної експертизи хворих із пухлинами спинного мозку;

  • принципами медико-соціальної реабілітації хворих після оперативного втручання.


2.Знати:

  • методи обстеження хворих із пухлинами спинного мозку;

  • класифікацію пухлин спинного мозку;

  • клінічну картину та особливості перебігу спінальних пухлин залежно від їх локалізації та гістогенезу;

  • основні методи діагностики та хірургічного лікування хворих із пухлинами спинного мозку.


3.Вміти:

  • Провести клінініко-неврологічне обстеження хворого із пухлинами спинного мозку, оцінити загальний стан хворого і визначити план обстеження.

  • Оцінити дані допоміжних методів обстеження (спондилографія, комп'ютерна томографія, МРТ, мієлографія, електронейроміографія).

  • Провести люмбальну пункцію та ліквородинамічні проби, оцінити отримані дані.


Конкретні цілі заняття:

  • вивчити етіологію, патогенез, класифікацію, клінічну картину пухлин спинного мозку;

  • визначити методи клінічної та інструментальної діагностики в залежності від виду та локалізації спінальних пухлин;

  • оцінити результати комплексного клініко-інструментального обстеження хворих із пухлинами спинного мозку;

  • вміти провести топічну діагностику спінальних пухлин на підставі даних неврологічного огляду;

  • провести диференційну діагностику різних видів пухлин спинного мозку в залежності від клінічної симптоматики та клінічного перебігу;

  • визначити алгоритм хірургічного та комбінованого лікування пухлин спинного мозку;

  • визначити принципи та основні етапи оперативних втручань при пухлинах спинного мозку;

  • Зпрогнозувати і передбачити основні ускладнення при пухлинах спинного мозку в залежності від локалізації та гістологічної структури;

  • пояснити принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих із пухлинами спинного мозку;

  • Оволодіти та вміти застосовувати методи відновного лікування хворих із спінальними пухлинами.


ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)


Дисципліна

Знати

Вміти

Анатомія

Особливості будови хребта та спинного мозку




Патологічна

анатомія



Особливості гістоструктури пухлин спинного мозку




Оперативна хірургія

Види оперативних втручань на хребті та спинному мозку


Провести поперекову пункцію

Нервові хвороби


Клінічні прояви ураження спинного мозку в залежності від локалізації пухлини та характеру ураження

Оглянути хворого, оцінити симптоматику ураження спинного мозку та корінців в залежності від рівня ураження.

Рентгенологія

Рентгенологічні зміни на спондилограмах при пухлинах спинного мозку й хребта



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20

Похожие:

Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗапорізький державний медичний університет
Рецензент: професор кафедри госпітальної хірургії здму, доктор мед наук, О. В. Губка
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗатверджую” Перший проректор з науково-педагогічної роботи, д мед н., професор В. В. Сімрок моз україни дз «Луганський державний медичний університет» Кафедра внутрішньої медицини Дисципліна – внутрішні хвороби
Факультет післядипломної освіти, спеціальність «внутрішні хвороби», інтернатура
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗатверджую” Перший проректор з науково-педагогічної роботи, д мед н., професор В. В. Сімрок моз україни дз «Луганський державний медичний університет» Кафедра внутрішньої медицини Дисципліна – внутрішні хвороби
Факультет післядипломної освіти, спеціальність «внутрішні хвороби», інтернатура
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗатверджую” Перший проректор з науково-педагогічної роботи, д мед н., професор В. В. Сімрок моз україни дз «Луганський державний медичний університет» Кафедра внутрішньої медицини Дисципліна – внутрішні хвороби
Факультет післядипломної освіти, спеціальність «внутрішні хвороби», інтернатура
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗатверджую” Перший проректор з науково-педагогічної роботи, д мед н., професор В. В. Сімрок моз україни дз «Луганський державний медичний університет» Кафедра внутрішньої медицини Дисципліна – внутрішні хвороби
Факультет післядипломної освіти, спеціальність «внутрішні хвороби», інтернатура
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗатверджую” Перший проректор з науково-педагогічної роботи, д мед н., професор В. В. Сімрок моз україни дз «Луганський державний медичний університет» Кафедра внутрішньої медицини Дисципліна – внутрішні хвороби
Факультет післядипломної освіти, спеціальність «внутрішні хвороби», інтернатура
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconЗапорізький національний технічний університет Форма № у 09

Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconДвнз «Івано-Франківський національний медичний університет» курс офтальмології
Куратор
Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconКиївський державний університет проректорові

Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconДніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Запорізький\nдержавний\nмедичний університет iconІнформація для учасників з україни шановні викладачі, аспіранти, студенти! Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Нформують Вас, що з 29-30 вересня 2013 р проводиться XV міжнародна науково-практична інтернет-конференція ««Проблеми та перспективи...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©ignorik.ru 2015

контакты
Документы